Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "США" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 40
Tytuł:
Metageographical Style: Post-Soviet Space and Jewishness in Anya Ulinich’s Petropolis
Metageograficzny styl: poradziecka przestrzeń i żydowskość w Petropolis Anji Ulinich
Метагеографический стиль: постсоветское пространство и еврейство в Петрополисе Ани Улинич
Autorzy:
Krasuska, Karolina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2191551.pdf
Data publikacji:
2020-12-22
Wydawca:
Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:
евреи
постсоветский
иммиграция
пространство
регион
США
żydowski
poradziecki
imigracja
przestrzeń
region
Stany Zjednoczone
Opis:
Artykuł wprowadza kategorię metageograficznego stylu do analizy wybranych powieści poradzieckich żydowskich pisarzy północnoamerykańskich, którzy budują nowe konfiguracje przestrzenne w odniesieniu do byłego „Drugiego Świata”. Owe rekonfiguracje są dobrze widoczne w porównaniu ze współczesną nieemigrancką żydowską literaturą amerykańską, a szczególnie w porównaniu z powieściami post-holokaustowymi. Teksty literackie, które zachęcają nas do przemyślenia na nowo zakorzenionych przestrzennych i regionalnych podziałów geopolitycznych osadzone są jednocześnie w przestrzeni USA, jak i byłego Związku Sowieckiego. W ten sposób tworzą osie podobieństw oraz ich braku, które nie pokrywają się z hegemonicznym podziałem przestrzeni na „Pierwszy” i (były) „Drugi Świat”. Jako przykład, artykuł ten omawia Petropolis Anji Ulinich, ukazując transregionalne powiązania między miastem na Syberii, z którego pochodzi bohaterka książki, Żydówka afro-Rosjanka, a jej pierwotnym celem imigracji w USA — Phoenix w Arizonie.
В статье используется категория метагеографического стиля для анализа избранных романов постсоветских еврейских писателей из Северной Америки, которые создают новые пространственные конфигурации по отношению к бывшему „Второму миру”. Эти изменения конфигурации хорошо видны в сравнении с современной неиммигрантской еврейской американской литературой, особенно с романами постхолокоста. Литературные тексты, побуждающие переосмыслить укоренившиеся пространственные и региональные геополитические разделения касаются как пространства США, так и территории бывшего Советского Союза. В результате они образуют оси сходства и их недостатков, которые не совпадают с гегемонистским разделением пространства на «Первый» и (бывший) «Второй мир». В качестве примера в этой статье рассматривается «Петрополис» Ани Улинич, показывая трансрегиональные связи между городом в Сибири, откуда происходит героиня книги, Афро-русская еврейка, и ее первоначальным иммиграционным направлением в США — Феникс в Аризоне.
Źródło:
Iudaica Russica; 2020, 2(5); 45-60
2657-4861
2657-8352
Pojawia się w:
Iudaica Russica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
US-China Rivalry in the Age of Coronavirus - Prospects
Соперничество между США и Китаем в эпоху коронавируса перспективы
Autorzy:
Rezmer-Płotka, Kamila
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1957305.pdf
Data publikacji:
2020-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
China
US
race of powers
coronavirus
Wuhan
AI
Китай
США
гонка сил
коронавирус
Ухань
Opis:
The China-US rivalry takes place on many areas. In this article, attention is focused primarily on the technological area that plays the largest role during the coronavirus pandemic (COVID-19). In addition, scientific and technical progress is crucial for maintaining an advantage over other countries. A useful concept for the analysis is the rivalry of the powers allows to answer the research question: what is the coronavirus pandemic (COVID-19), which is currently taking place in the world, potential to contribute to China’s predominance in the race of powers with the US? The study uses a qualitative analysis of available sources and focuses, among others, on the case of Wuhan, which became the focus of a pandemic. Modern technologies used in China, allowed to slow down the spread of the virus in a relatively short time. Result: Based on the analysis, it can be assumed that China has accelerated work on artificial intelligence, which may be one of the key factors for gaining a predominance over the US in the power rivalry.
Китайско-американское соперничество происходит во многих областях. В этой статье основное внимание уделяется технологической области, которая играет наибольшую роль во время пандемии коронавируса (COVID-19). Кроме того, научно-технический прогресс имеет решающее значение для сохранения преимущества перед другими странами. Полезной концепцией для анализа является соперничество держав, позволяющее ответить на вопрос исследования: что такое пандемия коронавируса (COVID-19), которая в настоящее время происходит в мире? Может ли она способствовать доминированию Китая в гонке сил с США? В исследовании используется качественный анализ доступных источников и, в частности, основное внимание уделяется случаю Ухани, который стал центром пандемии. Современные технологии, используемые в Китае, позволили замедлить распространение вируса в относительно короткие сроки. Результат: основываясь на анализе, можно предположить, что Китай ускорил работу над искусственным интеллектом, который может стать одним из ключевых факторов для получения доминирования над США в соперничестве за власть.
Źródło:
Studia Orientalne; 2020, 2(18); 48-61
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Proaktywne strategie PR militarnej dyplomacji publicznej USA w Polsce
Autorzy:
Kokowicz, Dorota
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/687170.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
US military public diplomacy in Poland
POlish-American relations
public diplomacy
PR strategies in US diplomacy.
военная публичная дипломатия США в Польше, польско-американские отношения, публичная дипломатия, PR-стратегии в дипломатии США
Opis:
Public diplomacy is one of the basic element of building a national brand. Creation of a country’s image, especially in an international environment, is a complex process that requires proper planning and, consequently, use of appropriate public relations strategies. Year 2017 was a breakthrough year for Polish0American military relations due to the fact that NATO allied units (including American ones) began to be stationed in Poland at that time. Despite social acceptance for the US military presence in Poland, this fact was a challenge for US military public diplomacy, which faced the task of maintaining positive relations with the host country’s society. In this paper the Autor indicated which PR strategies were used by US military diplomacy in Poland form 14th January 2017 to 13th June 2018, and gives examples of actions taken during the term of office of Ambassador Paul Jones to support Polish-American dialogue and understating.
Dyplomacja publiczna jest jednym z podstawowych elementów budowania marki narodowej.  Budowanie wizerunku, zwłaszcza w środowisku międzynarodowym, jest jednak procesem złożonym, wymagającym odpowiedniego planowania i co za tym idzie - zastosowania odpowiednich strategii public relations.Rok 2017 r. był dla polsko-amerykańskich stosunków militarnych przełomowy z uwagi na fakt, iż wtedy w Polski zaczęły stacjonować odziały sojusznicze NATO (w tym amerykańskie). Mimo akceptacji społecznej dla obecności militarnej USA w Polsce, fakt ten stanowił wyzwanie dla amerykańskiej wojskowej dyplomacji publicznej, przed którą stanęło zadanie podtrzymania pozytywnych relacji ze społeczeństwem kraju przyjmującego.W niniejszej pracy autorka wskazuje, które strategie PR wykorzystywane były przez amerykańską dyplomację wojskową w Polsce w okresie od 14 stycznia 2017 r. do 13 czerwca 2018 r.  oraz podaje przykłady działań podejmowanych w trakcie trwania kadencji ambasadora Paula Jonesa, mających na celu podtrzymanie polsko-amerykańskiego dialogu i zrozumienia.
Публичная дипломатия является одним из основных элементов построения наци- онального бренда. Построение имиджа, особенно в международной среде, является сложным процессом, который требует правильного планирования и, следовательно, использования со- ответствующих стратегий связей с общественностью. 2017 год стал прорывным для польско-а- мериканских военных отношений в связи с тем, что в то время в Польше стали размещаться союзные подразделения НАТО (в том числе и американские). Несмотря на общественное при- знание военного присутствия США в Польше, этот факт стал проблемой для военной публичной дипломатии США, которая столкнулась с задачей поддержания позитивных отношений с обще- ством принимающей страны. В этой статье автор указывает, какие PR-стратегии использова- лись военной дипломатией США в Польше в период с 14 января 2017 года по 13 июня 2018 года, и приводит примеры действий, предпринятых в течение срока полномочий посла Пола Джонса в поддержку Польши. Американский диалог и понимание.
Źródło:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2019, 5, 2
2450-4866
Pojawia się w:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Public and Cultural Activity of Nykyfor Hryhoryiv in thе USA and Canada
ГРОМАДСЬКА ТА КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ НИКИФОРА ГРИГОРІЄВА У США ТА КАНАДІ
Autorzy:
Sukhobokova, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894393.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Nykyfor Hryhoryiv, Ukrainian diaspora in the USA and Canada, Ukrainian scientific and cultural center in the USA
Никифор Григоріїв, українська діаспора у США та Канаді, Український науково-культурний осередок в США
Opis:
Стаття присвячена громадсько-політичній та культурно-організаційній діяльності одного з лідерів української міжвоєнної та повоєнної еміграції Никифора Григорієва у США та Канаді у 1938-1948 рр. Розгляд проблеми здійснено на основі неопублікованих матеріалів родинного архіву Григорієвих (м. Потомак, штат Меріленд, США), значна частина яких вперше вводиться до наукового обігу в даній публікації. Простежено основні напрямки діяльності Н. Григорієва в означений період: створення в США та Канаді української незалежноїлівоцентристської політичної сили; інформаційно-просвітницька робота, спрямована на формування позитивного іміджу українського національно-визвольного демократичного руху; заснування Українського науково-культурного осередку та видавнича робота. ДіяльністьН. Григорієва розглядається у контексті громадсько-політичного життя української діаспори та суспільно-політичних процесів у США та Канаді.
The article deals with the social and political, cultural and organizational activities of one of the leaders of the Ukrainian inter-war and post-war emigration Nykyfor Hryhoryiv in the USA and Canada in 1938-1948, based on unpublished materials of the Hryhoryiv`s family archive (Potomac,Maryland, USA). A significant part of this archive is introduced into scientific circulation at the first time in this publication. The main areas of activity of N. Hryhoryiv during this period are traced: the creation in the USA and Canada of a Ukrainian independent center-left political force; informational and educational work aimed at forming a positive image of the Ukrainian national liberation democratic movement; foundation of the Ukrainian scientific and cultural center and publishing activity. His activity is considered in the context of the socio-political life of the Ukrainian diaspora and the socio-political processes in the USA and Canada.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 7; 177-191
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Próba analizy relacji saudyjsko-amerykańskich Anno Domini 2017
Попытка проанализировать саудовско-американские отношения Анно Домини 2017
Autorzy:
Pietrasik, Kamil
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1934130.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
United States
Donald Trump
Saudi Arabia
Middle East
Саудовская Аравия
Средний Восток
США
Дональд Трамп
Opis:
The text presents the relations of the Saudi Arabia’s Royal Family and President Donald Trump in 2017. Political, and economic issues between Saudi Arabia and the USA in 2017 were indicated.
В тексте были представлены наиболее важные проблемы и события, которые произошли между Саудовской Аравией и Соединенными Штатами Америки в 2017 году. Кроме того, были отмечены цели и реализация политики Дональда Трампа в отношении к Саудовской Аравии в 2017 году, а также общие контакты между Саудовской Аравией и США. Основное внимание было уделено политическим договоренностям и экономическим вопросам (подписанные контракты, гарантии и дальнейшее сотрудничество).
Źródło:
Studia Orientalne; 2021, 2(20); 55-66
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
US Foreign Policy at the Initial Stage of the Cold War
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ США НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ»
Autorzy:
Lakishyk, D.
Puhachova-Lakishyk, D.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894363.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
USA, Europe, Asia, bipolar world, Cold War
США, Європа, Азія, біполярний світ, «холодна війна»
Opis:
У статті досліджується формування основних напрямів зовнішньополітичної стратегії США на початку «холодної війни». Основна увага приділяється визначенню векторів США щодо просторових пріоритетів американського зовнішньополітичного курсу, особливостямінтересів у відповідних регіонах, змісту засобів та методів впливу для реалізації власних геополітичних інтересів. Стверджується, що основними регіонами, які визначили для себе США в перші повоєнні роки стали Європа, Середній і Далекий Схід, а периферійними виступали Близький Схід та Північна Африка (увага також приділялась Латинській Америці). Констатується, що найважливіші пріоритети американської зовнішньої політики знаходилися по периметру зони впливу СРСР, що вступив у післявоєнний світ в якості альтернативного США центру сили. Увага також приділяється таким зовнішньополітичним ініціативам США як «план Маршалла» та «Програма 4-го пункту», які відіграли першочергову роль у формуванні американської зовнішньої політики у повоєнний період 
The article examines the formation of the main directions of the US foreign policy strategy at the beginning of the Cold War. The focus is on determining the vectors of the United States in relation to the spatial priorities of the US foreign policy, the particular interests in the respective regions, the content of means and methods of influence for the realization of their own geopolitical interests. It is argued that the main regions that the United States identified for itself in the early postwar years were Europe, the Middle and Far East, and the Middle East and North Africa were the peripheral ones (attention was also paid to Latin America). It is stated that the most important priorities of American foreign policy were around the perimeter of the zone of influence of the USSR, which entered the postwar world as an alternative to the US center  of power. Attention is also paid to US foreign policy initiatives such as the Marshall Plan and the 4th Point Program, which have played a pivotal role inshaping American foreign policy in the postwar period.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 7; 32-44
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Turkey forever balances between East and West
Турция навсегда балансирует между Востоком и Западом
Autorzy:
Olszowska, Karolina Wanda
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/24988519.pdf
Data publikacji:
2023-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Turkey
Cold War
Soviet Union
United States
Russia
Турция
холодная война
СССР
США
Россия
Opis:
When looking at contemporary Turkish politics, an incorrect notion is often circulated that Turkey has only in recent years, as far back as under Recep Tayyip Erdoğan, begun a policy of balancing between East and West. The purpose of this article is to analyze Turkey’s posture – in terms of balancing between spheres of influence – after the end of World War II until Turkey joined NATO and then compare it with Turkey’s stance during the Justice and Development Party government in the context of relations with the United States and Russia. This will help answer the question: to what extent is Ankara’s current balkanizing attitude something surprising? Aren’t specific patterns of the 1945–1952 period similar to those of the 21st century, and the differences are the attitudes of Washington and Moscow rather than Ankara?
При взгляде на современную турецкую политику часто бытует неверное представление о том, что Турция только в последние годы, еще при Реджепе Тайипе Эрдогане, начала политику балансирования между Востоком и Западом. Цель этой статьи – проанализировать позицию Турции – с точки зрения балансирования между сферами влияния – после окончания Второй мировой войны до вступления Турции в НАТО, а затем сравнить ее с позицией Турции во время правления Партии справедливости и развития в контексте отношений с США и Россией. Это поможет ответить на вопрос: насколько нынешняя балканизирующая позиция Анкары является чем-то удивительным? Разве конкретные закономерности периода 1945–1952 гг. не аналогичны таковым в 21 веке, а различия заключаются в отношении Вашингтона и Москвы, а не Анкары?
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2023, 2(37); 239-255
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
США–Талибан: трудности и перспективы реализации мирного соглашения
US–Taliban: Difficulties and Prospects for Implementing the Peace Agreement
Autorzy:
Veretilnyk, Oleksandr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2121755.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Afghanistan
peace agreement
Taliban
USA
armed conflict
NATO
Афганистан
мирное соглашение
Талибан
США
вооруженный конфликт
НАТО
Opis:
The article presents an analysis of the peace agreement signed between the United States of America and the Taliban on behalf of the Islamic Emirate of Afghanistan. This agreement is intended to end the war in Afghanistan, in which the United States, NATO countries, and their allies are participating. The aim of the study was to answer the question: can this agreement lead to peace in Afghanistan? The main research methods were the content analysis methodology and the institutional-legal methodology.
В данной работе представлены результаты анализа мирного соглаше- ния, подписанного Соединенными Штатами Америки и Движением Та- либан от имени Исламского эмирата Афганистан. Это соглашение при- звано завершить войну в Афганистане, в которой принимают участие США, страны НАТО и их союзники. Целью проведенного исследования был поиск ответа на вопрос: может ли это соглашение привести к миру в Афганистане? Основными методами исследования были: метод ана- лиза содержания и метод институционально-правного анализа.
Źródło:
Studia Orientalne; 2022, 1(21); 29-40
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
PECULIARITIES OF THE US-EU RELATIONS: EVOLUTION AND PROSPECTS
Особливості відносин США та ЄС: еволюція та перспективи
Autorzy:
Lakishyk, D.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894445.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
USA, EU, US-European relations, foreign policy, partnership
США, ЄС, американо-європейські відносини, зовнішня політика, партнерство
Opis:
Аргументовано, що американо-європейські відносини, незалежно від позиції США як єдиної глобальної держави, базуються на принципах взаємозалежності. Суперечності, що виникають з окремих питань, не мають стратегічного і тим більше вирішального характеру. Вони не можуть спровокувати фундаментальний конфлікт, передусім через аналогічні ціннісні і цільові орієнтири в проведенні зовнішньої політики. Зміна статусу ЄС з «традиційного союзника» на статус «необхідного партнера» зумовлюється потребою чіткого визначення європейських інтересів у трансатлантичному співробітництві. Відносини між ЄС і США будуються на захисті інтересів і пріоритетів кожної зі сторін на додаток до політики компромісу. Нині формат трансатлантичного співробітництва залишається багаторівневим, переговорна основа зовнішньополітичної практики США поєднана зі співпрацею з ЄС, що засвідчує практичний перехід Вашингтона до поновлення колективних дій. Наповнення американо-європейських відносин «глобальним контекстом» змінює практику трансатлантичного партнерства і за змістом, і за формою. США і ЄС продовжують залишатися одними з лідерів світової політики, які отримують додаткові можливості для формування та реалізації спільної позиції з багатьох питань глобальної проблематики завдяки стратегічному партнерству.
It is argued that the US-European relations, regardless of the position of the US as a single global state, are based on the principles of interdependence. Conflicts that arise on specific issues are not of strategic and decisive character. They cannot provoke fundamental conflict, primarily because of similar values and targets in the conduct of foreign policy. Changing the status of the EU “traditional ally” into the status of “essential partner” is caused by the need to clearly define European interests in transatlantic cooperation. Relations between the EU and the US are based on protecting the interests and priorities of each party, in addition to the policy of compromise. Now the format of transatlantic cooperation is multilateral, negotiation basis of US foreign practices is combined with cooperation with the EU, confirming the practical transition of Washington to renovation of collective action. Filling the US-European relations with “global context” changes transatlantic partnership both in content and in form. The US and EU continue to be among the leaders in world politics that get additional opportunities for development and implementation of a common position on many global issues thanks to strategic partnership.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 153-174
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Наслідки повномасштабної російсько-української війни для позиціонування Тримор’я в глобальній політиці
Consequences of a full-scale Russian-Ukrainian war for the positioning of the «Three Seas Initiative» in global politics
Autorzy:
Тишкун, Юрій
Лопата, Мар’ян
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16538506.pdf
Data publikacji:
2023-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
регіональна інтеграція
КНР
США
Європейські Співтовариства
Центрально-Східна Європа
regional integration
China
USA
European Communities
Central-Eastern Europe
Opis:
The article discusses the term “Three Seas Initiative” – a product of the adaptation of the philosophical and geographical category “Intermarium” to the description of Central-Eastern and South-Eastern Europe. The thesis is substantiated that the application of the category “Intermarium” to Central-Eastern and South-Eastern Europe is due not only to the “mental geography” of Polish political thought and the practical needs of Polish geopolitics of the 20th and 21st centuries but also to the objectively existing general characteristics of the region (its buffer status between geopolitical powers of Germany and Russia, the lower level of prosperity of this region compared to Western Europe, its predominantly Slavic character, which repeatedly pushes the implementation of pan-Slavist projects in the Central-Eastern and South-Eastern Europe, the trends in social, in particular, cultural, economic and political, which are observed at least since the late 1980s). It is argued that the project “Three Seas Initiative” by A. Duda is a modern reincarnation of the idea of the Prometheists – “Intermarium”, created between the two world wars on the basis of the Jagiellonian idea of the Early Modern Age. This project arose as an opposition of rightwing conservative, poorer EU members to its left-liberal, rich participants with external support from the Eurosceptic, right-wing populist government of D. Trump in the USA. However, the evolution of the Three Seas Initiative finally led it to institutionalization as one of the cores of integration in the modern European Union at different speeds, with an emphasis on the development of cross-border communication and infrastructure projects in the region with the cooperation of the EU and the USA. It is emphasized that after the start of the Russian- Ukrainian war, the threat of its spread to the territory of the “Three Seas Initiative”, which the EU cannot overcome, forces the members of the initiative to seek direct military support from the United States in exchange for Washington’s support in its opposition to Beijing, an ally of Moscow. “Three Seas Initiative” could be perceived as an activation of the role of the region as one of the outposts of opposition to Chinese influence on the planet. In addition, the Russian- Ukrainian war involuntarily led to the achievement of one of the goals of the Three Seas Initiative - the development of the logistics infrastructure of its participants, due to the need to serve large-scale land and air movements of troops and the functioning of “grain” and humanitarian corridors from the European Union to Ukraine. Also, a full-scale Russian-Ukrainian war caused the resuscitation and development of the military-industrial complex of the Three Seas Initiative countries, its integration within the region and the rest of the EU, as well as with Ukraine, the USA, and South Korea, which gives a chance for high-tech economic growth of the participants of the project.
У статті проаналізовано термін «Тримор’я» – продукт адаптації філософсько-географічної категорії «Міжмор’я» до опису Центрально-Східної і Південно-Східної Європи. Обґрунтовано тезу про те, що застосування категорії «Міжмор’я» до регіону ЦСЄ-ПСЄ зумовлено не лише «ментальною географією» польської політичної думки і практичними потребами польської геополітики ХХ-ХХІ ст., але й об’єктивно наявними спільними характеристиками регіону (його буферним статусом між геополітичними потугами Німеччини та Росії; нижчим рівнем добробуту цього регіону порівняно із Західною Європою; його переважно слов’янським характером, який неодноразово підштовхував реалізацію в ЦСЄ-ПСЄ панславістських проєктів; тенденціями в соціальному, зокрема культурному, економічному і політичному житті регіону, помітні принаймні з кінця 1980-х років). Констатовано, що проєкт «Тримор’я» А. Дуди – сучасна реінкарнація ідеї прометеїстів – «Міжмор’я», створеної між двома світовими війнами на основі ягеллонської ідеї Раннього Нового часу. Цей проєкт виник як фронда правоконсервативних, бідніших членів ЄС щодо його ліволіберальних, багатих учасників за зовнішньої підтримки євроскептичного, правопопулістського уряду Д. Трампа в США. Втім, еволюція «Тримор’я» врешті-решт привела його до інституалізації як одного з ядер інтеграції в сучасному Європейському Союзі різних швидкостей, з акцентом на розвитку транскордонних комунікаційних, інфраструктурних проєктів в регіоні за співпраці ЄС та США. Підкреслено, що після початку російсько-української війни загроза її поширення на територію «Тримор’я», яку ЄС подолати не може, змушує членів ініціативи звертатись по пряму військову підтримку до США в обмін на надання Вашингтону підтримки в його протистоянні Пекіну – союзникові Москви, активізуючи роль регіону як одного з форпостів протистояння китайському впливу на планеті. Окрім того, російсько-українська війна мимоволі привела до досягнення однієї з цілей проєкту «Тримор’я» – розвитку логістичної інфраструктури його учасників через необхідність обслуговувати масштабні сухопутні й авіаційні переміщення військ та функціонування «зернових» і гуманітарних коридорів з Євросоюзу до України. Також повномасштабна російсько-українська війна викликала реанімацію і розвиток ВПК країн «Тримор’я», його інтеграцію всередині регіону і решти ЄС, а також з Україною, США і Південною Кореєю, що дає шанс на високотехнологічне економічне зростання учасників проєкту.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2023, 5; 18-29
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Theodore Roosevelt’s Policy in the Field of Ecology: Conservation Natural Resources
ПОЛІТИКА ТЕОДОРА РУЗВЕЛЬТА У СФЕРІ ЕКОЛОГІЇ: КОНСЕРВАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
Autorzy:
Perga, T.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894461.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
United States, T. Roosevelt, conservation, nature conservation, environmental policy
США, Т. Рузвельт, консервація, охорона природи, екологічна політика
Opis:
У статті досліджуються засади та напрямки державної політики США з охорони природи на початку ХХ ст., яка отримала назву консервації. Визначено, що її передумовами є зростання уваги до дикої природи американських філософів, художників, письменників, науковців, які сприяли формуванню екологічної свідомості в суспільстві. Проаналізовано роль президента США Т. Рузвельта у розвитку цієї політики та її головні напрямки: створення державного земельного резерву, включаючи національні ліси та парки, збереження лісів, водних ресурсів, меліорація посушливих територій, ініціювання різних комісій, що мали провести ревізію природних ресурсів США. Розглянуто роль Наради губернаторів (1908 р.) та Національного конгресу з консервації (1909 р.) в активізації руху за консервацію природних ресурсів у США. Доведено, що президент Т. Рузвельт сформулював в американському суспільстві ідеали збереження природи, засновані на цінностях цивілізації, патріотизму та суспільної моралі, які було покладено в основу розвитку екологічної політики кінця XX – початку XXI ст.
The article examines the principles and directions of the state policy of the USA on the nature protection in the early XX century, which is named conservation. It was determined that its precondition is the growing attention to wildlife of American philosophers, artists, writers, scientists who contributed to the formation of ecological consciousness in society. The article analyses the role of the USA President T. Roosevelt in development of conservation policy and its main areas: creation of public land reserve, including national forests and parks, forest conservation, water resources, reclamation of arid areas, initiating of various commissions that have to audit  natural resources of the USA. The role of Governors’ Meeting (1908) and the National Congress on Conservation (1909) in the activization of the movement for conservation of natural resources in the United States is considered. It is proved that President Т. Roosevelt formulated the ideals of the American society on nature conservation, based on the values of civilization, patriotism and social morality, which became the basis of environmental policy in late XX – early XXI century.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 82-96
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
TRENDS AND PROSPECTS OF THE DEVELOPMENT OF DEMOCRACY IN THE MODERN WORLD
Тенденції та перспективи розвитку демократії у сучасному світі
Autorzy:
Lakishyk, Dmytro
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894267.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
democracy, non-liberal democracy, the USA, Europe, Ukraine, the “third world”
демократія, неліберальна демократія, США, Європа, Україна, «третій світ»
Opis:
У статті досліджуються сучасні проблеми розвитку демократії. Аналізуються причини несприйняття євро-американських демократичних принципів у світі та майбутні сценарії розвитку демократії в контексті світового поступу. Перспективи глобальної демократизації значно ускладнює нинішня трансформація структури міжнародних відносин та асиметричність її процесів в різних регіонах світу. Виявлено, що з теоретичних позицій можливі варіативні «сценарії майбутнього демократії»: принципово нові фази демократичного процесу в одних регіонах і його стагнація в інших; переплетіння і взаємне збагачення різних його векторів. Ключовими факторами, від яких у майбутньому залежатимуть стабільність і поширення демократії, є економічний розвиток та політичний менеджмент. Також, розглядаються тенденції та перспективи майбутнього української демократії в глобалізованому світі.
The article studies modern problems of the development of democracy. The reasons for rejection of Euro-American democratic principles in the world and future scenarios for the development ofdemocracy in the context of world development are analyzed. The prospects for global democratization are greatly complicated by the current transformation of the structure of international relations and the asymmetry of its processes in various regions of the world. It is revealed that from the theoretical standpoint different “scenarios of the future of democracy” are possible: fundamentally new phases of the democratic process in some regions and its stagnation in others; interweaving and mutual enrichment of its various vectors. The key factors that will in the future determine the stability and spread of democracy are economic development and political management. The trends and prospects of the future of Ukrainian democracy in the global world are also examined.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 5; 183-195
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Strategic Approaches and Priorities in U.S. Foreign Policy: from Harry Truman to Donald Trump
СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ПРІОРИТЕТИ В ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ США: ВІД Г. ТРУМЕНА ДО Д. ТРАМПА
Autorzy:
Tolstov, S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894289.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
U.S. foreign policy, strategy, concept, doctrine, preponderance, deterrence, balancing
зовнішня політика США, стратегія, концепція, доктрина, домінування, стримування, балансування
Opis:
У статті розглядається еволюція стратегічних підходів і пріоритетів міжнародної політики США після завершення Другої світової війни донині. Огляд американських зовнішньополітичних концепцій і доктрин дозволяє зробити висновок про те, що головним завданням міжнародної політики США протягом усього розглянутого періоду було забезпечення домінуючої ролі держави в міжнародній системі. Аналіз зовнішньополітичних документів підтверджує висновки американських дослідників про те, що концепція домінування в її різних інтерпретаціях виконувала роль «великої стратегії», яка охоплювала більш вузькі за змістом і більш короткі за часом функціональні доктрини стримування, офшорного балансування, концерту-балансу або блокового розподілусвіту між конкуруючими угрупуваннями. Корекція зовнішньополітичних пріоритетів нинішнього президента США Д. Трампа відображає об’єктивний процес адаптації до багатополярної міжнародної системи. Висловлено припущення, що умови багатополярної конкуренції змушуватимуть США застосовувати такі інструменти впливу, як багатостороннє і багатоцільове  тримування, різні форми забезпечення балансу сил на основі регіональних союзів, коаліцій та спільнот безпеки, або офшорне втручання у випадках, якщо воно зможе забезпечити вигідне для США вирішення конкретних проблем.
The article examines the evolution of strategic approaches and priorities of U.S. international policy after the Second World War to present. An overview of American foreign policy concepts anddoctrines allows concluding that the main task of U.S. foreign policy throughout this period was to ensure the dominant role of the state within the international system. The analysis of foreign policy documents confirms the conclusions of a number of American researchers that the concept of preponderance in its various interpretations served as a “Grand strategy” that encompasses the narrower in content and shorter functional doctrines of deterrence, offshore balancing, concert-balance or Blocpolitik. Correction of foreign policy priorities of the president D. Trump reflects an objective process ofadaptation to a multipolar international system. It is suggested that the conditions of multipolar competition will force the USA to use new instruments of influence, such as multilateral and multipurpose containment, various forms of balancing on the basis of regional alliances, coalitions and security communities, or offshore intervention in cases if it can provide the USA benefits solving specific problems.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 5; 66-95
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Policy of Non-proliferation of Nuclear Weapons: History and Modernity
ПОЛІТИКА НЕРОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
Autorzy:
Kudryachenko, A.
Potiekhin, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894475.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
non-proliferation, nuclear weapons, disarmament, NPT, IAEA, UN, USA, Russia
нерозповсюдження, ядерна зброя, роззброєння, ДНЯЗ, МАГАТЕ, ООН, США, РФ
Opis:
Стаття містить огляд українських та зарубіжних джерел з питань нерозповсюдження ядерної зброї, взаємопов’язаних з ним проблем ядерного роззброєння та використання «мирного» атому. Наводяться маловідомі факти з історії нерозповсюдження, спроб поставити ядерну енергію під ефективний міжнародний контроль та причини, з яких цього не вдалося зробити. Основний зміст статті складає аналіз ДНЯЗ, МАГАТЕ та споріднених з ними міжнародних режимів і організацій, успіхів та невдач у реалізації політики нерозповсюдження. Констатується, що існує збереження досить стійкого режиму нерозповсюдження з моменту вступу в силу ДНЯЗ – нині налічується тільки дев’ять держав з ядерною зброєю, і ця кількість залишається незмінною протягом останніх 25 років. Режим ДНЯЗ є майже універсальним – 190 держав-учасниць та тільки п’ять залишаються поза ним (Індія, Ізраїль, Північна Корея, Пакистан, Південний Судан). Водночас, згідно з деякими прогнозами, зростає вірогідність становлення світу «поширеного ядерного розповсюдження» до 2030 р. Розглянуто особливості позицій США та РФ в питаннях політики нерозповсюдження ядерної зброї.
The article provides an overview of Ukrainian and foreign sources on the non-proliferation studies and interconnected with it problems of nuclear disarmament and the use of “peaceful” atom. We give little-known facts from the history of non-proliferation, attempts to put nuclear energy under effective international control and reasons why this could not be done. The main content of the article is an analysis of the NPT, IAEA and related international regimes and organizations, successes and failures in implementing the policy of non-proliferation. It is noted, on the one hand, maintaining a fairly steady non- proliferation regime since the entry into force of the NPT in 1970 – now there are only nine states with nuclear weapons, and this number remains unchanged over the past 25 years. NPT regime is almost universal – it includes 190 States Parties and only five remain outside (India, Israel, North Korea, Pakistan and South Sudan). However, according to some forecasts, increasing threat is likelihood of becoming world “widespread nuclear proliferation” in 2030. Features of positions of the US and Russia in matters of nonproliferation policy are studied.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2017, 3; 81-108
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Серія «The Foreign Relations of the United States» (FRUS) як приклад офіційної документальної історії
The Foreign Relations of the United States (FRUS) Series as an Example of Official Documentary History
Autorzy:
Klynina, Тetiana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676892.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
FRUS
Державний департамент
США
прозорість
Державний секретар
зовнішня політика
State Department
USA
transparency
Secretary of State
foreign policy
Opis:
Мета статті полягає в розкритті ідеї виникнення та еволюції видання FRUS як золотого стандарту офіційної документальної історії, аналізі основних періодів розвитку збірки, акцентуванні уваги на законодавчому підґрунті видання серії та проблемах розуміння серії FRUS як прикладу прозорості американського уряду. Аналізуючи науковий доробок із теми дослідження, авторка звертає увагу на два аспекти: відсутність інтересу до цієї збірки в українській історіографії та достатньо обмежену зацікавленість серед світової наукової спільноти. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системному підході й відповідних загальнонаукових методах, таких як проблемно-хронологічний і метод інформаційного аналізу. Наукова новизна визначається розкриттям еволюції збірки, її функціональної спрямованості, а також пропонується періодизація розвитку видання. Висновки: Видання збірки розпочалося в 1861 році й розцінювалося Конгресом не лише як засіб інформування громадськості, але й як інструмент контролю над виконавчою владою. Також не було оприлюднено жодних чітких критеріїв для видання, вилучення матеріалів, хоча загальний консенсус підтримувався щодо того, які матеріали не слід оприлюднювати, а саме ті, «які погано вплинуть на суспільне благо». Видання періоду 1861 – 1905 років не брали до уваги факт незручності для іноземних урядів, американських дипломатів або президентів США. Наголошується, що видання періоду 1920 – 1945 років зазнали глибоких змін у меті, виробництві, процедурах оформлення та цільовій аудиторії. Цей період пов'язаний із появою першого офіційного наказу, який передбачав обов’язкову історичну «об’єктивність» і слугував статутом для серії (із незначними змінами) до 1991 року. Вказується, що зміст збірки та швидкість її появи розцінювалися як прямий доказ дотримання урядом США політики прозорості й підзвітності. Як результат, між 1920 і 1945 роками Державний департамент випустив 56 томів, що охоплювали період між 1913 і 1930 роками. Зазначається, що поступово баланс між прозорістю та національною безпекою ставав дедалі складнішим. Серія FRUS була й залишається життєво важливим ресурсом для громадськості, наукової спільноти, політологів, тощо. Після закінчення Другої світової війни Державний департамент переосмислив парадигми прозорості ХХ століття. З 1950-х до 1980-х років імперативи «холодної війни» вплинули на своєчасність видання, а також на ухвалення рішень щодо розсекречення документів уряду США. З початком «холодної війни» видання серії FRUS відставало в середньому на 15 років; до 1980-х років це відставання подвоїлося приблизно до 30 років. Перед оприлюдненням томи також піддавалися більшій перевірці в уряді США. Частково це було наслідком розширення бюрократичних рамок, частково – наслідком «холодної війни». Видання другої половини ХХ – початку ХХІ століття відійшли від функціональної складової ХІХ століття, й натомість стали засобом певної історичної прозорості. Видання FRUS дозволять проаналізувати не лише еволюцію дипломатичної майстерності США, а й політики відкритості як ключового елемента демократичного розвитку.
The purpose of the article is to reveal the idea of the emergence and evolution of the FRUS publication as the gold standard of official documentary history, to analyze the main periods of the collection's development, focus on the legislative basis for the publication of the series and the problems of understanding the FRUS series as an example of the transparency of the American government. Analyzing the scientific work on the topic of the study, the author draws attention to two aspects: the lack of interest in this collection in the Ukrainian scientific community and the rather limited interest among the world scientific community. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, a systematic approach, and relevant general scientific methods such as problem-chronological and information analysis. The scientific novelty is determined by showing the evolution of the collection, its functional orientation, and the proposed periodization of the publication's development. Conclusions: The publication of the collection began in 1861 and was viewed by Congress not only as a means of informing the public but also as a tool to control the executive branch. No clear criteria for publishing or removing materials were made public, although there was a consensus on which materials should not be published, namely those “that would be detrimental to the public good”. The publications of the period 1861-1905 did not take into account the fact of inconvenience to foreign governments, American diplomats, or US presidents. It is emphasized that the publications of the period 1920-1945 underwent profound changes in purpose, production, design procedures, and target audience. This period is associated with the appearance of the first official order that provided for mandatory historical “objectivity” and served as a charter for the series (with minor changes) until 1991. It is pointed out that the content of the collection and the speed of its appearance were seen as direct evidence of the US government's adherence to the policy of transparency and accountability. As a result, between 1920 and 1945, the State Department released 56 volumes, covering the years between 1913 and 1930. It is noted that gradually the balance between transparency and national security became increasingly difficult. The FRUS series has been and remains a vital resource for the public, academia, political scientists, and others. After the end of World War II, the State Department redefined the transparency paradigms of the 20th century. From the 1950s to the 1980s, the imperatives of the Cold War affected the timeliness of publication, as well as the decision-making process for declassifying U.S. government documents. At the beginning of the Cold War, the FRUS series was 15 years behind on average; by the 1980s, this gap had doubled to about 30 years. The volumes were also subjected to greater scrutiny by the U.S. government before being released. This was partly a result of expanding bureaucratic frameworks and partly a consequence of the Cold War. The publications of the second half of the twentieth and early twenty-first centuries moved away from the functional component of the nineteenth century and instead became a means of a certain historical transparency. The FRUS publications will allow us to analyze not only the evolution of US diplomatic skill but also the policy of openness as a key element of democratic development.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 262-280
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 40

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies