Wszystkie pola: zone - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Асаблівасці сацыялінгвістычнай сітуацыі ў камунікатыўнай прасторы кантактнай зоны Беларусі і Польшчы (гiстарычны аспект)
Sytuacja socjolingwistyczna białorusko-polskiego pogranicza językowego na przestrzeni wieków
Peculiarities of Sociolinguistic Situation in the Communicative Space of the Contact Zone of Belarus and Poland (historical aspect)
Autorzy:: Снігірова, Наталля
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/475615.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Języka Polskiego PAN
Tematy:: sociolinguistic conditions
contact zone
influence
pogranicze językowe
czynniki socjalne
wpływy językowe
сацыялінгвістычныя ўмовы
кантактная зона
уплыў
Opis:: Фарміраванне беларуска-польскай міжмоўнай занальнай супольнасці, якая паўстала ў выніку кантактавання моўных сістэм, адбывалася ў супярэчлівых сацыялінгвістычных варунках. Іх аналіз уяўляецца перспектыўным пры вызначэнні прычын, якія паўплывалі на сучасны арэальны падзел славянскіх моўных тэрыторый. У артыкуле аналізуюцца гістарычныя ўмовы, у якіх зараджаліся і развіваліся беларуска-польскія кантакты ў прасторы і часе, а таксама ўстанаўліваецца статус, роля і функцыі беларускай мовы ў гісторыі беларуска-польскіх узаемадачыненняў. Вялікае значэнне пры выяўленні характару беларуска-польскіх арэальных узаемасувязей мае выкарыстанне такіх метадаў, як арэальна-тыпалагічны, супастаўляльны, параўнальна-гістарычны, апісальна-аналітычны.
Formowanie się białorusko-polskiej wspólnoty językowej, do wyłonienia której doszło poprzez krzyżowanie się systemów obu języków, odbywało się w niesprzyjających warunkach socjolingwistycznych. W dziedzinie kontaktów międzyjęzykowych najbardziej potrzebne na obecnym etapie badań — jak się zdaje — jest zweryfikowanie dotychczasowych poglądów i w miarę obiektywne określenie przyczyn, jakie odegrały niebagatelny wpływ na współczesny kształt i zasięg terytorialny języków pokrewnych, jakimi są polszczyzna i białoruszczyzna. W niniejszym artykule wnikliwiej analizie (w aspekcie czasowo-przestrzennym) poddano warunki historyczne, w jakich zrodziły się i rozwijały białorusko-polskie kontakty językowe. Największy nacisk położono na próbę określenia statusu, roli i funkcji języka białoruskiego w historii wzajemnych kontaktów i wpływów obu języków. Przy opisie cech białorusko-polskich zależności na badanym obszarze wykorzystano — niezwykle istotnych dla tego typu badań lingwistycznych — kilka metod: arealno-typologiczną, konfrontatywną, porównawczo-historyczną oraz opisowo-analityczną
The formation of the communicative space of the Belarusian-Polish contact zone that was formed as a result of contacting of language systems took place in contradictory sociolinguistic conditions. The analysis of the conditions is perspective in case of identifying the factors that influenced on the modern areal division of Slavic language territories. The article analyzes the historical conditions in which the Belarusian-Polish language contacts originated and developed in space and time, and also defines the status, role and functions of the Belarusian language in the history of the Belarusian-Polish interrelations.
Źródło:: Socjolingwistyka; 2014, 28; 109-120
0208-6808
Pojawia się w:: Socjolingwistyka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Problemy i perspektywy rozwoju rekreacyjno-turystycznej strefy północnego przyazowia
Problems and perspectives of development for recreation and tourism zone of the North Priazovie
Проблемы и перспективы развития рекреационно-туристической зоны северного приазовья
Autorzy:: Рюмина, Евгения
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/507001.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Państwowa Uczelnia Stanisława Staszica w Pile
Tematy:: rekreacja
obszar turystyki
instytucje spa
recreation andtourism area
tourism
spainstitutions
recreation andtourism
cluster
рекреационно-туристическая зона
туризм
санаторно-курортные заведения
рекреационно-туристический кластер
Opis:: Rekreacyjno-turystyczna strefa Północnego Przyazowia rozwija się dzięki wykorzystaniu sanatoryjno-uzdrowiskowego i kuracyjnego potencjału m. Berdiańska, obejmującego znaczną liczbę obiektów z rozwiniętą infrastrukturą i zróżnicowanym standardem dla klientów z różną zamożnością portfela. Działalność turystyczną w mieście i jego okolicach prowadzi 27 obiektów. Corocznie organizowane są promocyjne turnusy dla ukraińskich i zagranicznych firm turystycznych [Strategia m. Berdiańska]. Berdiańska strefa rekreacyjno-turystyczna cieszy się dużym zainteresowaniem wśród turystów: corocznie odpoczywa tu 500-600 tys. osób z Ukrainy, krajów WNP i z zagranicy
В статье рассматриваются проблемы и перспективы развития рекреационно-туристической сферы Северного Приазовья, проанализирована динамика туристических потоков курортной зоны Запорожского региона, а также показано развитие количества санаторно-курортных и оздоровительных заведений. Предложено внедрение инновационных форм развития предприятий, а именно кластерных структур, курортополисов, курортных парков и т.д.
The article deals with the problems and prospects of development of recreation and tourism industry of Northern Azov region, analyzed the dynamics of tourist flows of the resort area of the Zaporozhye region, and shows the development of the number of resorts and recreational facilities. Proposed introduction of innovative forms of development of enterprises, namely cluster structures, Health Resort, spa parks, etc.
Źródło:: Progress in Economic Sciences; 2016, 3; 115-122
2300-4088
Pojawia się w:: Progress in Economic Sciences
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Організація освітнього простору в зарубіжних Монтессорі-школах
Organization of Learning Environment in Foreign Montessori Schools
Autorzy:: Прибора, Тетяна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16539071.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: М. Монтессорі
Монтессорі-заклад
освітній простір
освітня програма
зона практичного життя
зона сенсорного розвитку
зона мовленнєвого розвитку
зона математичного розвитку
космічна зона
зона культури
Maria Montessori
Montessori school
curriculum
learning environment
a practical life zone
a zone of sensory development
a speech learning zone
a Math zone
a cosmic zone
a culture zone
Opis:: The article presents the look into Montessori schools whose aim is to provide care, development, upbringing and teaching of children from 8 weeks to 18 years old in correspondence with Maria Montessori’s theory and philosophy of education. In modern pedagogical literature there is no single distinct classification of Montessori schools though in Western European countries and the USA Montessori educational establishments are distinguished by the curriculum they use and the age of children studying there. Thus, there has been made an attempt to generalize and summarize their distinctive features and make up an age-curriculum Motnessori schools classification which includes: 1) infant schools, whose curriculum focuses on the holistic development of children from 8 weeks to 18 months old, 2) toddler schools aiming at sensory development of 18 to 36-month-old kids and their acquisition of practical life, language, Math and writing readiness skills, 3) primary schools for 3-to-6- year-olds with the curriculum in correspondence with all areas of formal curriculum, 4) elementary schools (6–11 y.o.) with multi-age school curriculum which contributes to social dynamics and facilitates pupils favorable inclusion in collective learning peculiar of this age group, develops their academic interest and curiosity and based on intellectual exercises supports their easy and natural transition to abstract thinking, 5) middle schools whose curriculum is specially composed to develop 11–14 years old children academically, socially and emotionally. More detailed attention is paid to the creation of learning environment in the early childhood and primary educational establishments. It is stated that the main aim of the created learning environment is to sustain and strengthen the child’s feeling of independence and form their motivation to seek knowledge. Having analyzed the work of modern foreign Montessori schools, it’s for the first time that three kinds of the learning environment have been distinguished among them school area developmental learning environment, in-school and classroom learning environments. As it has been found out, learning environment in modern Montessori schools is based on the initial rules of formation the “prepared” environment by Maria Montessori. It can be conditionally divided into zones which correspond with the chapters of curriculum for each age group taking into account children sensory development stage. These zones include a practical life zone, a zone of sensory development, a speech learning zone, a Math zone and a cosmic or culture zone. In each of them learning materials are easy to reach and ordered from the simplest to more complex so that the children could pick up the ones which satisfy their current needs.
У статті досліджуються Монтесорі-заклади, які спрямовані на догляд, розвиток, виховання і навчання дітей від 8 тижнів до 18 років відповідно до положень педагогічної моделі М. Монтессорі. Подається класифікація Монессорі-закладів відповідно до освітніх програм: 1) іnfant – програма спрямована на холістичний розвиток дитини від 8 тижнів – 18 місяців; 2) toddler– в основі освітньої програми лежить сенсорне навчання, спрямоване на розвиток практичних, мовленнєвих, математичних навичок і навичок підготовки до письма дітей від 18 місяців – 36 місяців; 3) primary school – освітня програма для дітей 3–6 років, яка ґрунтується на всіх сферах офіційної навчальної програми: наука, математика, література, розвиток мови, практичні навички життя, музика, рух, мистецтво; 4) elementary school – мультивікова освітня програма сприяє спільному навчанню, притаманному для цієї вікової групи, і створює соціальну динаміку, яка підтримує зростання доброзичливої та інклюзивної спільноти учнів, виховує інтерес та допитливість, сприяє природньому переходу до абстрактного мислення і дозволяє дітям тренуватися на основі інтелектуальних вправ, необхідних для академічного поступового навчання учнів 6–11 років; 5) middle school – освітня програма, розроблена спеціально для розвитку академічних, соціальних та емоційних потреб дітей від 11–14 років. Детальна характерника приділяється організації освітнього простору тільки в двох із них: «Раннє дитинство» та «Початкова школа». Досліджено, що мета підготовленого освітнього простору полягає в підтриманні та зміцненні почуття самостійності дитини та формуванні мотивації прагнення до знань. Вперше на основі аналізу діяльності сучасних іноземних Монтессорі-закладів виділено три види освітнього простору в них: освітньо-розви- вальне зовнішньошкільне середовище закладу, внутрішньошкільне середовище закладу, освітньо-розвивальне середовище класу. З’ясовано, що у сучасних Монессорі-закладах освітній простір ґрунтується на правилах організації «підготовленого» середовища, запропонованих ще М. Монтессорі. Він умовно поділяється на зони, які відповідають розділам програми кожної вікової групи, враховуючи сенситивні періоди розвитку дитини: 1) зона практичного життя; 2) зона сенсорного розвитку; 3) зона мовленнєвого розвитку; 4) зона математичного розвитку; 4) космічна зона або зона культури. У кожній з цих зон навчальні матеріали легкодоступні і розташовані в послідовності від найпростіших до найскладніших, щоб вихованці могли вибрати матеріали, які відповідають їхнім потребам.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 2; 51-59
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Europa Wschodnia jako epicentrum rywalizacji geopolitycznej
Autorzy:: Перепелица, Григорий
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/687148.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: Eastern Europe, geopolitical offensive of Russia, multipolarity, strategic position, world power, balance of power, European civilization, buffer zone
Europa Wschodnia, geopolityczna ofensywa Rosji, wielobiegunowość, pozycja strategiczna, potęga światowa, równowaga sił, cywilizacja europejska, strefa buforowa
Восточная Европа, геополитическое наступление России, многополярность, стратегическое положение, мировая держава, баланс силы, европейская цивилизация, буферная зона
Opis:: The trends in the global system of international relations towards to multipolarity have opened a window of opportunity for Russia to regain the status of the world power and regain control over Eastern Europe, without which Russians do not represent the future of their country. The article shows the role of Eastern Europe in the resurgent geopolitical confrontation between Russia and the West. The author describes Russia’s plans, which are aimed at destroying the existing world order and restoring geopolitical domination in Europe. As stated in the article, such a revanchist policy of Russia is particularly dangerous for the countries of New Eastern Europe. By joining the “New Eastern Europe”, Russia can continue its further geopolitical offensive to Central Europe from this strategic position and impose its own normative force on Western Europe. The author also assesses and forecasts the negative consequences of Russia’s geopolitical offensive to the West as well as the threats it poses for the European security.
Tendencje wielobiegunowości w globalnym systemie stosunków międzynarodowych otworzyły Rosji okazję do odzyskania statusu potęgi światowej i odzyskania kontroli nad Europą Wschodnią, bez której Rosjanie nie wyobrażają sobie przyszłości swojego kraju. Artykuł pokazuje rolę Europy Wschodniej w odrodzonej konfrontacji geopolitycznej między Rosją a Zachodem. Autor opisał plany Rosji, której celem jest zniszczenie istniejącego porządku światowego i przywrócenie dominacji geopolitycznej w Europie. Szczególne niebezpieczeństwo, jak stwierdzono w artykule, taka rewanżystyczna polityka Rosji niesie w stosunku do krajów „Nowej Europy Wschodniej”. Przyłączając „Nową Europę Wschodnią”, Rosja może kontynuować swoją dalszą geopolityczną ofensywę na Europę Środkową oraz narzucić swoją normatywną siłę wobec Europy Zachodniej. Autor ocenił i przygotował prognozę dalszych negatywnych skutków geopolitycznej ofensywy Rosji na Zachód dla bezpieczeństwa europejskiego.
Тренды глобальной системы международных отношений к многополярности открыли России окно возможностей вернуть себе статус мировой державы и восстановить контроль над Восточной Европой, без которого россияне не представляют будущего своей страны. В статье показана роль Восточной Европы в возобновляющемся геополитическом противостоянии между Россией и Западом. Автор описывает планы России, которые направлены на разрушение существующего мирового порядка и восстановление геополитического доминирования в Европе. Особую опасность, как утверждается в статье, такая реваншистская политика России представляет для стран Новой Восточной Европы. Присоединив «Новую Восточную Европу», Россия может с этой стратегической позиции продолжать своё дальнейшее геополитическое наступление на Центральную Европу и навязывать собственную нормативную силу Западной Европе. Автор также даёт оценку и прогноз негативных последствий геополитического наступления России на Запад для европейской безопасности.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2017, 3, 2
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Направления исследований отечественной аграрной науки в условиях евроинтеграционных процессов
The trends of research of national agricultural science in conditions of european integration processes
Autorzy:: Непочатенко, Е. А.
Мудрак, Р. П.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/447067.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Mazowiecka Uczelnia Publiczna w Płocku
Tematy:: agricultural science
European integration
association
deep free -trade zone
experience
advantages and disadvantages
strengths and weaknesses
opportunities and threats
agrifood system
sustainable development
the trends of research
theoretical and methodological basis
аграрная наука
евроинтеграция
ассоциация
углубленная зона свободной торговли
преимущества и недостатки
сильные и слабые стороны
возможности и угрозы
гропродовольственная система
устойчивое развитие
опыт
направления исследований
Opis:: The article is devoted to searching of the trends of research of national agricultural science in conditions of European integration processes. Authors attract our attention to the fact that the benefits of liberalization of the external sector can be entirely felt only in condition of painstaking, deliberate, systematic and complex preparatory work. Authors emphasize that in a complex geopolitical challenges the main goal of Ukrainian science in general and scientists of Uman National University of Horticulture in particular is to conduct a thorough analysis of the strengths and weaknesses of the existing experience of international integration, to identify strengths and weaknesses, opportunities and threats to the sustainable development of the national agrifood system, and this background will help to create a reliable theoretical and methodological basis for management decisions related to the European integration processes.
Статья посвящена поиску направлений исследований отечественной аграрной науки в условиях интеграционных процессов. Обращается внимание на то, что преимущества от либерализации внешнего сектора экономики в полной мере можно ощутить только при условии проведения кропотливой, целенаправленной, системной и комплексной подготовительной работы. Отмечается, что в условиях сложных геополитических вызовов роль украинской науки в целом и ученых Уманского НУС в частности заключается в проведении тщательного анализа преимуществ и недостатков существующего опыта международной интеграции, идентификации сильных и слабых сторон, возможностей и угроз устойчивому развитию национальной агропродовольственной системы, и на этой основе создания надежной теоретико-методологической базы для принятия управленческих решений, связанных с евроинтеграционными процессами.
Źródło:: Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne; 2016, 2(24); 99 - 111
1644-888X
Pojawia się w:: Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: The Bulgarian-Romanian language boundary: anthroponymical data
Autorzy:: Колева [Koleva], Красимира [Krasimira]
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/677666.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:: Bulgarian
Romanian
language boundary
the Danube area
contact zone
anthroponym
derivation
Opis:: The Bulgarian-Romanian language boundary: anthroponymical dataThe topic is Balkan anthroponymy. The area is the Lower Danube – the Bulgarian-Romanian language boundary. In this contact zone there is a distribution of family names, formed from urbonyms. They signal a specific regional belonging, and they show the link with the common area: the Danube river. We are referring to family names of the type: Vidinliev, Kalafatov, Beketov, Svishtovliev, Ruschukliev, Kalarashev, Tutrakanov, (meaning ‘from Vidin’, ‘from Calafat’, ‘from Bechet’, ‘from Svishtov’, ‘from Ruse’, ‘from Calarashi’, ‘from Tutrakan’). This phenomenon is widespread on both banks of the river. Bułgarsko-rumuńska granica językowa. Dane antroponimiczneArtykuł dotyczy bałkańskiej antroponimii w regionie dolnego Dunaju, stanowiącego bułgarsko-rumuńską granicę i jednocześnie strefę kontaktu. W tym regionie częste są nazwiska derywowane od nazw miejscowości. Sygnalizują one pochodzenie, wskazując jednocześnie na rodowód miejscowy, tj. z regionu naddunajskiego. Są to nazwiska takie jak: Vidinliev, Kalafatov, Beketov, Svištovliev, Rusčukliev, Kalarašev, Tutrakanov (oznaczające: 'z Vidinu, z Kalafatu, z Svištova, z Ruse, z Kalaraši, z Tutrakanu'). Zjawisko to występuje po obu stronach Dunaju.
Źródło:: Slavia Meridionalis; 2015, 15
1233-6173
2392-2400
Pojawia się w:: Slavia Meridionalis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Концепт кладовище в оповідях про переселення із зони затоплення
The Concept a Cemetery in Memories about Resettlement from the Flood Zone
Autorzy:: Коваль-Фучило, Ірина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16530427.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
Tematy:: sacred place
folklore of memories
nomination of loci
nomination of characters
commemorative practices
Opis:: The article is devoted to the concept a cemetery in memoirs about forced relocation from flood zones in Ukraine as a result of the construction of hydroelectric power plants. Fragments about the relocation of cemeteries are given. Studies are folk beliefs, nominative vocabulary for events, loci, characters, subjects, permanent themes and main folklore plots. The following main ideas are highlighted: the impossibility of any complete relocation of a cemetery; interfering with a cemetery contains potential danger and provokes the wrath of the dead; the installation of a tombstone cross restores the sacredness of the tomb, consolidates the resettlement community, and actualizes the memory of its historical past.
Źródło:: Slavia Orientalis; 2022, LXXI, 3; 509-525
0037-6744
Pojawia się w:: Slavia Orientalis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Номинативные особенности виконимии белорусско-российского приграничья
Nominative features of a viconymy of the Belarusian-Russian border zone
Autorzy:: Дорофеенко, Марина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1832596.pdf
Data publikacji:: 2018-12-30
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: виконимия
топонимия
принцип номинации
индекс частотности
приграничье
viconymy
toponymy
nomination principle
frequency index
borderland
Opis:: In the article viconymy (intrarural names) of the Belarusian-Russian border zone are analyzed. The author has examined the names of streets of Lyoznensky district rural settlements in Vitebsk region and Rudnyansky district in Smolensk region. The basic principles of the nomination to which the studied names correspond are defined, lexico-semantic subgroups of viconyms and priority motivation signs are revealed. Nominative features of a rural godonymy of the analyzed region are established: peculiar as well as general features for each nominative system are revealed.
Źródło:: Studia Wschodniosłowiańskie; 2018, 18; 109-120
1642-557X
Pojawia się w:: Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: ГЕШТАЛЬТНИЙ РІЗНОВИД АСОЦІАТИВНО-МЕТАФОРИЧНОЇ МОТИВАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ АНАЛІТИЧНИХ ТЕРМІНІВ
GESTALT TYPE OF SCIENTIFIC-TECHNICAL ANALYTIC TERMS’ ASSOCIATIVE-METAPHORICAL MOTIVATION
Autorzy:: Гаращенко, Лілія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1041790.pdf
Data publikacji:: 2019-01-30
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: analytic terms
scientific-technical terminology
associative-metaphorical motivation
motivator
gestalt
donor zone
terminy analityczne
terminologia naukowo-techniczna
motywacja asocjacyjno-metaforyczna
motywator
Gestalt
obszar dawcy
Opis:: Artykuł poświęcono specyfi ce motywacji naukowo-technicznych terminów analitycznych pod kątem mechanizmów ich tworzenia. Autorka zwraca szczególną uwagę na Gestalt — odmianę asocjacyjno-metaforycznej motywacji terminów, charakteryzującą się wyborem motywatorów oznaczających obiekty naukowo-techniczne na podstawie podobieństwa obrazów wzrokowych (Gestalt). Omówione zostały podstawowe obszary dostarczające własne środki znakowe do tworzenia terminologii naukowo-technicznej.
The article focuses on the specifi city of the scientifi c-technical analytic terms due to the cognitive mechanisms of their creation. It has been ascertained the gestalt type of terminological units’ associative-metaphorical motivation makes the motivators’ selection possibility, denoting the scientifi c-technical objects after the visual images (gestalts). The fact the dominant donor zones supply its sign resources to the scientific-technical terminology has been proved in succession.
Źródło:: Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 1; 69-76
2300-4754
Pojawia się w:: Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Метафоричний модус англомовного лінгвоетичного концепту dignity
Metaphorical modus of the english linguoethic concept dignity
Autorzy:: Веремчук (Veremchuk), Ельдар (Eldar)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177702.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: central metaphorical transfer zone
domain
conceptual dimension
cross-domain transfer
metaphorical projection
зона центрального метафоричного перенесення
домен
концептуальний вимір
крос-доменне перенесення
метафорична проекція
Opis:: The article is devoted to the study of the metaphorical modus of the English-language ethical concept DIGNITY. The aim of the study is to highlight the metaphorical range of the analyzed concept. The article outlines the boundaries of the three main dimensions of the concept: logical, conceptual and structural. Particular attention is paid to the distinction between the terms “concept” and “category”, the relationship between which is nonlinear. On the one hand, the category includes similar concepts. Moreover, the classifiers of the category are categorical domains, which in relation to another frame of reference – the conceptosphere, are independent concepts. On the other hand, the concept is broader than the category of the same name, as it includes those “optional” features for the category that may undergo bidirectional metaphorical rethinking. The article substantiates the conclusion that the category is a logical dimension of the concept existence. This conceptual dimension exists in the linguistic picture of the world in the form of a fixed and relatively stable information gestalt. It is noted that such stability is possible only in static existence, i.e. in the category representation in the mental lexicon and its verbalization within the language system, which is not characteristic of its real unfolding in the form of a concept during its actualization in speech. This unfolding of the category takes it out of the logical dimension into the conceptual one, transforming it from a category into a concept. In addition, the specificity of the studied abstract concept is determined. It is established that the subject of classification of ethical categories are not material objects but phenomena that have an ideal, speculative origin and are manifested in relation to other mental spaces. Also, the article defines the foundations of the theory of conceptual metaphor. It is noted that the basis of the conceptual dimension is cross-domain projections, which are based on metaphorical transfer due to the associative connections that arise between the elements of the conceptual grid (frame), which is part of a concept. The article highlights the conceptual parcels based on the analysis of lexical and semantic variants of its representative unit dignity. The metaphorical range of the DIGNITY concept is highlighted and source domains are identified, the features of which are projected onto the target domain. The frequency of involvement of individual parcels of the concept in metaphorical mappings is determined. The categorical relations of DIGNITY conceptual domains are analyzed.
Стаття присвячена дослідженню метафоричного модусу англомовного лінгвоетичного концепту DIGNITY. Метою дослідження є висвітлення метафоричного діапазону аналізованого концепту. У статті окреслюються межі трьох основних вимірів концепту: логічного, концептуального та структурного. Окрема увага приділяється розмежуванню понять «концепт» та «категорія», відношення між якими є нелінійними. З одного боку категорія включає в себе схожі за рисами концепти. Більш того, класифікаторами категорії виступають категоріальні домени, які виступають відносно іншої системи відліку – концетосфери самостійними концептами. З іншого боку концепт є ширшим за однойменну категорію, оскільки включає в себе ті «необов’язкові» як для категорії риси, які можуть зазнавати двонаправленого метафоричного переосмислення. В статті обґрунтовується висновок, що категорія є логічним виміром існування концепту. Цей концептуальний вимір існує в мовній картині світу у вигляді закріпленого і відносно стабільного інформаційного гештальту. Зауважується, що така стабільність можлива лише в статичному існуванні, тобто у об’єктивованості категорії в ментальному лексиконі та її вербалізованості в рамках мовної системи, що не є характерним для її реального «розгортання» у формі концепту під час його актуалізації у мовленні, яке як і людське мислення є динамічним феноменом. Таке розгортання категорії виводить її із логічного виміру на концептуальний, перетворюючи її із категорії на концепт. Окрім цього визначається специфіка досліджуваного абстрактного концепту. Встановлено, що предметом класифікації етичних категорій є не матеріальні об’єкти, а явища, котрі мають ідеальне, умоглядне начало та проявляються у відношенні людини до оточуючих та до самої себе. В статті визначаються підвалини теорії концептуальної метафори. Зазначається, що основу концептуального виміру складають крос-доменні проекції, які ґрунтуються на метафоричному перенесенні та обумовлені асоціативними зв’язками, які виникають між елементами концептуальної сітки (фрейму), в яку входить концепт. В статті виділяються окремі парцели аналізованого концепту на основі аналізу лексико-семантичних варіантів його репрезентативної лексеми. Висвітлюється метафоричний діапазон концепту DIGNITY та встановлюються вихідні домени, ознаки яких проектуються на цільовий домен. Визначається частотність залучення окремих парцел концепту у метафоричні перенесення. Аналізуються категоріальні відносини концептуальних доменів DIGNITY.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 53-65
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Неизвестный рисунок супрасльского храма. Архитектура на пограничье культур Востока и Запада
Unknown drawing of the Suprasls church. Architecture on a border zone of cultures of the East and the West
Autorzy:: Баженова, Ольга
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2171292.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Akademia Supraska
Tematy:: рисунок
иконография
Супрасль
машикули
ренессансные
формы
Ломбардия
Opis:: In the article for the first time a drawing with the image of Suprasls church of the second half of the 17th century is entered into scientific circulation. According to the new iconography, the previously unknown completion of the temple with pear-shaped domes with lanterns opens. The author proposes hypothesis about possible interconnection of stylistics of Suprasl defensive church with theoretical and practical heritage of architect of Early Renaissance Antonio Filarate, the builder of Sforziana fortress in Milan.
Źródło:: Latopisy Akademii Supraskiej; 2017, Cerkiew a asymilacja- swój i obcy, 8; 151-158
2082-9299
Pojawia się w:: Latopisy Akademii Supraskiej
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Балцкія элементы ў граматыцы традыцыйных мясцовых гаворак паўночна‑заходняй Беларусі
Autorzy:: Астрэйка [Astrėĭka], Вера [Vera]
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/676887.pdf
Data publikacji:: 2012
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:: Belarusian language
North-West dialect zone
Slavic and Baltic language interaction
grammatical peculiarities
substratum
language support
Opis:: The Baltic elements in the grammar of traditional local dialects of north-western BelarusThe article analyzes a number of grammatical features typical for the North-West dialect zone of the Belarusian language. These peculiarities are interpreted as a possible result of Slavic-Baltic contacts in the region. Some phenomena can be explained as a Baltic (mainly (great)Lithuanian) substratum in North-West Belarusian dialects.The factor of areal neighborhood has to be taken into consideration too. Such phenomenon as language support has effect just in connection with the last one. A lot of the appropriate lingual facts are in restricted and inconsistent use. However, it is possible to be said about more or less significant (now or/and before) tendencies of regional lingual development. These tendencies has not got the status of a structural (= constitutional) lingual regularity. As a rule the wide and compact areas are characterized of some lingual facts (= lexemes), which illustrate the given transformations in the system of Belarusian dialects. Baltic influence upon the North-West Belarusian dialects grammar is detected on as the formal level so the structural one. And it is not noticeable at all times. The definite changes in the sphere of morphology and syntax can provoke different modifications in the other parts of a language system (word building, semantics). The results of this process are the evidences of ethnic and language assimilation of native Balts by Slavs in the region. That comes in support of forming the singular North-West Belarusian regiolect (= the regionally marked variety of a dialect language). Балтийские грамматические элементы в говорах северо-западной БеларусиВ статье анализируется ряд грамматических черт, характерных для говоров северо-западной диалектной зоны беларусского языка. Эти особенности квалифицируются автором как весьма вероятное следствие славяно-балтского языкового взаимодействия в соответствующем регионе. Отдельные явления есть основания рассматривать в качестве возможного проявления балтского (главным образом (пра-) литовского) субстрата в северо-западных беларусских говорах. Фактор ареальной смежности здесь также должен быть принят во внимание. В связи с последним следует упомянуть и действие феномена языковой поддержки. Многие соответствующие языковые факты имеют существенные ограничения в употреблении, в говорах выступают не всегда последовательно и регулярно. В некоторых случаях, однако, можно говорить о действии более или менее выраженных (в настоящем и/или прошлом) тенденций регионального языкового развития, которые пока не приобрели статус структурно значимой (= конститутивной) языковой закономерности. Широкие и компактные ареалы образуют, как правило, лишь отдельные языковые факты (= лексемы), иллюстрирующие данные трансформации в системе традиционных беларусских говоров. Балтское влияние на грамматический строй беларусских говоров северо-западной диалектной зоны выявляется как в плане формального выражения, так и на внутриструктурном уровне. Оно не всегда может быть заметно на первый взгляд. Определенные сдвиги в сфере морфологии и синтаксиса могут повлечь за собой изменения в других областях языковой системы (словообразовании, семантике). Результаты этого процесса являются ярким свидетельством того, что на отмеченной территории действительно имела место этноязыковая ассимиляция неславянского (= балтского) населения и происхо- дило формирование своеобразного северо-западного беларусского региолекта (= регионально обусловленной разновидности диалектной речи).
Źródło:: Acta Baltico-Slavica; 2012, 36
2392-2389
0065-1044
Pojawia się w:: Acta Baltico-Slavica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Беларускія паўночна-заходнія занальныя моўныя адрозненні як вынік рэгіянальных этна-культурных кантактаў і сувязяў
Autorzy:: Астрэйка [Astrėĭka], Вера [Vera]
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/676838.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:: Belorussian language
north-west dialect zone
Slavic and Baltic interaction
Polish and Belorussian contacts
language support
language community
regiolect
Opis:: Features of north-west belorussian dialects as a result of regional ethno-cultural contacts and relationsFor a long time, north-west Belorussian dialects (and their predecessors) have been the area of different Slavic-Baltic contacts and relations. Interactions between Slavs and Balts took place here always on adstratum and substratum levels. These processes have led to the formation of the north-west dialect zone (= regiolect) of Belorussian. The corresponding linguistic phenomena form a basis of the north-west dialectal complex and can be discovered on every level of the language. As a rule, there are not many significant structural changes. However, some of them reflect certain tendencies and possibilities of the linguistic development in the region. These can achieve the status of structural innovations in the language.Belorussian-Polish language interaction is the second important moment in the formation of the north-west dialectal zone of Belorussian. The influence of Polish (both the dialectal and the standard varieties) on the Belorussian dialects can predominantly be discerned in the vocabulary and word-building mechanisms.The Baltic and especially Polish influences are also important for keeping some early linguistic phenomena alive and reinforcing their status as regional features of Belorussian dialects.Frequently, both factors have a joint effect. On the whole, the tendency to form a common repository of linguistic features is present in north-west Belorussian and neighbouring Baltic and Slavic dialects at any time. Therefore, we may say that the language is gradually forming a new independent variety with specific structure and a complex of distinctive features. Белорусские северо-западные зональные языковые отличия как результат региональных этнокультурных контактов и связейСеверо-запад Беларуси издавна известен как регион разного рода славяно-балтских (resp. балто-славянских) контактов и связей. Взаимодействие между славянами и балтами всегда протекало тут как на субстратном, так и на адстратном уровнях. Эти процессы привели к образованию северо-западной диалектной зоны (= региолекта) беларуского языка. Соответствующие особенности составляют основу северо-западного зонального языкового комплекса и так или иначе выявляются на всех ярусах системы данных говоров. Как правило, это явления неконституционного характера. Однако некоторые из них отражают определенные тенденции и потенции регионального языкового развития и в благоприятных исторических условиях могут приобрести статус языковой закономерности. Для определения специфики отмеченного зонального единения белорусских говоров другим важным моментом является взаимодействие с польским языком (как в диалектной, так и в литературной его разновидностях). Польское языковое влияние прежде всего выявляется в области словаря и в сфере деривации. Поскольку и в первом, и, особенно, во втором случаях речь идет о взаимодействии генетически (близко)родственных систем, важным для данной региональной общности говоров следует считать и факт существования языковой поддержки. Оба названных языковых фактора часто выступают совместно. В целом для белорусских северо-западных и соседних с ними балтских и инославянских говоров всегда актуальным было стремление к созданию общего фонда языковых средств. И это, несомненно, можно квалифицировать как движение в сторону формирования самостоятельного идиома со своей специфической структурой и особым набором языковых отличий.
Źródło:: Acta Baltico-Slavica; 2013, 37
2392-2389
0065-1044
Pojawia się w:: Acta Baltico-Slavica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Ograniczenia w fotografowaniu w strefie nadgranicznej Środkowego Nadodrza w latach 1945-1956
Limitations of photographing in the frontier area of the Central Odra Region in 1945–1956
Autorzy:: Zyglewski, Zbigniew
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2034560.pdf
Data publikacji:: 2021
Wydawca:: Uniwersytet Szczeciński. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego
Tematy:: Lubusz Land
1945–1956
frontier zone
photography
Ziemia Lubuska
1945-1956
strefa nadgraniczna
fotografia
Opis:: Rozporządzenie Prezydenta Polski z 1927 roku wprowadziło m.in. strefę nadgraniczną szerokości 2 km od linii granicy, gdzie obowiązywało szereg zakazów dla ludności. Ograniczenia w fotografowaniu w strefie nadgranicznej województwa poznańskiego pojawiły się tuż przed wybuchem wojny w 1939 roku. Po II wojnie światowej i przesunięciu granic Polski do Odry powiaty położone nad środowym biegiem Odry włączono do województwa poznańskiego a w 1950 roku przeniesiono do powołanego województwa zielonogórskiego. Po wojnie dawne prawo graniczne nadal obowiązywało do 1956 roku. Wojewoda poznański już w 1945 zarządził rejestrację aparatów fotograficznych, ale dopiero w 1949 roku ukazało się zarządzenie wojewody poznańskiego w sprawie uzyskania zezwoleń na posiadanie aparatów fotograficznych i robienie zdjęć w 6-kilometrowej strefie nadgranicznej dla celów amatorskich i zawodowych. Z zezwoleń tych byli wyłączeni wojskowi i osoby służbowo wykonujące zdjęcia oraz osoby przejeżdżające przez strefę nadgraniczną. Zezwolenia wydawały władze powiatowe po uzyskaniu opinii powiatowej służby bezpieczeństwa i Wojsk Ochrony Pogranicza. W połowie lat 50. XX wieku nastąpiło zaostrzenie zasad wydawania tych zezwoleń. Skrócono czas ich ważności z roku do kilku miesięcy z możliwością przedłużenia, wprowadzono zasadę uzyskiwania zgody dla fotografów pracujących na rzecz instytucji państwowych. Ograniczenia te, jak sie wydaje, podyktowane były obawą przed szpiegostwem na rzecz obcych państw.
The Decree of President of Poland of 1927 introduced, among others, a frontier zone, 2 km wide from the frontier line, where a number of prohibitions for people were in force. Limitations of photographing in the frontier zone of the Poznań Voivodship were announced immediately before the outbreak of war in 1939. After the World War II and moving the frontiers of Poland to Odra, the powiats (districts) located on the middle course of Odra were included into Poznań Voivodship, and in 1950 they were incorporated into newly constituted Zielona Góra Voivodship. After the war, the former State Borders Law was in force until 1956. As early as in 1945 the Poznań voivod ordered the registration of the photographic cameras, but not until 1949 the regulation of Poznań voivod was issued concerning the possession of cameras and obtaining permission to make photographs in a 6 kilometres wide frontier zone for amateur and professional purposes. Exempted from permissions were military servicemen, photographers making photos on business, and those who passed by the frontier zone. The permissions were issued by the powiat authorities after obtaining the opinion of the powiat Security Service and the Border Protection Troops. In the mid-1950s the principles of issuing permissions were tightened. The time of their validity was shortened from a year to several months with a possibility of prolongation, and the photographers working for the state institutions were obliged to obtain permissions. These limitations, as it seems, followed from the fear of espionage by the foreign states.
Źródło:: Przegląd Zachodniopomorski; 2021, 36; 249-268
0552-4245
2353-3021
Pojawia się w:: Przegląd Zachodniopomorski
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Sailing vessel routing considering safety zone and penalty time for altering course
Autorzy:: Życzkowski, M.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/116895.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Morski w Gdyni. Wydział Nawigacyjny
Tematy:: ships manoeuvering
sailing vessels
safety zone
penalty time
altering course
weather forecast
route planning
path finding
Opis:: In this paper we introduce new model for simulation sea vessel routing. Besides a vessel types (polar diagram) and weather forecast, travel security and the number of maneuvers are considered. Based on these data both the minimal travelling costs and the minimal processing time are found for different vessels and different routes. To test our model the applications SailingAssistance wad improved. The obtained results shows that we can obtain quite acceptable results.
Źródło:: TransNav : International Journal on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation; 2017, 11, 2; 235-240
2083-6473
2083-6481
Pojawia się w:: TransNav : International Journal on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "zone" wg kryterium: Wszystkie pola

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język

Forma i typ