Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "M. M." wg kryterium: Autor

  Lista filtrów

Dostawca treści

Podbaza

Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 76340
Tytuł:
ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Kształtowanie umiejętności samoorganizacji działalności edukacyjnej uczniów początkowej szkoły o specjalnych potrzebach edukacyjnych
Formation of skills of self-organization of educational activity of primary school students with special needs
Autorzy:
Чайка, B.M.
Писарчук, O.T.
Ратушняк, H.O.
Теслюк, O.Я.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1833099.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki w Bydgoszczy. Wydawnictwo Uczelniane
Tematy:
inkluzja
dzieci ze specjalnymi potrzebami edukacyjnymi
samoorganizacja działalności edukacyjnej
początkowa szkoła
szkładniki samoorganizacji działalności edukacyjnej
початкова школа
інклюзія
діти з особливими освітніми потребами
самоорганізація навчальної діяльності
компоненти самоорганізації навчальної діяльності
primary school
inclusion
children with special educational needs
self-organization of educational activity
components of self-organization of educational activity
Opis:
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури охарактеризовано зміст основних понять дослідження «самооганізація навчальної діяльності», «інклюзивна освіта» та «діти з особливими освітніми потребами». Описано основні особливості навчальної діяльності учнів початкової школи. Виокремлено компоненти самоорганізації навчальної діяльності (мотиваційний, змістовий, операційний або діяльнісний, оцінно-рефлексивний). Визначено дидактико- психологічні засади формування навичок самоорганізації навчальної діяльності учнів початкової школи з особливими освітніми потребами. Сформульовано загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери з позицій формування навичок самоорганізації навчальної діяльності учнів початкової школи з особливими освітніми потребами.
Na podstawie analizy literatury psychologicznej i pedagogicznej scharakteryzowano treść podstawowych pojęć badania: „samoorganizacja działań edukacyjnych”, „edukacja włączająca” i „dzieci o specjalnych potrzebach edukacyjnych”. Opisano główne cechy działalności edukacyjnej uczniów szkoły początkowej. Wyodrębniono składniki samoorganizacji działalności edukacyjnej (motywacyjny, treściowy, operacyjny lub działania, ewaluacyjno-refleksyjny). Określono dydaktyczne i psychologiczne podstawy kształtowania umiejętności samoorganizacji działalności edukacyjnej uczniów szkoły początkowej o specjalnych potrzebach edukacyjnych. Sformułowano ogólne rekomendacje dotyczące rozwoju sfery poznawczej z punktu widzenia kształtowania umiejętności samoorganizacji działań edukacyjnych uczniów szkoły początkowej o specjalnych potrzebach edukacyjnych.
Based on the analysis of psychological and pedagogical literature, the content of the basic concepts of the study: “self-organization of educational activities”, “inclusive education” and “children with special educational needs” is characterized. The main features of educational activity of primary school students are described. The components of self-organization of educational activity (motivational, semantic, operational or activity, evaluation-reflexive) are singled out. Didactic and psychological bases of formation of skills of co-organization of educational activity of pupils of elementary school with special educational needs are defined. General recommendations for the development of the cognitive sphere from the standpoint of the formation of skills of self-organization of educational activities of primary school students with special educational needs are formulated.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo; 2021, 5; 163-176
2450-9760
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історична ретроспектива феномену популізму та політичної демагогії
Historical Retrospective of the Phenomenon of Populism and Political Demagogy
Autorzy:
Цапко, O.M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676559.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
популізм
політична демагогія
апризм
жетулізм і піронізм
політична система
політиканство
корупція
націоналізм
populism
political demagoguery
aprism
jetulism and pyronism
political system
politicking
corruption
nationalism
Opis:
У статті дається узагальнююча характеристика феномену популізму та політичної демагогії через призму їхнього історичного розвитку. Автор звертає особливу увагу на розкритті сутності понять «популізм» та «політична демагогія», визначаючи при цьому їхні як спільні риси так і відмінності. Зокрема зазначається, що незважаючи на свою зовнішню схожість, популізм та демагогія не є тотожними. Так популізм передбачає значно менш негативний спосіб отримання популярності серед мас, ніж демагогія, оскільки демагоги спекулюють реальними проблемами своєї аудиторії, представляють події, погляди опонента у фальшивому світлі, вдаються до фальсифікації фактів. У сучасній політичній практиці популізм виступає набагато складнішим та неоднозначним явищем, а демагогія є лише одним із багатьох його інструментів і стратегій. У цьому аспекті близьким за змістом є поняття «політиканство», яке, разом із демагогією, є одним з негативних проявів популізму. У статті також здійснюється одна з перших спроб визначити основні періоди історичного розвитку популізму та політичної демагогії, визначаючи при цьому основні напрямки їхньої еволюції. Поряд з цим, досліджуючи популізм та політичну демагогію в історичній ретроспективі, можна також зробити висновок, що об’єктивні умови виникнення цих суспільно-політичних явищ були пов’язані із соціальною тенденцією, у відповідності до якої маси є лише об’єктом політики. Суб’єктивні передумови для виникнення та поширення популізму викликані недосконалістю відносин «панування-підпорядкування», домінуванням масового суспільства. В досліджені робиться узагальнюючий висновок, що функціонування та поширеність популізму і політичної демагогії у сучасних політичних системах характеризується його детермінованістю культурними, історичними, політичними особливостями країн.
The article gives a general description of the phenomenon of populism and political demagoguery through the prism of their historical development. The author pays special attention to the disclosure of the essence of the concepts of “populism” and “political demagoguery”, while defining their common features and differences. In particular, it is noted that despite their outward resemblance, populism and demagoguery are not identical. Thus, populism provides a much less negative way of gaining popularity among the masses than demagoguery, because demagogues speculate on the real problems of their audience, present events, views of the opponent in a false light, resort to falsification of facts. In modern political practice, populism is a much more complex and ambiguous phenomenon, and demagoguery is only one of its many tools and strategies. In this aspect, the concept of “politicking” is close in meaning, which, along with demagoguery, is one of the negative manifestations of populism. The article also makes one of the first attempts to identify the main periods of historical development of populism and political demagoguery, while determining the main directions of their evolution. At the same time, examining populism and political demagoguery in historical retrospect, we can also conclude that the objective conditions for the emergence of these socio-political phenomena were related to the social trend, according to which the masses are only the object of politics. Subjective preconditions for the emergence and spread of populism are caused by the imperfection of the relationship “domination – subordination”, the dominance of mass society. In general, the study concludes that the functioning and prevalence of populism and political demagoguery in modern political systems is characterized by its determinism of cultural, historical, political characteristics of countries.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 10-23
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Контрфаза консолідації міжнародного порядку
Counter-Phase of International Order Сonsolidation
Autorzy:
Фесенко, M.B.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676580.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
консолідація
фази консолідації міжнародного порядку
глобальна системна криза
міжнародний порядок
світовий порядок
трансформація
міжнародна система
consolidation
phases of consolidation of the international order
global systemic crisis
international order
world order
transformation
international system
Opis:
У статті досліджується проблеми та перспективи консолідації міжнародного порядку. Обґрунтовано тезу про те, що глобальна системна криза є контрфазою або кризою консолідації міжнародного порядку, яку необхідно подолати спільними зусиллями учасників міжнародних відносин заради збереження стабільності міжнародної системи та запобігання її руйнуванню. Сталий розвиток сучасної міжнародної системи залежить від консолідації учасників міжнародного порядку та поглиблені конструктивного співробітництва між його учасниками. Взаємопов’язаність численних криз зумовлює інтенсифікацію глобальної системної кризи. Її наявність є закономірним підсумком глобального розвитку системи міжнародних відносин. Серед основних елементів глобальної системної кризи виокремлюється, фінансово-економічна, екологічна, демографічна, криза глобального управління, криза безпеки, енергоносіїв, глобальна кліматична криза. Нездатність учасників міжнародної системи регулювати глобальні кризові явища засвідчує наявність кризи глобального управління. Всі ці кризи як найважливіші елементи глобальної системної кризи формують її структуру, відбивають сутність і роблять її цілісною. Сукупність взаємообумовлених криз ускладнює подолання глобальної системної кризи та посилює її. Тому криза глобального управління виявляється водночас і причиною, і наслідком глобальної системної кризи, що своєю чергою свідчить про турбулентний стан міжнародної системи, за якого неможливо чітко визначити її подальший розвиток. Доведено, що неспроможність учасників міжнародної системи консолідуватися відповідно до масштабів глобальних політичних трансформацій є однією з причин виникнення та поглиблення глобальної системної кризи. Наявність комплексу глобальних кризових явищ і відсутність ефективних інституціональних механізмів їх подолання у синергетичній єдності підсилюють дію одна одної, що поглиблює глобальну системну кризу. Її подолання залежить від ступеню консолідації міжнародного порядку, що має на меті вдосконалення механізмів глобального управління міжнародною системою. Основою консолідованого міжнародного порядку може стати реформована ООН з розширеними повноваженнями або інша глобальна міжнародна організація. Глобальна системна криза вимагає пошуку засобів і чинників, що сприятимуть стабілізації соціально-економічних і політичних відносин та переосмислення форм і механізмів ефективного глобального управління.
The article examines the problems and prospects of the consolidation of the international order. The thesis that the global systemic crisis is a counter phase or a crisis of consolidation of the international order, which must be overcome by the joint efforts of participants of international relations in order to maintain the stability of the international system and prevent its destruction, is justified. The sustainable development of the modern international system depends on the consolidation of participants in the international order and the deepening of constructive cooperation between its participants. The interconnectedness of numerous crises leads to the intensification of the global system crisis. Its presence is a logical result of the global development of the system of international relations. Among the main elements of the global system crisis one can distinguish the financial crisis, economic crisis, environmental crisis, demographic crisis, global governance crisis, security crisis, energy crisis, global climate crisis. The inability of participants of the international system to regulate global crisis is evidence of a global governance crisis. All these crises, as the most important elements of the global system crisis, shape its structure, reflect its essence and make it holistic. The combination of interdependent crises complicates the overcoming of the global system crisis and strengthens it. Therefore, the global governance crisis is both the cause and the consequence of the global system crisis, which in turn indicates the turbulent state of the international system, in which it is impossible to clearly determine its further development. It is proved that the inability of the participants of the international system to consolidate themselves in accordance with the scale of global political transformations is one of the reasons for the emergence and deepening of the global systemic crisis. The presence of a complex of global crisis phenomena and the lack of effective institutional mechanisms to overcome them in synergetic unity reinforce the effect of each other, which deepens the global systemic crisis. Overcoming it depends on the degree of consolidation of the international order, which aims to improve the mechanisms of global governance of the international system. The basis of a consolidated international order could be a reformed UN with expanded powers or another global international organization. The global systemic crisis requires the search for tools and factors that will help to stabilize socio-economic and political relations and to rethink the forms and mechanisms of effective global governance.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 7-25
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Джип подрезал «форда», или Существует ли в русском языке грамматическая категория одушевленности / неодушевленности?
Autorzy:
Федосюк [Fedosiuk], Mихаил [Mikhail] Юрьевич [IUr'evich]
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/678559.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
Russian language
grammatical category
animateness
inanimateness
subject
object
activity
Opis:
Jeep cut in “ford”, or Does the grammatical category of animateness / inanimateness exist in Russian?The purpose of the article is to clarify the concept of grammatical category of animateness / inanimateness in Russian. After analyzing the history of the study of this category and the history of its development, the author concludes that the grammatical category of animateness, despite its name, is intended to mark not living objects, but objects with a potential of activity. The main function of this category is to distinguish nominative and accusative cases in such sentences as modern informal Russian Dzhip podrezal “ forda” (Jeep cut in “Ford”), where without such а distinguishing feature it could be unclear which of these two nouns is the subject and which is the object. Jeep zajechał drogę „fordowi”, albo Czy w języku rosyjskim istnieje gramatyczna kategoria żywotności / nieżywotności?Celem artykułu jest rozjaśnienie natury gramatycznej kategorii żywotności /nieżywotności w języku rosyjskim. Po przeanalizowaniu historii badań nad tą kategorią oraz historii jej rozwoju autor dochodzi do wniosku, że wbrew swojej nazwie gramatyczna kategoria żywotności charakteryzuje określenia nie żywych istot, a obiektów potencjalnie aktywnych. Podstawową funkcją tej kategorii jest odróżnienie form mianownika i biernika w takich zdaniach, jak Dżip podriezał „forda” (Jeep zajechał drogę „fordowi”) we współczesnym potocznym języku rosyjskim, gdzie w przeciwnym wypadku nie byłoby jasne, który z tych dwóch rzeczowników jest podmiotem, a który orzeczeniem.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2016, 51
2392-2435
0081-7090
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Русская честь и польский honor
Autorzy:
Толстая, Свeтлана M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/611248.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
cultural semantics
values
dignity
honour
godność
honor
semantyka kulturowa
wartości
Opis:
The author compares the semantics of the Russian čest’ and dostoinstvo with that of the Polish cześć, honor and godność. The Russian čest’ is characterized by two aspects: external (respect for someone, e.g. čest’ i slava geroyam ‘honor and glory to the heroes’) and internal (a high moral value, e.g. čelovek česti, čestnyy čelovek ‘a person of honour’). This semantic differentiation is manifested in synonymous sets, derivatives and phraseological units. The semantic duality of this kind is characteristic of all Slavic languages: it is a continuation of the Proto-Slavic meaning of *čьstь (from the verb čisti/čьsti ‘revere, respect’). The original “actional” meaning developed into the abstract ‘respect, deference’, and then into the more concrete ‘medal, award’. The semantic structure of the concept is analyzed through the actants of the verb čtit’: its subject (who respects?), object (who is respected?), the relation between th em, and the reason why a person is respected. Russian derivatives and phraseological units (okazat’ čest’ ‘show respect’, byt’ v česti ‘be respected’ etc.), similarly to other Slavic languages, mainly refer to the external aspect (showing respect towards someone), whereas the internal aspect (the reason why someone is respected) is historically secondary. Prototypically, the subject of čestnyy (adj.) is a person, evaluated mainly through what they do not do: lie, steal, etc. (therefore, truth and justice are important values for the speakers). In Russian, the “external” aspect of čest’ and čestnyy has weakened over the centuries (it is preserved in stereotyped usages) and the “internal”, ethical aspect had gained strength – the latter is already found in the 19th c., in the writings of Pushkin, Lermontov (pogib poèt – nevol’nik česti ‘a poet has died, a slave to čest’’), Lev Tolstoy and in political slogans (čestnye vybory ‘fair  elections’).The Polish counterpart of the Russian čest’ is the Latin loan word honor, defined as ‘personal dignity’ (słowo honoru ‘word, promise’, lit. ‘the word of honour’, sprawa honoru ‘a matter of honour’), but the plural honory (czynić honory ‘do the honours’) has an “external” meaning. Old-Polish cześć referred to acts of showing respect, which points to its external dimension.In both languages, there is now a tendency to express the “internal” aspects of the semantics of the Russian čest’ and Polish honor, in accord with the growing interest in human inner life and people’s personality. In both languages, too, there exist lexemes that express the features and behaviour of people in the context of moral values, independent of external judgement: Pol. godność and Russian dostoinstvo.
Autorka analizuje semantykę ros. честь, достоинствo i pol. cześć, honor i godność, pokazując różnice i podobieństwa. Rosyjski koncept čest' ma dwie strony: zewnętrzną (szacunek okazywany komuś, np. čest’ i slava gerojam) i wewnętrzną (wysoka wartość moralna, np. čelovek česti, čestnyj čelovek). To zróżnicowanie semantyczne znajduje potwierdzenie w różnych szeregach synonimicznych oraz w derywatach i frazeologizmach. Taka dwoistość znaczeniowa, obecna w ros. pojęciu честь, jest właściwa wszystkim językom słowiańskim, przedłuża bowiem pierwotne słowiańskie znaczenie słowa *čьstь (od czasownika čisti / čьsti o znaczeniu ‘czcić, poważać’). Pierwotne znaczenie „akcjonalne” rozwijało się w znaczenie abstrakcyjne ‘poważanie, szacunek’, a dalej też w bardziej konkretne  znaczenie ‘odznaczenie’. Semantyczną strukturę konceptu autorka analizuje, wychodząc od aktantów czasownika czcić, pyta o  podmiot (kto czci), o obiekt (kogo ten ktoś czci), o relacje łączące podmiot z obiektem czci i za co ktoś kogoś czci. Rosyjskie derywaty i frazeologizmy (okazat’ čest’, byt’ v česti itp.), podobnie jak w innych językach słowiańskich odnoszą się przede wszystkim do strony zewnętrznej (okazywania czci komuś), podczas gdy strona wewnętrzna (to, za co się komuś okazuje cześć) jest historycznie wtórna. Prototypowo subiektem predykatu čestnyj jest człowiek, wartościowany zwykle przez negację, czego nie robi: nie kłamie, nie kradnie itd., co zakłada, że ważną wartością dla mówiących jest prawda, sprawiedliwość itd. W języku rosyjskim „zewnętrzne” znaczenie czci (okazywanie szacunku) i przymiotnika čestnyj w ciągu wieków słabnie, utrwala się w wyrażeniach kliszowanych, a narasta znaczenie „wewnętrzne”, etyczne, które znajdujemy już w XIX wieku, u Puszkina, Lermontowa (pogib poèt -- nevol’nik česti), Lwa Tołstoja i we współczesnym hasłach politycznych (čestnye vybory).W języku polskim odpowiednikiem ros. konceptu česti jest zapożyczony z łaciny honor, definiowany jako ‘godność osobista’ (słowo honoru, sprawa honoru), ale lm. honory (czynić) ma znaczenie „zewnętrzne”. Stpol. cześć odnosiła się do okazywania szacunku, ma więc wymiar zewnętrzny.W obu językach autorka stwierdza podobną tendencję do wyrażania „wewnętrznej” semantyki ros. честь i pol. honor. Tendencja ta odpowiada rosnącemu zainteresowaniu światem wewnętrznym człowieka i cechami jego osobowości. W obu językach funkcjonują też osobne leksemy dla wyrażenia cech i zachowań człowieka w perspektywie wartości moralnych, niezależnych od zewnętrznych ocen: pol. godność, ros. dostoinstvo.
There is no abstract available for this language
Źródło:
Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury; 2013, 25
0860-8032
Pojawia się w:
Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Шведська традиція державної опіки над культурною спадщиною
The Swedish Tradition of State Care for Cultural Heritage
Autorzy:
Присяжнюк, O.M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676762.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
культурна спадщина
старожитності
пам’ятка
антикваріат
антиквар
державна опіка
музей
cultural heritage
antiquities
monument
state guardianship
museum
antiques
Opis:
Скандинавські країни відрізняються тим, що в них з досить давніх-давен застосовувалася розумна система піклування про пам’ятки старовини. Тут не було «законів» в точному сенсі – їх замінювали численні королівські декрети. Виданий у 1886 році декрет короля Швеції щодо покровительства та охорони пам’яток старовини переслідував ті ж цілі, що й звичайний парламентський акт про пам’ятники. Швеція, таким чином, перебувала в особливо щасливому положенні в тому сенсі, що тут вже здавна держава прийняла на себе охорону всіх старовинних пам’яток країни, причому було встановлено принцип, за яким пам’ятники та предмети, відкриті розкопками на приватній землі, не надходили в розпорядження власника, а складали предмет опіки держави. Наприкінці ХІХ ст. було неможливо встановити подібний принцип шляхом прямого законодавства, але в Швеції це було наслідком традиційного звичаю, що принесло пам’ятникам та їх охороні незліченну користь. В зв’язку з цим шведське законодавство в сфері охорони культурної спадщини вважається найстарішим у світі. Традиція державної опіки над історичними пам’ятками налічує вже близько чотирьох століть. На зорі цієї традиції у XVII та на початку XVIII століть відбувалося становлення централізованої шведської держави з великими імперськими амбіціями, важливу роль в обґрунтуванні яких грало історичне надбання. Друга половина XIX ст. стала поворотним моментом у справі охорони пам’яток, результатом чого стає Декрет 1867 р., який двічі доповнювався у 1873 та 1886 рр. В ньому відображено тенденції професіоналізації та централізації охорони пам’яток. Декретом було ускладнено механізм узгодження знесення пам’ятників в процесі господарських робіт. Був уточнений механізм надання права на дослідження археологічної спадщини. В цілому прогресивність шведських норм до початку ХХ ст. не може не викликати захоплення, хоча законодавство про охорону пам’яток повністю складалося з королівських розпоряджень. Комплексний закон з охорони пам'яток в Швеції був прийнятий тільки у 1942 р.
The Nordic countries are notable for their ancient practice of reasonable care of their historical monuments. There were no ‘laws’ in the strict sense – it was replaced by numerous royal decrees. The decree of the King of Sweden, made in 1886, about patronage and protection of antiquities had the same goals as the parliamentary act about monuments. Sweden is in a particularly good position, because the state has long since taken over the protection of all antiquities in the country and it has established the principle that monuments and artefacts uncovered by excavations on private land do not come under the custody of the owner, but are the subject of state care. At the end of the 19th century it was not possible to establish this principle by direct legislation, but in Sweden it was due to the traditional custom that monuments and their protection have been of incalculable benefit. In this regard, Swedish legislation on the protection of cultural heritage is considered the oldest in the world. The tradition of state care for historical monuments here goes back some four centuries. At the beginning of this tradition in the 17th and early 18th centuries, a centralized Swedish state with great imperial ambitions and an important role in justifying its historical patrimony was formed. The second half of the 19th century was a turning point in monument conservation, resulting in the 1867 decree, which was amended twice, in 1873 and 1886. It reflects the tendencies of professionalization and centralization of monument preservation. The decree complicated the mechanism of approving the demolition of monuments during economic works. The mechanism for granting the right to investigate archaeological heritage was clarified. The overall progressive nature of Swedish regulations by the beginning of the twentieth century cannot but inspire respect, even though the whole legislation on monument conservation was comprised of royal decrees. It was not until 1942 that the Comprehensive Swedish Monument Preservation Act was adopted.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 183-196
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
O6pas птаха як елемент порівняльно’і’ noemики сучасно’ і’психологічпо’ і’ npoзи
Birds Character as ап Element of the Comparative Poetics in №Iodern Psychological Prose
Autorzy:
Приплоцька, Mарiя
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1927129.pdf
Data publikacji:
2002-12-31
Wydawca:
Uniwersytet Opolski
Opis:
Author compares the bird's characters as the multifunctional elements ofthe poetics in the Ukrainian на год (Ноле the mountain) by Valeriy Shevchuk (1983) and English novel Пе bird ofnight by Susan Hill (1972). Тп both cases birds are опе important prts ofthe contents. They аге the means of suggestion and creation of emotional tune. Bird's characters in the novels contain cultural connotations, ref1ect ethnic interpretation of writer's world. Bird's character is the element of myth outlooks; it realizes itself in the bird — artist connection. This is the common feature of both novels. At the same time bird's character defines the individual author's manner: it becomes the element of fantastic and romantic poetics in the novel by V.Shevchuk and creates modernistic world in the novel of Susan Hill.
Źródło:
Stylistyka; 2002, 11; 225-234
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:
Stylistyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Многокомпонентные термины в функции ключевых слов в информационной базе славянского языкознания iSybislaw
Multi-word terms as keywords in the iSybislaw database
Autorzy:
Остапчук [Ostapchuk], Оксана A. [Oksana A.]
Алексеева [Alekseeva], Мадина M. [Madina M.]
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/966599.pdf
Data publikacji:
2014-12-31
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
база данных
isybislaw
ключевое слово
многокомпонентный термин
польский язык
русский язык
эквивалентность
multiword term
Opis:
This article is devoted to the problem of the criteria on which multi-word terms should be selected and verified for the bibliographic database of Slavic linguistics publications iSybislaw. The text is based on Russian and Polish linguistic material. Such criteria as actuality, frequency, transparency of form are applied separately in each language and different sets and variability of terms in the each case are established. The authors examine also the reasons of formal and semantic asymmetry between Polish and Russian terminological units in the database.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2014, 49; 164-175
2392-2435
0081-7090
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Зміни у значеннєвій структурі польських фразеологізмів із семою ‘вік людини’ у словникових дефініціях і текстах
Autorzy:
Ніколайчук [Nikolaĭchuk], Христина [Khrystyna] М. [M.]
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/678663.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
idioms
age of man
semantics
norm
innovation
expansive units
recessive units
Opis:
Changes in the Semantic Structure of Polish Idioms with the Seme ‘age of man’ in Dictionary Definitions and TextsThis article analyses changes in the semantic structure of 204 Polish idioms (with variants) including the seme ‘age of man’. Differences in the codification of these idioms in dictionaries from 1958–1969 and those published after 1989 are discussed with reference to the reflection of the temporal meaning in the definitions. On the basis of their contextual use in the National Corpus of Polish (NKJP) and the Internet (74,981), it was established that 35% of the idioms in focus are recessive units. The study also reveals that 43% of the 2,129 analysed innovations are expansive units, which have undergone semantic changes. Zmiany w strukturze semantycznej polskich frazeologizmów zawierających sem ‘wiek człowieka’ w definicjach słownikowych i tekstachW artykule przeanalizowano zmiany w strukturze znaczeniowej 204 polskich frazeologizmów (z wariantami) zawierających sem ‘wiek człowieka’. Pokazano różnice w kodyfikacji omawianych frazeologizmów w słownikach z lat 1958–1969 i słownikach wydanych po 1989 roku ze względu na odzwierciedlenie w definicji znaczenia temporalnego. Na podstawie użyć kontekstowych w NKJP oraz Internecie (74 981) ujawniono, iż 35% badanych frazeologizmów stanowią jednostki recesywne. Spośród przeanalizowanych 2129 innowacji wyróżniono 43% jednostek o charakterze ekspansywnym, w których zaszły zmiany znaczeniowe.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2019, 54
2392-2435
0081-7090
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Dramat historyczny prawosławia na tle konfliktu między prawdą i polityką
Историческая драма православия на фоне конфликта между истиной и политикой
Historical Drama Against the Background of the Conflict Between Truth and Politics
Autorzy:
Макаренко, Виктор П.
Cwynar, Katarzyna M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/497620.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
Opis:
От переводчика: Виктор Павлович Макаренко – доктор политических и философских наук, профессор, руководитель и научный сотрудник Центра политической концептологии Института философии и социально-политических наук Южного федерального университета, Ростов-на-Дону. Автор публикаций по части теории бюрократии, легитимации власти и оппозиции. Его особые научные интересы сосредоточены на политической концептологии. В этой сфере он является автором следующих книг: Аналитическая политическая философия: очерки политической концептологии (Москва 2002); Поли-тическая концептология (Донецк – Донбасс 2002, на украинском языке); Политическая концептология: обзор повестки дня (Москва 2005); Полити-ческая концептология. Учебное пособие (Ростов-на-Дону 2011). Главный ре-дактор, созданного в 2008 году по его инициативе, журнала «Политическая концептология: журнал метадисциплинарных исследований», изданного с 2009 года как ежеквартальный в Южном федеральном университете, Ростов-на-Дону.
From the translator: Victor Pavlovich Makarenko – professor of philosophy and political science, researcher and director of the Center of Political Conceptology at the Institute of Philosophy and Socio-political Sciences of the Southern Federal University of Rostov-on-Don. Author of publications in the field of bureaucracy theory, legitimization of power and opposition. His special interests focus on political conceptology. In this area, he is the author of the following books: Analytical Political Philosophy: Essays on Political Conceptology (Moscow 2002); Political Conceptology (Donetsk – Donbass 2002, in Ukrainian); Political Conceptology: Review of the Agenda (Moscow 2005); Political Conceptology. Textbook (Rostov-on-Don 2011). Editor in chief, created in 2008 on his initiative, the journal “The Political Conceptology: Journal of Metadisciplinary Research”, published since 2009 as a quarterly at the Southern Federal University, Rostov-on-Don.
Od tłumaczki: Wiktor Pawłowicz Makarenko – profesor filozofii i politologii, kierownik i pracownik naukowy Centrum Konceptologii Politycznej Instytutu Filozofii i Nauk Społeczno-Politycznych Południowego Federalnego Uniwersytetu w Rostowie nad Donem. Autor publikacji z zakresu teorii biurokracji, legitymizacji władzy i opozycji. Jego szczególne zainteresowania koncentrują się na konceptologii politycznej. W tym zakresie jest on autorem następujących książek: Analityczna filozofia polityczna: szkic konceptologii politycznej (Moskwa 2002); Konceptologia polityczna (Donieck – Donbas 2002, wydanie w języku ukraińskim); Konceptologia polityczna: przegląd porządku dnia (Moskwa 2005); Konceptologia polityczna: podręcznik naukowy (Rostow nad Donem 2011). Redaktor naczelny, powołanego w 2008 roku z jego inicjatywy, czasopisma „Konceptologia Polityczna: pismo badań metadyscyplinarnych”, wydawanego od 2009 roku jako kwartalnik przez Południowy Federalny Uniwersytet w Rostowie nad Donem.
Źródło:
ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2017, 17; 263-275
1642-1248
Pojawia się w:
ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Cmepeomunы нeo6ycmpoeннocmu u нецивилизованности Poccии в meкcmax CMH
Autorzy:
Майданова, Людмила M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1204837.pdf
Data publikacji:
2005
Wydawca:
Uniwersytet Opolski
Tematy:
Russia
mass media
stereotypes
inconvenienced
non-civilized
Opis:
This article considers two Russian social consciousness stereotypes interpreted in the press of 199 1 -2004 applying the ideas of men tal linguistics. These are the stereotypes of inconvenienced and non-civilized Russia. During the initial period of Russian new press development the stereotypes are functioning within the contexts attributing them now to the USSR now to Russia. The time and modality of the statements are not fixed. What they imply may be generally stated as follows: "the inconvenienced and non-civilizedUSSR should be replaced by well-balanced and civilized Russia". However, these stereotypes do not disappear with the development of the press. By contrast, they tum into the transparent motives of the discourse which has something in common with the evaluation of Russia in XVII-XIX centuries. The stereotype of being inconvenienced always appears in the texts as a crash or crisis of different social spheres. The meaning of it is expressed in a number of words used both in the terminological and non-terminological way, in the literałsense of a w ord and metaphorically. The meaning of the w ord "crash" is realized in severa! standard contexts. The context of "the crash of hopes" represents "crash" as an unexpected consequence of the situation which was to be successful. According to the material this motif is repeatedly addressed to year after year. The context of "those who are to blame for the crash" manifests itself in two ways depending on who is to blame. An inner or outer "enemy" may be named. This context gives mass consciousness the formulations describing the situation in the country in a precise way: "the bureaucracy against people struggle", "the West is robbing Russia". This characteristic quality of the West influences the evaluation of the "non-civilized" notion. There appear negative evaluation sof the civilized West and positive evaluations of non-civilized Russia. The West in associated with the power of money and the armed thrusting of democratic values. Non-civilized Russia is said to be the keeper of age-o Id national traditions. The revival and constant application of mass consciousness stereotypes of"inconvenienced and non-civilized Russia" contribute to shaping the generał discourse modality of instability which reflects the state of the society solving the problems of its future.
Źródło:
Stylistyka; 2005, 14; 521-532
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:
Stylistyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Differences and commonalities impregnation of dry and wet sand
Pazicia i obsnost processov pronitki cyhogo i blaznogo peska
Autorzy:
Мuzaffarova, M
Mirakhmedov, M
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/374273.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Politechnika Śląska. Wydawnictwo Politechniki Śląskiej
Tematy:
railway transportation
sandy desert
impregnation
humidity
plastic durability
experiment planning
optimisation
transport kolejowy
pustynia piaszczysta
impregnacja
wilgotność
trwałość tworzywa sztucznego
planowanie eksperymentu
optymalizacja
Opis:
The article is devoted to research new methods of physic-chemical methods of preventing deflation to protect railways and highways from such phenomena as exogenous sand drifts. In particular, first studied the possibility of using binders in sand wet state. Results can significantly extend the scope of the method, and identified with particular impregnation maintaining stability requirements protective cover reduces both the concentration previously recommended binders, and their costs, thereby securing implementation in practice of shifting sands resource-saving technology.
Статья посвящена новому в исследованиях способов физико-химического метода предупреждения дефляции для защиты железных и автомобильных дорог от такого экзогенного явления как заносы песком. В частности, впервые изучена возможность применения вяжущих веществ в песках влажного состояния. Результаты позволяют существенно расширить область применения метода, а выявленные при этом особенности пропитки сохраняя требования к устойчивости защитной вяжущей песчаной корки приводят к снижению как концентрации рекомендованных ранее вяжущих, так и их расходы, обеспечивая тем самым внедрение в практику закрепления подвижных песков ресурсосберегающей технологии.
Źródło:
Transport Problems; 2014, 9, 3; 91-97
1896-0596
2300-861X
Pojawia się w:
Transport Problems
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Развитие аграрного сектора Украины: поиск модернизационных решений
Rozwój sektora rolnego Ukrainy: poszukiwania nowoczesnych rozwiązań
Autorzy:
Лопатинский (Łopatynski), Юрий М. (Jurij M.)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/970273.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Opis:
Процессы трансформации в Украине далеко не завершенные, и хотя формально страна получила статус рыночной экономики, фактически экономика остается в состоянии транзитивности, что определяет необходимость дальнейшего исследования рыночного развития не только в теоретическом, но и в прикладном аспектах по отдельным секторам. Можно утверждать, что в Украине отстает формирования институциональных условий аграрного хозяйствования, низкий уровень обеспечения сельскохозяйственных товаропроизводителей основными активами и капиталом. Поэтому одна из задач трансформационных преобразований – поиск градиента институционального развития. Механизмы развития аграрных институтов могут основываться на принципах самоорганизации, а также внешнего воздействия, которое не стоит ограничивать только государственным регулированием. Значительное влияние будут иметь общественные организации и профессиональные объединения, формирующие институциональную среду аграрного хозяйства.
Procesy transformacyjne w Ukrainie dalekie są od zakończenia. Chociaż gospodarka ukraińska uzyskała status rynkowej, w praktyce wciąż znajduje się w fazie tranzycji, co pociąga za sobą konieczność dalszych badań procesów rynkowych nie tylko w wymiarze teoretycznym, ale także praktycznym z uwzględnieniem specyfiki poszczególnych sektorów gospodarki, w tym także sektora rolnego. Autor artykułu wskazuje, że w Ukrainie wciąż brak jest instytucjonalnych podstaw rozwoju sektora rolnego, producentom rolnym brakuje kapitału. W związku z tym jednym z kluczowych zadań dalszego rozwoju sektora rolnego jest wybór modelu i kierunku jego modernizacji. W ramach poszukiwań najbardziej optymalnych rozwiązań wymienia się w artykule: zasadę samoorganizacji i stymulowanie jego rozwoju z zewnątrz. Nie powinno się jednak ono ograniczać jedynie do działań ze strony państwa. Kluczową rolę autor artykułu przypisuje organizacjom społecznym i strukturom branżowym, od których wysiłków oczekuje się stworzenia solidnych podstaw instytucjonalnych modernizacji sektora rolnego.
Even though Ukrainian economy boast the status of market economy, it remains, in fact, in the transition phase. The situation calls for further study of the market processes, not only in theory, but also in the practice of the functioning of particular branches of economy, including agriculture. Ukraine’s agriculture lacks institutional foundations, while the producers suffer from insufficient capital. In view of that, one of the key tasks for future development of the sector is the selection of an optimal model and direction of its modernization. As the most promising directions, the author proposes the principle of self-organization and external stimulation of the sector’s development. The latter, however, should not be confined to state activities. The key role in providing a solid institutional basis for the agriculture modernization should be played by social organizations and professional associations within the branch.
Źródło:
Eastern Review; 2013, 2; 67-78
1427-9657
2451-2567
Pojawia się w:
Eastern Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лесные гуты и городские цеха: особенности организации стеколоделия в западных землях Украины в XV–XVIII вв.
Forest glassworks and urban workshops: peculiarities of glass-making arrangement in the western lands of Ukraine in the 15th–17th centuries
Autorzy:
Курдына (Kurdyna), Юлия (Juliia M. )
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2183742.pdf
Data publikacji:
2015-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
hutnictwo
warsztat
piec szklarski
wyroby szklane
cech
hutta production
glass production shops
glass-furnace
glassware
workshops
Opis:
A continuous development of glass-making on Ukrainian lands can be observed only from the end of the 10th century. At that time glass-making was exceptionally an urban craft. After the Mongol-Tatar invasion the arts were slightly declined, but starting from the middle of the 15th century glass-making revived in a somewhat different form: the workshops were located in the forest areas distant from the cities near the sources of raw materials. Such workshops were known as “huty” i.e. glassworks, this term took a Europe-wide meaning and denoted a building with a furnace in it. At the same time craftsmen continued to ply glass-making in the cities. The craftsmen entered workshops or worked independently if they lived in small towns. The workshop manufacturing process had its own characteristic features which certainly affected glass-making. As to the glassworks, glass-making was arranged in a totally different way there and thus the question of glass-making peculiarities in glassworks and workshops and the social and economic conditions of glassworks and workshop craftsmen becomes the matter of current interest.
Stały rozwój rzemiosła szklarskiego na ziemiach ukraińskich można obserwować dopiero od końca X w. Wówczas szklarstwo było wyłącznie miejskim rzemiosłem. Po najeździe mongolsko-tatarskim nieco upadło, jednak od połowy XV w. zostało odbudowane w nieco innej formie: hale znajdowały się w oddalonych od miast osiedlach leśnych, w pobliżu źródeł surowca. Takie hale są znane jako huty – ten termin przyjął się w całej Europie oraz oznaczał budowlę, w której znajdował się piec przemysłowy. Jednocześnie szklarstwem zajmowano się w miastach. Rzemieślnicy tworzyli hale albo pracowali samodzielnie w niewielkich miasteczkach. Oczywiście organizacja hali rzemieślniczych miała swoją specyfikę, co nie mogło pozostać bez wpływu na rzemiosło. Całkiem w inny sposób szklarstwo było organizowane w hutach i ta kwestia – obok statusu społeczno-ekonomicznego hutników i mistrzów hali – jest jednym z głównym zagadnień omawianych w niniejszym artykule.
Źródło:
Studia Orientalne; 2015, 1(7); 128-146
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 76340

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies