Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Stambol, Ihor" wg kryterium: Autor

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Спогади Лева Биковського про Варшавське повстання: біографічний та краєзнавчий вимір
    Memories of Lev Bykovski about the Warsaw uprising: biographical and local lore dimension
    Autorzy:
    Stambol, Ihor
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343714.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    Лев Биковський
    спогади
    Варшавське повстання
    Варшавська публічна бібліотека
    бібліотекознавство
    Lev Bykowski
    memoirs
    Warsaw Uprising
    Warsaw Public Library
    library science
    Opis:
    У статті проаналізовано спогади про Варшавське повстання 1944 р. одного з найвидатніших українських книгознавців, бібліотекознавців та бібліографів – Лева Устимовича Биковського (1895–1992), який також долучився до бібліотечної справи Чехословаччини й Польщі і виконував обов’язки директора Варшавської публічної бібліотеки в один із найдраматичніших моментів історії польської столиці – антинацистського повстання. Серед постатей, які відзаначені у спогаді: Яніна Пешинська (1887-1949) – завідувачка відділом мистецтв Публічної бібліотеки та активна учасниця Варшавського повстання; Реґіна Чайковська – донька письменника Александра Свєнтоховського; професор Єржи Ковальский (1893-1948) – класичний філолог, письменник, професор Львівського та Вроцлавського університетів; письменниця Марія Домбровська (1889-1960); бургомістр Варшави Юліан Кульський; князь Віктор Вікторович Кочубей (1893-1953); діяч уряду УНР Станіслав Стемповський та інші. В краєзнавчому контексіт найбільше відзначено події навколо Варщавської публічної бібліотеки та ситуацію на вулицях Маршалковській, Кошиковій, Познаньській, Емілії Плятер, Гожій тощо. Також у спогаді є чимало свідчень про культурні установи Варшави та їхній стан після завершення повстання.
    The article analyzes the memoirs of the Warsaw Uprising of 1944, written by one of the most prominent Ukrainian bibliologists, librarians and bibliographers – Lev Ustymovych Bykowski (1895–1992), who also joined the librarianship of Czechoslovakia and Poland and served as director of the Warsaw Public Library in the most dramatic moments in the history of the Polish capital – the anti-Nazi uprising. Among the figures mentioned in the memoir are: Janina Peszynska (1887-1949) – head of the Arts department of the Public Library and an active participant in the Warsaw Uprising; Regina Tchaikovsky – daughter of famous writer Alexander Sventokhovsky; Professor Jerzy Kowalski (1893-1948) – classical philologist, writer, professor of Lviv and Wroclaw universities; writer Maria Dombrovska (1889-1960); Mayor of Warsaw Julian Kulski; Prince Victor Viktorovich Kochubey (1893-1953); former minister of UPR Stanislav Stempovsky – former minister of UPR and others. In the context of local lore, the events around the Warsaw Public Library and the situation on Marshalkowska, Koszykova, Poznanska, Emilia Plater, Goza, etc. are most noted. There is also a lot of evidence in the memoir of Warsaw’s cultural institutions and their condition after the uprising.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 149-161
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    XVI Міжнародний з’їзд славістів: українська перспектива
    Autorzy:
    Stambol, Ihor
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2154627.pdf
    Data publikacji:
    2019-12-10
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Źródło:
    Studia Polsko-Ukraińskie; 2019, 6; 233-235
    2353-5644
    2451-2958
    Pojawia się w:
    Studia Polsko-Ukraińskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Цвинтар Ольшани у Празі як місце пам’яті українців
    Olshany Cemetery in Prague as a place of memory of Ukrainians
    Autorzy:
    Stambol, Ihor
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2156694.pdf
    Data publikacji:
    2021-09-27
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    Prague
    Olshany cemetery
    Oleksandr Oles (Kandyba)
    memory
    Sofia Rusova
    Opis:
    The article clarifies the role of the Olshany cemetery in Prague as a location for the memory of Ukrainians and about Ukrainians. Olshany is one of the largest necropolises of prominent Ukrainians outside Ukraine. Most Ukrainians buried here became emigrants as a result of the defeat of the Ukrainian National Revolution of 1917-1921. The purpose of this article is to demonstrate the perception of this necropolis among Ukrainians, to show some aspects of mentions of Olshany in the Ukrainian information space and to find out its possible role as a place of memory. The topic of Olshany became more active in the Ukrainian media in 2017 due to the threat of losing the grave of one of the most prominent Ukrainian poets of the early twentieth century – Oleksandr Oles (Kandyba) and his wife. The periodicity of attention to Olshany is explained by the interest of Ukrainians in the subject of the Ukrainian National Revolution of 1917-1921, which also acquires a greater resonance closer to the memorable dates. Members of the Ukrainian governments buried in the cemetery, including Fedor Shvets, Stepan Siropolko, Volodymyr Leontovych, Sofi a Rusova, Hryhoriy Sydorenko, Apollinarii Marshynsky, as well as scientists and artists Spiridon Cherkasenko, Mykola Andrusov, Yevhen Ivanenko and others, together with the military UGA, are very important part of the memory of Ukrainian post-revolutionary emigration, and involve people in understanding their destinies through the fields in which they were engaged before, during and after the Revolution. Th at is why Olshany already acts as a place of memory for Ukrainian historians, teachers, diplomats, etc. But given the professional diversity of the people buried there and the significant legacy they have left behind, this place has greater potential. And new generations of Ukrainians who work or study in the Czech Republic now can contribute even more to this.
    Źródło:
    Studia Polsko-Ukraińskie; 2021, 8; 261-273
    2353-5644
    2451-2958
    Pojawia się w:
    Studia Polsko-Ukraińskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Про перешкоди книговиданню, український театр та біографії: елементи власних спогадів у публіцистиці Михайла Комарова
    On obstacles to book publishing, Ukrainian theater and biographies: elements of his own memoirs in journalistic articles by Mykhailo Komarov
    Autorzy:
    Stambol, Ihor
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2157690.pdf
    Data publikacji:
    2022-07-28
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    Mykhailo Komarov
    Odesa
    book publishing
    Russian censorship
    journalism
    bibliography
    theater
    Opis:
    The article is devoted to the journalistic heritage of one of the most prominent representatives of the Ukrainian community in the South of Ukraine, who is rightly considered a lawyer, translator, bibliographer, compiler of dictionaries, and public figure Mykhailo Fedorovych Komarov (1844–1913). He was the author of over sixty articles in the literary-critical, socio-political, and biographical context. In his works he often reported on his own experience in a particular case. And in these personal comments or recollections elements of memories of the figure are shown. The purpose of this article is to find out what personal memories the Odesa figure contained in his articles, the objective is to identify memories, determine their thematic direction and value. During the research, it was found out that M. Komarov’s journalism mainly concerned the issue of the arbitrariness of the Russian government in relation to Ukrainian culture and book publishing. His testimony, given the small amount of literature published in the late nineteenth century, is important in many political and bibliographic contexts. The coverage of theatrical life, which the activist joined as a spectator and bibliographer, was of popularizing importance, although it also contains some new facts, for example, regarding the desire of the Ukrainian Coryphaeuses Theatre to tour abroad. Among the new facts that reveal articles about the activities of M. Komarov himself: his pedagogical experience and his books were banned by censorship. Various recollections of biographical stories, both in the context of Taras Shevchenko and other figures, convey both the perception of these personalities at the turn of the century and add new evidence of them.
    Źródło:
    Studia Polsko-Ukraińskie; 2022, 9; 203-215
    2353-5644
    2451-2958
    Pojawia się w:
    Studia Polsko-Ukraińskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies