Autor: Prorochenko, N. - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Evolution of Shiite Clergy Role in Socio-political Development of Iran
ЕВОЛЮЦІЯ РОЛІ ШИЇТСЬКОГО ДУХОВЕНСТВА У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ РОЗВИТКУ ІРАНУ
Autorzy:: Prorochenko, N.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894367.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Iran, Shiism, Islamic government, political structure of IRI, modernization, clergy, religion modernism, conservatives, reformers
Іран, шиїзм, ісламське правління, політична система ІРІ, модернізація, духовенство, релігійний модернізм, консерватори, реформатори
Opis:: Метою даної публікації є аналіз історичних, релігійних та соціокультурних передумов місця і ролі шиїтського духовенства у політичному процесі та суспільних змінах в Ірані у новітню добу. Розкрито основні особливості зв’язку шиїтської доктрини та політики. Автор досліджує участь шиїтського духовенства у процесі розбудови іранської політичної моделі. Показано, що сучасна політична система Ірану характеризується поєднанням ісламських принципів з елементами демократії: релігія визначає всі сфери життя – політику, економіку, культуру, духовенство здійснює контроль над світськими структурами влади, проте, всі органи влади виборні. Особливу увагу приділено питанню еволюції сучасних політичних інститутів Ірану та процесу трансформації поглядів представників правлячого релігійного істеблішменту Ісламської Республіки Іран в контексті внутрішньополітичних змін і зовнішніх викликів. Розглядаються можливості збереження ісламського правління в умовах подальшої модернізації суспільства.
The purpose of this publication is to analyze the historical, religious and socio-cultural background of the Shiite clergy place and role in the political process and the social changes in Iran in recent times. The main features of the connection between the Shiite doctrine and politics arerevealed. The author investigates the participation of the Shiite clergy in the process of building the Iranian political model. It is shown that the modern political system of Iran is characterized by the combination of Islamic principles with elements of democracy: the religion determines all spheres of life – politics, economy, culture, the clergy monitors the secular structures of power, but all the authorities are elected.Special attention is paid to the evolution of the Iranian modern political institutions and the process of representatives views transformation in the field of the ruling religious establishment of the Islamic Republic of Iran in the context of internal political changes and external challenges. The possibilities of preserving Islamic rule in the conditions of further modernization of society are considered.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2019, 7; 56-72
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Українська тюркологія у ХХ – на початку ХХІ ст.: розвиток і основні здобутки
Ukrainian Turkology in the XXth and Early XXIst Centuries: its Development and Fundamental Achievements
Autorzy:: Sorokin, S.
Prorochenko, N.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51607828.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: сходознавство
тюркологія
А. Кримський
Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства
дослідження українсько-турецьких відносин
Oriental Studies
Turkology
A. Krymsky
All-Ukrainian Academic Association for Oriental Studies
Ukrainian-Turkish relations research history
Opis:: Дослідження містить аналіз процесу становлення, професійного зростання та основних здобутків тюркологічних досліджень в Україні. Визначено, що поштовхом для розвитку української тюркології стало здобуття незалежності України у 1918 р. та утворення спеціальних наукових установ (Української Академії наук, Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства, Тюркологічної комісії), які забезпечили розвиток тюркологічних розвідок. Особлива увага до тюркологічного напряму українських науковців-сходознавців визначалася тривалими історичними зв’язками українського населення з тюркськими народами України і становленням міждержавних відносин з Турецькою Республікою та необхідністю їх подальшого розвитку. Зазначено, що у часи панування радянської влади в Україні тюркологія занепадає через масові репресії проти українських тюркологів, руйнування наукових осередків у 1930-і рр. і відсутність спеціалізованих наукових установ і шкіл у подальшому, що було пов’язано з централізацією такого роду досліджень у Москві. Сприятливі умови для відродження тюркології як самостійного наукового напряму відбувається після відновлення незалежності України, що свідчить про актуальність і практичну значущість для нашої держави таких досліджень. Розвиток і наукові результати української тюркології є вагомим внеском у розбудову гуманітарних зв’язків між українським і тюркськими народами та державами. У статті представлено характеристику основних напрямів наукової діяльності українських тюркологів, узагальнення їхнього наукового спадку та аналіз тюркологічних розвідок. Звертається увага, що сучасною парадигмою розвитку тюркологічних досліджень в Україні стає розширення сфери дослідження українсько-турецьких відносин, поглиблення вивчення степових культур, що існували на території України та їхнього впливу на українську культуру і менталітет.
This research deals with an analysis of the formation, professional evolution, and key achievements of Turkology studies in Ukraine. It was determined that a major push for the development of Ukrainian Turkology was Ukraine’s independence in 1918 and the foundation of special academic and scientific institutions such as the Ukrainian Academy of Sciences, All-Ukrainian Research Association of Orientalists, the Turkology Commission which ensured a fruitful development of Turkology studies. A special attention of Ukrainian orientalists to Turkology was determined by sustained historical ties of the Ukrainian people with the Turkic peoples of Ukraine as well as by the establishing of interstate relations with the Republic of Türkiye and the necessity of their further development. It was noted that during the reign of Soviet power in Ukraine, Turkology declined due to massive repressions against Ukrainian Turkologs, the destruction of Ukrainian Oriental research centers in 1930s and the subsequent ban of specialized scientific institutions and oriental schools which were concentrated mainly in Moscow. Enabling environment for the resurgence of Turkology as an independent research branch was ensured after the renewal of Ukrainian independence in 1991, which indicates the relevance and practical significance of such research for our country. The development and scientific results of Ukrainian Turkology are a significant contribution to the evolution of humanitarian ties between Ukraine and Turkic peoples and states. This paper represents basic features and directions of the research activities of Ukrainian Turkologs, the generalization of their academic heritage and the analyses of Turkology academic works. It is especially underlined that the most important paradigm of the evolution of Turkology studies in Ukraine is the enlargement of the scope of Ukrainian – Turkic relations research, the deepening of the study of the steppe civilization on the territory of Ukraine and their influence on Ukrainian culture and mentality.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2023, 21; 154-175
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Prorochenko, N." wg kryterium: Autor

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język