Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "злочини проти Республіки Польща" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Występek czynnej napaści na Prezydenta RP w Kodeksie karnym z 1997 r.
The offence of active assault on the President of the Republic of Poland in the Criminal Code of 1997
Уголовный проступок активного нападения на Президента Республики Польша в Уголовном кодексе 1997 г.
Злочин активного нападу на Президента Республіки Польща в Кримінальному кодексі 1997 року
Autorzy:
Dąbkowski, Krzysztof
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33542483.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
матеріальне кримінальне право
Президент Республіки Польща
кримінально-правовий захист Президента Республіки Польща
активний напад
злочини проти Республіки Польща
материальное уголовное право
Президент Республики Польша
уголовно-правовая охрана Президента Республики Польша
активное нападение
преступления против Республики Польша
substantive criminal law
President of the Republic of Poland
criminal law protection of the President of the Republic of Poland
active assault
offences against the Republic of Poland
prawo karne materialne
Prezydent RP
prawnokarna ochrona Prezydenta RP
czynna napaść
przestępstwa przeciwko Rzeczypospolitej Polskiej
Opis:
Celem niniejszego artykułu jest przedstawienie prawnokarnej ochrony Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej przed zachowaniami wyczerpującymi znamiona czynnej napaści. Asumpt do podjęcia studiów nad przywołanym problemem stanowiło jego relatywnie niewyczerpujące omówienie w dotychczasowym piśmiennictwie. W tekście zaprezentowano racje, które skłoniły ustawodawcę do objęcia taką ochroną głowę państwa polskiego. Dokonano również względnie kompletnego omówienia struktury przestępstwa penalizowanego w art. 135 § 1 Kodeksu karnego. Na potrzeby rozważań posłużono się metodą dogmatycznoprawną. Na podstawie poczynionych ustaleń stwierdzono, że polski ustawodawca to Prezydentowi przyznaje najszerszy zakres ochrony przed czynną napaścią spośród katalogu wszystkich funkcjonariuszy publicznych. Dalsze istnienie tej regulacji, pomimo nielicznych stanowisk kontestujących, uznać należy za pożądane. Warte podkreślenia jest też to, że chroni ona nie tyle samą osobę sprawującą urząd prezydencki, co stoi na straży godności i majestatu Rzeczypospolitej Polskiej, której najwyższym przedstawicielem jest, zgodnie z Konstytucją RP, Prezydent. Z tychże racji wywodzić należy uzasadnienie dla dalszej penalizacji tego występku w polskim prawie karnym.
Метою цієї статті є представити кримінально-правовий захист Президента Республіки Польща від будь-якої поведінки, яка є активним нападом. Причиною проведення досліджень із зазначеної проблеми стало її відносно невичерпне обговорення в літературі на сьогоднішній день. У тексті подано причини, які спонукали законодавця поширити такий захист на главу польської держави. Відносно широко обговорено склад правопорушення, передбаченого ст. 135 § 1 Кримінального кодексу. Для цілей міркувань використано догматико-правовий метод. На підставі висновків з’ясувалося, що польський законодавець надає президенту найширшу сферу захисту від активного нападу з-поміж усіх посадових осіб. Подальше існування цього регулювання, незважаючи на кілька протилежних позицій, слід вважати бажаним. Варто також підкреслити, що закон захищає не стільки особу, яка займає президентську посаду, скільки охороняє гідність і велич Республіки Польща, найвищим представником якої, згідно з Конституцією Республіки Польща, є Президент. З цих причин слід вивести обґрунтування для подальшого покарання за цей злочин у польському кримінальному праві.
Цель данной статьи – представить уголовно-правовую охрану Президента Республики Польша от поведения, исчерпывающего состав активного нападения. Поводом для проведения исследования указанной проблемы послужило то, что она на сегодняшний день сравнительно недостаточно исчерпывающим образом обсуждена в литературе. В тексте представлены причины, побудившие законодателя распространить такую охрану на главу польского государства. Также было проведено относительно полное обсуждение структуры преступления, криминализированного в статье 135 § 1 Уголовного кодекса. В статье был использован догматический правовой метод. На основании исследований был сделан вывод о том, что польский законодатель предоставляет президенту самый широкий объем охраны от активного нападения из каталога всех публичных должностных лиц. Дальнейшее существование этого положения, несмотря на небольшое количество оспариваемых позиций, следует считать желательным. Стоит также подчеркнуть, что оно защищает не столько само лицо, занимающее президентский пост, сколько достоинство и величие Республики Польша, высшим представителем которой, согласно Конституции Республики Польша, является президент. По этим причинам следует вывести обоснование для дальнейшей криминализации этого проступка в польском уголовном праве.
The purpose of this article is to present the criminal law protection of the President of the Republic of Poland against conduct with features of active assault. The study of this problem was prompted by its relatively non-exhaustive coverage in the existing literature. The text presents the rationale which led the legislator to extend such protection to the Head of the Polish State. The paper also includes a relatively complete overview of the structure of the offence penalised in Article 135 § 1 of the Criminal Code. For the purpose of the considerations, a dogmatic-legal method was used. Based on the findings, it was concluded that out of all public officials, the Polish legislator grants the widest scope of protection against active assault to the President. The continued existence of this regulation, in spite of the few contesting positions, should be regarded as desirable. It is also worth emphasising that it protects not so much the very person holding the presidential office, as upholds the dignity and majesty of the Republic of Poland whose supreme representative is, according to the Constitution, the President. These are arguments should serve to justify further penalisation of this offence in Polish criminal law.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 2; 195-211
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Selected aspects of document forgery in the context of Article 5 of the Constitution of the Republic of Poland
Wybrane aspekty fałszerstw dokumentów w kontekście art. 5 Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej
Отдельные аспекты фальсификации документов в контексте статьи 5 Конституции Республики Польша
Окремі аспекти підробки документів у контексті ст. 5 Конституції Республіки Польща
Autorzy:
Semków, Dorota
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2129076.pdf
Data publikacji:
2022-09-27
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
ст. 5 Конституції Республіки Польща
безпека громадян
злочини проти достовірності документів
підробка проїзних документів
статья 5 Конституции Республики Польша
безопасность граждан
преступления против достоверности документов
фальсификация проездных документов
art. 5 Konstytucji RP
bezpieczeństwo obywateli
przestępstwa przeciwko wiarygodności dokumentów
fałszerstwo dokumentów podróży
Article 5 of the Polish Constitution
security of citizens
crimes against the document credibility
forgery of travel document
Opis:
One of the tasks of the state specified in Article 5 of the Constitution of the Republic of Poland of 2 April 1997 is to ensure security of its citizens. The aim of the study is to show a relationship between crimes against document credibility listed in Chapter XIX of the Penal Code and the security of citizens. The main conclusion resulting from the analysis of the selected topic was that forgery of travel documents is a significant factor threatening citizen safety. The above results from the fact that documents very often serve as both an object and a tool in many crimes. Therefore, they constitute an activity of a preparatory nature before committing further criminal acts, as well as a way of hiding traces of other crimes. It should be emphasized that the use of false documents, and thus their introduction into legal circulation, means that a person illegally using such documents legally acquires many rights.
Одне із завдань держави, зазначених у ст. 5 Конституції Республіки Польща від 2 квітня 1997 року є забезпечення безпеки громадян. Метою даного дослідження є показати взаємозв’язок злочинів проти достовірності документів, зазначених у розділі XIX Кримінального Кодексу, та безпеки громадян. Основним висновком з аналізу даної тематики є твердження, що підробка проїзних документів є істотним фактором, що загрожує безпеці громадян. Документи дуже часто служать і об’єктом, і знаряддям вчинення багатьох злочинів. Тому вони є підготовчою дією до вчинення наступних злочинних поступок, а також інструментом приховування слідів інших злочинів. Слід підкреслити, що використання підроблених документів, а відтак і введення їх у законний обіг, породжує юридичний результат у вигляді набуття особою, яка незаконно використовує такий документ, багатьох прав.
   Одной из задач государства, изложенных в статье 5 Конституции Республики Польша от 2 апреля 1997 года, является обеспечение безопасности граждан. Цель данного исследования ‒ показать взаимосвязь, существующую между преступлениями против достоверности документов, перечисленных в главе XIX Уголовного кодекса, и безопасностью граждан. Основной вывод, сделанный в результате анализа данной темы, заключается в том, что фальсификация проездных документов является важным фактором, угрожающим безопасности граждан. Это связано с тем, что документы очень часто служат одновременно и объектом, и инструментом для совершения многих преступлений. Поэтому они представляют собой деятельность подготовительного характера для совершения дальнейших преступных действий, а также инструмент для сокрытия следов других преступлений. Следует подчеркнуть, что использование поддельных документов, введение их в легальный оборот, порождает правовой эффект в виде приобретения многочисленных прав лицом, незаконно использующим такой документ.
Jednym z zadań państwa określonym w art. 5 Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r. jest zapewnienie bezpieczeństwa obywateli. Celem niniejszego opracowania jest ukazanie związku, jaki zachodzi między przestępstwami przeciwko wiarygodności dokumentów skatalogowanymi w rozdz. XIX Kodeksu karnego a bezpieczeństwem obywateli. Głównym wnioskiem wypływającym z analizy tej tematyki jest stwierdzenie, że fałszerstwa dokumentów podróży stanowią istotny czynnik zagrażający bezpieczeństwu obywateli. Dokumenty bardzo często służą bowiem zarówno jako przedmiot, jak i narzędzie w dokonywaniu wielu przestępstw. Stanowią zatem czynność o charakterze przygotowawczym do popełnienia kolejnych czynów przestępnych, a także narzędzie służące do zatarcia śladów innych przestępstw. Należy podkreślić, że użycie fałszywych dokumentów, tym samym wprowadzenie ich do obrotu prawnego, rodzi skutek prawny w postaci nabycia wielu praw przez osobę nielegalnie posługującą się takim dokumentem.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2022, 3; 121-135
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies