Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Батьківство" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Terminy zawite w prawie filiacyjnym – uwagi w świetle orzecznictwa Trybunału Konstytucyjnego oraz nowelizacji Kodeksu rodzinnego i opiekuńczego z 2019 r.
    The time limits in the filiation law – comments in the light of the judicature of the Constitutional Tribunal and the amendment to the Family and Guardianship Code of 2019
    Преклюзивные сроки в законе о филиации – ремарки в свете судебной практики Конституционного Трибунала и поправок к Семейному и опекунскому кодексу от 2019 года
    Процесуальні строки в законодавстві про спорідненість – висновки з рішень Конституційного Трибуналу та змін до Cімейного та опікунського кодексу від 2019 року
    Autorzy:
    Łączkowska-Porawska, Małgorzata
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33354921.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    материнство
    батьківство
    заперечення походження
    принцип об’єктивної істини
    принцип стабільності цивільного стану
    отцовство
    оспаривание происхождения
    принцип объективной истины
    принцип стабильности гражданского состояния
    macierzyństwo
    ojcostwo
    zaprzeczenie pochodzenia
    zasada prawdy obiektywnej
    zasada stabilności stanu cywilnego
    maternity
    paternity
    denial of parentage
    principle of objective truth
    principle of marital stability
    Opis:
    Artykuł dotyczy terminów zawitych na zaprzeczenie błędnie ustalonego macierzyństwa lub ojcostwa przewidzianych w polskim Kodeksie rodzinnym i opiekuńczym. Regulacja w tym zakresie stanowi próbę pogodzenia w postępowaniach o ustalenie pochodzenia dziecka zasady prawdy obiektywnej z zasadą stabilności stanu cywilnego. Analizie poddano wyroki Trybunału Konstytucyjnego stwierdzające niekonstytucyjność obowiązujących do niedawna rozwiązań prawnych dotyczących niemożności zaprzeczania pochodzenia po śmierci dziecka, jak i sposobu obliczania terminu na zaprzeczenie pochodzenia dla pełnoletniego dziecka. Omówione zostały także dwie nowelizacje Kodeksu rodzinnego i opiekuńczego dokonane w 2019 r. Zmianę przepisów oceniono pozytywnie, choć zwrócono również uwagę na rozwiązania budzące wątpliwości i zgłoszono wnioski de lege ferenda.
    Стаття присвячена процесуальним строком, які використовуються при запереченні неправильно встановленого материнства чи батьківства, передбаченого польським Cімейним та опікунським кодексом. Положення в цьому відношенні є спробою примирення в провадженні для визначення походження дитини принципу об’єктивної істини з принципом стабільності цивільного стану. Проаналізовано рішення Конституційного Трибуналу про визнання неконституційними положення закону щодо неможливості заперечення походження дитини після її смерті, та спосіб обчислення строку для заперечення походження для дорослої дитини. Представлено також дві зміни до Cімейного та опікунського кодексу, здійснені у 2019 році. Позитивно оцінено зміну нормативних документів, хоча також зверталася увага на рішення, які викликали сумніви. Представлено також висновки de lege ferenda.
    Данная статья посвящена преклюзивным срокам оспаривания ошибочно установленного материнства или отцовства, предусмотренным Семейным и опекунским кодексом Республики Польша. Регулирование в этой области является попыткой совмещения принципа объективной истины и принципа стабильности гражданского статуса в производстве по установлению происхождения ребенка. Анализируются решения Конституционного Трибунала, констатирующие неконституционность действовавших до недавнего времени правовых решений о невозможности отрицания происхождения после смерти ребенка, а также порядок исчисления срока для отрицания происхождения для совершеннолетнего ребенка. Также обсуждались две поправки в Семейный и опекунский кодекс, внесенные в 2019 году. Поправки к положениям были оценены положительно, хотя также были отмечены сомнительные решения и внесены предложения de lege ferenda.
    The article is devoted to the time limits to deny the incorrectly established motherhood or paternity provided for in the Polish Family and Guardianship Code. The regulation in that respect is an attempt to reconcile the principle of objective truth with the principle of marital stability in the proceedings for establishing the paternity of a child. The analysis covers the judgments of the Constitutional Tribunal, according to which the legal solutions concerning the impossibility of denying the paternity after the death of a child, applicable until recently, are unconstitutional, as well as the method of calculating the time limit for the denial of parentage for an adult child. Two amendments to the Family and Guardianship Code, of 2019, are also discussed. The change in the regulations was assessed positively, although attention was also paid to solutions that raised doubts and de lege ferenda conclusions were submitted.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2023, 1; 61-78
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Особливості материнства та дитинства у період війни: соціально-філософський аналіз
    Problems of motherhood and childhood during the war: socio-philosophical analysis
    Autorzy:
    Лугова (Luhova), Марія (Mariia)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2179035.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Батьківство
    ПТСР
    смерть
    стрес
    відповідальність
    піклування
    інстинкти
    виховання
    Parenthood
    PTSD
    death
    stress
    responsibility
    care
    instincts
    upbringing
    Opis:
    Mother and child are unique structures whose connection is socially and biologically determined, as well as necessary for their full existence. The article considers the peculiarities of the situation of motherhood and childhood during the war, from the point of view of philosophical science, on the example of the war in Ukraine in 2022. An analysis of the literature on the location of the studied objects during the First and Second World Wars. The peculiarities of women’s reproductive health during the war have been studied on the example of historical references from the siege of Leningrad. The peculiarities of the psychological state of children who have experienced war have been identified, and the prospects for the development of such children have been described. Categories of children who received «war trauma» have been developed. The family in wartime is a mirror of the dynamic processes in society. Parental or maternal instinct – is essential in ensuring the viability of children. Mature maternal identity is able to ensure the harmonious existence of two personalities – mother and child. The concept of PTSD is studied. The mechanisms of stress on the human body as a balanced biological system are described. Philosophical approaches to the issue of death and war are studied. Death is considered the most mysterious phenomenon of philosophical thought, which is considered taboo in society. In terms of historical retrospect, the attitude to death is changing, which is a natural result of the development of science. War is seen as a controversial component of society, but with mostly negative consequences in both social and economic aspects. Paying attention to the devastating consequences of any war, both material and psycho-emotional, one can find archaic origins. The fear of war is a reflection of the deep fear of death. Peculiarities of philosophical concepts concerning the phenomenon of care are analyzed. Recommendations for the upbringing of a positive personality of a child during the war are given. Conclusions are drawn about the consequences of each war for any community. War, in a broad sense, is an instantaneous start of dynamic processes in society, which is expressed in all areas of human life. The worst damage to war is to children. From an early age, children can store and interpret memories of past events, and thus become aware of the surrounding reality. The mother is a key resource for the child’s sense of security, as well as a guarantee of its comprehensive and harmonious development, even in times of war.
    Мати та дитина є унікальними структурами, чий зв’язок є соціально та біологічно обумовленим, а також необхідним для їх повноцінного існування. В статті розгля- даються особливості становища материнства та дитинства в період війні, з точки зору філософської науки, на прикла- ді війни в Україні 2022 року. Проведено аналіз літератури з приводу становища досліджуваних об’єктів у періоди Першої та Другої Світових війн. Досліджено особливості ре- продуктивного здоров’я жінки у період війни на прикладі історичних довідок з блокадного Ленінграду. Виявлено осо- бливості психологічного стану у дітей, що отримали досвід війни, а також описано перспективи розвитку таких дітей. Розроблено категорії дітей, що отримали «травму війни». Сім’я у воєнний час є дзеркалом динамічних процесів в су- спільстві. Батьківський або материнський інстинкт – є ос- новним в забезпеченні життєздатності дітей. Зріла материн- ська ідентичність здатна забезпечити гармонійне існування двох особистостей – мами та дитини. Досліджено поняття ПТСР. Описано механізми дії стресу на організм людини, як на збалансовану біологічну систему. Досліджено філософ- ські підходи до питання смерті та війни. Смерть розгляда- ється як найзагадковіший феномен філософської думки, який у суспільстві прийнято вважати за табу. У розрізі істо- ричної ретроспективи відношення до смерті змінюється, що є закономірним результатом розвитку науки. Війна роз- глядається як суперечливий компонент суспільства, однак із переважно негативними наслідками як у соціальному, так і в економічному аспектах. Звертаючи увагу на руйнівні на- слідки будь-якої війни, як матеріальні, так і психо-емоційні, можна знайти архаїчні витоки. Страх війні є відображенням глибинного страху смерті. Проаналізовано особливості фі- лософських концепцій щодо феномену піклування. Надано рекомендації щодо виховання позитивної особистості ди- тини під час війни. Зроблено висновки з приводу наслідків кожної війни для будь-якої спільноти. Війна, у широкому сенсі, є миттєвим запуском динамічних процесів у суспіль- стві, який виражений у всіх напрямах життєдіяльності лю- дини. Найстрашнішу шкоду війна завдає саме дітям. Почи- наючи з молодшого віку, діти можуть зберігати та інтерпре- тувати спогади про пережиті події, а отже і усвідомлювати навколишню реальність. Мати є ключовим ресурсом для почуття дитини у безпеці, а також запорука її всебічному та гармонійному розвитку навіть у часи війни.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 5(2); 107-116
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Підготовка педагогів закладу загальної середньої освіти до формування у старшокласників готовності до відповідального батьківства
    Preparation of Teachers of General Secondary Education Institution for the Formation of Readiness for Responsible Parenthood Among High School Students
    Autorzy:
    Гончар, Людмила
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16647640.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    старшокласники
    педагоги
    відповідальне батьківство
    готовність
    педагогічні умови
    high school students
    teachers
    responsible parenthood
    readiness
    pedagogical conditions
    Opis:
    The article highlights the essence, structural components, as well as pedagogical conditions for the formation of readiness for responsible parenthood among high school students of general secondary education institutions. The readiness of high school students for responsible parenthood is considered as a psychological phenomenon that covers an integral set of certain characteristics inherent in high school students as future parents in accordance with the norms, standards, requirements generally accepted in society, which ensure in the future the ability to consciously plan future married life and the birth of children, as well as a conscious manifestation of responsibility for the child and the effective performance of marital and parental roles. Structural components of this concept are knowledge about parental roles, their functions, responsibilities, ways of interaction between young spouses and with the future child; the presence of empathic ability, a positive attitude to future family’s new responsibilities, the desire to consciously and responsibly identify marital and parental feelings; the presence of elementary everyday skills necessary for future married life, and so on. Special attention is paid to highlighting the ways of preparing teachers of general secondary education institutions for the formation of readiness for responsible parenthood among high school students as one of the pedagogical conditions that can ensure that high school students reach the necessary level of formation of the outlined phenomenon. One of the key elements of achieving a high level of education of schoolchildren, in particular the formation of readiness for responsible parenthood among high school students, is a positive image of a teacher, which determines the desire of high school students to master family values and the effectiveness of this process. The success of a teacher’s work largely depends on qualities of a «teacher of the future», who sees each child as an independent person who is constantly changing, developing, has the right to self-affirmation, and so on. In order to provide classroom teachers, school psychologists and social workers with the necessary competencies in the theory and methodology of forming the outlined phenomenon in high school students, a program of pedagogical support for teachers was developed. Main stages of working with teachers of general secondary education institutions are considered, namely: organizational and analytical, informational, practical, evaluative and effective. As a part of the implementation of the program, various forms of work with teachers and the use of innovative methods of teaching adults are provided. The most appropriate, in educational terms, means of working with teachers were reflexive and emotionally rich forms and methods. For this purpose various technologies of communication with teachers for practical solutions to the problems of forming the readiness of high school students for responsible parenthood were used, the use of such technologies in working with students and parents was recommended.
    У статті висвітлюється сутність, структурні компоненти, а також педагогічні умови формування готовності до відповідального батьківства у старшокласників закладів загальної середньої освіти. Готовність старшокласників до відповідального батьківства розглядається як психологічний феномен, що охоплює інтегральну сукупність певних ознак, притаманних старшокласникам як майбутнім батькам відповідно до узвичаєних у соціумі норм, стандартів, вимог, які забезпечують у майбутньому здатність свідомо планувати майбутнє подружнє життя та народження дітей, а також свідомий прояв відповідальності за дитину та ефективне виконання подружніх і батьківських ролей. Структурними компонентами цього поняття є знання щодо батьківських ролей, їхніх функцій, відповідальності, способи взаємодії між молодим подружжям та з майбутньою дитиною; наявність емпатійної здатності, позитивного ставлення до майбутніх сімейних нових обов’язків, прагнення свідомо і відповідально виявляти подружні й батьківські почуття; наявність елементарних побутових вмінь, необхідних для майбутнього подружнього життя тощо. Особлива увага надається висвітленню шляхів підготовки педагогів закладу загальної середньої освіти до формування у старшокласників готовності до відповідального батьківства як однієї з педагогічних умов, спроможної забезпечити досягнення старшокласниками необхідного рівня сформованості окресленого феномену. Одним із ключових елементів досягнення високого рівня вихованості школярів, зокрема формування у старшокласників готовності до відповідального батьківства, є позитивний імідж педагога, який зумовлює бажання старшокласників до опанування сімейними цінностями та результативність цього процесу. Успіх роботи педагога значною мірою залежить від якостей «учителя майбутнього», який бачить у кожній дитині самостійну особистість, яка постійно змінюється, розвивається, має право на самоствердження тощо. З метою надання класним керівникам, шкільним психологам, соціальним працівникам необхідних компетенцій з теорії та методики формування окресленого феномену у старшокласників було розроблено програму педагогічного супроводу для педагогів. Розглянуто основні етапи проведення роботи з педагогами закладів загальної середньої освіти, а саме: організаційно-аналітичний, інформаційний, практичний, оцінно-результативний. У межах впровадження Програми передбачено різні форми роботи з педагогами та використання інноваційних методів навчання дорослих. Найбільш доцільними у виховному плані засобами роботи з педагогами виступили рефлексивні й емоційно насичені форми й методи З цією метою застосовували різноманітні технології спілкування з педагогами для практичного вирішення проблем формування готовності старшокласників до відповідального батьківства, рекомендували застосування таких технологій у роботі з учнями та батьками.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 4; 51-58
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies