Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "атлас" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Charakterystyczne leksemy związane z rolnictwem i gospodarstwem domowym (na przykładzie gwar obwodu brzeskiego)
Autorzy:
Charnyakievich, Yury
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2081319.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
dialectology
linguistic geography
atlas
map
Brest region
dialektologia
geografia językowa
mapa
obwód brzeski
дыялекталогія
лінгвагеаграфія
атлас
карта
Брэсцкая вобласць
Opis:
Field research conducted in the Brest region of Belarus reveals many synonyms in dialect vocabulary related to agriculture and the household (this is the most ancient and archaic vocabulary). But many lexical facts that exist in the speeches of the Brest region of Belarus have not been introduced into scientific use, therefore, the attention of researchers to this topic is not accidental. The most obvious distribution of lexical facts can be shown by regional linguistic geography. Therefore, the article contains linguistic maps based on the analysis of numerous linguistic materials recorded by the author himself in about 70 rural settlements of the Brest region. Distinctive lexemes, which are introduced into scientific use for the first time, once again confirm the conclusions of previous researchers about the linguistic richness of the studied region (and the whole Polesie) and can significantly expand the factual basis of Slavic dialectology.
Badania terenowe przeprowadzone w obwodzie brzeskim na Białorusi ujawniają wiele synonimów w słownictwie gwarowym związanym z rolnictwem i gospodarstwem domowym (jest to słownictwo najstarsze i najbardziej archaiczne). Tym niemniej do tej pory wiele faktów leksykalnych, które funkcjonują w codziennej komunikacji mieszkańców obwodu brzeskiego, nie zostało wprowadzonе do obiegu naukowego, nie przypadkowo więc badacze kierują uwagę do tak tematycznie zakrojonego słownictwa.Rozpowszechnienie jednostek leksykalnych najbardziej obrazowo można przedstawić za pomocą regionalnej geografii językowej. Dlatego w artykule zamieszczono mapy językowe sporządzone na podstawie analizy licznych materiałów odnotowanych osobiście przez autora w około 70 osadach wiejskich obwodu brzeskiego. Wyróżniające się leksemy, które po raz pierwszy zostają wprowadzone do użytku naukowego w tym artykule, ponownie potwierdzają wnioski innych badaczy o bogactwie językowym badanego regionu (i całego Polesia), z pewnością mogą znacznie poszerzyć podstawę materiałową dialektologii słowiańskiej.
Палявыя даследаванні, праведзеныя на тэрыторыі Брэсцкай вобласці Беларусі, дазваляюць выявіць шматлікія сінонімы ў дыялектнай лексіцы, звязанай з сельскай і хатняй гаспадаркай (гэта найбольш старажытная і архаічная лексіка). Але да сёння многія лексічныя факты, што бытуюць у гаворках Брэсцкай вобласці Беларусі, не ўведзены ў навуковы зварот, таму ўвага даследчыкаў да гэтай тэмы – невыпадковая. Найбольш наглядна пашырэнне лексічных фактаў можна паказаць з дапамогай рэгіянальнай лінгвагеаграфіі. Таму ў артыкуле змешчаны лінгвістычныя карты, зробленыя на падставе аналізу шматлікага моўнага матэрыялу, запісанага прыкладна ў 70 вясковых паселішчах Брэсцкай вобласці асабіста аўтарам. Адметныя лексемы, якія ўводзяцца ў навуковы ўжытак упершыню, яшчэ раз пацвярджаюць высновы ранейшых даследчыкаў пра моўнае багацце даследаванага рэгіёна (ды і ўсяго Палесся) і могуць значна пашырыць факталагічную базу славянскай дыялекталагічнай навукі.
Źródło:
Studia Białorutenistyczne; 2021, 15; 349-362
1898-0457
Pojawia się w:
Studia Białorutenistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Uwagi o zmianach leksykalnych w gwarze sokólskiej wsi Nomiki w połowie XX wieku
Уваги до лексичних змін у сокульській говірці села Номікі в середині ХХ століття
Autorzy:
Kondratiuk, Michał
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2015580.pdf
Data publikacji:
2021-12-13
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
атлас
діалект
говірки
поселення
мовні зміни
atlas
subdialect
dialect
settlement
language changes
dialekt
gwary
osadnictwo
zmiany językowe
Opis:
Nomiki (gw. nˡom’ik’i), to dawna wieś chłopów królewskich w ekonomii grodzieńskiej. W czasie pomiary włócznej około 1560 roku została osadzona na 22 włókach. Pierwsza wzmianka o siole Nomikowiczy pochodzi z 1578 roku. Osadzono w niej Litwinów i Rusinów odbywających pańszczyznę na folwarku w Odelsku. Po najeździe szwedzkim część włók opustoszałych oddano chłopom przesiedlonym ze wsi przekazanych Tatarom. W czasie badań gwarowych Stanisława Glinki (lata 1957 i 1971) mieszkańcy rozmawiali ze sobą przeważnie po białorusku, częściowo po polsku. W artykule przedstawiono przykłady używania dwóch i kilku różnych nazw na określenie tego samego desygnatu, czynności czy zjawiska. Były to nazwy używane dawniej i obecnie lub nazwy narzędzi i czynności, które wyszły z użycia w wyniku postępu naukowo-technicznego, rozwoju kultury i oświaty. Wyraźnie widoczne są zmiany zastępowania nazw ruskich nazwami polskimi, często zależne od wieku informatora (zmiany pokoleniowe).
Номіки (діал. nˡom’ik’i), колишнє село королівських селян в економії Гродно. Під час волочної поміри близько 1560 року воно займало на 22 волоки. Перша згадка про село Номіковічи датується 1578 р. Проживали там литовці та русини, які відбували панщину у фільварку в Одельську. Після шведської навали частину покинутих земель віддали селянам, переселеним із сіл, переданих татарам. Під час діалектних досліджень, здійснених Станіславом Глінкою (1957 рік і 1971 рік), було стверджено, що мешканці села спілкувалися між собою переважно білоруською, частково польською мовами. У статті подано приклади використання двох та кількох різних назв для одного і того ж десигната, дії чи явища. Це були назви, що використовувались у минулому та вживаються сьогодні, а також назви знарядь та дій, які вийшли з ужитку внаслідок науково-технічного прогресу, розвитку культури та освіти. Чітко видно заміну руських назв польськими назвами, що часто залежить від віку інформатора (зміни поколінь).
Nomiki (dialectal: nˡom’ik’i) is an old village of royal peasants in Grodno county. During measurement of ground about 1560. The first mention of the village of Nomikowiczy dates back to 1578. Lithuanians and Ruthenians serving serfdom on the farm in Odelsko were imprisoned there. After the Swedish invasion, some of the abandoned lands were given to the peasants who were displaced from the villages handed over to the Tatars.During the dialectical research of Stanisław Glinka (1957 and 1971), the inhabitants mostly spoke Belarusian, partially Polish. The article presents the examples of usage two or more different names to define the same designate, activity or phenomenon. There were the names used in the past and nowadays, or the names which were out of use due to scientific and technical progress, evolution of culture and education. Changes in replacing Ruthenian names with Polish names are clearly visible, often depending on the age of the informant (generational changes).
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, Numer Specjalny; 113-119
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Атлас української мови як джерело дослідження української діалектної акцентної системи
Atlas of the Ukrainian language as a source of research into the Ukrainian dialectal accent system
Autorzy:
Кобиринка, Галина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2008031.pdf
Data publikacji:
2020-12-15
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
dialect
accentuation
accent system
linguistic atlas
maps
areas of speech phenomenon
діалект
наголошення
акцентна система
лінгвістичний атлас
карти
ареали мовного явища
Opis:
У студії звернено увагу на джерела дослідження української діалектної акцентної системи, зокрема докладніше проаналізовано загальномовний «Атлас української мови». Зʼясовано, що межі поширення акцентуаційних рис представлено на різнотипних картах: регіональних, які відбивають протиставлення акцентуаційних явищ у межах окремих зон; ізоглосних, на яких лініями окреслено межі поширення акцентних одиниць; синтетичній, комплексній, чи так званій зведеній, методом побудови якої є рекартографування – акцентуаційні риси проаналізовано на всьому українському діалектному континуумі. Окрім карт, присвячених акцентній системі української мови, наголошення в «Атласі української мови» зображено також як супровідну рису на фонетичних, морфологічних, лексичних картах. Визначено, що обʼєктом картографування були іменники, прикметники, числівники, займенники та їх граматичні форми; описано ареали функціонування акцентуаційних рис, явищ, які проілюстровані на картах АУМ. Виявлено, що чимало інформації зберігають некартографовані матеріали. Водночас зазначено риси, тенденції, особливості наголошення, про які сигналізують карти АУМ. Зауважено, що АУМ також є надійним джерелом у вивченні явища інтерференції на акцентному рівні; виявленні діалектної основи літературно-нормативного наголошення.Зроблено висновок, що саме за допомогою лінгвогеографічного методу дослідник має змогу отримати новий цінний і переконливий матеріал, який уможливлює не лише окреслити ареали функціонування певного явища, а й доповнити наукові положення, уточнити, змінити чи й зовсім заперечити їх.
The study focuses on the sources of research into the Ukrainian dialectal accent system with special emphasis placed on a detailed comprehensive analysis of the «Atlas of the Ukrainian language». It has been established that the definition of the bound areas of distribution of the accentuation feature sis represented by different types of maps: regional, reflecting the contrast of the accentuation phenomena within several zones; isoglottic, outlining the boundaries of the distribution of the accent units; synthetic, complex, or the so-called consolidated. By means of re-cartography, a constructing method, the accentuation features are outlined throughout the Ukrainian dialect continuum. Beside the maps devoted to the accent system of the Ukrainian language, the accent in the «Atlas of the Ukrainian language» is also depicted as an accompanying feature on phonetic, morphological and lexical maps. It was determined that the object of cartography were nouns, adjectives, numerals, pronouns and their grammatical forms. The article presents the functioning of the accentuation features, phenomena, illustrated on the maps of the «Atlas of the Ukrainian language». It has been found out that lots of information is stored in non-cartographic material. At the same time, there are features, tendencies and idiosyncrasies of the accentuation as indicated on the maps of the «Atlas of the Ukrainian language». It has been noted that the «Atlas of the Ukrainian language» is also a reliable source of studies of the interference phenomena at the accent level and the search of the dialectal basis of literary and normative accentuation.A conclusion has been drawn that by means of the linguo-geographic method, a researcher is able to obtain new, valuable and convincing material that enables not only to outline the areas of a specific phenomenon, but also to supplement the scientific positions, clarify, change or completely deny them.
Źródło:
Gwary Dziś; 2020, 12; 143-153
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Картографічна спадщина Володимира Кубійовича (на прикладі «Історичного атласу України»)
Сartographic heritage of Volodymyr Kubiiovych (the case of the Historical Atlas of Ukraine)
Autorzy:
Савчук, Іван
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1196513.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
В. Кубійович
«Історичний атлас України»
«Handschrift-Karten zur Geschichte, Volkstumskunde und Wirtschaft der Ukraine»
“Handschrift-Karten zur Geschichte, Volkstumskunde und Wirtschaft der Ukraine”
Opis:
The article is devoted to the created in 1941 German-language cartographic work on Ukraine (“Handschrift-Karten zur Geschichte, Volkstumskunde und Wirtschaft der Ukraine”), known as the Historical Atlas of Ukraine. It is believed that its author is a famous geographer, encyclopedist Volodymyr Kubiiovych. However, there is reason to assume that V. Kubiiovych has nothing to do with the compilation of this atlas, as he does not cite this work in his bibliography. In this study, we suggest that the Historical Atlas of Ukraine was created not for scientific and educational purposes, but because of political inquiries. Probably, V. Kubiyovych was involved in its preparation in connection with the socio-political conditions in which the scholar found himself.
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2020, 12
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies