Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "révolution" wg kryterium: Wszystkie pola


Tytuł:
Художня освіта та мистецтво аванґарду в Україні у контексті радянської соціалістичної програми
Autorzy:
Prokopchuk, Inna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1789984.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Ukrainian art avangarde
artistic education
socialism
suprematism
constructivism
esthetic revolution
cubic futurism
Opis:
The study presents retrospectives of the early periods of the so-called “Soviet culture”, through the prism of historical and political events which occurred after 1917 when Soviet ideologists assigned to avant-garde art, in particular, to futurism and constructivism, to carry out their destructive work. The attention is drawn to historical preconditions of the formation and development of the new forms of the Ukrainian art education. The artistic works of 1920 designated out of passion of the prospects opened by cubofuturism, suprematism, and constructivism are analyzed. The unique features of works of prominent authors consist in their organic combination of social experiment of post – revolutionary epoch with the experiments of avant-garde arts. It is underlined that in particular avant-garde art impregnated by the ideas of futuristic utopia became a real foundation for the offi cial soviet art until 1932.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2017, 5; 227-241
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Французька революція кінця XVIII століття в історіографії останньої третини XIX – початку XXI ст.
The French Revolution of the End of the XVIII Century in the Historiography of the Last Third of the XIX – the Beginning of the XXI Century
Autorzy:
Taran, L.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51608618.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Французька революція кінця XVIII ст.
“російсько-українська історична школа”
соціалістична
ліберальна та марксистська історіографія революції
сучасні концепції революції
French Revolution of the end of the XVIII century
“Russian-Ukrainian historical school”
liberal
socialist
Marxist historiography
modern concepts of revolution
Opis:
У статті простежуються методологічні основи вивчення Французької революції кінця ХVIII століття та концептуальні зміни в її трактуванні з останньої третини XIX – початку ХХІ ст. В останній третині XIX ст. у французькій історичній науці запанував позитивізм, принадами якого були сформульовані О. Контом ще у 30-х роках. Під його впливом історики почали звертатися до вивчення архівів, відроджувалися університети, історична періодика. Вивчення Великої французької революції велося школою А. Олара, який має великі заслуги у розробці її політичної історії. Російська й українська історіографія цієї революції теж у цей час набувала професіоналізму на засадах позитивізму і прославилася створенням «російсько-української історичної школи» –М.І. Карєєв, І.В. Лучицький, М.М. Ковалевський, Є.В. Тарле. Школа під впливом реалій життя та марксизму зробила значний внесок у розробку аграрного аспекту революції. З кінця ХІХ ст. світова історіографія відчула могутній вплив неокантіанства, особливо баденської школи – В. Віндельбанд та Г. Ріккерт. У підсумку це привело у Франції до створення широковідомої школи «Анналів». Вона вважала історичні факти фактами психологічними. Перехід же до вивчення психології маси під час революції був у Франції здійснений істориками соціалістичного напрямку – передусім Ж. Лефевром – послідовником Ж. Жореса. У статті простежуються концептуальні зміни у трактуванні революції – зміни як у французькій історіографії, так і у російській, українській, радянській. Визначним етапом у формуванні нового концептуального образу революції були її ювілеї – 190, 200-ліття, та світові дискусії з приводу кардинальних її питань. В статті дається огляд поглядів французьких, американських та російських вчених і робиться невтішний висновок про те, що за останні десятиліття вивчення революції в Україні зійшло нанівець.
The article traces the methodological foundations of the study of the French Revolution at the end of the XVIII century and conceptual changes in its interpretation from the last third of the XIX to the beginning of the XXI century. In the last third of the XIX century in French historiography, positivism occupied a dominant position, the principles of which were outlined by A. Comte back in the 30s. Under his influence, historians began to turn to the study of archives, universities and historical periodicals were revived. The study of the Great French Revolution was carried out by the school of A. Aulard, who is credited with developing its political history. The Russian and Ukrainian historiography of this revolution also acquired a professional appearance, based on the same principles of positivism and became famous for the creation of the “Russian-Ukrainian historical school” – N.I. Kareev, I.V. Luchitsky, M.M. Kovalevsky, E.V. Tarle. The school, influenced by the realities of Russian reality and Marxism, made an important contribution to the development of the agrarian aspect of the revolution. From the end of the XIX century world historiography was strongly influenced by neo-Kantianism, especially by the Baden school of W. Windelband and H. Rickert. As a result, this led to the creation of the well-known Annales school. The school considered historical facts to be psychological facts. The transition to the study of the psychology of the masses during the revolution was carried out in France by historians of the socialist direction - the pioneer was J. Lefebvre. These historians were followers of J. Jaurès. The article traces conceptual changes in the interpretation of the French Revolution at the end of the XVIII century – changes in both French and Russian, Ukrainian, Soviet historiography. It is noted that an important stage in the formation of a new conceptual image of the revolution was its anniversaries – the 190th, 200th anniversary, and world discussions around its cardinal problems. The article provides an overview of the points of view of French, American, Russian scientists and makes a sad conclusion that over the past decades, the study of the revolution in Ukraine has come to naught.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 22; 16-29
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Форми політичного протесту та самоорганізації громадян на Волині в умовах Революції Гідності
The forms of political protest and self-organization of citizens in Volyn in the conditions of the Revolution of Dignity
Autorzy:
Бортніков, Валерій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489363.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
Revolution of Dignity,
Euromaidan,
Volyn,
political protest,
meeting
Opis:
The analysis of the political protest forms, the ability of citizens to self-organization in the struggle to defend constitutional rights and freedoms in Volyn during the active phase of the Euromaidan viability (November, 2013 – March, 2014) has been carried out. The start of the protest rally in Kyiv is related to the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of Azarov to stop the process of preparing for the signing of an association with the European Union by Ukraine, which was to be held at the summit of the leaders of the Eastern Partnership countries on November 29 in Vilnius. The response to this was the creation of Euromaidan. In Lutsk, EuroMaidan started its activity on November 22, 2013, along with the celebration of the ninth anniversary of the Orange Revolution. Members of the youth public organization «National Alliance» announced a permanent action in support of Ukraine’s accession to the European Union. On Sunday, November 24, the demonstration of support of the European vector «Ukrainians for European Integration» was held. The first mass meeting, attended by about two thousand participants, mostly student youth, was held on November 26. On November 28, the activists of the Lutsk EuroMaydan, mainly the students, organized a picket of the Volyn Regional Council with the requirement to accept the appeal concerning the European integration aspirations of the Ukraine citizens and the resignation of the government. The massive protest movement in the region began actually after the students were beaten up by members of the «Berkut» units on the night of November 30, 2013 in Kyiv. On December 1, more than 10,000 volunteers gathered at the Lutsk Theater square, where they expressed indignation at the actions of the security forces and offered to launch a nationwide strike action aimed at eliminating of the power. An effective factor in the organization of people during the Revolution of Dignity was the effective use of modern digital technologies and communications, in particular the Internet. They had become a powerful tool for the development of horizontal social interactions, community mobilization and the self-organization of the territorial communities. The campaign aimed at boycotting of the trade marks belonging to the deputies of the Party of Regions had begun in social networks. On January 14, 2014, the Volyn Regional Branch of the All-Ukrainian Association «Maidan» was formed. Along with EuroMaidan Avtomaydan, which became a kind of mobile unit of EuroMaidan, was founded along with Euromaidan. On January 22, 2014, members of Automaidan did not allow the battalion of internal troops to leave Lutsk for Kyiv to help the security forces, with the following prolonged blockade of their barracks. A step delegitimize Yanukovych’s regime was the formation of the People’s Councils in the country’s highest legislative body and representative power bodies on the ground. A self-defense unit was founded In Lutsk on February 19, 2014 on the basis of the decision of the Volyn Regional People’s Council. The final mass meeting of EuroMaidan in Lutsk on February 23, 2011 was devoted to the public repentance of the Volyn Special Forces «Berkut» staff.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 154-162
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Українська інтелігенція у 1917-1921 рр.: формування громадянської позиції
Ukrainian Intelligence in 1917-1921: Formation of Civil Position
Autorzy:
Шевчук, Т.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676897.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Українська революція
інтелігенція
наука
культура
становлення
розвиток
політика
Ukrainian revolution
intelligentsia
science
culture
formation
development
politics
Opis:
У статті проаналізовано діяльність української інтелігенції у період 1917-1921 рр. Авторка за мету ставить визначення досягнень та втрат, що отримала українська наукова інтелігенція протягом 1917-1921 рр. Досліджено матеріальне забезпечення представників української інтелігенції, які не емігрували за кордон, а залишилися працювати на українських теренах. Звернуто увагу на їхній внесок у розвиток науки, культури періоду, коли в українських землях постійно змінювалися режими та влада переходила від одних до інших. Політика цих режимів кардинально різнилася в залежності від зовнішньополітичної орієнтації та програмних засад їхніх лідерів. До того ж українська інтелігенція по-різному реагувала на зміну влади. Тому зроблено спробу умовного розподілу представників української інтелігенції на групи відповідно до їхніх ідейно-світоглядних переконань. Розглянуто вплив політичних змін на ключові галузі науки і культури та визначено, що, з одного боку, становище наукових інституцій було незадовільним, натомість культурні галузі відроджувалися та розвивали активну діяльність. При написанні статті застосовувався принцип системності, методи порівняння і узагальнення, структуризації та аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні чинників, що впливали на формування наукових, культурних інтерпретацій питання подальшого буття української інтелігенції в умовах Української революції на основі проаналізованих історіографічних напрацювань та архівних матеріалів, виявленні основних досягнень та помилок у цьому інформаційно-світоглядному полі. Авторка вказує на важливість подальшого наукового дослідження проблеми, адже нині, не дивлячись на певний наявний блок напрацювань з теми, є питання, що потребують подальшого вивчення та нової інтерпретації.
The article analyzes the activities of the Ukrainian intelligentsia in 1917-1921. The author aims to determine the achievements and losses received by the Ukrainian scientific intelligentsia during 1917-1921. Attention is paid to their contribution to the development of science and culture of the period when the regimes in the Ukrainian lands were constantly changing and power passed from one to another. At the same time, the policies of these regimes differed radically depending on the foreign policy orientation and program principles of their leaders. At the same time, the Ukrainian intelligentsia reacted differently to the change of government. It was made an attempt to divide representatives of the Ukrainian intelligentsia into groups in accordance with their ideological and ideological orientation. The impact of political changes on key branches of science and culture is explored. It is determined that, on the one hand, the position of scientific institutions was unsatisfactory while cultural branches were revived and developed actively. The article is written using the principle of systematization, methods of comparison and generalization, structuring and analysis. The scientific novelty of the study is justified by the determination of the factors that influenced the formation of scientific and cultural interpretations of the future existence of the Ukrainian intelligentsia during the Ukrainian revolution on the basis of analyzed historiography and archival materials, as well as identifying major achievements and errors in this information and worldview. The author emphasizes the importance of further scientific research of the problem, because today, despite a certain existing block of work on the topic, there are issues that need further study and reinterpretation.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 98-109
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Сэксуальная рэвалюцыя ў Cавецкай Беларусі ў 1920-я гг.: Ідэйныя вытокі і юрыдычнае абгрунтаванне
Rewolucja seksualna na Białorusi Sowieckiej w latach dwudziestych XX wieku: geneza ideowa i ustawodawstwo
Sexual revolution in soviet Belarus in the 1920s: Ideological origins and the legal basis
Autorzy:
Гужалоўскі, Аляксандр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/436948.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej
Tematy:
rewolucja seksualna
ideologia
gender
moralność
relacje małżeńskie
marksizm
miłość
ustawodawstwo
kodeks rodzinny
małżeństwo
rozwód
sexual revolution
ideology
morality
family and marriage relations
Marxism
love
laws
family code
the actual marriage
divorce
Opis:
Wszystkie istniejące w XX wieku reżimy totalitarne próbowały wykorzystać energię seksualną społeczeństwa do swoich celów politycznych traktując ją jako narzędzie inżynierii socjalnej. W Związku Sowieckim ideolodzy partyjni dążyli do dopasowania zachowań seksualnych ludzi do doktryny marksistowskiej. Seksualność w ZSRS pokonała długa drogę od zakrojonych na szeroką skalę swobód w latach dwudziestych przez konserwatyzm epoki stalinowskiej i względną liberalizację w dobie „realnego socjalizmu” do prawdziwej eksplozji na przełomie lat osiemdziesiątych i dziewięćdziesiątych. Pierwszą dekadę po objęciu władzy przez bolszewików cechowały szerokie swobody w dziedzinie życia seksualnego. Zmiany, które wówczas się dokonały, przeszły do historii jako „rewolucja seksualna”. Wiele aspektów tej rewolucji już stanowiło przedmiot badań rosyjskich i zachodnich badaczy. Tymczasem badacze białoruscy w swoich pracach zaledwie poruszali niektóre epizody związane z sowiecką rewolucją seksualną. Przy czym badacze ci tradycyjnie wpisywali ją w nurt ówczesnej sowieckiej polityki narodowościowej i NEP-u. W przeciwieństwie do nich autor danej publikacji podjął próbę spojrzenia na rewolucję seksualną z lat dwudziestych przez pryzmat tworzenia nowej ideologii i prawa regulującego postawy i zachowania seksualne społeczeństwa. W latach dwudziestych bolszewicy przeprowadzali swoisty eksperyment, wówczas trwała transformacja relacji pomiędzy obydwoma płciami. W ówczesnej prasie oraz z trybun dygnitarze partyjni i państwowi otwarcie omawiali sferę seksualną życia obywateli.
All totalitarian regimes which existed in the 20th century tried to use sexual energy of the population like a tool of social engineering. In Soviet Union the Communist Party ideologists strived to change sexuality and sexual behavior of people according to Marxist doctrine. Sexuality in the USSR went through the cycle from unbelievable freedom in the 1920s through the conservatism of Stalinism and a relatively liberal decade of “the developed socialism” to the sexual boom in the end of 1980s – beginning of 1990s. The fi rst decades after Bolsheviks came to power was characterized by unbelievable freedom of even for today. Revolution changes in the sexual behavior took place in the Soviet Russia then in the Soviet Union. Those changes have already got name in contemporary historiography – “sexual revolution”. Many aspects of it were described by Russian and Western researchers. Particular facts on the Soviet sexual revolution can be also found in the work of Belarusian researchers, who have studied the gender aspects of the past. The 1920s are traditionally presented in Belarusian historiography in the context of national or new economic policy. The author tried to have a close look at this decade through “unusual” for most Belarusian historians’ optics – construction of ideological origins and legal basis for new intimacy and sexual relations. The choice is nonrandom. The fi rst decade after the Bolsheviks’ revolution the USSR was the fi eld of experiment, transformation of gender relations. The range of sources is not random too. Printed media as well as the Communist Party and Government offi cials of the liberal 1920s are openly discussed sexual sphere of human activity.
Źródło:
Przegląd Środkowo-Wschodni; 2017, 2; 9-59
2545-1324
Pojawia się w:
Przegląd Środkowo-Wschodni
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Суспільно зумовлені інновації в сучасному українському антропоніміконі періоду після Революції гідності
Socially determined innovations in modern Ukrainian anthroponimicon (after the Revolution of dignity)
Społeczne uwarunkowania innowacji we współczesnej antroponimii ukraińskiej
Autorzy:
Beley, Oleh
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1048499.pdf
Data publikacji:
2020-12-23
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
український антропонімікон після 2014 року, особове ім’я, прізвище, прізвисько, військове прізвисько, екстралінгвальні чинники
antroponimia ukraińska po 2014 roku, nazwy własne, przezwisko, pseudonim, pseudonim wojskowy, czynniki ekstralingwalne
Ukrainian anthroponimicon after 2014, proper name, surname, nickname, military nickname, extralinguistic factors
Opis:
Стаття фокусується на проблематиці соціономастики. З урахуванням позамовних факторів, що мали відчутний вплив в українському суспільстві протягом останніх 5-ти років, на базі нового пропріального ілюстративного матеріалу української мови: особових імен, прізвищ та прізвиськ – розглядаються найновіші тенденції розвитку сучасного антропонімікону. Стаття стверджує, що сучасна українська антропонімія, зазнавши нової хвилі потужних соціально-політичних чинників на ґрунті подій 2013-2019 років, перейшла до наступного кроку системної трансформації. Спираючись на створену в попередніх двох десятиліттях ліберальну основу українського національного законодавства щодо присвоєння та зміни імен, прізвищ, сучасна українська антропонімія демонструє головну тенденцію формування самостійної структури постколоніального українського антропонімікону з виразними ознаками вестернізації та помірної коренізації. Водночас онімійні одиниці неофіційного класу – прізвиська – засвідчують факт створення нового виду власної назви – військового прізвиська (позивного) із виразними ознаками медіалізації, що сприяє втраті цього виду прізвиськ неофіційного статусу.
Niniejszy artykuł poświęcono zagadnieniom socjoonomastyki. Podstawowym zadaniem badawczym jest analiza najnowszych tendencji rozwoju współczesnej antroponimii ukraińskiej, ze szczególnym uwzględnieniem czynników pozajęzykowych, mających istotny wpływ na społeczeństwo ukraińskie na przestrzeni ostatnich pięciu lat. Materiał badawczy stanowi najnowszy materiał proprialny języka ukraińskiego: nazwy własne, przezwiska oraz pseudonimy. Na podstawie przeprowadzonych badań Autor konstatuje, że w rezultacie wydarzeń społeczno-politycznych lat 2013-2019 współczesna antroponimia ukraińska współczesna antroponimia ukraińska obecnie znajduje się w fazie intensywnej transformacji systemowej. Opierając się na powstających na przestrzeni ostatnich dwudziestu lat liberalnych podstawach ustawodawstwa ukraińskiego w zakresie nadawania i zmiany imion oraz nazwisk można stwierdzić, że współczesna antroponimia ukraińska wykazuje tendencję do kształtowania niezależnej struktury postkolonialnego antroponimikonu ukraińskiego z wyraźnymi oznakami westernizacji i umiarkowanego czerpania z własnych zasobów językowych. Jednocześnie jeśli chodzi o pseudonimy, czyli jednostki onimiczne klasy nieoficjalnej, świadczą one doskonale o utworzeniu nowego typu nazwy własnej – pseudonimu wojskowego (znaku wywoławczego) z wyraźnymi oznakami medializacji, co przyczynia się do utraty nieoficjalnego statusu pseudonimu.
The article is devoted to socioonomastic problems. New tendencies in the system of proper names – names, surnames and nicknames are analyzed, taking into account extralinguistic factors in Ukrainian society of the last 5 years. The author states that modern Ukrainian athroponimicon underwent new wave of strong socio-political changes during 2013-2019 which resulted in systematic transformation. Liberal basis of the Ukrainian law concerning proper names, formed during the last two decades, facilitated the creation of the independent postcolonial Ukrainian anthroponimicon with westernized and local features. In the sphere of unofficial onyms – nicknames – new class is being formed – military nicknames. This class was approved and widely used in mass media, so it started to lose its unofficialness.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2019, 5, 14; 211-224
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Специфика использования СМИ Кыргызстана в период предвыборных кампаний
Specifics of Use of Mass Media in Kyrgyzstan During Election Campaigns
Autorzy:
Шералиева, Светлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2190959.pdf
Data publikacji:
2020-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
предвыборные политические кампании
«тюльпановая» революция
система средств массовой информации
информационные ресурсы
политтехнологии
election political campaigns
“tulip” revolution
media system
information resources
political technologies
Opis:
В Кыргызстане в 2020 году состоятся очередные парламентские выборы. Практически во всех предыдущих предвыборных кампаниях СМИ Кыргызстана принимали в ней активное участие. С одной стороны, государственные СМИ выполняли роль административного ресурса. Площадка эфирного времени ОТРК КР (Общественная телерадиовещательная корпорация Кыргызской Республики), государственных газет «Кыргыз Туусу», «Слово Кыргызстана», «Эркин-Тоо» и других в основном служили для озвучивания и одобрения кандидатов, партий, лоббируемых правящей властью. С другой стороны, деятельность, принадлежащих различным политическим акторам, частных СМИ являются основой мозаики информационного пространства Кыргызстана. Политтехнологи, которые рассматривают СМИ как один из действенных механизмов влияния и формирования общественного мнения взаимодействуют с ними тесно, задавая им тон, необходимый для заказчика. Все эти политические, информационные процессы привели к тому, что в 2005 году был избран многопартийный парламент, граждане политизированы, а развитие соцсетей продолжают периодически менять мозаику медийной картины страны. Особенно это активизируется, как уже было отмечено, в преддверии выборов. Однако, относительная свобода масс-медиа, возможность противоборства различных политических сил, использование политтехнологий, при отсутствии четкой государственной позиции и идеологии не повышают уровень гражданской активности.
Kyrgyzstan will hold regular parliamentary elections in 2020. Kyrgyz mass media took an active part in almost all previous election campaigns. On the one hand, state mass media acted as an administrative resource. The airtime area of the KRTRC (Public Television and Radio Broadcasting Corporation of the Kyrgyz Republic), state newspapers Kyrgyz Tuusu, Slovo Kyrgyzstana, Erkin-Too and others mainly served to voice and approve candidates, parties lobbied by the ruling power. On the other hand, activities of various political actors and private media are the basis of mosaic of information space in Kyrgyzstan. Political technologists, who see the media as one of the effective mechanisms of influence and public opinion formation, interact closely with them, setting the tone necessary for the client. All these political and information processes led to the fact that in 2005 a multiparty parliament was elected, citizens were politicized and the development of social networks continues to periodically change the mosaic of the media picture of the country. This is especially intensified, as it has already been noted, on the eve of the elections. However, the relative freedom of the mass media, the possibility of confrontation between different political actors, the use of political technologies, in the absence of a clear state position and ideology do not increase the level of civic activity.
Źródło:
Świat Idei i Polityki; 2020, 19; 257-275
1643-8442
Pojawia się w:
Świat Idei i Polityki
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Советские «Всеобщие настольные календари» 20-х годов XX века как проводники революции в имянаречении (мужскойимеслов)
Soviet-period Universal Desktop Calendars (“Vseobshchije nastol’nyje kalendari”) of the 1920s as A ‘vehicle of Revolution’ in the Russian Onomasticon (a List of Masculine Names)
Autorzy:
Miakiszew, Władimir
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2031701.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
onomasticon
literature
folklore
calendars
analisis
Slavic name
Źródło:
Slavia Orientalis; 2019, LXVIII, 3; 561-580
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Советские „всеобщие настольные календари” 20-х годов XX века как проводники революции в имянаречении (женский именослов)
Soviet-period Universal Desktop Calendars (“Vseobshchije nastolʹnyje kalendari”) of the 1920s as a ‘Vehicle of Revolution’ within Russian Onomasticon (a List of Female Names)
Autorzy:
Miakiszew, Władimir
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2031222.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
Soviet onomasticon
“Universal Desktop Calendars” 1924-29
names-ideologized Sovietisms
female names
Russian Orthodox Church Calendar
Źródło:
Slavia Orientalis; 2020, LXIX, 3; 693-712
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Революція гідності та російська агресія в Україні: польська рецепція
Revolution of Dignity and Russian Aggression in Ukraine: Polish Reception
Autorzy:
Nowacki, Albert
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1807260.pdf
Data publikacji:
2019-10-23
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
wojna hybrydowa; Euromajdan; Krym; rosyjska agresja; propaganda; korupcja; społeczeństwo obywatelskie; protesty; rewolucja godności
hybrid warfare; Euromaidan; Crimea; Russian aggression; propaganda; corruption; civil society; protest; revolution of dignity
Opis:
Rewolucja godności i rosyjska agresja na Ukrainie: polska recepcja Niniejszy artykuł poświęcony jest ukraińskiej Rewolucji Godności, znanej także jako Euromajdan oraz rosyjskiej agresji na Ukrainie. Przedmiotem badań są stosunki polsko-‑ukraińskie po 1991 roku, polskie postrzeganie wschodniego sąsiada oraz odbiór wydarzeń związanych z najnowszym ukraińskim protestem społecznym oraz rosyjską agresją przez polską opinię publiczną, polskie środowiska naukowe oraz polskie środowiska dziennikarskie. W niniejszej pracy skupiono się wyłącznie na wydawnictwach książkowych i świadomie pominięto publikacje prasowe. W artykule wskazano, że od momentu uzyskania niepodległości przez Ukrainę w 1991 roku, w Polsce nieustannie wzrasta zainteresowanie kwestią ukraińską, przy czym znaczny wzrost uwagi obserwuje się od 2004 roku, czyli od Pomarańczowej Rewolucji. Wpływ na polską opinię publiczną miały także Euro 2012 oraz wydarzenia związane z Euromajdanem z 2013 roku. Na podstawie przeanalizowanego materiału stwierdzono, iż autorzy polskich tekstów poświęconych omawianemu zagadnieniu dobrze orientują się w zawiłościach ukraińskiej polityki wewnętrznej oraz ukraińskiej historii. W swych licznych tekstach zwrócili szczególną uwagę na skomplikowane stosunki ukraińsko-rosyjskie, protekcjonalne traktowanie Ukrainy przez „starszego brata” oraz rosyjską bezwzględność wobec „bratniego narodu”. Wśród opisywanych problemów pojawia się także kwestia oligarchizacji gospodarki ukraińskiej, powszechnej korupcji i nieudolności kolejnych ekip rządowych. Nade wszystko jednak podkreśla się fakt zakończenia procesu formowania społeczeństwa obywatelskiego na Ukrainie oraz wzrost świadomości narodowej i jednoznaczne potępienie „wojny hybrydowej”, bezprawnej aneksji Krymu, agresji w Donbasie. Революція гідності та російська агресія в Україні: польська рецепція Эта статья посвящена Украинской революции достоинства, известной также как Евромайдан, и российской агрессии в Украине. Здесь исследуются польско-украинских отношения после 1991 года, польское восприятие восточного соседа, восприятие событий, связанных с недавним социальным протестом в Украине и российской агрессией польским общественнім мнением, польским научным сообществом и польскими журналистами. В этой статье мы ориентируемся исключительно на публикации книг и намеренно опускаем материалы из прессы. В статье указывалось, что с момента провозглашения независимости Украины в 1991 г. в Польше постоянно растет интерес к Украине, со значительным увеличением внимания с 2004 года, то есть со времен Оранжевой революции. Воздействие на общественное мнение польского общества имел также Евро-2012 и события, связанные с Евромайданом 2013 года. На основе анализируемого материала было обнаружено, что авторы польских текстов, посвященных обсуждаемому вопросу, хорошо осведомлены о тонкостях украинской внутренней политики и украинской истории. В своих многочисленных текстах они уделяли особое внимание сложныым украинско-русским отношениям, показывали на покровительственное отношение "старшего брата" к Украине и российскую беспощадность против "братского народа". Среди заявленных проблем существует также проблема олигархии в украинской экономике, широко распространенная коррупция и некомпетентность очередных польских правительств. Прежде всего польские журналисты подчеркивают тот факт, что уже завершено процесс формирования гражданского общества в Украине и рост национального самосознания. Кроме того автор замечает, что польское общество безоговорочно осуждает "гибридную войну", незаконную аннексию Крыма, а также российскую агрессию в Донбассе.
This paper is devoted to the Ukrainian Revolution of Dignity, also known as Euromaidan, and Russian aggression in Ukraine. The subject of the research are Polish-Ukrainian relations after 1991, the Polish perception of the eastern neighbour and the reception of events related to the latest Ukrainian social protest as well as Russian aggression by Polish public opinion, Polish academic communities and Polish journalists. This work focuses only on book publishing and deliberately omits press publications. The paper pointed out that since the moment of independence in Ukraine in 1991, the interest in the Ukrainian issue has been constantly growing in Poland, with a significant increase in attention observed since 2004, namely since the Orange Revolution. Euro 2012 and events related to Euromaidan from 2013 also influenced Polish public opinion. On the basis of the analysed material it was found that the authors of Polish texts devoted to this issue are well versed in the complexities of Ukrainian internal politics and Ukrainian history. In their numerous texts, they paid particular attention to the complicated Ukrainian-Russian relations, patronizing treatment of Ukraine by the “elder brother” and Russian ruthlessness towards the “brotherly nation”. Among the described problems there is also the issue of oligarchisation of the Ukrainian economy, widespread corruption and inefficiency of subsequent governmental teams. Above all, however, the fact of ending the process of forming a civic society in Ukraine and the increase of national consciousness and unambiguous condemnation of the “hybrid war”, unlawful annexation of Crimea or aggression in Donbass are emphasized.
Źródło:
Roczniki Humanistyczne; 2017, 65, 7; 103-121
0035-7707
Pojawia się w:
Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Революция 1917 года и трансформация военно-бюрократических структур в России
Autorzy:
Гребенкин, Игорь Николаевич
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/632169.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
Military bureaucracy, World War I, Russian revolution, Provisional government, Military ministry, Council of People’s Commissars, People’s Commissariat of military affairs
Военная бюрократия, Первая мировая война, Русская революция, Временное правительство, Военное министерство, Совет Народных комиссаров, Народный комиссариат по военным делам
Opis:
The article deals with the role and position of military political institutions in Russia during the flow of revolutionary events in 1917. It specifically focuses on the Military ministry’s staff reaction to the political overturn, and their adaptation to the new environment of functioning. Evolution of the state’s military bureaucratic structures in the process of the political conflict is put under analysis, as well as various aspects of their reformation.
Статья посвящена роли и месту институтов военно-политического управления России в ходе революционных событий 1917 г. Основное внимание уделено реакции аппарата Военного министерства на политический переворот и его адаптации к новым условиям функционирования. Анализируется эволюция военно-бюрократических структур государства в процессе развития политического конфликта и различные аспекты его реформирования.Artykuł jest poświęcony roli oraz miejscu instytucji zarządu wojenno-politycznego w Rosji w czasie wydarzeń rewolucyjnych w 1917 r. Szczególną uwagę zwrócono na reakcję aparatu Ministerstwa Wojny na przewrót polityczny i jego adaptację do nowych warunków funkcjonowania. Analizie poddano ewolucję a także różne aspekty reformowania państwowych struktur wojenno-biurokratycznych w trakcie rozwoju konfliktu politycznego.
Źródło:
Res Historica; 2017, 44
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Расплескавшийся цветом. К.В. Душенко Красное и белое. Из истории политического языка: Сборник статей / РАН. ИНИОН. Москва: Центр гуманитарных научно-информационных исследований, 2018
Autorzy:
Smirnov, Ivan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1181975.pdf
Data publikacji:
2021-06-18
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
French tricolor, revolution, Russian tricolor flag, political language
Opis:
This review presents the author's views on the book Red and White, which deals with the multivariance of color symbolism of the political language of revolutions in France and Russia. Writers' ideas about color political language of that historical period are reflected in their literary works. The characteristic features of white, red, black and blue colors, which carry an active visual call at all times, are highlighted and described. Conducting his own analysis of the identity of the color palette of the French tricolor and Russian tricolor flags, the author of the article is based on the principles of perception of color by representatives of various ethnic groups, based on the experience of processing external impressions and mentality.
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2021, 3 (175); 251-257
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Публицистика Владимира Короленко
Journalism of Vladimir Korolenko
Autorzy:
Bortnowski, Antoni
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/915614.pdf
Data publikacji:
2018-09-22
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
Vladimir Korolenko
Russian journalism of the late 19th — early 20th century
October Revolution in journalism
nationalism and anti-Semitism in Russia of the early 20th century
Opis:
Journalism takes a very important place in the works of Vladimir Korolenko. The writer witnessed historic changes in Russia of the late 19th — early 20th century and in his many works included a great number of valuable comments and insightful analysis of the processes taking place on the territory of the decaying Russian Empire. The last years of the writer's life coincided with a period of formation of the Soviet authority, which Korolenko did not accept. This fact was often overlooked or ignored  in the Soviet critical works on the writer and only after the collapse of the USSR it was possible to conduct an overall analysis of Korolenko’s rich heritage. Many of his articles containing insights into the Russian reality can be applied to modern times.
Źródło:
Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza i Dialog; 2016, 6; 39-49
2391-470X
Pojawia się w:
Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza i Dialog
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Прояви та специфіка бінарних опозицій “свій – чужий” під час Революції гідності (на матеріалі першої книги збірника “Майдан. Пряма мова”)
Manifestations and specificity of “Friend or Foe” binaries during the Revolution of Dignity (on the material of first book of “Maidan. Direct speech”)
Autorzy:
Kovalyova, Oxana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1376037.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
Tematy:
oral history
imagology
the Revolution of Dignity
“Friend or Foe” dichotomy
marker.
Opis:
The “Friend or Foe” conception is an integral component of formation of each society. This binary archetype is the object of study of several scientific disciplines and sometimes appears in their interface. It gives the opportunity to use different methodology to study its manifestations. This article examines this concept during the Revolution of Dignity in Ukraine (November 2013 February 2014), its manifestations in the dichotomy of binaries, erasing of their usual limits, uniting the former opponents under the banner of dignity, creating the new “Friend or Foe” binaries etc. The material for the study is the oral histories of participants and witnesses of the Revolution of Dignity, gathered in the first book of “Maidan. Direct speech”. The respondents are the representatives of different ages, professions, religions, social strata etc., thus giving a retrospective picture for research. There are clear “Friend or Foe” oppositions, represented with the negative opposition of Maidan members to police force, government, titushkas, pro-government press; Maidan to Anti-Maidan etc. The oppositions inside the Maydan (for example, different hundreds or locations) have different connotations: “Friend or Stranger” with neutral or positive context. Special attention is given to markers that allowed to recognize “friends” between the Maidan members. The article text is supplemented by quotes from the aforementioned collection of interviews. The style of speech of the 166 respondents is preserved. This research may be useful for the specialists of different humanitarian scientific disciplines.
Źródło:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture; 2019, 1, 1; 165-198
2658-154X
Pojawia się w:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ПОЛЯКИ В ПРИЕНИСЕЙСКОЙ СИБИРИ В ПЕРВЫЕ ГОДЫ ПОСЛЕ РЕВОЛЮЦИИ 1917 Г.
POLES IN THE YENISEI SIBERIA REGION DURING THE FIRST YEARS AFTER THE REVOLUTION OF 1917
Autorzy:
Дацышен, Владимир Григорьевич
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/911690.pdf
Data publikacji:
2019-03-12
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
Polacy
Syberia Środkowa
Gubernia Jenisejska
Krasnojarsk
V Dywizja Strzelców Polskich
jeńcy wojenni
repatriacja
Poles
Central Siberia
Yenisei Province
Krasnoyarsk
5th Polish Division
prisoners of war
repatriation
Opis:
Artykuł poświęcony został historii Polaków w Syberii Środkowej w trudnym i burzliwym okresie pierwszych lat po Rewolucji w Rosji w 1917 roku. Już na początku XX wieku Gubernię Jenisejską zamieszkiwało dużo Polaków – zesłańcy i ich potomkowie, przesiedleńcy, urzędnicy państwowi. Podczas I wojny światowej w tym regionie osiedlono tysiące uciekinierów i polskich jeńców wojennych, którzy aktywnie uczestniczyli w wojnie domowej po obu zwalczających się stronach. Legion polski, jak też rosyjscy Polacy, w dużej mierze określili miejsce i rolę Krasnojarska w wydarzeniach związanych z kapitulacją Armii Kołczakowskiej. Syberia Nadjenisejska znalazła się w centrum „polskiej kwestii” w Syberii w 1920 roku, kiedy właśnie tam nie tylko skapitulował, ale i na długi czas był rozmieszczony skład piątej polskiej dywizji. Bolszewicy w Krasnojarsku próbowali polegać na Polakach w osiąganiu swych celów politycznych. Jednak większość Polaków w Syberii wiązała swoją przyszłość z narodowym państwem polskim i wydarzenia wiązane z repatriacją stały się trudną i tragiczną stroną historii polskiej diaspory. W końcu zaledwie jednej trzeciej mieszkających na Syberii Środkowej Polaków udało się wyjechać do Polski w latach 1921-1922, podczas gdy ponad 10 000 osób zostało w tym regionie.
The article is devoted to the history of Poles in Central Siberia. At the beginning of the 20th century there were exiles and their descendants, as well as migrants and civil servants in the Yenisey province. During the First World War thousands of refugees and Polish prisoners of war were housed in this region. They took part in the events of the civil war on both sides. Krasnoyarsk was at the center of the „Polish question” in Siberia in 1920 as the 5th Polish division capitulated there. The Bolsheviks tried to rely on foreigners, but most Poles linked their future with their national state. The repatriation events have become a complex and tragic page of the history of the Polish diaspora as more than 10 thousand Poles lived in the Yenisei Siberia Region.
Źródło:
Porównania; 2018, 22, 1; 327-341
1733-165X
Pojawia się w:
Porównania
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies