Temat: влияние - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Достоевский в "Отчаянии" Владимира Набокова
Dostoevsky in Nabokov’s "Despair"
Autorzy:: Sienkiewicz, Martyna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/950981.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: Достоевский
Набоков
Отчаяние
влияние
связь
Opis:: This work is an attempt to prove the unwanted connection between Nabokov and Dostoevsky, using Nabokov’s novel "Despair" as an example. Author also tried to show, how strong was Dostoevsky’s influence on Nabokov’s writing. The protagonist of the novel is regarded as a distorted image of Raskolnikov, as well as the combination of everything, that Nabokov denied in Dostoevsky’s heroes: madness, the inability to commit a perfect crime. Moreover, Nabokov was interested in all typical “Dostoevsky’s topics”: crime, punishment, psyche and motivations for a murderer, ambiguity, underground and again, madness. The author compare not only similarities of both writers, but also differences. In the end of the work it is shown, that the biggest hater in his numerous attempts to “debunk” Dostoevsky, becomes the greatest of his fans. As far as an act of absolute devotion and respect is to compare someone’s works with others.
Źródło:: Studia Wschodniosłowiańskie; 2015, 15; 147-166
1642-557X
Pojawia się w:: Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Двойник Ф. М. Достоевского и Двойник Н. Д. Ахшарумова: проблема литературных связей
The Double of Fyodor Dostoyevsky and the Double of Nikolai Akhsharumov: the Problem of Literary Connections
Autorzy:: Володина, Наталья
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/651024.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: Литературное влияние
проблема двойничества
петербургский текст
literary influence
the double (Doppelganger)
‘Petersburg text’
Opis:: The article is devoted to the historical, literary and intertextual connections between Dostoyevsky’s novella The Double and Nikolai Akhsharumov’s novella of the same title. The research indicates that the two writers’ texts are linked by the dominant of psychological analysis, the theme of duality and the topos of St. Petersburg. However, the protagonists themselves, their doubles and the relationships between them are diametrically opposite in the works of Dostoevsky and Akhsharumov. This demonstrates the complex laws of literary evolution, which encompass not only the influence of a predecessor, but also taking issue with him.
В статье рассматриваются историко-литературные и интертекстуальные связи повести Ф. М. Достоевского Двойник и повести Н. Д. Ахшарумова с аналогичным названием. Как показывает проведенные исследование, писателей сближает доминанта психологического анализа, тема двойничества и топос Петербурга. Однако как сами герои, так и их двойники, отношения между ними у Достоевского и Ахшарумова являются прямо противоположными. Это свидетельствует о сложных законах литературной эволюции, включающей в себя не только момент влияния предшественника, но и полемику с ним.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2016, 9
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Страсть влияния: поэтика Иосифа Бродского в книге стихов Андрея Драгунова Monologica (2002)
A passion of influence: Joseph Brodsky’s poetics in Andrei Dragunov’s book Monologica (2002)
Autorzy:: Степанов, Александр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/651307.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: влияние
подражание
стиль
Иосиф Бродский
Андрей Драгунов
influence
imitation
style
Joseph Brodsky
Andrei Dragunov
Opis:: The article deals with the absorption of another writer’s poetics in Andrei Dragunov’s poetry. In Dragunov’s Monologica elements of Joseph Brodsky’s poetical method manifest themselves on various textual levels (rhythm, syntax, vocabulary, motifs, topoi). While the author may not consider it a form of borrowing, the reader is well aware of the other poet’s rhythmical, stylistic and ideological influence here. The younger poet seems to have directly appropriated the “alien discourse”, and another’s voice is not presupposed “in the imitator’s plan” (Mikhail Bakhtin, based on C. Emerson’s translation – Ed.). By comparing the two poets’ verses, the author comes to the conclusion that for Dragunov the borrowed form has become the sole and universal vehicle of expression, preserving the characteristics of the aesthetic norm and stylistic model.
В статье рассматриваются элементы чужой поэтики в стихах Андрея Драгунова. В книге Monologica приемы Иосифа Бродского обнаруживают себя на разных уровнях текста (ритм, синтаксис, лексика, мотивика, топика). Если автор не осознает это как заимствование, то читатель видит здесь ритмический, стилистический, идеологический облик чужой оригинальности. Новый поэт как бы присваивает себе чужое слово, и этот другой голос «вовсе не входит в замыслы подражающего» (Михаил Бахтин). В ходе сопоставления стихов двух поэтов мы приходим к выводу, что чужая форма стала для Драгунова единственным и универсальным способом высказывания, сохраняющим признаки эстетического образца и стилистического шаблона.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2018, 11; 169-181
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: О возможных гумилевских подтекстах в рассказе В. В. Набокова "Порт"
Autorzy:: Филатов, Антон
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1044696.pdf
Data publikacji:: 2020-08-28
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: Николай Гумилев
Владимир Набоков
влияние
реминисценция
подтекст
Nikolai Gumilyov
Vladimir Nabokov
influence
reminiscence
subtext
Opis:: В статье рассматриваются элементы поэтики и биографической легенды Николая Гумилева в рассказе Владимира Набокова Порт. Значение личности и творчества лидера акмеистов для писателя-эмигранта позволяет отнести главного героя рассказа Никитина к героическому типу, черты которого восходят к мифологизированному образу Гумилева. Высказывается предположение, что сюжет рассказа содержит смысловые переклички с гумилевским стихотворением Разговор. Анализ двух произведений позволяет обнаружить другие подтексты Гумилева, которые актуализируются в мотивной и образной структуре рассказа. Делается вывод, что обращение к наследию старшего поэта является сознательной установкой автора.
The article deals with the absorption of Nikolai Gumilyov’s poetics and biographical legend in Vladimir Nabokov’s short story “Port”. The great importance of Gumilyov’s works and personality for the emigre writer makes it possible to classify Nikitin, the protagonist of the story, as a heroic type, whose features go back to the mythologized image of Gumilyov. The author of the article argues that the plot of the story displays semantic similarities with Gumilyov’s poem “Conversation”. The analysis of the two works allows one to discover further possible parallels with Gumilyov, which are actualized in the structure of the story (in motifs and imagery). The author comes to the conclusion that such forms of borrowing are on the part of Nabokov a conscious artistic strategy.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2020, 13; 149-159
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Tłumaczenia bułgarskie literatury polskiej w 2014 roku
Преводи на български от полската литература през 2014 година
Bulgarian translations of Polish literature in 2014
Autorzy:: Dimitrova, Marinella
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/486773.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: полска литература
превод
съвременен
тенденция
влияние
българска литература
Polish literature
translation
contemporary
trend
influence
Bulgarian literature
Opis:: Статията е фокусирана върху полските литературни творби, преведени на български език през 2014 година. В нея са маркирани най‑важните тенденции, определящи спецификата на българските преводи на полски писатели, и вероятните причини, поради които са избрани. Посочени са имената на най‑значимите творби, предизвикали широк интерес у българския читател, най‑активните съвременни преводачи, както и най‑ярките представители на новото преводаческо поколение в българската литература.
The article focuses on the Polish literary works translated into Bulgarian in 2014. We will point to the most important trends defining the main characteristics of Bulgarian translations of Polish writers and the possible reasons why they have been chosen. Next, the titles of the translated works that were warmly received by the Bulgarian audience will be presented. We will also pay attention to the most active modern translators and the brightest representatives of the new translators’ generation in Bulgarian literature.
Źródło:: Przekłady Literatur Słowiańskich; 2015, 6, 2; 31-35
1899-9417
2353-9763
Pojawia się w:: Przekłady Literatur Słowiańskich
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Украинский мыслитель? Григорий Сковорода
A Ukrainian Thinker? Hryhory Skovoroda
Autorzy:: Koschmal, Walter
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/968324.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: Ukrainian culture
Western influence
individualism
dissimilar similarity
Russian Orthodoxy
украинская культура
западное влияние
индивидуализм
несхожее
сходство
русский ортодокс
Opis:: Философское наследие двух богословов XVIII века − Феофана Прокоповича и Григория Сковороды − даёт возможность увидеть ‘несхожее сходство’ украинской и русской культур. У Сковороды сильнее, чем у Прокоповича, выражено западное влияние. Важными темами для него стали индивидуализм, предпочтение природы и натуры городу. Его стиль близок фольклорному. При всей амбивалентности своих взглядов, Сковорода никогда не противопо- ставляет украинское и русское, но созданное им украинское историко-культурное простран- ство отчётливо отличается от русского ортодоксального его времени.
The dissimilar similarity of Ukrainian and Russian cultures of the 18th century may be recognized in the theologians Feofan Prokopovich and Hryhory Skovoroda. In the latter, Western influence is much more pronounced. Skovoroda’s characteristic themes include individualism and a preference for land and nature over the city while his way of expression is close to folkloric. Despite an ambivalence and tension, Skovoroda does not build an opposition of the Russian and the Ukrainian; however, the recognizably Ukrainian cultural space which he creates differs considerably from that of the Russian Orthodoxy of the time.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2015, Zeszyt specjalny 2015; 171-181
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Польская издательская политика на примере перевода русской прозы «нулевых»
Polska polityka wydawnicza na przykładzie tłumaczeń prozy rosyjskiej lat zerowych
Polish publishing policy on the example of the translations of Russian prose of the 2000’s
Autorzy:: Ermashova, Irina
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/38591779.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: слова
издательство
проза
«нулевые»
политика
влияние
wydawnictwo
proza
lata zerowe
polityka
wpływ
publishing house
prose
2000’s
publishing policy
influence
Opis:: Основной темой статьи является влияние издательских произведений на рецепцию русской прозы «новых» лет в Польше. В какой степени и почему за это время изменилось отношение к этой литературе? Выбор первой декады века не случаен. По мнению различных специалистов (культурных, экономических, политических и др.), это была небольшая эпоха некоего мирного сосуществования России с внешним миром, своеобразная перезагрузка, обнуление, перерыв между политическими напряжениями, период выхода из изоляции и стремления в западный контекст. Однако интерес был взаимным. Многие страны, в том числе Польша, хотели познакомиться со сложной, многоукладной страной через литературу.
In my article I will mainly focus on the influence of publishing policy on the reception of Russian prose of the 2000’s (проза “нулевых”) in Poland. How much, how and why did the reception of the literature change during that period? The choice of the first decade of the century is not accidental. According to various experts (cultural, economic, political, etc.), this was a small era of a kind of peaceful coexistence between Russia and the outside world, a kind of restart, zeroing, an interval of detente between political tensions, a period of emerging from Russia’s isolation and a desire to fit into the Western context. However, the interest was mutual. Many countries, including Poland, wanted through literature, which at that time was perceived as a “documentary”, to get acquainted with a complex multi-structured country again.
Głównym tematem artykułu jest wpływ polityki wydawniczej na recepcję prozy rosyjskiej lat zerowych (проза „нулевых”) w Polsce. W jakim stopniu i dlaczego zmienił się odbiór tej literatury w tym okresie? Wybór pierwszej dekady stulecia nie jest przypadkowy. Według różnych ekspertów (kulturowych, ekonomicznych, politycznych itp.) była to mała epoka pewnego rodzaju pokojowego współistnienia Rosji ze światem zewnętrznym, rodzaj restartu, zerowania, przerwy między napięciami politycznymi, okres wychodzenia z rosyjskiej izolacji i chęci wpasowania się w kontekst zachodni. Jednak zainteresowanie było obustronne. Wiele krajów, m.in. Polska, chciało poprzez literaturę ponownie zapoznać się ze złożonym, wielostrukturowym krajem.
Źródło:: Przekłady Literatur Słowiańskich; 2023, 13; 1-17
1899-9417
2353-9763
Pojawia się w:: Przekłady Literatur Słowiańskich
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Żywność prozdrowotna w opinii i zachowaniach konsumentów
Healthy Food Products in the Consumer’s Opinion and Behaviour
Функциональные пищевые продукты по мнению и поведению потребителей
Autorzy:: Okoń, Dorota
Kowrygo, Barbara
Rejman, Krystyna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/563283.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: żywność prozdrowotna
żywność funkcjonalna
produkty
respondent
healthy food
functional food
food product
пищевые продукты
оказывающие благоприятное влияние на здоровье функциональные пищевые продукты
продукты
респондент
Opis:: Na rynku żywności rośnie oferta produktów prozdrowotnych – funkcjonalnych. Mając to na uwadze, celem prezentowanych badań było poznanie opinii i wiedzy konsumentów o tej żywności oraz ich zachowań. Wykorzystano dane pierwotne zgromadzone w trakcie internetowego badania ankietowego w okresie 13.04. - 03.05.2015 r., którego narzędziem był autorski kwestionariusz pytań. Do analizy zakwalifikowano 142 kwestionariusze. Z badania wynika, że pojęcie żywności prozdrowotnej bardziej znane jest kobietom niż mężczyznom. Blisko 3/4 badanych deklarowało spożywanie żywności prozdrowotnej, ale zaledwie 16% codziennie. W grupie respondentów, którzy nigdy nie spożywali tego rodzaju żywności, było 64% mężczyzn. Najczęstszym powodem jej niespożywania był brak wystarczającej wiedzy o korzyściach zdrowotnych. Ponad połowa respondentów była skłonna zapłacić za produkt prozdrowotny o ok. 18% więcej niż za inną żywność. Z pojęciem żywności prozdrowotnej najbardziej kojarzone były marki Herbapol i Sante, odpowiednio przez starszych i młodszych ankietowanych. Stwierdzono, że żywność prozdrowotna wymaga działań popularyzacyjnych, zwiększających wiedzę i świadomość wpływu jej konsumpcji na zdrowie. Można oczekiwać, że dzięki temu wzrośnie konsumpcja takiej żywności, co powinno przełożyć się na korzyści społeczne w obszarze zdrowia publicznego. Artykuł ma charakter badawczy.
The market offer of healthy or functional food products is growing. Taking this into consideration the aim of the study was to understand consumer’s opinion on these products and their behaviours in the market. The primary data were collected using the online survey method during the period of 13.04. - 03.05.2015. The original questionnaire was a tool of the survey and 142 completed questionnaires were qualified for the analysis. The study showed that women better know the concept of healthy food. Nearly 3/4 of the group declared consumption of such food, but only 16% with every day frequency. Men account for about 2/3 of the respondents who never ate this kind of food. The most common reason of not having it was the lack of sufficient knowledge on health benefits of these products. More than half of the respondents were willing to pay for healthy food by approx. 18% more than for other foods. The concept of healthy food was mostly associated with the brands Herbapol and Sante, by the elder and younger respondents, respectively. It was found that the offer and concept of healthy food requires popularisation and promoting activities to increase knowledge and awareness of the impact of its consumption on health, in order to achieve benefits in the area of public health. The article is of the research nature.
На рынке продуктов питания увеличивается предложение функциональных пищевых продуктов, продуктов, оказывающих благоприятное воздействие на здоровье. Учитывая это, целью представляемых исследований было выявление мнений и знаний потребителей об этих продуктах и об их пове- дении. Использовали первичные данные, накопленные по ходу интернетопроса в период 13.04.-03.05.2015 г., инструментом которого был авторский вопросник. В анализ включили 142 вопросника. Из опроса вытекает, что понятие функциональных пищевых продуктов более известно женщинам, чем мужчинам. Почти 3/4 опрошенных заявляли о потреблении функциональных пищевых продуктов, но лишь 16% из них – ежедневно. В группе респондентов, которые никогда не потребляли такой пищи, было 64% мужчин. Самым частым поводом отказа от ее потребления было отсутствие достаточных знаний о пользе ее для здоровья. Более 50% респондентов были склонны платить за функциональный пищевой продукт на ок. 18% больше, чем за другие продукты. С понятием функциональных пищевых продуктов наиболее ассоциировались марки Herbapol и Sante, соответственно пожилыми и молодыми опрошенными. Констатировали, что функциональыные пищевые продукты требуют популяризационных действий, повышающих знания и сознание влияния потребления их на здоровье. Можно ожидать, что благодаря этому повысится потребление таких продуктов, что должно принести социальную пользу в области здоровья населения. Статья имеет исследовательский характер.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2017, 1 (366); 256-272
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Social capital and internationalization of commercial banks in Kenya
Социальный капитал и интернационализация коммерческих банков в Кении
Соціальний капітал та інтернаціоналізація комерційних банків Кенії
Autorzy:: Omondi, Philip P.
Ndegwa, Joyce W.
Okech, T. C.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1011798.pdf
Data publikacji:: 2020-06-25
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: соціальний капітал
інтернаціоналізація
міжкультурна емпатія
міжособистісний вплив
дипломатія
социальный капитал
интернационализация
межкультурная эмпатия
межличностное влияние
дипломатия
social capital
internationalization
inter-cultural empathy
interpersonal impact
diplomacy
Opis:: Purpose – tо study sought to delve into social capital and commercial banks' internationalization in Kenya drawing on the internationalization concept. Design/Method/Approach. The research adopted a positivist philosophical approach and used a descriptive cross-sectional research design targeting top and middle-level managers in Kenya's commercial banks. Data was collected using a structured questionnaire and analyzed using SPSS version 22.0 for both descriptive and inferential statistics. Structural Equation Modelling was used to establish the influence of social capital on commercial banks' internationalization in Kenya. Findings. The findings established a significant and positive relationship between the components of social capital: inter-cultural empathy, inter- personal impact and diplomacy, and commercial banks' internationalization. Practical implications. The results have significant consequences: Firstly, social capital has a positive and statistically significant relationship with commercial banks' internationalization. Secondly, all dimensions of social capital affect the acquisition of foreign market knowledge and financial resources. Thirdly, the use of individuals' social capital often changes during internationalization. Originality/Value. The study's novelty demonstrates the interaction of commercial banks' managers in Kenya on the application of social capital as an internationalization orientation process. Research Limitations/Future Research. The research contributes to the advancement of location theory. It opens avenues for future research to establish what extent social capital is beneficial to banks that have ventured into international markets. Paper type – empirical.
Мета роботи – вивчити соціальний капітал та інтернаціоналізацію комерційних банків у Кенії, спираючись на концепцію інтернаціоналізації. Дизайн/Метод/План дослідження. У дослідженні було застосовано позитивістський філософський підхід та використано описовий дизайн досліджень у поперечному перерізі, націлений на керівників вищого та середнього рівня в комерційних банках Кенії. Дані були зібрані за допомогою структурованої анкети та проаналізовані за допомогою SPSS версії 22.0 як для описової, так і для випадкової статистики. Моделювання структурних рівнянь було використано для встановлення впливу соціального капіталу на інтернаціоналізацію комерційних банків у Кенії. Результати дослідження. Встановлено значний і позитивний взаємозв’язок між компонентами соціального капіталу: міжкультурною емпатією, міжособистісним впливом та дипломатією та інтернаціоналізацією комерційних банків. Практичне значення дослідження. Результати мають значні наслідки: По-перше, соціальний капітал має позитивні та статистично значущі взаємозв'язки з інтернаціоналізацією комерційних банків. По-друге, всі виміри соціального капіталу впливають на придбання знань на зовнішньому ринку та фінансових ресурсів. По-третє, використання соціального капіталу індивідів часто змінюється під час інтернаціоналізації. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Новинка дослідження демонструє взаємодію менеджерів комерційних банків у Кенії щодо застосування соціального капіталу як процесу орієнтації на інтернаціоналізацію. Обмеження досліджень/Перспективи подальших досліджень. Дослідження сприяє вдосконаленню теорії розташування. Це відкриває шляхи для майбутніх досліджень, щоб встановити, наскільки соціальний капітал вигідний банкам, які вийшли на міжнародні ринки. Тип статті – емпіричний.
Цель работи – изучить социальний капитал и интернационализацию коммерческих банков в Кении, основываясь на концепции интернационализации. Дизайн/Метод/План исследования. Использован позитивистский философский подход и описательный кросс-секционный дизайн исследования, ориентированный на руководителей высшего и среднего звена коммерческих банков Кении. Данные были собраны с использованием структурированной анкеты и проанализированы с использованием SPSS версии 22.0 как для описательной, так и для логической статистики. Моделирование структурных уравнений использовалось для определения влияния социального капитала на интернационализацию коммерческих банков в Кении. Результаты исследования. Результаты установили значительную и позитивную взаимосвязь между компонентами социального капитала: межкультурное сочувствие, межличностное влияние и дипломатия, а также интернационализация коммерческих банков. Практическое значение исследования. Результаты имеют важные последствия: во-первых, социальный капитал имеет положительную и статистически значимую связь с интернационализацией коммерческих банков. Во-вторых, все измерения социального капитала влияют на приобретение знаний о зарубежных рынках и финансовых ресурсов. В-третьих, использование социального капитала людей часто меняется в процессе интернационализации. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. Новизна исследования демонстрирует взаимодействие менеджеров коммерческих банков Кении по вопросам применения социального капитала как процесса ориентации на интернационализацию. Ограничения исследований /Перспективы будущих исследований. Исследование способствует развитию теории локации. Это открывает возможности для будущих исследований, чтобы установить, в какой степени социальный капитал приносит пользу банкам, которые вышли на международные рынки. Тип статьи – эмпирический.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2020, 28, 1-2; 41-51
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Вплив організаційної культури на інноваційний потенціал підприємства
Влияние организационной культуры на инновационный потенциал предприятия
The influence of organizational culture on the innovational potential of the company
Autorzy:: Kalnitskaya, M. O.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/692340.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: організаційна культура
інноваційний потенціал
організація
вплив
цінності
філософія
підприємство
организационная культура
инновационный потенциал
организация
влияние
ценности
философия
предприятие
organizational culture
innovational potential
influence
organization
values
philosophy
enterprise
Opis:: Each organization as a socio-economic system is exposed to the factors of external and internal environment; the organizational culture (OC) of the company is in its turn the product of the interrelation between the external and internal environment of an enterprise, so any impact will determine further formation and development of OC. The factors of both external and internal environment can have a positive or negative trend to a change. The problems of the research into the essence of OC and the innovation potential are tackled in many papers of both domestic and foreign authors, but no relationship was identified between the structure and the factors of OC and innovation potential. Therefore, in our opinion, the issue of identifying the factors influence presents a problem. Its defining will make it possible to forecast a positive or a negative trend in the change of the organizational structure that will determine the capacity to enhance the innovation potential of an enterprise. The purpose of writing this article was to study the influence of factors of external and internal environment of the organization on the components of OC and the innovation potential of an enterprise. To explore the problems studied for the article we structured in detail the concepts and elements that OC contains, and also defined the structure of the innovation potential, its components. Comparison of the structures of OC and innovation potential demonstrated the presence of common and interrelated elements. A deeper analysis was conducted by defining the main factors of OC. The results of the analysis allowed determining the place of OC in the structure of the innovation potential of an enterprise. Thus, the following conclusions can be made. First, the structure of OC and the innovation potential contains a shared item, which is microclimate that implies conditions that can facilitate the development of innovation in the organization. Second, the factors of OC for the most part form the structure of the innovation potential: personality of the founder – management style, system of communication; the size of the organization determines its structure, the presence of various technological premises, the possibility of free movement of the personnel and organization of work. Third, production technology, adopted by the organization, determines the level of its innovation potential. The flexibility of OC allows more intensive using and adapting innovation technologies at an enterprise. The scientific novelty of the research. For the first time we formulated a definition of OC as a model of key elements, genuinely correct and the one that is passed on to the new members of the team as a certain dogma. The practical value of the work lies in summarizing and comparing the basic elements of OC and the innovation potential and identifying common peculiarities that makes it possible to define the role of formation and development of organizational culture in improving the innovation of an enterprise. Further objectives are defined as the analysis of influence factors on the Ukrainian enterprises, identification of problems and development of plans to eliminate them or warn about them.
Раскрыты фундаментальные факторы и явления, которые непосредственно влияют на организационную культуру предприятия, предоставлена их развернутая характеристика. В рамках проблематики отдельно описаны различные группы факторов: первичные и вторичные, внешней и внутренней среды. На основе проведенного анализа определено влияние каждого фактора на эффективность функционирования организационной культуры на предприятии. Определена структура инновационного потенциала и выявлено место организационной культуры в нем
Кожна організація як соціально-економічна система зазнає впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, у свою чергу, організаційна культура (ОК) підприємства – продукт взаємозв’язку зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, отже, будь-який їх вплив визначатиме подальше становлення і розвиток ОК. Чинники як зовнішнього, так і внутрішнього середовища можуть мати позитивні або негативні тенденції до зміни. Проблемам дослідження сутності ОК та інноваційного потенціалу присвячено багато робіт як вітчизняних авторів, так і закордонних, але не виявлено взаємозв’язку структури й факторів ОК та інноваційного потенціалу. Отже, на нашу думку, питання виявлення впливу факторів проблемне. Його визначення дозволить спрогнозувати позитивну або негативну тенденцію зміни організаційної структури, що в результаті визначить можливість підвищення інноваційного потенціалу підприємства. Мета написання статті полягала у вивченні впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організації на складники ОК й інноваційний потенціал підприємства. Для розкриття проблематики статті було детально структуровано поняття та визначено елементи, які містить ОК, а також визначено структуру інноваційного потенціалу, його складники. Порівняння структур ОК та інноваційного потенціалу засвідчило наявність спільних і взаємозалежних елементів. Глибший аналіз було проведено за допомогою визначення головних факторів ОК. Результати аналізу дозволили визначити місце ОК у структурі інноваційного потенціалу підприємства. Отже, можна зробити такі висновки. По-перше, структура ОК та інноваційного потенціалу містить спільний елемент – мікроклімат, який передбачає створення умов, що можуть сприяти розвитку інноваційності організації. По-друге, фактори ОК здебільшого формують структуру інноваційного потенціалу: особистість засновника – стиль управління, систему комунікацій; розмір організації визначає її структуру, наявність різних технологічних приміщень, можливість вільного переміщення персоналу та організацію праці. По-третє, технологія виробництва, прийнята в організації, визначає рівень її інноваційного потенціалу. Гнучкість ОК дозволяє інтенсивніше застосовувати й адаптувати на підприємстві інноваційні технології. Наукова новизна дослідження. Вперше сформульовано визначення ОК як моделі ключових елементів, істинно правильної і такої, яку передають новим членам колективу як певну догму. Практичне значення роботи полягає в узагальненні та порівнянні базових елементів ОК й інноваційного потенціалу і виявленні спільних рис, що дає можливість визначити роль формування та розвитку організаційної культури в підвищенні інноваційності підприємства. Подальшими завданнями визначимо аналіз впливу факторів на українські підприємства, виявлення проблем і розробку планів щодо їх усунення або попередження.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2015, 5; 60-70
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: THE REQUIRED RESERVE RATIO AND ITS INFLUENCE ON MACROECONOMIC INDICATORS
WARTOŚĆ STOPY REZERWY OBOWIĄZKOWEJ I JEJ WPŁYW NA MAKROEKONOMICZNE WSKAŹNIKI
ЗНАЧЕНИЕ НОРМАТИВОВ ОБЯЗАТЕЛЬНОГО РЕЗЕРВИРОВАНИЯ И ИХ ВЛИЯНИЕ НА МАКРОЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ
Autorzy:: Ilchuk, Pavlo
Kots, Olha
Martynyuk, Daryna
Prokopchuk, Viktoriya
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/576942.pdf
Data publikacji:: 2018-06-30
Wydawca:: Międzynarodowy Instytut Innowacji Nauka – Edukacja – Rozwój w Warszawie
Tematy:: central bank
monetary policy
required reserve ratio
impact
macroeconomic indicators
bank centralny
polityka pieniężna
stopa rezerwy obowiązkowej
wpływ
wskaźniki makroekonomiczne
центральный банк
монетарная политика
нормативы обязательного резервирования
влияние
макроэкономические показатели
Opis:: The world practice of using such a tool of monetary policy as the regulation of required reserve ratio by central banks has been researched and analyzed. The influence of regulation of required reserve ratio on macroeconomic indicators has been identified. The hypothesis of the possibility of using the longterm money supply law for monetary regulation of the economy and the effectiveness of the instrument for regulating required reserve ratio for achieving the monetary policy objectives of the central banks is proved.
Została zbadana i przeanalizowana światowa praktyka stosowania przez banki centralne takiego narzędzia polityki pieniężnej, jak regulacja stopy rezerwy obowiązkowej . Stwierdzono wpływ regulacji stopy rezerwy obowiązkowej na wskaźniki makroekonomiczne. Została potwierdzona hipoteza stosowania prawa długotrwałej podaży pieniądza do pieniężnej regulacji gospodarki i efektywności stosowania instrumentów regulacji stopy rezerwy obowiązkowej do osiągnięcia celów polityki pieniężnej banków centralnych.
Исследована и проанализирована мировая практика использования центральными банками такого инструмента монетарной политики как регулирование нормативов обязательных резервов. Идентифицировано влияние регулирования нормативов обязательного резервирования на макроэкономические показатели. Доказана гипотеза возможности применения закона долгосрочной денежного предложения для монетарного регулирования экономики и эффективность применения инструмента регулирования нормативов обязательного резервирования для достижения целей монетарной политики центральных банков.
Źródło:: International Journal of New Economics and Social Sciences; 2018, 7(1); 63-75
2450-2146
2451-1064
Pojawia się w:: International Journal of New Economics and Social Sciences
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Социогуманитарные технологии в пространстве современного общества
Autorzy:: Белокрылова, Вера
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1817566.pdf
Data publikacji:: 2021-09-01
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: cоциогуманитарные технологии
социальное влияние
эффективность
алгоритмы деятельности
гуманитарность
socio-humanitarian technologies
social influence
efficiency
algorythms of activities
the humanitarian approach
technologie społeczno-humanistyczne
wpływ społeczny
efektywność
algorytmy działania
humanitaryzm
Opis:: Специфика социальной реальности сегодня в значительной степени определяется повсеместным распространением социогуманитарных технологий, использующих информационно-коммуникационные разработки в качестве эффективных инструментов целенаправленного воздействия на индивида и общество. Для гуманитаристики значимым представляется выделение социогуманитарных технологий из массива феноменально схожих с ними явлений, анализ и систематизация актуальных теоретических дискуссий вокруг перспектив и рисков социально-технологических проектов, обсуждении этических дилемм социально-инженерной деятельности.
Specyfika dzisiejszej rzeczywistości społecznej jest w znaczącym stopniu zdeterminowana rozprzestrzenieniem się społeczno-humanistycznych technologii, wykorzystujących informacyjno-komunikacyjne rozwiązania jako efektywne instrumenty ukierunkowanego oddziaływania na jednostkę i społeczeństwo. Dla humanistyki istotne jest wyodrębnienie społeczno-humanistycznych technologii z szeregu zbieżnych z nimi zjawisk, analiza i systematyzacja aktualnych teoretycznych dyskusji wokół perspektyw i zagrożeń projektów społeczno-technologicznych, omówienie dylematów etycznych funkcjonowania inżynierii społecznej.
Socio-humanitarian technologies are found everywhere which is one of the most peculiar features of the social life nowadays. These technologies employ a wide range of innovative instruments developed in the field of information, communication as effective means of influence exerted upon individuals and the society on the pre-planned basis. It seems essential for humanities to separate the socio-humanitarian technologies from the numerous groups of phenomena which are similar to them according to some essential characteristics, to elaborate analysis and classification of current theoretical discussions about the opportunities and risks of sociotechnological projects and to highlight the ethical dilemma of the socio-engineering activities.
Źródło:: DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne; 2021, 18, 18; 47-60
1730-0274
Pojawia się w:: DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Kultura jako nietradycyjne kryterium państwowości w stosunkach międzynarodowych
Autorzy:: Pawłowski, Konrad
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/686968.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: The culture in the international relations, the phenomenon of the statehood, the traditional and non-traditional criteria of the statehood, culture as a state-building factor, the culture of the state, the impact of culture on the shape of statehood.
kultura w stosunkach międzynarodowych, zjawisko państwowości, tradycyjne i nietradycyjne kryteria państwowości, państwowotwórcza rola kultury, kultura państwowa, wpływ kultury na kształt państwowości
культура в международных отношениях, феномен государственности, традиционные и нетрадиционные критерии государственности, государствообразующая роль культуры, государственная культура, влияние культуры на форму государственности
Opis:: The article examines the critical role of the culture to the process of the creation, existence, dysfunction and the failure of the west phalian state. It describes the culture as one of the most important and complex social phenomenon which influences almost every aspect of individual and social life. It analyeses the complicated and dynamic relations between culture and state and arguesthat every state has its own unique cultural personality. Then it suggests, that although culturies not acclaimed as a critierion of statehood in international law and doctrine of international relations, its importance in the state-building process and impact on the ontological and functional dimensions of the state hood justified the claim, that culture represents an additional and non-traditional criterion of statehood. It also explores different type of relations between culture and state and shows, that existing states consciously affect the cultural environment through the administrative, legal, educational and cultural policies whatlead to the the cultural homogenization of its population, what represents a nation-building process, typical of the territorialy defined, sovereign, national westphalian state
Artykuł zwraca uwagę na istotne znaczenie kultury w procesie powstania, funkcjonowania, dysfunkcji i upadku państw. Definiuje kulturę jako jedno z najważniejszych i złożonych zjawisk społecznych, wskazując równocześnie, że wywiera ona wpływ na niemal każdy indywidualny i grupowy wymiar ludzkiej egzystencji. Zwraca także uwagę na złożoność i dynamiczny charakter relacji między kulturą i państwem oraz podkreśla, że każde państwo posiada swoją unikalną tożsamość kulturową. Pomimo faktu, iż kultura na gruncie prawa międzynarodowego i doktryny stosunków międzynarodowych nie jest zaliczana do kryteriów państwowości, artykuł podkreśla niezwykle istotną rolę kultury w procesie państwowotwórczym oraz jej wpływ na ontologiczny i funkcjonalny wymiar państwowości, stwierdzając, że należałoby uznać kulturę za dodatkowe i nietradycyjne kryterium państwowości. Autor artykułu zwrócił również uwagę na dwukierunkowy charakter relacji między państwem i kulturą, wskazując, że przez różnego rodzaju działania administracyjne, prawne, edukację oraz politykę kulturalną państwa świadomie kształtują krajobraz kulturowy, co prowadzi do kulturowej unifikacji populacji, tj. procesu budowania narodu politycznego, będącego charakterystycznym elementem narodowego i terytorialnie określonego państwa westfalskiego.
В статье обращается внимание на важность культуры в процессе становления, функционирования, дисфункции и распада государств. Он определяет культуру как одно из наиболее важных и сложных социальных явлений, указывая в то же время на то, что она оказывает влияние практически на все индивидуальные и групповые измерения человеческого существования. Это также привлекает внимание к сложности и динамичности отношений между культурой и государством и подчеркивает, что каждая страна имеет свою уникальную культурную самобытность. Несмотря на то, что культура на уровне международного права и доктрины международных отношений не включена в критерии государственности, в статье подчеркивается несущественная роль культуры в процессе государственного строительства и ее влияние на онтологическое и функциональное измерение государства, утверждая, что культуру следует рассматривать как дополнительный и нетрадиционный критерий государственности. В статье также обращается внимание на двунаправленный характер отношений между государством и культурой, указывая, что посредством различной административной, правовой, образовательной и культурной политики государства они сознательно формируют культурный ландшафт, что приводит к культурному объединению населения, то есть процессу построения политической нации, которая является характерным элементом национального и территориально определенное Вестфальское государство.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2018, 4, 2
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "влияние" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język