Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "картина" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-33 z 33
    Tytuł:
    Географическая составляющая виконимической картины мира: теоретические основания структурирования
    Geographical component of vikonimic picture of the world: Theoretical bases of the structuring
    Autorzy:
    Дорофеенко, Марина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/951088.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    виконимия
    топонимия
    лингвокультурология
    топонимическая картина мира
    виконимическая картина мира
    Opis:
    The review of special onomastic scientific literature that reveals the theoretical bases of structuring of geographical component of a viconymic picture of the world is described in the article. On the basis of the analysis of the works by E. L. Berezovich, M. V. Golomidova, L. N. Dmitriyeva, L. A. Klimkova, E. F. Kovlakas, S. P. Vasilyeva, T. Yu. Vasilyeva etc. devoted to the problems of modeling a toponymic picture of the world, the main directions of the analysis of the semantic field «space» are established. Taking into account the experience accumulated in this sphere of modeling a geographical component of a viconymic picture of the world is studied out. It is revealed that the geographical component is formed by the following semantic fields «localization», «parts of the world», «size» represented by semantic models. It is concluded that constituents of fields are in various correlative relations.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2016, 16
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Оппозиция «природа – человек» как фрагмент концептуальной картины мира белоруса в поэме Николая Гусовского Песня о зубре
    Opposition “nature – person” as a fragment of the conceptual world view of a Belarusian in the poem Song about the bison by Nicolai Gusovsky
    Autorzy:
    Лисовская, Инна
    Парфинович, Юлия
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/951045.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    языковая картина мира
    концептуальная картина и модель мира
    концепт
    оппозиция
    Opis:
    The article studies the conceptual world view of the Belarusian from the times of Nikolai Gusovsky. We turned to the origins of the birth of the Belarusian national identity, since it is from there, from that era, national and universal senses have evolved, senses which developed throughout the history of our nation and have found unique shades and colors, the so-called «national component». These senses are directly linked with oral folk art and the naive world view of our ancestors, where, in fact, national concepts, conceptual and linguistic world views of the nation arise. They evolved together with national consciousness, people’s view of the world and themselves. The poem Song about the Bison by Gusovcky N. is used as a source of research. While analyzing the poem, we have come to the conclusion, that the notions reflecting the interaction «nature – person» is the basis for the Belarusian society development in the Middle Ages. The notions contain important peculiarities of the linguistic personality of that period. Besides they became the initial variant of the concept «natural phenomena», which developed during the subsequent historical periods of our society in the conceptual and linguistic world views.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2017, 17
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Образный потенциал лексических единиц номинативного поля концепта ветер в русском языке
    The semantic potential of lexical units, creating the concept of the wind in Russian language
    Autorzy:
    Chomko, Jolanta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/951049.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    языковая картина мира
    концептуализация
    концепт
    ветер
    Opis:
    This article focuses on idioms and proverbs that represent the concept of the wind. The language units (both idioms and proverbs), used in language studies of the picture of the world, extend the perspective of new contexts. The research has shown, that many of the analysed exeplifications have an anthropocentric character, and refer to the human qualities as appearance and the psyche, character traits, behaviors and activities. A significant group of units named by the wind refer to atmospheric phenomena. The analysed idioms and proverbs are characterized by a fairly large synonymy.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2017, 17
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Национально-культурная специфика русско-белорусских языковых контактов
    National cultural specificity of Russian Belarusian language contacts
    Autorzy:
    Чернышова, Людмила
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/950972.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    коммуникация
    языковые контакты
    языковая картина мира
    национально-культурный компонент
    концептуализация
    Opis:
    Except its commonness Russian and Belarusian worldview contains differences that signal about specificity in culture and mentality. Explication and taking into account national cultural information encoded at all language levels secure high quality of native speakers’ contacting. Some linguists identify communication as interaction of “speaking perceptions”, emphasizing that for such interaction they need the intersection of communicators’ cognitive fields: the larger the area of intersection the more adequate communication. In the article by the example of different language levels there was displayed that Russian and Belarusian “speaking perception” possesses peculiarities reflected in language and developing in the process of communication.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2015, 15; 219-226
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Фрагмент русской динамической картины мира, связанный с вращательным движением
    The fragment of Russian linguistic dynamic outlook, connected with revolving
    Autorzy:
    Чернышова, Людмила
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/951091.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    русская языковая динамическая картина мира
    семантика
    семантическая деривация
    вторичная номинация
    лексикография
    Opis:
    The article represents the place of the verbs крутить, вертеть in Colloquial style, the Internet testify to their slow but constant changes in Russian lexical system. There is further identification of semantics of lexemes, absorption the meanings of the first one by the semantic field of the second one. The process is not for making the verb вертеть disappear, but for creating the doublet formation of крутить-вертеть.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2016, 16
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Прецедентное имя в индивидуально-авторской картине мире В. П. Астафьева
    Precedential name in the author’s worldview by V.Astafjev
    Autorzy:
    Шеверинова, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/951063.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    художественный текст
    прецедентное имя
    социокультурные сферы-источники
    особенности функционирования
    индивидуально-авторская картина мира
    Opis:
    The article deals with the description of precedential names as a special subsystem of literary onomastic space which represents the personal worldview by V. Astafjev. The socio- and cultural spheres of the precedential phenomenon revealed in V. Astafjev’s creative work are presented. The individual intention in objectification and understanding of the given reality is determined as well as the ways they can be reflected in a literary text.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2016, 16
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Християнські сакральні символи у просторово-часовому континуумі поетичного мовлення українського письменника Юрія Андруховича
    Autorzy:
    Horodets’ka, Veronika
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1788600.pdf
    Data publikacji:
    2020-08-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    anthropological linguistics
    linguistics
    concept
    linguistic worldview
    антропологічна лінгвістика
    лінгвокультурологія
    концепт
    мовна картина світу
    Opis:
    This article explores the linguistic worldview of a Ukrainian poet – postmodernist Yuriy Andrukhovytch – realized through the concept of “Christian sacred symbols” analyzed from the perspective of anthropological and cognitive aspects of lingual and cultural studies. It defines the essence and the ways of implementing the concept in the spatio-temporal continuum of poetry collection “India” as well as highlights the role of man in the poet’s imaginary world through the archetypes of the world culture and decodes symbolic meaning of cultural context of the author’s works. Contrary to a generally accepted view that the earth is round, spatial reality for the author turns out to be a planet which resembles a cake, a fl at surface, a desert, a kingdom and a bridge. The sky is seven crystal hemispheres, out lining the heavenly space with stars and planets fixed at each level. The space is represented by such geographical notions as East Asia, India, China, the river Nile. The author of the article supposes that India becomes for the writer the embodiment of our civilization at all times of mankind, another way to present man in the space of eternity, and a kind of life philosophy. The synthesis of pagan, Jewish, Hindu, Muslim and Christian ideas about man’s place in the world and his moral peace, happiness and overall love is represented by such symbols as angels, harpes, gehennr hell hrifony, dragons, percale books, lilies, honey, pythons, fl ags, birds, reptiles, saints, timpani, newts, tulips, furies, devils, Yuri’s sword, Yasmin and others.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 29-39
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Национальная картина мира в русскоязычной и русской поэзии Казахстана второй половины ХХ – начала ХХI веков
    National Picture of the World in Russian-speaking and Russian Poetry of Kazakhstan Second Half of the Twentieth – Beginning of the Twenty-first Centuries
    Autorzy:
    Нургали, Кадиша
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1376029.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
    Tematy:
    мотив
    картина мира
    автор
    Казахстан
    поэзия
    picture of the world
    author
    Kazakhstan
    poetry
    motive
    Opis:
    Данная статья посвящена освещению вопросов реализации образов, мотивов, тем, которые входят в корпус национальной картины мира поэзии Казахстана. В статье обобщены и приведены в систему основные признаки поэтических произведений наиболее ярко представляющих национальную специфику и самобытный колорит казахской поэзии. Также в работе рассматриваются трансформации жанров, роль и судьба автора в поэтическом тексте. 
    This article is devoted to the coverage of issues of realization of images, motives, those that are included in the body of the national picture of the world of poetry in Kazakhstan. The article summarizes and brings into the system the main features of poetic works that most vividly represent national specificity and the original flavor of Kazakh poetry. The work also examines the transformation of genres and the role and fate of the author in a poetic text.
    Źródło:
    Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis | Studia Russologica; 2020, 13; 147-161
    1689-9911
    Pojawia się w:
    Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis | Studia Russologica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Біблійність як чинник інтертекстуальності в его-текстах Тараса Шавченка
    Autorzy:
    Piddubna, Nataliya
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1789139.pdf
    Data publikacji:
    2020-08-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    Biblicism
    biblicity
    diary discourse
    epistolary discourse
    religious mapping of the world
    language mapping of the world
    language personality
    бібліїзм
    біблійність
    щоденниковий дискурс
    епістолярний дискурс
    релігійна картина світу
    мовна картина світу
    мовна особистість
    Opis:
    The article presents the analysis of the peculiar use of Biblicisms of diff erent types in T. Shevchenko’s letters and diaries. As the result, the author concludes that biblicity is one of the major features of the diary and epistolary genres of the poet. It has been shown that T. Shevchenko frequently uses lexical Biblicisms both in the direct and in the metaphoric meanings enriching their semantics. T. Shevchenko’s ego-texts usually contain Biblicisms that verbalize the theme block “person”, in particular, for self-portraying or depicting other people’s behavior, traits of character, mental and physical state. They are the means of creating expressive emphasis in the text as they are used in diff erent tropes and fi gures as well as in language play. The feature of Kobzar’s letters and diaries proves the hypothesis about the close connection of language and religion, religious and language mapping of the world, the immortality of the Holy Scripture that is a constant source of lingual creativity of prominent language personality, representing their intimate sphere of work.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 197-206
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Лексико-семантичне моделювання: переваги та перспективи
    Lexical-semantic modelling: advantages and prospects
    Autorzy:
    Ястремська, Тетяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/26850480.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
    Tematy:
    dialects of the Ukrainian language
    modelling
    dialectal worldview
    concept
    top / bottom
    говори української мови
    моделювання
    діалектна картина світу
    концепт
    верх / низ
    Opis:
    У статті запропоновано авторську концепцію лексико-семантичного моделювання українського діалектного континууму від абстрактної моделі до реальної репрезентації, на підставі якого зроблено спробу реконструювати фрагмент діалектної картини світу – її вертикальну вісь, пов’язану з опозицією верх / низ, кожен із компонентів якої кваліфіковано як концепт. Застосовано системний підхід до аналізу діалектних явищ, спроєктований на семантику, а передусім на виявсемантичних трансформацій. Обґрунтовано важливість лексико-семантичного моделювання не лише для аналізу семантичних процесів, а й для репрезентації когнітивного простору, результатом якого є моделювання діалектноїкартини світу. Зазначено основні засади й переваги моделювання як методу, а також результати й перспективи дослідження. Корпус джерел сформували діалектні й етнографічні тексти, словники, регіональні атласи та записи діалектного мовлення носіїв говорів української мови, а також історичні словники, які документують семантичні зміни в часі.
    This article presents the author’s conception of the lexical-semantic modelling of the Ukrainian dialectal space from the abstract model to the actual representation. The fragment of the dialectal worldview – its vertical axis connected with the opposition of concepts top / bottom – was reconstructed on the basis of the lexical-semantic modelling of dialectal phenomena. A systematic approach to the analysis of dialect phenomena was suggested; it is projected on semantics, and above all on the detection of semantic transformations. The importance of the lexical-semantic modelling not only for the analysis of the semantic processes butalso for the representation of the cognitive space (the result of which is the modelling of the dialectical worldview) was justified. The main principles and advantages of modelling as a method and the results and prospects of the research are indicated. The sources of the study are historical and regional dictionaries and texts, as well as linguistic atlases. Based on the analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language, semantic changes were recorded at different historical stages.
    Źródło:
    Gwary Dziś; 2023, 16; 65-81
    1898-9276
    Pojawia się w:
    Gwary Dziś
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Идиллия и идиллическое как фрагмент картины мира российских немцев
    An Idyll as a Fragment of Russian Germans’ World Picture
    Autorzy:
    Зейферт, Елена
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22446727.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    российские немцы
    жанр
    идиллия
    этническая картина мира
    Герберт Генке
    Russian Germans
    genre
    idyll
    ethnic picture of the world
    Herbert Henke
    Opis:
    Обращение российских немцев к жанровой ситуации и признакам идиллии во многом обусловлено стремлением найти отдохновение и гармонию в безмятежной художественной реальности, создать мирообраз покоя, умиротворения. Идиллия Герберта Генке имеет некоторую тенденцию к сближению с пейзажной медитативной элегией, но, не допуская в свою тональность настроение разочарования и грусти, сохраняет идиллическую константу – безмятежный тон – и множество ее доминант: ограниченный топос, идиллические мотивы, темы, ситуации («берег», уединение, рыбная ловля), пейзажные элементы, наблюдателя со стороны, статику и зрительность образов. Анализ всего российско-немецкого идиллического корпуса (46 текстов) очерчивает контуры метаидиллии в поэзии российских немцев, чертами которой, помимо отмеченных у Генке, предстают образ человека в центре художественного мира и высокая частотность мотивов родины, дома. Причиной этому может служить осмысление в лирике трагической судьбы российских немцев, тотальное проникновение в лирическую ткань драматизма. Входя во взаимодействие с этнической картиной мира российских немцев, идиллия активизирует такие свои признаки, как безмятежная тональность, мотивное поле с семантикой покоя и умиротворения, ограниченный топос, отсутствие социальной проблематики. Они начинают коррелировать с этническими элементами «осознание окруженности своего чужим», «бытование внутри другого», «генетический страх перед изгнанием», «стремление к автономии», «приоритет статики над динамикой». Отрицательная семантика этнических элементов («чужое», «страх», «изгнание», «зависимость») отчасти нейтрализует положительную наполненность идиллического образа, ослабляя константу – тон безмятежности.
    The appeal of Russian Germans to the genre situation and signs of idyll is largely due to the desire to find rest and harmony in a serene artistic reality, to create a world image of peace and tranquility. The idyll of Herbert Henke has a certain tendency to converge with a landscape meditative elegy, but, not allowing the mood of disappointment and sadness in its tonality, it retains an idyllic constant – a serene tone – and many of its dominants: limited topos, idyllic motives, themes, situations (“Shore”, solitude, fishing), landscape elements, an observer from the side, statics, and visualisation of images. An analysis of the entire Russian-German idyllic corpus (46 texts) outlines the contours of a meta-idyll in the poetry of Russian Germans, features of which, in addition to those noted by Herbert Henke, generate the image of a person in the centre of the artistic world and the high frequency of motives of the motherland and home. The reason for this may be the comprehension in the lyrics of the tragic fate of Russian Germans, a total penetration into the lyrical fabric of drama. When entering an interaction with the ethnic picture of the world of Russian Germans, the idyll activates features such as serene tonalities, a motivational field with the semantics of peace and tranquility, limited topos, and the absence of social problems. They begin to correlate with ethnic elements such as the “awareness of one’s surroundings by someone else”, “being inside another”, a “genetic fear of exile”, “striving for autonomy”, the “priority of statics over dynamics”. The negative semantics of ethnic elements (“alien”, “fear”, “exile”, “dependence”) partly neutralises the positive fullness of the idyllic image, weakening the constant, namely the tone of serenity.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2022, 15; 235-249
    1427-9681
    2353-4834
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Словотвірне гніздо з вершиною Христос у мовній картині світу українців
    Autorzy:
    Greshchuk, Vasyl’
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1789193.pdf
    Data publikacji:
    2020-08-30
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    word-formative nest
    language picture of the world
    Christ
    concept
    categorizing the world
    словотвірне гніздо
    мовна картина світу
    Христос
    концепт
    категоризація світу
    Opis:
    The article discusses the example of a word-formative nest with the apex of Christ. It analyses the role of word-formation in the formation of the language picture of the world of Ukrainians. The word-formative nest fi xes the word-forming segment of the semantic space of the Christ concept of the sacred conceptual sphere. Despite the fact that the anthroponomies as vertices of word-formation nests do not exhibit derivational productivity in the Ukrainian language, the word-formation nest with the apex of Christ has a branched structure: in the three stages of derivation, 25 derivatives of diff erent parts of the language, created in diff erent ways, have been certifi ed. This is due to the semantics of the vertex word of the nest, the importance of the concept named by it, in the perception of Ukrainians, in their culture of belief. In the linguistic consciousness of Ukrainians, Christ – Jesus Christ, the Son of God, the God-man, the incarnate God, the Savior, the Teacher, the Creator of the new religion. Such a broad semantic spectrum determines the activation of the derivation possibilities of the base word and the verbalization of word-formative means by a number of conceptual components. An analysis of the word-formative nest with the apex of Christ has shown that the word-formative dimension in the language picture of the world of Ukrainians, along with the universal conceptual components inherent in many diverse Christians, also has a number of individual-language derivational means of categorizing the world.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 11-19
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Polifunkcyjność korpusu językowego (na przykładzie platformy Sketch Engine i Narodowego Korpusu Języka Rosyjskiego)
    POLYFUNCTIONALITY OF LANGUAGE CORPUS (ON THE MATERIAL OF THE SKETCH ENGINE AND THE RUSSIAN NATIONAL CORPUS)
    ПОЛИФУНКЦИОНАЛЬНОСТЬ ЯЗЫКОВОГО КОРПУСА (НА ПРИМЕРЕ ПРОГРАММЫ SKETCH ENGINE И НАЦИОНАЛЬНОГО КОРПУСА РУССКОГО ЯЗЫКА)
    Autorzy:
    Białek, Ewa Jadwiga
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2085222.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-14
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    языковой корпус
    Sketch Engine
    текст
    коллокация
    языковая картина мира
    korpus językowy
    tekst
    kolokacja
    językowy obraz świata
    corpus
    text
    collocation
    linguistic worldview
    Opis:
    Celem artykułu jest pokazanie możliwości wykorzystania korpusu językowego w badaniach naukowych oraz nauczaniu języków obcych. W artykule omówiono zalety Narodowego Korpusu Języka Rosyjskiego i korpusu ruTenTen11 (Sketch Engine). Zbiory tekstów przedstawione w korpusach, które są nowoczesnym narzędziem analizy językowej, mogą posłużyć do badania zmian w systemie językowym, językowego obrazu świata oraz w celach leksykograficznych. Korpusy językowe rejestrują historię słów, dokumentują zmiany ich znaczeń. W artykule analizie poddano  leksem i koncept Демократия w języku rosyjskim, a także znaczenie nowego zapożyczenia контент oraz czasownika озвучить. Autorka porównuje także wiedzę o języku i kulturze zawartą w korpusie i słowniku asocjacyjnym. Korpusy dostarczają przydatnych informacji o cechach semantycznych wyrazów, ich kolokacjach. Badając modele łączliwości wyrazów, można zrekonstruować językowy obraz świata. Dane językowe wydobyte z korpusów mogą też wzbogacać słowniki tradycyjne.
    Цель статьи – показать возможности использования языкового корпуса в научных исследованиях и обучении иностранным языкам. В статье рассматриваются преимущества Национального корпуса русского языка и  корпуса ruTenTen11 (Sketch Engine). Совокупность текстов, представленных в корпусах, являющихся современным инструментом для анализа языка, можно использовать для исследования изменений в языковой системе, а также для изучения языковой картины мира и в лексикографии. Языковые корпусы регистрируют историю слов, документируют изменения в их значениях. Автор статьи анализирует лексему и концепт Демократия в русском языке, а также значения нового заимствования контент и глагола озвучить. Автор сравнивает также знания о языке и культуре, содержащиеся в корпусе и ассоциативном словаре. Корпусы предоставляют полезную информацию о семантических особенностях слов, их коллокациях. С помощью изучения моделей сочетаемости можно реконструировать языковой образ мира. Языковые данные, извлечённые из корпусов, могут дополнять традиционные словари.
    The aim of the article is to show the possibilities of using the corpus in scientific research and foreign language teaching. The paper discusses the advantages of the Russian National Corpus and the corpus ruTenTen11 (Sketch Engine). The material presented in the corpus, which is a modern language tool, can be used for investigation of  language changes as well as the linguistic worldview. The corpora records the history of words, documents the changes in words’ meanings. The author of the paper analyzes the lexeme and concept Демократия in Russian, the meanings of the new borrowing контент and the verb озвучить. In addition, the use of the language corpora in lexicography is analyzed, the author also compares the knowledge about the language and the culture that is contained in the corpora and the associative dictionarie. The corpora provides useful information about semantic features of words and their collocations. By the patterns of collocability it is possible to reconstruct the linguistic worldview. One of the conclusions is that linguistic data extracted from the corpora can supplement traditional dictionaries.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2022, 1(177); 14-31
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Jakie to płaskie! „Oko” Jerzego Wolffa
    Как плоско! „Глаз” Ежиeгo Вольфa
    How it is Flat! Jerzy Wolff’s „Eye”
    Autorzy:
    Mordka, Artur
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/497400.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
    Tematy:
    произведение искусства
    картина
    плоскость
    видение
    творчествa
    dzieło sztuki
    obraz
    płaszczyzna
    widzenie
    twórczość
    a work of art
    a painting
    a plane
    seeing
    creativity
    Opis:
    В этой статье былa представленa Ежиeгo Вольфa концепция изобразительнoгo «плоскoгo» видa. В первой части были приведены причины, которые объясняют, почему такой вид имеет фундаментальное значение для живописи. В следующих частях статьи было показано его значение для творчествa и для эстетического акта. Предположение анализа было то, что живописное произведение искусства является реализацией этого, что увидел художник. Поэтому само видение и его объект имеют решающее значение для структуры изображения.
    This article presents Jerzy Wolff’s conception of a „flat” painting seeing. Its first part explains why Jerzy Wolff distinguishes this kind of seeing and considers it to be original and the most valuable. The further parts of article shows its importance for a creative act and an aesthetic beholder. The presupposition of analysis was that a painting is realisation of the seeing’s content so the seeing itself and its object has a decisive influence on a structure of a painting.
    Źródło:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2018, 18; 277-296
    1642-1248
    Pojawia się w:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Семантические преобразования концепта ‘святой’ в русском языке
    Semantic transformations of the concept ‘святой’ in the Russian language
    Autorzy:
    Колосова, Елена
    Мацкевич, Александра
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/665403.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    концептуальная картина мира
    лингвокультурный концепт
    русский язык
    семантика
    лексикография
    журналистский дискурс
    conceptual picture of the world
    linguocultural concept
    Russian language
    semantics
    lexicography
    journalistic discourse
    Opis:
    The article is devoted to the research of the key concept of the Russian language culture ‘святой’. The relevance of the work is predetermined by the growing interest to the formation strategy of values and moral norms in the modern world as well as the culture maintenance in general. The detailed research of the lexical semantic field of the concept allowed making conclusions about transformations of the semantic meaning of the concept in the history of the Russian language: gradual extinction of desacralized meanings was mentioned. Appealing journalistic discourse gave an opportunity to determine the frequency secular and sacred meanings of the concept are being used in the modern Russian language. It has been concluded that proportion of the secular and sacred meanings of the concept “святой”is directly connected to the cultural epoch.
    Данная статья посвящена исследованию ключевого концепта русской лингвокультуры ‘святой’. Актуальность данного исследования связана с возросшим интересом в современном мире к стратегии формирования ценностно-нравственных установок общества и поддержания культуры в целом. Детальное исследование лексико-семантического поля заявленного концепта с привлечением лексикографических источников позволило сделать определенные выводы относительно трансформации семантического значения концепта в истории русского языка: отмечается постепенное отмирание несакральных значений. Обращение к журналисткому дискурсу дало возможность установить частотность употребления светских и сакральных значений концепта в современном русском языке. Был сделан вывод о том, что соотношение светских и религиозных значений концепта ‘святой’ напрямую связано с культурной эпохой.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2016, 13; 37-43
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Языковое сознание русского народа на примере фразеологизмов с компонентами ‘жизнь’ и ‘жить’: идеографический анализ
    Świadomość językowa Rosjan na przykładzie frazeologizmów z komponentami ‘жизнь’ i ‘жить’: analiza ideograficzna
    The linguistic consciousness of Russians as exemplified by phraseological units with the components ‘жизнь’ and ‘жить’: an ideographic analysis
    Autorzy:
    Bezuglaya, Anastasia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2197239.pdf
    Data publikacji:
    2018-12-28
    Wydawca:
    Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
    Tematy:
    фразеология
    фразеологическая картина мира
    русская языковая картина мира
    компонент ‘жизнь’
    фразеосемантические группы
    культурно маркированные языковые единицы
    phraseology
    phraseological depiction of the world
    Russian linguistic picture of the world
    component ‘жизнь’
    phraseosemantic groups
    culturally marked lexical units
    frazeologia
    frazeologiczny obraz świata
    rosyjski językowy obraz świata
    komponent
    ‘жизнь’
    grupy frazeosemantyczne
    kulturowo markowane jednostki językowe
    Opis:
    Для культуры и ментальности любого народа одной из важнейших является тема жизни и смерти. Целью статьи является реконструкция и представление фрагмента языковой картины мира россиян на примере фразеологизмов с компонентами ‘жизнь’, ‘жить’. В ходе анализа были отмечены фразеосемантические группы, которые являются ключом к постижению русской аксиосферы, системы и иерархии ценностей представителей русской лингвокультуры. Объектом исследования являются фразеологические единицы в широком понимании, отобранные методом сплошной выборки из 15 лексикографических источников. Представленный в статье корпус фразеологических оборотов содержит 136 единиц.
    The subject of life and death is significant for the culture and mentality of any nation. The aim of this article is to reconstruct representations of the linguistic image of the Russian world using examples from the Russian language which are united by the idea of “life”. The group of phraseological units with the components ‘жизнь’ / ‘life’ and ‘жить’ / ‘to live’ is determined and the phraseosemantic groups united by the above-mentioned components are defined in the article. The group of phraseological units with these components is represented by 136 units, which are selected from 15 lexicographic sources.
    Dla kultury i mentalności każdego narodu temat życia i śmierci jest jednym z najważniejszych. Celem niniejszego artykułu jest rekonstrukcja oraz przedstawienie fragmentu językowego obrazu świata Rosjan na przykładzie frazeologizmów z komponentami ‘жизнь’ / ‘życie’ i ‘жить’ / ‘żyć’. W trakcie analizy materiału zostały wyróżnione grupy frazeosemantyczne, które reprezentują świadomość językową nosicieli języka rosyjskiego oraz odzwierciadlają aksjosferę lingwokultury rosyjskiej. Przedmiotem badania są jednostki frazeologiczne wyekscerpowane z 15 źródeł leksykograficznych. Przedstawiony w artykule korpus frazeologizmów zawiera 136 jednostek.
    Źródło:
    Językoznawstwo; 2018, 12; 123-132
    1897-0389
    2391-5137
    Pojawia się w:
    Językoznawstwo
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Колористическое пространство романа К.Г. Паустовского Дым отечества
    The colouristic space of the novel The Smoke of the Fatherland by K.G. Paustovsky
    Autorzy:
    Сивова, Татьяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1832828.pdf
    Data publikacji:
    2018-12-30
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    лингвистика цвета
    колоратив
    имя цвета
    картина мира
    идиостиль
    К.Г. Паустовский
    linguistics of color
    colorative
    name of color
    picture of the world
    idiostyle
    K.G. Paustovsky
    Opis:
    The article is devoted to coloristic range description of the novel The Smoke of the Fatherland by K.G. Paustovsky. The quantitative and qualitative lexemes composition, which forms it has been revealed. The functional load of color dominants and the ratio of national color picture of the world and the individual author’s has been established; as well as some special features of K.G. Paustovsky’s creative manner of color-writing.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2018, 18; 213-234
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ключове слово як національно- культурний мовний компонент: лінгвокогнітивний вимір
    Keyword as a national-cultural linguistic component: the linguo-cognitive dimension
    Autorzy:
    Havrylenko-Rusak, Vitaliia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/32083734.pdf
    Data publikacji:
    2023-12-18
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    ключове слово
    текст
    національно-культурний мовний компонент
    образ
    концепт
    мовна картина світу
    keyword
    text
    national-cultural linguistic component
    image
    concept
    linguistic picture of the world
    Opis:
    Стаття присвячена проблемі визначення функційно-семантичної кваліфікації ключового слова як національно-культурного мовного компонента. Визначено, що в художніх текстах реалізуються ознакові параметри національно-культурних компонентів через словесне оточення із включенням ключових слів. Підкреслено, що в системі Автор-Текст-Читач мовно-культурні, ментальні ознаки є визначальним чинником поетичної системи мовомислення. Доведено, що ключові слова, що містять у своєму смислі національно-культурний компонент, кристалізують у собі сенси, закладені авторськими інтенціями, узагальнюючи смислові й образотвірні категорії. Відзначено, що вивчення функційності ключових слів як національно-культурного мовного компоненту, спрямувань їхнього лінгвокогнітивного впливу на передтекст, післятекст, підтекст художнього твору входить до актуальних парадигм текстотворення, що потребує подальшого мовностилістичного аналізу та інтерпретації. Визначено закономірності використання ключових слів із національно-культурним мовним компонентом у художніх текстах сучасних українських письменників.
    The article is devoted to the problem of determining the functional-semantic qualification of a key word as a national-cultural linguistic component. It was determined that the characteristic features of the national-cultural components are realized in the artistic texts through the verbal environment with the inclusion of key words. It is emphasized that in the Author-Text-Reader system, linguistic, cultural, and mental features are a determining factor of the poetic system of linguistic thinking. It has been proved that key words containing a national-cultural component in their meaning clarify the meanings laid down by the author's intentions, generalizing semantic and pictorial categories. It is observed that the study of the functionality of key words as national-cultural linguistic components, the directions of their linguistic-cognitive influence on the pretext, posttext, and subtext of an artistic work is part of the current paradigms of text creation, which requires further linguistic and stylistic analysis and interpretation. The regularities of the use of keywords with a national-cultural linguistic component in the artistic texts of contemporary Ukrainian writers have been determined.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2023, 11; 11-21
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    La realtà virtuale e l’immagine linguistica del mondo
    Autorzy:
    Paliczuk, Aleksandra
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/606002.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    sprachliches Weltbild
    virtuelle Realität
    Linguistic image of the world
    cognitive abilities
    conceptualization
    metaphor
    virtual reality
    image linguistique du monde
    réalité virtuelle
    языковая картина мира
    виртуальная действительность
    Opis:
    Der Band enthält die Abstracts ausschließlich in englischer Sprache.
    This paper is an attempt to describe the influence of digitization of the contemporary world on the language by analyzing some metaphors of the Internet. It refers to various theories concerning the ways of perceiving and understanding the world, and its linguistic interpretation. It enumerates some cognitive processes and as consequence conceptual constructs, such as e.g. category, frame, metaphor, imaginative schemes such as figure-ground structure, radial structures, relational structures, mental spaces, and arrives to the experience, the conceptualization and definition of meaning as not only the conceptual content, but also as one of the ways to build that content. It also mentions the notion of linguistic image of the world with respect to the virtual reality and all the social and linguistic changes that result from it.
    Le numéro contient uniquement les résumés en anglais.
    Том не содержит аннотаций на английском языке.
    Źródło:
    Lublin Studies in Modern Languages and Literature; 2015, 39, 2
    0137-4699
    Pojawia się w:
    Lublin Studies in Modern Languages and Literature
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна
    The origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein
    Autorzy:
    Kaliuzhna, Yuliia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1179261.pdf
    Data publikacji:
    2020-11-24
    Wydawca:
    Ateneum - Akademia Nauk Stosowanych w Gdańsku
    Tematy:
    concept
    conceptosphere
    picture of the world
    inoculture
    "language game"
    "natural language"
    author's concept
    national concept
    концепт
    концептосфера
    картина світу
    інокультура
    «мовна гра»
    «природна мова»
    авторський концепт
    національний концепт
    Opis:
    The article attempts to investigate the origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein and attempts to apply the theoretical work of L. Wittgenstein in combination with literary and linguistic techniques and methods of analysis to consider concepts and their elements in literary works. The author revealed the possibility of embodying the multidimensional interaction of different conceptospheres in the work of fiction literature, and also revealed differences between the national and the author's concepts.
    У статті здійснено спробу дослідити витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна та здійснено спроби застосувати теоретичні напрацювання Л.Вігенштейна у комплексі з літературознавчими та лінгвістичними прийомами та методами аналізу для розгляду концептів та їх елементів у літературних творах. Автором було виявлено у художньому творі можливості втілення багатовимірної взаємодії різних концептосфер, виявлено відмінності між національним та авторським концептом.
    Źródło:
    Forum Filologiczne Ateneum; 2020, 8, 1; 395-415
    2353-2912
    2719-8537
    Pojawia się w:
    Forum Filologiczne Ateneum
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Концепт низ: семантика базових слів
    The concept of bottom: the semantics of the base words
    Autorzy:
    Ястремська, Тетяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1854225.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-10
    Wydawca:
    Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
    Tematy:
    dialects of the Ukrainian language
    dialectal worldview
    semantic opposition top / bottom
    semantics
    semantic field
    concept
    діалекти української мови
    діалектна картина світу
    семантична опозиція верх / низ
    семантика
    семантичне поле
    концепт
    Opis:
    Верх / низ – просторова опозиція, яка не тільки демонструє орієнтацією об’єктів у просторі, уточнює просторову кваліфікацію частини об’єкта, а й окреслює і формує систему координат мовної (resp. діалектної) картини світу. У статті проаналізовано лексико-семантичні особливості одного із полюсів цієї опозиції – концепту низ, який у говорах української мови репрезентують базові слова низ, діл, під (спід). Семантику базових слів досліджено в межах семантичних полів («Рельєф», «Будівля», «Тіло», «Одяг і взуття», «Сінозаготівля», «Соціум» та ін.), а також відповідно до семантичних субкомплексів (‘частина об’єкта’, ‘край, межа’, ‘поверхня’). У дослідженні застосовано ономасіологічну модель опису – від значення до слова. Корпус джерел сформували діалектні й етнографічні тексти, словники, регіональні атласи та записи діалектного мовлення носіїв говорів української мови, а також історичні словники, які документують семантичні зміни в часі.
    The top / bottom is a binary opposition. It describes the orientation of objects in the space; it also identifies the spatial qualification of an object, and models the coordinate system of the linguistic (dialectal) worldview.This article deals with the issue of the lexical-semantic interpretation of one of the extremes of this opposition, the concept of bottom. It is represented by base words низ, діл, під (спід) in the dialects of the Ukrainian language. The author scrutinizes the semantics of the base words. The semantic features of the basic words are analysed within the semantic fields (“Relief”, “Building”, “Body”, “Clothing & Shoes”, “Haying”, “Society”, etc.), as well as in accordance with the semantic sub-complexes (‘the part of the object’, ‘limit’, ‘surface’). The meanings of these words represent different aspects of the Ukrainian life. This study applied the traditional onomasiological model of description, shifting the stress from the meaning to the word. The sources include historical and regional dictionaries and texts, as well as linguistic atlases. As based on an analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language, semantic changes were recorded at different historical stages.
    Źródło:
    Gwary Dziś; 2021, 14; 113-137
    1898-9276
    Pojawia się w:
    Gwary Dziś
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Мир в зеркале Словаря моды
    The world in the mirror of the Fashion Dictionary
    Autorzy:
    Кравцова, Людмила
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1409498.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    индустрия моды
    картина мира
    элитарная мода
    вестиментарная мода
    массовая мода
    дифференциальные семантические признаки
    fashion industry
    the world picture
    elite fashion
    vestimentary fashion
    mass fashion
    differential semantic features
    Opis:
    В статье рассматривается вопрос о языке вестиментарной моды, ставшей сравнительно недавно объектом интереса лингвистов, занимающихся языком и дискурсом текстов о моде. Автор, в отличие от предыдущих лингвистических исследований, предлагает лингвокультурологический анализ лексикона моды. Цель исследования заключается в реконструкции определенного фрагмента картины мира, отраженного в Словаре моды, являющегося приложением к Электронной энциклопедии моды. Объектом исследования является группа слов со значением институтов моды. В результате исследования были выделены дифференциальные признаки, посредством которых можно описать устройство модного бизнеса. Автор на основе выделенных признаков приходит к выводу, что Словарь моды отражает социальную дифференциацию общества.
    The article discusses the language of vestimentary fashion, which has recently become an object of interest for linguists studying the language and discourse of texts about fashion. The author offers a linguistic and cultural analysis of the fashion lexicon in contrast to previous linguistic studies.The purpose of the study was to reconstruct a certain fragment of the world picture of the Fashion Dictionary, which is an appendix to the Electronic Encyclopaedia of Fashion. The object of research is a group of words denoting fashion institutions. As a result of the study, differential features were identified by which the structure of the fashion business can be described. On the basis of the selected features, the author comes to the conclusion that the Fashion Dictionary reflects the social differentiation of society.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2020, 19; 79-89
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Смислові елементи концепту мати в похідних від іменників мати й неня в українських середньонаддніпрянських і гуцульських говірках
    Semantic elements of the concept of mother in derivatives from the nouns maty and nenia in Ukrainian Middle-upper-Dnieper and Hutsul dialects.
    Autorzy:
    Дячук, Віра Романівна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/26850477.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
    Tematy:
    consept
    conceptual meaning
    linguistic worldview
    derivative
    the Middle-upper-Dnieper dialects
    the Hutsul dialects
    концепт
    концептуальний смисл
    мовна картина світу
    похідне слово
    середньо- наддніпрянські говірки
    гуцульські говірки
    Opis:
    У статті проаналізовано реалізацію смислових компонентів концепту мати, повʼязаних із коренями -мат-(и), (-мам-(а)), -ненʼ-(а) в мовленні носіїв українських середньонаддніпрянських та гуцульських говірок. Зʼясовано, що різний ступінь концептуалізації образу жінки-матері зумовив відмінну обʼєктивацію когнітивних смислів вказаного концепту в досліджуваних ареалах. Кількісне зіставлення похідних від іменників мати ( мама), неня та актуалізованих у них концеп-туальних характеристик в середньонаддніпрянсьому й гуцульському мовних просторах засвідчив про значущість аналізованої когнітивної одиниці в картині світу гуцулів.
    It has been acknowledged that dialectal worldview is formed by concepts - human mental activity units which conserve knowledge and ideas about fragments of reality, represented by means of language. In this way, statements about the world are saved in concepts. The purpose of this study is to analyze the conceptual meanings associated with the roots -mat-(y), (-mam-(a)), -nen’-(a) in the language spoken by Middle-upper-Dnieper and Hutsul users. To achieve the objectives we used the component analysis method, suitable for identifying the components in a semantic structure of words. The results of this study show that more derivatives from the nouns maty and nenia are used in the Hutsul dialects. The results also reveal that derivatives in the speechof Hutsul users actualize an overwhelming number of conceptual features and form more semantic blocks. Moreover, our research testifies that Hutsul speakers understand the mother’s image in contamination of profane and sacred principles which causes correlation of the earthly mother’s image with the image of the Virgin Mary. The study emphasizes a more important place of the concept of the mother in the Hutsul worldview.
    Źródło:
    Gwary Dziś; 2023, 16; 53-64
    1898-9276
    Pojawia się w:
    Gwary Dziś
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Семантическое пространство слова дом в русско-польском сопоставлении (на материале словарных толкований и паремиологических изречений)
    The semantic value of the word «home» in the Russian-Polish comparison (on the material of dictionary explanations and paremiological constructions)
    Autorzy:
    Wierzbiński, Jarosław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/968318.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    картина мира
    концептуализация понятия дом
    русский и польский языки
    паремии и фразеологизмы
    picture of the world
    conceptualization of the term «home»
    russian and polish
    languages
    paremiological and phraseological units
    Opis:
    В статье рассматривается семантическое пространство лексемы «дом» в близкородственных языках. Анализ осуществляется на основе сравнения словарных статей в русском и польском языках. Прослеживается заполнение этого пространства с учетом различных манифестаций понятия «дом» в паремиологических и фразеологических изречениях.
    In the paper the semiotic field of the lexem «home» in closely related languages is discussed. The analysis is based on the comparison of dictionary entries in Russian and Polish languages. Different manifestations of the term in question of paremiological and phraseological structures are observed.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2015, 11; 165-170
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Русская фразеология как судьба. Анатолий Жуков, Очерки по фразеологической семантике: монография, 2-е издание, переработанное и дополненное, Издательство РУСАЙНС, Москва 2020
    Autorzy:
    Zahnitko, Anatolii Panas
    ВАЖЕНИНА, ЕЛЕНА
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2085264.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-14
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    фразеологизм
    пословично-поговорочные выражения
    внутренняя форма
    слова-сопроводители
    слова-спутники
    деривация
    дефразеологизация
    языковая картина мира
    phraseology
    proverbial expressions
    internal form
    accompanying words
    satellite words
    derivation
    defraseologization
    linguistic picture of the world
    Opis:
    В рецензии анализируется монография Жукова А.В. «Очерки по фразеологической семантике», развивающая семасиологические идеи фразеологической теории профессора Жукова В.П. и являющаяся синтезом предыдущих исследований автора.
    The review analyzes the monograph by Zhukov A.V. «Essays on phraseological semantics», which develops semasiological ideas of phraseological theory by Professor Zhukov V.P. and is a synthesis of previous research by the author. 
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2022, 1(177); 275-182
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Фразеологічні одиниці з ойконімним і відойконімним компонентами як свідчення історичної пам’яті українців
    Autorzy:
    Hnatyuk, Lidiya
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1788599.pdf
    Data publikacji:
    2020-08-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    phraseological items
    paroemias
    oikonyms
    deoikonym adjectives
    the 19th c. Ukrainians’ world picture
    historical memory
    фразеологічні одиниці
    паремії
    ойконіми
    відойконімні прикметники
    мовна картина світу українців XIX ст.
    історична пам’ять
    Opis:
    The paper’s subject is tracing the historical memory of the Ukrainian people as evidenced in (broadly understood) phraseological items that contain oikonyms as well as adjectives derived from oikonyms, and refl ect the 19th c. Ukrainians’ perception of their history and neighbouring countries, and also their everyday life, local customs and memorable occurrences related to some inhabited places both in Dnieper Ukraine, then belonging to the Russian Empire, and in Western Ukraine, then part of the Austrian (after 1867, Austrian-Hungarian) Empire. Some of the phraseological units discussed in the paper and drawn from M. Nomys’ 1864 collection “Ukrainian sayings, proverbs and the like” are recorded in modern dictionaries, while the others are only found in the 19th - early 20th c. dictionaries. The author attempts to elucidate the origin and meaning of phraseologisms that are incomprehensible for Present-day Ukrainian speakers. In her reconstruction of relevant fragments of the 19th c. Ukrainians’ world picture, she uses the methods of historical-linguistic and linguistic-cultural analysis, also taking into account extralinguistic data.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 21-28
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Obraz grzeczności utrwalony w połączeniach wyrazowych języka polskiego i rosyjskiego (na materiale wybranych słowników)
    The image of politeness in Polish and Russian multiword units (on the material of selected dictionaries)
    Образ этикета в словосочетаниях польского и русского языков (на материале словарей)
    Autorzy:
    Dzienisiewicz, Daniel
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/53989467.pdf
    Data publikacji:
    2024
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    этикет
    речевой этикет
    фразеология
    языковая картина мира
    польский язык
    русский язык
    grzeczność
    grzeczność językowa
    frazeologia
    językowy obraz świata
    język polski
    język rosyjski
    politeness
    linguistic politeness
    phraseology
    linguitic image of the world
    Polish
    Russian
    Opis:
    Artykuł stanowi analizę porównawczą połączeń wyrazowych związanych z grzecznością językową i niejęzykową, rejestrowanych przez słowniki opisowe i frazeologiczne języka polskiego i rosyjskiego jako hasła bądź stanowiących ilustrację materiałową haseł. Eksploracji poddano m.in. połączenia zawierające wyrazy grzeczność, grzeczny, grzecznie, etykieta, uprzejmość, вежливость, вежливый, этикет, этикетный, połączenia zawierające nazwy zwrotów grzecznościowych i połączenia z wyrazami często stosowanymi w pośrednich aktach etykiety (np. kłaniać się, ukłony, поклон, кланяться). W tekście dokonano rekonstrukcji obrazu grzeczności utrwalonego przez polską i rosyjską leksykografię, obejmującego m.in. cechy przypisywane grzeczności, a także przedmiot, cel i adresatów zachowań grzecznościowych. Badanie prowadzi do wniosku, że obraz uprzejmości wyłaniający się z analizowanych połączeń w dużej mierze odpowiada wypracowanym dotychczas modelom polskiej i rosyjskiej grzeczności.
    В статье ставится задача проанализировать и сравнить словосочетания, относящиеся к (речевому) этикету, содержащихся в толковых и фразеологических словарях польского и русского языков в качестве словарных статей и примеров употребления слов и выражений. Анализу были подвергнуты словосочетания, содержащие слова grzeczność, grzeczny, grzecznie, etykieta, uprzejmość, вежливость, вежливый, этикет, этикетный, словосочетания, содержащие названия этикетных речевых актов, а также устойчивые сочетания со словами, часто употребляемыми в косвенных этикетных речевых актах (напр., kłaniać się, ukłony, поклон, кланяться). В статье реконструируется образ этикета, зафиксированный польскими и русскими словарями, в том числе характеристики, приписываемые этикету, а также предмет, цель и адресаты актов вежливости. Исследование приводит к выводу, что образ этикета, закрепленный в анализируемых словосочетаниях, во многом соответствует описанным до сих пор моделям польского и русского этикета.
    The article aims to analyze and compare word combinations related to linguistic and non-linguistic politeness, recorded by descriptive and phraseological dictionaries of Polish and Russian as entries and as examples of use. The analysis concerns the expressions containing the words grzeczność, grzeczny, grzecznie, etykieta, uprzejmość, вежливость, вежливый, етикет, этикетный, expressions containing the names of speech acts of politeness and expressions containing words often used in indirect speech acts of politeness (e.g., kłaniać się, ukłony, поклон, кланяться). The image of politeness recorded by Polish and Russian dictionaries is reconstructed, including, among others, characteristics attributed to politeness, as well as the subject, purpose and addressees of polite behavior. The study leads to the conclusion that the image of politeness in the analyzed expressions largely corresponds to the models of Polish and Russian politeness developed so far.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2024, 2 (186); 195-214
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Jak historia odkłada się w pamięci, jak pamięć odkłada się w języku
    Autorzy:
    Chlebda, Wojciech
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/611626.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    history
    historiography
    memory
    linguistic worldview
    subjectivity
    narration
    selectivity
    interpretation
    languaging
    historia
    historiografia
    pamięć
    językowy obraz świata
    podmiotowość
    narracyjność
    selektywność
    interpretacyjność
    ujęzykowienie
    история
    историография
    память
    языковая картина мира
    субъектность
    нарративность
    селективность
    интерпретативность
    оязыковление
    Opis:
    The article attempts to lay out the research area of three major concepts: history, memory, and language. Because each of them is polysemous and can relate to different ontological domains in different situations (extralinguistic reality, textual or narrative reality), an attempt is made to add precision to the semantics of the words that express these concepts. There are complex relationships between the meanings of each of the words (i.e., between history1 and history2, or memory1 and memory2) and in the “horizontal” aspect between history1 and memory1 or history2 and memory2. Each of these arrangements has a unique linguistic characterization but there are also five features that function as the common denominator between the three constructs of history2 (i.e., historiography), memory2 (accounts of the content of memory), and the linguacultural worldview: subjectivity, narration, selectivity, interpretation, and “languaging”. That common denominator makes it possible to juxtapose and compare the diverse pictures of the same section of reality.
     Tematem artykułu jest zakreślenie ram pola badawczego tworzonego przez trzy tytułowe pojęcia: historia, pamięć, język. Ponieważ każde z nich jest wieloznaczne, a na dodatek w różnych sytuacjach odnoszone są do różnych porządków ontologicznych (do rzeczywistości pozajęzykowej i do rzeczywistości tekstowej, narracyjnej), autor stara się doprecyzować znaczenia odnośnych wyrazów i pokazać złożone relacje, jakie występują zarówno między poszczególnymi znaczeniami każdego z wyrazów oddzielnie (a więc pomiędzy „historią1” i „historią2” z jednej strony oraz między „pamięcią1” i „pamięcią2” – z drugiej), jak też, w układzie „horyzontalnym”, między „historią1” i „pamięcią1” oraz między „historią2” a „pamięcią2”. Autor uważa, że każdy z tych porządków rzeczy ma odrębną charakterystykę językową, istnieje jednak pięć cech, które między trzema konstruktami: „historią2” (tj. historiografią), „pamięcią2” (relacjonowaniem zawartości pamięci) i językowo-kulturowym obrazem świata stanowią wspólny mianownik; to podmiotowość, narracyjność, selektywność, interpretacyjność i ujęzykowienie. Ten wspólny mianownik pozwala na zestawianie i konfrontowanie z sobą zróżnicowanych obrazów tego samego wycinka przeszłości.
    нАвтор ставит своей задачей обозначить границы исследовательского поля, создаваемого тремя понятиями: история, память, язык. Каждое из них многозначно, и в разных ситуациях их относят к разным онтологическим порядкам: к внеязыковой действительности и к действительности текста. Поэтому автор старается уточнить значения данных слов и показать сложные отношения между ними. Автор считает, что каждый из названных онтологических порядков отличается по отношению к истории и памяти своей отдельной языковой характеристикой, существует, онако, пять признаков, которые образуют их общий знаменатель; это: субъектность, нарративность, селективность, интерпретативность и оязыковление. Этот знаменатель позволяет сопоставлять друг с другом различные картины одного и того же фрагмента прошлого.
    Źródło:
    Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury; 2019, 31
    0860-8032
    Pojawia się w:
    Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Этимологическое гнездо *dati в праславянском языке: реконструкция, словообразование, семантика
    The etymological nest *dati in the Slavonic language: reconstruction, word formation, semantics
    Autorzy:
    Пятаева, Наталия
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/665449.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    этимологическое гнездо
    индоевропейский корень
    реконструкция
    словообразование
    семантика
    семантико-словообразовательный центр
    деэтимологизация
    праславянская языковая картина мира
    etymological nest
    Indo-European root
    reconstruction
    word formation
    semantics
    semantic-derivational center
    deetimologization
    ProtoSlavic language picture of the world
    Opis:
    The article presents the results of a study of vocabulary from Indo-European root *dō- in the Proto-Slavonic language. As a result, the following was performed: 1) reconstruction of etymological nest with vertex *dati ‘give; the process of transferring of an object to another person in relation to the pre-Slavic state based on the use of materials of etymological dictionaries comprising the later Slavonic language – «Etymological dictionary of Slavic» edited by O. Trubachyov and «Słownik prasłowiański» edited by F. Slavsky; 2) description of the methodology for etymological nests built by the type of a word-forming nest, principles of the making and design were developed by A. N. Tikhonov in “Word-formation dictionary of the Russian language”; 3) lexicographical parameterization of an etymological nest in the form of a diagram, which shows the word-formation and semantic relations of the words; 4) description in terms of various aspects housing cognate words in terms of semantics, derivation, their morphemic composition and morphological characteristics; 5) in the Slavonic nest, there are 4 semantic word-building centers, which underwent deetymologization in the old Russian language and formed the independent word-formation nests: verbial: *dati, *damъ ‘give’, and three nominal: *danь ‘tribute to file’ as the obligatory transfer of the object as a ransom fee, tax, *darъ ‘gift’ as a voluntary transfer of an object as a gift, remuneration and a noun nomen acti *datja ‘giving, bringing a gift’. The author hopes that this list of major lexical associations in successive historical levels in the language development can play an important role in the system view on the formation and dynamics of the world picture of the native speakers of this language.
    В статье представлены результаты изучения словарного корпуса индоевропейского корня *dō- в праславянском языке. В результате было выполнено следующее:  1) реконструировано этимологическое гнездо с вершиной *Dati ‘процесс передачи объекта другому лицу’ по отношению к праславянскому лингвохронологическому уровню на основе использования материалов этимологических словарей, включающих лексику позднепраславянского периода – «Этимологический словарь славянских языков» под редакцией О. Н. Трубачёва и «Słownik prasłowiański» под редакцией Ф. Славского; 2) дано описание методики реконструкции этимологического гнезда, построенного по типу словообразовательного гнезда, принципы составления и матрица лексикографического представления которого были разработаны А. Н. Тихоновым в «Словообразовательном словаре русского языка»;  3) представлена схема этимологического гнезда, на которой показаны последовательные словообразовательные и семантические отношения между родственными словами; 4) дано разноаспектное – семантическое, морфемное и морфологическое – описание корпуса слов, образующих этимологическое гнездо;  5) в реконструированном этимологическом гнезде выявлено 4 семантико-словообразовательных центра, которые деэтимологизировались на древнерусском лингвохронологическом уровне и образовали самостоятельные словообразовательные гнёзда: глагольное *dati, *damъ ‘давать’ и три именных – *danь ‘дань, подать как объект обязательной передачи в качестве выкупа, налога, дара’, *darъ ‘дар, подарок как объект добровольной передачи в качестве подарка, вознаграждения’ и существительное nomen acti *datja, обозначающее действие передачи дани, вручения подарка. Автор надеется, что реконструированное в виде диахронического словообразовательного словаря этимологическое гнездо и разработанная схема (матрица) разноаспектного исследования и лексикографического представления крупных лексических объединений могут сыграть важную роль в системном описании динамики формирования картины мира носителей языка.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 113-123
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Репрезентацiя емоцiй групи «Спiвчуття» в українськiй мовнiй картинi свiту
    The representation of emotions of the group «compassion» in the Ukrainian language world picture
    Autorzy:
    Нiколаєнко, Лариса
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1832546.pdf
    Data publikacji:
    2019-11-22
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    концептуалiзацiя
    дескрипцiя
    репрезентацiя емоцiй
    мовна картина свiту
    асоцiативнi образи
    conceptualization
    description
    representation of emotions
    language picture of the world
    associative images
    Opis:
    Analyzing co-occurrence of nouns naming emotions of the group «Compassion» with other words as registered in the Ukrainian national linguistic corpus, the author provides the description of these emotions in the world picture of Ukrainian: their outer and inner manifestations, intensity, duration, thermal and quantitative characteristics as well as their assessment. Also, she describes the conceptualization of emotions of the group «Compassion» in Ukrainian language consciousness.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2019, 19; 349-360
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Образы национальных характеров и юмористические персонажи балканских народов Южной Славии сквозь призму их стереотипного отображения в современных анекдотах
    Obrazy charakterów narodowych i humorystyczne postacie bałkańskich ludów Południowej Slawii przez pryzmat ich stereotypowego wizerunku we współczesnych anegdotach
    Images of national characters and humorous characters of the Balkan peoples of South Slavia through the prism of their stereotypical reflection in modern anecdotes
    Autorzy:
    Savchenko, Alexandr
    Khmelevskiy, Mikhail
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2127841.pdf
    Data publikacji:
    2022-02-03
    Wydawca:
    Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
    Tematy:
    анекдот
    национальные стереотипы
    картина мира
    сербы
    хорваты
    боснийцы
    черногорцы
    образ
    символ
    национальный характер
    anegdota
    stereotypy narodowe
    obraz świata
    Serbowie
    Chorwaci
    Bośniacy
    Czarnogórcy
    obraz
    symbol
    charakter narodowy
    anecdote
    national stereotypes
    view of the world
    Serbs
    Croats
    Bosnians
    Montenegrins
    image
    national character
    Opis:
    Предлагаемая статья посвящена рассмотрению одной из малых форм фольклора – анекдоту и более конкретно – этноанекдоту как способу отражения национальной специфики, национального колорита, форме выражения наиболее характерных особенностей менталитета и образа жизни определенного народа, нации, социальной группы. На примере текстов наиболее типичных и распространенных на славянских Балканах текстов анекдотов представлены наиболее типичные, характерные для представителей т.н. «сербохорватского языкового континуума» национально-специфические качества, отражаемые в подобных этноанекдотах, еще одной особенностью которых является то, что нередко национальные (авто)стереотипы объединены в собирательном образе (образах) – герое (или героях), наиболее ярко и во всей совокупности аккумулирующих и представляющих основные стереотипы, характерные для данной нации. Выводится заключение о том, что этноанекдоты, как особая тематическая разновидность анекдота, помимо прочего, содержат важную экстралингвистическую информацию и способны стать объективным источником для этнолингвистической и культурологической характеристики определенной страны и населяющих ее жителей.
    Artykuł poświęcony jest analizie jednej z małych form folkloru – anegdoty, a dokładniej etnoanekdoty jako sposobu odzwierciedlenia narodowej specyfiki, narodowego kolorytu, formy wyrażenia najbardziej charakterystycznych cech mentalności i stylu życia określonego ludu, nacji, grupy społecznej. Na przykładzie najbardziej typowych i rozpowszechnionych na słowiańskich Bałkanach tekstów anegdot przedstawiono najbardziej charakterystyczne dla przedstawicieli serbochorwackiego kontinuum językowego narodowo-specyficzne cechy, odzwierciedlone w tego rodzaju etnoanegdotach. Ich dodatkową cechą jest to, że często narodowe (auto)stereotypy są połączone we wspólnym obrazie (obrazach) – bohatera (lub bohaterów) najbardziej wyraziście i w całości skupiającym i reprezentującym główne stereotypy charakterystyczne dla danego narodu. Przeprowadzona analiza pozwala wnioskować, że etnoanegdota, jako szczególna odmiana tematyczna anegdoty, zawiera między innymi ważne informacje ekstralingwistyczne i może stać się obiektywnym źródłem etnolingwistycznej i kulturoznawczej charakterystyki danego kraju i zamieszkujących go mieszkańców.
    This article reviews one of the small forms of folklore – anecdote and, more specifically, ethno-anecdote (ethnic joke) as a way of reflecting national specifics, national colour, a form of expression of the most characteristic features of the mentality and way of life of a certain people, nation, social group. Based on texts of anecdotes that are most typical and widespread in the area of the Slavic Balkans, the characteristics of representatives of the so-called “Serbo-Croatian dialect continuum” are explored. Nationalspecific qualities reflected in ethnic jokes and stereotypes are discussed. It is concluded that ethnic jokes, as a special thematic kind of anecdote, contain, among other things, important extralinguistic information and can become an objective source when studying the ethnolinguistic and culturological characteristics of a particular country and its inhabitants.
    Źródło:
    Językoznawstwo; 2021, 15; 241-257
    2391-5137
    Pojawia się w:
    Językoznawstwo
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Динамика лексики русского языка: тенденции моделирования оценочной семантики
    Dynamika leksyki języka rosyjskiego: tendencje w modelowaniu semantyki oceniającej
    Dynamics of Russian vocabulary: trends in modelling evaluative semantics
    Autorzy:
    Kosmeda, Tetyana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/20311748.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    аксиологическая языковая картина мира
    лексико-семантические процессы
    неологизация
    оценочная лексика и семантика
    тенденции развития
    aksjologiczno-językowy obraz świata
    procesy leksykalno-semantyczne
    neologizacja
    słownictwo i semantyka wartościująca
    trendy rozwojowe
    axiological language picture of the world
    lexico-semantic processes
    neologization
    evaluative vocabulary and semantics
    development trends
    Opis:
    The article analyzes the trends in the development of the vocabulary of the Russian language at the beginning of the 21st century, reflected in the dictionary of neologisms, which illustrates the changes in the axiological linguistic picture of the world of Russians, in particular, we trace an intensive rethinking of the meanings of words that contain political idiologems or mythologems, an expansion of the fund of words and meanings with evaluative semantics due to global processes of jargonization, criminalization, vulgarization, falsification (verbalization of untruth), feminization, intensification of a sign or action, verbalization of non-verbals, the actualization of precedence and creativity (active modelling of the language game).
    В статье проанализированы тенденции развития лексики русского языка начала ХХІ века, отраженные в словаре неологизмов, что иллюстрирует изменения аксиологической языковой картины мира россиян, в частности прослеживаем интенсивное переосмысление значений слов, заключающих в себе политические идиологемы или мифологемы, расширение фонда слов и значений с оценочной семантикой за счет глобальных процессов жаргонизации, криминализации, вульгаризации, фальсификации (вербализация неправды), феминизации, интенсификации, вербализации невербалики, актуализации прецедентности и креативности (активное моделирование языковой игры).
    Artykuł analizuje kierunki rozwoju słownictwa języka rosyjskiego na początku XXI wieku, odzwierciedlone w słowniku neologizmów, który ilustruje zmiany w aksjologicznym obrazie językowym świata Rosjan, w szczególności obserwujemy intensywne przemyślenie znaczeń słów zawierających polityczne idiologemy lub mitologemy, poszerzenie zasobu słów i znaczeń o semantykę wartościującą w wyniku globalnych procesów żargonizacji, kryminalizacji, wulgaryzacji, falsyfikacji (werbalizacji nieprawdy), feminizacja, intensyfikacja, werbalizacja niewerbaliki, aktualizacja precedentnosti i kreatywności (aktywne modelowanie gry językowej).
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2023, 1 (181); 162-179
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Co nas łączy, a co dzieli? Stereotyp domu w języku polskim, serbskim i rosyjskim
    Autorzy:
    Pazio-Wlazłowska, Dorota
    Lazić-Konjik, Ivana
    Ristić, Stana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/34607336.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    linguistic worldview
    home/house
    Polish
    Russian
    Serbian
    cultural concept
    Axiological Lexicon
    EUROJOS
    axiological linguistics
    językowy obraz świata
    dom
    język polski
    język rosyjski
    język serbski
    koncept
    LASiS
    aksjolingwistyka
    дом
    концепт
    стереотип
    русский язык
    польский язык
    сербский язык
    языковая картина мира
    Аксилогический лексикон славян и их соседей
    Opis:
    The artricle compares the concept of home/house in Polish, Serbian, and Russian. It is a continuation of research carried out by the authors within the EUROJOS project and the volume on home/house of the Axiological Lexicon of Slavs and their Neighbours. The analysis aims to identify the common conceptual base, as well as the culture-specific aspects that distinguish each of the languacultures under scrutiny. The relevant cultural concepts in the three languacultures share a common base image but are distinguished through their culture-specific characteristics. That base is universal: rather than being limited to the Slavic context, it can be found in other languages, sometimes very distant ones. In Polish, Serbian, and Russian, home is above all viewed as a non-material, social, and functional value, as a community of people that share it, one that provides the sense of security and unconditional acceptance. Common features are also found in the network of relationships triggered by each cultural concept in question, such as the notion of family. The culture-specific content, in turn, derives from different historical and cultural conditions: those contribute to the peculiarities of the Polish patriotic manor, the Serbian Kosovo, or the Russian communal apartments. These specific cultural concepts reflect changes in the culture, mentality, and worldview in each languaculture.
    W artykule podjęto próbę porównania konceptu dom w języku polskim, serbskim i rosyjskim. Tekst stanowi kontynuację prac prowadzonych przez autorki w ramach projektu EUROJOS nad tomem dom Leksykonu aksjologicznego Słowian i ich sąsiadów. Celem analizy jest wyodrębnienie wspólnego pojęcia bazowego oraz wyszczególnienie elementów relewantnych kulturowo, wyróżniających każdą z badanych lingwokultur. Prześledzenie polskiego, serbskiego i rosyjskiego obrazu domu dowodzi istnienia wspólnego wyobrażenia bazowego, na którym w każdym z języków nadbudowany jest konstrukt szczegółowych charakterystyk, doprecyzowujących jego sens. Baza ta jest uniwersalna, charakteryzuje nie tylko Słowiańszczyznę. Odnajdziemy ją również w obrazach domu w innych językach, także bardzo odległych pod względem geograficznym. W językach polskim, serbskim i rosyjskim dom postrzegany jest przede wszystkim jako wartość ponadmaterialna, w wymiarze społecznym i funkcjonalnym, jako wspólnota osób zamieszkujących go, zapewniająca jednostce poczucie bezpieczeństwa i bezwarunkową akceptację. W siatce powiązań domu z innymi konceptami również odnajdujemy cechy wspólne. W każdym z analizowanych języków dom jest ściśle połączony z konceptem rodzina, utożsamiany jest z osobami bliskimi. O cechach specyficznych, jakie dostrzegamy w obrazie domu w badanych językach, przesądziły zaś odmienne uwarunkowania historyczne i kontekst kulturowy. To one ukształtowały obraz polskiego patriotycznego dworu, serbskiego Kosowa czy rosyjskiej komunałki. Koncept dom odzwierciedla zmiany w kulturze, mentalności i poglądach każdej z badanych społeczności.
    Статья посвящена сопоставительному анализу концепта ДОМ в трех славянских языках: польском, сербском и русском и представляет собой продолжение исследований, проведенных авторами в ходе работы над томом ДОМ Аксиологического лексикона славян и их соседей. Целью данного текста является выявление общего базового понятия, а также признаков, характеризующих рассматриваемый концепт в каждом их анализируемых языков. Проведенный анализ доказывает существования общей базы, которая, кстати, актуальна также для других языков, на которую, в свою очередь, накладывается целый ряд признаков, характерных для каждого из языков. Исследование показало, что в польском, сербском и русском языках дом воспринимается прежде всего как нематериальная ценность, в социальном и функциональном аспектах. Основной функцией дома является укрытие, обеспечение безопасности и покоя как в физическом, так и духовном отношении. Дом защищает жителей, является для них пристанищем. В каждом из рассматриваемых языков дом тесно связан с концептом СЕМЬЯ, он отождествляется с близкими. В отличительных признаках в каждом из языков, в свою очередь, отражается не только индивидуальный исторический опыт каждого из исследуемых этносов, но также разные культурные контексты, так как именно в концепте ДОМ высвечиваются изменения в менталитете и аксиосфере каждой из рассматриваемых лингвокультур. 
    Źródło:
    Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury; 2020, 32; 67-84
    0860-8032
    Pojawia się w:
    Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-33 z 33

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies