Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "громадська думка" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Вплив соціально-педагогічної діяльності підліткового клубу на розвиток особистісної ідентифікації підлітків
The Influence of Social and Psychological Actiity of a Teenage Club on the Personal Identification Development of Teenagers
Autorzy:
Гулич, Марія
Ярошко, Микола
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16647639.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
девіантна поведінка
ідентичність
дозвіллєва діяльність
громадська думка
підлітки
deviant behavior
identity
leisure activities
public opinion
adolescents
Opis:
The article considers the influence of the socio-psychological activities of the teen club by interests on the development of personal identification of teenagers. Personal identification plays an important role in the process of interaction between a psychologist, a teacher and a pupil, thus stimulating psycho-corrective changes. In this paper, we consider it appropriate to highlight and explore the impact of the club forms of work on the development of personal identification in the process of social and psychological activities. It is pointed out that there are hundreds of teen clubs that operate at the national, regional and local levels and implement a large number of different programs of socially significant direction in Ukraine nowadays. It has been proved that an important place in the system of education of the younger generation belongs to clubs. They are the social institutions that are designed to organize leisure time not only for adults and promote the diverse development of the growing individual. Therefore, all the activities of the club by interests consist of two interrelated parts such as purposeful educational, educational and organizational activities of employees and active participants of the club and leisure activities of adolescents. The study of personal identification of adolescents is based on theoretical analysis of existing research, which reveals a field of relevant aspects for further study, namely educational work with adolescents, social and cultural determinism, the connection with the experience of negative affect.
У статті розглянуто вплив соціально-психологічної діяльності підліткового клубу за інтересами на розвиток особистісної ідентифікації підлітків. Особистісна ідентифікація відіграє важливу роль у процесі взаємодії психолога, педагога з вихованцем та стимулює до психокорекційних змін. В роботі ми вважаємо за доцільне висвітлити та дослідити вплив розвивального потенціалу клубних форм роботи на розвиток особистісної ідентифікації підлітків в процесі соціально-психологічної діяльності. Зазначається, що нині в Україні діють сотні підліткових клубів, які функціонують на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях та реалізують велику кількість різноманітних програм соціально спрямування. Доведено, що важливе місце в системі виховання підростаючого покоління займають гуртки. Це ті соціальні інститути, які покликані організовувати дозвілля не лише дорослих і сприяти різнобічному розвитку особистості, що підростає. Тому вся діяльність клубу за інтересами складається з двох взаємопов’язаних частин, а саме таких, як цілеспрямована виховна, виховна та організаційна діяльність працівників та активу клубу та дозвіллєвої самодіяльності підлітків. Вивчення особистісної ідентифікації підлітків базується на теоретичному аналізі існуючих досліджень, що зосереджуються на таких актуальних аспектах, як виховна робота з підлітками, соціально-культурний детермінізм, зв›язок з досвідом негативного афекту.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 4; 44-50
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Громадсько-політичний та національний активізм полонених вояків-українців у таборі Вецляр, Німеччина, 1917 р.: зміст і форми (за матеріалами часопису «Громадська Думка»)
Social, Political and National Activism of Captured Ukrainian Soldiers in the Wetzlar Camp, Germany, 1917: Content and Forms (Based on the Materials of the “Public Opinion” Magazine)
Autorzy:
Kudryachenko, Andriy
Sribnyak, Ihor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676870.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
полонені українці
активізм
часопис «Громадська Думка»
Союз визволення України
табір Вецляр
Німеччина
captured Ukrainians
activism
“Public Opinion” magazine
Union for the Liberation of Ukraine
Wetzlar camp
Germany
Opis:
Метою статті є проведення аналізу різних проявів громадсько-політичного та національного активізму полонених вояків-українців у таборі Вецляр протягом 1917 р., коли українська таборова громада справляла визначальний вплив на всі сторони життя таборян та найефективніше виконувала свою головну місію – формування в полонених українців виробленого національного світогляду. Методологія дослідження передбачала використання проблемно-хронологічного, конкретно-історичного та порівняльно-ретроспективного методів, поєднання яких і дозволило розкрити зазначену проблему. Наукова новизна полягає у висвітленні різних аспектів активізму полонених українців на основі використання матеріалів таборової преси. Полонені табору Вецляр у 1917 р. мали можливість виявляти свій активізм у багатьох сферах таборового життя, зокрема – беручи участь у вічах і виборах до представницьких органів української громади в таборі Вецляр, вступаючи до лав політично заангажованих товариств («Воля», «Самостійна Україна», «Січ» або допомагаючи розбудові українського шкільництва на волинських землях шляхом своїх пожертв. Це своєю чергою впливало на зміну світоглядних орієнтирів полонених, яких переставали влаштовувати культурницько-автономістські гасла для України, натомість вони заявляли про свою відданість самостійницьким ідеалам. Особливо яскраво це проявило себе в ініціативі вручення О. Скоропису-Йолтуховському додаткового «мандату» із жаданням доручити вирішення долі України не російським, а національним (українським) установчим зборам. Регулярне прочитання матеріалів таборового часопису «Громадська думка» теж було одним із способів формування активної проукраїнської громадянської позиції – завдяки зосередженості видання на подіях громадсько-політичного життя в Україні та Росії. Водночас газета намагалася висвітлювати всі значущі новини з обширу життєдіяльності української громади у Вецлярі, що створювало в таборян відчуття приналежності до таборового простору. Завдяки тому, що газета регулярно публікувала повідомлення про заплановані в таборі національні, політичні, благодійні акції, а також інформувала про зміст на наслідки роботи виборних органів таборової громади, полонені українці відчували себе невід’ємною частиною українського соціуму, здатного розбудувати власне національне життя навіть у непростих умовах полону.
The purpose of the article is to analyze various manifestations of social, political and national activism of captured Ukrainian soldiers in the Wetzlar camp during 1917, when the Ukrainian camp community exerted a decisive influence on all aspects of the lives of camp residents and most effectively fulfilled its main mission – the formation of a developed national worldview among Ukrainian prisoners. The research methodology involved the use of problem-chronological, concrete-historical, and comparative-retrospective research methods, the combination of which made it possible to reveal the investigated problem. The scientific novelty consists in highlighting various aspects of the activism of captured Ukrainians based on the use of materials from the camp press. The prisoners of the Wetzlar camp in 1917 had the opportunity to show their activism in many spheres of camp life, in particular, by participating in meetings and elections to the representative bodies of the Ukrainian community in the Wetzlar camp, joining the ranks of politically engaged societies (“Volya”, “Independent Ukraine”, “Sich”), or helping the development of Ukrainian schooling in the Volyn lands through their donations. This, in turn, influenced the change in the worldview of the prisoners, who stopped using cultural and autonomist slogans for Ukraine, instead they declared their devotion to ideals of independence. This was especially evident in the initiative to hand O. Skoropis-Yoltukhovsky an additional “mandate” with the desire to entrust the decision of the fate of Ukraine not to the Russian, but to the national (Ukrainian) constituent assembly. Regular reading of the materials of the camp magazine “Public Opinion” (“Hromadska dumka”) was also one of the ways of forming an active pro-Ukrainian civic position – thanks to the publication's focus on the events of social and political life in Ukraine and Russia. At the same time, the newspaper tried to cover all significant news from the scope of life activities of the Ukrainian community in Wetzlar, which created a sense of belonging to the camp space among the campers. Due to the fact that the newspaper regularly published messages about national, political, and charitable actions planned in the camp, as well as informed about the content and consequences of the work of the elected bodies of the camp community, the captive Ukrainians felt that they were an integral part of Ukrainian society, capable of building their own national life even in difficult conditions of captivity.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 138-154
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Етапи розвитку медіадосліджень у західній соціології: формування пропагандистських моделей та їх вплив на зміни масової свідомості громадськості
Etapy rozwoju badań medialnych w socjologii zachodniej: kształtowanie się modeli propagandowych oraz ich wpływ na zmiany w masowej świadomości społeczeństwa
Autorzy:
Makuch-Fedorkova, Ivanna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343696.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
theories of propaganda
mass communication
media research
mass communication influence
public opinion
mass consciousness
teorie propagandy
komunikacja masowa
badania medialne
oddziaływanie komunikacji masowej
opinia publiczna
świadomość masowa
теорії пропаганди
масова комунікація
медіа дослідження
масово-комунікаційний вплив
громадська думка
масова свідомість
Opis:
Наприкінці 1920-х і на початку 1930-х років у науковців появився інтерес до медіа як предмету дослідження, а також спостерігалося конкретне практичне втілення технологій мас-медійного впливу у політичне життя. Визначальною рисою цього періоду була безмежна сила ЗМІ впливати на людську поведінку за допомогою переконання, і поштовх до таких висновків дали успіхи держав Антанти в Першій світовій війні. Також цілеспрямований вплив медіа на громадськість та розвиток системи PR допомогли не тільки американським президентам впливати на внутрішню аудиторію в США та за її межами, але й масштабний пропагандистський вплив допоміг А. Гітлеру прийти до влади. На першому етапі дослідження масових комунікацій і теорії пропаганди виділяють два наукових напрямки: Чиказька школа прагматизму, представлена американськими дослідниками та Франкфуртська школа, яку розвивали європейські вчені. Аналіз їх досліджень продемонстрував перевагу однонаправленої комунікації, а засобом масово-комунікаційного впливу була сила переконання, за допомогою якого аудиторію позбавляли критичного мислення і перетворювали на пасивного учасника комунікації. Це і заклало фундамент перших теорій пропаганди, які ефективно використовувалися для досягнення зовнішньополітичних цілей тодішніми лідерами.
At the end of the 1920s and the beginning of the 1930s, scientists became interested in the media as a subject of research, and there was also a concrete practical implementation of the technologies of mass media influence in political life. The defining feature of this period was the limitless power of the mass media to influence human behavior through persuasion, and the impetus for such conclusions was given by the successes of the Entente states in the First World War. Also, the targeted influence of the media on the public and the development of the PR system helped not only the American presidents to influence the domestic audience in the USA and beyond, but also the large-scale propaganda influence helped A. Hitler comes to power. At the first stage of the study of mass communications and the theory of propaganda, two scientific directions are distinguished: the Chicago school of pragmatism, represented by American researchers, and the Frankfurt school, which was developed by European scientists. Analysis of their research demonstrated the superiority of one-way communication, and the means of mass-communication influence was the power of persuasion, with the help of which the audience was deprived of critical thinking and turned into passive participants in communication. This laid the foundation for the first theories of propaganda, which were effectively used to achieve foreign policy goals by the then leaders.
Pod koniec lat dwudziestych i na początku lat trzydziestych XX w. naukowcy zainteresowali się mediami jako przedmiotem badań, a także uwidoczniło się konkretne praktyczne wdrożenie technologii oddziaływania środków masowego przekazu na życie polityczne. Cechą charakterystyczną tego okresu była nieograniczona siła oddziaływania środków masowego przekazu na zachowanie ludzi, zaś impuls do takich wniosków dały sukcesy państw Ententy w I wojnie światowej. Również celowe oddziaływanie mediów na społeczeństwo oraz rozwój systemu PR pomogły nie tylko amerykańskim prezydentom oddziaływać na publiczność rodzimą w USA i poza jej granicami, lecz także oddziaływanie propagandowe na dużą skalę pomogło A. Hitlerowi dojść do władzy. Na pierwszym etapie badań nad komunikacją masową i teorią propagandy wyróżniają dwa kierunki naukowe: Chicagowska Szkoła Pragmatyzmu reprezentowana przez badaczy amerykańskich oraz Szkoła Frankfurcka rozwijana przez naukowców europejskich. Analiza ich badań wykazała wyższość komunikacji jednokierunkowej, a środkiem oddziaływania komunikowania masowego była siła przekonania, za pomocą której odbiorcę pozbawiali krytycznego myślenia i  zamieniano na biernego uczestnika komunikacji. Położyło to podwaliny pod pierwsze teorie propagandy, które były skutecznie wykorzystywane przez ówczesnych przywódców do osiągania celów polityki zagranicznej.
Źródło:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2023, 9, 1; 123-137
2450-4866
Pojawia się w:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies