Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Zernetska, O." wg kryterium: Autor


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
Історична Пам’ять Та Практики Монументальної Комеморації Першої Світової Війни В Австралії (частина 1)
Historical Memory and Practices of Monumental Commemoration of World War I in Australia (Part 1)
Autorzy:
Zernetska, O.
Myronchuk, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070485.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
historical memory
monuments
commemorative practices
World War I
Australia
історична пам’ять
монументи
перша світова війна
австралія
комеморативні практики
Opis:
The authors’ research attention is focused on the specifics of the Australian memorial practices dedicated to the World War I. The statement is substantiated that in the Australian context memorials and military monuments formed a special post-war and post-traumatic part of the visual memory of the first Australian global military conflict. The features of the Australian memorial concept are clarified, the social function of the monuments and their important role in the psychological overcoming of the trauma and bitter losses experienced are noted. The multifaceted aspects of visualization of the monumental memory of the World War I in Australia are analyzed. Monuments and memorials are an important part of Australia’s visual heritage. It is concluded that each Australian State has developed its own concept of memory, embodied in various types and nature of monuments. The main ones are analyzed in detail: Shrine of Remembrance in Melbourne (1928–1934); Australian War Memorial in Canberra (1941); Sydney Cenotaph (1927-1929) and Anzac Memorial in Sydney (1934); Desert Mounted Corps Memorial in Western Australia (1932); Victoria Memorials: Avenue of Honour and Victory Arch in Ballarat (1917-1919), Australian Ex-Prisoners of War Memorial (2004), Great Ocean Road – the longest nationwide memorial (1919-1932); Hobart War Memorial in the Australian State of Tasmania (1925), as well as Villers-Bretonneux Australian National Memorial in France dedicated to French-Australian cooperation during the World War I (1938). The authors demonstrate an inseparable connection between the commemorative practices of Australia and the politics of national identity, explore the trends in the creation and development of memorial practices. It is noted that the overwhelming majority of memorial sites are based on the clearly expressed function of a place of memory, a place of mourning and commemoration. It was found that the representation of the memorial policy of the memory of Australia in the first post-war years was implemented at the beginning at the local level and was partially influenced by British memorial practices, transforming over time into a nationwide cultural resource.
Дослідницька увага авторів зосереджена на специфіці австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Обґрунтовано положення про те, що в австралійському контексті меморіали та військові пам’ятники сформували особливу післявоєнну і пост-травматичну частину візуальної пам’яті про перший австралійський глобальний військовий конфлікт. З’ясовуються особливості австралійської меморіальної концепції, відзначається соціальна функція пам’ятників та їх важлива роль у психологічному подоланні пережитих травм і гірких втрат. Аналізуються різнопланові аспекти візуалізації монументальної пам’яті про Першу світову війну в Австралії. Доведено, що пам’ятники і меморіали є важливою частиною візуальної історичної спадщини Австралії. Зроблено висновок про те, що у кожному австралійському штаті розроблена власна концепція меморіальної пам’яті, втілена у різноманітних за типом та характером монументах. Детально проаналізовано основні з них: Храм пам’яті в Мельбурні (1928-1934); Австралійський військовий меморіал в Канберрі (1941); Кенотаф (1927-1929) та Меморіал АНЗАК в Сіднеї (1934); Меморіал Пустельного кінного корпусу у Західній Австралії (1932); пам’ятні меморіали штату Вікторія: Алея честі та Арка перемоги в Баллараті (1917-1919), Меморіал колишнім австралійським військовополоненим (2004), найдовший загальнонаціональний меморіал пам’яті – Велика океанська дорога (1919-1932); військовий меморіал Хобарта в австралійському штаті Тасманія (1925), а також Меморіал в честь франко-австралійської військової співпраці під час Першої світової війни у Віллер-Бретонне у Франції (1938). Автори демонструють нерозривний зв’язок комеморативних практик Австралії з політикою національної ідентичності, досліджують тенденції започаткування та розвитку меморіальних практик. Відзначено, що переважна більшість меморіальних пам’яток має в своїй основі чітко виражену функцію місця пам’яті, місця скорботи і вшанування. З’ясовано, що репрезентація меморіальної політики пам’яті Австралії в перші повоєнні роки реалізовувалася спочатку на локальному рівні і частково перебувала під впливом британських меморіальних практик, трансформуючись з часом у загальнонаціональний культурний ресурс.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 204-220
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Rethinking of Great Britain’s Role: From the World Empire to the Nation State
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ РОЛІ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ: ВІД СВІТОВОЇ ІМПЕРІЇ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ
Autorzy:
Zernetska, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894333.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Great Britain, British Empire, synchronic and diachronic approaches, four periods of the evolution of the British Empire, colonies, dominions, other territories under her auspice, national liberation moments, the Commonwealth, Brexit, global state
Велика Британія, Британська імперія, синхронний та діахронний підходи, чотири підходи в еволюції Британської імперії колоніальна система, Співдружність, Брекзіт, глобальна держава
Opis:
У статті констатується, що Велика Британія протягом багатьох століть була найбільшою імперією в світі. Завдяки синхронному та діахронному підходам виявлено подекуди часову симультанність розвитку Британської імперії у різних частинах світу, яка втім виступала у різних формах її правління (колонії, домініони, підмандатні території тощо), і у різному ставленні до них імперського Лондона. Вона пройшла еволюцію від Першої Британської імперії, яка розвивалася за рахунок торгівлі рабами, до Другої імперії, коли вона колонізувала одну з найбільших держав світу – Індію та інші країни Сходу, до третьої Британської імперії, коли її колонії поширилися на всі куточки Земної кулі. Нарешті, четверта Британська Імперія – це умовне позначення розпадуколоніальної системи. Показано, як визвольні рухи, починаючи з Індії і закінчуючи Африкою, підірвали колишню могутність Британської імперії, яка з низки окреслених у статті причин немогла її втримати. Утворення незалежної держави Велика Британія, вільної від колоній не призвело до втрати імперського духу, який виявляється в практичних справах – організації Британської співдружності націй (British Commonwealth of Nations), яка згодом була перейменована на Співдружність (Commonwealth), Брекзіт і таке інше. Зроблено висновок, що Велика Британія намагається посісти місце глобальної держави в світі.
In the article, it is stated that Great Britain had been the biggest empire in the world in the course of many centuries. Due to synchronic and diachronic approaches it was detected time simultaneousness of the British Empire’s development in the different parts of the world. Different forms of its ruling (colonies, dominions, other territories under her auspice) manifested this phenomenon.The British Empire went through evolution from the First British Empire which was developed on the count mostly of the trade of slaves and slavery as a whole to the Second British Empire when itcolonized one of the biggest states of the world India and some other countries of the East; to the Third British Empire where it colonized countries practically on all the continents of the world. TheForth British Empire signifies the stage of its decomposition and almost total down fall in the second half of the 20th century. It is shown how the national liberation moments starting in India and endingin Africa undermined the British Empire’s power, which couldn’t control the territories, no more. The foundation of the independent nation state of Great Britain free of colonies did not lead to lossof the imperial spirit of its establishment, which is manifested in its practical deeds – Organization of the British Commonwealth of Nations, which later on was called the Commonwealth, Brexit and so on.The conclusions are drawn that Great Britain makes certain efforts to become a global state again.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 9; 129-145
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
William Wentworth – Democrat by Worldview, Australian Politician and Explorer by Calling
ВІЛЬЯМ ВЕНТВОРТ – ДЕМОКРАТ ЗА СВІТОГЛЯДОМ, АВСТРАЛІЙСЬКИЙ ПОЛІТИК І МАНДРІВНИК ЗА ПОКЛИКАННЯМ
Autorzy:
Zernetska, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894345.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
William Wentworth, Australia, the New South Wales, emigration, parliament, constitution, Sydney University
Вільям Вентворт, Австралія, Новий Південний Уельс, еміграція, парламент, конституція, Сіднейський університет
Opis:
Стаття присвячена Вільяму Вентворту, провідній австралійській політичній фігурі першої половині ХІХ ст. Він присвятив своє життя встановленню самоуправління, яке закінчилося перемогою в 1855 р. Вивчаючи його життєвий шлях і діяльність, ми дійшли висновку, що він був виключно талановитою людиною: першопроходець-дослідник, письменник, обдарований адвокат (він закінчив юридичний факультет Кембриджського університету з відзнаками), землевласник і державний діяч. У 1819 г. він опублікував книгу «Статистичний, історичний і політичний опис колониї Новий Південний Уельс і підпорядкованих їй поселень на Землі Ван Дімена», котра стала першою книгою, написаною австралійцем про Австралію. Анализ цього видатного magnum opus, що написала молода людина, котрій ще не виполнилося й 30 років, дозволяє стверджувати, що ця книга зробила багато для того, щоб стимулювати посилення еміграції до Австралії. Вона була розширена, доповлена й перевидана в 1820-му и 1824-му роках. З’ясовано, що повернувшись до Австралії, Вентворт, талановитий оратор и чудовий журналиіт, стає провідною фігурою в колоніальному політичному житті в 1820-1830-ті роки, вимагаючи заборонити транспортування каторжників та встановити репрезентативне управления, свободу преси, проведення судових вироків за участю суду присяжних. Розкрито, як він боровся за встановлення законодавчої ради (парламенту) і нової конституції в 1840-1850-ті роки; як він зробив початкову освіту для всіх дітей в колонії реальністю і які доклав зусилля для відкриття Сіднейского университету. Підводячи підсумки, можно сказати, що цей великий син Австралії зреалізував все, що він задумав для рідної землі.
The article is dedicated to William Charles Wentworth, the leading Australian political figure during the first half of the 19th century, whose lifelong work for self-government culminated in the NewSouth Wales in 1855. While detecting his life-long activity we come to the conclusion that he was an exceptionally talented men: explorer, author, gifted barrister (he graduated from CambridgeUniversity with honours), landowner, and statesman. In 1819 he published a book “Statistical, Нistorical, and Political Description of The Colony of New South Wales and Its Dependant Settlements in Van Diemen’s Land” which was the first book of Australia written by native-born Australian. The analyses of this outstanding magnum opus, written by a young man before his thirties, allow to state that his book did much to stimulate emigration to Australia. It was reissued in revised and enlarged editions in 1820 and 1824. It is found out that while returning to Australia, Wentworth as a gifted orator and excellent journalist became the colony’s leading political figure of the 1820s and 1830s, calling for the abolition of convicts’ transportation and establishing representative government, freedom of the press and trial by jury. It is disclosed how he struggled for the Legislative Council (Parliament) and new Constitution in 1840s and 1850s; how he made primary education for all children in the colony a reality and did his utmost to open Sydney University. In sum: this great son of Australia accomplished everything he planned for his native land.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 8; 185-199
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Experience of Fighting against Separatism in Great Britain
ДОСВІД БОРОТЬБИ ІЗ СЕПАРАТИЗМОМ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
Autorzy:
Zernetska, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894397.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
separatism, Great Britain, British Empire, Northern Ireland, Scotland, European Union, brexit, compromise
сепаратизм, Велика Британія, Британська імперія, Північна Ірландія, Шотландія, Європейський Союз, брексіт, компроміс
Opis:
Сепаратизм у Великій Британії є однією з найбільших проблем. Вона виникла внаслідок побудови Британської імперії і продовжує існувати внаслідок її розпаду. У статті досліджуються внутрішні та зовнішні причини сепаратизму у Великій Британії. Внутрішні пов’язані з рухами відокремлення Північної Ірландії і Шотландії від Великої Британії. Зовнішні причини перебувають у сфері міжнародних відносин і стосуються виходу Британії з Європейського Союзу (брексіт). Проаналізовано підґрунтя цих процесів та доведено, що воєнні дії не були успішними. Найкращий шлях подолання сепаратизму – тристоронні перемовини та компроміси з боку держави-метрополії. Було виявлено, що вихід Великої Британії з ЄС в той час, коли сепаратистські рухи вирують вдома, дає останнім змогу вийти з метрополії та отримати незалежність.
Separatism in Great Britain is one of the biggest problems. It is closely connected with the building of the British Empire and continues to exist as a cause of it disintegration. Home and internationalcauses of separatism in Great Britain are detected in this article. One concerns home affairs and deals with the processes of separation of Northern Ireland and Scotland from Britain. The other lies in thesphere of international affairs and deals with the exit of Great Britain from European Union. The background of these processes has been analyzed and was proved that military actions have not beensuccessful. The best way is the three parts negotiations and compromises from the metropolitan state. It was exposed that to solve issues of international affairs such as separation of Great Britain from EUat the same time with separatism movements at home gives the latters the opportunity to leave metropolis and gain independence.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 132-144
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Concept of Historical Memory in Great Britain
КОНЦЕПЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
Autorzy:
Zernetska, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894293.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
concept, history, historical memory, Great Britain, traditions, rituals, values, First World War
концепція, історія, історична пам’ять, Велика Британія, традиції, ритуали, цінності, Перша світова війна
Opis:
Велика Британія – це країна, в якій концепція історичної пам’яті підтримується впродовж тривалого часу. Ось чому особливо цікаво дізнатися, як це робиться у ХХІ ст. У статті досліджується, як традиції, ритуали та цінності були збережені у Великій Британії впродовж багатьох століть, і як водночас народжувалися нові протягом останніх десятиліть. Це кейсстудія, в якій аналізується увічнення у Великій Британії видатної дати – століття початку Першої світової війни; досліджені старі та нові традиції, ритуали, події та перфоманси, що зберігають і розвивають історичну пам’ять британського суспільства.
Great Britain is a country where the concept of historical memory has been sustained for a long time. It is especially interesting, how it has been done in the XXIst century. This article investigates,how traditions, rituals and values have been saved in Great Britain for many centuries and at the same time, how new ones have been born for last decades. This is a case-study in which the perpetuation inGreat Britain of a great date – the century from the date of the outbreak of the First World War; old and new traditions, rituals, events, performances that preserve and develop the historical memory ofBritish society are researched.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 5; 122-133
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
On the History of Communication Development: the First Intercontinental Connection
ДО ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ КОМУНІКАЦІЙ: ПЕРШІ МІЖКОНТИНЕНТАЛЬНІ ЗВ’ЯЗКИ
Autorzy:
Zernetska, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894395.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
traditional and new (telegraph, telephone, radio) communications, World War I, tactical and strategic purposes, international relations’ system
традиційні та нові (телеграф, телефон, радіо) комунікації, Перша світова війна, стратегічні і тактичні міжнародно-політичні цілі, система міжнародних відносин
Opis:
Вперше в історичній та політичній науках системно досліджується початок електричного міжконтинентального зв’язку в історії розвитку комунікації, що охоплює період з середини ХІХ ст. до кінця Першої світової війни. Особлива увага приділяється використанню телеграфу Британською Імперією, котра була першою країною в світі, що проклала трансатлантичний та транстихоокеанський підводні телеграфні кабелі. США були другими у цьому змаганні. Це означало, що ці країни здолали останній бар’єр на шляху до створення світових комунікацій на початку ХХ ст. Розглядаються політичні, дипломатичні, економічні, комерційні аспекти цього домінування Британської Імперії та США до та під час Першої світової війни. Здійснюється комплексний аналіз застосування цих комунікацій (телеграф, телефон, радіо) країнами-учасниками цієї війни у стратегічних, тактичних і міжнародно-політичних цілях.
The first intercontinental links in the history of communication development that encompass the period between 1850’s and the end of World War I have been systematically detected for the first time in historical and political sciences. Special attention has been given to the global usage of telegraph by the British Empire which was the first country in the world to lay transatlantic and transpacific cables. The USA was the second in this competition. This means that these countries overcame the last barrier to world communications at the very beginning of the XXth century. Political, diplomatic, economic, commercial aspects of this dominance by the British Empire and the USA before and during World War I have been observed. A complex analysis of these communications usage (telegraph, telephone, radio) by the countries – main participants of this war for tactical, strategic, international and political purposes has been conducted.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 1; 183-198
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies