Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Харків" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
Костянтин Георгійович Бреславець (1941–2012)
Kostiantyn Heorhiyovych Breslavets
Autorzy:
Шушківський, Анатолій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1196117.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
Костянтин Бреславець
«Енциклопедія Сучасної України»
Харківський фізико-технічний інститут
Харків
Kostiantyn Breslavets
Encyclopedia of Modern Ukraine
Kharkiv Institute of Physics and Technology
Kharkiv
Opis:
This personological study is devoted to Kostiantyn Breslavets as an author and coordinator of the Encyclopedia of Modern Ukraine, candidate in Physics and Mathematics.
Персонологічне дослідження присвячено авторові статей та координатору «Енциклопедії Сучасної України», кандидату фізико-математичних наук Костянтину Бреславцю.
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2017, 8-9
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Польська громада у міському просторі Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття
Autorzy:
Боженко, Анастасія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/953657.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
Kharkiv, Polish community, University, social structure, church
Харків, польська громада, Університет, соціальна структура, костьол
Opis:
Стаття присвячена дослідженню взаємодії польського населення з міською спільнотою Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Тема є достатньо актуалізована у монографіях як польських, так і українських дослідників, таких як Л. Жванко, А. Кийас, Т. Коваленко, К. Лятавець, М. Коженьовський та інші. Досліджуючи соціальну структуру польського населення Харкова, ми з’ясували, що воно має у своєму складі більшу питому вагу привілейованих станів населення, аніж міська структура в цілому. У просторовій організації польської громади ми виділили два основних кристалізуючих ядра, а саме, Харківський Університет та Католицький Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, які були своєрідними центрами тяжіння культурного та духовного життя польської громади у Харкові. Не дивлячись на відносно невеликі розміри, харківська польська спільнота була найвпливовішою на теренах Східної України.
The article is devoted to the study of interaction of Polish inhabitants with the Kharkiv city community in the second half of 19th – the early 20th century. The theme is actualized enough in the works of Polish and Ukrainian scholars, such as L. Zhvanko, A. Kijas, T. Kovalenko, K. Latawiec, M. Korzeniowski and others. Studying the social structure of Poles in Kharkiv, we found that the Polish community had a greater proportion of privileged strata of society than the city structure as a whole. It has been found that within the city space, the Polish community was concentrated around two centers – the University of Kharkiv and Catholic Cathedral of the Assumption of the Blessed Virgin Mary. They were the centers of cultural and spiritual life of Polish community. Although the Kharkiv Polish community was small, it was one of the most influential communities in East Ukraine.
Źródło:
Res Historica; 2018, 45
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Польська громада у міському просторі Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття
Autorzy:
Боженко, Анастасія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/631731.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
Kharkiv, Polish community, University, social structure, church
Харків, польська громада, Університет, соціальна структура, костьол
Opis:
The article is devoted to the study of interaction of Polish inhabitants with the Kharkiv city community in the second half of 19th – the early 20th century. The theme is actualized enough in the works of Polish and Ukrainian scholars, such as L. Zhvanko, A. Kijas, T. Kovalenko, K. Latawiec, M. Korzeniowski and others. Studying the social structure of Poles in Kharkiv, we found that the Polish community had a greater proportion of privileged strata of society than the city structure as a whole. It has been found that within the city space, the Polish community was concentrated around two centers – the University of Kharkiv and Catholic Cathedral of the Assumption of the Blessed Virgin Mary. They were the centers of cultural and spiritual life of Polish community. Although the Kharkiv Polish community was small, it was one of the most influential communities in East Ukraine.
Стаття присвячена дослідженню взаємодії польського населення з міською спільнотою Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Тема є достатньо актуалізована у монографіях як польських, так і українських дослідників, таких як Л. Жванко, А. Кийас, Т. Коваленко, К. Лятавець, М. Коженьовський та інші. Досліджуючи соціальну структуру польського населення Харкова, ми з’ясували, що воно має у своєму складі більшу питому вагу привілейованих станів населення, аніж міська структура в цілому. У просторовій організації польської громади ми виділили два основних кристалізуючих ядра, а саме, Харківський Університет та Католицький Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, які були своєрідними центрами тяжіння культурного та духовного життя польської громади у Харкові. Не дивлячись на відносно невеликі розміри, харківська польська спільнота була найвпливовішою на теренах Східної України.
Źródło:
Res Historica; 2018, 45
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Польська громада у міському просторі Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття
Autorzy:
Боженко, Анастасія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/631760.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
Kharkiv, Polish community, University, social structure, church
Харків, польська громада, Університет, соціальна структура, костьол
Opis:
Стаття присвячена дослідженню взаємодії польського населення з міською спільнотою Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Тема є достатньо актуалізована у монографіях як польських, так і українських дослідників, таких як Л. Жванко, А. Кийас, Т. Коваленко, К. Лятавець, М. Коженьовський та інші. Досліджуючи соціальну структуру польського населення Харкова, ми з’ясували, що воно має у своєму складі більшу питому вагу привілейованих станів населення, аніж міська структура в цілому. У просторовій організації польської громади ми виділили два основних кристалізуючих ядра, а саме, Харківський Університет та Католицький Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, які були своєрідними центрами тяжіння культурного та духовного життя польської громади у Харкові. Не дивлячись на відносно невеликі розміри, харківська польська спільнота була найвпливовішою на теренах Східної України.
Źródło:
Res Historica; 2018, 45
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Charkowskie ABC. O motywach sakralnych w „ABC Pielgrzyma-Polaka” Bronisławy Ostrowskiej
Харківське ABC. Про сакральні мотиви в ABC Pielgrzyma-Polaka Броніслави Островської
Autorzy:
Obsulewicz, Beata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2015684.pdf
Data publikacji:
2021-12-14
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
Броніслава Островська
Харків
сакральна топіка
Перша світова війна
польський модернізм
Bronisława Ostrowska
Kharkov
sacral topic
World War I
polish modernism
Charków
topika sakralna
I wojna światowa
modernizm polski
Opis:
Artykuł poświęcony jest postaci i liryce wybitnej młodopolskiej artystki Bronisławy Ostrowskiej. Ukazuje jej dzieła opublikowane w Charkowie, w którym przebywała w czasie I wojny światowej, na tle biografii poetki i problematyki religijnej ewokowanej w jej wypowiedziach literackich. Charakteryzuje środowisko Polonii charkowskiej przełomu XIX i XX wieku, w którym wraz z falą uchodźców z Królestwa poetka organizowała życie kulturalno-oświatowe w latach 1915–1918. Skupia się na tomie A.B.C. Pielgrzyma Polaka, opublikowanym w Charkowie, poddając analizie i interpretacji obecną w nim topikę sakralną. Próbuje ukazać ów tom oraz dwa inne wydane w Charkowie zbiory poezji Ostrowskiej w kontekście kształtowania się jej literackiej osobowości.
Дана стаття присвячена постаті та ліричній творчості видатної молодопольської письменниці Броніслави Островської. Вона висвітлює її твори, що видавалися в Харкові, в якому поетеса перебувала під час Перщої світової війни. Згадані твори показані та фоні біографії артистки, а також на тлі релігійних питань, що виникали у її літературних висловлюваннях. У статті також охарактеризовано середовище харківської польської громади зламу ХІХ та ХХ століть, яка прибула туди разом з біженцями з Королівства, описує також культурно-світницьке життя, яке письменниця організувала разом із згаданим середвищем протягом 1915–1918 років. Свою особливу увагу авторка зосереджує на опублікованому в Харкові збірнику A.B.C. Pielgrzyma Polaka, аналізуючи та інтерпретуючи сакральну топіку, присутню в знаданому збірнику. Вона намагається представити цей том та дві інші збірки поезії Островської, видані у Харкові, у контексті формування її літературної особистості.
The article is devoted to the figure and lyrics of an outstanding artist of Young Poland, Bronisława Ostrowska. It presents her works published in Kharkov, where she lived during World War I, against the background of the poet’s biography and the religious issues evoked in her literary statements. It characterizes the Polish community in Kharkov at the turn of the 19th and 20th centuries, in which the poet, together with a wave of refugees from the Kingdom of Poland, organized cultural and educational life in the 1915-1918. It focuses on „A.B.C. of the Pole Pilgrim”, published in Kharkov, analyzing and interpreting the sacral topic present in it. It attempts to show this volume and two other collections of Ostrowska’s poetry also published in Kharkov in the context of the formation of her literary personality.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, 15; 31-48
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Dream in a Klein bottle: Ihor Muratov’s lyric "In the Dream"
Sen w butelce Kleina: wiersz Ihora Muratowa „We śnie”
Сон у пляшці Кляйна: поезія Ігоря Муратова "У сні"
Autorzy:
Reese, Kevin Mitchell
Wright, John
Tymczenko, Antonina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343628.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
семантичний самоперетин
мікроаналіз
оніричний концепт
вірш У сні
Ігор Муратов
Харків
поезія
semantyczne samoprzecięcie
butelka Kleina
mikroanaliza
koncepcja oniryczna
We śnie
Ihor Muratow
Charków
poezja
Opis:
Literatura charkowska połowy XX wieku, po przeniesieniu stolicy do Kijowa, przez długi czas pozostawała mało znana ogółowi społeczeństwa; tendencja ta utrzymuje się do dziś. Jednak tradycję Czerwonego Renesansu godnie kontynuowała cała konstelacja niezwykle utalentowanych artystów – Wasyl Mysyk, Ihor Muratow, Wasyl Borowy, Iwan Wyrhan, Robert Tretiakow. W artykule podjęto analizy jednego w wierszy Ihora Muratowa (We śnie), wybitnego poety, prozaika i dramaturga XX wieku. Badacze proponują mikroanalizę tego wiersza, w toku której odkrywano podteksty i dokonywano odczytania ukrytych znaczeń zawartych w jego treści. Liryczna kompozycja odwraca typowy sen o ucieczce: to, co normalnie byłoby wizją wolności, staje się koszmarem zniewolenia. Sen przedstawiony zostaje jako analogia pobytu dziecka w łonie matki. W procesie interpretacji wiersza ujawnia się podobieństwo struktury semantycznej tego tekstu do samoprzecięć butelki Kleina, a także inne nieoczekiwane konteksty i aluzje. Stwierdzono, że w szczególności liryk We śnie i w ogóle twórczość Muratowa jest zjawiskiem niezwykłym w literaturze ukraińskiej okresu sowieckiego i potrzebuje dalszych badań
Харківcька література середини ХХ ст., після перенесення столиці до Києва, тривалий час лишалася маловідомою широкому загалу; така тенденція зберігається навіть сьогодні. Проте традиції Червоного Ренесансу були гідно продовжені цілою плеядою високообдарованих митців – Василем Мисиком, Ігорем Муратовим, Василем Боровим, Іваном Вирганом, Робертом. Третьяковим та іншими. У статті запропоновано аналіз одного з ліричних віршів Ігоря Муратова (У сні), яскравого лірика, прозаїка і драматурга ХХ століття. Дослідники вважають за продуктивний мікроаналіз поезії, що відкриває підтексти і дає змогу відчитати приховані сенси. Лірична композиція становить варіант типової мрії про політ – те, що зазвичай є баченням свободи, стає кошмаром несвободи. Сон зображений як аналог перебування дитини в утробі матері. У ході інтерпретації виявляється подібність семантичної структури вірша до самоперетинів пляшки Кляйна, а також інші несподівані контексти і алюзії. Зроблено висновок, що твір У сні зокрема й творчість Муратова загалом є небуденним явищем в українській літературі та потребує подальшого вдумливого дослідження.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2023, 11, 2; 117-129
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies