Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "замок" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Warianty kreacji obrazu domu w rosyjskiej literaturze wampirycznej
    Варианты показа образа дома в русской вампирической литературе
    Varieties of house motif in Russian vampire literature
    Autorzy:
    Arciszewska, Katarzyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2116641.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    вампир
    дом
    пространство
    замок
    лес
    гора
    склеп
    подземелье
    vampire
    home
    space
    castle
    wood
    mountain
    tomb
    Opis:
    В статье рассматриваются разные типы вампирического домашнего пространства, с которыми реципиент встречается в произведениях русских писателей XIX–XX веков. Классической моделью вампирического пространства является предложенное Брама Стокером (Brama Stoker) в повести “Дракула” (“Dracula”) ‘экзотическое, дикое, грозное сценическое оформление с знаменательным и символическим мотивом леса и горы (lasu i góry), к такому образцу обращаются русские писатели-романтики, нпр. Николай Гоголь, а также позднейшие мастера слова, которые этот мотив модифицируют, нпр. Виктор Пелевин. Мотив дома в русской вампирической литературе взаимодействует с элементами магии и демонизма, а в новейших произведениях наближается к изображению дома или человеческого пространства, что связано с изменением подхода к мотиву вампира. Главный герой и объект вампирической литературы из кровопийцы и хищника становится искателем спокойствия и признания соучастия в современной культуре.
    In the article the author describes different types of vampire house space in works of Russian writers of the 19th and 20th centuries. A classical example of vampire space in the form of a dangerous exotic scenery can be found in Bram Stoker’s “Dracula” with its characteristic motif of wood and mountain. Such an image is also found in novels of Russian romantic writers – Nikolay Gogol or Wiktor Pielewin. The motif of home in Russian literature coexists with the motifs of magic and demons. In contemporary works it gets closer to the concept of home and human space, which is connected with changes in the interpretation of vampire motif. The main character and the subject of vampire literature loses the attributes of blood-sucker and killer, looks for peace and acceptance as a participant of modern culture.
    Źródło:
    Białorutenistyka Białostocka; 2017; 243-256
    2081-2515
    Pojawia się w:
    Białorutenistyka Białostocka
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Warianty kreacji obrazu domu w rosyjskiej literaturze wampirycznej
    Варианты показа образа дома в русской вампирической литературе
    Varieties of house motif in Russian vampire literature
    Autorzy:
    Arciszewska, Katarzyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/944407.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    вампир
    дом
    пространство
    замок
    лес
    гора
    склеп
    подземелье
    vampire
    home
    space
    castle
    wood
    mountain
    tomb
    Opis:
    В статье рассматриваются разные типы вампирического домашнего пространства, с которыми реципиент встречается в произведениях русских писателей XIX–XX веков. Классической моделью вампирического пространства является предложенное Брама Стокером (Brama Stoker) в повести “Дракула” (“Dracula”) ‘экзотическое, дикое, грозное сценическое оформление с знаменательным и символическим мотивом леса и горы (lasu i góry), к такому образцу обращаются русские писатели-романтики, нпр. Николай Гоголь, а также позднейшие мастера слова, которые этот мотив модифицируют, нпр. Виктор Пелевин. Мотив дома в русской вампирической литературе взаимодействует с элементами магии и демонизма, а в новейших произведениях наближается к изображению дома или человеческого пространства, что связано с изменением подхода к мотиву вампира. Главный герой и объект вампирической литературы из кровопийцы и хищника становится искателем спокойствия и признания соучастия в современной культуре.
    In the article the author describes different types of vampire house space in works of Russian writers of the 19th and 20th centuries. A classical example of vampire space in the form of a dangerous exotic scenery can be found in Bram Stoker’s “Dracula” with its characteristic motif of wood and mountain. Such an image is also found in novels of Russian romantic writers – Nikolay Gogol or Wiktor Pielewin. The motif of home in Russian literature coexists with the motifs of magic and demons. In contemporary works it gets closer to the concept of home and human space, which is connected with changes in the interpretation of vampire motif. The main character and the subject of vampire literature loses the attributes of blood-sucker and killer, looks for peace and acceptance as a participant of modern culture.
    Źródło:
    Białorutenistyka Białostocka; 2017, 9; 243-256
    2081-2515
    Pojawia się w:
    Białorutenistyka Białostocka
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Początki zamku czernelickiego
    Начало Чернелицкого замка
    Autorzy:
    Nagirnyy, Vitaliy
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/969527.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
    Tematy:
    Czernelica
    zamek czernelicki
    Jadwiga Bełżecka z Jazłowieckich
    Eufrozyna Czartoryska ze Stanisławskich
    Michał Jerzy Czartoryski.
    Ядвига Белзецкая из Язловецких
    Евфросиния Чарторыйская из Станиславских
    Михал Ежи Чарторыйский.
    Чернелица
    Чернелицкий замок
    Chernelytsia
    the Castle in Chernelytsia
    Jadwiga Bełżecka (Jazlowiecka)
    Eufrozyna Czartoryska (Stanislawska)
    Opis:
    В статье представлено начальный этап функционирования замка в Чернелице на Покутье. Автор пришел к выводу, что основание замка необходимо датировать периодом между 1607 и 1636 гг., а его фундатором были представители рода Язловецких, в первую очередь Ядвига Белзецкая из Язловецких. В исследовании выделено два этапа строительства замка: перед 1636 годом и 1650–1659 гг. Во время первого из них были построены первый этаж замковых ворот, северо-восточный бастион, нижнее части остальных бастионов и куртин. Строительство замка было прервано нападением на Чернелицу отрядов киевского воеводы Януша Тышкевича в 1636 г. и возобновлено только ок. 1650 г. Михалом Ежи Чарторыйским и Евфросинией Чарторыйской из Станиславских. На втором этапе построены были второй этаж ворот, северо-западный, юго-западный и юговосточный бастионы, куртины, дворец, складские и хозяйственные помещения, а также деревяные строения. Строительство замка было окончено перед началом 1659 г.
    Źródło:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2019, XVI, 2; 193-208
    1731-982X
    Pojawia się w:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Strategy of the Security Service of the Third Reich for Keeping High-Ranking Prisoners in the “Alpine Fortress” and Its Impact on Post-War International Relations
    Cтратегія служби безпеки Третього райху з утримання високопоставлених в’язнів у «Альпійській фортеці» та її вплив на повоєнні міжнародні відносини
    Autorzy:
    Lytvyn, Volodymyr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676876.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    World War II
    “Alpine Fortress”
    VIP prisoners
    castle Itter
    hotel “Pragser Wildsee”
    Province of Tyrol
    Ehrenhaftlinge
    security service of the Third Reich
    Друга світова
    «Альпійська фортеця»
    VIP в’язні
    замок Іттер
    готель «Прагсер Вільдзеє»
    провінція Тіроль
    спецслужби III Райху
    Opis:
    The article examines a layer of questions related to the issue of the use by the security service of the Third Reich of the strategy of capturing and keeping high-ranking hostages from occupied countries in special institutions for VIP prisoners, some of which were located on the territory of the “Alpine Fortress”. This topic is a “white spot” on the background of research in the field of world history, because there is a rather limited amount of research carried out by German, American and English historians. Despite their undeniable value for science, these studies were carried out to highlight a clearly defined range of questions, which, however, do not give an idea of the problem as a whole. At the same time, the purpose of this article is to focus on the implementation of a comprehensive approach to the study of this problem and the formation of a global view of the strategy of the Third Reich to keep VIP-prisoners on the territory of the “Alpine Fortress”. The main tasks are the description of the process of creating two separate specialized prisons, the verification of those VIP prisoners who passed through them and the outline of a possible global strategy of the leadership of the Third Reich for keeping high-ranking prisoners. Based on the results of the tasks set, the article reconstructs the ways of implementing the mentioned strategy, identifies its executors from among the servicemen of the SS and SD, and determines its impact on postwar international relations. The article emphasizes that the global strategy of the Reich's leadership is characterized by situationism and ill-consideredness. The Nazis invested great resources in the process of converting castles and hotels into prisons for VIP prisoners and provided them with reliable security. At the same time, it is extremely difficult to determine whether the German leadership had specific plans for what to do with VIP prisoners. However, no matter how paradoxical it may sound, it was the ill-conceivedness of this strategy that made it possible to create the prerequisites for phenomenal events that preserved for Europe and the world outstanding political and military figures who had considerable influence on their post-war system.
    У статті досліджується пласт питань, дотичних до проблематики використання службою безпеки Третього райху стратегії із захоплення та утримання високопоставлених заручників з окупованих країн у спеціальних закладах для VIP-в’язнів, деякі з яких розташовувалися на території «Альпійської фортеці». Ця тематика являє собою «білу пляму» на тлі досліджень у царині всесвітньої історії, адже існує доволі обмежена кількість досліджень, здійснених німецькими, американськими та англійськими істориками. Незважаючи на їх беззаперечну цінність для науки, ці дослідження здійснювалися для висвітлення чітко окресленого кола питань, які, однак, не дають уявлення про проблему загалом. Водночас, метою цієї статті є сфокусування на реалізації комплексного підходу для дослідження цієї проблеми і формування глобального уявлення про стратегію Третього райху з утримання VIP-в’язнів на території «Альпійської фортеці». Основними завданнями є характеристика процесу створення двох окремих спеціалізованих в’язниць, верифікація тих VIP в’язнів, які пройшли через них, та окреслення можливої глобальної стратегії керівництва Третього райху з утримання високопоставлених в’язнів. За результатами виконання поставлених завдань у статті реконструйовано шляхи реалізації названої стратегії, встановлено її виконавців із числа військовослужбовців СС та СД і визначено її вплив на повоєнні міжнародні відносини. У статті наголошується, що глобальна стратегія керівництва Райху вирізняється ситуативністю та непродуманістю. Нацистами були вкладені великі ресурси у процес перебудови замків та готелів у тюрми для VIP-в’язнів та забезпечено їх надійну охорону. Водночас, визначити, чи були в німецького керівництва конкретні плани щодо того, що робити з VIP в’язнями, вкрай важко. Однак, як не парадоксально це б не звучало, саме непродуманість цієї стратегії дозволила створити передумови для феноменальних подій, що зберегли для Європи та світу видатних політичних та військових діячів, які мали неабиякий вплив на їх повоєнний устрій.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 178-201
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies