Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Китай" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 46
Tytuł:
Reforma systemu bezpieczeństwa narodowego ChRL
The Reform of the Chinese State Security System
Реформа национальной безопасности КНР
Autorzy:
Olechowski, Adam Paweł
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28855638.pdf
Data publikacji:
2023-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Китай
безопасность
реформа
стратегия
политика
China
security
reform
strategy
policy
Opis:
With Xi Jinping’s assumption of power in China, large-scale reforms of the entire state system have begun in this country, especially those related to broadly understood security. The aim is to improve the functioning of the Chinese state in the 21st century and ensure its position as a world leader. It is also important that in the reform of the national security system, the Chinese state leadership paid attention not only to this system’s basic elements, i.e., the army and the police, but also to the rule of law and social and environmental security. Such a broad approach to the issue of national security proves strategic thinking as well as understanding and considering the processes taking place in the contemporary world./p>
С приходом к власти в Китае Си Цзиньпина в этой стране начались масштабные реформы всей государственной системы, особенно тех ее секторов, которые связаны с безопасностью в широком смысле. Целью этих реформ является не только улучшение функционирования китайского государства в XXI веке, но и обеспечение его позиции мирового лидера. Немаловажно и то, что при реформировании системы национальной безопасности китайское государственное руководство уделяло большое внимание не только базовым элементам этой системы, т.е. армии и полиции, но и правопорядку, социальной и экологической безопасности. Столь широкий подход к вопросу национальной безопасности свидетельствует о стратегическом мышлении, а также о понимании и учете процессов, происходящих в современном мире.
Źródło:
Studia Orientalne; 2023, 2(26); 7-19
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Західна Євразія: пошук регіональної безпекової парадигми
Western Eurasia: the Search for a Regional Security Paradigm
Autorzy:
Bevzyuk, Evgen
Kotlyar, Olga
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/21151169.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
США
ЄС
Китай
Росія
Україна
Азія
ОДКБ
НАТО
геополітика
імперія
регіон
конфлікт
безпека
Радянський Союз
війна
агресія
міжнародні відносини
пострадянській простір
корупція
зовнішня політика
USA
EU
China
Russia
Ukraine
Asia
CSTO
NATO
geopolitics
empire
region
conflict
security
Soviet Union
war
aggression
international war
post-traditional expanse
corruption
foreign policy
Opis:
У статті проаналізовано обставини формування нової безпекової парадигми у країнах Азії (колишні Радянські республіки – Вірменія, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан, Азербайджан, Узбекистан, Казахстан). Сутінки біполярності, на жаль, не відкрили нової якісної сторінки в системі регіональної безпеки. Глобальні соціально-економічні трансформації і політичні потрясіння додали політичної нестабільності й невизначеності. На цьому історико-політичному тлі війна Росії проти України стала точкою біфуркації для такого регіону, як Західна Євразія. Актуальність теми дослідження обумовлена міжнародно-політичними процесами, які сьогодні відбуваються на території колишнього Радянського Союзу. Безпековий формат колишніх республік Союзу за традицією розглядають переважно в регіональному – пострадянському геополітичному контексті. Тому при аналізі зовнішньополітичних особливостей регіону слід враховувати факт тривалого перебування азійських республік у складі СРСР. При цьому процес розпаду Радянського Союзу принципово не змінив специфічного статусу Росії у євразійському «Хартленді». Росію з південними республіками колишнього Союзу впродовж тривалого часу пов’язували узи загальної імперської історії, культури та цінностей. Утім, факт багаторічного перебування Азії під політичним дахом Російської імперії визначив парадигму патерналістського ставлення Росії до країн регіону та на багато років означив рамки регіональної безпекової парадигми. Регіональні політичні процеси є актуальною проблемою в системі дослідження процесів та явищ на пострадянському просторі, викликаючи зіткнення різних поглядів і практики. У центрі дослідження – проблема минулого та сучасності у країнах Азії (колишніх радянських республік) як міжнародних регіональних акторів та визначення можливих перспектив розвитку їхнього зовнішньополітичного сценарію. Мета дослідження – з’ясувати роль та місце країн Азії (колишніх республік СРСР) у процесі формування нової регіональної безпекової парадигми від моменту початку активної фази військової агресії Росії проти України. Об’єкт дослідження – Західна Євразія як сучасний регіональний феномен геополітики. Предмет дослідження – зовнішня політика сучасних країн Азії (колишніх Радянських республік) в умовах становлення нової парадигми міжнародних відносин та зростаючої конкуренції світових акторів у регіоні (США, ЄС, Китай, Росія).
The paper analyzes the circumstances of the formation of a new security paradigm in Asian countries (former Soviet republics - Armenia, Kyrgyzstan, Turkmenistan, Tajikistan, Azerbaijan, Uzbekistan, Kazakhstan). The twilight of bipolarity, unfortunately, did not open a new qualitative page in the system of regional security. Global socio-economic transformations and political upheavals have added to political instability and uncertainty. Against this historical and political background, Russia's war against Ukraine became a bifurcation point for such a region as Western Eurasia. The relevance of the research topic is determined by the international political processes that are taking place today in the territory of the former Soviet Union. The security format of the former republics of the Union is traditionally considered mainly in the regional - post-Soviet geopolitical context. Therefore, when analyzing the foreign policy features of the region, one should take into account the fact that the Asian republics were part of the USSR for a long time. At the same time, the process of the collapse of the Soviet Union did not fundamentally change the specific status of Russia in the Eurasian “Heartland”. For a long time, Russia and the southern republics of the former Soviet Union were bound by ties of common imperial history, culture and values. However, the fact that Asia has been under the political roof of the Russian Empire for many years has determined the paradigm of Russia's paternalistic attitude towards the countries of the region and for many years defined the framework of the regional security paradigm. Regional political processes are an urgent problem in the system of researching processes and phenomena in the post-Soviet space, causing a clash of different points of view and practice. The focus of the research is the problem of the past and present in the countries of Asia (former Soviet republics) as international regional actors and the determination of possible prospects for the development of their foreign policy scenario. The purpose of the study is to clarify the role and place of Asian countries (former republics of the USSR) in the process of forming a new regional security paradigm from the moment of the beginning of the active phase of Russia's military aggression against Ukraine. The object of research is Western Eurasia as a modern regional phenomenon of geopolitics. The subject of the study is the foreign policy of modern Asian countries (former Soviet republics) in the conditions of the formation of a new paradigm of international relations and the growing competition of world actors in the region (USA, EU, China, Russia).
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 81-105
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Środowisko pracy w Chinach
Work environment in China
Рабочая среда в Китае
Autorzy:
Kolasińska, Elżbieta
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2176723.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
China
workaholism
karoshi
karojisatsu
the 996 model
workplace
Китай
трудоголизм
кароси
кародзисацу
модель 996
рабочее
место
Opis:
China is a country based on traditional values on the one hand, and on the other, oriented towards the modern advances of globalization. It has undergone a wide range of socio-economic changes. The working environment in China is influenced by both classic and contemporary factors. This article discusses dysfunctional phenomena occurring in the working environment in China. These include workaholism, karoshi, karojisatsu, the 996 model, and the “lying flat” movement. The study is a critical analysis of labor relations in China.
Китай – это, с одной стороны, страна, основанная на традиционных ценностях, а с другой – ориентированная на современные достижения глобализации. Китай, несомненно, представляет собой ряд социально-экономических изменений. На рабочую среду в Китае влияют как классические, так и современные факторы. В статье рассматриваются дисфункциональные явления, встречающиеся в рабочей среде Cрединного Царства. Среди избранных проанализированы трудоголизм, кароси, каро дзисацу, модель 996, а также движение «лежа плашмя». Исследование представляет собой критический анализ условий труда в Китае.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 4(35); 161-180
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Threats to National Security Arising from Economic Cooperation with the People’s Republic of China
Угрозы национальной безопасности, возникающие в результате экономического сотрудничества сКитайской Народной Республикой
Autorzy:
Matras, Tomasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2176057.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
China
economic cooperation
national security
security threat
political pressure
investment
Китай
экономическое сотрудничество
национальная
безопасность
угроза безопасности
политическое давление
инвестиции
Opis:
In the last thirty years, China became one of the most important elements of the global economy. China is one of the leading investor countries. In 2020, the value of outward Foreign Direct Investment from China amounted to approximately 153.71 billion U.S. dollars. Therefore, the threat of making other countries dependent on Chinese pressure is growing. Chinese leaders tend to use the potential benefits of cooperation with them as a bargaining card in relations with other countries – both developing and developed. This research article aims to present aspects of economic cooperation with China that are usually overlooked in public discourse and to arouse the reader’s interest in the subject. This article is largely descriptive, based on scientific studies and analyses of Polish and foreign researchers. The author has used historical, comparative, and monographic methods in his research.
Китай за последние тридцать лет стал одним из важнейших элементов мировой экономики. Китай является одной из ведущих стран-инвесторов. В 2020 году стоимость исходящих прямых иностранных инвестиций из Китая составила около 153,71 миллиарда долларов США. Поэтому угроза попадания других стран в зависимость от давления Китая растет. Китайские лидеры склонны использовать потенциальные выгоды от сотрудничества с ними в качестве разменной карты в отно шениях с другими странами – как развивающимися, так и развитыми. Цель данной научной статьи – представить те аспекты экономического сотрудничества с Китаем, которые обычно упускаются из виду в публичном дискурсе, и пробудить интерес читателя к этой теме. Данная статья носит в значительной степени описательный характер и основана на научных исследованиях и анализе польских и зарубежных ученых. В своем исследовании автор использовал исторический, сравнительный и монографический методы.
Źródło:
Studia Orientalne; 2022, 4(24); 40-55
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Uwarunkowania instytucjonalno-prawne rozwoju przedsiębiorstw społecznych w Chinach: przepisy krajowe i lokalne programy pilotażowe
Institutional and legal conditions for the development of social enterprises in China: the national provisions and the local pilot schemes
Институциональные и правовые условия развития социальных предприятий в Китае: национальные положения и местные пилотные схемы
Autorzy:
Radomska, Ewa
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2043279.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
social enterprise
pilot schemes
accreditation systems
Chengdu
ShundeFoshan
Shenzhen
Beijing
China
социальное предприятие
пилотные схемы
системы аккредитации
Чэнду
Шунде-Фошань
Шэньчжэнь
Пекин
Китай
Opis:
The aim of the article is to assess the institutional and legal conditions for the development of social enterprises in China by analyzing the current national provisions, indirectly relating to these entities, the local pilot schemes and the accreditation systems of social enterprises operating within them, as well as to formulate recommendations to decisionmakers concerning further necessary measures for the development of social enterprises. The analysis carried out has drawn several key conclusions. China is at an early stage in the implementation of institutional and legal solutions which are important for the development of social enterprises. There are no national laws and policies regulating the status and functioning of these entities. The national provisions on non profit law and company law relate indirectly to social enterprises. A complementary set of rules is needed to take account of the hybrid organisational form of social enterprises. In addition, a comprehensive assessment of the existing institutional and legal arrangements implemented under local pilot schemes (in Chengdu, Shunde-Foshan, Shenzhen, Beijing) is needed. They provide the basis for national legislation and policies relating to social enterprises. Insufficient understanding of the concept and the importance of social entrepreneurship by decision-makers at the government level can be considered problematic.
Цель статьи - оценить институциональные и правовые условия развития социальных предприятий в Китае путем анализа действующих национальных положений, косвенно касающихся этих субъектов, местных пилотных схем и действующих в них систем аккредитации социальных предприятий, а также сформулировать рекомендации лицам, принимающим решения, относительно дальнейших необходимых мер по развитию социальных предприятий. Проведенный анализ позволил сделать несколько ключевых выводов. Китай находится на ранней стадии внедрения институциональных и правовых решений, важных для развития социальных предприятий. Отсутствуют национальные законы и политика, регулирующие статус и функционирование этих организаций. Национальные положения о некоммерческом праве и законе о компаниях косвенно касаются социальных предприятий. Дополнительный набор правил необходим для учета гибридной организационной формы социальных предприятий. Кроме того, необходима всесторонняя оценка существующих институциональных и правовых механизмов, реализованных в рамках местных пилотных схем (в Чэнду, Шунде-Фошань, Шэньчжэнь, Пекин). Они обеспечивают основу для национального законодательства и политики в отношении социальных предприятий. Проблема по-прежнему заключается в недостаточном понимании концепции и важности социального предпринимательства лицами, принимающими решения на государственном уровне.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 1(32); 108-128
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Семіотико-композиційні аспекти формування творів станкового живопису китаю: загальнотеоретичний аналіз
Semiotico-compositive aspects of the formation of chinese equipment painting works: general theoretical analysis
Autorzy:
Sin, Khuan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2036936.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
China
easel painting
semiotics
stylistic traditions
stylistics
works of easel painting
Китай
станковий живопис
cеміотика
стилістичні традиції
стилістика
твори станкового живопису
Opis:
The scientific article is devoted to the complex analysis of semiotic-compositional aspects of formation of works of easel painting of China. It established that taking into account the holistic and fundamental changes that took place in the spiritual life of society in the late XX –early XXI century and due to the transformations taking place in the fine arts of China, it is obvious that profound changes have affected the methodology of philosophical knowledge and the foundations of artistic creativity. In art, the practice of artistic creativity and the accompanying philosophical reflection always go hand in hand, fully determining each other. In turn, attention to some specific aspects of the formation of the compositional construction of a work of art is not only able to promote practice, but can deepen the degree of penetration into all aspects of the topic under consideration. Emphasis is placed on the fact that extrapolating such a method to the study of the phenomena of compositional construction, we can afford to trace the relationship between individual artistic styles and their relationship to the goals and objectives of composition. This allows us to distinguish two aspects of the study: the attitude to the composition, its goals, objectives, methods and techniques in the context of the analyzed individual artistic styles; attitude to the composition, its goals, objectives, methods and techniques, as a communicative model of “open” type, in which the message changes as codes change, and the use of certain codes is dictated by ideology, features of historical development, translational movement of semiosis.
Наукова стаття присвячена комплексному аналізу семіотико-композицій- них аспектів формування творів станкового живопису Китаю. Встанов- лено, що беручи до уваги цілісні та ґрунтовні зміни, що відбулися в ду- ховному житті суспільства наприкінці XX–початку XXI ст. та зумовлені трансформаціями, що відбуваються в образотворчому мистецтві Китаю, стає очевидним, що глибокі перетворення торкнулися методології філо- софського пізнання та основи художньої творчості. У мистецтві практика художньої творчості та супутня їй філософська рефлексія завжди йдуть пліч-о-пліч, повноцінно детермінуючи ода одну. Своєю чергою увага до деяких специфічних аспектів формування композиційної побудови худож- нього твору не тільки здатна просунути практику, а й може поглибити ступінь проникнення в усі аспекти теми, що розглядається. Акцентовано увагу на тому, що, екстраполюючи подібний метод на дослідження феноменів композиційної побудови, ми можемо дозволити собі простежити взаємозв’язок між окремими художніми стилями та їх ставленням до цілей і завдань композиції. Це дозволяє виділити два ас- пекти досліджуваного: ставлення до композиції, її цілей, завдань, способів та прийомів у контексті аналізованих окремих художніх стилів; ставлення до композиції, її цілей, завдань, способів та прийомів як до комунікативної моделі «відкритого» типу, в якому повідомлення змінюється в міру того, як змінюються коди, а використання тих чи інших кодів диктується ідеологі- єю, особливостями історичного розвитку, поступальним рухом семіозісу.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 1(33); 177-193
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
“Asia-Pacific Dream” – Chinese Regional Integration Project
«Азійсько-Тихоокеанська мрія» – китайський проєкт регіональної інтеграції
Autorzy:
Oliynyk, Oleh
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676586.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Китай
Азійсько-Тихоокеанський регіон
Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС)
розвиток
інтеграція
згуртованість
гармонія
глобалізація
China
Asia-Pacific region
Asia-Pacific Economic Cooperation (APEC)
Asia-Pacific Dream
development
integration
cohesion
harmony
globalization
Opis:
In the 21st century, China has significantly strengthened its role in world historical processes. In 40 years of reform and openness, China has not only become a world leader in economic development, it has also become an active player in the world political arena. China began to show greater interest in world development and at the same time began to actively integrate into the world community, seeking to prove the global benefits of cooperation with China. The Chinese leadership believes that China cannot stand aside from world processes and, like the rest of the world, be held hostage to the policies of other countries and bear the brunt of all the negative consequences of such policies. As a result, it was taken a course for active integration with the world community and strengthening China’s participation and influence in world processes. For this purpose, several strategic strategies have been developed to achieve a specific goal, including “going abroad”, “globalizing”, “internationalizing” and others. At the same time, the strengthening of integration processes in the world could not leave the country’s leadership indifferent, so China began to pay more attention to participation in both global and regional integration processes. One such area was China’s accession to the Asia-Pacific Economic Cooperation (APEC) in 1991. These areas have identified three key aspects of the Asia-Pacific Dream concept: development and economic cohesion, the unification of Asia with an emphasis on harmony, mutual benefit and prosperity in the region. The China Asia-Pacific Dream initiative aims to maintain stable and friendly partnerships with neighboring countries in order to build mutual trust. China has identified a number of common challenges that the parties must address in order to build an Asian community. China hopes to work with its partners to create a beautiful region that will lead the world, benefit all parties and bring prosperity to future generations. In this context, the Chinese leadership has identified a number of areas for development for the Asia-Pacific region.
У ХХІ столітті Китай значно посилив свою роль в світових історичних процесах. За 40 років політики реформ та відкритості Китай не тільки перетворився на країну-лідера в світовому економічному розвитку, він також став активним гравцем на світовій політичній арені. Китай почав виявлять більший інтерес до світового розвитку і поряд з цим почав активно інтегруватись у світове співтовариство, прагнучи довести світові переваги від співпраці з Китаєм. Керівництво країни вважає, що Китай не може стояти осторонь світових процесів, і як решта країн світу бути заручником політики інших країн та нести тягар усіх негативних наслідків від такої політики. В результаті було взято курс на активну інтеграцію з світовим співтовариством та посилення участі та впливу Китаю в світових процесах. З цією метою було розроблено кілька стратегічних стратегій спрямованих на досягнення визначеної мети серед яких – «йти зовні», «глобалізуватись», «інтернаціоналізуватись» та інші. Водночас посилення інтеграційних процесів в світі не могло залишити керівництво країни байдужими, тому Китай почав приділяти більшої уваги до участі як в глобальних так і регіональних інтеграційних процесах. Одним з таких напрямків стало приєднання Китаю в 1991 р. до форму Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Визначено три аспекти для майбутнього АТЕС, а саме: поглиблена регіональна економічна інтеграція; сприяння інноваційному розвитку, економічна реформа та зростання; посилення всебічного розвитку інфраструктури та з’єднання. Ці напрями визначили три ключові аспекти концепції «Азійсько-Тихоокеанської мрії» – розвиток та економічна з’єднаність, об’єднання Азії з акцентом на гармонію, взаємну вигоду та процвітання в регіоні. Китайська ініціатива «Азійсько-Тихоокеанської мрії» спрямована на підтримку стабільних та дружніх партнерських стосунків з сусідніми країнами, з метою формування взаємодовірчих відносин. Китай розраховує спільно з партнерами створити прекрасний регіон, який поведе за собою світ, сприятиме всім сторонам та принесе процвітання майбутнім поколінням. В цьому контексті керівництво Китаю визначило низку напрямків розвитку для АТР.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 131-146
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
China as a Strategic Economic Partner in the Concepts of Russian Foreign Policy in the 2020s
Китай как стратегический экономический партнер в концепциях внешней политики России в 2020-е годы
Autorzy:
Lisiakiewicz, Rafał
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930228.pdf
Data publikacji:
2021-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Russia
China
Russian foreign policy
Russian Chinese partnership
geopolitics
Россия
Китай
российская внешняя политика
российско-китайское партнерство
геополитика
Opis:
The article presents an idea of the possible Russian - Chinese strategic economic partnership at the beginning of the 21st century. The author indicates the main factors influencing Russian Federation foreign policy towards China from the perspective of a neoclassical realism.The author stands that according to J. Rosenau, the main factors determining the Russian foreign policy are idiosyncratic and role. Then he analyses the Russian documents of foreign policy, economic data and geopolitical ideas. On that ground, he makes a simple analyse using the neoclassical realism model, that’s integrates Foreign Policy Analyse and International Relations Theory, joining independent and intervening variables, to support the article’s hypotheses. That hypotheses say that, firstly, The Peoples Republic of China (PRC) plays a role of diversification of Russia’s international economic ties; and secondly, The PRC status as a Russia’s strategic partner is at issue, despite the official declarations of both sides.
В статье представлена идея возможного российско-китайского стратегического экономического партнерства в начале XXI века. С точки зрения неоклассического реализма автор указывает основные факторы, влияющие на внешнюю политику Российской Федерации в отношении Китая. Ссылаясь на мнение Дж. Розенау, автор считает, что главными определяющими российскую внешнюю политику являются факторы идиосинкразии и роли. Затем он анализирует российские документы внешней политики, экономические данные и геополитические идеи. На этом основании автор проводит простой анализ (используя модель неоклассического реализма, которая объединяет анализ внешней политики и теорию международных отношений), сопоставляя независимые и промежуточные переменные, чтобы подтвердить гипотезы статьи. Первая из них звучит: Китайская Народная Республика играет роль диверсификации международных экономических связей России. Суть второй гипотезы состоит в том, что статус КНР как стратегического партнера России остается под вопросом, несмотря на официальные заявления обеих сторон.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2021, 1(28); 43-65
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
From Economic to Geopolitical Policy: The Middle East on the Silk Road
От экономики до геополитики: Ближний Восток на Шелковом Пути
Autorzy:
Khalaf, Yousif
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930225.pdf
Data publikacji:
2021-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Silk Road
China
Middle East
Geopolitics
Шелковый путь
Китай
Ближний Восток
геополитика
Opis:
The article aims to present and evaluate the activities and politics of the People’s Republic of China in the Middle East, and to define its objectives through the Silk Project. It will provide an overview of the most important changes in the Chinese foreign and political policy, and the importance of the Middle East, particularly the Silk Road to China, and it will try to answer the following questions: How important is the Middle East for the Silk Road? Will the Chinese project bring stability to the region in light of the fierce competition between the great powers? The article adopted the hypothesis that China’s involvement in the Middle East will deepen the conflict between the countries of the region among themselves, and thus become a fertile ground for international conflicts to the international conflict.
В статье проводится анализ и дается оценка действий и политики Китайской Народной Республики на Ближнем Востоке, а также целей, на достижение которых направлен «Шелковый Проект». Данное исследование показывает важнейшие изменения в международной политике КНР, важное значение Ближнего Востока и особенно Шелкового пути для Китая, а также попытается ответить на следующие вопросы: насколько важен Ближний Восток для Шелкового пути; может ли китайский проект благоприятствовать стабильности региона, особенно в условиях роста гонки сверхдержав? Статья основывается на гипотезе, что вовлечение Китая в дела Ближнего Востока только усилит конфликты между странами региона и таким образом создаст плодородную почву для международных конфликтов.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2021, 1(28); 85-103
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Przede wszystkim honor. Przyczyny i przejawy specyficznego postrzegania jeniectwa w kulturze Japonii – w kontraście do norm społeczeństw zachodnich
Прежде всего, честь. Причины специфического восприятия военнопленных в восточной культуре – в отличие от норм западных обществ
Autorzy:
Weber, Kamil
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1934133.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Eastern culture
cultural differences
POW
captivity
Japan
China
Confucianism
Восточная культура
культурные различия
военнопленные
плен
Япония
Китай
конфуцианство
Opis:
Cultural differences between Western and Eastern civilizations are noticeable in the system of professed values and in many aspects of life. This also applies to the approach to captives, which was clearly demonstrated by the events of the first years after the end of World War II. An example could be the way in which former Japanese and German soldiers, who were captured after the end of the war, were treated after their return to homeland. This article aims to show the sources of these differences and, to a lesser extent, examples of behaviors which they caused. The analysis consists of references to historical, economic, social, religious, and psychological conditions, which, as intertwined, resulted in the emergence of different perceptions of an individual’s role in a society and his obligations toward the community. These conditions determined the specific attitudes of representatives of each culture in difficult war and post-war circumstances. Explaining the Japanese soldiers’ willingness to sacrifice and the importance of honor for them, reference was made to the influences of Confucianism, Buddhism, Shinto, and the bushido tradition. Showing the deeply rooted reasons for the attitudes described in the article was therefore supposed to enable their explanation.
Культурные различия между цивилизациями Востока и Запада заметны в системе декларируемых ценностей и во многих аспектах повседневной жизни. Это касается и подхода к плену, что наглядно продемонстрировали события первых лет после окончания Второй мировой войны. Примером этого может служить обращение с бывшими солдатами японской и немецкой армий, попавшими в плен после окончания войны, после их возвращения на родину. Поэтому цель данной статьи – показать источники этих различий и, в меньшей степени, примеры поведения, вызванного ими. Анализ, проведенный в тексте, заключался в ссылке на исторические, экономические, социальные, религиозные или психологические условия, которые, взаимопроникая друг друга, привели к возникновению разного восприятия роли человека в обществе и его обязательств перед обществом. Эти условия определили особенности отношения представителей каждой культуры в сложных военных и послевоенных условиях. Объясняя готовность приносить в жертву солдат японской армии и важность чести для них, была сделана ссылка на влияние конфуцианства, буддизма, синтоизма и традиции бусидо. Следовательно, показ глубоко укоренившихся причин отношения, описанного в статье, должен был дать возможность их объяснения.
Źródło:
Studia Orientalne; 2021, 2(20); 25-41
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Szanghaj jako międzynarodowe centrum finansowe - osiągnięcia i wyzwania dla dalszego rozwoju
Shanghai as an international finance center - the achievements and challenges for further development
Шанхай как международный финансовый центр - достижения и вызовы для дальнейшего развития
Autorzy:
Radomska, Ewa
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930266.pdf
Data publikacji:
2021-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Shanghai
financial market
international finance center
yuan
China
Шанхай
финансовый рынок
международный финансовый центр
юань
Китай
Opis:
The purpose of the study was to analyze selected actions, which were and are important for Shanghai to obtain the status of the international financial center, together with an initial assessment of the achievements and an indication of the challenges for further development. The carried out analysis shows, that Shanghai strengthens its position as the world’s leading international financial center. Whereas it is necessary for its further development to implement reliable market rules, that will give certainty to investors (domestic and foreign) that they have an open and fair access to the market and their interests are protected. The transparency and growing maturity of the stock market, the full liberalization of capital flows and the full interchangeability of the chinese currency play an important role. Whether Shanghai will be given the right to valuation global financial assets, depends to a significant extent on the alignment of China’s economic development and progress in the internationalization of the yuan. It also depends on whether the leading foreign financial organizations will see Shanghai as the most important platform to draw dividends from China’s economic development and the internationalization of the chinese currency. In the event of these basic conditions not being completed, Shanghai will not be able to become a fully global, mature financial center, integrated into the global financial system, taking into account, for example, the degree of internationalization of stock exchange operations.
Целью исследования был анализ отдельных направлений деятельности, которые были и важны для Шанхая в получении статуса международного финансового центра, а также предварительная оценка его достижений и определение проблем для дальнейшего развития. Проведенный анализ показывает, что Шанхай укрепляет свои позиции в качестве ведущего международного финансового центра в мире. Для его дальнейшего развития необходимо внедрить надежные рыночные правила, которые дадут инвесторам (внутренним и иностранным) уверенность в том, что они имеют открытый и справедливый доступ на рынок и что их интересы защищены. Важную роль играют прозрачность и растущая зрелость фондового рынка, полная либерализация потоков капитала и полная конвертируемость китайской валюты. Получит ли Шанхай право на оценку глобальных финансовых активов, в значительной степени зависит от выравнивания экономического развития Китая и прогресса в интернационализации юаня. Также от того, будут ли ведущие иностранные финансовые организации рассматривать Шанхай как наиболее важную платформу для получения дивидендов от экономического развития Китая и интернационализации китайской валюты. Если эти основные условия не будут выполнены, Шанхай не сможет стать полностью глобальным зрелым финансовым центром, интегрированным с мировой финансовой системой, даже с учетом степени интернационализации биржевых операций.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2021, 2(29); 164-184
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The image of Chinese and Japanese Theatre in selected popular and artistic press printed in Poland in 1930s
Образ китайского и японского театров в избранной популярной и художественной прессе Польши 1930-х годов
Autorzy:
Michalewicz, Katarzyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1931428.pdf
Data publikacji:
2021-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Th e Second Polish Republic
the interwar polish press
theatre
Chinese opera
acting
the China
the Japan
Вторая Польская Республика
довоенная пресса
Япония
Китай
театр
китайская опера
актерское искусство
Opis:
Journalists who described Oriental theatres usually based their narrative on personal experience. Both specialist, mass and popular press paid particular attention to elements that distinguished Japanese and Chinese theatre from their European counterpart. The length of performance, innovative technical solutions, different acting style were the elements that received most attention. Nonetheless, sometimes it was impossible to explain the origins of those differences. Furthermore, the above-mentioned differences usually spoke against Chinese theatre. It was criticized for different music, moveable stage scenery, exaggerated acting that was hard to understand. Such attitude was the result of lack of understanding of Chinese opera’s conventions. On the other hand, press eagerly commended the richness of Chinese actors’ costumes and ,,shadow puppet theatre”. Moreover, Polish press also stressed that both classical and modern Chinese theatre enjoyed immense popularity among Chinese people. Polish press went easy on theatrical art in Japan depicting differences that were in many cases the same as in Chinese theatre as something neutral, even positive as it gave the play magical touch. Sometimes it was emphasized that Japanese theatre could become a source of inspiration for its European counterpart. It was praised for masks, costumes, moveable stage scenery and music. It is interesting that in the last two instances Chinese theatre was looked down on. Polish press also spoke favourably of puppet theatre and ,,Takarazuka” performances. On the other hand, magazines’ opinions on acting varied.
При описании дальневосточного театра журналисты обычно использовали собственный опыт. И специализированная, и массовая, и популярная пресса уделяла особое внимание тем элементам, которые отличали китайский и японский театр от его европейского аналога. Среди них в основном были отмечены: длительность спектакля, новаторские технические решения, а также иная игра актеров. Однако не всегда можно было объяснить причины различий. Более того, в случае китайского театра вышеупомянутые различия обычно трактовались в невыгодном свете. Его критиковали, в частности, за другую музыку, трогательные декорации, а также преувеличенную и при этом непонятную игру актеров. Такое мнение сложилось из-за неправильного понимания китайской оперной конвенции. С другой стороны, пресса высоко оценила богатство костюмов китайских актеров, а также «театр теней» и подчеркнула, что как традиционный, так и современный китайский театр был популярен среди жителей Поднебесной. Журналы оценивали театральную постановку в Стране восходящего солнца гораздо мягче, показывая различия, часто такие же, как в китайском театре, как нечто нейтральное и даже положительное, придающее пьесе определенную магию. В то же время иногда подчеркивалось, что японский театр может стать источником вдохновения для своего европейского аналога. Его хвалили в первую очередь за: маски, костюмы, а также за движущиеся декорации и музыку. Стоит добавить, что в последних двух случаях виноват китайский театр. Положительно отзывались и о кукольном театре, и о спектаклях «Такаразуки». С другой стороны, журналы по-разному оценивали актерское мастерство.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2021, 3(30); 144-164
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The policy of the People’s Republic of China towards Central and Eastern Europe in 2012-2020
Политика Китайской Народной Республики в отношении Центральной и Восточной Европы в 2012-2020 гг.
Autorzy:
Kuź, Adam
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930227.pdf
Data publikacji:
2021-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
China
CEE
Germany
16+1
China-CEE
China-UE
Китай
Центральная и Восточная Европа
Германия
Китай - ЦВЕ
Китай - ЕС
Opis:
In the second decade of the 21st century, the Middle Kingdom, which had huge financial surpluses, became the world’s largest exporter of money capital, which meant that investment policy became the main element of China’s foreign policy. In the case of Central and Eastern Europe, the 16+1 (17+1) format, containing both investment policy and soft power elements, has become the basic tool of the general policy of Middle Kingdom. This article aims to define the basic principles of China’s policy towards Central and Eastern Europe. For this purpose, the following general hypothesis was formulated: Chinese policy in Central and Eastern Europe consists of presenting the countries of this region with initiatives that do not go beyond the sphere of declarations and serve as a bargaining chip in relations with Germany, the country with the greatest potential in the European Union. The general hypothesis gives rise to detailed hypotheses that were verified in individual parts of the article with the use of the comparative method. The reasons most often mentioned in the literature on the subject, such as economic, cultural, social, and political differentiation of Central and Eastern European countries, legal barriers resulting from EU legislation, insufficient recognition of the region’s needs by the Chinese side and asymmetry of expectations of both parties, undoubtedly largely contribute to the lack of effective Sino-CEE cooperation. However, they cannot be considered decisive because similar problems occur wherever Chinese companies appear. However, in many regions of the world, despite these obstacles, mutual economic relations are more dynamic than in CEE. The reasons why the potential of the 16+1 (17+1) format has not been properly used can be found primarily in the context of German-Chinese relations.
Во втором десятилетии XXI века Китай, имевший огромные финансовые излишки, стал крупнейшим в мире экспортером денежного капитала, а это означало, что инвестиционная политика стала важным элементом внешней политики Китая. В случае Центральной и Восточной Европы формат 16+1 (17+1), содержавший компонент инвестиционной политики и элементы мягкой силы, стал основным инструментом общей политики Китая в отношении Центральной и Восточной Европы. Для этого была сформулирована следующая общая гипотеза: суть политики Китая в Центральной и Восточной Европе заключалась в том, чтобы представить странам этого региона инициативы, которые не выходили за рамки деклараций и являлись разменной монетой в отношениях с Германией - страной с наибольшим потенциалом в Европейском Союзе. Общая гипотеза порождает детальные гипотезы, которые в отдельных частях статьи проверялись сравнительным методом. Причины, которые чаще всего упоминаются в литературе, такие как экономическая, культурная, социальная и политическая дифференциация стран Центральной и Восточной Европы, правовые барьеры, возникающие в результате законодательства Европейского Союза, недостаточное признание потребностей региона китайской стороной и асимметрия ожиданий с обеих сторон, несомненно, в значительной степени способствуют отсутствию эффективного сотрудничества. Однако, несмотря на это, их нельзя считать решающими, поскольку подобные проблемы возникают везде, где появляются китайские компании. Во многих регионах мира, несмотря на эти препятствия, взаимные экономические отношения более динамичны, чем в Центральной и Восточной Европе. Причины неэффективного использования потенциала формата 16+1 (17+1) можно найти прежде всего в контексте германокитайских отношений.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2021, 1(28); 66-84
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Today’s Interdependent World and China: Cooperation and Rivalry
Сегодняшний взаимозависимый мир и Китай: сотрудничество и соперничество
Autorzy:
Hübner, Wojciech
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1934135.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
China
globalization
uncertainty
cooperation and rivalry
the Belt and Road Initiative
external challenges
internal-systemic challenges
Китай
глобализация
неопределенность
сотрудничество и конкуренция
Инициатива «Один пояс
один путь»
внешние вызовы
внутренние системные вызовы
Opis:
The author examines the importance of the “Chinese factor” in today’s world from the perspective of current phenomena such as particular political and economic uncertainty, and examines them against the background of global cooperation and parallel – unprecedented competition at the same level. Globalization processes have taken place over the centuries, but have gained particular importance in our present day. However, they continue to evolve; however, we have left “the golden age” of globalization (1990–2010) already behind us and the related processes are more difficult now. They have acquired new characteristics and for a new success requires application of entirely new recipes. China ever louder talks about the need for a “new” globalization, in line with its new aspirations as a pretender for the global economy’s leadership position. The Belt and Road Initiative, launched in 2013, has been in the center of its vision. It has become the foundation for China’s foreign policy in the horizon of at least the middle of XXI century. It could be designed to re-confirm the unprecedented China’s economic success of the past four decades, which to a great extent could be derived from a skillful use of the “traditional” mechanisms of globalization. In the Belt and Road Initiative, China sees the prescription for overcoming emerging internal tensions and difficulties and the new way to a global success. The author examines the emerging at this stage, complex challenges for today’s China and the Belt and Road Initiative, that can be defined as “external” and dependent not only on own Chinese decisions. They stem e.g. from the need to overcome many barriers and cultural differences between China and its countries-partners in the Belt and Road project. On the other hand, the author identifies some “internal” challenges of systemic nature. Their reduction, and sometimes even abolition, depends mainly on mechanism applied independently by the Chinese side.
Автор анализирует важность «китайского фактора» в современном мире и с точки зрения таких современных явлений, как преобладающая особая политическая и экономическая неопределенность завтрашнего дня, и на фоне меняющихся процессов глобального сотрудничества и в то же время беспрецедентного соперничества на этом уровне. Процессы глобализации происходят на протяжении веков, но они стали особенно важными в нынешние дни, и мы видим, как они продолжают развиваться. У нас уже прошел «золотой век глобализации” (1990–2010). Сегодня процессы глобализации, безусловно, сложнее и взяли на себя новые характеристики. В этом контексте, повторение прошлого успеха со стороны Китая не может полагаться только на использование рецептов, которые когда-то привели к успеху. Китай громче и громче говорит о необходимости новой глобализации и имеет новые стремления как претендент на позицию лидера мировых структур. В основе видения Китая была инициатива «Один пояс и один путь», начатая в 2013 году, которая является и будет фундаментом внешней политики Китая, по крайней мере, до середины этого столетия. Эта инициатива может подтвердить беспрецедентный успех Китая за последние 40 лет, во многом благодаря умелому использованию традиционных процессов и механизмов глобализации. В рамках Инициативы «Один пояс и один путь» Китай видит рецепт преодоления возникающих внутренних напряженностей и трудностей и способ достижения новых успехов в глобальном масштабе. На данном этапе автор анализирует команду возникающих вызовов для современного Китая. Некоторые из них можно охарактеризовать как «внешние», не полностью зависящие от самого Китая. Они возникают, например, из-за необходимости преодоления барьеров многочисленных культурных различий между странами – партнерами Китая по проекту «Пояс и путь». С другой стороны, автор видит ряд ограничений и «внутренних» вызовов – системного характера. Их сокращение и отмена могут решаться независимо китайской стороной до тех пор, пока она сможет соответствующим образом улучшить свою собственную экономическую систему.
Źródło:
Studia Orientalne; 2021, 2(20); 7-24
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.)
China’s arctic policy: challenges to regional security (1990s – 2020s)
Autorzy:
Horobets, Oleksandr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1976312.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Arctic region
China
Russia
USA
arctic strategy
Arctic council
militarization
Арктичний регіон
Китай
Росія
США
арктична стратегія
Арктична рада
мілітаризація
Opis:
У статті проаналізовано еволюцію арктичної політики Китаю, яка за три десятиліття розширилась від окремих полярних наукових досліджень до статусу країни-спостерігача в Арктичній раді та наявності державної арктичної стратегії. КНР та РФ налагодили взаємовигідне співробітництво в Арктичному регіоні в таких умовах, коли за багатьма напрямками присутні принципові протиріччя між країнами. Захід не мав довготермінової стратегії, здатної зреагувати на сучасні виклики безпеки, зокрема в Арктичному регіоні. Коли у 2007–2008 роках Росія вдалася до спроб повернути собі втрачені позиції на світовій арені, Китай ставав все впливовішим гравцем у світі. Якщо до цього Арктика десятки років була за межами ліній суперництва, питання Крайньої Півночі, як арени військової конкуренції, почало посідати перші місця. Окремий аспект – швидка мілітаризація Арктичного регіону після 2014 року, насамперед, через зміни в російській військовій стратегії, яка поширюється на Північ. Це призвело до напружених відносин між Сполученими Штатами та Росією. Китай поки не вдавався до розширення своєї військової потуги на Арктику. Тому військовим методам протиставляється китайська політика впливу в інфраструктурній та економічній сферах, а також оцінюється їх ефективність. У статті здійснено аналіз перспектив Північного морського шляху стати міжнародною морською транспортною артерією в умовах, коли РФ з 2014 року переправила значні військові ресурси в Арктику, зокрема для закріплення за собою прав на контроль Північного морського шляху.
The article analyzes the evolution of China's Arctic policy, which has expanded over three decades from individual polar research to observer status in the Arctic Council and the existence of a state Arctic strategy. China and Russia have established mutually beneficial cooperation in the Arctic region in such conditions, when in many areas there are fundamental contradictions between the countries. The West did not have a long-term strategy capable of responding to current security challenges, including in the Arctic. When Russia tried to regain lost positions on the world stage in 2007-2008, China became an increasingly influential player in the world. If before the Arctic had been outside the lines of rivalry for decades, the question of the Far North as an arena of military competition began to take first place. China has become a long-term threat to both the United States and Russia. In previous years, with the help of the China, Moscow had the opportunity to receive the necessary investments and technologies for large-scale Arctic projects. The more Beijing attempts to establish itself as an influential player in the Arctic, the more the threat to other Arctic countries will grow. The Russian Federation has positioned itself as a leader in the region. The country's policy was aimed at strengthening this status through regional control and expansion of the military presence. This led to a response from the United States and NATO countries. In Russia it was assessed as a threat. The question arises as to what the strategy of the United States should be, and whether it will be possible to resist the costly arms race. If not, then the competition will be concentrated in the political and economic spheres. A particular aspect is the rapid militarization of the Arctic region after 2014, primarily due to changes in Russia's military strategy, which extends to the North. This has led to the tensions between the United States and Russia. China has not yet resorted to expand its military power in the Arctic. China's policy of economic and infrastructural influence is opposed to military methods. The effectiveness of Chinese non-military methods of influence is assessed.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 377-388
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 46

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies