Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "геополітика" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Konflikt zbrojny na Ukrainie i jego odzwierciedlenie we współczesnej literaturze ukraińskiej.
    The Armed Confl ict in Ukraine and its Representation in Contemporary Ukrainian Literature. Margaryta Surzhenko’s АТО. Історії зі Сходу на Захід
    Війна в Україні та її віддзеркалення в сучасній українській літературі (на прикладі твору Маргарити Сурженко АТО. Історії зі Сходу на Захід)
    Autorzy:
    Radecka, Aniela
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2179051.pdf
    Data publikacji:
    2017-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    war
    geopolitics
    Ukrainian women’s prose
    transition
    війна
    геополітика
    жіноча українська проза
    транзиція
    Opis:
    The essay examines Margaryta Surzhenko’s novel АТО. Історії зі Сходу на Захід (2015). In the context of the ongoing fi ghting in the Donbass area, this type of narrative brings refl ection to the national identity of the inhabitants of Eastern Ukraine and their escape from the war zone. Th e author focuses not only on the migration but also on the information space (pro-Russian) under the infl uence of which the inhabitants of Donbass lived their whole lives. Ordinary people suddenly found themselves in the center of a dangerous armed confl ict. Such a course of the situation needs to be analyzed in the context of the long-term coexistence of Russians and Ukrainians, as well as the infl uence of power in those areas. Changing the balance of power in the region aff ected ordinary residents, oft en forcing them to escape.
    У статті йдеться про віддзеркалення в сучасній жіночій літературі конфлікту в зоні АТО. Роман Маргарити Сурженко розповідає про долю людей, які стали жертвами геополітики та були змушені через війну покинути свої домівки та дотеперішнє життя. Однією з причин цієї ситуації є те, що протягом років незалежності українська держава не впоралася з проблемою радянської спадщини, зокрема, донині залишилися не вирішеними проблеми з дев’яностих років – проблема ідентичності, ментальності, мовна ситуація та багато інших.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2017, 3; 51-62
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Виклики у сфері безпеки в регіоні Калінінградської oбласті
    Security Challenges of the Kaliningrad Region
    Autorzy:
    Рослонь (Roslon), Домініка (Dominika)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2185174.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    регіональна безпека
    військовий
    конфлікт
    НАТО
    Калінінград
    військова загроза
    геополітика
    regional defense
    military conflict
    NATO
    Kaliningrad
    military threat
    geopolitics
    Opis:
    Attention is focused on the issues of national security of the state, taking into account the general development of the country and the realization of its national interests. It is noted that the interpretation of the essence of current threats and challenges optimizes the methodological substantiation of the tasks of guaranteeing the provision of national security. The characteristics of regional security are presented. Attention is focused on the peculiarities of the European region. The emergence of significant exogenous challenges in the 21st century, which represented a serious threat to the security of the member states of the European Union, was noted. The problems of ensuring regional security are outlined. Indicators are presented that have led to a significant increase in the risks of security instability in the European region and provide an opportunity for an uncontrolled arms race. The list of factors that cause the decline of the region is considered. Changes in the political situation of the United States of America and their impact on the situation in the European Union are characterized. The activation of the United Kingdom in matters of ensuring security in Europe in the context of NATO and due to the activation of bilateral relations with European countries was determined. It was noted that the aggressive position of the Russian Federation led to a significant deterioration of the security situation around Ukraine and directly in the region. Attention is focused on issues of national security of Poland in the current political situation. The cooperation of Ukraine, Lithuania and Poland to contain the military threat from Russia was noted. The aggravation of the confrontation between Lithuania and Russia regarding the provision of Kaliningrad was emphasized. It is indicated that NATO representatives are significantly concerned about the strategic Kaliningrad region of Russia. It is noted that Russia is actively engaged in strengthening its military presence. Options for actions of the NATO army in the event of an escalation of the military conflict and expansion of the coverage area were considered. It is indicated that a possible option of escalation around Kaliningrad will cause the situation to worsen. Options for confronting the aggressor country in the short term and in the format of coexistence for a longer term are considered. The influence of Belarus on the situation in the region due to the growth of migration was noted. This leads to the discrediting of Poland and Lithuania for supporting Belarusian dissidents who seek to avoid political repression. It is stipulated that the Baltic and Polish political leaders analyze the crisis through the prism of national security. The position of Poland in the settlement of regional conflicts is considered. It is indicated that the political position of Poland should be aimed at preventing the realization of an unfavorable scenario. It is noted that the priority should be the expansion of ground forces and aviation, which ensure reliable deterrence of the Russian Federation.
    Акцентовано увагу на проблематиці національної безпеки держави з урахуванням загального розвитку країни та реалізації її національних інтересів. Зазначено, що трактування суті актуальних загроз і викликів оптимізує методологічне обґрунтування завдань гарантування національної безпеки. Подано характеристику регіональної безпеки. Акцентовано увагу на особливостях європейського регіону. Відзначено появу значних екзогенних викликів у ХХІ столітті, що становили серйозну загрозу для безпеки держав-членів Європейського Союзу. Окреслено проблематику забезпечення регіональної безпеки. Сформульовано показники, що призвели до значного збільшення ризиків нестабільности в європейському регіоні та створюють передумови для неконтрольованої гонки озброєнь. Розглянуто перелік факторів, які спричинюють занепад регіону. Охарактеризовано зміни в політичній кон’юнктурі Сполучених Штатів Америки та їхній вплив на ситуацію в Європейському Союзі. Визначено активізацію Сполученого Королівства в питаннях гарантування безпеки в Європі в контексті НАТО та за рахунок активізації двосторонніх відносин з європейськими країнами. Зазначено, що агресивна позиція Російської Федерації призвела до суттєвого погіршення безпекової ситуації навколо України та загалом у регіоні. Акцентовано увагу на питаннях національної безпеки Польщі в сучасній політичній ситуації. Відзначено взаємодію України, Литви та Польщі для стримування військової загрози з боку Росії. Наголошено на загостренні протистояння Литви та Росії в питаннях забезпечення Калінінграда. Вказано, що представники НАТО значно стурбовані стратегічним Калінінградським регіоном Росії. Зазначено, що Росія активно посилює свою військову присутність. Розглянуто варіанти дій армії НАТО в разі загострення військового конфлікту та розширення території охоплення. Вказано, що можливий варіант ескалації навколо Калінінграда спричинить погіршення ситуації. Розглянуто варіанти протистояння країні-агресору в короткотерміновій перспективі та у форматі співіснування на більш тривалу перспективу. Відзначено вплив Білоруси на ситуацію в регіоні за рахунок зростання міграції. Це призводить до дискредитації Польщі та Литви за підтримку білоруських дисидентів, які прагнуть уникнути політичних репресій. Констатовано, що балтійські та польські політичні лідери аналізують кризу крізь призму національної безпеки. Розглянуто позицію Польщі в урегулюванні регіональних конфліктів. Вказано, що політична позиція цієї держави має бути спрямована на недопущення реалізації несприятливого сценарію. Зазначено, що пріоритетом повинно стати розширення наземних сил і авіації, які забезпечують надійне стримування Російської Федерації.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 4; 115-123
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Cena wolności: konflikt na Ukrainie i jego skutki geopolityczne
    Autorzy:
    Климончук, Василь
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/687205.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    freedom, geopolitics, democracy, conflict, international security
    wolność, geopolityka, demokracja, konflikt, bezpieczeństwo międzynarodowe
    свобода, геополітика, демократія, конфлікт, міжнародна безпека
    Opis:
    The article analyzes the peculiarities of the conflict in Ukraine, its preconditions and geopolitical consequences. It provides the examples and numbers, which show the low level of trust to government institutions, law enforcement agencies, judicial system and a much higher level of trust to non-governmental organizations. It covers the issue of democracy condition or, to be more precise, the lack of democracy, which causes the society’s tendency to protest. It is stated that the public’s discontent was with the oligarchs’ influence on the country, with the corruption on all the levels of social relations, with the pressure on small and medium enterprises, and ambiguity about the strategic course of the state’s development (European Union, Customs Union). The article defines the issues connected with the beginning and reasons, which made the people go out to the Maidan. The most prevailing causes include the severe beating of the demonstrators on the Maidan overnight into November 30, repressions, Viktor Yanukovych’s refusal to sign an EU association agreement, and the desire to change life in Ukraine. There was also a great wish to change the authorities in Ukraine. The article analyzes the Russian Federation’s armed aggression against Ukraine, which became a long-term factor of influence on the Ukrainian political, economical, military and social reality. It is stated that due to the RF actions within 2014-2015, the system of global and regional security and the current system of international law have been deformed. Almost all international security assurances for Ukraine (the Budapest Memorandum, in particular) proved to be deprived of legal capacity in conditions when the aggressor is one of the guarantors – Russian Federation. It is demonstrated that the Russian invasion and seizure of the part of the Eastern-Ukrainian region, the Crimea became a direct challenge both to the European system of security and Ukraine.
    W artykule przeanalizowano сechy konfliktu na Ukrainie, jego uwarunkowania oraz konsekwencje geopolityczne. Autor podaje przykłady, dane, które wskazują na niski poziom zaufania do instytucji rządowych, sił bezpieczeństwa, wymiaru sprawiedliwości i znacznie wyższy poziom zaufania do instytucji pozarządowych. Rozważane jest pytanie o stan demokracji, a raczej jej braku, co tworzy w społeczeństwie tendencję do protestu. Powszechne niezadowolenie ludności skierowane było przeciwko rosnącemu wpływowi oligarchów w kraju, korupcji na wszystkich poziomach relacji społecznych, naciskowi na małe i średnie przedsiębiorstwa, niepewności kursu strategicznego państwa (Unia Europejska, Euroazjatycka Unia Celna). Autor określa zagadnienia związane z początkiem i motywami, które doprowadziły ludzi do Rewolucji godności. Główne przyczyny niezadowolenia: ciężkie pobicie demonstrantów na Placu Niepodległości w noc na 30 listopada, represje, odmowa Wiktora Janukowycza podpisania umowy stowarzyszeniowej z UE oraz pragnienie zmiany stanu życia na Ukrainie.Również dość wyraźne było pragnienie zmiany władzy na Ukrainie. Przeanalizowano zbrojną agresję Rosji przeciwko Ukrainie, która stała się długoterminowym czynnikiem wpływającym na rzeczywistość polityczną, gospodarczą, wojskową i społeczną. Z powodu działań Federacji Rosyjskiej w latach 2014–2015 był zniekształcony system globalnego i regionalnego bezpieczeństwa oraz obecny system prawa międzynarodowego. Prawie wszystkie międzynarodowe gwarancje bezpieczeństwa dla Ukrainy (w tym w ramach Memorandum Budapesztańskiego) okazały się niezdolne w sytuacji, gdy agresorem został jeden z gwarantów – Federacja Rosyjska. Udowodniono, że rosyjska inwazja i zajęcie części wschodniego regionu Ukrainy oraz Krymu było bezpośrednim wyzwaniem dla bezpieczeństwa europejskiego i państwa ukraińskiego.
    Проаналізовано особливості конфлікту в Україні, його передумови та геополітичні наслідки. Наводяться приклади, цифри, які свідчать про низький рівень довіри до інститутів влади, силових структур, судової системи і значно вищий рівень довіри до недержавних інституцій. Розглядаються питання стану демократії, а точніше її відсутність, що породжує у суспільстві схильність до протестних акцій. Стверджується, що невдоволення населення було спрямоване проти посилення впливу олігархів у країні, корупції на всіх рівнях суспільних взаємовідносин, тиск на малий і середній бізнес, невизначеність із стратегічним курсом розвитку держави (Європейський Союз, Митний Союз). Окреслюються питання, пов’язані з початком і мотивами, що спонукали людей вийти на Майдан, серед яких найбільш поширеними виявилися: жорстоке побиття демонстрантів на Майдані у ніч на 30 листопада, репресії, відмова Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом та прагнення змінити життя в Україні. Достатньо вираженими виявилися також прагнення змінити владу в Україні. Здійснено аналіз збройної агресії Російської Федерації проти України, яка стала довгостроковим чинником впливу на українську політичну, економічну, військову та соціальну реальність. Зазначено, що внаслідок дій РФ впродовж 2014–2015 рр. було деформовано систему глобальної та регіональної безпеки, а також чинну систему міжнародного права. Майже всі міжнародні гарантії безпеки для України (зокрема в межах Будапештського меморандуму) виявилися недієздатними в умовах, коли агресором виступив один із гарантів - Російська Федерація. Доведено, що російське вторгнення Ціна свободи: конфлікт в Україні та його геополітичні наслідки 99 та захоплення частини Східноукраїнського регіону, Криму, стало безпосереднім викликом і європейській системі безпеки, і українській державі.
    Źródło:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2016, 2, 1
    2450-4866
    Pojawia się w:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    First World War: Origins and Consequences (World-Historical Context)
    ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА: ВИТОКИ І НАСЛІДКИ (ВСЕСВІТНЬО-ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ)
    Autorzy:
    Shmorgun, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894331.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    stadial-civilization approach, financial imperialism, geopolitics, national selfdetermination, neocolonialism
    стадіально-цивілізаційний підхід, фінансовий імперіалізм, геополітика, національне самовизначення, неоколоніалізм
    Opis:
    У статті проаналізовано особливості зміни соціально-економічного лідерства наприкінці ХІХ століття. Показано, що відставання Великої Британії від своїх конкурентів на зовнішніхринках пов’язано з переходом на екстенсивний алгоритм існування найбільшої імперії світу, яка стала батьківщиною промислового перевороту, її переорієнтацією на фінансово-лихварськімеханізми отримання надприбутків, що є показником початку стадіально-цивілізаційного занепаду класичної буржуазної формації. Показано, що Німеччина, яку і в наш час багатоісториків продовжують вважати головним винуватцем Першої світової війни, в цей період отримує конкурентні переваги насамперед за рахунок форсування інноваційної складової свогорозвитку, обумовленого обранням принципово іншої, відносно англо-саксонскої, моделі суспільного ладу посткапіталістичного типу. Важливо, що саме на основі подібних засад новогосуспільного ладу вже у ХХ столітті низка розвинених країн Сходу і Заходу здійснили економічне диво.Доведено, що витоки антагонізму між найпотужнішими геополітичними гравцями, який призвів до Великої війни, обумовлені не стільки так званим колоніальним переділом світу, скількизіткненням двох несумісних стратегій подальшого існування людства. Причому, приреченість Російської імперії за такого підходу, була пов’язана саме з тим, що черговий раз втратившиісторичний шанс власної модернізації, вона у світовому воєнному конфлікті, який був неминучим, через панування в державі компрадорські орієнтованого «класу, що байдикує» (Т. Веблен),обрала статус сателіта Великої Британії та Франції, які на той час були основним форпостом саме загниваючого монопольно-фінансового та загарбницького імперіалізму якісно нового глобального типу, що, врешті-решт, став головною причиною обох світових, а потім Холодної та нинішньої «гібридної», війн (нинішній путінський режим є похідним від сучасної глобальної«світосистеми» вже постмодерного неоколоніалізму). Також спростовано гіпотезу, що причиною Першої та Другої світових воєн був виключно агресивний націоналізм, який насправді у формі нацизму став лише неконструктивною реакцією на глобально-лихварський паразитизм, що спричинив Першу світову війну та «комуністичний експеримент», породжений громадянською війною, обумовленою катастрофою ще небаченої за масштабами воєнної бійні 1914-1918 років.
    The article analyzes the peculiarities of changing socio-economic leadership at the end of the nineteenth century. It is shown that Britain`s lag behind its rivals in foreign markets is associated withthe transition to an extensive algorithm for the existence of the largest empire in the world, the homeland of the industrial revolution, its reorientation to financially usurious mechanisms forobtaining super-profits, an indicator of the beginning of the stadial-civilizational decline of the classical bourgeois formation. It is shown that Germany, which in our time continues to be consideredthe main culprit for World War I, during this period, receives competitive advantages, first of all, by forcing an innovative component of its development, due to the election of a fundamentally different,relative to the Anglo-Saxon, model of the postсapitalist type of social order. It is important that on the basis of similar principles of the new social system in the twentieth century, a number of developedcountries of the East and West have made an economic miracle.  It has been proved that the sources of antagonism between the most powerful geopolitical players that led to the Great War are due not so much to the so-called colonial redistribution of the world, but to the collision of two incompatible strategies for the further existence of mankind. Moreover, the doom of the Russian Empire for such an approach was related precisely to the fact that once again lost the historical chance of its own modernization, it was in the world military conflict that was inevitable, because of the domination in the state of a compradoriously oriented "lazy class" (T .Veblen), elected the status of a satellite of the United Kingdom and France, which at that time was the main outpost of the rotting monopoly financial and invading imperialism of a qualitatively new global type, which eventually became the main cause of both worlds wars, and then the cold and present "hybrid" wars (the current Putin regime is derived from the modern global "postmodern system" of postmodern neocolonialism). The hypothesis that the cause of the First and Second World Wars was the only aggressive nationalism is refuted, which in fact, in the form of Nazism became a non-constructive reaction to the globally-permissive parasitism that caused the First World War and the "communist experiment", generated by the civil war caused by the catastrophe of the unprecedented in terms of the scale of the war of 1914-1918.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2019, 8; 10-54
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Геополітичний Статус України: Історіографія Та Методологічний Дискурс
    Geopolitical Status of Ukraine: Historiography and Methodological Discourse
    Autorzy:
    Kondratenko, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1070516.pdf
    Data publikacji:
    2020-09-29
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    methodology
    geopolitics
    foreign policy
    the Baltic-Black Sea project
    geopolitical status of Ukraine
    методологія
    геополітика
    зовнішня політика
    геополітичний статус україни
    міжмор’я
    Opis:
    The issue of Ukraine’s geopolitical status through the prism of historiography and methodological discourse of domestic and foreign scholars is revealed. It is established that in the vast majority of scientific works the geopolitical status of Ukraine is defined as extremely low with a further tendency to deteriorate. It is found out that the decline of Ukraine’s geopolitical status in the international arena began immediately after it acquired non-nuclear status under pressure from Russia and the United States. In the end, the “cassette” and “Kolchuga” scandals caused only a deterioration of both the international image and the geopolitical status of Ukraine. According to the works of leading Ukrainian scholars, the crisis of foreign policy and the decline of geopolitical status of the state were also caused by internal factors. These included the demographic crisis, large-scale corruption and falling GDP, which in turn led to an increase in Ukraine’s negative trade balance. A significant number of scholars link the weakness of Ukraine’s geopolitical status with its complicated geographical location. Thus, we can agree with the most authors that Ukraine is geographically located between the West and the East, as well as at the intersection of strategic interests of three civilizations: Euro-Atlantic, Eurasian and Islamic. It is this factor, along with Ukraine’s internal problems, that determines the peripherality of Ukraine’s geopolitical position as that of a buffer state. In order to finally transform Ukraine into a “gray” security zone and prevent its rapprochement with the EU and NATO, Russia launched a hybrid war in 2014, as a result of which it annexed Crimea and caused an armed conflict in Donbas. Such actions of Russia led to further weakening of the geopolitical status of Ukraine and its final transformation into an object of policy of powerful international players. In the current circumstances and forecasts, we increasingly share the idea of intensifying the Euro-Atlantic vector of Ukraine’s foreign policy and establishing a strategic security dialogue to strengthen relations with Eastern European neighbors in the framework of the possible implementation of the Baltic-Black Sea project.
    Розкрито питання геополітичного статусу України через призму історіографії та методологічного дискурсу вітчизняних та зарубіжних науковців. Встановлено, що у абсолютній більшості наукових праць геополітичний статус України визначений як вкрай низький з подальшою тенденцією до погіршення. З’ясовано, що зниження геополітичного статусу України на міжнародній арені розпочалося одразу після набуття нею без’ядерного статусу під тиском Росії та США. Врешті «касетний» та «кольчужний» скандали зумовили лише погіршення як міжнародного іміджу, так і геополітичного статусу України. Згідно праць провідних українських вчених, криза зовнішньої політики та зниження геополітичного статусу держави були також зумовлені й внутрішніми чинниками. Серед них: демографічна криза, масштабна корупція та падіння рівня ВВП, що у свою чергу стало причиною зростання від’ємного торговельного сальдо України. Значна кількість науковців пов’язує слабкість геополітичного статусу України з її складним географічним положенням. Адже, варто погодитися з більшістю авторів, Україна географічно знаходиться між Заходом і Сходом, а також на перетині стратегічних інтересів трьох цивілізацій: євроатлантичної, євразійської та ісламської. Саме цей фактор, поряд із внутрішніми українськими проблемами, зумовлює периферійність геополітичного положення України як буферної держави. З метою остаточного перетворення України на «сіру» безпекову зону та унеможливлення зближення її з ЄС та НАТО, РФ у 2014 р. розпочала гібридну війну унаслідок чого анексувала Крим та спричинила збройний конфлікт на Донбасі. Такі дії Росії зумовили подальше ослаблення геополітичного статусу України та остаточне перетворення її на об’єкт політики потужних міжнародних гравців. За нинішніх обставин і прогнозів дедалі розділяємо думку про активізацію євроатлантичного вектору зовнішньої політики України та налагодження стратегічного безпекового діалогу про зміцнення відносин зі східноєвропейськими сусідніми країнами у рамках можливої реалізації проекту Балто-Чорноморської співдружності (Міжмор’я).
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 41-63
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Західна Євразія: пошук регіональної безпекової парадигми
    Western Eurasia: the Search for a Regional Security Paradigm
    Autorzy:
    Bevzyuk, Evgen
    Kotlyar, Olga
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/21151169.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    США
    ЄС
    Китай
    Росія
    Україна
    Азія
    ОДКБ
    НАТО
    геополітика
    імперія
    регіон
    конфлікт
    безпека
    Радянський Союз
    війна
    агресія
    міжнародні відносини
    пострадянській простір
    корупція
    зовнішня політика
    USA
    EU
    China
    Russia
    Ukraine
    Asia
    CSTO
    NATO
    geopolitics
    empire
    region
    conflict
    security
    Soviet Union
    war
    aggression
    international war
    post-traditional expanse
    corruption
    foreign policy
    Opis:
    У статті проаналізовано обставини формування нової безпекової парадигми у країнах Азії (колишні Радянські республіки – Вірменія, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан, Азербайджан, Узбекистан, Казахстан). Сутінки біполярності, на жаль, не відкрили нової якісної сторінки в системі регіональної безпеки. Глобальні соціально-економічні трансформації і політичні потрясіння додали політичної нестабільності й невизначеності. На цьому історико-політичному тлі війна Росії проти України стала точкою біфуркації для такого регіону, як Західна Євразія. Актуальність теми дослідження обумовлена міжнародно-політичними процесами, які сьогодні відбуваються на території колишнього Радянського Союзу. Безпековий формат колишніх республік Союзу за традицією розглядають переважно в регіональному – пострадянському геополітичному контексті. Тому при аналізі зовнішньополітичних особливостей регіону слід враховувати факт тривалого перебування азійських республік у складі СРСР. При цьому процес розпаду Радянського Союзу принципово не змінив специфічного статусу Росії у євразійському «Хартленді». Росію з південними республіками колишнього Союзу впродовж тривалого часу пов’язували узи загальної імперської історії, культури та цінностей. Утім, факт багаторічного перебування Азії під політичним дахом Російської імперії визначив парадигму патерналістського ставлення Росії до країн регіону та на багато років означив рамки регіональної безпекової парадигми. Регіональні політичні процеси є актуальною проблемою в системі дослідження процесів та явищ на пострадянському просторі, викликаючи зіткнення різних поглядів і практики. У центрі дослідження – проблема минулого та сучасності у країнах Азії (колишніх радянських республік) як міжнародних регіональних акторів та визначення можливих перспектив розвитку їхнього зовнішньополітичного сценарію. Мета дослідження – з’ясувати роль та місце країн Азії (колишніх республік СРСР) у процесі формування нової регіональної безпекової парадигми від моменту початку активної фази військової агресії Росії проти України. Об’єкт дослідження – Західна Євразія як сучасний регіональний феномен геополітики. Предмет дослідження – зовнішня політика сучасних країн Азії (колишніх Радянських республік) в умовах становлення нової парадигми міжнародних відносин та зростаючої конкуренції світових акторів у регіоні (США, ЄС, Китай, Росія).
    The paper analyzes the circumstances of the formation of a new security paradigm in Asian countries (former Soviet republics - Armenia, Kyrgyzstan, Turkmenistan, Tajikistan, Azerbaijan, Uzbekistan, Kazakhstan). The twilight of bipolarity, unfortunately, did not open a new qualitative page in the system of regional security. Global socio-economic transformations and political upheavals have added to political instability and uncertainty. Against this historical and political background, Russia's war against Ukraine became a bifurcation point for such a region as Western Eurasia. The relevance of the research topic is determined by the international political processes that are taking place today in the territory of the former Soviet Union. The security format of the former republics of the Union is traditionally considered mainly in the regional - post-Soviet geopolitical context. Therefore, when analyzing the foreign policy features of the region, one should take into account the fact that the Asian republics were part of the USSR for a long time. At the same time, the process of the collapse of the Soviet Union did not fundamentally change the specific status of Russia in the Eurasian “Heartland”. For a long time, Russia and the southern republics of the former Soviet Union were bound by ties of common imperial history, culture and values. However, the fact that Asia has been under the political roof of the Russian Empire for many years has determined the paradigm of Russia's paternalistic attitude towards the countries of the region and for many years defined the framework of the regional security paradigm. Regional political processes are an urgent problem in the system of researching processes and phenomena in the post-Soviet space, causing a clash of different points of view and practice. The focus of the research is the problem of the past and present in the countries of Asia (former Soviet republics) as international regional actors and the determination of possible prospects for the development of their foreign policy scenario. The purpose of the study is to clarify the role and place of Asian countries (former republics of the USSR) in the process of forming a new regional security paradigm from the moment of the beginning of the active phase of Russia's military aggression against Ukraine. The object of research is Western Eurasia as a modern regional phenomenon of geopolitics. The subject of the study is the foreign policy of modern Asian countries (former Soviet republics) in the conditions of the formation of a new paradigm of international relations and the growing competition of world actors in the region (USA, EU, China, Russia).
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 81-105
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies