Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "акультурація" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Intercultural Communication: from Distinction to Inclusion
Міжкультурна комунікація: від розрізнення до включення
Autorzy:
Kolinko, Marina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469890.pdf
Data publikacji:
2019-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
intercultural communication
distinction
inclusion
differentiated inclusion
exclusion
acculturation
міжкультурна комунікація
розрізнення
включення
виключення
диференційоване включення
акультурація
Opis:
The article is devoted to the study of the mechanisms of intercultural interaction and topological configuration of transition from the home world to the world of another culture. Intercultural communication is regarded as a complex of communicative ties with cultural environment, contextual phenomena that influences the change in the content and boundaries of communicative interaction. It challenges meeting with unfamiliar cultural behaviors, manifestations of the Other. Рurpose. Creation of a topological scheme for the exclusion/inclusion of a migrant-communicant from/to a new cultural environment, based on the experience of internal immigrants in Ukraine. Methods. The main method of obtaining data for an article is the method of collecting and analyzing information from open sources, including reports from all-Ukrainian sociological surveys, materials of research on world migration, intercultural experience. The material has also been collected through the inclusive observations of the author beeing a representative of the internal immigrants social group, a teacher of the university, who was evacuated from the conflict zone, a direct witness of events. Results. It has been established that the traumatism of the socio-cultural transition affects communicant relations with the new environment. The introduction of a communicant to another cultural environment can take place in several topological variants: public inclusion, inclusion in the home world of the diaspora, integration into the host community, differentiated positive or negative inclusion, exclusion from the world of a new culture. Conclusions. The topology of inclusion/exclusion leads to defining and understanding of complex configuration of the intersection and mixing of the variants of the interaction of the migrant with the domestic and new cultures during the period of acculturation. The research has confirmed the hypothesis that the most desirable for the settlers of the Donbas is the integration strategy. For the majority of communicants-settlers a high degree of adaptive inclination is a characteristic, which is explained by the commonality of civic identity with the inhabitants of the regions of arrival, the influence of the value choice on the decision to resettlement, the knowledge of the Ukrainian language, readiness for professional and everyday integration.
Статтю присвячено дослідженню механізмів міжкультурної взаємодії і топологічної конфігурації переходу з простору домашнього світу у світ іншої культури. Міжкультурна комунікація розглядається як комплекс зв’язків комунікантів з культурним оточенням, контекстними феноменами, що впливають на зміну змісту і меж комунікативної взаємодії. Вона проблематизує зустріч з незнайомою культурною поведінкою, проявами Іншого. Мета. Створення топологічної схеми виключення/включення мігранта-комуніканта з/до нового культурного середовища на прикладі досвіду внутрішніх переселенців в Україні. Методи дослідження. Основним методом отримання даних для статті є метод збору і аналізу інформації з відкритих джерел, у тому числі, зі звітів всеукраїнських соціологічних опитувань, матеріалів досліджень світового міграційного міжкультурного досвіду. Матеріал збирався також шляхом включеного спостереження авторки як представника соціальної групи внутрішньо переміщених осіб, викладача вузу, який евакуювався з зони конфлікту, безпосереднього очевидця подій. Результати. Встановлено, що травматизм соціокультурного переходу впливає на стосунки комуніканта з новим оточенням. Входження комуніканта до іншого культурного середовища може відбуватися у декількох топологічних варіантах: публічне включення, включення в домашній світ діаспори, інтеграція до приймаючої громади, диференційоване позитивне або негативне включення, виключення зі світу нової культури. Висновки. Топологія включення/виключення веде до окреслення та розуміння складної конфігурації перетину і перемішування варіантів взаємодії мігранта з домашньою та новою культурами протягом періоду акультурації. Дослідження підтвердило гіпотезу про те, що найбільш бажаною для переселенців Донбасу є стратегія інтеграції. Для більшої частини комунікантів-переселенців характерна висока ступінь адаптивної схильності, що пояснюється спільністю громадянської ідентичності з мешканцями регіонів прибуття, впливом ціннісного вибору на прийняття рішення про переселення, знанням української мови, готовністю до професійної і побутової інтеграції.
Źródło:
Intercultural Communication; 2019, 6, 1; 189-212
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Національні меншини у поліетнічному суспільстві: Люблянські рекомендації ОБСЄ
National minorities in multiethnic society: the OSCE Ljubljana Guidelines
Autorzy:
Bondar, Volodymyr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2036999.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
ethnic component
language of national minority
public policy
integration model
acculturation
етнічна компонента
мова національних меншин
публічна політика
інтеграційна модель
акультурація
Opis:
The article is devoted to the research of legal base of the European Union, particularly guidelines by the OSCE High Commissioners on National Minorities. On the issue regarding the development of the major aspects of the life of national minorities related to their self-identificati on. There in the study the structural-functional and analytical scientific methods been implemented. The OSCE Ljubljana Guidelines on Integration of Divers Societies (2012) is as the subject of the study in general, with directions of integration of national minorities in a polytechnics society, in particular. The novelty of the article is to reveal the subject of research though the coverage of the theoretical foundations of the integration model of public policy, the phenomenon of acculturation. The aim is to consider the principles and provisions of the OSCE Ljubljana Guidelines on Integration of Divers Societies as per the integration of diverse societies; to identify an areas of public policy, which in this document is the main emphasis; to clarify the provisions of the Guidelines aimed at regulating the development of a language of national minorities through the field of education, provision’s specific features. The peculiarities of the formation of the public sphere in Ukraine as the single ethnic country identified. The position and scientific vision of some domestic researchers on the prospects of further development of ethnic component highlighted. Briefly described the basic principles of the theory of acculturation and their differences. Assumptions been made regarding further implementation by the State the integration model of during the regulation and introducing the public policy in Ukraine. Conclusion been drawn on the promising areas of implementation the OSCE Ljubljana Guidelines on Integration of Divers Societies in Ukraine, taking into the account the peculiarities of the transit stage of the society.
Статтю присвячено дослідженню правового поля Європейського Союзу у частині рекомендаційних документів Верховних комісарів ОБСЄ у справах національних меншин з питання регулювання розвитку головних аспектів життєдіяльності національних меншин, пов’язаних із їх самоідентифікацією. У дослідженні застосовано структурно-функціональний та аналітичний наукові методи. Предметом дослідження є Люблянські рекомендації ОБСЄ (2012 р.) у контексті напрямів інтеграції національних меншин в умовах поліетнічного суспільства. Новизна статті полягає у розкритті предмета дослідження через висвітлення теоретичних основ інтеграційної моделі публічної політики, феномену акультурації. Метою є розгляд принципів і положень Люблянських рекомендацій ОБСЄ щодо інтеграції різноманітних суспільств; визначення сфер публічної політики, на які у зазначеному документі робиться головний акцент; з’ясування положень Рекомендацій, які орієновані на регулювання розвитку мов національних меншин через освітню галузь, їх специфічні риси. Висвітлено особливості формування суспільної сфери в Україні моноетнічної держави. Виокремлено позицію і наукове бачення окремих вітчизняних дослідників щодо перспектив подальшого розгортання етнічної компоненти. Стисло описано основні засади теорії акультурації та їх відмінності. Висловлено припущення щодо перспективи подальшої імплементації державою інтеграційної моделі у процесі формування і реалізації публічної політики України. Зроблено висновки щодо перспективних напрямів упровадження Люблянських рекомендацій в Україні з урахуванням особливостей транзитного переходу суспільства.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 1(33); 42-55
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies