Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Житомир" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Evacuation of the German Population from the Zhytomyr General District (November 1943 – March 1944)
ЕВАКУАЦІЯ НІМЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ З ГЕНЕРАЛЬНОГО ОКРУГУ «ЖИТОМИР» (ЛИСТОПАД 1943 р. – БЕРЕЗЕНЬ 1944 р.)
Autorzy:
Martynenko, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894297.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
ethnic Germans, occupation, evacuation, Zhytomyr General District, Germany, Bialystok district, Warthegau
етнічні німці, окупація, евакуація, генеральний округ «Житомир», Німеччина, округ «Білосток», Вартегау
Opis:
Протягом осені 1943 р. з декількох окупованих регіонів України проходила масова евакуація німецького населення. Одним з них став генеральний округ «Житомир», де в той час проживало понад 40 тис. етнічних німців. На початок листопада 1943 р. його територія потрапила під удар наступаючих радянських військ. Це і стало поштовхом до евакуації місцевого німецького населення. Її головним ініціатором виступила цивільна адміністрація. Персонал СС зазвичай виконував допоміжну роль. Також помітну участь в даній операції, особливо з погляду транспортного забезпечення, брав вермахт. Для перевезення контингенту досить часто (а на початку 1944 р. виключно) використовувалися поїзди, що значно прискорювало евакуацію. Підводи та автотранспорт активно застосовувалися тільки під час її першої фази. Як свідчать документи, переважна більшість біженців евакуювалася добровільно, оскільки всерйоз побоювалася нових репресій з боку радянської влади. У той же час, мали місце випадки, коли окупаційний режим вдавався до погроз і силового тиску щодо осіб, які з тих чи інших причин вирішили залишитися. Основна маса біженців спочатку була вивезена в райони генерального округу «Волинь-Поділля». З січня 1944 р. їх евакуювали на територію округу «Білосток», де, згідно з початковими планами керівництва СС, їм в перспективі відводилася роль поселенців. Однак в березні 1944 р. даний контингент був повністю вивезений у Вартегау, де і знаходився до закінчення військових дій в Європі. В межах даної статті на основі залучення документів архівних фондів Німеччини розглянуто організацію, перебіг та особливості евакуації німецького населення з території генерального округу «Житомир» в листопаді 1943 р. – березні 1944 р.
During the autumn of 1943, a mass evacuation of the German population took place from several occupied regions of Ukraine. One of them was the Zhytomir general district, where at that time more than 40,000 ethnic Germans lived. By early November 1943, its territory came under attack from the advancing Soviet troops. This was the impetus for the evacuation of the local German population. Its main initiator was the civil administration. SS personnel often played a supporting role. The Wehrmacht also took a noticeable part in this operation, especially from transport support. For transportation of the contingent, quite often (and at the beginning of 1944 exclusively), trains were used, which significantly accelerated the evacuation. Carts and vehicles were actively used only during its first phase. According to documents, the vast majority of refugees evacuated voluntarily, as they seriously feared new repressions by the Soviet government. At the same time, there were cases when the occupying authorities resorted to threats and forceful pressure against persons who, for one reason or another, decided to stay. The bulk of the refugees were initially transported to the General District of Volhynia and Podolia. Since January 1944, they were evacuated to the territory of the Bialystok district, where, according to the initial plans of the SS leadership, in the future, they were destined the role of settlers. However, in March 1944, this contingent was completely exported to Warthegau, where it remained until the end of hostilities in Europe. In the framework of this article, based on attracting documents from German archival funds, the organization, the course, and features of the evacuation of the German population from the territory of the Zhytomyr General District in November 1943 – March 1944 are considered.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 10; 138-154
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Партизанские отряды польской военной организации в Украине в 1918–1920 IT
Guerilla units of Polish Military Organization in Ukraine in 1918–1920
Autorzy:
Голиченко, Александр
Щербатюк, Владимир
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2165273.pdf
Data publikacji:
2014-12-15
Wydawca:
Ostrołęckie Towarzystwo Naukowe
Tematy:
Polska Organizacja Wojskowa
POW
partyzancki
oddziały lotne
Ukraina? Wołyń
Podole
Kijów
Antoniny
Żytomierz
Польская Военная Организация
ПОВ
партизан-
ский
летучие отряды
Украина
Волынь
Подолье
Киев
Антонины
Житомир
Polish Military Organization
PMO
guerrilla
Flying squads
Ukraine
Volhynia
Podolia
Kyiv
Zhytomyr
Opis:
W artykule uogólnia się niektóre mało znane fakty działalności oddziałów partyzanckich i lotnych Wojska Polskiego i Polskiej Organizacji Wojskowej na Ukrainie w latach 1918-1920. Pokazano rolę POW w organizacji powstańczego i partyzanckiego ruchu na Ukrainie. Podano przykłady zarówno konfrontacji jak też współpracy POW z Ukraińcami.
В статье обобщаются некоторые малоизвестные факты деятельности парти- занских и летучих отрядов Польского Войска и Польской Военной Организации в Украине в 1918–1920 гг. Показана роль ПОВ в организации повстанческого и партизанского движения в Украине. Даны примеры как противостояния, так и сотрудничества ПОВ с украинцами.
Some little-known facts on the activities of guerrilla units and „flying squads” of Polish Army and Polish Military Organization in Ukraine in 1918–1920 are generalized in this article. The role of PMO in organizing rebel and guerrilla movement in Ukraine is shown. Examples of confrontation as well as cooperation between PMO and Ukrainians are presented.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego; 2014, Zeszyt, XXVIII; 374-383
0860-9608
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies