Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "асиміляція" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Australian Policy Regarding the Indigenous Population (End of the XIXth Century – the First Third of the XXth Century)
ПОЛІТИКА АВСТРАЛІЇ ЩОДО КОРІННОГО НАСЕЛЕННЯ (КІНЕЦЬ XIX СТ. – ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТ.)
Autorzy:
Perga, T.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894235.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Australia, aborigines, indigenous peoples, assimilation
Австралія, аборигени, корінні народи, асиміляція
Opis:
Здійснено аналіз урядової політики Австралії щодо корінного населення. Розкрито негативні наслідки колонізації австралійського континенту, зокрема значне зменшення чисельності аборигенів внаслідок поширення алкоголю й епідемій, захоплення їхніх територій. Зроблено висновок, що колонізація Австралії ґрунтувалась на ідеї ієрархії людського суспільства, вищості і нижчості різних рас і груп людей, а відповідно – зверхності європейської культури і цивілізації. Її унаочненням стало створення резервацій для аборигенів і прийняття законодавства, спрямованого на сегрегацію білого і кольорового населення країни і асиміляцію окремих представників корінного народу в європейське суспільство, у першу чергу – дітей від змішаних шлюбів. Доведено, що, вважаючи аборигенів вимираючим народом і прагнучи його захистити від самого себе, європейці бачили шлях його порятунку у міцегенації – міжрасових шлюбах та ізоляції дітей аборигенів від батьків. Така політика здійснювалась з кінця XIX ст. до 1970-х рр. і призвела до порушення культурних і родинних зв’язків і руйнування общин аборигенів, хоча урядові кола позиціонували її як політику турботи про корінних австралійців. У зв’язку з цим, покоління аборигенів, яких забрали від батьків і передали на виховання в інтернати або сім’ї білошкірих європейців, отримало назву «втраченого покоління». Розкрито діяльність А.О. Невілля, який більше двох десятиліть обіймав посаду головного захисника аборигенів у Західній Австралії і фактично став ідеологом політики їхньої асиміляції. Він обґрунтував ідею біологічного поглинання корінної австралійської раси як ключової умови її збереження і надзвичайно жорстоко впроваджував політику відділення дітей аборигенів від їхніх батьків. Зроблено висновок, що політика щодо корінного населення Австралії кінця XIX – першої третини ХХ ст. будувалась на принципі дискримінації за расовою ознакою.
An analysis of Australia’s governmental policy towards indigenous peoples has been done. The negative consequences of the colonization of the Australian continent have been revealed, in particular, a significant reduction in the number of aborigines due to the spread of alcohol and epidemics, the seizure of their territories. It is concluded that the colonization of Australia was based on the idea of the hierarchy of human society, the superiority and inferiority of different races and groups of people, and accordingly - the supremacy of European culture and civilization. It is demonstrated in the creation of reservations for aborigines and the adoption of legislation aimed at segregating the country's white and colored populations and assimilating certain indigenous peoples into European society, primarily children from mixed marriages. It has been proven that, considering the aborigines an endangered people and seeking to protect them from themselves, Europeans saw the way to their salvation in miscegenation - interracial marriages and the isolation of aboriginal children from their parents. This policy has been pursued since the end of the XIX century by the 1970s and had disrupted cultural and family ties and destroyed aboriginal communities, although government circles positioned it as a policy of caring for indigenous Australians. As a result, the generation of aborigines taken from their parents and raised in boarding schools or families of white Europeans has been dubbed the “lost generation”. The activity of A.O. Neville who for more than two decades held the position of chief defender of the aborigines in Western Australia and in fact became the ideologist of the aborigines’ assimilation policy has been analyzed. He substantiated the idea of the biological absorption of the indigenous Australian race as a key condition for its preservation and extremely harshly implemented the policy of separating Aboriginal children from their parents. It is concluded that the policy towards the indigenous population of Australia in the late XIX – first third of the XX century was based on the principle of discrimination on racial grounds.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 11; 41-52
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Стратегії Міграційної Політики Австралії: Етапи Становлення, Нові Виклики Та Відповіді На Сучасні Загрози
Strategies of Australia’s Migration Policy: the Stages of Becoming, New Challenges and Responses to Today’s Threats
Autorzy:
Romanenko, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070496.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
migration policy
assimilation
integration
multiculturalism
Australia
австралія
міграційна політика
асиміляція
інтеграція
мультикультуралізм
Opis:
The article examines the Australia’s migration policy, the stages of its formation and development, the current situation. There are three stages of Australia’s post-World War II migration strategy: assimilation policy, integration policy, and a policy of cultural diversity and multiculturalism. This policy is regulated by the Australian Department of Immigration. Since its inception, the name of the Department has been changed more than ten times, reflecting the main directions of its activities and functions during these periods. Summing up the results of the article, it can be said that the first head of the Department of Immigration in 1945 had promoted mass British immigration, proclaiming the slogan “Populate or Perish”, however the policy on immigrants and the name of the Department changed over time. In March 1996, the name of the institution had changed to the Department of Immigration and Multicultural Affairs, whose slogan was “Enriching Australia through migration”. The main idea of immigration strategy was to create a multicultural country with strong potential due to its diversity. In 2007, the concept of multiculturalism was excluded from the name of the structure; more emphasis in the work of the Department was placed on the recognition of national identity, based on a number of core values, which still contribute to the development of a multicultural society. And in 2017 Department of Home Affairs was officially established, which today deals with all migration issues. The country has an Australian migration program at the beginning of the XXI century, which provides several main reasons why citizens of another country can enter the continent for long-term residence: student’s, qualified immigration (taking into account the professional experience, skills or qualifications required by Australian economy at the time), family reunification (family members living in Australia), special circumstances (return of Australian citizens who have previously left the country). There is also a humanitarian program for refugee’s migration and adaptation to Australian life.
У статті розглядається Австралійська міграційна політика, етапи її становлення та розвитку, сучасний стан справ. Можна виділити три етапи міграційної політики Австралії в період після Другої світової війни: політика асиміляції, політика інтеграції та політика культурного різноманіття і мультикультуралізму. Дана політика регулюється Міністерством імміграції Австралії. З моменту створення назва Міністерства була змінена більше десяти разів, що відображало основні напрями діяльності установи та функції за ці періоди. Підсумовуючи результати, отримані внаслідок роботи над статтею, можна сказати, що, якщо перший очільник Міністерства імміграції у 1945 р. пропагував масову британську імміграцію, проголошуючи гасло «Заселити або загинути», то з плином часу назва Міністерства та політика щодо іммігрантів змінювалася. У березні 1996 р. назва установи змінилася на Міністерство імміграції та мультикультурних питань, чиїм гаслом було «Збагачення Австралії шляхом міграції». Головною ідеєю міграційної стратегії стало створення мультикультурної країни з сильним потенціалом завдяки її різноманітності. У 2007 р. поняття «мультикультуралізм» виключено з назви структури; більший акцент у роботі Міністерства було зроблено на визнанні національної ідентичності, заснованої на низці основних цінностей, які все ще сприяють розвитку мультикультурного суспільства. 2017 р. було офіційно створено Міністерство внутрішніх справ, що сьогодні займається імміграцією. На початку ХХІ ст. в країні діє Австралійська міграційна програма, що передбачає декілька основних причин, за якими громадяни іншої держави можуть здійснювати в’їзд на довготривале проживання в країну: студентська, кваліфікована імміграція (враховується професійний досвід, навички або кваліфікація, які потребує на момент дії програми економіка Австралії), возз’єднання сім’ї (члени сім’ї, які проживають в Австралії), особливі обставини (повернення громадян Австралії, які раніше покинули країну). Також є гуманітарна програма по міграції та адаптації у австралійське життя біженців.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 152-167
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Виселені, але з почуттям своєї гідності. Приклад української спільноти з Валча
Autorzy:
Трохановський, Аркадій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1789224.pdf
Data publikacji:
2019-12-06
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Акція Вісла
асиміляція
Валецька Земля
Українці
ГрекоКатолицька Церква
ідентичність
душпастир
ансамблі
Greek Catholics
Church
the Land of Wałcz
Ukrainians
priest
assimilation
identity
Opis:
The Ukrainians were displaced in 1947. The number of 2734 people were displaced to the the vicinity of Wałcz. The Greek Catholic church was considered illegal in Poland. The Greek Catholic parish in Wałcz, which was established only in 1959, played an important role in shaping religious and national consciousness among Ukrainians on the Land of Wałcz. In 1959 Teodor Markiw, priest begins his pastoral work. The Greek Catholic parish was a pillar in the fi ght against national and religious assimilation for the displaced Ukrainian population from the “Vistula” campaign. The Ukrainian community was going through various stages of its existence, among others: a period without specifi c forms of religious worship – the believers without a parish, pastoral activity and integration of a dispersed community. The Greek Catholic parish helps break down various stereotypes. The Ukrainian community in Wałcz keeps in close contact with Ukraine. The article shows the presents activity of the parish on two levels: religious and national.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2019, 7; 161-171
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies