Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Європейський союз" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-10 z 10
    Tytuł:
    Напрями співробітництва України та ЄС в енергетичній сфері
    Directions of cooperation between Ukraine and the EU in energy sector
    Autorzy:
    Steblianko, I. O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692447.pdf
    Data publikacji:
    2013
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    Україна
    Європейський Союз
    енергетичний ринок
    перспективи
    Ukraine
    European Union
    energy market
    perspectives
    Opis:
    In the article are analysed the last progress of collaboration of Ukraine trends withEuropean Union in a power sphere; the spheres of subsequent two-sided cooperation are considered in energy; the row of suggestions is offered in relation to overcoming of problems at state level and at the level of connections between Ukraine and EU
    Проаналізовано останні тенденції розвитку співпраці України з ЄвропейськимСоюзом в енергетичній сфері; розглянуто сфери подальшої двосторонньої взаємодії в енергетиці; запропоновано низку заходів для подолання проблем на державному рівні та на рівні зв’язків між Україною та ЄС.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2013, 2; 72-80
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Populist Party in the Countries of the European Union: the Ideological Profile and Activities at the Beginning of XXI Century
    ПОПУЛІСТСЬКІ ПАРТІЇ У КРАЇНАХ-ЧЛЕНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ІДЕОЛОГІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.
    Autorzy:
    Martynov, A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894277.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    European Union, European scepticism, ideology, Populist Party, crises of liberal model globalization
    Європейський Союз, європейський скептицизм, ідеологія, популістські партії, криза ліберальної моделі глобалізації
    Opis:
    У статті висвітлюється політичний ренесанс європейських правих популістських скептиків у більшості країн-членів Європейського Союзу. Зазначені політичні партії до світової економічної кризи 2008 р., коли процес європейської інтеграції перебував на підйомі, залишались на маргінесі політики. Криза ліберальної моделі глобалізації, наплив біженців із кризових зон конфліктів на Близькому Сході та в Північній Африці, посилення соціальних протиріч реанімували ідеологію правих популістів. Соціально-політична реакція на цю реальність сприяла популярності ультраправих націоналістичних політичних сил у більшості центральноєвропейських країн. З погляду класифікації цієї ідеології зазначені політичні сили представлені як популістами «лівої» орієнтації (французький «Національний фронт»), так і «правими» популістами (партія «Альтернатива для Німеччини»). Цей факт засвідчує розмивання традиційних ідеологічних маркерів в політиці та кризу визначення її стратегії і тактики.
    The article highlights the political renaissance of European right-wing populist skeptics in most countries of the European Union. These political parties to the global economic crisis in 2008, when the process of European integration was on the rise, remained on the margins of politics. The crisis of the liberal model of globalization, the influx of refugees from crisis areas of conflict in the Middle East and North Africa, increased social contradictions reanimated populist right-wing ideology. This socio-political response to this reality has pushed the popularity of far-right nationalist political forces in most Central European countries. In terms of ideology classification of these political forces are represented as populists “left” orientation (the French “National Front”) and “right” populists (the party “Alternative for Germany”). This fact confirms the erosion of traditional ideological markers in politics and the crisis of determining its strategy and tactics.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2017, 4; 100-109
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    A Quarter-century of the Weimar Triangle: in Context of Europe’s Regions
    ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ «ВАЙМАРСЬКОМУ ТРИКУТНИКУ»: У КОНТЕКСТІ РЕГІОНІВ ЄВРОПИ
    Autorzy:
    Martynov, A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894465.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Weimar Triangle, European Union, European integration, regionalization, regions of Europe
    Ваймарський трикутник, Європейський Союз, європейська інтеграція, регіоналізація, регіони Європи
    Opis:
    У статті розглядаються два вектори європейського інтеграційного процесу: тісніша інтеграція країн-членів Євросоюзу та регіоналізація країн ЄС відповідно до критеріїв близького сусідства або поглибленого співробітництва. Автор прослідковує тенденції розвитку регіональної співпраці країн-членів ЄС в умовах різних етапів розвитку сучасних міжнародних відносин. Мова йде про вплив на процес регіоналізації розширення ЄС, конкуренції і конфронтації із Росією, ускладнень процесу європейської інтеграції внаслідок негативного результату нідерландського референдуму щодо ратифікації Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, а також британського референдуму про вихід із ЄС. Наголошується на тому, що особливо важливою є міжрегіональна співпраця в структурі Євросоюзу на нинішньому кризовому етапі розвитку процесу європейської інтеграції.
    The article considers the two vectors of the European integration process: closer integration among the EU member states and regionalization of the EU countries according to the criteria of close neighbourhood or deep cooperation. The author traces  development trends of regional cooperation of the EU member states at different stages of development of international relations i.e. the impact of the EU enlargement on regionalization process, competition and confrontation with Russia, the  complications in the field of European integration due to the negative outcome of the Dutch referendum on  ratification of the Association Agreement between the EU and Ukraine, as well as the British referendum on withdrawal from the EU. It is stressed that  the interregional cooperation  is particularly important at this critical stage  of European integration.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 122-131
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Латвія – НАТО: інтеграція і співпраця в регіоні Балтійського моря
    Latvia – NATO: Integration and Cooperation in the Baltic Sea Region
    Autorzy:
    Кириченко, О.В.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676665.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-16
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Балтія
    Латвія
    політика євроатлантичної інтеграції
    Європа
    Європейський Союз
    НАТО
    США
    Росія
    Baltic
    Latvia
    Euro-Atlantic integration policy
    Europe
    European Union
    NATO
    USA
    Russia
    Opis:
    У статті шляхом методології аналізу геополітики визначені базові характеристики актуальної політики НАТО щодо Латвії та решти країн Балтійського моря. Даний регіон з розпадом колишнього СРСР уявлявся одним з найбільш стабільних з точки зору військової безпеки. Однак на даний час, особливо після Революції гідності в Україні та подальшої російської агресії проти нашої країни, на Балтиці помітне зростання загальної напруженості між державами НАТО та Російською Федерацією з її союзниками. Проведене дослідження на прикладі Латвії, присвячене розвитку військово-політичної ситуації в регіоні, дає підстави для висновку про те, що нинішнє нарощування військової присутності в Прибалтиці пов’язано з необхідністю посилення захисту балтійських країн від російської загрози. Останнє не виключає можливості подальшого розширення НАТО не лише на Схід, а й на Північ за рахунок Швеції і Фінляндії. Сучасні події в Балтійському регіоні можна охарактеризувати як частину чергового етапу позиційної гри на світовій «шахівниці», де станом на сьогодні виграшна ситуація для англосаксонської стратегії очевидна. Водночас, геополітичні інтереси Росії на балтійському напрямку, зокрема в Латвії, залишилися практично незмінними. Західний вектор розвитку республіки лише посилив увагу Москви шляхом більш глибокого і своєчасного моніторингу та аналізу ситуації у її західних сусідів з метою запобігти остаточному і незворотному виходу балтійських країн зі сфери російського впливу. Стаття покликана посприяти осмисленню і вивченню Україною унікального досвіду переходу певної пострадянської держави з одного політичного стану в інший, що потрібно не стільки для історії, скільки з метою опрацювання сучасних політико-дипломатичних методів співробітництва з керівництвом Латвії, а також практичного застосування її досвіду в своїй діяльності на шляху євроатлантичної інтеграції. Націленість НАТО і в першу чергу США на посилення своєї присутності в регіоні Балтійського моря здатна вплинути на сформовані в результаті багаторічної співпраці зв’язки між балтійськими країнами. Акцент на військову складову чітко зображує відмінності в підходах між державами-членами НАТО (Данією, Польщею, ФРН, країнами Балтії та Норвегією), нейтральними державами (Швецією, Фінляндією) і союзниками по ОДКБ (РФ і Білоруссю).
    The article uses the methodology of geopolitics analysis to identify the basic characteristics of NATO’s current policy towards Latvia and the rest of the Baltic Sea countries. This region with the collapse of the former Soviet Union seemed to be one of the most stable in terms of military security. However, at present, especially after the Revolution of Dignity in Ukraine and the subsequent Russian aggression against our country, there is a noticeable increase in general tensions in the Baltics between NATO states and the Russian Federation and its allies. A study on the example of Latvia, devoted to the development of the military-political situation in the region, gives grounds to conclude that the current increase in the military presence in the Baltics is due to the need to strengthen the protection of the Baltic States from the Russian threat. The latter does not rule out the possibility of further NATO expansion not only to the East but also to the North at the expense of Sweden and Finland. Modern events in the Baltic region can be characterized as part of the next stage of the positional game on the world “chessboard”, where today the winning situation for the Anglo-Saxon strategy is obvious. At the same time, Russia’s geopolitical interests in the Baltic area, including Latvia, have remained virtually unchanged. The western vector of the republic’s development only strengthened Moscow’s attention through deeper and timely monitoring and analysis of the situation in its western neighbors in order to prevent the final and irreversible exit of the Baltic countries from the sphere of Russian influence. The article is intended to help Ukraine to understand and study the unique experience of the transition of a certain post-Soviet country from one political state to another, which is needed not so much for history, but for the purpose of developing modern political and diplomatic methods of cooperation with the leadership of Latvia, as well as the practical application of its experience in its activities on the path of Euro-Atlantic integration. The focus of NATO and, first of all, the United States, on strengthening its presence in the Baltic Sea region is capable of influencing the relations between the Baltic countries that have developed as a result of many years of cooperation. The emphasis on the military component clearly outlines the differences in approaches between NATO member states (Denmark, Poland, Germany, the Baltic countries and Norway), neutral states (Sweden, Finland) and the CSTO allies (Russia and Belarus).
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 74-101
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Role of Great Britain in the Military-technical Cooperation of the Countries of European Union
    РОЛЬ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ ДЕРЖАВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
    Autorzy:
    Hrubinko, A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894357.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Great Britain, European Union, Common Security and Defense Policy, militarytechnical cooperation
    Велика Британія, Європейський Союз, Спільна політика безпеки та оборони, військово-технічна кооперація
    Opis:
    У статті проаналізовано внесок Великої Британії у розвиток військово-технічної співпраці держав Європейського Союзу. Встановлено, що керівництво Великої Британії проводило неоднозначну політику щодо військово-технічного співробітництва (ВТС) учасників європейської інтеграції. Прагнення здобути першість в європейському ВТС поєднувалося з наданням британськими компаніями переваги співпраці з американськими партнерами. Британський ВПК став конкурентом ВПК держав континентальної Європи. Позиція Великої Британії стала однією з перешкод для формування єдиного європейського ринку озброєнь. Вихід королівства з ЄС може стимулювати процес творення єдиного європейського ВПК, в якому домінуватимуть Франція і ФРН, підтримувані іншими впливовими промисловимидержавами (Італія, Іспанія та ін.). Водночас британський ВПК збереже значний вплив на європейські механізми ВТС, які відносно успішно функціонують за межами ЄС
    In the article the Great Britain’s contribution to the development of military-technical cooperation between the countries of the European Union is analyzed. It was found that the British leadership conducted ambiguous policies on military-technical cooperation (MTC) of the European integration. The desire to win the priority in the European MTC was combined with the provision of British companies the benefits of cooperation with American partners. British military-industrial complex became a rival of the military-industrial complex of the states of continental Europe. The position of Great Britain has become one of the obstacles to the formation of a single European arms market. The exit of the kingdom from the EU can stimulate the process of creating a single European militaryindustrial complex, in which France and Germany, supported by other influential industrial states (Italy, Spain, etc.) will dominate. The British military-industrial complex will continue to have a significant impact on the European MTC machinery, which relatively successfully operates outside the EU.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2019, 7; 87-100
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Experience of Fighting against Separatism in Great Britain
    ДОСВІД БОРОТЬБИ ІЗ СЕПАРАТИЗМОМ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
    Autorzy:
    Zernetska, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894397.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    separatism, Great Britain, British Empire, Northern Ireland, Scotland, European Union, brexit, compromise
    сепаратизм, Велика Британія, Британська імперія, Північна Ірландія, Шотландія, Європейський Союз, брексіт, компроміс
    Opis:
    Сепаратизм у Великій Британії є однією з найбільших проблем. Вона виникла внаслідок побудови Британської імперії і продовжує існувати внаслідок її розпаду. У статті досліджуються внутрішні та зовнішні причини сепаратизму у Великій Британії. Внутрішні пов’язані з рухами відокремлення Північної Ірландії і Шотландії від Великої Британії. Зовнішні причини перебувають у сфері міжнародних відносин і стосуються виходу Британії з Європейського Союзу (брексіт). Проаналізовано підґрунтя цих процесів та доведено, що воєнні дії не були успішними. Найкращий шлях подолання сепаратизму – тристоронні перемовини та компроміси з боку держави-метрополії. Було виявлено, що вихід Великої Британії з ЄС в той час, коли сепаратистські рухи вирують вдома, дає останнім змогу вийти з метрополії та отримати незалежність.
    Separatism in Great Britain is one of the biggest problems. It is closely connected with the building of the British Empire and continues to exist as a cause of it disintegration. Home and internationalcauses of separatism in Great Britain are detected in this article. One concerns home affairs and deals with the processes of separation of Northern Ireland and Scotland from Britain. The other lies in thesphere of international affairs and deals with the exit of Great Britain from European Union. The background of these processes has been analyzed and was proved that military actions have not beensuccessful. The best way is the three parts negotiations and compromises from the metropolitan state. It was exposed that to solve issues of international affairs such as separation of Great Britain from EUat the same time with separatism movements at home gives the latters the opportunity to leave metropolis and gain independence.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 132-144
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Role of Local Language Mastery for Foreign Talent Management at Higher Education Institutions: Case Study in Czechia
    Роль володіння місцевою мовою для управління іноземними талантами у закладах вищої освіти: тематичне дослідження в Чехії
    Autorzy:
    Fichtnerova, Eva
    Nathan, Robert Jeyakumar
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/21293425.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    European Union
    Czechia
    Local Language Mastery
    Global Talent Management
    інтернаціоналізація
    Internationalization
    Foreign Employees
    іноземні працівники
    Європейський Союз
    Чехія
    володіння місцевою мовою
    глобальне управління талантами
    Opis:
    Purpose: This article explores the role and impact of Czech language mastery in the integration and retention of foreign academics in HEIs in the Czech Republic (Czechia). Czech higher education institutions (HEIs) aspire to attract the best talents to the workplace. The well-being of foreign experts in local workplaces is often researched without expounding the impact of local language mastery. HEIs in Czechia, like other universities in the European Union (EU), have strategic needs for foreign talents in tertiary education, however, various barriers persist in attracting and retaining foreign academics in Czechia. Design/Method/Approach: Based upon the theories of Global Talent Management, Internationalization, and Social Ecology, this study conducted quantitative research and collected primary data from 211 foreign academics living and working in HEIs in Czechia. The study evaluated the dimensions of the well-being of foreign academics with their Czech language mastery. For higher validity, the analyses were supplemented with qualitative research (research triangulation) - a qualitative analysis of open answers to supplementary questions, in which respondents got an opportunity to express their feelings and opinions, was performed. Findings: The result shows that although a multicultural environment exists in HEIs in Czechia, which allows for communication in English, the need to understand the local language i.e. the Czech language, for work orientation, administrative procedures and integration of a foreign employee into the local community in the medium and long-term are still pertinent. The Czech language is one of the biggest obstacles while integrating into the local community, and it takes foreigners at least five years to learn it for everyday interaction. Theoretical Implications: This study contributes to the extension of Global Talent Management theory by extending the dimension of local language mastery as an important driver for employee integration and retention into a local workplace and community for sustainable employment. Practical Implications: The study found that foreign academics can improve Czech language proficiency and feel better integrated with local communities after five years in Czechia. HEIs could play a proactive role in integrating and retaining foreign talents by assisting with local language mastery. Originality/Value: This study highlights the importance of local language mastery in regional HEIs of the EU, whose retention of foreign talents is directly affected by the expatriates’ ability to master the local language. Research Limitations/Future Research: The research lacked sufficient information on the total number of foreign academics currently residing in Czechia. However, 211 foreign academics participated in this study. Future studies could expand the study by surveying foreign experts in other EU countries as well as including other dimensions besides local language mastery.
    Мета роботи: Ця стаття досліджує роль і вплив володіння чеською мовою на інтеграцію та утримання іноземних викладачів у закладах вищої освіти Чеської Республіки (Чехії). Чеські заклади вищої освіти (ЗВО) прагнуть залучити найкращі таланти на робочі місця. Добробут іноземних фахівців на місцевих робочих місцях часто досліджується без пояснення впливу володіння місцевою мовою. Заклади вищої освіти Чехії, як і інші університети Європейського Союзу (ЄС), мають стратегічні потреби в іноземних талантах у вищій освіті, однак існують різні бар'єри для залучення та утримання іноземних викладачів у Чехії. Дизайн / Метод / Підхід дослідження: Ґрунтуючись на теоріях глобального управління талантами, інтернаціоналізації та соціальної екології, у цьому дослідженні було проведено кількісне дослідження та зібрано первинні дані від 211 іноземних викладачів, які живуть і працюють у ЗВО Чехії. У дослідженні оцінювалися виміри добробуту іноземних науковців з урахуванням їхнього рівня володіння чеською мовою. Для більшої достовірності аналіз доповнений якісним дослідженням (тріангуляція дослідження) – був проведений якісний аналіз відкритих відповідей на додаткові запитання, в яких респонденти отримали можливість висловити свої почуття та думки. Результати дослідження: Результати показують, що хоча у закладах вищої освіти Чехії існує мультикультурне середовище, яке дозволяє спілкуватися англійською мовою, потреба в розумінні місцевої мови, тобто чеської мови, для орієнтації на роботу, адміністративних процедур та інтеграції іноземного працівника в місцеву громаду в середньостроковій та довгостроковій перспективі все ще залишається актуальною. Чеська мова є однією з найбільших перешкод на шляху інтеграції в місцеву громаду, і іноземцям потрібно щонайменше п'ять років, щоб вивчити її для повсякденної взаємодії. Теоретична цінність дослідження: Це дослідження сприяє розширенню теорії глобального управління талантами, розширюючи вимір володіння місцевою мовою як важливого чинника інтеграції та утримання працівників на місцевому робочому місці та в місцевій громаді для забезпечення стабільної зайнятості. Практична цінність дослідження: Дослідження показало, що іноземні науковці можуть покращити рівень володіння чеською мовою та почуватися краще інтегрованими з місцевими громадами після п'яти років перебування в Чехії. Заклади вищої освіти можуть відігравати проактивну роль в інтеграції та утриманні іноземних талантів, допомагаючи їм з оволодінням місцевою мовою. Оригінальність / Цінність дослідження: Це дослідження підкреслює важливість володіння місцевою мовою в регіональних закладах вищої освіти ЄС, чиє утримання іноземних талантів безпосередньо залежить від здатності експатріантів оволодіти місцевою мовою. Обмеження дослідження / Майбутні дослідження: Дослідження проводилося в малому та середньому бізнесі, а аналіз базувався на перехресних даних, які не можуть бути застосовані до ширшого спектру галузей.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2023, 31, 1; 3-13
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Інтеграційні процеси в державах Південного Кавказу і вплив воєнних конфліктів на їх перебіг у пострадянський період
    Integration Processes in the States of the South Caucasus and the Impact of Military Conflicts on their Course in Post-Soviet time
    Autorzy:
    Ткаченко, І.В.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676677.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-16
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    розпад СРСР
    Європейський Союз
    НАТО
    воєнні конфлікти
    війна за Карабах
    інтеграційні процеси на Південному Кавказі
    collapse of the USSR
    European Union
    NATO
    military conflicts
    war for the Karabakh
    integration processes in the South Caucasus
    Opis:
    Дослідження стосується розгляду ключових аспектів інтеграційних процесів, що відбуваються у державах Південного Кавказу після розпаду СРСР, насамперед воєнних конфліктів, які стали наслідком незбалансованої етнічної політики колишньої метрополії. І власне вони значною мірою обумовлюють перебіг і напрями інтеграції Азербайджану, Вірменії та Грузії. Методологія роботи полягає у застосуванні порівняльно-історичного та проблемно-пошукового методу дослідження у поєднанні з критичним аналізом досліджень, які стосуються перебігу пострадянської трансформації Південного Кавказу. Наукова новизна дослідження полягає у розширенні наукового розуміння особливостей існування нових незалежних держав Південного Кавказу, визначення міри впливу воєнних конфліктів на інтеграційні перспективи країн регіону. Аналіз досліджень, публікацій у ЗМІ, виступів та заяв лідерів держав дозволяє визначити, яким чином конфлікт за Нагірний Карабах, російсько-грузинські протистояння в Абхазії та Південній Осетії позначаються на зовнішньополітичному курсі та пошуку союзників для їх вирішення. Встановлено, що перебіг інтеграційних процесів на Південному Кавказі й досі перебуває під впливом і серйозним тиском з боку Російської Федерації, яка активно перешкоджає інтеграційним намірам країн регіону. Пошук власного місця у нових реаліях доби незалежності став причиною такого явища, як багатовекторність зовнішньої політики. Разом з тим очевидно, що внаслідок воєнних конфліктів вектор інтеграції Грузії направлений на вступ держави до НАТО як гаранта безпеки від неоімперської агресії Росії. Вірменія як агресор в карабаському конфлікті обрала проросійський вектор інтеграції, а Азербайджан зосередився на альянсі з Туреччиною.
    The study examines the key aspects of the integration processes taking place in the states of the South Caucasus after the collapse of the USSR, primarily military conflicts as a result of the unbalanced ethnic policy of the former metropolis. And it is they that largely determine the course and direction of the integration policy of Azerbaijan, Armenia and Georgia. The methodology of the work is in the use of a comparative-historical and problem-research method of research combined with a critical analysis of researches related to the process of the post-Soviet transformation of the South Caucasus. The scientific novelty of the research lies in expanding the scientific understanding of the peculiarities of the existence of the newly independent states of the South Caucasus, determining the degree of influence of military conflicts on the integration prospects of the countries of the region. Analysis of studies, publications in the media, speeches and statements of the leaders of states allows us to determine how the conflict over Nagorno-Karabakh, the Russian-Georgian confrontations in Abkhazia and South Ossetia are reflected in the foreign policy course and the search for allies to resolve them. It has been established that the course of integration processes in the South Caucasus is still under the influence and serious pressure from the Russian Federation, which actively hinders the integration intentions of the countries of the region. The search for its place in the new realities of the era of independence has become the reason for such a phenomenon as a multi-vector foreign policy. At the same time, it is obvious that as a result of military conflicts, the vector of Georgia's integration is aimed at the state’s entry into NATO as a guarantor of security against Russia's neo-imperial aggression. Armenia, as an aggressor in the Karabakh conflict, chose a generally pro-Russian integration vector, while Azerbaijan focused on an alliance with Turkey.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 143-154
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Позиція західних країн щодо України напередодні повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 р.
    Position of Western Countries Regarding Ukraine in the eve the Full-scale Invasion of the Russian Federation on February 24, 2022
    Autorzy:
    Tkachenko, V.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/51604837.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Україна
    Російська Федерація
    широкомасштабне воєнне вторгнення
    США
    Європейський союз
    Північноатлантичний альянс
    умиротворення
    фінансово-економічні санкції
    розрив дипломатичних відносин
    Ukraine
    Russian Federation
    full-scale invasion
    the USA
    European Union
    NATO
    appeasement
    sanctions
    severance of diplomatic relations
    Opis:
    Запропонована до уваги читача стаття аналізує позиції різних країн світу напередодні російського широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. Починаючи з 2014 р. Україна знаходилась у стані неоголошеної війни з Росією, що призвело до окупації Криму та частини територій Донбасу. Після цього війна продовжувала тліти після підписання Мінських домовленостей у 2015 р. Наприкінці 2021 р. з’явилися ознаки підготовки Російської Федерації до повномасштабного вторгнення в Україну, про що було публічно оголошено президентом США Дж. Байденом. Протягом декількох місяців відбувалося формування коаліції західних держав з метою надати військову допомогу Україні щоб попередити розгортання конфлікту. У статті розглянуто позицію ключових західних держав щодо російсько-українського конфлікту та її еволюцію у цей проміжок часу. Україна відіграла роль каталізатора для утвердження єдності Заходу. Надзвичайно важливу роль у здійсненні консолідації країн Північноатлантичного альянсу відіграло керівництво США, яке використало новий підхід – оприлюднення розвідувальних даних для впливу на рішення супротивника. Окрім того проаналізовано помилки які були допущені країнами Заходу починаючи з 2008 р., що зробили можливим вторгнення Росії в Україну. В статті розглянуто ставлення населення України та Росії до проблеми на основі соціологічних опитувань які підтверджують хибність російських наративів про російсько-український конфлікт. Проаналізовано висвітлення загострення російсько-української війни у західних ЗМІ напередодні вторгнення. Автором проаналізовано світогляд В. Путіна та причини прийняття їм рішення нападу на Україну. Розглянута у публікації тема представляє велику цінність для читача у зв’язку з ескалацією російсько-української війни та дозволяє зрозуміти обставини які передували вторгненню.
    The article brought to the attention of the reader analyzes the positions of various countries of the world on the eve of Russia’s large-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022. Since 2014, Ukraine has been in a state of undeclared war with Russia, which led to the occupation of Crimea and part of the territories of Donbas. After that, the war continued to smolder after the signing of the Minsk Agreements in 2015. At the end of 2021, there were signs that the Russian Federation was preparing for a full-scale invasion of Ukraine, which was publicly announced by US President J. Biden. For several months, the formation of a coalition of Western countries took place with the aim of providing military assistance to Ukraine to prevent the development of the conflict. The article examines the position of key Western states regarding the Russian-Ukrainian conflict and its evolution during this period of time. Ukraine played the role of a catalyst for establishing the unity of the West. An extremely important role in the implementation of the consolidation of the countries of the North Atlantic Alliance was played by the US leadership, which used a new approach – the release of intelligence data to influence the enemy's decisions. In addition, the mistakes made by Western countries since 2008, which made Russia’s invasion of Ukraine possible, were analyzed. The article examines the attitude of the population of Ukraine and Russia to the problem based on sociological surveys that confirm the falsity of Russian narratives about the Russian-Ukrainian conflict. The coverage of the escalation of the Russian-Ukrainian war in the Western media on the eve of the invasion was analyzed. The author analyzed V. Putin’s worldview and the reasons for his decision to attack Ukraine. The topic considered in the publication is of great value to the reader in connection with the escalation of the Russian-Ukrainian war and allows one to understand the circumstances that preceded the invasion.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 27-47
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Політичний феномен російсько-української війни
    Political Phenomenon of the Russia-Ukraine War
    Autorzy:
    Shergin, S.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/51610758.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    російсько-українська війна
    великі держави
    міжнародна система
    міжнародна стабільність
    міжнародна спільнота
    геополітична конфронтація
    світовий порядок
    Європейський Союз
    НАТО
    США
    Russia-Ukraine war
    major powers
    international system
    international stability
    international community
    geopolitical confrontation
    world order
    European Union
    NATO
    USA
    Opis:
    Стаття презентує політичний аналіз російсько-української війни у контексті актуальних проблем сучасних міжнародних відносин. Особливу увагу приділено розгляду причин і факторів війни в процесі трансформації сучасної міжнародної системи. Констатується, що причиною російсько-української війни є складний комплекс обставин і факторів, передусім конфліктогенність пострадянського простору та прагнення РФ відігравати роль домінантної сили в цьому макрорегіоні. Зокрема, однією з головних причин є тоталітарний політичний режим, який вважає використання воєнної сили найефективнішим засобом геополітики. Розглядаються також американські дослідницькі концепції та політичні позиції «колективного Заходу» – США, ЄС і НАТО щодо війни в Україні. Багатостороння підтримка України та засудження держави-агресора більшістю країн світової спільноти перетворили російсько-українську війну на ключовий фактор глобальної політики. Підкреслюється, що перемога ліберально-демократичної більшості країн світу над агресивною тоталітарною державою не тільки можлива, але й здатна прискорити розв’язання нагальних міжнародних проблем.
    The article presents political analyses of the Russia-Ukraine war in the context of actual problems of contemporary international relations. The main attention is paid to political and historical aspects of the war within the process of international system’s transformation. It’s noted that the main reason of the Russia-Ukraine war is a complicated complex of circumstances and factors, first of all a conflict nature of post-soviet space and the Russia’s striving to be the dominant power in this macro region. Moreover, one of the principal reasons is totalitarian political regime that considers the application of armed forces as the most effective means of geopolitics. Furthermore, American research concepts and political positions of the “Collective West” – USA EU and NATO country-members on the war in Ukraine have been considered. Multilateral support of Ukraine and condemnation of the aggressor-state by the most counties of international community converted the Russia-Ukraine war into the core factor of global politics. It is emphasized that the victory of liberal democracy world over aggressive and totalitarian state not only possible but would contribute to resolve the urgent global problems.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2023, 23; 7-17
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-10 z 10

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies