Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Южная Осетия" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Misja Obserwacyjna Unii Europejskiej EUMM Gruzja w latach 2008–2019
European Union monitoring mission in Georgia EUMM in years 2008–2019
Миссия Наблюдателей Европейского Союза в Грузии МНЕС 2008–2019
Autorzy:
Kołodziejska, Julia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/568341.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
EUMM
observation mission
Russian-Georgian conflict
Abkhazia
South Ossetia
МНЕС
наблюдательная миссия
российско-грузинский конфликт
Абхазия
Южная Осетия
Opis:
The article concerns the functioning of the European Union Monitoring Mission EUMM Georgia in the years 2008–2019. The EUMM mission was presented as a tool to guarantee the sustainability of the Sarkozy-Medvedev agreement. It is considered to be crucial to decide what results led to the functioning of the Mission and to determine whether the current situation in the region allows to state that the objectives of the Mission have been achieved and its further occurrence is justified. The article includes the issue of the negative impact exerted by the limited nature of the mission’s mandate on the practical activities of observers for the stabilization and normalization of post-conflict situations. The balance sheet of the Mission’s activity and perspectives of its functioning were presented in the form of a scenario of future events.
Статья посвящена работе Миссии Наблюдателей Европейского Союза МНЕС в Грузии в 2008-2019 годах. Миссия МНЕС была представлена как инструмент, гарантирующий устойчивость соглашения Саркози-Медведев. Крайне важным является решить, к каким результатам привела работа Миссии, и определить, позволяет ли нынешняя ситуация в регионе утверждать, что цели Миссии были достигнуты, а ее дальнейшая работа оправдана. В статье рассматривается проблема негативного влияния ограниченного характера мандата миссии на практическую деятельность наблюдателей по стабилизации и нормализации постконфликтных ситуаций. Баланс деятельности Миссии и перспективы ее функционирования были представлены в виде сценария будущих событий.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2020, 1(24); 102-135
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zjawisko borderyzacji w polityce gruzińskich i osetyjskich elit władzy
Borderization in the politics of Georgian and South Ossetian power elites
„Бордеризация” в политике властных элит Грузии и Южной Осетии
Autorzy:
Tomczyk, Agnieszka
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930268.pdf
Data publikacji:
2021-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
South Ossetia
unrecognized state
borderization
political elites
Georgia
Russia
Южная Осетия
непризнанное государство
бордеризация
политические элиты
Грузия
Россия
Opis:
The dissolution of the Soviet Union led to both the restoration of independent states and the emergence of entities with the status of unrecognized states. In the aftermath of the five-day Georgia-Russia conflict of August 2008, the borderization incidents have intensified. The process involves the installation of barbed fences along the Administrative Boundary Line (ABL) between Georgia and South Ossetia, and shifting border marks deep into the Georgia-controlled territory to transform the official ceasefire line into an international border by the Russian FSB border guards. The paper aims to examine how ‘borderization’ activities have affected the politics of Georgian and South Ossetian ruling elites. By becoming a part of the political and social debate, border incidents have allowed victimization the Georgian nation to be presented to the world. However, especially in 2012-2013, the two main political parties in Georgia differed in their perceptions of borderization. From South Ossetian perspective, in turn, the process has served as a manifestation of strengthening national identity, independence from Georgia, and above all, the belief in Ossetian statehood guaranteed by Russia’s military presence and the growing importance of the military elite. The methodology of the work is based on the case study approach, as well as critical analysis of literature, documents, web content and a review of archival materials. The paper also includes data obtained during the 2018 and 2019 field research in Abkhazia and in the IDPs camp in Shavshvebi, near the Georgian-Ossetian border.
Распад Советского Союза принес бывшим республикам независимость, но в тоже время послужил причиной возникновения спорных территорий, претендующих на статус независимых государств. В результате пятидневной войны между Россией и Грузией в августе 2008 года инциденты бордеризации усилились. Данное явление выражается в установлении колючей проволоки вдоль административно-территориальных границ (ABL), разделяющих Грузию и Южную Осетию, а также в смещении пограничных столбов вглубь территории Грузии с целью преобразовать официально обозначенную линию прекращения огня в международную границу российскими пограничниками с ФСБ. Цель статьи состоит в исследовании того, как бордеризация повлияла на политику властных элит Грузии и Южной Осетии. Проблема бордеризации возникла в полит-социальных дебатах и позволила показать миру виктимизацию грузинского народа. Это тоже позволило, особенно в 2012-2013 годах, оценить разницу между подходами к процессу бордеризации основных политических партий в Грузии. С точки зрения Южной Осетии, бордеризация представляет собой процесс усиления народной идентичности, независимости от Грузии, а в первую очередь - доказательство статуса государства Южной Осетии, гарантом которого служило пребывание там российских военных сил, а также растущее значение военной элиты. Методология работы заключается на подходе кейс-стади, а также в критическом анализе литературы, документов, содержания интернет страниц, а кроме этого в изучении архивных материалов. В работе также использованы результаты полученные во время исследовательских поездок в 2018 и 2019 годах в Абхазию и в лагерь для вынужденно переселённых лиц в Шавшвэби, расположенный подле грузинско-южноосетинской границы.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2021, 2(29); 124-144
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Elity polityczne Osetii Południowej wobec idei niepodległości
Autorzy:
Czachor, Rafał
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/569031.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Caucasus parastates
political elites
South Ossetia
South Ossetian conflict
Кавказский парастраны политические элиты
Южная Осетия
конфликта в Южной Осетии
Opis:
The process of political disintegration of the Soviet Union has not ended with official dissolution of this state in the end of 1991. The best evidence of instability of the post-Soviet space are “frozen” ethno-political conflicts in Transnistria, Abkhazia, South Ossetia and Nagorno-Karabakh Republic. The main goal of this article is to analyze the attitude of South Ossetian political elites to the idea of independence. The author presents the development of political life in South Ossetia since the declaration of its independence in 1990. He argues that despite of strong will to get sovereignty, South Ossetian politicians are considering the future of separatist quazi-state within Russian Federation. In fact both Ossetian elite and Russian authorities get advantages of current status quo.
Процесс политической дезинтеграции бывшего Советского Союза не завершился в конце 1991 года. Самым ярким доказательством нестабильности постсоветского пространства являются «замороженные» этнополитческие конфликты в Приднестровье, Абхазии, Южной Осетии и Нагорном Карабахе. Главная цель данной статьи проанализировать отношение южноосетинских политических элит к идее независимости. Автор проследил процесс разивтия политической жизни Южной Осетии с момента объявления суверенитета в 1990 году. Доказано, что несмотря на сильное привержение к идее независимости, южноосетинские политки будуще непризнан- ной республики рассматривают в составе Российской Федерации. Однако текущая ситуация и сохранение статус кво вписывается в интересы южноосетинских политиков и властей России.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2014, 1(6); 52-66
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Some legal aspects of Russian policy towards neighbouring countries
Wybrane aspekty prawne rosyjskiej polityki wobec państw sąsiednich
Отдельные правовые аспекты политики России в отношении соседних государств
Окремі правові аспекти російської політики щодо сусідніх держав
Autorzy:
Goradze, George
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33510541.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
Росія
нацизм
геноцид
етнічні чистки
кримінальна відповідальність
Україна
Грузія
Абхазія
Південна Осетія
Россия
этнические чистки
ответственность
Украина
Грузия
Абхазия
Южная Осетия
Rosja
nazim
ludobójstwo
czystki etniczne
odpowiedzialność
Ukraina
Gruzja
Abchazja
Osetia Południowa
Russia
Nazi
ethnic cleansing
responsibility
Ukraine
Georgia
Abkhazia
South Ossetia
Opis:
Russia’s policy towards neighbouring countries and nations has always been dictated by imperialist and expansionist goals. To achieve them, Russia used brutal methods, including direct military aggression, inciting ethnic conflicts, genocide and ethnic cleansing. There are many examples of this in history in the form of the genocide of the Caucasian nations in the 19th century, the Holodomor against Ukrainian people, Soviet repressions, the ethnic cleansing of Georgians in the Abkhazia and Tskhinvali region at the end of the 20th and the beginning of the 21st century, and others. Nevertheless, Russia has not been held accountable for its actions. The war against Ukraine, which started in February 2022, dispelled all illusions of the democratic world towards Russia. Today, the democratic world is united, and the primary basis of this unity is the values, which it must bear responsibility for protecting. For this purpose, all international legal levers and institutions should be used. Russia’s leadership must be brought to justice, and the country must be held financially accountable. The only way for peace between Russia and the world is the democratisation of Russia, which is only possible through international legal coercion, as happened in the case of Nazi Germany. This article is an attempt to present the specific facts of Russia’s aggressive and imperialist policy towards neighbouring countries, especially towards Georgia, the specific legal levers for combating this policy, and future perspectives.
Політика Росії щодо сусідніх держав і народів завжди була продиктована імперіалістичними та експансіоністськими цілями. Для досягнення цих цілей Росія використовувала жорстокі методи, включаючи пряму збройну агресію, розпалювання міжнаціональних конфліктів, геноцид та етнічні чистки. Існує багато прикладів з історії, таких як геноцид кавказьких народів у 19-му столітті, Голодомор в Україні, радянські репресії та етнічні чистки грузинів в Абхазії та Цхінвальському регіоні наприкінці 20-го та на початку 21-го століть. Росія ніколи не була притягнута до відповідальності за свої дії. Війна проти України, що розпочалася в лютому 2022 року, зруйнувала будь-які ілюзії демократичного світу щодо Росії. Сьогодні демократичний світ єдиний, і головною основою цієї єдності є цінності, за захист яких він має взяти на себе відповідальність. Для цього мають бути задіяні всі міжнародні інституції та правові інструменти. Винні керівники Росії мають бути притягнуті до відповідальності, а держава – нести фінансову відповідальність. Єдиний спосіб досягти миру в Росії та світі – це демократизація Росії, яка можлива лише через міжнародно-правовий примус, як це було у випадку з нацистською Німеччиною. Ця стаття є спробою представити окремі факти агресивної та імперіалістичної політики Росії по відношенню до сусідніх країн, особливо до Грузії, та конкретні правові інструменти боротьби з цією політикою, а також перспективи на майбутнє.
Политика России в отношении соседних государств и народов всегда диктовалась империалистическими и экспансионистскими целями. Для достижения этих целей Россия использовала жестокие методы, в том числе прибегала к прямой вооруженной агрессии, разжиганию межнациональных конфликтов, геноциду и этническим чисткам. Примеров тому из истории много: геноцид кавказских народов в XIX веке, Голодомор на Украине, советские репрессии, этнические чистки грузин в Абхазии и Цхинвальском регионе в конце XX – начале XXI века. Россия никогда не была привлечена к ответственности за свои действия. Война против Украины, начавшаяся в феврале 2022 года, разрушила все иллюзии демократического мира в отношении России. Сегодня демократический мир объединен, и главной основой этого единства являются ценности, за защиту которых он должен взять на себя ответственность. Для этого должны быть задействованы все международные институты и правовые инструменты. Виновные руководители России должны быть привлечены к ответственности, а государство – нести финансовую ответственность. Единственным путем достижения мира в России и во всем мире является демократизация России, которая возможна только путем международного правового принуждения, как это было в случае с нацистской Германией. Данная статья является попыткой представить отдельные факты агрессивной и империалистической политики России в отношении соседних стран, особенно Грузии, и конкретные правовые инструменты противодействия этой политике, а также перспективы на будущее.
Polityka Rosji wobec sąsiednich państw i narodów zawsze była podyktowana imperialistycznymi i ekspansjonistycznymi celami. Aby osiągnąć te cele, Rosja stosowała brutalne metody, w tym uciekała się do bezpośredniej agresji zbrojnej, podżegania do konfliktów etnicznych, ludobójstwa i czystek etnicznych. Jest na to wiele przykładów z historii, takich jak ludobójstwo narodów kaukaskich w XIX w., Holodomor na Ukrainie, represje sowieckie, czystki etniczne Gruzinów w Abchazji i regionie Cchinwali pod koniec XX i na początku XXI w. Rosja nigdy nie została pociągnięta do odpowiedzialności za swoje działania. Wojna przeciwko Ukrainie, która rozpoczęła się w lutym 2022 r., rozwiała wszelkie złudzenia demokratycznego świata wobec Rosji. Dziś demokratyczny świat jest zjednoczony, a główną podstawą tej jedności są wartości, za których ochronę musi wziąć odpowiedzialność. W tym celu należy wykorzystać wszystkie międzynarodowe instytucje i instrumenty prawne. Winni przywódcy Rosji muszą zostać postawieni przed sądem, a państwo musi zostać pociągnięte do odpowiedzialności finansowej. Jedynym sposobem na osiągnięcie pokoju w Rosji i na świecie jest demokratyzacja Rosji, która jest możliwa tylko za sprawą międzynarodowego przymusu prawnego, tak jak to miało miejsce w przypadku nazistowskich Niemiec. Artykuł jest próbą przedstawienia poszczególnych faktów agresywnej i imperialistycznej polityki Rosji wobec państw sąsiednich, zwłaszcza wobec Gruzji, oraz konkretnych instrumentów prawnych służących zwalczaniu tej polityki, jak również perspektyw na przyszłość.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 49-65
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies