Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "ООН" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-8 z 8
    Tytuł:
    Періодизація московсько-української війни ХХІ ст. і ймовірні сценарії її розвитку й завершення
    Periodization of the great Moscow-Ukrainian War in the XXI century and probable scenarios of its development and completion
    Autorzy:
    Ховрич, Сергій
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/28407843.pdf
    Data publikacji:
    2023-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    periodization
    Moscow-Ukrainian war
    mutiny
    UN
    NATO
    слова: періодизація
    московсько-українська
    війна
    заколот
    ООН
    НАТО
    Opis:
    Зазначено, що наукова періодизація дозволяє досліднику визначити хронологію подій, означити суть проблеми, сформувати певне уявлення про об’єкт дослідження, від чого залежать результати розвідки. Мета дослідження: охарактеризувати суть сучасної московсько-української війни (триває з 2014 р.) і сформулювати авторські варіанти наукової періодизації та прогнози щодо завершення цієї війни. Розвідка ґрунтується на системному підході. У дослідженні автор використав метод періодизації історичного процесу, а також загальнонауковий (історичний підхід) і спеціально-наукові історичні (порівняльно-історичний, ретроспективний, типологічний) методи. Під час опису сценаріїв завершення війни широко використано метод теоретичного моделювання. Зроблений акцент на тому, що будь-яка періодизація повинна відповідати певним критеріям (наприклад, при її складанні має бути врахований світовий контекст). Для глибшого розуміння проблеми проведено відповідні історичні паралелі. Виокремлено й охарактеризовано оприлюднені деякими науковцями варіанти періодизації московсько-української війни. Здійснено критичний аналіз терміну «АТО», а також оціненно його вплив на розвиток історичної думки. Запропоновано кілька авторських варіантів періодизації цієї війни: «детальний» і «оптимальний». Сформульова но й систематизова но різноманітні варіанти завершення названої війни, а також її наслідки в контексті майбутніх міжнародних відносин. Оцінено вплив, зокрема, «дивного» військового заколоту (червень 2023 р.) на суспільно-політичну ситуацію в Московії (історична назва: РФ), що дозволило автору сформулювати деякі ймовірні сценарії закінчення даної війни.
    The study aims to characterize the essence and content of the ongoing Moscow-Ukrainian war since 2014, providing the author’s options for scientific periodization and forecasts for its conclusion. The research methodology adopts a systematic approach, relying on the method of periodization in historical analysis. General scientific methods, such as historical and logical approaches, along with specific scientific historical methods like comparative-historical and retrospective analyses, are employed. The method of theoretical modeling is extensively used to describe potential scenarios for the war’s end. The study emphasizes that any periodization should meet specific criteria, like the global context. Historical parallels are drawn to enhance the understanding of the problem, and various options for the periodization of the MoscowUkrainian war proposed by other scholars are critically analyzed. The term “ATO” (Anti-Terrorist Operation) is subject to a critical analysis, assessing its impact on historical thought about the conflict. The author presents several options for the periodization of the war, categorized as “detailed” and “optimal.” The study also formulates and systematizes various scenarios for ending the war and explores its potential consequences in the context of future international relations. The research assesses the influence of the “strange” military mutiny in June 2023 on the socio-political situation in Muscovy (historical name for the Russian Federation). This assessment allows the author to formulate probable scenarios for the war’s conclusion.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2023, 2, 2; 33-46
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Konflikt na Morzu Południowochińskim Zarys historyczny, omówienie problemów natury politycznej i prawnej ze szczególnym uwzględnieniem elementów polityki zagranicznej Chin
    The South China Sea dispute: historical overview, discussion of problems of a political and legal nature with particular emphasis on elements of China’s foreign policy
    Конфликт в Южно-Китайском море: исторический обзор, обзор правовых и политических трудностей с уделением особого внимания элементам внешней политики Китая
    Autorzy:
    Zuziak, Maciej
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/568478.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Asia
    China
    South China Sea
    ASEAN
    UNCLOS
    Азия,
    Китай
    Южно-Китайское море
    Ассоциация государств Юго-Восточной Азии (АSEАN)
    Конвенция Организации Объединённых Наций (ООН) по морскому праву
    Opis:
    The South China Sea is one of the key interests of Chinese foreign policy. The author of the provided article will analyse geopolitical factors, including estimation of the total value of the resources of the South China Sea, further providing the reader with information about international law regulations regarding the analysed matter, as well as presenting the current situation on the South China Sea. During the realisation of said plan, the author will try to prove the thesis that the South China Sea is of utmost importance to the Republic of China, the thesis that international law is unable to resolve disputes arising from said sea, as well as the thesis that Chinese presence is gradually increasing on the South China Sea. After proving all of the highlighted theses, the author will present the most probable political forecast, as well as opinions presented in literature regarding this matter.
    Южно-Китайское море – это одна из главных тем, связанных с внешеей политикой Китайской Народной Республики. Автор статьи сделает анализ геополитических взаимоотношений на Южно-Китайском море, в том числе определит общую ценность натуральных залежей этой акватории, а также юридическую ситуацию на море. Автор представит и постарается доказать тезис о том, что Южно-Китайское море – это одна из главных территорий в создании внешеей политики Китая. Кроме того, представит тезис, что юридическо-международные договоры не в состоянии разрешать конфликты на море. В статьи идёт речь также о увеличении присутствия Китайской Народной Республики в этом регионе. В конце концов автор представит возможные варианты развития ситуации и мнения учёных на эту тему.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2018, 3(18); 131-153
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ООН та українська дипломатія в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України в умовах російсько-української війни
    The UN and Ukrainian Diplomacy in the Struggle for Independence and Territorial Integrity of Ukraine in the Context of the Russian-Ukrainian War
    Autorzy:
    Vidnyanskyj, Stepan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/21151141.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Україна
    російсько-українська війна
    Організація Об’єднаних Націй
    Рада Безпеки ООН
    українська дипломатія
    Ukraine
    Russian-Ukrainian war
    United Nations
    UN Security Council
    Ukrainian diplomacy
    Opis:
    У статті висвітлюється діяльність Організації Об’єднаних Націй і Ради Безпеки ООН під час російсько-української війни 2014-2023 рр. та активність української дипломатії із захисту незалежності й територіальної цілісності України. Аналізуються, зокрема, процеси ухвалення та голосування на сесіях Генеральної Асамблеї ООН та засіданнях Ради Безпеки щодо питань, пов’язаних з агресією РФ проти України, та вказується на їх неефективність. Наголошується на необхідності реформування всієї діяльності ООН відповідно до сучасних викликів глобального світу в умовах формування нової, багатополюсної системи міжнародних відносин. Особлива увага приділяється гострій проблемі трансформації найвпливовішого органу Організації Об’єднаних Націй – Ради Безпеки, її структури та механізмів ухвалення рішень, в основі яких ще з 1945 р. залишається принцип розподілу на постійних і непостійних членів та наділення перших – США, СРСР (а сьогодні його незаконної спадкоємиці РФ), Китайсь¬кої Народної Республіки, Франції та Великої Британії – правом вето, що вже не відповідає нині¬ш¬нім реаліям, адже ексклюзивне володіння правом вето провід¬ними грав¬цями світової політики є прямим порушенням принципу рівноправності держав-членів ООН. Також розглядається активна діяльність зовнішньополітичного відомства України під час війни Росії проти України. Йдеться не лише про реалізацію ним складних поточних завдань розширення дієвої проукраїнської коаліції у світі, відновлення загальної поваги до Статуту ООН та рівності прав незалежних держав і народів, але й про перспективи повоєнного облаштування устрою в Європі та світі за активної участі України. Підсумовується, що українська дипломатія у складних умовах воєнного стану і кризи ООН та усієї системи міжнародної безпеки досить гідно виконує свою відповідальну місію із захисту національних інтересів України в сучасному глобальному світі.
    The article highlights the activities of the United Nations and the UN Security Council during the Russian-Ukrainian war of 2014-2023 and the activity of Ukrainian diplomacy in defending Ukraine's independence and territorial integrity. The author analyses, in particular, the voting processes at the UN General Assembly and Security Council meetings on issues related to the Russian aggression against Ukraine and points out their ineffectiveness. The author emphasises the need to reform all UN activities in accordance with the current challenges of the global world in the context of the formation of a new, multipolar system of international relations. Particular attention is paid to the acute problem of transforming the most influential body of the United Nations - the Security Council, its structure and decision-making mechanisms, which have been based on the principle of division into permanent and non-permanent members since 1945. The principle of division into permanent and non-permanent members and veto power for the former - the United States, the USSR (and today its illegal successor, the Russian Federation), the People's Republic of China, France and the United Kingdom - no longer corresponds to current realities, as the exclusive possession of veto power by the leading players in world politics is a direct violation of the principle of equality of UN member states. The article also examines the active work of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine during the Russian war against Ukraine. It is not only about the realisation of the complex current tasks of expanding an effective pro-Ukrainian coalition in the world, restoring universal respect for the UN Charter and the equal rights of independent states and peoples, but also about the prospects for post-war arrangements in Europe and the world with Ukraine's active participation. It is concluded that Ukrainian diplomacy, in the difficult conditions of martial law and the crisis of the UN and the entire international security system, is quite adequately fulfilling its responsible mission of protecting Ukraine's national interests in the modern global world.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 10-44
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Международные тенденции в сфере защиты прав детей: опыт для Украины
    International tendencies in the field of the protection of children: the Ukrainian experiences
    Międzynarodowe tendencje w dziedzinie ochrony dzieci: doświadczenia Ukraińskie
    Autorzy:
    Soloduchina, Lubov
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1403711.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Collegium Witelona Uczelnia Państwowa
    Tematy:
    Konwencja ONZ o prawach dziecka
    rodzinne formy wychowania dzieci
    deinstytucjonalizacja
    wsparcie społeczne dla rodzin
    Конвенция ООН о правах ребенка
    семейные формы воспитания
    деинституциализация
    социальная поддержка семей
    UN Convention on the Rights of the Child
    family forms of child-rearing
    deinstitutionalisation
    social support for families
    Opis:
    W artykule analizowane jest podejście do ochrony praw dzieci w praktyce międzynarodowej. Przedstawiono cechy zaspokajania potrzeb dzieci związane z finansowaniem, zasobami ludzkimi, dostępnością różnych usług w rozwiniętych krajach Europy. Opisano główne aspekty regulacji prawnych w tym obszarze. Ujawniono szereg wspólnych, charakterystycznych elementów międzynarodowych i ukraińskich systemów opieki nad dziećmi. Zaakcentowano głównie zagraniczne doświadczenia, które powinny być wprowadzone na Ukrainie, przede wszystkim w zakresie postępowań sądowych dotyczących dzieci, środków zapobiegawczych i karnych mających na celu wywieranie wpływu na rodziców. Podkreślono rolę społeczeństwa w zajmowaniu się ochroną praw i uzasadnionych interesów dzieci.
    В статье исследованы подходы к защите прав детей в международной практике, раскрыты особенности обеспечения потребностей детей, связанные с финансированием, кадровым потенциалом, доступностью различных услуг в развитых странах Европы, охарактеризованы основные аспекты нормативно-правового регулирования в этой сфере, выявлен ряд совместных и отличительных составляющих в международных и украинской системах охраны детства, акцентировано внимание на зарубежном опыте, который целесообразно внедрять в Украине, прежде всего, в направлениях судопроизводства касательно детей; превентивных и карательных мер воздействия на родителей, а также роли общины в решении вопроса защиты прав и законных интересов детей.
    This paper explores the approaches to the protection of children's rights in international practice, the issues connected with satisfying children's needs related to financing, human resources, accessibility of different services in developed European countries, describes the main aspects of legal regulations in this field, identifies a number of common and particular components in the international and national systems of childhood protection; with the emphasis on foreign solutions which could be implemented in Ukraine, first of all, in the areas of child justice; preventive and punitive measures to influence parents, and the role of the community in resolving the issues related to the protection of the rights and legitimate interests of children.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej im. Witelona w Legnicy; 2020, 2, 35; 75-90
    1896-8333
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej im. Witelona w Legnicy
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Armenia – Azerbaijan Nagorno-Karabakh Conflict and New Threats to the International Security Architecture in the Modern Period: Challenges and Responses
    Армяно-азербайджанский нагорно-карабахский конфликт и новые угрозы для международной архитектуры безопасности в современном периоде: вызовы и реакции
    Autorzy:
    Mammadov, Sadir
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/568768.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    ethnic separatist tendencies international security
    intensification of migrant problem of
    Europe
    the OSCE Minsk Group
    the UN Security Council
    этнические сепаратистские тенденции
    Международная безопасность
    Усиление проблемы мигрантов в
    Европе
    Минская группа ОБСЕ
    Совет Безопасности ООН
    Opis:
    In the paper, we present new threats and dangers in the present international arena and their impact on the system of international security. We analyze the causes and development of these issues the international law system, paying particular attention to the case of Armenian-Azerbaijan Nagorno-Karabakh conflicts. We also discuss possible solutions to these problems proposed by experts. Some of the most interesting issues we address in the paper include the increasing activity of ISIL, cybercrimes, Ukraine crisis, immigration flow to Europe in recent years. All these problems are viewed from the multicultural perspective. We also analyze the genesis of ethnic conflicts, and put forward some recommendations for resolving them. We discuss the factors that led to the Nagorno-Karabakh conflicts, possible solutions to this problem, and a dangerous double standard policy. Terrorist threats, as well as “frozen” conflicts, resulted in the need for deepening interstate cooperation in the security sector.
    В настоящем документе представляются новые угрозы и опасности на ны- нешней международной арене и их влияние на систему международной без- опасности. Мы анализируем причины и развитие этих проблем в системе международного права, уделяя особое внимание случаю армяно-азербайд- жанских нагорно-карабахских конфликтов. Обсуждаются также возможные решения этих проблем, предложенные экспертами. Некоторые из наиболее интересных вопросов, которые мы рассматриваем в документе, включают увеличение активности ISIL, киберпреступлений, кризиса в Украине, им- миграционного потока в Европу в последние годы. Все эти проблемы рас- сматриваются с точки зрения многокультурности. Мы также анализиру- ем генезис этнических конфликтов и выдвигаем некоторые рекомендации по их разрешению. Мы обсуждаем факторы, которые привели к конфлик- там нагорно-карабахского конфликта, возможные решения этой проблемы и опасная политика двойного стандарта. Террористические угрозы, а также «замороженные» конфликты привели к необходимости углубления межго- сударственного сотрудничества в секторе безопасности.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2018, 2(17); 57-72
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Policy of Non-proliferation of Nuclear Weapons: History and Modernity
    ПОЛІТИКА НЕРОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
    Autorzy:
    Kudryachenko, A.
    Potiekhin, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894475.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    non-proliferation, nuclear weapons, disarmament, NPT, IAEA, UN, USA, Russia
    нерозповсюдження, ядерна зброя, роззброєння, ДНЯЗ, МАГАТЕ, ООН, США, РФ
    Opis:
    Стаття містить огляд українських та зарубіжних джерел з питань нерозповсюдження ядерної зброї, взаємопов’язаних з ним проблем ядерного роззброєння та використання «мирного» атому. Наводяться маловідомі факти з історії нерозповсюдження, спроб поставити ядерну енергію під ефективний міжнародний контроль та причини, з яких цього не вдалося зробити. Основний зміст статті складає аналіз ДНЯЗ, МАГАТЕ та споріднених з ними міжнародних режимів і організацій, успіхів та невдач у реалізації політики нерозповсюдження. Констатується, що існує збереження досить стійкого режиму нерозповсюдження з моменту вступу в силу ДНЯЗ – нині налічується тільки дев’ять держав з ядерною зброєю, і ця кількість залишається незмінною протягом останніх 25 років. Режим ДНЯЗ є майже універсальним – 190 держав-учасниць та тільки п’ять залишаються поза ним (Індія, Ізраїль, Північна Корея, Пакистан, Південний Судан). Водночас, згідно з деякими прогнозами, зростає вірогідність становлення світу «поширеного ядерного розповсюдження» до 2030 р. Розглянуто особливості позицій США та РФ в питаннях політики нерозповсюдження ядерної зброї.
    The article provides an overview of Ukrainian and foreign sources on the non-proliferation studies and interconnected with it problems of nuclear disarmament and the use of “peaceful” atom. We give little-known facts from the history of non-proliferation, attempts to put nuclear energy under effective international control and reasons why this could not be done. The main content of the article is an analysis of the NPT, IAEA and related international regimes and organizations, successes and failures in implementing the policy of non-proliferation. It is noted, on the one hand, maintaining a fairly steady non- proliferation regime since the entry into force of the NPT in 1970 – now there are only nine states with nuclear weapons, and this number remains unchanged over the past 25 years. NPT regime is almost universal – it includes 190 States Parties and only five remain outside (India, Israel, North Korea, Pakistan and South Sudan). However, according to some forecasts, increasing threat is likelihood of becoming world “widespread nuclear proliferation” in 2030. Features of positions of the US and Russia in matters of nonproliferation policy are studied.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2017, 3; 81-108
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Yalta Conference of the “Big Three” in 1945 and Ukraine’s Appearance on the International Stage
    ЯЛТИНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ДЕРЖАВ «ВЕЛИКОЇ ТРІЙКИ» 1945 Р. І ВИХІД УКРАЇНИ НА МІЖНАРОДНУ АРЕНУ
    Autorzy:
    Kudryachenko, A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894459.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    International Conference, big states’ coalition, arrangement of Europe and the world, unconditional surrender, UN, Ukraine
    міжнародна конференція, великі держави, антигітлерівська коаліція, облаштування Європи і світу, беззастережна капітуляція, ООН, Україна
    Opis:
    У статті здійснено аналіз рішень Ялтинської міжнародної конференції лідерів трьох союзницьких держав СРСР, США і Великої Британії щодо розв’язання ключових питань завершального етапу війни із нацистською Німеччиною і її сателітами: координації воєнних заходів, створення чотирьох окупаційних зон на її території, задекларованої спільної мети щодо беззастережної капітуляції і принципів повоєнної демілітаризації та денацифікації Німеччини, справедливого покарання всіх воєнних злочинців, відшкодування збитків, заподіяних гітлерівцями і створення Міжсоюзної контрольної комісії у Москві. У статті розглядаються узгоджені рішення стосовно створення постійного механізму для регулярних консультацій між трьома міністрами закордонних справ союзних держав, відносно повоєнного облаштування Європи і світу, засад політики союзників на визволених територіях. З’ясовуються умови cтворення нової системи взаємовідносин і сфер впливу великих держав у світі. Окремо аналізуються рішення союзників відносно створення ООН і включення України до країн-засновниць цієї міжнародної організації, а також розкриваються питання її міжнародної правосуб’єктності у повоєнні десятиліття.
    The article analyzes the decisions of the Yalta international conference of the leaders of  the  Allied States, i.e.  USSR,  USA and  UK, aimed at solving the key issues of the final stage of  war with Nazi Germany and its satellites: coordination of military activities,  creation of four occupation zones on German territory, declared common goal of unconditional surrender as well as the principles of the post-war demilitarization and denazification of Germany, just punishment of war criminals, compensation for damages caused by the Nazis and  creation of the inter-Alliance  Control Commission in Moscow. The article considers the agreed decisions on establishing a permanent mechanism for regular consultations among the three Foreign Ministers of the Allied States related to  post-war arrangement and order in Europe and the world as well as the Allies’ policy on liberated territories. The author analyses the conditions leading to creation of the new system of relations and spheres of influence of the great powers in the world. The article contains a special  analysis of Allies’ decisions regarding  creation of the UN and  inclusion of Ukraine into the number of states-founders of this international organization. The issues related to legal capacity of Ukraine in the post-war decades are also considered.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 97-121
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Соціально-економічні підсумки першої декади ХХI століття: глобальні асиметрії та диспропорції розвитку країн світу
    The first decade’s social and economic results of the twenty-first century: global asymmetry and distortions of the world
    Autorzy:
    Chernega, O. B.
    Bocharova, Y. G.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692484.pdf
    Data publikacji:
    2012
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    розвинені країни
    країни
    що розвиваються
    асиметрії
    диспропорції
    абсолютний розрив
    ООН
    Всесвітній банк
    developed countries
    developing countries
    asymmetry
    disparities
    the absolute gap
    UNO
    World Bank
    Opis:
    In the article the modern features of global asymmetries and disparities of socio-economic development are analyzed. The most important gaps between the rich and poor countries are defined
    Здійснено аналіз сучасних особливостей прояву глобальних асиметрій та дис-пропорцій соціально-економічного розвитку, визначено найбільш суттєві «розриви» між бідними та багатими країнами.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2012, 1; 26-30
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-8 z 8

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies