Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "eve ensler" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Upojona chorobą. W trzewiach świata… Eve Ensler
Intoxicated by illness. In the Body of the World… by Eve Ensler
Autorzy:
Ładoń, Monika
Barański, Jarosław
Okupnik, Małgorzata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/chapters/961278.pdf
Data publikacji:
2019-11-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
choroba nowotworowa
metafora
Eve Ensler
Susan Sontag
cancer
metaphor
Opis:
Eve Ensler to amerykańska pisarka, autorka słynnych Monologów waginy, feministka, inicjatorka światowego ruchu przeciwko przemocy wobec kobiet (V-Day). Artykuł jest poświęcony interpretacji wspomnieniowej książki Ensler, napisanej po doświadczeniu choroby nowotworowej. Pisarka zajmuje się zarazem „fizjologią choroby” i „filozofią choroby”. Nie stroni zatem od naturalistycznych opisów swego ciała, ale jednocześnie dowartościowuje swój stan. Swoją patografię pisze jako osoba „upojona chorobą”, jak to określił Anatole Broyard. Budowanie znaczenia choroby toczy się na kilku poziomach. W planie języka najważniejsze są metafory, których Ensler używa (a nawet nadużywa) niejako wbrew ostrzeżeniom Susan Sontag. Inny poziom znaczeń to powiązanie intymnego chorowania z cierpieniem świata. Tym samym książka W trzewiach świata… zamienia się w manifest polityczny i społeczny.
Eve Ensler is an American writer, the authoress of famous The Vagina Monologues, a feminist, the founder of a global activist movement to end violence against women and girls (V-Day). This article is devoted to interpretation of a memoir book by Ensler written after the cancer experience. Ensler writes simultaneously about physiological and philosophical side of cancer. She doesn’t avoid naturalistic descriptions of her own body, but she appreciates her condition. Ensler writes her patography as a person “intoxicated by illness”, according to Anatole Broyard’s words. The meaning of a cancer disease is formed on several levels. For example, the metaphor is most important for language. Ensler uses (or abuses) metaphors against warnings by Susan Sontag. The authoress is also trying to connect her own disease with the suffering of the world. Thus, the book turns into a political and social manifesto.
Źródło:
Medycyna narracyjna. Opowieści o doświadczeniu choroby w perspektywie medycznej i humanistycznej; 167-186
9788323540755
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Rhetoric of Silence in Contemporary Autopathography: Susan Gubar and Eve Ensler on Gynecological Cancer
Autorzy:
Fernández-Morales, Marta
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1196061.pdf
Data publikacji:
2020-12-27
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Katedra Italianistyki. Polskie Towarzystwo Retoryczne
Tematy:
nowotwory ginekologiczne
autopatografia
strategie narracyjne
cisza
wstyd
Gynecological cancer
autopathography
narrative strategies
silence
shame
Opis:
Despite Mary Deshazer’s affirmation that “living with cancer has become the topic of our times” (2005, 1), some cancers are still covered by a blanket of secrecy. This paper discusses Susan Gubar’s and Eve Ensler’s autopathographies about gynecological cancer in relation to silence. It explores their discussion of the possibility of finding words for their illness and their reflection about the unspeakability of the sick female body, concluding that they construct silence as undesirable and ineffective.
Pomimo stwierdzenia Mary Deshazer, że życie z rakiem stało się tematem naszych czasów (2005, 1), o niektórych rodzajach nowotworów wciąż się nie mówi publicznie. Niniejszy artykuł omawia autopatografie nowotworów ginekologicznych Susan Gubar i Eve Ensler w kontekście ciszy. Studium dotyczy trudności autorek w znalezieniu terminów na określenie doświadczenia ich choroby oraz braku społecznie akceptowalnego sposobu opisywania chorującego kobiecego ciała. Analiza wykazuje, że cisza konstruowana wokół problemu jest niewskazana i nieefektywna.
Źródło:
Res Rhetorica; 2020, 7, 4; 49-66
2392-3113
Pojawia się w:
Res Rhetorica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
W poszukiwaniu remedium na choroby medycyny. O medycynie narracyjnej i patografiach
In search of a remedy for ailing medicine. On narrative medicine and pathography
Autorzy:
Okupnik, Małgorzata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1856863.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Narodowe Centrum Kultury
Tematy:
medycyna narracyjna
patografie
rita charon
rana awdish
eve ensler
narrative medicine
pathographies
Opis:
Homo medicus as opposed to Homo patiens, the perspective of a physician will always be different from that of a patient. Modern medicine suffers from a major condition – ignoring the patient as a person. It may be remedied by narrative medicine which pays attention to humanistic aspects of a disease and to patient narratives of illness as a possibility to obtain invaluable information that is typically overlooked in a traditional medical history. Empathy and attentive listening play an important role here. Pathography, or patient accounts of their illnesses, may serve as a perfect complement to the practice and programmes of narrative medicine.
Źródło:
Kultura Współczesna. Teoria. Interpretacje. Praktyka; 2019, 107, 4; 93-106
1230-4808
Pojawia się w:
Kultura Współczesna. Teoria. Interpretacje. Praktyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Інтерпретація голосу тіла у жіночому письмі (на матеріалі драми «Монологи вагіни» Ів Енслер)
Interpreting the voice of the body in women’s writing (on the material of the drama “The vagina monologues” by Eve Ensler)
Autorzy:
Жаркова (Zharkova), Роксолана (Roksolana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177716.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
feminist critique
philosophy of sex
existentialism
essentialism
postmodernism
corporeality
sexuality
феміністична критика
філософія статі
есенціалізм
постмодернізм
тілесність
сек суальність
екзистенціалізм
Opis:
The article presents an analysis of corporeality in the structure of postmodern philosophical thought and the conceptual foundations of feminist critique (an essay by L. Irigaray). Based on several samples of the late XX century women’s writing, the article traces the problems of women authors searching and finding the voice of their body, and emphasizes the importance of accepting and comprehending the bodily forms of their nature. The main motives and authorial intentions of I. Ensler’s drama “The Vagina Monologues” are considered, the writer’s view on women’s language and speech expression of their own corporeality and sexuality is argued. Methods. The research is based on general scientific methods of synthesis, analysis, selection and systematization of material. Elements of psychoanalytic, anthropological, hermeneutic approaches are partially applied. The tools of deconstructivism and feminist critique are used. We use information from linguistics, anthropology, cultural and gender studies for interdisciplinary consideration of corporeality in women’s writing. The descriptive method allows to present the subject of corporeality in separate works of fiction. Results. It was found that the analyzed phenomena of the description of the female body in women’s writing create a projection of corporeality as a dramatized existence with its inherent characteristics: balancing between speech and silence, permissiveness and condemnation, courage and shame; search for exact language means; selection of rhetoric and stylistics peculiar to this theme; attempts to establish a verbal connection between the voice and the body, fear of losing this connection. Ukrainian women’s writing of the late XX century is also mentioned in this context, particularly when regarding the expression of the concept of “body” in thematic and ideological terms. Conclusions. Analyzing some examples of women’s writing (scholarly – an essay by L. Irigaray, and artistic – a drama by I. Ensler), we summarize that their problem-thematic direction is determined by issues of the body capable of self-narration and self-representation in public space. Some elements of postmodern symbolism of body and corporeality are decoded, o-corporeal metaphors of women’s writing related to women’s freedom of choice are explained. Women’s writing is defined as a symbolic way of telling one’s own experiences of one’s own body.
У статті представлений аналіз тілесності у структурі постмодерної філософської думки та концептуальних засад феміністичної критики (праці Л. Ірігарай). На матеріалі окремих зразків жіночого письма кінця ХХ ст. простежено проблеми пошуку і знайдення авторками голосу свого тіла, важливість прийняття й осмислення тілесних форм своєї природи. Розглянуто основні мотиви й авторські інтенції драми І. Енслер «Монологи вагіни», аргументовано погляд письменниці на мовне й мовленнєве вираження жінками власної тілесності й сексуальності. Методи. Дослідження базоване на загальнонаукових методах синтезу, аналізу, добору та систематизації матеріалу. Частково застосовано елементи психоаналітичного, антропологічного, герменевтичного підходів. Використано інструментарій деконструктивізму та феміністичної критики. Послуговуємося даними лінгвістики, антропології, культурних та гендерних студій для інтердисциплінарного розгляду питань тілесності у жіночому письмі. Описовий метод дозволяє представити тематику тілесності в окремих творах художньої літератури. Результати. З’ясовано, що аналізовані явища дескрипції жіночого тіла у жіночому письмі творять проект тілесності як драматизованої екзистенції з властивими їй характеристиками: балансування між промовлянням й мовчанням, вседозволеністю й осудом, сміливістю й соромом; пошук точних мовних засобів; добір властивої цій темі риторики й стилістики; намагання встановити вербальний зв’язок між голосом й тілом, страх втрати цього зв’язку. Українське жіноче письмо кін. ХХ ст. теж згадано в цьому контексті, зокрема, щодо вираження концепту «тіло» в тематично-ідейному ключі. Висновки. Проаналізувавши окремі зразки жіночого письма (есеїстичного – праці Л. Ірігарай та художнього – драма І. Енслер), узагальнюємо, що їхнє проблемно-тематичне спрямування визначається питаннями тіла, здатного до себе-розповідання й саморепрезентування в публічному просторі. Декодовано окремі елементи постмодерної символіки тіла і тілесності, пояснено о-тілеснені метафори жіночого письма, пов’язані з жіночою свободою вибору. Жіноче письмо визначено як символічний спосіб себе-розповідання про досвіди власного тіла.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 135-143
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies