Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "безпека" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Напрями зміцнення енергетичної безпеки в контексті створення центру державно-приватного партнерства України та Німеччини
Directions strengthening energy security in the context of creating public-private partnership center of between Ukraine and Germany
Autorzy:
Kamenskyi, V. M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692360.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
енергетична безпека
енергетична незалежність
оцінка рівня безпеки
паливно-енергетичний баланс
диверсифікація джерел постачання паливно-енергетичних ресурсів
державно-приватне партнерство
energy security
energy independence
evaluation of safety
energy balance
diversification of sources of energy resources
public-private partnerships
Opis:
The modern integration and globalization processes were investigated, which are accompanied by aggravation and new contradictions in the energy sector. Outlines the main implications of the increasing number of threats , their dynamics , and the extent of the negative impact of complications on Energy management system of the country. We offered the new mechanisms of strategic management of energy security of Ukraine. The methods of improving the competitiveness and viability of the national economy through public - private partnerships
Розглянуто сучасні інтеграційні та глобалізаційні процеси, супроводжувані загостренням існуючих і появою нових суперечностей в енергетичній сфері. Охарактеризовано основні наслідки збільшення кількості загроз, їх динаміки, масштабів негативних ускладненнь та впливу на систему управління ПЕК країни. Запропоновані нові механізми стратегічного управління енергетичною безпекою України. Проаналізовано методи підвищення конкурентоспроможності і взагалі життєздатності національної економіки за рахунок державно-приватних партнерств.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2014, 3; 40-46
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Cena wolności: konflikt na Ukrainie i jego skutki geopolityczne
Autorzy:
Климончук, Василь
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/687205.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
freedom, geopolitics, democracy, conflict, international security
wolność, geopolityka, demokracja, konflikt, bezpieczeństwo międzynarodowe
свобода, геополітика, демократія, конфлікт, міжнародна безпека
Opis:
The article analyzes the peculiarities of the conflict in Ukraine, its preconditions and geopolitical consequences. It provides the examples and numbers, which show the low level of trust to government institutions, law enforcement agencies, judicial system and a much higher level of trust to non-governmental organizations. It covers the issue of democracy condition or, to be more precise, the lack of democracy, which causes the society’s tendency to protest. It is stated that the public’s discontent was with the oligarchs’ influence on the country, with the corruption on all the levels of social relations, with the pressure on small and medium enterprises, and ambiguity about the strategic course of the state’s development (European Union, Customs Union). The article defines the issues connected with the beginning and reasons, which made the people go out to the Maidan. The most prevailing causes include the severe beating of the demonstrators on the Maidan overnight into November 30, repressions, Viktor Yanukovych’s refusal to sign an EU association agreement, and the desire to change life in Ukraine. There was also a great wish to change the authorities in Ukraine. The article analyzes the Russian Federation’s armed aggression against Ukraine, which became a long-term factor of influence on the Ukrainian political, economical, military and social reality. It is stated that due to the RF actions within 2014-2015, the system of global and regional security and the current system of international law have been deformed. Almost all international security assurances for Ukraine (the Budapest Memorandum, in particular) proved to be deprived of legal capacity in conditions when the aggressor is one of the guarantors – Russian Federation. It is demonstrated that the Russian invasion and seizure of the part of the Eastern-Ukrainian region, the Crimea became a direct challenge both to the European system of security and Ukraine.
W artykule przeanalizowano сechy konfliktu na Ukrainie, jego uwarunkowania oraz konsekwencje geopolityczne. Autor podaje przykłady, dane, które wskazują na niski poziom zaufania do instytucji rządowych, sił bezpieczeństwa, wymiaru sprawiedliwości i znacznie wyższy poziom zaufania do instytucji pozarządowych. Rozważane jest pytanie o stan demokracji, a raczej jej braku, co tworzy w społeczeństwie tendencję do protestu. Powszechne niezadowolenie ludności skierowane było przeciwko rosnącemu wpływowi oligarchów w kraju, korupcji na wszystkich poziomach relacji społecznych, naciskowi na małe i średnie przedsiębiorstwa, niepewności kursu strategicznego państwa (Unia Europejska, Euroazjatycka Unia Celna). Autor określa zagadnienia związane z początkiem i motywami, które doprowadziły ludzi do Rewolucji godności. Główne przyczyny niezadowolenia: ciężkie pobicie demonstrantów na Placu Niepodległości w noc na 30 listopada, represje, odmowa Wiktora Janukowycza podpisania umowy stowarzyszeniowej z UE oraz pragnienie zmiany stanu życia na Ukrainie.Również dość wyraźne było pragnienie zmiany władzy na Ukrainie. Przeanalizowano zbrojną agresję Rosji przeciwko Ukrainie, która stała się długoterminowym czynnikiem wpływającym na rzeczywistość polityczną, gospodarczą, wojskową i społeczną. Z powodu działań Federacji Rosyjskiej w latach 2014–2015 był zniekształcony system globalnego i regionalnego bezpieczeństwa oraz obecny system prawa międzynarodowego. Prawie wszystkie międzynarodowe gwarancje bezpieczeństwa dla Ukrainy (w tym w ramach Memorandum Budapesztańskiego) okazały się niezdolne w sytuacji, gdy agresorem został jeden z gwarantów – Federacja Rosyjska. Udowodniono, że rosyjska inwazja i zajęcie części wschodniego regionu Ukrainy oraz Krymu było bezpośrednim wyzwaniem dla bezpieczeństwa europejskiego i państwa ukraińskiego.
Проаналізовано особливості конфлікту в Україні, його передумови та геополітичні наслідки. Наводяться приклади, цифри, які свідчать про низький рівень довіри до інститутів влади, силових структур, судової системи і значно вищий рівень довіри до недержавних інституцій. Розглядаються питання стану демократії, а точніше її відсутність, що породжує у суспільстві схильність до протестних акцій. Стверджується, що невдоволення населення було спрямоване проти посилення впливу олігархів у країні, корупції на всіх рівнях суспільних взаємовідносин, тиск на малий і середній бізнес, невизначеність із стратегічним курсом розвитку держави (Європейський Союз, Митний Союз). Окреслюються питання, пов’язані з початком і мотивами, що спонукали людей вийти на Майдан, серед яких найбільш поширеними виявилися: жорстоке побиття демонстрантів на Майдані у ніч на 30 листопада, репресії, відмова Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом та прагнення змінити життя в Україні. Достатньо вираженими виявилися також прагнення змінити владу в Україні. Здійснено аналіз збройної агресії Російської Федерації проти України, яка стала довгостроковим чинником впливу на українську політичну, економічну, військову та соціальну реальність. Зазначено, що внаслідок дій РФ впродовж 2014–2015 рр. було деформовано систему глобальної та регіональної безпеки, а також чинну систему міжнародного права. Майже всі міжнародні гарантії безпеки для України (зокрема в межах Будапештського меморандуму) виявилися недієздатними в умовах, коли агресором виступив один із гарантів - Російська Федерація. Доведено, що російське вторгнення Ціна свободи: конфлікт в Україні та його геополітичні наслідки 99 та захоплення частини Східноукраїнського регіону, Криму, стало безпосереднім викликом і європейській системі безпеки, і українській державі.
Źródło:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2016, 2, 1
2450-4866
Pojawia się w:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Non-proliferation of Nuclear Weapons in the US Military-political Strategy and Ukraine
НЕЗАСТОСУВАННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ У ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНІЙ СТРАТЕГІЇ США ТА УКРАЇНА
Autorzy:
Potiekhin, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894463.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
nuclear taboo, USA, deterrent, G. Kennan, G. Kvestor, S. Payfer, R. Popadyuk, denuclearization, Ukraine, Russia, Russian-Ukrainian war, nuclear weapons, international security
ядерне табу, США, стримування, Дж. Кеннан, Дж. Квестор, С. Пайфер, Р. Попадюк, денуклеарізація, Україна, РФ, російсько-українська війна, ядерна зброя, міжнародна безпека
Opis:
У статті проаналізовані основні події й розкриті причини формування у США ядерного табу під впливом президента Г. Трумена, ініціатора атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі. Розглянуто засади і варіанти стримування як окремого випадку стратегії незастосування ядерної зброї. Вказано на позитивні та негативні риси стримування як доктрини та політики. Розглядаються деякі аспекти політики США у сфері нерозповсюдження ядерної зброї, пов’язаної з ядерним табу та спільні зусилля Вашингтона й Москви щодо позбавлення Києва його успадкованого від СРСР ядерного арсеналу у 1991-1996 рр. та дискусії з цього приводу. Показано наслідки порушення «запевнень» Будапештського меморандуму 1994 р. та відсутності засобів стримування російської агресії в без’ядерної України. Увага акцентується на необхідності військово-політичної допомоги Україні з боку США, надання їй відповідної зброї для зміцнення міжнародної безпеки. Зроблено наголос на тому, що ядерна зброя відіграла вирішальну роль у запобіганні третій світовій війні.
The article deals with the main events and causes of appearance in the US of nuclear taboo under President H. Truman’s influence, who was responsible for the atomic bombings of Hiroshima and Nagasaki. The consideration is given to the principles and options for containment as a separate case of non-use of nuclear weapons strategy. The positive and negative features of the nuclear deterrent doctrine and policy are shown.The author considers some aspects of the US policy in the sphere of non-proliferation of nuclear weapons related to nuclear taboo and the joint efforts of Washington and Moscow aimed at depriving Ukraine of the nuclear arsenal inherited from the Soviet Union. The discussions on the matter are revealed. The consequences of violation  of the Budapest Memorandum of 1994 and a lack of deterrent power against the Russian aggression in nuclear-free Ukraine are analysed. The attention is focused on the need for the US military and political assistance  to Ukraine and its provision with  appropriate weapons for strengthening international security. It is stressed that nuclear weapons play a decisive role in preventing  the third WW.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 132-152
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Пріоритети нової енергетичної стратегії України у світлі європейського геополітичного вектора
Приоритеты новой энергетической стратегии Украины в свете европейского геополитического вектора
Priorities of the new energy strategy of Ukraine in the light of european geopolitical vector
Autorzy:
Naumenko, N. S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692252.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
енергетична стратегія
відновлювальна енергетика
енергетичні технології
інвестиційні умови
енергетична безпека
Європейська енергетична співпраця.
энергетическая стратегия
возобновляемая энергетика
энергетические технологии
инвестиционные условия
энергетическая безопасность
Европейская энергетическая сотрудничество.
energy strategy
renewable energy
energy technologies
investment conditions
energy security
European energy cooperation
Opis:
The relevance of scientific research is explained by a critical energy dependence of Ukraine on the external sources of energy. The existence of earlier scientific and practical approaches on the topic of energy saving has not fully revealed the possibilities of finding ways to further diversify the sources of energy supplies. That is why the government annually faces the problem of choosing not only a foreign exporter of energy resources, but also a political and economic vector of the country’s direction. The need for Ukraine to join European strategic documents on the development and implementation of technologies in the field of renewable energy is rather relevant now. The purpose of writing this article is to analyze the compatibility of the proposed renewed version of the Energy strategy with all types of renewable energy, taking into account the development potential of renewable sources of energy in Ukraine. The author in this research is supported by forecasted results, which the EU–28 countries seek to achieve in the practice of energy renewal and energy supply. Thus these countries cement their own energy independence from external destructive factors (often of a political nature) with a gradual minimization and subsequent rejection of imported energy. This article examines the factors that contributed to the Ukraine joining the EU Directive 2009/28/EC along the road towards renewable energy technologies. The critical assessment of the advantages and disadvantages of the renewed Energy strategy of Ukraine against the background of the current crisis in the economy of the country is outlined. In accordance with the priorities of the renewed Energy strategy of Ukraine, the forecasts are attached of the scale of renewal of energy resources and the prospects of reaching them as fast as possible are considered. The scientific novelty of the research lies in the systematization of methodological approaches to the analysis of the present status of energy–providing and renewable components according to the industrial needs of the economy.  Practical significance of the obtained results is the prospect to apply the materials of this article in the field of power saving and power supply by domestic economists.
Актуальность проблемы научного исследования заключена в критической энергетической зависимости Украины от внешних источников энергоснабжения. Наличие более ранних научно-практических подходов к вопросу об энергоснабжении не полностью раскрывает возможности поиска путей дальнейшей диверсификации источников энергообеспечения. Поэтому перед украинским правительством ежегодно встает проблема выбора не только зарубежного экспортера энергоносителей, а и выбора политико-экономического вектора движения Украины. Необходимость присоединения Украины к европейским стратегическим документам по разработке и внедрению технологий в области возобновляемой энергетики в настоящее время достаточно актуальна. Цель написания статьи – проанализировать соответствие предложенной обновленной версии Энергетической стратегии всем видам возобновляемой энергетики с учетом потенциала развития возобновляемых источников энергии Украины. Автор в своем исследовании опирается на прогнозируемые результаты, которых стремятся достичь страны ЕС-28 в практике енергопроизводства и энергообеспечения. Тем самым эти страны закрепляют собственную энергетическую независимость от деструктивных внешних факторов (часто политического характера) с постепенной минимизацией и последующим отказом от импорта энергоносителей. Поэтому в работе акцентируется внимание на рассмотрении факторов, способствовавших присоединению Украины к Директиве ЕС 2009/28/EC на пути продвижения к технологиям возобновляемой энергетики. Произведена реальная оценка преимуществ и недостатков обновленной Энергетической стратегии Украины на фоне усиливающихся кризисных явлений в экономике страны. Научная новизна исследования заключается в систематизации методологических подходов к анализу современного состояния энергообеспечивающей и возобновляемой составляющих в соответствии с отраслевыми потребностями экономики. В соответствии с приоритетами обновленной Энергетической стратегии Украины приведены прогнозы объемов восстановления энергетических запасов и рассмотрена возможность их скорейшего достижения. Практическое значение полученных результатов заключается в возможности использования отечественными экономистами материалов статьи в сфере энергосбережения и энергообеспечения.
Актуальність проблеми наукового дослідження полягає в критичній енергетичній залежності України від зовнішніх джерел енергопостачання. Наявність більш ранніх науково-практичних підходів до питання про енергозаощадження не в повному обсязі розкриває можливості пошуку шляхів подальшої диверсифікації джерел енергозабезпечення. Тому перед українським урядом щорічно постає проблема вибору не лише закордонного експортера енергоносіїв, але й політико-економічного вектора руху країни. Необхідність приєднання України до європейських стратегічних документів з розробки і впровадження технологій у галузі відновлюваної енергетики нині досить актуальна. Мета написання статі – проаналізувати відповідність запропонованої оновленої версії Енергетичної стратегії всім видам відновлюваної енергетики з урахуванням потенціалу розвитку відновлюваних джерел енергії Україні. Автор у своєму дослідженні спирається на прогнозовані результати, яких прагнуть досягти країни ЄС-28 у практиці енерговідновлення й енергозабезпечення. Тим самим ці країни закріплюють власну енергетичну незалежність від деструктивних зовнішніх чинників (часто політичного характеру) з поступовою мінімізацією та подальшою відмовою від імпорту енергоносіїв. У статті розглянуто чинники, що сприяли приєднанню України до Директиви ЄС 2009/28/EC на шляху просування до технологій відновлюваної енергетики. Окреслено критичну оцінку переваг і недоліків оновленої Енергетичної стратегії України на тлі існуючої кризової ситуації в економіці країні. Згідно із пріоритетами оновленої Енергетичної стратегії України наведено прогнози обсягів відтворення енергетичних запасів і розглянуто можливість їх якнайшвидшого досягнення. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації методологічних підходів до аналізу сучасного стану енергозабезпечувальних і відновлюваної складових відповідно до галузевих потреб економіки. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання вітчизняними економістами матеріалів статті у сфері енергозаощадження та енергозабезпечення. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 6; 97-102
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Системні взаємозв’язки бюджетної безпеки в умовах фінансової глобалізації
Systemic interconnections of budget security under conditions of financial globalization
Системные взаимосвязи бюджетной безопасности в условиях финансовой глобализации
Autorzy:
Onyshchenko, S. V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692295.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
бюджетна безпека
фінансова безпека
індикатори бюджетної безпеки
фінансова глобалізація
бюджетная безопасность
финансовая безопасность
индикаторы бюджетной безопасности
финансовая глобализация
budget security
financial security
indicators of budget security
financial globalization
Opis:
Процесс глобализации оказывает двойное воздействие на мировую финансовую систему, способствуя её развитию и одновременному появлению потенциальных угроз финансовой безопасности (ФБ) государства. Несмотря на стремительное перерастание в реальные, большинство стран мира всерьёз эти угрозы не воспринимают. Усиление последних обусловливает необходимость изучения проблемы обеспечения бюджетной безопасности в условиях мировой глобализации, переосмысления направлений формирования эффективной бюджетной системы с позиций безопасного развития, укрепления бюджетной безопасности (ББ) государства. Необходимо детальней исследовать факторы влияния на уровень ББ и ее взаимосвязи с другими составляющими экономической безопасности (ЭБ). Цель работы – исследовать взаимосвязи ББ с учетом влияния процесса финансовой глобализации и оценить её уровень на основе ретроспективного анализа. Предложено авторское определение понятия ББ как уровня способности бюджетной системы обеспечить платежеспособность и финансовую устойчивость государства, эффективное использование бюджетных средств с учетом стратегических приоритетов развития бюджетных отношений и потенциальной способности противостоять и предупреждать угрозы внутреннего и внешнего происхождения. Результаты анализа ЭБ указывают на наибольший темп падения ФБ в 2015 г. на 14,1 п.п. до уровня 36,7 % среди всех составляющих экономической безопасности. Установлено, что такая ситуация вызвана снижением поступлений от основных бюджетообразующих налогов при усилении фискального давления на экономику, резкой девальвацией национальной валюты, значительным ростом государственного и гарантированного государством долга при усилении рисков возникновения дефолта, неликвидности и неплатежеспособности финансовых учреждений, сокращением ресурсной базы банков, проблемами с их капитализацией. Это определило критическое или близкое к критическому состояние почти всех составляющих ФБ. Проанализировано современное состояние индикаторов ББ. В процессе исследования оценены корреляционные связи между интегральным уровнем ББ и другими составляющими ЭБ. Установлены факторы и взаимосвязи влияния на уровень ББ. Прямую зависимость и наибольшее влияние на неудовлетворительный уровень ББ вызвали абсолютно опасный уровень валютной и долговой безопасности. Обоснована необходимость совершенствования методического подхода к определению уровня безопасности с учетом процессов глобализации и факторов экзогенного и эндогенного происхождения, отражающих размер тенизации экономики, долговой и фискальной нагрузки на бюджет, инфляционных процессов и других показателей, являющихся ключевыми для формирования поступлений в бюджет. Научная новизна исследования – по результатам аналитического оценивания взаимосвязей ББ определены методы, рычаги и инструменты государственного регулирования рисков и угроз, стратегического мониторинга, прогнозирования и реализации мер превентивного характера по обеспечению ЭБ государства. Практическое значение полученных результатов – доказаны положения по совершенствованию научно-методических основ оценки уровня ББ государства с учетом взаимосвязей ББ с прочими составляющими ЭБ. Результаты имеют практическую ценность для органов государственного управления при формировании стратегических и программных документов по обеспечению ЭБ государства.
Globalization has a dual effect on the world financial system, contributing to its development and simultaneous occurrence of potential threats to financial security of states. Despite their rapid escalation to the real ones, most countries in the world do not perceive these threats as serious. Enhancement of the latter necessitates studying the problems of providing for the budget safety under conditions of world globalization, redefining directions when forming effective budgetary system in terms of secure development, strengthening the fiscal security of state. It is necessary to explore in detail the drivers that influence the level of budget safety and its interrelations with other components of economic security. The aim of present work is to examine relationships of budget safety taking into account effect of the process of financial globalization and to assess its level by the principles of retrospective analysis. We proposed our own interpretation of the concept of budget safety as the level of capability of a budgetary system to ensure solvency and financial stability of the state, effective use of budget funds taking into account strategic development priorities of budgetary relations and potential capability to resist and predict the threats of internal and external origin. Results of analysis of economic security indicate the highest rate of decline in financial security in 2015 by 14.1 percentage points to the level of 36.7 % among all the components of economic security. It was established that this situation is due to a decrease in revenues from basic budget-forming taxes with strengthening fiscal pressure on the economy, a sharp devaluation of the national currency, a significant growth of the state and the state-guaranteed debt with increased risk of default, illiquidity and insolvency of financial institutions, shrinking resource base of banks, problems with their capitalization. This determined critical and close to critical state of almost all the components of  financial security. We analyzed current status of indicators in budget security. The correlation links are assessed between the integral level of budget safety and other components of economic security. The factors and interrelations of impact on the level of budget safety were defined. Direct dependence and the largest impact on the poor level of fiscal security were caused by absolutely dangerous levels of currency and debt security. We substantiated the need to improve a methodological approach to determining the level of safety with regard to the globalization processes and drivers of exogenous and endogenous origin, which reflect the share of the shadow economy, debt and fiscal burden on the budget, inflation processes and other indicators, key to providing revenues to the budget. The scientific novelty of present research is in the following: based on the results of analytical assessment of interrelations in budget security, we defined methods, means and tools for state regulation over risks and threats, we performed a strategic monitoring, prediction and implementation of measures of preventive nature to ensure economic security. A practical significance of the results obtained is the verification of provisions to improve scientific and methodological principles for the assessment of level of budget security of the state taking into account the budget safety interrelations with other components of economic security. Results have practical value to the bodies of state administration when compiling strategic and program documents to ensure the economic security of the state.
Глобалізація чинить подвійний вплив на світову фінансову систему, зумовлюючи її розвиток і одночасну появу потенційних загроз фінансовій безпеці держав. Незважаючи на стрімке переростання у реальні, більшість країн світу всерйоз ці загрози не сприймають. Посилення останніх обумовлює необхідність вивчення проблеми забезпечення бюджетної безпеки в умовах світової глобалізації, переосмислення напрямів формування ефективної бюджетної системи з позицій безпечного розвитку, зміцнення бюджетної безпеки держави. Потрібно детальніше дослідити чинники впливу на рівень бюджетної безпеки і її взаємозв’язки з іншими складниками економічної безпеки. Мета роботи – дослідити взаємозв’язки бюджетної безпеки з урахуванням впливу процесу фінансової глобалізації і оцінити її рівень на засадах ретроспективного аналізу. Запропоновано авторське трактування поняття бюджетної безпеки як рівня здатності бюджетної системи забезпечити платоспроможність і фінансову стійкість держави, ефективне використання бюджетних коштів з урахуванням стратегічних пріоритетів розвитку бюджетних відносин і потенційної спроможності протистояти та попереджати загрози внутрішнього і зовнішнього походження. Результати аналізу економічної безпеки вказують на найвищий темп зниження фінансової безпеки у 2015 р. на 14,1 в. п. до рівня у 36,7 % серед усіх складників економічної безпеки. Установлено, що така ситуація спричинена зниженням надходжень від основних бюджетноутворювальних податків за посилення фіскального тиску на економіку, різкою девальвацією національної валюти, значним зростанням державного та гарантованого державою боргу з посиленням ризиків настання дефолту, неліквідності й неплатоспроможності фінансових установ, скороченням ресурсної бази банків, проблемами з їх капіталізацією. Це визначило критичний і близький до критичного стан майже всіх складників фінансової безпеки. Проаналізовано сучасний стан індикаторів бюджетної безпеки. Оцінено кореляційні зв’язки між інтегральним рівнем бюджетної безпеки та іншими складниками економічної безпеки. Установлено чинники та взаємозв’язки впливу на рівень бюджетної безпеки. Пряму залежність і найбільший вплив на незадовільний рівень бюджетної безпеки спричинили абсолютно небезпечні рівні валютної та боргової безпеки. Обґрунтовано необхідність удосконалення методичного підходу до визначення рівня безпеки з урахуванням процесів глобалізації та чинників екзогенного й ендогенного походження, які відображають розмір тінізації економіки, боргового і фіскального навантаження на бюджет, інфляційних процесів та інших показників, ключових для формування надходжень до бюджету. Наукова новизна дослідження – за результатами аналітичного оцінювання взаємозв’язків бюджетної безпеки визначено методи, важелі та інструменти державного регулювання ризиків і загроз, проведено стратегічний моніторинг, прогнозування і реалізацію заходів превентивного характеру щодо забезпечення економічної безпеки. Практичне значення одержаних результатів – доведенно положення із удосконалення науково-методичних засад оцінювання рівня бюджетної безпеки держави з урахуванням взаємозв’язків бюджетної безпеки з іншими складниками економічної безпеки. Результати мають практичну цінність для органів державного управління під час формування стратегічних і програмних документів із забезпечення економічної  безпеки держави.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 7; 237-243
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Інформаційна безпека корпоративної економіки в умовах глобалізаційних процесів
Информационная безопасность корпоративной экономики в условиях глобализационных процессов
Information security of corporate economics in the conditions of globalization
Autorzy:
Valiullina, Z. V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692500.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
інформація
інформаційна безпека
загрози
корпорація
глобалізація.
информация
информационная безопасность
угрозы
корпорация
глобализация.
information
information security
threats
corporation
globalization
Opis:
In modern conditions of the 21st century, information security of corporate economics is gaining more importance while the task of its provision becomes more and more acute. Rapid introduction of information technologies into all spheres of vital activities of the society and the development of corporate economy under conditions of globalization processes call for the definition of substantiated and efficient ways of ensuring information security. The purpose of writing this article is theoretical–methodological analysis and identification of the basic components of provision of information security of the corporate economy under conditions of globalization to protect information, directions of improving the efficiency and competitiveness of the economy on the world market. In the course of the study we applied the following methods: systematic and comparative analysis, the method of generalization. The paper considers theoretical–methodological fundamentals of information security of the corporate economy. The results of the comparative analysis of the category of "information security" were systemized and are given here. Information security is proposed to be regarded as an integrated component of the process of ensuring the protection of information from internal and external threats and creating favorable conditions for the efficient functioning of corporations and enhancing their competitiveness. Peculiarities of setting up an efficient system of information security were researched. A solution to the problem of efficient functioning of the system of information security of corporate economics in the conditions of globalization was proposed by adopting a set of measures that take into account the main components of information security: legislative; economic; program–technical; administrative management. The scientific novelty of the research lies in the improvement of scientific and methodical approach to identifying components of information security of the corporate economy, which provide a range of political, economic, organizational, technical and other measures that contribute to the realization of informational rights and interests of corporations.  The practical significance of obtained results is to provide protection of the information of corporations from internal and external threats, creating favorable conditions for the efficient functioning of corporations and enhancing their competitiveness. The design of measures to ensure the interaction between institutional environment is a promising topic of the further research into the corporate economy based on parity of information security.  
 В современных условиях XXI в. информационная безопасность корпоративной экономики приобретает все более весомую роль, а вопрос её обеспечения становится все острее. Стремительное внедрение информационных технологий во все сферы жизнедеятельности общества и развитие корпоративной экономики в условиях глобализационных процессов актуализирует проблему определения обоснованных и эффективных путей обеспечения информационной безопасности. Целью написания данной статьи является теоретико-методологический анализ и выявление основных составляющих обеспечения информационной безопасности корпоративной экономики в условиях глобализации для защиты информации, направлений повышения эффективности и конкурентоспособности экономики на мировом рынке. В процессе исследования были применены следующие методы: системный и сравнительный анализ, метод обобщения. Рассмотрены теоретико-методологические основы информационной безопасности корпоративной экономики. Систематизированы и предоставлены результаты сравнительного анализа категории «информационная безопасность». Информационную безопасность предложено рассматривать как интегрированную составляющую процесса обеспечения защиты информации от внутренних и внешних угроз и создание благоприятных условий для эффективного функционирования корпораций и повышение их конкурентоспособности. Исследованы особенности формирования эффективной системы обеспечения информационной безопасности. Предложено решение проблемы эффективного функционирования системы информационной безопасности корпоративной экономики в условиях глобализационных процессов путём внедрения комплекса мероприятий, учитывающих основные компоненты информационной безопасности: законодательную; экономическую; программно-техническую; административно-управленческую. Научная новизна исследования заключается в совершенствовании научно-методического подхода к определению составляющих информационной безопасности корпоративной экономики, который обеспечивается целым комплексом политических, экономических, организационных, технических и других мероприятий, способствующих реализации информационных прав и интересов корпораций. Практическое значение полученных результатов – обеспечение защиты информации корпораций от внутренних и внешних угроз, создания благоприятных условий для эффективного функционирования корпораций и повышение их конкурентоспособности. Разработка мероприятий по обеспечению взаимодействия институциональной среды – дальнейшая перспективная тема исследований развития корпоративной экономики на основе паритета информационной безопасности.
У сучасних умовах ХХІ ст. інформаційна безпека корпоративної економіки набуває все вагомішої ролі, а питання її забезпечення стають дедалі гострішими. Стрімке впровадження інформаційних технологій у всі сфери життєдіяльності суспільства та розвиток корпоративної економіки в умовах глобалізаційних процесів актуалізує проблему визначення обґрунтованих та ефективних шляхів забезпечення інформаційної безпеки. Метою написання даної статті є теоретико-методологічний аналіз і виявлення основних складників забезпечення інформаційної безпеки корпоративної економіки в умовах глобалізації для захисту інформації, напрямів підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки на світовому ринку. У процесі дослідження було застосовано такі методи: системний і порівняльний аналіз, метод узагальнення. Розглянуто теоретико-методологічні основи інформаційної безпеки корпоративної економіки. Систематизовано і надано результати порівняльного аналізу категорії «інформаційна безпека». Інформаційну безпеку запропоновано розглядати як інтегрований складник процесу забезпечення захисту інформації від внутрішніх і зовнішніх загроз і створення сприятливих умов для ефективного функціонування корпорацій і підвищення їх конкурентоспроможності. Досліджено особливості формування ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки. Запропоновано вирішення проблеми ефективного функціонування системи інформаційної безпеки корпоративної економіки в умовах глобалізаційних процесів шляхом упровадження комплексу заходів, які враховують основні компоненти інформаційної безпеки: законодавчу; економічну; програмно-технічну; адміністративно-управлінську. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні науково-методичного підходу до визначення складників інформаційної безпеки корпоративної економіки, які забезпечують комплекс політичних, економічних, організаційних, технічних та інших заходів, що сприяють реалізації інформаційних прав і інтересів корпорацій. Практичне значення одержаних результатів – забезпечення захисту інформації корпорацій від внутрішніх і зовнішніх загроз, створення сприятливих умов для ефективного функціонування корпорацій і підвищення їх конкурентоспроможності. Розробка заходів щодо забезпечення взаємодії інституційного середовища – подальша перспективна тема досліджень розвитку корпоративної економіки на основі паритету інформаційної безпеки. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 6; 34-43
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Gender Aspects of Russian Aggression against Ukraine
ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
Autorzy:
Orlova, T.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894243.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
security, aggression, war, militarization, gender, gender symbols, remasculinization, independence
безпека, агресія, війна, мілітаризація, гендер, гендерні символи, ремаскулінізація, незалежність
Opis:
У сфері академічних досліджень щодо безпеки переважає позиція реальної політики, яка рідко, особливо у вітчизняній історіографії, розглядає значення гендерних трансформацій, що відбуваються у світі, у кожній країні, у відносинах між країнами. У статті зроблено спробу проаналізувати російську агресію проти України з гендерного погляду. З одного боку, виявляються аспекти маскулінізації сучасної Росії на різних рівнях – від цивілізаційного до персонального. Особлива увага приділена постаті В. Путіна, який у своїй внутрішній і зовнішній політиці втілює патріархальну гендерну ідеологію. Висвітлюється використання російською пропагандою гендерних символів, зокрема у протистоянні Росії із Заходом, а також у війні з Україною, яка твердо визначилась із своїм цивілізаційним вибором. Оскільки євроінтеграція передбачає корегування гендерної політики, увага акцентується на зрушеннях, що відбуваються в нашій країні у зв’язку із викликами, зумовленими необхідністю модернізації і намаганнями Москви їм перешкоджати.
Security-related academic studies are dominated by the stance of real politics that rarely, especially in Ukrainian historiography, considers the significance of gender transformations happening around the world, in every country, in relations between countries. The article essays to analyze Russian aggression against Ukraine from the gender perspective. On the one hand, highlighted are aspects of masculinization in today’s Russia on many levels – from civilizational to personal. Particular attention is given to the figure of Putin, who, in his domestic and foreign policy, embodies patriarchal gender ideology. An emphasis is given to the use of gender symbols in Russian propaganda, specifically in Russia’s opposition to the West and in its warfare with Ukraine that has firmly identified its civilizational choice. Whereas euro integration envisages correcting gender policies, underscored are changes taking place in our country in connection with challenges determined by the importance of modernization and by Moscow’s attempts to interfere with them.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2017, 3; 158-165
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Structural Transformations of the Post-Soviet Space: Challenges for Ukraine
СТРУКТУРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Autorzy:
Chekalenko, L.
Doroshko, M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894247.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
collapse of the USSR, Ukraine, Russia’s aggression, CIS, national security, trade wars, borders, World Actors, NIS, Kremlin’s dictate and blackmail, strategic partners
колапс СРСР, Україна, агресія Росії, СНД, національна безпека, торгові війни, кордони, світові актори, ННД, диктат та шантаж Кремля, стратегічні партнери
Opis:
Проналізовано причини розвалу СРСР і створення СНД та викладений власний погляд щодо цих проблем. Обґрунтовано політику України в СНД та боротьбу нашої країни за демократизацію пострадянського простору. Доведено, що основною складовою колапсу СРСР був особистісний фактор, бажання вивести з тіні величезну власність, чого не можна було зробити за часів комуністичної системи. Серед основних кризових явищ пострадянського простору виділяються: відсутність гарантій безпеки та відповідного захисту, невизнання і неукріплення державних кордонів ННД, жорстка економічна конкуренція ННД на третіх ринках, диктат та шантаж Кремля, торгові війни, сировинна залежність, відсутність виходу до моря тощо. Війна, яку веде Росія проти України, як «лакмусовий папір» виявила стратегічних партнерів нашої держави на пострадянському просторі, а також її прихованих ворогів. Автори характеризують обережну політику України стосовно СНД, якою позначено весь період перебування нашої країни в цій організації і дають оцінку сучасної ситуації, яка склалася навколо Украіни і СНД.
The causes of the collapse of the USSR and the creation of the CIS have been channelled, and one’s own point of view regarding these problems has been stated. The policy of Ukraine in the CIS, the struggle of our country for the democratization of the post-Soviet space is grounded. It is proved that the main component of the collapse of the USSR was a personal factor, a desire to take out of the shadows a huge property, which could not be done during the time of the communist system. Among the crisis phenomena of the post-Soviet space are identified as the main ones: the lack of security and appropriate security guarantees, the non-recognition and undefined state borders of the NIS, the severe economic competition of the NIS in third markets, the Kremlin’s dictate and blackmail, trade wars, raw materials dependence, lack of access to the sea and so on. The war that Russia is waging against Ukraine, as a “litmus test”, has revealed the strategic partners of our country in the post-Soviet space, as well as its hidden enemies. The authors characterize the cautious policy of Ukraine towards the CIS, which manifested itself throughout the years of organization’s existence, assess the current situation that has developed around Ukraine and the CIS.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2017, 3; 140-157
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
АКТУАЛЬНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА АЛЬТЕРНАТИВНОГО ПА ИВА В УКРАЇНІ
APPLICABILITY OF ALTERNATIVE FUEL PRODUCTION IN UKRAINE
Autorzy:
Доронін, Андрій
Рибчак, Віталій
Поліщук, Олена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/447063.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Mazowiecka Uczelnia Publiczna w Płocku
Tematy:
біоетанол
біоди- зель
біогаз
продовольча безпека
собівартість
ціна
ефективність
кон- курентоспроможність
сільськогоспо- дарські підприємства
bioethanol
biodiesel
biogas
food safety
cost
price
efficiency
competitiveness
agricultural enterprises
Opis:
Визначено чинники формування кон- курентоспроможності виробництва альтернативного палива в Україні. Обґрунтовано пропозиції щодо за- безпечення конкурентоспроможності виробництва біоетанолу з продукції переробки цукрових буряків в Укра- їні, найбільш конкурентоспромож- ним є переробка меляси на біоетанол. Встановлено, що виробництво і ви- користання біогазу з субстратів ве- ликої рогатої худоби в сільськогоспо- дарських підприємствах дозволитьналагодити иробництво екологічно чистого альтернативного палива, забезпечити продовольчу безпеку. Доведена необхідність і економічна доцільність виробництва і викори- стання біопалива в контексті продо- вольчої безпеки України.
In the article the perspectives of production and alternative fuels use in the context of food security of Ukraine were discussed. The raw material for bioethanol production may be starch crops, including corn and wheat processing products of it are used for human nutrition. It is inappropriate to implement its production from the corn and wheat according to growing problem of a shortage of food in the world. By-products of sugar beet processing are not used directly for nutrition, which is a confirmation of the feasibility of using it for ethanol production. Biodiesel production is possible with soybean, rapeseed or sunflower. However, sunflowers and soybeans are food crops because their usage for biodiesel production is inappropriate. It is advisable to use corn for silage for feeding cattle that will produce meat for nutrition and biogas from manure - as alternative fuel, in view of the necessity of country’s food security ensuring. Factors forming competitiveness of alternative fuel in Ukraine is determined. The suggestions to ensure the competitiveness of bioethanol production from sugar beet processing in Ukraine, is the most competitive processing molasses to ethanol are substantiated. Biogas production and use from cattle substrates in the farms allow to set up the production of clean alternative fuels to ensure food security it is established. The necessity and economic feasibility of the biofuels production and use in the context of food security of Ukraine are proved.
Źródło:
Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne; 2017, 2(26); 145-152
1644-888X
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Diplomatic Receptions and Dilemmas of the New Diplomacy during the Thirty Years War (1618-1648): the Institutional Discourse
ДИПЛОМАТИЧНІ РАУТИ Й ДИЛЕМИ НОВОЇ ДИПЛОМАТІЇ ПЕРІОДУ ТРИДЦЯТИЛІТНЬОЇ ВІЙНИ (1618-1648 рр.): ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ ДИСКУРС
Autorzy:
Tsivatyi, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894381.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
foreign policy, diplomacy, institutionalization, the Thirty Years War, the Westphalian system of international relations, national sovereignty, security, Europe
зовнішня політика, дипломатія, інституціоналізація, Тридцятилітня війна, Вестфальська система міжнародних відносин, національний суверенітет, безпека, Європа
Opis:
У статті проаналізовано події та наслідки Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.) для нової європейської дипломатії та політико-інституціонального розвитку Європи. Увагу акцентовано на дипломатичному інструментарії, національній специфіці та особливостях переговорного процесу європейських держав під час та за результатами Тридцятилітньої війни. Підсумки  Вестфальського конгресу були важливим стимулом для подальшого європейського соціально-економічного, безпекового, політичного та дипломатичного розвитку. Практичні здобутки Вестфальського конгресу і досвід, набутий європейською дипломатією першої половини XVII ст., визначили майбутній інституціональний розвиток світової дипломатії та міжнародного права, що не втратив своєї актуальності до нині. У статті розглянуто події Тридцятилітньої війни 1618-1648 рр., боротьбу за національний суверенітет і утворення національних держав, підписання мирного договору, становлення нової постійної дипломатії та системи міжнародних відносин.
The article analyzes the events and consequences of the Thirty Years War (1618-1648) for new European diplomacy and political and institutional development of Europe. Attention is focused on thediplomatic tools, national specifics and features of the negotiation process of European states during and as a result of the Thirty Years War. The outcome of the Westphalian Congress was an importantstimulus for further European socio-economic, security, political and diplomatic development. The practical achievements of the Westphalian Congress and the experience acquired by Europeandiplomacy in the first half of the 17th century determined the future institutional development of world diplomacy and international law, which has not lost its relevance so far. The article describes theevents of the Thirty Years War of 1618-1648, the struggle for national sovereignty and the formation of national states, the signing of a peace treaty, the formation of a new permanent diplomacy and a system of international relations.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 53-65
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Стратегічні підходи в управлінні ризиками та їх вплив на економічну безпеку підприємства
Strategic Approaches to the Risk Management and their Influence on Economic Security of the Enterprise
Autorzy:
Lavrentieva, Liudmyla
Anisimova, Olha
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/452003.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
risks
strategic approach
strategic management
economic security
risk assessment
economic risks
risk sources (factors)
ризики
стратегічний підхід
стратегічне управління
економічна безпека
оцінка ризикі
економічні ризиків
джерела ризику
(фактори)
Opis:
The article is dedicated to the strategic risk management used at an enterprise. Is also analyzes the conditions for the emergence and influence of risks on economic security of an enterprise. The purpose of this research is to determine the influence of risks on economic security of an enterprise. The used methods and approaches that ensure the consistency of the study of the strategic risk management. These are dialectic method, logical and historical approach, statistical method, system analysis and generalization. The article has studied strategic approaches to the risks management. The scheme is developed, with the help of which it is possible to determine the level of risk. Depending on the specifics of this risk, strategies for responding to the impact of a risk situation are described. The methods of managing risky suggested allow studying the ways to minimize risks at an enterprise and ensure the achievement of strategic goals.
Статтю присвячено проблемі стратегічного управління ризиками в діяльності підприємства, досліджено умови виникнення і впливу ризиків на економічну безпеку підприємства. Метою дослідження є визначення впливу ризиків на економічну безпеку підприємства. Використані методи та підходи, які забезпечують єдність дослідження проблем стратегічного управління ризиками: діалектичний, статистичний методи, метод логічного і історичного підходу, системного аналізу та узагальнення. Досліджені стратегічні підходи управління ризиками. Розроблена схема, за допомогою якої можливо визначити показник рівня ризику. Залежно від специфіки цього ризику описані стратегії реагування на влив ризикової ситуації. Запропонована методика управління ризиком дозволить виявити шляхи мінімізації ризиків на підприємстві і забезпечити реалізацію стратегічних завдань.
Źródło:
Journal of Modern Science; 2018, 37, 2; 127-144
1734-2031
Pojawia się w:
Journal of Modern Science
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Central Asia in Modern System of International Security
ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ У СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ
Autorzy:
Demenko, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894299.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
international security, Central Asia, challenge and threats, international organizations, integration processes
міжнародна безпека, Центральна Азія, виклики та загрози, міжнародні організації, інтеграційні процеси
Opis:
У статті досліджуються особливості формування та реалізації безпекової політики у регіоні Центральної Азії. Аналізуються основні глобальні, регіональні та внутрішні проблеми, які є головними загрозами для стабільності регіону. Обґрунтовується думка, що існуючу в регіоні Центральної Азії систему міжнародної безпеки вирізняє складний та багаторівневий характер. Вона формується через діяльність багатьох міжнародних організацій, зокрема таких як ООН, ОБСЄ, ШОС, ОДКБ, ЄАЕС, НАТО. Значний вплив на безпекову ситуацію у Центральній Азії здійснюють Російська Федерація, КНР та США, відносини між якими останнім часом суттєво загострились. Аргументується висновок, що безпекова ситуація у Центральній Азії залишається складною та  непередбачуваною. У регіоні переплітається вузол глобальних, регіональних та внутрішніх проблем, які є потенційними загрозами для стабільності регіону.
The article explores the specificities in formation and implementation of security policy in the area of Central Asia. It analyzes basic global, regional and internal problems, which are considered to bethe main threat to regional stability. The article also formulates the grounds for the objection that current system of international security in the area is distinguished by complicated and multi – levelnature. It is formed through the activity of numerous international organizations, such as UN, OSCE, SCO, CSTO, EEU, NATO. Security situation in Central Asia is significantly influenced by RussianFederation, People’s Republic of China and the USA, the relations between which have recently become strained. The author develops the argumentation that security situation in Central Asiaremains complicated and unforeseen. The knot of global, regional and internal problems is overlapped strongly in the area and those problems have become the potential threat to regional stability.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 9; 146-160
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Munich Crisis and Collapse of the Versailles System on the Eve of World War II
МЮНХЕНСЬКА КРИЗА І КРАХ ВЕРСАЛЬСЬКОЇ СИСТЕМИ НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Autorzy:
Pavlenko, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894365.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
the Versailles system, international relations, the Munich Agreement, appeasement policy, security, crisis occasions, dictatorial regime, Western democracies
Версальська система, міжнародні відносини, Мюнхенська угода, політика умиротворення, безпека, кризові явища, диктаторський режим, західні демократії
Opis:
У статті досліджується процес розвитку кризових явищ Версальської системи напередодні Другої світової війни. Особлива увага надається тому, як і за яких обставин йшла підготовка та підписання Мюнхенської угоди. Зазначається, що поява на авансцені європейської політики нацистської  Німеччини, без сумніву, стимулювало весь комплекс міждержавних протиріч. Це призвело до  зниження стабільності Версальської системи. Аналізуються прояви реакції великих держав на агресивну політику Берліна та наголошується на тому, що політика умиротворення була хибною і призвела до поглиблення кризи Версальської системи в кінці 30-х рр. ХХ ст.  В даному дослідженні робиться наголос на тому, що в результаті політики умиротворення кардинально змінюється баланс сил на континенті, а підписання Мюнхенської угоди у вересні 1938 р. стало вирішальним у розвитку кризи Версальської системи і поклало початок розпаду даної моделі міжнародних відносин.Констатовано, що західні демократії так і не зрозуміли суті диктаторських режимів, а таке нерозуміння призвело не тільки до руйнації міжнародної системи, але й до початку Другої світової війни.
The article examines the development of the crisis manifestations of the Versailles system on the eve of World War II. Special attention is paid to how and under what circumstances the preparation and signing of the Munich Agreement took place. It is noted that the emergence of Nazi Germany’s European politics at the forefront undoubtedly stimulated a whole range of interstate contradictions. This led to a decrease in the stability of the Versailles system. The manifestations of the reaction of the great powers to the aggressive policy of Berlin are analyzed and attention is focused on the fact that the policy of appeasement was erroneous and led to the aggravation of the Versailles system crisis in the late 30s XX century. This study emphasizes that as a result of the policy of appeasement, the balance of forces on the continent changes dramatically, and the signing of the Munich Agreement in September 1938 was decisive in the development of the Versailles system crisis and determined the beginning of the collapse of this model of international relations. It was stated that the Western democracies did not understand the essence of dictatorial regimes, and such a misunderstanding led not only to the collapse of the international system, but also to the beginning of the World War II
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 7; 20-31
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Енергетична політика країн Балтії у пострадянський період
Energy Policy of the Baltic States in the Post-Soviet Period
Autorzy:
Мудрієвська, I.I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676673.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
країни Балтії
ЄС
BEMIP
енергетична політика
енергетична безпека
енергоресурси
диверсифікація
синхронізація
Baltic States
EU
energy policy
energy security
energy resources
diversification
synchronization
Opis:
У статті досліджено енергетичну політику країн Балтії у пострадянський період, яка спрямована на зниження енергетичної залежності від Росії з акцентом на просуванні національних інтересів. Простежено, що процес модернізації енергетичної сфери Литви, Латвії та Естонії направлений на посилення енергетичної безпеки і створення умов для енергетичної незалежності, підвищення енергоефективності економік зазначених держав. Окреслено головні напрями реалізації енергетичної політики країн Балтії. Звернуто увагу на те, що програми модернізації енергетичної галузі включають в себе широке впровадження енергозберігаючих технологій, зокрема,й використання відновлювальних джерел енергії. Розглянуто умови функціонування енергосистем країн Балтії в часи незалежності. Мова йде про енергетичну, сировинну, інфраструктурну залежність від єдиного енергопостачальника – Російської Федерації. Зазначено про План об’єднання Балтійського енергетичного ринку (BEMIP). Наголошено на важливості введення в дію терміналу СПГ у Клайпеді (Литва) і будівництві нових проєктів транспортування блакитного палива – GIPL, Balticconnector. Проаналізовано особливості синхронізації електромереж балтійських країн з континентальною європейською мережею (CEN). Здійснено стислу характеристику стану справ в енергетиці Естонії, Латвії, Литви в умовах незалежності. Зазначено про позицію ЄС щодо питання розвитку енергетичного сектору балтійських країн. Підкреслено, що країни Балтії зуміли заручитися підтримкою ЄС у своїх зусиллях щодо посилення енергетичної безпеки.Зроблено висновок проте, що саме завдяки проявленню стійкої позиції країн Балтії і ЄС у напрямі імплементації нових проєктів щодо постачання енергії та енергоносіїв, країни Балтії частково позбуваються енергетичної залежності з боку Росії. Завдяки сприянню ЄС, впровадженню спільної енергетичної політики, залученню нових партнерів, оновленню маршрутів постачання енергії, диверсифікації джерел постачання енергоресурсів країни Балтії поступово відходять від енергетичної ізоляції.
The energy policy of the Baltic States in the post-Soviet period, which aims to reduce energy dependence on Russia with an emphasis on promoting national interests is studied at the article.It is noted that the process of the energy sector’ modernizationof Lithuania, Latvia and Estonia is aimed at strengthening energy security and creating conditions for energy independence, increasing the energy efficiency of economies of these countries. The main directions of the energy policy’ implementation of the Baltic States are outlined.Attention is paid to the fact that modernization programs of the energy sector include the widespread introduction of energy saving technologies, in particular, the use of renewable energy sources. The conditions of functioning of the Baltic States’ energy systems at the time of independence are considered. We are talking about energy, raw materials, infrastructure dependence on a single energy supplier – the Russian Federation. It is noted about the Baltic energy market interconnection plan (BEMIP).The importance of commissioning the LNG terminal in Klaipeda (Lithuania) and the construction of new projects for the transportation of natural gas – GIPL, Balticconnector іs emphasid.Peculiarities of synchronization of electric networks of the Baltic States with the Continental European Network (CEN) are analyzed.A brief description of the energy sector of Estonia, Latvia, and Lithuania in the conditions of independence has been made. It is noted about the EU’s position on the development of the Baltic States’energy sector.It is emphasized that the Baltic States have managed to get the support of the EU in their efforts to strengthen energy security.It is concluded that due to the stable position of the Baltic States and the EU in the direction of implementing new projects for energy supply and energy sources, the Baltic States are partially getting rid of energy dependence from Russia.Thanks to EU assistance, the implementation of a common energy policy, the involvement of new partners, the renewal of energy supply routes, and the diversification of energy supply sources, the Baltic States are gradually moving away from energy isolation.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 102-123
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Організаційно-правовий механізм удосконалення безпеки дорожнього руху шляхом включення персонального електричного транспорту до єдиної транспортної системи україни
Autorzy:
Tsygylyk, Yuliia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930520.pdf
Data publikacji:
2021-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
безпека дорожнього руху
персональний транспорт
самобалансуючий транспортний засіб
обладнаний електродвигуном
Traffic (road) safety
personal motor vehicles
scooter with electric
motor
Opis:
It had analyzed essence of the work Ukraine’s (traffic) police concerning measures for traffic safety. It had considered conception of traffic safety and it has been found what specifically including the work police traffic safety within the framework of Ukrainian legislation. It had analyzed the foreign experience concerning traffic safety and it to be proved necessity of application best practices other coutries for road safety in Ukraine. It had drawn attention on fact that the same idea (using foreign experience in traffic safety) must be applied when we teaching police cadets. It had made the conclusions and advices on the ground of data concerning traffic safety from sources: 1) foreign experience concerning organization and regulation of traffic control and safety; 2) statistic data in general from National Police of Ukraine in field of traffic control and safety; 3) statistic data in particular from Patrol Police in field of traffic control and safety. Apply practically these the conclusions and advices led us to increase road safety. It had pointed that the foreign experience concerning organization and regulation of traffic control and safety had to be analyzed and consolidated. Also we have to adapt foreign experience to Ukrainian’s actuals and integrate into acting system for road safety of Ukraine in future.
Проаналізовано сутність діяльності патрульної поліції України в контексті здійснення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху. Розглянуто поняття безпеки дорожнього руху, з’ясовано, що конкретно включає в себе забезпечення безпеки дорожнього руху патрульною поліцією у межах чинного законодавства. Проаналізовано зарубіжний досвід з питань безпеки дорожнього руху, обґрунтовано необхідність використання в Україні зарубіжних практик у процесі організації безпеки дорожнього руху. Акцентовано увагу на необхідності використання зарубіжного досвіду забезпечення безпеки дорожнього руху також під час навчання осіб, які його здійснюють. На основі даних аналізу зарубіжного досвіду організації та регулювання безпеки дорожнього руху, а також статистичних даних про діяльність Національної поліції України загалом і Патрульної поліції зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху сформульовано висновки та рекомендації, практичне застосування яких сприятиме підвищенню рівня безпеки на дорозі. Констатовано, що досвід різних зарубіжних країн має бути більш детально проаналізований, консолідований та модернізований з урахуванням сучасних українських реалій, а надалі – інтегрований у чинну систему забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 3(31); 98-115
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies