Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "изменение" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-8 z 8
    Tytuł:
    Wołanie o wspólnotę w Post-koiné Anity Jarzyny
    Calling for Comunity in Post-koiné by Anita Jarzyna
    Призыв к общности в Post-koiné Аниты Яжины
    Autorzy:
    Mytych-Forajter, Beata
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2054723.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    животные
    люди
    отношения
    интерпретация
    изменение
    animals
    humans
    relations
    interpretation
    change
    Opis:
    The text is an attempt to reflect on the possibility of going beyond a language focused on human interests and human perspective. The pretext is the extensive and very learned book by Anita Jarzyna Post-koiné. Studies on Non-anthropocentric (Poetic) Languages (Łódź 2019), the author of which is looking for unobvious places (in selected literary works), enabling talking about some non-violent forms of contact with the animal, and even about the possibility of expressing its otherness in the human language. The most contentious topics are the problem of the subject (also the writer), the issue of the creative human/animal difference and the balance between the duties of the interpreter and the dreams of the activist.
    Текст представляет собой попытку осмыслить возможность выхода за рамки языка, в центре которого находятся человеческие интересы и человеческая перспектива. Поводом для этого послужила обширная и очень эрудированная книга Аниты Яжины Post-koiné. Исследования о неантропоцентрических (поэтических) языках (Лодзь, 2019), автор которых ищет неочевидные места в избранных литературных произведениях, что позволяет говорить о некоторых ненасильственных формах контакта с животным и даже о возможности выразить его инаковость на человеческом языке. Наиболее дискуссионными темами являются проблема субъекта (в том числе писателя), вопрос о творческом различии человека и животного, а также баланс между обязанностями женщины-интерпретатора и мечтами активистки.
    Źródło:
    Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies; 2020, 6; 503-515
    2719-2687
    2451-3849
    Pojawia się w:
    Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Zachowania konsumentów na rynku e-commerce – wybrane zagadnienia
    Consumers’ Behaviours in the e-Commerce Market – the Selected Issues
    Поведение потребителей на рынке э-коммерции – избранные вопросы
    Autorzy:
    Majchrzak-Lepczyk, Justyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/562595.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    konsument
    Internet
    e-commerce
    zmiana
    consumer
    change
    потребитель
    интернет
    э-коммерция
    изменение
    Opis:
    Współczesną gospodarkę charakteryzuje coraz większa konkurencyjność na rynku dóbr i usług, skracający się cykl życia wielu produktów oraz intensywność zmian rynkowych. Firmy, starając się wyprzedzać konkurencję, zapewniają swoim produktom/usługom zestaw unikalnych cech, oferując najnowsze rozwiązania technologiczne i funkcjonalne. Ostatnie lata przyniosły gwałtowny rozwój branży e-commerce, jak również wzrost świadomości i wiedzy konsumentów na ten temat. Zatem też i wymagania dotyczące tego obszaru stają się coraz większe. Zmieniające się zwyczaje zakupowe konsumentów prowadzą do znacznych przeobrażeń rynkowych. Świadomość potrzeb i możliwości współczesnego konsumenta, dostęp do informacji i pozyskiwania treści osiągnęły poziom dotychczas nieznany. W tym kontekście warto zastanowić się, jak zmieniające się nieustannie zachowania współczesnych konsumentów wpływają na rosnący w siłę rynek e-commerce.
    The contemporary economy is characterised by the growing competitiveness in the market for goods and services, the decreasing life cycle of many products as well as the intensity of market changes. Firms, trying to outpace competitors, provide their products/services with a set of unique features, offering the latest technological and functional solutions. The recent years brought a rapid development of the ecommerce branch as well as growth of consumers’ awareness and knowledge of this topic. Hence, also the demands concerning this area become greater and greater. The consumers’ changing purchasing habits lead to significant market transformations. Awareness of the needs and abilities of the contemporary consumer, access to information and contents obtainment have achieved the hitherto unknown level. In this context, it is worthwhile to consider how the constantly altering behaviours of contemporary consumers affect the ever growing market for e-commerce.
    Современная экономика характеризуется все бόльшей конкурентоспособностью на рынке благ и услуг, сокращающимся жизненным циклом многих продуктов и интенсивностью рыночных изменений. Фирмы, стараясь опережать конкурентов, обеспечивают своим продуктам/услугам набор уникальных свойств, предлагая новейшие технологические и функциональные решения. Последние годы принесли бурное развитие отрасли э-коммерции, а также рост осведомленности и знаний потребителей на эту тему. Следовательно, и требования, касающиеся этой области, становятся все бόльшими. Изме- няющиеся привычки потребителей в отношении покупок приводят к значительным преобразованиям на рынке. Сознание потребностей и возможностей современного потребителя, доступ к информации и заполучению содержания достигли до сих пор неизвестного уровня. В этом контексте стόит задуматься, как постоянно изменяющееся поведение современных потребителей влияет на растущий в силу рынок э-коммерции.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2015, 2 (355); 259-269
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Zrównoważona konsumpcja i uwarunkowania jej rozwoju
    Sustainable Consumption and Determinants of Its Development
    Устойчивое потребление и обусловленности его развития
    Autorzy:
    Łuczka, Władysława
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/562116.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    rozwój
    zmiana
    zrównoważenie
    konsumpcja
    struktura konsumpcji
    development
    change
    sustainability
    consumption
    consumption pattern
    развитие
    изменение
    устойчивость
    потребление
    структура потребления
    Opis:
    Celem rozważań jest określenie istoty konsumpcji zrównoważonej i jej ekonomiczno-społecznych uwarunkowań. Badania oparto na literaturze przedmiotu. Wskazano na istnienie wąskiego i szerokiego ujęcia definicji konsumpcji zrównoważonej. W wąskim ujęciu jest ona utożsamiana z ekokonsumpcją, natomiast w szerokim sprowadza się do uwzględniania w wyborach konsumenckich trzech aspektów: ekonomicznego, ekologicznego i społecznego. Jako zjawisko alternatywne do konsumpcjonizmu przejawia się obecnie w postaci konsumpcji kolaboratywnej, dekonsumpcji oraz konsumpcji odpowiedzialnej. W artykule o charakterze koncepcyjnym wskazano na uwarunkowania popytowe i podażowe rozwoju konsumpcji zrównoważonej.
    The aim of deliberations is to indicate the nature of sustainable consumption and its socio-economic determinants. The research is based on the subject literature. The existence of narrow and wide apprehensions of sustainable consumption definitions is shown. In the narrow apprehension, it is identified as ecoconsumption, yet in the wide one it boils down to consideration in consumer choices of the three aspects: economic, ecological and social. As an alternative phenomenon against consumerism it manifests itself in collaborative consumption, deconsumption and responsible consumption. In this paper, the demand and supply determinants of sustainable consumption development are presented.
    Цель рассуждений – определить суть устойчивого потребления и его экономико-социальные обусловленности. Изучение основано на литературе предмета. Указано существование узкого и широкого подхода к определению устойчивого потребления. В узком смысле оно отождествляется с экопотреблением, тогда как в широком – сводится к учету в потребительских выборах трех аспектов: экономического, экологического и социального. Как явление, альтернатив- ное к потребительству, оно проявляется в настоящее время в виде совместного потребления, сознательно ограниченного потребления и ответственного потребления. В статье концептуального характера указали обусловленности развития устойчивого потребления на стороне спроса и предложения.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2016, 6 (365); 136-145
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Minulosť a budúcnosť ľudstva z hľadiska kritického environmentalizmu
    Прошлое и будущее человечества с точки зрения критического энвайронментализмa
    Past and Future of Humankind from the Perspective of Critical Environmentalism
    Autorzy:
    Sťahel, Richard
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/497200.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
    Tematy:
    энвайронментализм
    Антропоцен
    изменение климата
    конфликты
    будущее человечества
    environmentalizmus
    antropocén
    klimatické zmeny
    konflikty
    budúcnosť ľudstva
    environmentalism
    anthropocene
    climate change
    conflicts
    future of humankind
    Opis:
    Напротяжении своей истории человечество разработалo ряд стратегий с помощью которых удерживался баланс между ростoм популяции и наличием доступных ресурсов, необходимых для удовлетворения его основных жизненных потребностей. Эти стратегии всегда определялись экологическими возможностями конкретного региона, в то же время оказывали воздействие на его среду. Однако степень воздействия на окружающую среду, наблюдаемая в последние десятилетия, позволяет утверждать, что человечество стало “ведущей силой”, влияющей нa геологическое и климатическоe состяние окружающей среды планеты. Будущее человечества завист от того, успеет и сможет ли оно изменить свои стратегии до момента, пока ресурсы планеты еще позволяют существование глобальной цивилизации.
    In its history, humankind worked out several life strategies with which they were balancing their growth in number and the availability of sources to satisfy their basic needs. These life strategies were always determined by the environmental opportunities of specific region, but, at the same time they impacted this environment. However, the degree of environment influence attained in last decades such a level that humankind became a geologic-climate force. Now the future of humankind depends on whether the humankind will be able to change its life strategies applied until now, before the environment of the globe stops to make possible the existence of global civilization.
    Źródło:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2018, 18; 91-102
    1642-1248
    Pojawia się w:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Zwierzęta w czasach kryzysu klimatycznego
    Animals in the Era of Climate Crisis
    Животные в эпоху климатического кризиса
    Autorzy:
    Skubała, Piotr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/21150543.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-22
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    изменение климата
    вымирание
    дикие животные
    миграции
    биомасса позвоночных
    zmiany klimatu
    wymieranie
    dzikie zwierzęta
    migracje
    biomasa kręgowców
    climate change
    extinction
    wildlife
    migrations
    vertebrate biomass
    Opis:
    Obserwujemy obecnie szóste, plejstoceńsko-holoceńskie wielkie wymieranie. Jednym z istotnych czynników przyczyniających się do dramatycznego spadku różnorodności dzikiej fauny i flory są zmiany klimatu. Ludzkość podjęła walkę ze zmianami klimatu w 1992 roku, kiedy to w trakcie Szczytu Ziemi w Rio de Janeiro przyjęto Ramową Konwencję Narodów Zjednoczonych w sprawie Zmian Klimatu. Niestety efektów tych wysiłków nie widać. Wzrost emisji gazów cieplarnianych doprowadzi do wymarcia połowy gatunków na Ziemi do końca wieku. Ograniczenie wzrostu temperatury do 2°C (w stosunku do ery przedindustrialnej) do 2100 roku oznaczać będzie zmniejszenie różnorodności gatunkowej o 25%. Naukowcy przestrzegają, że jeśli nie podejmiemy natychmiastowych działań, czeka nas katastrofalna utrata różnorodności biologicznej. Dzikie zwierzęta kręgowe już dzisiaj stanowią zaledwie 4% biomasy wszystkich kręgowców, dramatycznie niewiele w porównaniu z biomasą zwierząt hodowlanych.
    В настоящее время мы наблюдаем шестое плейстоцен-голоценовое великое вымирание. Изменение климата является одним из важных факторов, способствующих резкому сокращению разнообразия дикой природы. Человечество взялось за борьбу с изменением климата в 1992 году, приняв Рамочную конвенцию ООН об изменении климата на Саммите Земли в Рио-де-Жанейро. К сожалению, результаты этих усилий не видны. Увеличение выбросов парниковых газов приведет к исчезновению половины видов на Земле к концу века. Ограничение повышения температуры до 2°C (по сравнению с доиндустриальной эпохой) до 2100 года будет означать сокращение видового разнообразия на 25%. Ученые предупреждают, что если мы не примем немедленных мер, то столкнемся с катастрофической утратой биоразнообразия. Дикие позвоночные животные уже составляют лишь 4% биомассы всех позвоночных, т. е. крайне мало по сравнению с биомассой сельскохозяйственных животных.
    We are currently observing the sixth Pleistocene-Holocene great extinction. Climate change is one of the significant factors contributing to the dramatic decline in wildlife diversity. Humanity took up the fight against climate change in 1992 by adopting the Framework Convention on Climate Change at the Rio de Janeiro Earth Summit. Unfortunately, these efforts have not produced the expected results. Rising greenhouse gas emissions will lead to the extinction of half of the species on Earth by the end of this century. Limiting the temperature increase to 2°C by 2100 will mean a 25% reduction in species diversity. For most animal species, the race against progressive climate change is difficult and even impossible to win. Scientists warn that if we do not take immediate action, we will face a catastrophic loss of biodiversity. Wild vertebrate animals already account for no more than 4% of the biomass of all vertebrates, which is dramatically lower than the biomass of farmed animals.
    Źródło:
    Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies; 2022, 1 (9); 1-20
    2719-2687
    2451-3849
    Pojawia się w:
    Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Przyszłość Kodeksu Prawa Kanonicznego (Kodeks Jana Pawła II czy Franciszka?)
    Будущее Кодекса Канонического Права (Кодекс Иоанна Павла II или Франциска?)
    The Future of the Code of Canon Law (The Code of John Paul II or Francis?)
    Майбутнє Кодексу Канонічного Права (Кодекс Івана Павла II чи Франциска?)
    Autorzy:
    Gałkowski, Ks. Tomasz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2090050.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-09
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    канонічне право
    кодекс
    адекватність
    зміна
    законодавство
    каноническое право
    кодекс, адекватность
    изменение
    законодательство
    canon law
    code
    adequacy
    amendment
    legislation
    prawo kanoniczne
    kodeks
    adekwatność
    zmiana
    legislacja
    Opis:
    Przedmiotem opracowania jest aktualna praktyka prawodawcza w Kościele katolickim, która obfituje zmianami przepisów w Kodeksie Prawa Kanonicznego oraz ustawami wydawanymi poza nim. Autor analizuje racje stojące u podstaw kodeksowej praktyki, pytając o to, czy kodeks jest adekwatną formą dla wyrażenia doświadczenia prawnego wymiaru Kościoła. Dostrzega jego niewystarczalność oraz wskazuje na inne narzędzia, które wyrażałyby jedność zjawiska prawnego w formach właściwych dla wspólnot lokalnych.
    Предметом дослідження є поточна законодавча практика у Католицькому костелі, яка рясніє змінами положень Кодексу Канонічного Права та законів, виданих за його межами. Автор аналізує обґрунтування практики кодексу, запитуючи, чи є Кодекс адекватною формою для вираження досвіду правового виміру Костелу. Він помічає його недостатність і вказує на інші інструменти, які б виражали єдність правового явища у відповідних для місцевих громад формах.
    Предметом данной статьи является современная законодательная практика в Католической Церкви, которая изобилует изменениями положений Кодекса Канонического Права и законов, изданных вне его. Автор анализирует обоснование практики применения кодекса, задаваясь вопросом, является ли кодекс адекватной формой для выражения опыта правового измерения Церкви. Признается недостаточ- ная эффективность кодкекса. При этом автор указывает на другие инструменты, которые позволят выра- зить единство правового явления в формах, подходящих для местных сообществ.
    The subject of the study is the current legislative practice in the Church, which abounds in changes to regulations of the Code of Canon Law and legal acts issued outside of it. The author analyzes the reasons underlying the code practice, asking whether the code is an adequate form to express the experience of the legal dimension of the Church. He recognizes the code’s inadequacy and points to other tools that would express the unity of the legal phenomenon in forms appropriate for local communities.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2022, 2; 7-22
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    New institutional framework for global climate change prevention
    Новая институциональная модель предупреждения глобального изменения климата
    Нова інституціональна модель попередження глобальної зміни клімату
    Autorzy:
    Presse, A. C.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692372.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    підприємництво
    зміна клімату
    корпоративне управління
    стале управління
    глобальна економічна політика
    предпринимательство
    изменение климата
    корпоративное управление
    устойчивое управление
    глобальная экономическая политика
    entrepreneurship
    climate change
    corporate governance
    sustainable management
    global economic policy
    Opis:
    Мета дослідження – оглянути точку зору фірм, що пропонують викопне паливо, на теорію загального надбання людства (theory of global commons). Спільне надбання людства охоплює сфери і ресурси, що виходять за рамки національних юрисдикцій. Тим не менш, на даний момент їх управління здійснюється національними державами. Дизайн/Метод/Підхід. В данній статті запропоновано підхід до загального надбання людства з точки зору фірм. Результат: На сьогоднішній день компанії взаємодіють з національними державами щодо емісії вуглекислого газу і, ймовірно, міжнародних схем торгівлі квотами на емісію. Розглянута теорія пропонує перенести відповідальність національного рівня на міжнародний рівень управління, тобто на Організацію Об'єднаних Націй. Теоретичне значення дослідження: При зміщенні механізму контролю в бік палива, що надходить в економіку, більшість компаній (крім видобувних компаній) зможуть сконцентруватися на тому, на чому вони і повинні концентруватися – на задоволенні потреб своїх клієнтів. Компанії ж, що видобувають викопне паливо, будуть зобов'язані купувати права на емісію палива до того, як це паливо потрапить в економічний цикл. Даний підхід створить економічний стимул для компаній застосовувати технології з низьким або нульовим рівнем споживання викопного палива і дозволить зробити перехід від викопного палива легко планованим. Таким чином, запропонований механізм може називатися іммісійною схемою (від латинського immissio, "впускати"). Оригінальність/Цінність: Управління спільним надбанням людства на рівні національних держав є мало прийнятним, а також не відображає природу використовуваних ресурсів. Дана стаття пропонує одне з рішень проблеми глобальної зміни клімату. Перспективи подальших досліджень. Буде потрібно дослідження застосованості даної схеми до різних видів промисловості, а також у прив'язці до різних типів викопного палива. Тип статті – теоретична.
    Цель исследования – рассмотреть точку зрения фирм, предлагающих ископаемое топливо, на теорию общего достояния человечества (theory of global commons). Общее достояние человечества охватывает сферы и ресурсы, выходящие за рамки национальных юрисдикций. Тем не менее, их управление осуществляется на данный момент национальными государствами. Дизайн/Метод/Подход. В данной статье предложен подход к общему достоянию человечества с точки зрения фирм. Результат: На сегодняшний день компании взаимодействуют с национальными государствами касательно их эмиссии и, вероятно, международных схем торговли квотами на эмиссию. Развиваемая теория предлагает перенести ответственность национального уровня на международный уровень управления, то есть на Организацию Объединенных Наций. Теоретическое значение исследования: При смещении механизма контроля в сторону топлива, поступающего в экономику, большинство компаний (кроме добывающих компаний) смогут сконцентрироваться на том, на чем они и должны концентрироваться – на удовлетворении потребностей своих клиентов. Компании же, добывающие ископаемое топливо, будут обязаны приобретать права на эмиссию топлива до того, как это топливо попадет в экономический цикл. Данный подход создаст экономический стимул для компаний применять технологии с низким или нулевым уровнем потребления ископаемого топлива и позволит сделать переход от ископаемого топлива легко планируемым. Таким образом, предлагаемый механизм может называться иммисионной схемой (от латинского immissio, “впускать”). Оригинальность/Ценность. Управление общим достоянием человечества на уровне национальных государств является мало применимым, а также не отображает природу используемых ресурсов. В данной статье предложено одно из решений проблемы глобального изменения климата. Перспективы дальнейших исследований. Потребуется исследование применимости данной схемы к различным видам промышленности, а также в привязке к различным типам ископаемого топлива. Тип статьи – теоретическая.
    Purpose. This conceptual paper takes the firms’ perspective about practical implications of the theory of the global commons. Global commons are the areas and resources defined as those being beyond national jurisdictions. Their governance, today, however, is still coordinated largely by national states. Design/Method/Approach. This paper introduces a firm's perspective based on the global commons approach. Findings. At present, companies deal with national governments concerning their emissions and, perhaps, the international emissions trading scheme. Theory argues about the need to shift the responsibility from the national to global governmental levels, i. e. the United Nations. Theoretical implications. Given the input orientation put forward by this approach, companies – except fossil fuel extractors – would not actually have to deal with any governmental or regulatory bodies but can focus their capabilities on what they are best at: serving the needs of their customers. Fossil fuel extracting companies, in order to sell these fossil fuels, will have to purchase the amount of emission rights before they sell the fuel into the economic cycle. This approach establishes an economic incentive for companies to employ technologies with low or zero fossil fuel consumption while making the transition path predictable. The underlying concept, therefore, can also be referred to as an immissions scheme (from Latin immissio, “to let in”). Originality/Value. Governing a global common through national structures is inappropriate and does not reflect the nature of the underlying resource. This paper proposes a solution to the problem of global climate change. Further research. Further research is needed to address the effect of this strategy on different industries, and how those are affected based on the degree to which they employ fossil fuels. Paper type – сonceptual.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2018, 26, 1-2; 29-38
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Nowelizacja ustawy o odpadach: nowe obowiązki przedsiębiorców zbierających lub/i przetwarzających odpady — wybrane aspekty
    The amendment to the Waste Act: new obligations of the entrepreneurs collecting and / or processing waste — selected aspects
    Новая редакция закона об отходах: новые обязанности предпринимателей, собирающих и/или перерабатывающих отходы Избранные аспекты
    Modifica della legge sui rifiuti: nuovi obblighi degli imprenditori che raccolgono e / o trattano i rifiuti — aspetti selezionati
    Autorzy:
    Brzóska, Małgorzata
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/489152.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    odpady
    magazynowanie odpadów
    odmowa wydania zezwolenia
    monitoring wizyjny
    zabezpieczenie roszczeń
    administracyjne kary pieniężne
    karalność członków organów spółek
    zmiana decyzji administracyjnej
    waste
    waste storage
    refusal to issue a permit
    video monitoring
    security of claims
    administrative monetary penalties
    penalties of members of corporate bodies
    change of administrative decision
    отходы
    хранение отходов
    отказ в выдаче разрешения
    видеомониторинг
    обеспечения исковых требований
    административные денежные штрафы
    уголовная ответственность для членов правления компаний
    изменение административного решения
    rifiutti
    deposito dei rifiuti
    rifiuto di autorizzazione
    monitoraggio video
    sicurezza per i reclami
    sanzioni amministrativi
    punizione dei membri degli organi aziendali
    rettifica di una decisione amministrativa
    Opis:
    Celem niniejszego opracowania jest przedstawienie wątpliwości związanych z nowymi instrumentami prawnymi wprowadzonymi ustawą z dnia 20 lipca 2018 r. o zmianie ustawy o odpadach oraz niektórych innych ustaw (Dz.U. 2018 poz. 1592), która weszła w życie w dniu 5 września 2018 r. Nowelizacja ustawy o odpadach, uchwalana w atmosferze przetaczających się przez Polskę w okresie czerwca – lipca 2018 r. pożarów instalacji do zagospodarowywania odpadów oraz tzw. dzikich wysypisk, miała stanowić antidotum na problemy dotyczące nadmiernego gromadzenia odpadów w miejscach gromadzenia odpadów oraz w miejscach do tego nie przewidzianych. Nie do końca precyzyjna redakcja przepisów oraz brak do pewnego momentu, od którego należy badać stany faktyczne niektórych regulacji, doprowadziły do sytuacji, w której po kilu miesiącach od dnia wejścia w życie nowelizacji jest wiele pytań wymagających dokonania wykładni lub zmiany znowelizowanych przepisów. Zasadnicza zmiana dotyczy skrócenia okresu magazynowania odpadów, wprowadzenia obowiązkowego monitoringu wizyjnego miejsc magazynowa i składowania odpadów, zmiany organu właściwego dla wydawania zezwolenia na zbieranie oraz przetwarzanie odpadów, ograniczenie tytułów prawnych do nieruchomości, na których może być prowadzona gospodarka odpadami, wprowadzenie do ustawy o odpadach kompetencji przyznanych komendantowi miejskiemu (powiatowemu) Państwowej Straży Pożarnej na etapie ubiegania się o wydanie zezwolenia oraz na etapie kontroli, wprowadzenie konieczności wniesienia zabezpieczenia roszczeń czy nowych podstaw odmowy wydania zezwoleń powiązanych m.in. z karalnością wspólników oraz członków organów spółek. Z uwagi na fakt, że przepisy intertemporalne nakazują złożenie przedsiębiorcom prowadzącym działalność gospodarczą w sektorze gospodarki odpadami wniosków o zmianę dotychczasowych zezwoleń – pod rygorem ich wygaśnięcia – w terminie 12 miesięcy od dnia wejścia w życie nowelizacji ustawy o odpadach (czyli do 5 września 2019 r.), pilne pochylenie się nad tym tematem wydaje się być konieczne.
    The aim of this study is to present doubts related to the new legal instruments introduced by the Act of 20 July 2018 amending the Act on Waste and some other acts, which entered into force on September 5, 2018. The Amendment to the Act on Waste, adopted at the time when fires of installations for waste management and the so-called wild dumps were sweeping through Poland in the period June — July 2018, was supposed to be an antidote to the problems of excessive accumulation of waste in waste collection areas and in places not provided for such a purpose. Not exactly precise redaction of the provisions led to a situation in which, after several months from the date when the amendment came into force, there are still many questions requiring deeper analysis or amendment of the amended provisions. The main changes concern the shortening of the waste storage period, the introduction of mandatory video monitoring of storage and waste storage, change of the competent authority for issuing permits for collecting and processing waste, limiting the list of legal titles to real properties on which waste management can be carried out, introduction of competences to the Waste Act granted to the city (poviat) commander of the State Fire Service at the stage of applying for a permit and at the stage of control, introducing the need to lodge security for claims or new grounds for refusal of related permits, including the punishment of partners and members of company bodies. Due to the fact that the intertemporal regulations require entrepreneurs conducting economicactivity in the waste management sector to submit applications for the change of existing permits — under pain of their expiry — within 12 months from the date of the entry into force of the amendment to the Waste Act (i.e. until 5 September 2019), it seems necessary to urgently focus on this topic.
    В настоящей статье представлены сомнения, вызванные новыми инструментами правового регулирования, введенными законом об отходах от 20 июля 2018 года, а также рядом других законов (Законодательный вестник РП за 2018 год, запись 1952), которые вступили в силу 5 сентября 2018 года. Новая редакция закона об отходах, принимаемая на волне охвативших Польшу в июне-июле 2018 года пожаров сооружений, предназначенных для управления отходами, а также несанкционированных свалок, должна была стать ключом к решению проблемы избыточного складирования отходов как в предназначен ных для этого местах, так и в местах, не предназначенных для свалок. Не вполне четкие формулировки закона, а также отсутствие конкретной даты, с которой вступают в силу некоторые положения закона, привело к тому, что через несколько месяцев после вступления в силу новой редакции число возникающих вокруг нее вопросов стало так велико, что новая редакция требует особых разъяснений или же внесения в нее очередных изменений. Ключевые изменения касаются сокращения времени складирования отходов, введения обязательного видеомониторинга в местах складирования и хранения отходов, смены инстанции, выдающей разрешение на сбор и переработку отходов. Введено также ограничение правовых титулов на участки недвижимости, на которой может осуществляться управление отходами. В новой редакции закона предусмотрены новые полномочия городского (районного) коменданта Государственной пожарной охраны, которые распространяются на этап подачи заявки на выдачу разрешения, а также на этап контроля. Вводится необходимость внесение средств для обеспечения исковых требований, оговариваются новые основания для отказа в выдаче разрешения, предусматривающие в том числе уголовную ответственность для партнеров или членов правления компаний. В связи с тем, что интертемпоральное право обязывает предпринимателей, осуществляющих деятельность в сфере управления отходами, подать заявления о внесении изменений в действующие разрешения — в противном случае разрешения могут быть аннулированы — в течение 12 месяцев с момента вступления в силу новой редакции закона об отходах (то есть до 5 сентября 2019 года), этот вопрос требует немедленного и внимательного рассмотрения.
    L’oggetto di questo articolo è la presentazione dei dubbi relativi a nuovi strumenti giuridici introdotti dalla legge del 20 luglio 2018 riguardante una modifica della legge sui rifiuti e altre leggi (GU n. 2018 punto 1592), che è entrata in vigore il 5 settembre 2018. Questa modifica della legge sui rifiuti, adottata nel periodo degli incendi delle installazioni per la gestione dei rifiuti e cosiddette ‘discariche selvagge’ in Polonia tra giugno e luglio 2018, avrebbe dovuto essere un rimedio ai problemi di eccessivo accumulo di rifiuti nelle aree di raccolta dei rifiuti e in luoghi non adattati. La redazione di norme non precisa ha portato a una situazione in cui dopo diversi mesi dalla data di entrata in vigore della modifica ci sono molte questioni che richiedono l’analisa o il cambiamento delle disposizioni modificate.La principale modifica riguarda riduzione del periodo di deposito dei rifiuti, introduzione del monitoraggio obbligatorio delle aree di deposito e scarico, cambio dell’autorità competente per il rilascio dell’autorizzazione per la raccolta e il trattamento dei rifiuti, limitazione del catalogo dei titoli di beni immobili, su cui è possibile effettuare la gestione dei rifiuti, introduzione alla legge sui rifiuti delle competenze concesse al comandante cittadino (poviat) del Corpo dei vigili del fuoco dello Stato nella fase di richiesta di un permesso e nella fase di controllo, introduzione della necessità di depositare la sicurezza per i reclami o introduzione dei motivi di rifiuto del rilascio delle autorizzazioni correlati tra l’altro con la punizione dei partner e dei membri degli organi aziendali. A causa del fatto che i regolamenti intertemporali impongono agli imprenditori, che svolgono attività economiche nel settore della gestione dei rifiuti, di presentare domande di modifica delle autorizzazioni esistenti — pena la loro scadenza — entro 12 mesi dalla data di entrata in vigore della modifica della legge sui rifiuti (ossia fino al 5 settembre 2019), un’analisi urgente dell’argomento sembra necessaria.
    Źródło:
    Prawne Problemy Górnictwa i Ochrony Środowiska; 2019, 1; 13-25
    2451-3431
    Pojawia się w:
    Prawne Problemy Górnictwa i Ochrony Środowiska
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-8 z 8

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies