Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "mother figure" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-9 z 9
    Tytuł:
    Dis-obedience to the Father. Bracha L. Ettinger’s Theory and Installation Confronted with Freud and Lacan
    Autorzy:
    Kisiel, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/700581.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    Bracha Ettinger
    matrixial theory
    mother figure
    installation
    disobedience
    Opis:
    The aim of this article is to study the underpinnings of the matrixial theory introduced by Bracha L. Ettinger, and her installation in the Freud Museum – to be more precise, Freud’sstudy room – so as to examine their paradoxical status in Freudian‑Lacanian space(s). As I attempt to show, both parts of Ettinger’s activity are not against the Law of the Father, but rather they constantly dis‑obey his rules; Ettinger tirelessly endeavours to include the Mother alongside the paternal order. We thus observe not so much the rejection of Freud’s and Lacan’s paradigms as the movement on their boundaries and their subsequent transgression – and this may be seen as the greatest promise Ettinger provides us with.
    Źródło:
    Romanica Silesiana; 2017, 12
    1898-2433
    2353-9887
    Pojawia się w:
    Romanica Silesiana
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Художественные функции образа матери в творчестве Михаила Булгакова (на примере избранных произведений)
    Artistic functions of the mother figure in the ouevre of Mikhail Bulgakov (on the basis of selected works)
    Autorzy:
    Stepnowska, Tatiana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/650970.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    Михаил Булгаков
    Белая гвардия
    мотив матери
    гражданская война в Киеве 1918–1919
    автобиографические мотивы
    Mikhail Bulgakov
    The White Guard
    motif of mother
    the 1918–1919 civil war in Kiev
    autobiographical motifs
    Opis:
    The figure of a mother and issues connected with motherhood are themes seldom encountered in Bulgakov’s works. It may be assumed that this is due to the fact that the writer himself did not have children, even though he was married three times and had been brought up in a family of seven children. In fact, Bulgakov was the oldest of them and his younger siblings were growing up in front of his eyes and with his help after their father’s death at the age of 48. These circumstances notwithstanding, the author of The Master and Margarita focused more strongly on creating touching figures of mistresses, women suffering because of love, ready to sacrifice even their lives for the sake of their lovers. One of the most beautiful and best-known mother figures is the mother of the Turbin family in the novel The White Guard. Her prototype was the writer’s mother, Varvara Mikhailovna Pokrovskaya (1869–1922). The novel begins with her illness and death, which forebode the following tragic events and sufferings awaiting the children during the civil war. In Masterand Margarita during Satan’s ball a ghost of a mother who killed her newborn child appears. The drama about Molière, in turn, introduces a traitress mother, who on her deathbed confesses the secret of her daughter’s birth, thus ruining the latter’s family. Viewed against the background of these figures, the mother of the Turbins appears to be an ideal woman and that is why Bulgakov calls her “the bright queen.” Her image provides a key to understanding the essence of the characters of the young Turbins, who inherit from their mother a moral code and an ability to sacrifice themselves for others.
    В творчестве Булгакова образ матери и проблемы материнства появляются крайне редко. Возможно, это связанно с тем, что у писателя никогда не было собственных детей, хотя он был три раза женат и рос в многодетной семье. Булгаков был самым старшим ребенком и остальные братья и сестры воспитывались на его глазах и с его помощью после смерти отца, который скончался в возрасте 48 лет. Автор Мастера и Маргариты создал много необыкновенных и трогательных образов любовниц, женщин, страдающих из-за любви, готовых посвятить себя и даже свою жизнь любимому мужчине. Одним из самых прекрасных и наиболее известных образов матери является образ матери семьи Турбиных в романе Белая гвардия. Ее прототипом была мать писателя – Варвара Михайловна в девичестве Покровская (1869–1922). Роман начинается с ее болезни и смерти, что является предвещанием трагических событий и страданий, которые ожидают ее детей во время гражданской войны. В Мастере и Маргарите на балу сатаны появляется душа матери-убийцы только что рожденного ребенка, в драме о Мольере изображена мать-предательница, которая на предсмертной исповеди выявляет тайну рождения своей дочери, чем уничтожает ее семью. На фоне этих образов матерей мать Турбиных является женщиной идеальной, поэтому писатель определяет ее как «светлую королеву». Этот образ становится своеобразным ключом к пониманию сущности образов молодых Турбиных, которые унаследовали у своей матери нравственный кодекс и способность жертвовать собой ради других.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2017, 10
    1427-9681
    2353-4834
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Crier la crise, nier la crise: solitude et solidarité dans l’expérience poétique de Michel Houellebecq et de Colette Nys-Mazure
    Crying out the Crisis, Denying the Crisis: Loneliness and Solidarity in the Poetic Experience of Michel Houellebecq and Colette Nys-Mazure
    Autorzy:
    Jasionowicz, Stanisław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2131009.pdf
    Data publikacji:
    2022-08-12
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    Michel Houellebecq
    Colette Nys-Mazure
    poésie francophone contemporaine
    modernité
    postmodernité
    crise
    imaginaire de la crise
    figure du Père
    figure de la Mère
    transcendance
    immanence
    vertus chrétiennes
    individualisme
    féminité
    masculinité
    contemporary Francophone poetry
    modernity
    postmodernity
    crisis
    imagination of crisis
    figure of the Father
    figure of the Mother
    transcendence
    Christian virtues
    individualism
    femininity
    masculinity
    Opis:
    L’article a pour but de confronter deux variantes de « l’imaginaire de la crise » se manifestant dans les pratiques poétiques de deux écrivains francophones contemporains, Michel Houellebecq et Colette Nys-Mazure. L’examen de quelques traits caractéristiques de leurs univers imaginaires, représentés entre autres par les figures du Père et de la Mère, permet de réfléchir sur les motivations profondes de leurs attitudes artistiques et existentielles. Il s’avérera que les stratégies poétiques qu’ils adoptent face aux problèmes existentiels fondamentaux restent en correspondance plus ou moins directe avec les vertus chrétiennes (la foi, l’espérance et l’amour), même si le point de départ pour Houellebecq (athée ou agnostique) est la « part sombre » de l’existence alors que Nys-Mazure (chrétienne, catholique) choisit sa « part claire », tous deux préfèrent construire que démolir. L’intuition d’une transcendance qui émane de leur soif d’harmonie poursuivie dans le monde chaotique contemporain permet de constater que la poésie, contredisant la crise du sujet et celle de la société, détient les moyens qui permettent de s’opposer – non sans succès – à la fameuse « crise de vers ».
    This article juxtaposes two strains of “the imagination of crisis” that manifest in the poetic practice of two contemporary francophone writers – the Michel Houellebecq (French) and the Colette Nys-Mazure (Belgian). Examination of several characteristic traits of their imaginary universes, such as for example the figure of the Father and of the Mother, invites reflection on the profound motivation that belies their artistic and existential standpoints. It would appear that the poetic strategies each adopts in the face of fundamental existential problems, correspond more or less directly to the Christian virtues (faith, hope, love), even though for Houellebecq (atheist or agnostic) the point of departure is the “dark side” of life, whilst Nys-Mazure (Christian, Catholic) chooses the “bright side”: both poets prefer to build rather than tear down. The intuition of a transcendence that emanates from their thirst for harmony in the chaotic modern world makes it possible to claim that poetry, which is capable of either “shouting the crisis from the rooftops” or refuting it, might possibly succeed in counteracting the “crise des vers”.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Romanica; 2022, 17, 1; 181-194
    1505-9065
    2449-8831
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Romanica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Postać Wyrodnej Matki we współczesnej prozie holenderskiej
    The figure of The Degenerate Mother in contemporary Dutch prose
    Autorzy:
    Jastrzębska, Jolanta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/571954.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydział Neofilologii
    Tematy:
    contemporary Dutch prose
    the figure of the degenerate mother Hella S. Haasse
    Marja Pruis
    Peter Buwalda
    Opis:
    This article analyses literary representations of the figure of The Degenerate Mother in contemporary Dutch prose. Three novels have been chosen as examples: Hella S. Haasse’s “De verborgen bron” (“The secret source”) (1950), Marja Pruis’s “De vertrouweling” (“The confidante”) (2005), and Peter Buwalda’s “Bonita avenue” (2010). Characters created by the two women writers are consciously enigmatic, as the narrators are not able to give a full explanation of their decisions to leave the family. It is also unknown how these women lead their lives afterwards. Buwalda’s creation of The Degenerate Mother is unambiguous – sex and business are more important for her than family life. However, her nightmares are signs of her unconscious feeling of guilt.
    Źródło:
    Acta Philologica; 2016, 49; 273-282
    0065-1524
    Pojawia się w:
    Acta Philologica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Świat fabrykowany przez figurę Ojca. Model unisex jako reakcja na patriarchalne status quo (World fabricated by the figure of the Father. Unisex model as a backlash against the patriarchal status quo)
    World Fabricated by the Figure of the Father. Unisex Model as a Backlash against the Patriarchal Status Quo
    Autorzy:
    Bomastyk, Michał
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1621879.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Szczeciński. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego
    Tematy:
    father
    mother
    patriarchy
    patricide
    unisex world
    ojciec
    matka
    patriarchat
    ojcobójstwo
    świat typu unisex
    Opis:
    Teza artykułu brzmi: Zdestabilizowanie męskocentrycznego porządku społecznego uwarunkowane jest dokonaniem symbolicznego aktu ojcobójstwa, który pozbawiłby Ojca – symbol kultury patriarchalnej – władzy. Konsekwencją dokonania aktu ojcobójstwa jest ukonstytuowanie się wizji świata typu unisex, w którym męskość i kobiecość nie będą dookreślane poprzez binarny systemu płciowy. Artykuł odwołuje się do tradycji psychoanalitycznej a także do narzędzi metodologicznych wypracowanych przez gender studies. Artykuł ma na celu opracowanie intelektualnej strategii, która przyczyniłaby się do destabilizacji społecznych mechanizmów konstruujących kobiecość podporządkowaną męskości i męskość uprzywilejowaną w społeczeństwie.
    The thesis of the article claims that destabilization of patriarchal social order is strictly connected with the act of patricide. The Father – the symbol of patriarchal culture – is deprived of power by this act. The consequence of patricide is constituting the new vision of unisex world in which femininity and masculinity are not determined by the binary system of gender. The article references to the methodological tools proposed by psychoanalysis and gender studies. Moreover, its aim is also to develop of an intellectual strategy which can destabilize social mechanisms of constructing emphasized femininity and privileging masculinity in the society.
    Źródło:
    Analiza i Egzystencja; 2018, 44; 83-99
    1734-9923
    2300-7621
    Pojawia się w:
    Analiza i Egzystencja
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Matka Sinobrodego. Tonka Roberta Musila jako aneks ideowy do biografii postaci literackiej
    Bluebeard’s Mother: Tonka by Robert Musil as an Ideational Annex to the Biography of a Literary Figure
    Autorzy:
    Pilipowicz, Andrzej
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/571914.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydział Neofilologii
    Tematy:
    Austrian Literature
    Austrian Fiction
    Musil
    Bluebeard
    Biography
    Opis:
    Tajemnica ciąży Tonki w opowiadaniu Tonka (Tonka) Roberta Musila i tajemnica komnaty Sinobrodego w bajce Sinobrody (La barbe bleue) Charlesa Perraulta są elementami łączącymi oba utwory i inicjującymi poszukiwanie Sinobrodego z tekstu Perraulta w tekście Musila. Sinobrodego można odnaleźć w Tonce, która staje się również jedną z jego żon, ale przede wszystkim ma cechy czyniące z niej matkę Sinobrodego. W ten sposób Musil poszerza biografię Sinobrodego, którego egzystencja wykazuje silne podobieństwo do egzystencji Chrystusa – tym bardziej, że życie Tonki jest głęboko zakorzenione w świecie Biblii i odzwierciedla życie Matki Boskiej: jeśli syn Marii pojawia się w jej łonie w wyniku Dziewiczego Poczęcia, to syn umierającej Tonki przychodzi na świat w wyniku dziewiczych” narodzin.
    The parallel between the mystery of Tonka’s pregnancy in Robert Musil’s short story Tonka (Tonka) and the mystery of Bluebeard’s chamber in Charles Perrault’s fairy tale Bluebeard (La barbe bleue) initiates the article’s search for Bluebeard from Perrault’s text in Musil’s text. Bluebeard can be found in Tonka, who becomes one of his wives but, more importantly, also has features that make her Bluebeard’s mother. Thus Musil extends the biography of Bluebeard. His existence bears a strong resemblance to the existence of Christ; analogously, Tonka’s life, deeply rooted in the world of the Bible, parallels the life of Madonna: if Mary’s son appears in her womb in consequence of the Virgin Conception, so also the son of the dying Tonka comes into the world in consequence of the “virgin” birth.
    Das Geheimnis von Tonkas Schwangerschaft in Robert Musils Erzählung Tonka und das Geheimnis von Blaubarts Kammer in Charles Perraults Märchen Blaubart (La barbe bleue) sind Elemente, die beide Werke verbinden und die Suche nach Blaubart aus Perraults Text in Musils Text initiieren. Man kann Blaubart in Tonka finden, die auch zu einem seiner Frauen wird, aber vor allem hat sie Merkmale, die aus ihr die Mutter von Blaubart machen. Auf diese Weise erweitert Musil die Biografie von Blaubart, dessen Existenz eine starke Ähnlichkeit mit der Existenz von Christus aufweist – umso mehr, als das Leben von Tonka in der Welt der Bibel tief verwurzelt ist und das Leben der Gottesmutter widerspiegelt: Wenn der Sohn von Maria in ihrem Schoß infolge der Jungfräulichen Empfängnis erscheint, kommt der Sohn der sterbenden Tonka infolge der „jungfräulichen“ Geburt auf die Welt.
    Źródło:
    Acta Philologica; 2015, 47; 61-72
    0065-1524
    Pojawia się w:
    Acta Philologica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Czy mariologiczna interpretacja postaci kobiety w Ap 12 jest nadal aktualna?
    Is the mariological interpretation of the figure of “woman” in Revelation 12 still justified?
    Ist die mariologische Interpretation der weiblichen Figur in Offenbarung 12 noch gültig?
    Autorzy:
    Siemieniec, Tomasz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2138309.pdf
    Data publikacji:
    2021
    Wydawca:
    Biblioteka Wyższego Seminarium Duchownego Diecezji Koszalińsko-Kołobrzeskiej
    Tematy:
    Mother of Jesus
    woman
    book of Revelation
    Mariology
    Israel
    ecclesiology
    symbolism
    Matka Jezusa
    kobieta
    mariologia
    Izrael
    symbolika
    eklezjologia
    Apokalipsa św. Jana
    Opis:
    Prezentowany artykuł stawia pytanie o aktualność mariologicznej interpretacji postaci Kobiety z Ap 12. W artykule wykazano, że mariologiczne rozumienie Ap 12 wynika wprost z samego tekstu biblijnego. Nie jest to jednak jedyne rozumienie, jakie można dostrzec w tym fragmencie. Postać Kobiety może być także interpretowana kolektywnie – jako figura Izraela, ludu wybranego ST, która daje światu Mesjasza, a następnie schodzi ze sceny historii zbawienia. Kobieta w Ap 12 pełni podwójną rolę. W aspekcie zbiorowym uosabia ona lud Izraela oczekujący na Mesjasza. W aspekcie indywidualnym, który jest podporządkowany zbiorowemu, mamy tu odwołanie do postaci Maryi.
    The presented article raises a question concerning the relevance of the Mariological interpretation of the figure of “Woman” in Rev 12. The research showed that the Mariological understanding of Rev 12 results directly from the biblical text itself. However, this is not the only possible understanding of this passage. The figure of “Woman” can also be interpreted collectively – as a figure of Israel, the chosen people of the OT, who brings forth the Messiah to the world and then leaves the scene of salvation history. The “Woman” in Revelation 12 plays a dual role. Collectively, she represents the people of Israel waiting for the Messiah. In the individual aspect, which is subordinate to the collective one, there is here a reference to the figure of Mary.
    Źródło:
    Rocznik Skrzatuski; 2021, 9; 27-45
    2300-8296
    Pojawia się w:
    Rocznik Skrzatuski
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    «Матеревбивство» як симптом мутації національної психіки під колоніально-тоталітарним пресингом (на матеріалі української лірики 1920–1930-х років)
    «Killing of the mother» as a sign of national mental mutation under colonial and totalitarian pressure (illustrated on the twentieth-century ukrainian lyrics (the 1920–1930th)
    Autorzy:
    Шаф (Shaf), Ольга (Olga)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177552.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    пролетарська поезія 1920-х
    міжвоєнна
    емігрантська лірика
    національна свідомість
    колоніальність
    маскулінність
    маскулінна лірична свідомість
    материнська
    фігура
    образ України
    the 1920th proletarian poetry
    the emigrant poetry
    between two World Wars
    national consciousness
    colonialism
    masculinity
    masculine art consciousness
    the maternal figure
    the image of Ukraine
    Opis:
    The article deals with the specific art representation of moral, ethic, psychical shifts of the national masculine character in Ukrainian lyrics of the first third of XXth century. They are conveyed in particular through the masculine intention to destroy the maternal figure of Motherland. Sometimes aggressiveness and hostility expressed in the poetic texts are equal to symbolical “killing of the Mother”, if taking into consideration a convergence of the images of Mother and Motherland in poetic consciousness. The article employs analytical and structural as well as historical and typological literary techniques. The theoretical base of the investigation is postcolonial theory integrated with psychoanalysis as well as gender studies to deal effectively with such concepts as maternal figure of the Motherland, national colonial masculinity, masculine art consciousness, the notions of trauma, aggression and others as well. This theoretical direction can provide help with outlining of the “killing of the Mother” symptom as Ukrainian poets’ destructive gesture toward their Motherland represented in the 1920th proletarian poetry (Vasyl Ellan-Blakytnyi, Volodymyr Sosiura, Heo Shkurupii) and also in a number of works of emigrant poets between two World Wars (Yevhen Malaniuk, Ostap Tarnavskii and others). Diverse lyric tendencies to express the urge to kill the Mother extrapolated on the image of Ukraine are highlighted. Ethic transformation of Ukrainians poets’ patriotic feelings is predicated upon different reasons, but the common one is that they had equally suffered colonial and totalitarian pressure of Soviet Russia. The moods of depiction of Ukraine’s “death” are, on the contrary, differentiate; in the 1920th, proletarian Ukrainian poets defused the tension between Bolshevistic and nationalistic ideologies through splitting the image of Ukraine into the negative “bourgeois” one and the positive “proletarian” one. In some works of emigrant poets devaluated image of Ukraine acquires demonic “deathly” features and is dishonored as “a betrayer”.
    У статті досліджується специфіка художнього відображення в українській ліриці 1920 – 1930-х років минулого століття симптоматики морально-етичних, психічних мутацій національного маскулінного характеру, що виявляється в деструктивних інтенціях щодо материнської фігури батьківщини (агресивність наративу часто еквівалентна символічному «вбивству матері» з огляду на матерналізацію образу Вітчизни в художній свідомості). В осмисленні порушеної у статті проблеми ефективними є методологічний арсенал постколоніальних студій, синтезований з гендерною критикою та психоаналізом, а також аналітико-структурний та історико-типологічний літературознавчі методи. Ключовими поняттями, на яких вибудовується теоретична база дослідження, є материнська фігура України, національна колонізована маскулінність та маскулінна лірична свідомість, концептуальної ваги набувають психоаналітичні поняття травми, агресії, лібідозного об’єкта, репараційно-деструктивних імпульсів. Застосування цього інструментарію дозволяє з психоісторичних позицій окреслити симптоматику «матеревбивства» як деструктивного синівського жесту щодо материнської фігури України, а також характер її художньої репрезентації в українській пролетарській ліриці 1920-х років (Василь Еллан-Блакитний, Володимир Сосюра, Гео Шкурупій) та міжвоєнній емігрантській поезії (Євген Маланюк, Остап Тарнавський та інші). У дослідженні з’ясовано спільні та відмінні тенденції у ліриці поетів різних стильових та ідеологічних орієнтацій по обидва боки українського кордону у відтворенні деструктивних «матеревбивчих» бажань, скерованих на образ України. Спільним чинником їхнього відтворення є травма пережитої державотворчої поразки визвольних змагань та страх тоталітарного пресингу Радянської Росії, що набирав обертів, водночас характер вираження в ліриці цього періоду «синівської» агресії різниться відповідно до ситуації колоніальної ураженості й зумовлює застосування різних поетикальних тактик, серед яких візуалізація розтерзаного «материнського тіла» України, розщеплення її образу на «буржуазну» й «пролетарську» задля послаблення напруги між більшовицькою та націоналістською ідеологією (у пролетарській поезії) та демонізація «омертвілої» України, її моральне збезчещення за «зраду» національного сина-втікача (емігрантська поезія). Новизна дослідження визначається тим, що постколоніальна, а також гендерна й психоаналітична оптика застосовується до масиву української лірики, зокрема пролетарської та емігрантської поезії 1920–1930-х років ХХ століття, уперше й актуалізує досить дражливу проблему деградації національної свідомості впритул до девальвації статусу Вітчизни від нівеляційним імперсько-тоталітарним тиском. У перспективі вивчення теми може відбуватися на значно осяжнішому літературному матеріалі й в ширшому хронологічному діапазоні.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 187-196
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-9 z 9

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies