Temat: Китай - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: У пошуках пізнання Піднебесної. Розвінчання український стереотипів про Китай
W poszukiwaniu wiedzy o Niebiańskim imperium. Obalanie ukraińskich stereotypów na temat Chin
Autorzy:: Popowa, Марія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2015079.pdf
Data publikacji:: 2021-12-23
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: Стереотип
китайський національний характер
культура
символ
розвінчання
Китай
Україна
stereotype
Chinese national character
culture
Symbol
scattering
China
Ukraine
stereotyp
chiński charakter narodowy
kultura
symbol
obalanie
Chiny
Ukraina
Opis:: Стаття досліджує стереотипи іноземних студентів китайських університетів про китайців, та вплив стереотипів на формування світогляду у іноземних студентів стосовно Піднебесної. Результати показали, що іноземні студенти змінили своє ставлення до китайських студентів після навчання у Китаї.
Artykuł analizuje stereotypy zagranicznych studentów chińskich uczelni na temat Chińczyków oraz wpływ stereotypów na kształtowanie się światopoglądu studentów zagranicznych na temat Niebiańskiego imperium. Wyniki pokazały, że studenci zagraniczni zmienili swoje nastawienie do chińskich studentów po studiach w Chinach.
The article examines the stereotypes of foreign students of Chinese universities on the Сhinese people, and the influence of stereotypes on the formation of world outlook in foreign students in relation to the Celestial Empire. The results showed that foreign students have changed their attitude to Chinese students after study in China.
Źródło:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2021, 6, 16; 111-116
1733-2249
Pojawia się w:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Семіотико-композиційні аспекти формування творів станкового живопису китаю: загальнотеоретичний аналіз
Semiotico-compositive aspects of the formation of chinese equipment painting works: general theoretical analysis
Autorzy:: Sin, Khuan
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2036936.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: China
easel painting
semiotics
stylistic traditions
stylistics
works of easel painting
Китай
станковий живопис
cеміотика
стилістичні традиції
стилістика
твори станкового живопису
Opis:: The scientific article is devoted to the complex analysis of semiotic-compositional aspects of formation of works of easel painting of China. It established that taking into account the holistic and fundamental changes that took place in the spiritual life of society in the late XX –early XXI century and due to the transformations taking place in the fine arts of China, it is obvious that profound changes have affected the methodology of philosophical knowledge and the foundations of artistic creativity. In art, the practice of artistic creativity and the accompanying philosophical reflection always go hand in hand, fully determining each other. In turn, attention to some specific aspects of the formation of the compositional construction of a work of art is not only able to promote practice, but can deepen the degree of penetration into all aspects of the topic under consideration. Emphasis is placed on the fact that extrapolating such a method to the study of the phenomena of compositional construction, we can afford to trace the relationship between individual artistic styles and their relationship to the goals and objectives of composition. This allows us to distinguish two aspects of the study: the attitude to the composition, its goals, objectives, methods and techniques in the context of the analyzed individual artistic styles; attitude to the composition, its goals, objectives, methods and techniques, as a communicative model of “open” type, in which the message changes as codes change, and the use of certain codes is dictated by ideology, features of historical development, translational movement of semiosis.
Наукова стаття присвячена комплексному аналізу семіотико-композицій- них аспектів формування творів станкового живопису Китаю. Встанов- лено, що беручи до уваги цілісні та ґрунтовні зміни, що відбулися в ду- ховному житті суспільства наприкінці XX–початку XXI ст. та зумовлені трансформаціями, що відбуваються в образотворчому мистецтві Китаю, стає очевидним, що глибокі перетворення торкнулися методології філо- софського пізнання та основи художньої творчості. У мистецтві практика художньої творчості та супутня їй філософська рефлексія завжди йдуть пліч-о-пліч, повноцінно детермінуючи ода одну. Своєю чергою увага до деяких специфічних аспектів формування композиційної побудови худож- нього твору не тільки здатна просунути практику, а й може поглибити ступінь проникнення в усі аспекти теми, що розглядається. Акцентовано увагу на тому, що, екстраполюючи подібний метод на дослідження феноменів композиційної побудови, ми можемо дозволити собі простежити взаємозв’язок між окремими художніми стилями та їх ставленням до цілей і завдань композиції. Це дозволяє виділити два ас- пекти досліджуваного: ставлення до композиції, її цілей, завдань, способів та прийомів у контексті аналізованих окремих художніх стилів; ставлення до композиції, її цілей, завдань, способів та прийомів як до комунікативної моделі «відкритого» типу, в якому повідомлення змінюється в міру того, як змінюються коди, а використання тих чи інших кодів диктується ідеологі- єю, особливостями історичного розвитку, поступальним рухом семіозісу.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 1(33); 177-193
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Західна Євразія: пошук регіональної безпекової парадигми
Western Eurasia: the Search for a Regional Security Paradigm
Autorzy:: Bevzyuk, Evgen
Kotlyar, Olga
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/21151169.pdf
Data publikacji:: 2023-11-20
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: США
ЄС
Китай
Росія
Україна
Азія
ОДКБ
НАТО
геополітика
імперія
регіон
конфлікт
безпека
Радянський Союз
війна
агресія
міжнародні відносини
пострадянській простір
корупція
зовнішня політика
USA
EU
China
Russia
Ukraine
Asia
CSTO
NATO
geopolitics
empire
region
conflict
security
Soviet Union
war
aggression
international war
post-traditional expanse
corruption
foreign policy
Opis:: У статті проаналізовано обставини формування нової безпекової парадигми у країнах Азії (колишні Радянські республіки – Вірменія, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан, Азербайджан, Узбекистан, Казахстан). Сутінки біполярності, на жаль, не відкрили нової якісної сторінки в системі регіональної безпеки. Глобальні соціально-економічні трансформації і політичні потрясіння додали політичної нестабільності й невизначеності. На цьому історико-політичному тлі війна Росії проти України стала точкою біфуркації для такого регіону, як Західна Євразія. Актуальність теми дослідження обумовлена міжнародно-політичними процесами, які сьогодні відбуваються на території колишнього Радянського Союзу. Безпековий формат колишніх республік Союзу за традицією розглядають переважно в регіональному – пострадянському геополітичному контексті. Тому при аналізі зовнішньополітичних особливостей регіону слід враховувати факт тривалого перебування азійських республік у складі СРСР. При цьому процес розпаду Радянського Союзу принципово не змінив специфічного статусу Росії у євразійському «Хартленді». Росію з південними республіками колишнього Союзу впродовж тривалого часу пов’язували узи загальної імперської історії, культури та цінностей. Утім, факт багаторічного перебування Азії під політичним дахом Російської імперії визначив парадигму патерналістського ставлення Росії до країн регіону та на багато років означив рамки регіональної безпекової парадигми. Регіональні політичні процеси є актуальною проблемою в системі дослідження процесів та явищ на пострадянському просторі, викликаючи зіткнення різних поглядів і практики. У центрі дослідження – проблема минулого та сучасності у країнах Азії (колишніх радянських республік) як міжнародних регіональних акторів та визначення можливих перспектив розвитку їхнього зовнішньополітичного сценарію. Мета дослідження – з’ясувати роль та місце країн Азії (колишніх республік СРСР) у процесі формування нової регіональної безпекової парадигми від моменту початку активної фази військової агресії Росії проти України. Об’єкт дослідження – Західна Євразія як сучасний регіональний феномен геополітики. Предмет дослідження – зовнішня політика сучасних країн Азії (колишніх Радянських республік) в умовах становлення нової парадигми міжнародних відносин та зростаючої конкуренції світових акторів у регіоні (США, ЄС, Китай, Росія).
The paper analyzes the circumstances of the formation of a new security paradigm in Asian countries (former Soviet republics - Armenia, Kyrgyzstan, Turkmenistan, Tajikistan, Azerbaijan, Uzbekistan, Kazakhstan). The twilight of bipolarity, unfortunately, did not open a new qualitative page in the system of regional security. Global socio-economic transformations and political upheavals have added to political instability and uncertainty. Against this historical and political background, Russia's war against Ukraine became a bifurcation point for such a region as Western Eurasia. The relevance of the research topic is determined by the international political processes that are taking place today in the territory of the former Soviet Union. The security format of the former republics of the Union is traditionally considered mainly in the regional - post-Soviet geopolitical context. Therefore, when analyzing the foreign policy features of the region, one should take into account the fact that the Asian republics were part of the USSR for a long time. At the same time, the process of the collapse of the Soviet Union did not fundamentally change the specific status of Russia in the Eurasian “Heartland”. For a long time, Russia and the southern republics of the former Soviet Union were bound by ties of common imperial history, culture and values. However, the fact that Asia has been under the political roof of the Russian Empire for many years has determined the paradigm of Russia's paternalistic attitude towards the countries of the region and for many years defined the framework of the regional security paradigm. Regional political processes are an urgent problem in the system of researching processes and phenomena in the post-Soviet space, causing a clash of different points of view and practice. The focus of the research is the problem of the past and present in the countries of Asia (former Soviet republics) as international regional actors and the determination of possible prospects for the development of their foreign policy scenario. The purpose of the study is to clarify the role and place of Asian countries (former republics of the USSR) in the process of forming a new regional security paradigm from the moment of the beginning of the active phase of Russia's military aggression against Ukraine. The object of research is Western Eurasia as a modern regional phenomenon of geopolitics. The subject of the study is the foreign policy of modern Asian countries (former Soviet republics) in the conditions of the formation of a new paradigm of international relations and the growing competition of world actors in the region (USA, EU, China, Russia).
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 81-105
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.)
China’s arctic policy: challenges to regional security (1990s – 2020s)
Autorzy:: Horobets, Oleksandr
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1976312.pdf
Data publikacji:: 2021-11-01
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: Arctic region
China
Russia
USA
arctic strategy
Arctic council
militarization
Арктичний регіон
Китай
Росія
США
арктична стратегія
Арктична рада
мілітаризація
Opis:: У статті проаналізовано еволюцію арктичної політики Китаю, яка за три десятиліття розширилась від окремих полярних наукових досліджень до статусу країни-спостерігача в Арктичній раді та наявності державної арктичної стратегії. КНР та РФ налагодили взаємовигідне співробітництво в Арктичному регіоні в таких умовах, коли за багатьма напрямками присутні принципові протиріччя між країнами. Захід не мав довготермінової стратегії, здатної зреагувати на сучасні виклики безпеки, зокрема в Арктичному регіоні. Коли у 2007–2008 роках Росія вдалася до спроб повернути собі втрачені позиції на світовій арені, Китай ставав все впливовішим гравцем у світі. Якщо до цього Арктика десятки років була за межами ліній суперництва, питання Крайньої Півночі, як арени військової конкуренції, почало посідати перші місця. Окремий аспект – швидка мілітаризація Арктичного регіону після 2014 року, насамперед, через зміни в російській військовій стратегії, яка поширюється на Північ. Це призвело до напружених відносин між Сполученими Штатами та Росією. Китай поки не вдавався до розширення своєї військової потуги на Арктику. Тому військовим методам протиставляється китайська політика впливу в інфраструктурній та економічній сферах, а також оцінюється їх ефективність. У статті здійснено аналіз перспектив Північного морського шляху стати міжнародною морською транспортною артерією в умовах, коли РФ з 2014 року переправила значні військові ресурси в Арктику, зокрема для закріплення за собою прав на контроль Північного морського шляху.
The article analyzes the evolution of China's Arctic policy, which has expanded over three decades from individual polar research to observer status in the Arctic Council and the existence of a state Arctic strategy. China and Russia have established mutually beneficial cooperation in the Arctic region in such conditions, when in many areas there are fundamental contradictions between the countries. The West did not have a long-term strategy capable of responding to current security challenges, including in the Arctic. When Russia tried to regain lost positions on the world stage in 2007-2008, China became an increasingly influential player in the world. If before the Arctic had been outside the lines of rivalry for decades, the question of the Far North as an arena of military competition began to take first place. China has become a long-term threat to both the United States and Russia. In previous years, with the help of the China, Moscow had the opportunity to receive the necessary investments and technologies for large-scale Arctic projects. The more Beijing attempts to establish itself as an influential player in the Arctic, the more the threat to other Arctic countries will grow. The Russian Federation has positioned itself as a leader in the region. The country's policy was aimed at strengthening this status through regional control and expansion of the military presence. This led to a response from the United States and NATO countries. In Russia it was assessed as a threat. The question arises as to what the strategy of the United States should be, and whether it will be possible to resist the costly arms race. If not, then the competition will be concentrated in the political and economic spheres. A particular aspect is the rapid militarization of the Arctic region after 2014, primarily due to changes in Russia's military strategy, which extends to the North. This has led to the tensions between the United States and Russia. China has not yet resorted to expand its military power in the Arctic. China's policy of economic and infrastructural influence is opposed to military methods. The effectiveness of Chinese non-military methods of influence is assessed.
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 377-388
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Znaczenie ropy naftowej w relacjach Chińskiej Republiki Ludowej z państwami Rady Współpracy Zatoki Perskiej w drugiej dekadzie XXI wieku
The importance of oil in the relations of the People’s Republic of China with the countries of the Gulf Cooperation Council in the second decade of the 21st century
Значение нефти в отношениях Китайской Народной Республики со странами Совета сотрудничества стран Персидского залива во втором десятилетии XXI века
Autorzy:: Mruk, Marzena
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568508.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: China
Persian Gulf
oil
security
energy
Китай
Персидский залив
нефть
безопасность
энергетика
Opis:: The development of the Chinese economy in recent years and the changing international situation has led to the People’s Republic of China increasingly seeking stable sources of energy that could feed its developing economy. The countries of the Middle East, especially the Islamic Republic of Iran, occupy a significant place in China’s energy security policy, but in the second decade of the 21st century, Beijing’s intensification of relations with Arab monarchies from the Gulf Cooperation Council can be observed. This article aims to show the role of energy security in Sino-Arab relations in the second decade of the 21st century and the importance of oil imports for the development of the economy of the People’s Republic of China.
Развитие китайской экономики в последние годы и изменение международной обстановки привели к тому, что Китайская Народная Республика все чаще стремилась к стабильным источникам энергии, которые могли бы обеспечить ее развивающуюся экономику. Страны Ближнего Востока, особенно Исламская Республика Иран, занимают важное место в политике Китая в области энергетической безопасности, но во втором десятилетии ХХI века наблюдается усиление интенсификации отношений Пекина с арабскими монархиями из Совета сотрудничества стран Персидского залива. Эта статья пытается показать роль энергетической безопасности в китайско-арабских отношениях во втором десятилетии XXI века и значение импорта нефти для развития экономики Китайской Народной Республики.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2019, 1(20); 71-85
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Zasada nieingerencji w sprawy wewnętrzne innego kraju oraz jej miejsce w polityce zagranicznej Chińskiej Republiki Ludowej
The principle of non-interference in another country internal affairs and its role in People’s Republic of China foreign policy
Принцип невмешательства и его место во внешнеполитической стратегии Китайской Народной Республики
Autorzy:: Adamczyk, Marcin
Debita, Magdalena
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1995831.pdf
Data publikacji:: 2018-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: sovereignty
principle of non-interference
international law
China
Africa
soft power
суверенитет
принцип невмешательства
международное право
Китай
Африка
мягкая сила
Opis:: This essay is an attempt to elaborate the role of state sovereignty and the resulting principle of non-interference in the law and practice of international relations. Authors undertook an attempt to map out the course of the evolutionary process of changing the perception of these rules and the relationship between the concept of state sovereignty and the principle of non-interference in the light of the most important acts of international law. Authors found a need to answer the question about whether and when interference in another country policy is legally and actually permissible. Moreover the goal of the article is to describe and to explain the role of non-interference principle in China’s foreign policy after year 1949. In order to achieve the stated assumption, authors analyze its historical determinant (dated back to the mid of nineteenth century) and also following, after the end of World War II, process of seeking support in international law, in face of two imperialism, which were adversarial to each other. Authors also consider the reasons for China’s economic success in Africa in the context of the principle of non-interference, to finally move into the issue regarding the evolution of the sovereignty perception and non-interference policy among Chinese decision-makers.
В данной статье обсуждаеться роль государственного суверенитета и вытекающий из этого принцип невмешательства во внутренние дела другой страны в международным праве и практике международных отношений. Анализируется эволюция восприятия этих принципов, а также связь между концепцией государственного суверенитета и принципом невмешательства в свете важнейших актов международного права. Авторы хотят ответить на вопрос о том, допустимо ли, с юридической точки зрения, вмешательство в политику другого государства и в каких случаях. Целью статьи является описание и объяснение роли принципа невмешательства во внешней политике Китая после 1949 года. С этой целью авторы изучили исторические предпосылки (до середины XIX века), а также процесс поиска поддержки в международном праве в лице двух враждебных империалистических государств после окончания Второй мировой войны. Авторы также рассматривают причины экономического успеха Китая в Африке в контексте принципа невмешательства и эволюцию восприятия суверенитета и невмешательства между китайскими политиками.
Źródło:: Studia Orientalne; 2018, 2(14); 7-32
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Wywiad Chińskiej Republiki Ludowej – zarys struktur i metod działalności
The intelligence service of People’s Republic of China – an outline of structures and methods of activity
Интеллектуальные службы Китайской Народной Республики – схема структур и методов работы
Autorzy:: Adamczyk, Marcin
Baraniuk, Kamil
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2007080.pdf
Data publikacji:: 2017-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: China
organizational structure of the intelligence service
cyber spying
guanxi
Китай
организационная структура разведывательной службы
кибер-шпионаж
гуаньси
Opis:: Studying Chinese intelligence service brings researchers and their readers together to identify the specific ways in which the state achieves its goals internationally. Intelligence is deeply rooted in the Chinese understanding of interstate competition, and its essential effect, ie knowledge, is a key element in rational decision-making in foreign and security policy. Intelligence is also an important tool for reducing the technological gap between the PRC and Western countries. Years of tradition, size and international status make the intelligence service of the People’s Republic of China have certain characteristics that characterize its operation. Their description may help to understand the philosophy underlying the intelligence work on Chinese characteristics, the role of these institutions in foreign policy and their methodology of action. Authors decided to focus on two aspects: the structures responsible for the interview and the specificity of the approach to collecting information. The main reason for adopting such a perspective is the desire to outline the main differences in Chinese intelligence work in relation to Western countries of cultural or even Russian. A look at the structure of the intelligence and its place in the system brings us closer to understanding what role the Chinese attribute and what they expect from the institutions called to collect information.
Изучение китайских разведывательных служб объединяет исследователей и их читателей, чтобы понять специфику того, как государство достигает своих целей на международном уровне. Интеллект глубоко укоренен в китайском понимании межгосударственной конкуренции, и его существенный эффект, то есть знания, является ключевым элементом рационального принятия решений в области внешней политики и политики безопасности. Интеллект также является важным инструментом для сокращения технологического разрыва между КНР и Западом. Годы традиций, размеров и международного статуса делают разведывательные службы Китайской Народной Республики определенными характеристиками, характеризующими ее деятельность. Их описание может помочь понять философию, лежащую в основе разведывательной работы по китайским особенностям, роль этих институтов во внешней политике и их методологию действий. Авторы решили сосредоточиться на двух аспектах: структурах, ответственных за интервью, и специфике подхода к сбору информации. Основной причиной принятия такой перспективы является стремление наметить основные различия в работе китайской разведки в отношении западных стран культурного или даже русского языка. Взгляд на структуру интеллекта и его место в системе приближает нас к пониманию роли, которую китайцы приписывают и чего они ожидают от институтов, призванных собирать информацию.
Źródło:: Studia Orientalne; 2017, 2(12); 34-58
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Wybrane aspekty stosunków chińsko-francuskich w XXI wieku
Selected Aspects of Chinese-French Relations in the 21st Century
Китайско-французские отношения как элемент европейской политики Пекина в XXI веке
Autorzy:: Mruk, Marzena
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1930241.pdf
Data publikacji:: 2020-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: China
France
economy
cooperation
21st century
Китай
Франция
экономика
сотрудничество
21 век
Opis:: The relationship of the People’s Republic of China with the French Republic was initiated in 1964 and has been constantly evolving since then. The 21st century and the changes taking place in the international system have contributed to the growth of China’s position in the international arena as a superpower, while France has been trying to maintain its dominant position in the European Union for two decades. Both countries have a lot in common and divide. The element that binds both countries together is their status in the UN Security Council, their ambivalent attitude to the superpower status of the United States, and the mutual willingness to expand economic cooperation. Among the factors that differ Beijing and Paris, there are rivalries in Africa and the approach to human rights. This does not change the fact that France is one of the main directions of China’s European policy and makes it one of Beijing’s most important political and economic partners. The international situation that both the Chinese and French governments have to face may contribute to a change in bilateral relations in the near future and the need for both sides to look for another partner in the region - in Europe through China and in Asia through France. This article aims to highlight the most important aspects of Sino-French relations in the 21st century, with particular emphasis on political and economic cooperation, especially in the context of the coronavirus pandemic. Outlining these aspects in the relations between China and France determines the construction of the article, which consists of three main parts corresponding to the relevant issues. The aim of this article is also to answer a number of research questions, such as: what were the most important controversial issues in Sino-French relations? Has the title of the most important politicians at the head of China and France influenced bilateral relations? Do relations with France’s changing relations affect the international position of the PRC? Among the research materials used in this article, Polish, English and French-language literature can be mentioned, because access to Chinese materials is extremely difficult, including their translation into other languages. A number of research methods have been used to analyze this research problem, including historical analysis and description or decision method.
Отношения Китайской Народной Республики с Французской Республикой берут свое начало с 1964 года и с тех пор постоянно развиваются. ХХI век и изменения в международной системе способствовали росту позиции Китая на международной арене как сверхдержавы, в то время как Франция пытается сохранить свое доминирующее положение в Европейском Союзе в течение двух десятилетий. Обе страны имеют много общего, как и различий. Элементом, связывающим обе страны, является их статус в Совете Безопасности ООН, их двойственное отношение к сверхдержаве - Соединенным Штатам Америки - и взаимная готовность расширять экономическое сотрудничество. Факторы, которые отличают Пекин от Парижа, это соперничество в Африке и подход к правам человека. Тем не менее это не меняет того факта, что Франция является одним из основных направлений европейской политики Китая и одним из важнейших политических и экономических партнеров Пекина. Международная ситуация, с которой сталкиваются правительства Китая и Франции, может способствовать изменению двусторонних отношений в ближайшем будущем, а также тому, что обеим сторонам придется искать другого партнера в регионе - в Европе через Китай и в Азии через Францию.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2020, 4(27); 77-94
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Wielki Nieobecny. Indie wobec inicjatywy Pasa i Drogi
The Great Missing One. India and the Belt and Road Initiative
Великий Отсутствующий. Индия и инициатива „Пояс и дорога”
Autorzy:: Zaremba, Michał
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1930239.pdf
Data publikacji:: 2020-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: China
India
sino-indian relations
New Silk Road
Belt and Road Initiative
Китай
Индия
китайско-индийские отношения
Новый шелковый
путь
Инициатива «Пояс и дорога»
Opis:: The Chinese Belt and Road Initiative (BRI), popularly known as the New Silk Road, from the moment of initiation, arouses interest of researchers and policy makers. Due to its scale and multidimensionality, this initiative potentially may help to reconstruct or at least deeply change the world order. The bold ambitions of China create not only impresses but also concerns many countries, including the equally ambitious emerging superpower - India. The aim of the article is to analyze India’s reactions to the Chinese Belt and Road Initiative.
Китайская инициатива «Пояс и дорога» (BRI - Belt and Road Initiative), широко известная как «Новый шелковый путь», с момента ее основания вызвала интерес как исследователей, так и политиков. Благодаря своей динамичности и многомерности эта инициатива может внести вклад в реконструкцию или, по крайней мере, глубокие изменения в глобальном порядке. Все более смелые амбиции Китая как великой державы вызывают не только восхищение, но и обеспокоенность во многих странах, в том числе в такой же амбициозной развивающейся державе, как Индия. Целью статьи является анализ реакции Индии на инициативу Китая «Пояс и дорога».
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2020, 4(27); 95-116
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Uwarunkowania mocarstwowości Chin
Factors confirming China’s power status
Факторы, обуславливающие положение Китая как сверхдержавы
Autorzy:: Wowra, Paweł
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568257.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Asia
China
superpower
Азия
Китай
сверхдержава
Opis:: Nowadays it is no surprise to anyone that PRC is put on an equal footing with the USA. Current geopolitical situation is changing in inordinately dynamic way. The situation from a few years ago seems to be very different from what we have now. In a new, multipolar world China plays an increasing role. It has become the second world’s economy after USA. There are many reasons that contributed to the current situation and it is not possible to address all of them in one thesis. Nonetheless, the important thing is to understand the reasons why China is becoming a geopolitical power. The aim of this work is to analyze the strong and ceaselessly increasing China’s position at the national level. Firstly, the changes that occurred in China over the past 70 years were analyzed. Analysis of the historical context helps to understand the dynamics of China’s growth as well as immense potential of this country. The next part of the work addresses the events that took place in 21st century with particular focus on 2008 crisis as well as its policy and economic implications that are noticeable in the present day. This part of the work also includes the assessment of China’s dynamic development. In this work there is also a description of China’s One Belt, One Road Initiative. Financial institutions associated with initiative as well as the opportunities for Europe connected with huge funds were described. The work is based on the latest literature on the topic, online articles and statistics retrieved from People’s Republic of China’s official statistics website available in Chinese. The work shows that China plays an essential role in the new balance of power. Due to dynamic changes in the global balance of power China can become a leading superpower in the nearest future.
Ни для кого не новость, что в наше время Китайская Народная Республика находится на одной ступени развития с США. В нынешних условиях геополитическая ситуация меняется чрезвычайно динамично. Однако, буквально несколько лет назад ситуация кардинально отличалась от теперешней. В новом многополярном мире Китай играет все более важную роль – он становится второй крупнейшей мировой державой наряду с США. Причин нынешней ситуации много и все их невозможно учесть в одном исследовании. Важно, однако, понять причины и условия, благодаря которым Китай становится новой геополитической силой. Цель этой работы – многогранный анализ сильной и постоянно укрепляющейся позиции Китая на международной арене. В самом начале исследования были проанализированы изменения, которые произошли в Китае за последние 70 лет. Анализ исторического контекста помогает понять динамику развития Китая, а также неисчерпаемый потенциал этой страны. В дальнейшей части работы предметом рассмотрения являются события, происходящие уже в XXI веке, с особым акцентом на кризис 2008 года, а также его политических и экономических последствий вплоть до сегодняшнего дня. На этом этапе также проводится оценка динамичного экономического развития Китайской Народной Республики. Исследование также включает описание китайской инициативы Нового Шелкового пути. Далее представлено описание финансовых институтов, связанных с этим предприятием, а также большие возможности для Европы в связи с открывающимся для освоения новым объёмом финансовых средств. Исследование было создано на основе новейшей литературы по этой теме, онлайн статей и статистических данных, полученных с официального статистического веб-сайта Китайской Народной Республики, доступного на китайском языке. Исследование показывает, что Китай играет чрезвычайно важную роль в новой расстановке сил. Перед лицом динамичных изменений в мировом балансе сил, Китай может стать ведущей сверхдержавой уже в ближайшем будущем.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2018, 3(18); 77-96
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Uwarunkowania instytucjonalno-prawne rozwoju przedsiębiorstw społecznych w Chinach: przepisy krajowe i lokalne programy pilotażowe
Institutional and legal conditions for the development of social enterprises in China: the national provisions and the local pilot schemes
Институциональные и правовые условия развития социальных предприятий в Китае: национальные положения и местные пилотные схемы
Autorzy:: Radomska, Ewa
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2043279.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: social enterprise
pilot schemes
accreditation systems
Chengdu
ShundeFoshan
Shenzhen
Beijing
China
социальное предприятие
пилотные схемы
системы аккредитации
Чэнду
Шунде-Фошань
Шэньчжэнь
Пекин
Китай
Opis:: The aim of the article is to assess the institutional and legal conditions for the development of social enterprises in China by analyzing the current national provisions, indirectly relating to these entities, the local pilot schemes and the accreditation systems of social enterprises operating within them, as well as to formulate recommendations to decisionmakers concerning further necessary measures for the development of social enterprises. The analysis carried out has drawn several key conclusions. China is at an early stage in the implementation of institutional and legal solutions which are important for the development of social enterprises. There are no national laws and policies regulating the status and functioning of these entities. The national provisions on non profit law and company law relate indirectly to social enterprises. A complementary set of rules is needed to take account of the hybrid organisational form of social enterprises. In addition, a comprehensive assessment of the existing institutional and legal arrangements implemented under local pilot schemes (in Chengdu, Shunde-Foshan, Shenzhen, Beijing) is needed. They provide the basis for national legislation and policies relating to social enterprises. Insufficient understanding of the concept and the importance of social entrepreneurship by decision-makers at the government level can be considered problematic.
Цель статьи - оценить институциональные и правовые условия развития социальных предприятий в Китае путем анализа действующих национальных положений, косвенно касающихся этих субъектов, местных пилотных схем и действующих в них систем аккредитации социальных предприятий, а также сформулировать рекомендации лицам, принимающим решения, относительно дальнейших необходимых мер по развитию социальных предприятий. Проведенный анализ позволил сделать несколько ключевых выводов. Китай находится на ранней стадии внедрения институциональных и правовых решений, важных для развития социальных предприятий. Отсутствуют национальные законы и политика, регулирующие статус и функционирование этих организаций. Национальные положения о некоммерческом праве и законе о компаниях косвенно касаются социальных предприятий. Дополнительный набор правил необходим для учета гибридной организационной формы социальных предприятий. Кроме того, необходима всесторонняя оценка существующих институциональных и правовых механизмов, реализованных в рамках местных пилотных схем (в Чэнду, Шунде-Фошань, Шэньчжэнь, Пекин). Они обеспечивают основу для национального законодательства и политики в отношении социальных предприятий. Проблема по-прежнему заключается в недостаточном понимании концепции и важности социального предпринимательства лицами, принимающими решения на государственном уровне.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 1(32); 108-128
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: US-China Rivalry in the Age of Coronavirus - Prospects
Соперничество между США и Китаем в эпоху коронавируса перспективы
Autorzy:: Rezmer-Płotka, Kamila
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1957305.pdf
Data publikacji:: 2020-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: China
US
race of powers
coronavirus
Wuhan
AI
Китай
США
гонка сил
коронавирус
Ухань
Opis:: The China-US rivalry takes place on many areas. In this article, attention is focused primarily on the technological area that plays the largest role during the coronavirus pandemic (COVID-19). In addition, scientific and technical progress is crucial for maintaining an advantage over other countries. A useful concept for the analysis is the rivalry of the powers allows to answer the research question: what is the coronavirus pandemic (COVID-19), which is currently taking place in the world, potential to contribute to China’s predominance in the race of powers with the US? The study uses a qualitative analysis of available sources and focuses, among others, on the case of Wuhan, which became the focus of a pandemic. Modern technologies used in China, allowed to slow down the spread of the virus in a relatively short time. Result: Based on the analysis, it can be assumed that China has accelerated work on artificial intelligence, which may be one of the key factors for gaining a predominance over the US in the power rivalry.
Китайско-американское соперничество происходит во многих областях. В этой статье основное внимание уделяется технологической области, которая играет наибольшую роль во время пандемии коронавируса (COVID-19). Кроме того, научно-технический прогресс имеет решающее значение для сохранения преимущества перед другими странами. Полезной концепцией для анализа является соперничество держав, позволяющее ответить на вопрос исследования: что такое пандемия коронавируса (COVID-19), которая в настоящее время происходит в мире? Может ли она способствовать доминированию Китая в гонке сил с США? В исследовании используется качественный анализ доступных источников и, в частности, основное внимание уделяется случаю Ухани, который стал центром пандемии. Современные технологии, используемые в Китае, позволили замедлить распространение вируса в относительно короткие сроки. Результат: основываясь на анализе, можно предположить, что Китай ускорил работу над искусственным интеллектом, который может стать одним из ключевых факторов для получения доминирования над США в соперничестве за власть.
Źródło:: Studia Orientalne; 2020, 2(18); 48-61
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Today’s Interdependent World and China: Cooperation and Rivalry
Сегодняшний взаимозависимый мир и Китай: сотрудничество и соперничество
Autorzy:: Hübner, Wojciech
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1934135.pdf
Data publikacji:: 2021-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: China
globalization
uncertainty
cooperation and rivalry
the Belt and Road Initiative
external challenges
internal-systemic challenges
Китай
глобализация
неопределенность
сотрудничество и конкуренция
Инициатива «Один пояс
один путь»
внешние вызовы
внутренние системные вызовы
Opis:: The author examines the importance of the “Chinese factor” in today’s world from the perspective of current phenomena such as particular political and economic uncertainty, and examines them against the background of global cooperation and parallel – unprecedented competition at the same level. Globalization processes have taken place over the centuries, but have gained particular importance in our present day. However, they continue to evolve; however, we have left “the golden age” of globalization (1990–2010) already behind us and the related processes are more difficult now. They have acquired new characteristics and for a new success requires application of entirely new recipes. China ever louder talks about the need for a “new” globalization, in line with its new aspirations as a pretender for the global economy’s leadership position. The Belt and Road Initiative, launched in 2013, has been in the center of its vision. It has become the foundation for China’s foreign policy in the horizon of at least the middle of XXI century. It could be designed to re-confirm the unprecedented China’s economic success of the past four decades, which to a great extent could be derived from a skillful use of the “traditional” mechanisms of globalization. In the Belt and Road Initiative, China sees the prescription for overcoming emerging internal tensions and difficulties and the new way to a global success. The author examines the emerging at this stage, complex challenges for today’s China and the Belt and Road Initiative, that can be defined as “external” and dependent not only on own Chinese decisions. They stem e.g. from the need to overcome many barriers and cultural differences between China and its countries-partners in the Belt and Road project. On the other hand, the author identifies some “internal” challenges of systemic nature. Their reduction, and sometimes even abolition, depends mainly on mechanism applied independently by the Chinese side.
Автор анализирует важность «китайского фактора» в современном мире и с точки зрения таких современных явлений, как преобладающая особая политическая и экономическая неопределенность завтрашнего дня, и на фоне меняющихся процессов глобального сотрудничества и в то же время беспрецедентного соперничества на этом уровне. Процессы глобализации происходят на протяжении веков, но они стали особенно важными в нынешние дни, и мы видим, как они продолжают развиваться. У нас уже прошел «золотой век глобализации” (1990–2010). Сегодня процессы глобализации, безусловно, сложнее и взяли на себя новые характеристики. В этом контексте, повторение прошлого успеха со стороны Китая не может полагаться только на использование рецептов, которые когда-то привели к успеху. Китай громче и громче говорит о необходимости новой глобализации и имеет новые стремления как претендент на позицию лидера мировых структур. В основе видения Китая была инициатива «Один пояс и один путь», начатая в 2013 году, которая является и будет фундаментом внешней политики Китая, по крайней мере, до середины этого столетия. Эта инициатива может подтвердить беспрецедентный успех Китая за последние 40 лет, во многом благодаря умелому использованию традиционных процессов и механизмов глобализации. В рамках Инициативы «Один пояс и один путь» Китай видит рецепт преодоления возникающих внутренних напряженностей и трудностей и способ достижения новых успехов в глобальном масштабе. На данном этапе автор анализирует команду возникающих вызовов для современного Китая. Некоторые из них можно охарактеризовать как «внешние», не полностью зависящие от самого Китая. Они возникают, например, из-за необходимости преодоления барьеров многочисленных культурных различий между странами – партнерами Китая по проекту «Пояс и путь». С другой стороны, автор видит ряд ограничений и «внутренних» вызовов – системного характера. Их сокращение и отмена могут решаться независимо китайской стороной до тех пор, пока она сможет соответствующим образом улучшить свою собственную экономическую систему.
Źródło:: Studia Orientalne; 2021, 2(20); 7-24
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Three boards: security, economy and the new unknown. The complicated relationship between China and Central and Eastern Europe
Три площадки: безопасность, экономика и новое неизвестное. Сложные отношения между Китаем и Центральной и Восточной Европой
Autorzy:: Lubina, Michał
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1955764.pdf
Data publikacji:: 2019-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: China
Central and Eastern Europe
1+16
OBOR
Китай
Центральная и Восточная Европа (ЦВЕ)
Один пояс и один путь
Opis:: Two decades ago, when China economically entered Western Europe for the first time, two dominant narratives emerged. The first one claimed that China’s involvement constitutes a great development opportunity for European continent; the other one declared that it’s a serious security threat. Those two discourses on China remain dominant until now and the opportunity vs. threat dichotomy can now also be applied to Chinese’s policy towards Central and Eastern Europe. The answer for the dichotomy is both. China’s engagement means a great opportunity for development for Central and Eastern Europe. The success, however, is uncertain. It may never fulfill due to external factors and the drawbacks may overshadow the benefits.
Статья посвящена важной проблеме внешней политики Китая и Центральной и Восточной Европы. В статье анализируется современный политический дискурс на Западе, где преобладают два главных нарратива о Китае: Китай как шанс и Китай как угроза. Сейчас эти дискурсы появляются и в Центральной и Восточной Европе: одни считают Китай угрозой, другие - шансом для стран региона. Автор описывает политику Китая в Центральной и Восточной Европе, ответ на неё со стороны стран региона.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2019, 4(23); 61-81
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Threats to National Security Arising from Economic Cooperation with the People’s Republic of China
Угрозы национальной безопасности, возникающие в результате экономического сотрудничества сКитайской Народной Республикой
Autorzy:: Matras, Tomasz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2176057.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: China
economic cooperation
national security
security threat
political pressure
investment
Китай
экономическое сотрудничество
национальная
безопасность
угроза безопасности
политическое давление
инвестиции
Opis:: In the last thirty years, China became one of the most important elements of the global economy. China is one of the leading investor countries. In 2020, the value of outward Foreign Direct Investment from China amounted to approximately 153.71 billion U.S. dollars. Therefore, the threat of making other countries dependent on Chinese pressure is growing. Chinese leaders tend to use the potential benefits of cooperation with them as a bargaining card in relations with other countries – both developing and developed. This research article aims to present aspects of economic cooperation with China that are usually overlooked in public discourse and to arouse the reader’s interest in the subject. This article is largely descriptive, based on scientific studies and analyses of Polish and foreign researchers. The author has used historical, comparative, and monographic methods in his research.
Китай за последние тридцать лет стал одним из важнейших элементов мировой экономики. Китай является одной из ведущих стран-инвесторов. В 2020 году стоимость исходящих прямых иностранных инвестиций из Китая составила около 153,71 миллиарда долларов США. Поэтому угроза попадания других стран в зависимость от давления Китая растет. Китайские лидеры склонны использовать потенциальные выгоды от сотрудничества с ними в качестве разменной карты в отно шениях с другими странами – как развивающимися, так и развитыми. Цель данной научной статьи – представить те аспекты экономического сотрудничества с Китаем, которые обычно упускаются из виду в публичном дискурсе, и пробудить интерес читателя к этой теме. Данная статья носит в значительной степени описательный характер и основана на научных исследованиях и анализе польских и зарубежных ученых. В своем исследовании автор использовал исторический, сравнительный и монографический методы.
Źródło:: Studia Orientalne; 2022, 4(24); 40-55
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Китай" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język