- Tytuł:
-
Проблеми застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які мають вади зору
Problematic Aspects of the Detention Enforcement as a Preventive Measure to Suspects and Accused with Vision Impairment - Autorzy:
-
Робертівна Туманянц (Robertivna Tumanyants), Ануш (Anush)
Олександрівна Крицька (Oleksandrivna Krytska), Ірина (Iryna) - Powiązania:
- https://bibliotekanauki.pl/articles/2185490.pdf
- Data publikacji:
- 2022-09-30
- Wydawca:
- Wydawnictwo Adam Marszałek
- Tematy:
-
примусові заходи
тримання під вартою
інвалідність
порушення зору
катаракта
preventive measures
detention enforcement
physical disabilities
vision impairment
cataract - Opis:
-
The use of preventive measures such as detention enforcement is due to the restriction of fundamental rights. Particularly noteworthy is the issue of the feasibility of choosing this preventive measure for people with vision impairment. The aim of the research is determining the system of general standards of detention of persons with physical disabilities (in particular, visually impaired). The empirical base of the research is the national legislation of Ukraine, international acts, decisions of the European Court of Human Rights, data of the Integrated State Register of Court Decisions. The methodological basis is a set of general and special scientific methods, in particular, formal-legal (legal- technical) method of research, hermeneutical method, statistical method, system-structural method. On the basis of the research, taking into account the legal position of the ECtHR, the authors propose to distinguish the general standards of detention of persons with physical disabilities (in particular, visually impaired), such as: (1) detention should be reasonable in time; (2) it should not lead to health deterioration (compared to the natural course of the disease); (3) the prisoner should be provided with adequate medical care at an appropriate level; (4) the physical condition of the person in custody should not make him or her dependent on other persons being held with him or her in custody; (5) the conditions in which the person is remanded in custody must be appropriate to the physical condition of the person and cannot be considered separately from the person’s disability; (6) constant more intense surveillance should be provided to prevent any deterioration in health than might be the case if the person were not imprisoned; (7) if there is an appropriate medical finding that a person is not in custody, he or she should be considered by a competent subject for a possible change in the measure of detention or place of detention. The authors pointed out some shortcomings in the legislation and the law enforcement practice of this issue.
Застосування запобіжних заходів, зокрема тримання під вартою, пов’язане з обмеженням основних прав людини. З огляду на це на особливу увагу заслуговує питання про доцільність вибору цього примусового заходу для людей з порушеннями зору. Мета наукової роботи полягає у визначенні системи загальних стандартів тримання під вартою осіб з обмеженими фізичними можливостями (зокрема, людей з вадами зору). Емпіричною базою дослідження є національне законодавство України, міжнародні акти, рішення Європейського суду з прав людини, дані Єдиного державного реєстру судових рішень. Методологічною основою статті є сукупність загальнонаукових та спеціальних наукових методів, а саме: формально-юридичний (юридико-технічний) метод дослідження, герменевтичний метод, статистичний метод, системно-структурний метод. На основі дослідження з урахуванням правових позицій ЄСПЛ автори пропонують виділити загальні стандарти тримання під вартою осіб з обмеженими фізичними можливостями (зокрема, з вадами зору). Йдеться про такі положення: (1) тримання під вартою має бути розумним за терміном; (2) воно не повинно призвести до погіршення здоров’я (порівняно з природним плином хвороби); (3) ув’язненому має надаватися необхідна медична допомога на належному рівні; (4) фізичний стан особи, утримуваної під вартою, не повинен ставити її в залежність від інших осіб, що перебувають разом з ним під вартою; (5) умови, в яких особа перебуває під вартою, повинні відповідати її фізичному стану і не можуть розглядатися окремо від інвалідності особи; (6) має бути забезпечено постійний нагляд з метою недопущення погіршення стану здоров’я – інтенсивніший, ніж той, що міг би мати місце, якщо б особа не була ув’язнена; (7) за наявності відповідного медичного висновку про неможливість тримання особи під вартою його має розглянути компетентний суб’єкт на предмет можливої зміни запобіжного заходу або місця утримання. З урахуванням виокремлених у роботі стандартів, а також на підставі аналізу вітчизняної судової правозастосовної практики та правових позицій, сформульованих в рішеннях Європейського суду з прав людини, автори вказують на деякі недоліки законодавства та правозастосовної практики з цього питання та формулюють пропозиції щодо їх подолання. - Źródło:
-
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 71-81
2720-6998 - Pojawia się w:
- Copernicus Political and Legal Studies
- Dostawca treści:
- Biblioteka Nauki