Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "авторитаризм" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-7 z 7
    Tytuł:
    Autorytaryzm rywalizacyjny na Ukrainie podczas prezydentury Wiktora Janukowycza w latach 2010–2013
    Autorzy:
    Banaś, Michał
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/569025.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Ukraine
    competitive authoritarianism
    presidency
    Viktor Yanukovych
    Украина
    конкурентоспособная авторитаризм
    президентство
    Виктор Янукович
    Opis:
    Anticipated effect of democratization is not only the establishment of effective democratic institutions, but also to consolidate behavior patterns typical for this system. Unfortunately, this process does not always achieve the assumed effect. It is recognized that the democratic transformation can be completed in three ways: success, failure (back to authoritarian rule), or the establishment of hybrid regime, “hanged” between democracy and authoritarianism. An example of such a system is competitive authoritarianism, which model was firstly described by S. Levitsky and L. A. Way. In the article author intends to analyse the political situation in Ukraine during the presidency of Viktor Yanukovych in the years 2010–2013 using this model. Thanks to this an attempt to explain the systemic causes of the events taking place in this country at the turn of 2013 and 2014 will be also undertaken.
    Ожидаемый эффект демократизации не только создание эффективных демократических институтов , но и укрепить модели поведения , характерные для этой системы. К сожалению, этот процесс не всегда достигают предполагаемого эффекта. Признается, что демократические преобразования может быть завершена в трех направлениях: Успех, ошибка (назад к авторитарному правлению), или установление гибридный режим “повешенных” между демократией и авторитаризмом. Примером такой системы является конкурентоспособной авторитаризм, какая модель была впервые описана С. Левицкого и Л. Пути. В статье намерен проанализировать политическую ситуацию в Украине во время президентства Виктора Януковича в годы 2010–2013, используя эту модель. Будет также проведен Благодаря этому попытка объяснить системные причины событий, происходящих в этой стране на рубеже 2013 и 2014 годов.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2014, 1(6); 81-98
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    System medialny Federacji Rosyjskiej. Wybrane zagadnienia
    Autorzy:
    Borowik, Bogdan
    Kirwiel, Eleonora
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/687138.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    the Russian Federation, mass media, authoritarianism
    Federacja Rosyjska, media masowe, autorytaryzm, propaganda
    Российская Федерация, СМИ, авторитаризм, пропаганда
    Opis:
    The article analyzes the media system in Russia with respect to a few significant issues. First of all, the basic categorization of media systems has been presented in the perspective of the evolution of political system that situates Russia in the category of the authoritarian models. The main directions of development and specificity of the media space in Russia have been outlined in the historic context. The main tendencies in the subordination of the mass media during Vladimir Putin’s office have been described. The factual material analyzed while producing this article gave the grounds to formulate the conclusion that after the period of hesitation in 1990s connected with the choice of political system between liberal democracy and authoritarian system, since the beginning of the 21st century Russia has been experiencing the progressive development of autocracy. As a result, the media system is becoming closer to the authoritarian model. The most significant characteristics of this process include the restriction of freedom of speech, supervision of the media market and increasingly present propaganda.
    W artykule dokonano analizy systemu medialnego Rosji przez pryzmat kilku istotnych zagadnień. Przede wszystkim przedstawiono podstawową kategoryzację systemów medialnych w perspektywie ewolucji systemowej, umieszczając Rosję w kategorii modeli autorytarnych. Nakreślono główne uwarunkowania rozwoju oraz specyfikę przestrzeni medialnej w Rosji w kontekście historycznym. Opisano główne kierunki w porządkowaniu mediów masowych w czasach W. Putina. Analizowany w trakcie przygotowania artykułu materiał faktologiczny dał podstawy do wniosku, że po okresie wahania w latach dziewięćdziesiątych XX wieku co do wyboru systemu politycznego pomiędzy demokracją liberalną a systemem autorytarnym od początku XXI wieku w Rosji mamy do czynienia z postępującym kształtowaniem się autokracji, a co za tym idzie system medialny zmierza ku modelowi autorytarnemu. Najważniejsze przejawy tego procesu to: ograniczenie wolności słowa, nadzór rynku medialnego, coraz bardziej obecna propaganda.
    Аннотация: В статье анализируется медиасистема России через призму нескольких важных вопросов. Прежде всего представлена базовая категоризация медиасистем в перспективе системной эволюции, относящая Россию к категории авторитарных моделей. Выделены основные детерминанты развития и специфика медиапространства в России в историческом контексте. Описаны основные направления организации СМИ во времена В. Путина. Фактический материал, проанализированный в процессе подготовки статьи, позволил сделать вывод о том, что после периода колебаний в девяностых годах ХХ века относительно выбора политической системы между либеральной демократией и авторитарной системой, с начала ХХI века в России мы имеем дело с поступательным формированием самодержавия, и, как следствие, медиасистема движется к авторитарной модели. Наиболее важными проявлениями этого процесса являются: ограничение свободы слова, контроль за медиарынком, все более распространенная пропаганда.
    Źródło:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2018, 4, 1
    2450-4866
    Pojawia się w:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Obrazy protestu w twórczości Aleksieja Polarinowa
    Images of protest in Alexei Polarinov’s fiction
    Образы протеста в творчестве Aлексея Поляринова
    Autorzy:
    Stryjakowska, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1920718.pdf
    Data publikacji:
    2021-10-06
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    Алексей Поляринов
    протест
    авторитаризм
    акционизм
    субъектность
    Aleksiej Polarinow
    protest
    autorytaryzm
    akcjonizm
    podmiotowość
    Alexei Polarinov
    authoritarianism
    actionism
    subjectivity
    Opis:
    Przedmiotem analizy w artykule są obrazy protestu przeciwko autorytarnym formom sprawowania władzy w prozie Aleksieja Polarinowa, rozpatrywane z perspektywy zwrotu etyczno-politycznego oraz antropologicznego. O ile w powieści Центр тяжести zagadnienie protestu jest silnie osadzone w realiach społeczno-politycznych współczesnej Rosji, o tyle utwór Риф daje ogólny wgląd w psychologiczne czynniki uległości wobec despotycznych jednostek. Badania przywiodły do wniosku, iż w świetle omawianej twórczości motorem zmiany społecznej może być jedynie całościowa walka z problemem inercji.
    Предметом анализа в статье являются образы протеста против авторитарных форм осуществления власти в прозе Алексея Поляринова, рассматриваемые с точки зрения этико-политического и антропологического поворота. В то время как в романе Центр тяжести проблема протеста прочно укоренена в социально-политических реалиях современной России, Риф дает общеепредставление о психологических факторах подчинения деспотическимличностям. Исследования привели к выводу, что в свете рассматриваемыхпроизведений движущей силой социальных изменений может быть лишь комплексная борьба с проблемой инерции.
    This article discusses images of protest against authoritarian forms of power in Alexei Polarinov’s fiction, considered here in light of the ethical-political and anthropological turn. While in the novel Центр тяжести the issue of protest is firmly rooted in the socio-political situation of contemporary Russia, Риф offers general insight into psychological factors that make people accept despotic individuals as their leaders. Stryjakowska’s examination of the novels leads to the conclusion that only a comprehensive resistance to inertia can be the driving force of social change.
    Źródło:
    Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze; 2021, 31; 1-18
    0208-5038
    2353-9674
    Pojawia się w:
    Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Signals of Adaptive Social Readiness as a Cornerstone and a Driving Force of Russian Authoritarianism
    Сигналы социльной готовности к адапации как фундамент и движущая сила российского авторитаризма
    Autorzy:
    Massaka, Iwona
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1955727.pdf
    Data publikacji:
    2019-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Russian society
    social communication
    adaptation
    political system of RF
    authoritarianism
    totalitarianism
    российское общество
    общественная коммуникация
    приспособление
    политическая система РФ
    авторитаризм
    тоталитаризм
    Opis:
    The aim of this article is to show the relationship between, the features (in cultural, sociological and political science terms) exhibited by contemporary Russian society and the political regime (in holistic terms by J. Linz), that existed in the Russian Federation (in the years 2007–2015). We assume that an evolution from stable contemporary Russian society to amalgams system combining elements of authoritarianism with dictatorship has taken place during this period. We point out the essential features that constitute the nature of Russian society and social behavior of political importance. Referring to the theory of “the state in society” by D. Migdal, We put the thesis that it is just the Russian way of thinking resulting in certain behavior, that causes the permanence of contemporary Russian society with a tendency to move on the line continuum toward totalitarianism. Proving that Russian society is not a civil society, but a state society, we determine the structure, the role and the modes of operation of Russian intra-system opposition.
    Цель статьи – показать взаимосвязь между особенностями современного российского общества (культурными, социологическими и политическими) и тем, какой политический режим (целостный взгляд на Дж. Линца) существовал в Российской Федерации (в 2007–2015 гг.). Предполагаем, что в то время произошел переход от стабильного авторитаризма к гибридной системе, сочетающей элементы авторитаризма и диктатуры. Мы указываем на существенные черты составляющие характер, менталитет и связанные с ними способы поведения российского общества и их системообразующую роль.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2019, 3(22); 9-22
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Історична пам’ять у процесі формування та відтворення модерної національної ідентичності: французький досвід (Частина 1)
    Historical Memory in the Process of Formation and Reproduction of Modern National Identity: the French Experience (Part 1)
    Autorzy:
    Шморгун, O.O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676595.pdf
    Data publikacji:
    2021-09-14
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    історична пам’ять Франції
    патріотична мотивація
    голлізм як авторитаризм
    небезпека етнофундаменталізму
    historical memory of France
    patriotic motivation
    holism Gaullism as an authoritarianism
    danger of the ethno fundamentalism
    Opis:
    Стаття присвячена дослідженню ролі історичної традиції та національної пам’яті у формуванні модерних типів етнонаціональної ідентичності та механізмів консолідації громадян на етапі становлення французької держави сучасного типу. В цьому зв’язку проаналізовано різноманітні версії французької історії у представників історичних та історіографічних шкіл, що і в наш час взаємно конкурують за статус творців загальновизнаного тлумачення важливих історичних подій. З’ясовано, що послідовно патріотична мотивація, завдяки якій забезпечуються формування та реалізація інноваційного потенціалу народу й соціальна активність цього орієнтованого на подолання будь-яких кризових викликів креативного ядра нації, постає лише шляхом максимального змістовного синтезу наявних трактувань французької історії. Зокрема ефективність політики пам’яті забезпечується завдяки тому, що символи, традиції та історичні пам’ятки, які позитивно впливають на динаміку національно-патріотичних мотивацій та почуттів, неминуче (і часто цілком свідомо) наповнюються якісно новими смислами та цінностями, на основі яких формуються вже модерні уявлення щодо сумлінного виконання свого національного обов’язку, самовідданості і навіть жертовності у служінні вищим ідеалам Батьківщини. Доведено цілковиту неспроможність неоліберальної та ліворадикальної критики теорії та практики голлізму, консервативні елементи якого, зокрема апелювання до героїчного минулого, зовсім не тотожні як виявам середньовічної архаїки, так і мало не неонацистським політичним уподобанням. Навпаки, типологічна подібність бонапартизму та голлізму обумовлена якраз їхньою здатністю до ефективного протистояння однаково руйнівним для національної держави реакційній та революційній версіям екстремізму. Відтак, розкрито виняткову актуальність використання історичної пам’яті задля формування власної традиціоналістської та авторитарної харизми (у їхньому взаємозв’язку) творцем і першим президентом П’ятої республіки Ш. де Голллем в процесі його протистояння антинаціональним провокаціям ультраправого та ультралівого ґатунку.
    The complete failure of neoliberal and left-wing radical critiques of Holism's theory and practice has been proved, the conservative elements of which, in particular the appeal to the heroic past, are not at all identical with medieval archaism and almost neo-Nazi political preferences. On the contrary, the typological similarity of Bonapartism and Hollism is due precisely to their ability to effectively oppose reactionary and revolutionary extremism, which is equally destructive to the nation-state. In this regard, the exceptional relevance of the use of historical memory to form their own traditionalist and authoritarian charisma (in their relationship) by the creator and first president of the Fifth Republic Charles de Gaulle in the process of his opposition to anti-national provocations of far-right and far-left.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 9-52
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Історична пам’ять у процесі формування та відтворення модерної національної ідентичності: французький досвід (Частина 2)
    Historical Memory in the Process of Formation and Reproduction of Modern National Identity: the French Experience (Part 2)
    Autorzy:
    Шморгун, O.O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676657.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-16
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    історична пам’ять Франції
    патріотична мотивація
    голлізм як авторитаризм
    небезпека етнофундаменталізму
    historical memory of France
    patriotic motivation
    holism Gaullism as an authoritarianism
    danger of the ethno fundamentalism
    Opis:
    Стаття присвячена дослідженню ролі історичної традиції та національної пам’яті у формуванні модерних типів етнонаціональної ідентичності та механізмів консолідації громадян на етапі становлення французької держави сучасного типу. В цьому зв’язку проаналізовано різноманітні версії французької історії у представників історичних та історіографічних шкіл, що і в наш час взаємно конкурують за статус творців загальновизнаного тлумачення важливих історичних подій. З’ясовано, що послідовно патріотична мотивація, завдяки якій забезпечуються формування та реалізація інноваційного потенціалу народу й соціальна активність цього орієнтованого на подолання будь-яких кризових викликів креативного ядра нації, постає лише шляхом максимального змістовного синтезу наявних трактувань французької історії. Зокрема ефективність політики пам’яті забезпечується завдяки тому, що символи, традиції та історичні пам’ятки, які позитивно впливають на динаміку національно-патріотичних мотивацій та почуттів, неминуче (і часто цілком свідомо) наповнюються якісно новими смислами та цінностями, на основі яких формуються вже модерні уявлення щодо сумлінного виконання свого національного обов’язку, самовідданості і навіть жертовності у служінні вищим ідеалам Батьківщини. Доведено цілковиту неспроможність неоліберальної та ліворадикальної критики теорії та практики голлізму, консервативні елементи якого, зокрема апелювання до героїчного минулого, зовсім не тотожні як виявам середньовічної архаїки, так і мало не неонацистським політичним уподобанням. Навпаки, типологічна подібність бонапартизму та голлізму обумовлена якраз їхньою здатністю до ефективного протистояння однаково руйнівним для національної держави реакційній та революційній версіям екстремізму. Відтак, розкрито виняткову актуальність використання історичної пам’яті задля формування власної традиціоналістської та авторитарної харизми (у їхньому взаємозв’язку) творцем і першим президентом П’ятої республіки Ш. де Голллем в процесі його протистояння антинаціональним провокаціям ультраправого та ультралівого ґатунку.
    The article is devoted to the study of the role of historical tradition and national memory in the formation of modern types of ethno-national identity and mechanisms of consolidation of citizens at the stage of formation of the French state of the modern type. In this regard, various versions of French history were analyzed by representatives of historical and historiographical schools, which still compete with each other for the status of creators of a generally accepted interpretation of important historical events. It was found that consistently patriotic motivation, which ensures the formation and realization of the innovative potential of the people and social activity of this creative core of the nation, aimed at overcoming any crisis challenges, is formed only on the basis of maximum meaningful synthesis of existing interpretations of French history. In particular, the effectiveness of memory policy is ensured by the fact that symbols, traditions and historical monuments that positively influence the dynamics of national-patriotic motivations and feelings are inevitably (and often, quite consciously) filled with qualitatively new meanings and values. The complete failure of neoliberal and left-wing radical critiques of Holism’s theory and practice has been proved, the conservative elements of which, in particular the appeal to the heroic past, are not at all identical with medieval archaism and almost neo-Nazi political preferences. On the contrary, the typological similarity of Bonapartism and Hollism is due precisely to their ability to effectively oppose reactionary and revolutionary extremism, which is equally destructive to the nation-state. In this regard, the exceptional relevance of the use of historical memory to form their own traditionalist and authoritarian charisma (in their relationship) by the creator and first president of the Fifth Republic Charles de Gaulle in the process of his opposition to anti-national provocations of far-right and far-left.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 7-53
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Nowy autorytaryzm w XXI wieku: światowe trendy oraz rosyjskie studium przypadku
    Autorzy:
    Glukhova, Alexandra
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/687174.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    new authoritarianism
    archaic
    antipluralism
    stability factors
    destabilization risks
    Russia
    neocorporativism
    state power
    traditional values
    ruling elite
    "Critical moment" (Critical Yuncture)
    nowy autorytaryzm, czynniki stabilności, ryzyko destabilizacji, neokorporatyzm, suwerenność, tradycyjne wartości, elita rządząca, „moment krytyczny” (critical yuncture)
    новый авторитаризм
    архаика
    антиплюрализм
    факторы стабильности
    ри- ски дестабилизации
    Россия
    неокорпоративизм
    державность
    традиционные ценности
    правя- щая элита
    «критический момент» (Critical Yuncture)
    Opis:
    The purpose of the research was to analyze the phenomenon of the new authoritarianism in the XXIth century. New authoritarianism has a similarity with the classic authoritarian regimes of past eras, but also it has significant differences with them. The author captures the growth of authoritarian tendencies in the modern world and the resulting attempts of researchers to theoretically comprehend the phenomenon of authoritarianism, including its nature, factors favoring it, as well as the reasons for its stability and the risks of destabilization. The author cites the warnings of prominent intellectuals (R. Darendorf, s. Huntington) against underestimating the "stealing authoritarianism" as a modern form of a threat to democracy and freedom, as a restriction of the liberal order. The article identifies the factors contributing to the authoritarian trend, as well as the characteristic features of the new authoritarianism: anti-pluralism, restriction of free political activity, spreading xenophobia, etc. The Russian case study shows all the stages of new authoritarianism in the 1990s – 2000s, and its specific modern look (neocorporativism, statehood, the cultivation of traditional values and the image of the enemy represented by the West, etc.) Based on the theoretical model of the “critical moment” (Critical Yuncture), the vulnerable sides of the neo-authoritarian regime are shown, creating for it risks of destabilization.
    Celem artykułu jest analiza nowego autorytaryzmu jako fenomenu pierwszej ćwierci XXI wieku, który wykazuje pewne podobieństwa do klasycznych reżimów autorytarnych z minionych epok, ale także znacznie się od nich różni. Autor odnotowuje wzrost tendencji autorytarnych we współczesnym świecie, a co za tym idzie zwiększenie zainteresowania wśród badaczy fenomenem nowego autorytaryzmu, w tym jego natury, sprzyjających mu czynników, a także przyczyn jego stabilności i ryzyka destabilizacji. Przytacza ostrzeżenia wybitnych intelektualistów (R. Dwrendorf, s. Huntington) przed niedocenianiem „pełzającego autorytaryzmu” jako nowoczesnej formy zagrożenia dla demokracji i wolności oraz ograniczenia liberalnych porządków. Artykuł identyfikuje czynniki przyczyniające się do trendu autorytarnego, a także cechy charakterystyczne nowego autorytaryzmu – antypluralizm, ograniczenie swobodnej działalności politycznej, promocję ksenofobii itp. W artykule przedstawiono rosyjskie studium przypadku: etapy powstawania nowego autorytaryzmu w Rosji w latach 90.–2000., jego specyficzny nowoczesny wygląd (neokorporatyzm, suwerenność, kultywowanie tradycyjnych wartości i wizerunek wroga wobec Zachodu itp.). Na podstawie teoretycznego modelu „momentu krytycznego” (Critical Yuncture) wykazano wrażliwe strony reżimu neoautorytarnego, które stwarzają dla niego ryzyko destabilizacji.
    Целью статьи является анализ нового авторитаризма как феномена первой чет- верти XXI века, имеющего известное сходство с классическими авторитарными режимами прошлых эпох, но и существенные различия с ними. Автор фиксирует рост авторитарных тен- денций в современном мире и обусловленные этим попытки исследователей теоретически осмыслить феномен нового авторитаризма, включая его природу, благоприятствующие ему факторы, а также причины его устойчивости и риски дестабилизации. Автор приводит предо- стережения выдающихся интеллектуалов (Р.Дврендорфа, С.Хантингтона) от недооценки «кра- дущегося авторитаризм» как современной формы угрозы демократии и свободе, как ограни- чения либеральных порядков. В статье выявлены факторы, способствующие авторитарному тренду, а также характерные черты нового авторитаризма – антиплюрализм, ограничение свободной политической деятельности, поощрение ксенофобии и т.д. Представлен российский кейс-стади: этапы формирования нового авторитаризма в России в 1990-е – 2000-е годы, его специфический современный облик (неокорпоративизм, державность, культивирование тради- ционных ценностей и образа врага в лице Запада и т.д.). С опорой на теоретическую модель «критического момента» (Critical Yuncture) показаны уязвимые стороны неоавторитарного ре- жима, создающие для него риски дестабилизации.
    Źródło:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2019, 5, 1
    2450-4866
    Pojawia się w:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-7 z 7

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies