Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "загроза" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Виклики у сфері безпеки в регіоні Калінінградської oбласті
Security Challenges of the Kaliningrad Region
Autorzy:
Рослонь (Roslon), Домініка (Dominika)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185174.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
регіональна безпека
військовий
конфлікт
НАТО
Калінінград
військова загроза
геополітика
regional defense
military conflict
NATO
Kaliningrad
military threat
geopolitics
Opis:
Attention is focused on the issues of national security of the state, taking into account the general development of the country and the realization of its national interests. It is noted that the interpretation of the essence of current threats and challenges optimizes the methodological substantiation of the tasks of guaranteeing the provision of national security. The characteristics of regional security are presented. Attention is focused on the peculiarities of the European region. The emergence of significant exogenous challenges in the 21st century, which represented a serious threat to the security of the member states of the European Union, was noted. The problems of ensuring regional security are outlined. Indicators are presented that have led to a significant increase in the risks of security instability in the European region and provide an opportunity for an uncontrolled arms race. The list of factors that cause the decline of the region is considered. Changes in the political situation of the United States of America and their impact on the situation in the European Union are characterized. The activation of the United Kingdom in matters of ensuring security in Europe in the context of NATO and due to the activation of bilateral relations with European countries was determined. It was noted that the aggressive position of the Russian Federation led to a significant deterioration of the security situation around Ukraine and directly in the region. Attention is focused on issues of national security of Poland in the current political situation. The cooperation of Ukraine, Lithuania and Poland to contain the military threat from Russia was noted. The aggravation of the confrontation between Lithuania and Russia regarding the provision of Kaliningrad was emphasized. It is indicated that NATO representatives are significantly concerned about the strategic Kaliningrad region of Russia. It is noted that Russia is actively engaged in strengthening its military presence. Options for actions of the NATO army in the event of an escalation of the military conflict and expansion of the coverage area were considered. It is indicated that a possible option of escalation around Kaliningrad will cause the situation to worsen. Options for confronting the aggressor country in the short term and in the format of coexistence for a longer term are considered. The influence of Belarus on the situation in the region due to the growth of migration was noted. This leads to the discrediting of Poland and Lithuania for supporting Belarusian dissidents who seek to avoid political repression. It is stipulated that the Baltic and Polish political leaders analyze the crisis through the prism of national security. The position of Poland in the settlement of regional conflicts is considered. It is indicated that the political position of Poland should be aimed at preventing the realization of an unfavorable scenario. It is noted that the priority should be the expansion of ground forces and aviation, which ensure reliable deterrence of the Russian Federation.
Акцентовано увагу на проблематиці національної безпеки держави з урахуванням загального розвитку країни та реалізації її національних інтересів. Зазначено, що трактування суті актуальних загроз і викликів оптимізує методологічне обґрунтування завдань гарантування національної безпеки. Подано характеристику регіональної безпеки. Акцентовано увагу на особливостях європейського регіону. Відзначено появу значних екзогенних викликів у ХХІ столітті, що становили серйозну загрозу для безпеки держав-членів Європейського Союзу. Окреслено проблематику забезпечення регіональної безпеки. Сформульовано показники, що призвели до значного збільшення ризиків нестабільности в європейському регіоні та створюють передумови для неконтрольованої гонки озброєнь. Розглянуто перелік факторів, які спричинюють занепад регіону. Охарактеризовано зміни в політичній кон’юнктурі Сполучених Штатів Америки та їхній вплив на ситуацію в Європейському Союзі. Визначено активізацію Сполученого Королівства в питаннях гарантування безпеки в Європі в контексті НАТО та за рахунок активізації двосторонніх відносин з європейськими країнами. Зазначено, що агресивна позиція Російської Федерації призвела до суттєвого погіршення безпекової ситуації навколо України та загалом у регіоні. Акцентовано увагу на питаннях національної безпеки Польщі в сучасній політичній ситуації. Відзначено взаємодію України, Литви та Польщі для стримування військової загрози з боку Росії. Наголошено на загостренні протистояння Литви та Росії в питаннях забезпечення Калінінграда. Вказано, що представники НАТО значно стурбовані стратегічним Калінінградським регіоном Росії. Зазначено, що Росія активно посилює свою військову присутність. Розглянуто варіанти дій армії НАТО в разі загострення військового конфлікту та розширення території охоплення. Вказано, що можливий варіант ескалації навколо Калінінграда спричинить погіршення ситуації. Розглянуто варіанти протистояння країні-агресору в короткотерміновій перспективі та у форматі співіснування на більш тривалу перспективу. Відзначено вплив Білоруси на ситуацію в регіоні за рахунок зростання міграції. Це призводить до дискредитації Польщі та Литви за підтримку білоруських дисидентів, які прагнуть уникнути політичних репресій. Констатовано, що балтійські та польські політичні лідери аналізують кризу крізь призму національної безпеки. Розглянуто позицію Польщі в урегулюванні регіональних конфліктів. Вказано, що політична позиція цієї держави має бути спрямована на недопущення реалізації несприятливого сценарію. Зазначено, що пріоритетом повинно стати розширення наземних сил і авіації, які забезпечують надійне стримування Російської Федерації.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 4; 115-123
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Political and Military Alliances and Coalition Relations Before and During the Second World War: Nature, Modality and Peculiarities
ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ СОЮЗИ ТА КОАЛІЦІЙНІ ВІДНОСИНИ НАПЕРЕДОДНІ ТА В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ПРИРОДА, МОДАЛЬНІСТЬ, СПЕЦИФІКА
Autorzy:
Tolstov, S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894441.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
alliance, coalition, war, aggression, threat, diplomacy, peaceful settlement, the League of Nations, the United Nations
союз, коаліція, війна, агресія, загроза, дипломатія, мирне врегулювання, Ліга націй, Об’єднані Нації
Opis:
В історії дипломатії періоду 20-40 рр. ХХ ст. пріоритетне значення посідає проблема формування союзницьких відносин та багатосторонніх коаліцій. В представленій статті автор намагався проаналізувати структурні та мотиваційні чинники, які впливали на встановлення й функціонування союзницьких та коаліційних відносин між тодішніми провідними державами. В умовах багатополярної системи міжнародних відносин мир і стабільність могли забезпечуватися або внаслідок використання механізмів колективної безпеки проти гегемонізму та агресії, або шляхом дотримання балансу сил та дієвих союзницьких зобов’язань. Жоден з цих структурних механізмів не виявився спроможним зупинити агресію держав «осі» Берлін-Рим, створеної в середині 1930-х рр. Політико-ідеологічні протиріччя та спроби замирення нацистського режиму за рахунок країн Центральної та Східної Європи призвели до поразки англо-французької коаліції на початковому етапі Другої світової війни. Основу «другої» антигітлерівської коаліції становило усвідомлення загрози людству, яка походила від держав-агресорів. Утім, ані при створенні Ліги націй, ані в рамках ООН міжнародній спільноті не вдалося започаткувати ефективні механізми, здатні гарантувати колективний захист від агресії та порушень міжнародного миру.
The problem of allied cooperation and formation of multilateral coalitions takes an important place in the diplomatic history of 1920-1940s’. This article presents an attempt to analyze the structural and motivational factors that influenced the establishment and functioning of the alliance and coalition relations between the leading powers of the time. In the context of multipolar international system peace and stability could be preserved by arrangements of collective security against aggression and hegemonism, or by the balance of power and effective alliances. None of these structural mechanisms could prevent the aggression of the Berlin-Rome “axis” created in the mid-1930s. The political and ideological contradictions and attempts to appease the Nazi regime at the expense of the countries of Central and Eastern Europe led to the defeat of the Anglo-French coalition in the first phase of the Second World War. The creation of the “second” anti-Hitler coalition was based on the common threat to humanity from the aggressive bloc. However, both the creation of the League of Nations and the United Nations Organization later failed to create effective mechanisms able to ensure collective defense against aggression and violation of international peace.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 1; 79-108
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Жити в епоху перемін (до питання майбутнього розвитку України)
Living in the Era of Change (to the Question of the Future Development of Ukraine)
Autorzy:
Chekalenko, L.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51610301.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Україна
загроза
війна
ядерна зброя
звинувачення президента Росії
Ukraine
threat
war
nuclear weapons
accusations of the president of Russia
Opis:
Безпрецедентна війна, яку Росія розв’язала проти нашої держави, спрямована агресором на винищення України, знищення або перелаштування українського народу на російщину, приниження української гідності і паплюження українських європейських цінностей. Це страшна війна, що побудована на концепції випаленої землі і перетворення українських патріотів на російську рабську силу. Це війна цивілізацій, війна демократії з автократією, війна до винищення паростків європейськості, що вже міцно проросли в українському суспільстві. Ідею війни проти України Росія плекала кілька десятиліть, оскільки незалежна українська держава дратувала російське керівництво і була незрозумілою російській спільноті. Таке ставлення не змінилось із роками, а тільки посилилось із подальшим успішним розвитком України, нарощуванням економічного потенціалу і відстоюванням самостійної ходи до європейських та євроатлантичних структур. Керівництво Московії певний час було переконане, що ці прагнення України є тимчасовими, «дитячими забавами», які швидко зміняться на проросійські, а український народ змінить європейську орієнтацію на проросійську. З цією метою Росія докладала значних зусиль, шантажуючи Україну політичною та економічною блокадою, шантажем і тиском, втручанням у внутрішні справи суверенної держави, впровадженням своїх людей в українську владу і призначенням проросійського президента. Імперська сутність Росії не зникла, а була завуальована штучними проросійськими проєктами, які Московія впроваджувала на пострадянському просторі, створивши Співдружність незалежних держав і похідних від неї інших структур. Після Другої світової війни Московія дала шанс Україні - УРСР набути членства в ООН і стати однією з засновниць цієї світової організації. Нагадаємо, що таке сталося завдяки непримиренної позиції президента США Франкліна Рузвельта і прем’єр-міністра Вінстона Черчиля. Союзові були потрібні васали в майбутній організації, які б послідовно голосували за його пропозиції. Водночас внутрішня політика розкручувалась навколо фейкової ідеї «побудови комунізму». Український народ складно піддавався такій політиці: провалював соціалістичне змагання, ідеологічну роботу, компартійну схему керування країною тощо. Найбільш активних разом із родинами ізолювали і знищували. Ідеологічна система виростила «хомо совєтікус», нащадки якого і зараз воюють проти українців, як найактивніші поборники радянської ідеології. А всіх, хто є для цієї маси незрозумілими, рашисти називають бандерівцями і націоналістами. У статті розглянуто основні віхи підготовки Росії до війни проти України. Увагу зосереджено на питаннях зовнішньої і внутрішньої політики Росії, що підтверджує і свідчить про агресивний, загарбницький характер українського сусіда. Питання україно-російських відносин завжди посідали важливе місце серед проблем безпеки української держави. Дослідження цієї площини є вкрай необхідними задля врахування допущених владними структурами нашої держави низки стратегічних і тактичних прорахунків як у внутрішній, так і в зовнішньополітичній сферах, задля розбудови майбутнього України.
The unprecedented war launched by Russia against our country is aimed by the aggressor at the extermination of Ukraine, the destruction or conversion of the Ukrainian people to the Russian state, the humiliation of Ukrainian dignity and the denigration of Ukrainian European values. This is a terrible war, built on the concept of scorched earth and the transformation of Ukrainian patriots into a Russian slave force. This is a war of civilizations; a war of democracy against autocracy, a war to exterminate the sprouts of European is m that has already grown firmly in Ukrainian society. Russia nurtured the idea of a war against Ukraine for several decades, as an independent Ukrainian state irritated the Russian leadership and was incomprehensible to the Russian community. This attitude has not changed over the years, but has only strengthened with the further successful development of Ukraine, the growth of economic potential and the advocacy of an independent move towards European and Euro-Atlantic structures. For some time, the leadership of Moscow was convinced that the suspirations of Ukraine are temporary, “children’s fun”, which will quickly change to pro-Russian ones, and the Ukrainian people will change their European orientation to pro-Russian ones. To this end, Russia made significant efforts, blackmailing Ukraine with a political and economic blockade, blackmail and pressure, interference in the internal affairs of a sovereign state, the introduction of its people into the Ukrainian government and the appointment of a pro-Russian president. The imperial essence of Russia did not disappear, but was veiled by artificial pro-Russian projects that Moscow implemented in the post-Soviet space, creating the Commonwealth of Independent States and other structures derived from it. After the Second World War, Moscow gave Ukraine – the Ukrainian SSR a chance to become a member of the United Nations and become one of the founders of this world organization. We will remind that this decision was happened thanks to the uncompromising position of US President Franklin Roosevelt and GB Prime Minister Winston Churchill. The Union was needed vassals in the future organization who would consistently vote for its proposals. At the same time, domestic politics was spinning around the fake idea of “building communism”. The Ukrainian people had a hard time succumbing to such a policy: it failed the socialist competition, ideological work, the Communist Party scheme of managing the country, etc. The most active persons were isolated and destroyed together with their families. The ideological system raised “homo soveticus”, whose descendants are still fighting against Ukrainians as the most active defenders of Soviet ideology. And all those who are in comprehensible to this mass are called Banderites and nationalists by the Rashists. The article examines the main milestones of Russia’s preparation for the war against Ukraine. Attention is focused on issues of Russia’s foreign and domestic policy, which confirms and testifies the aggressive, invasive character of the Ukrainian neighbor. The issue of Ukrainian-Russian relations has always occupied an important place among the security problems of the Ukrainian state. The research on this plane is absolutely necessary in order to take into account a number of strategic and tactical miscalculations which were made by the power structures of our country in the domestic and foreign policy spheres, in order to build the future of Ukraine.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 23; 67-82
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies