Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "cooperation" wg kryterium: Wszystkie pola


Tytuł:
Социально-культурное партнерство органов власти гродненской области и религиозных организаций
Social-cultural partnership of the authorities and religious organizations of Grodno region
Autorzy:
Ярмусик, Э.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/398968.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Politechnika Białostocka. Oficyna Wydawnicza Politechniki Białostockiej
Tematy:
религиозная деятельность
религиозное пространство
партнерство
областные и местные органы власти
политика
законодательство Республики Беларусь о религиозных культах
национальные и религиозные отношения
religious activity
religious space
cooperation
officials local and provincial
church
legislation of the Republic of Belarus
religious and national relations
Opis:
В статье автор сосредотачивает внимание на исторических, национальных, политиче-ских и общественно-политических факторах, которые оказывали влияние на религиозные организации и нынешнюю конфессиональную ситуацию в Гродненской области. Автор отмечает, что в современном религиозном пространстве региона существенную роль играют христианские Церкви – православная, католическая, проте-стантская. Сохраняется высокий уровень религиозности населения. По данным мониторинга, проведенного в 2012 году, 72,3% респондентов считали себя верующими, в то время как республиканский показатель составлял около 50%. В области 471 религиозная община, из них 194 православных, 1 древне-православная, 176 католических, 2 греко-католические, 4 иудейские, 8 мусульманских, 85 протестантских, 1 сознания Кришны (Власти и основные …). Существенное влияние на религиозную ситуацию оказывает национальный состав населения области. В 2009 году, согласно переписи населения, на Гродненщине проживало 1 072 381 человек, из них белорусы составляли 715 249 (66,7%), поляки 230 810 (21,5%), русские 87 451 (8,2%), украинцы 14 983 (1,4%), литовцы 2 153 (0,2%), татары 1 710 (0,2%), другие национальности – 0,1% (Национальный статистический …). В Гродненской области, в отличие от других регионов Беларуси, национальная принадлежность тесно идентифицирована с религиозной (поляки с католицизмом, белорусы, русские с православием). Исходя из вышеизложенного, а также в соответствии с законодательством Республики Беларусь о религиозных организациях, органы власти – областные, городские и районные выработали систему взаимоотношений с различными конфессиями. В статье показаны направления и формы этого партнерства, роль религиозных организаций в духовной, нравственной, образовательной и благотворительной сферах. В свою очередь, органы власти оказывают содействие в ремонте ранее изъятых в советский период сакральных зданий, помогают в проведении мероприятий религиозного характера. Вся система партнерства органов власти и религиозных организаций ставит целью удовлетворение духовных потребностей людей, вовлечение духовенства и светских верующих в общественную и культурную жизнь.
This article focuses his on the historical, ethnic, political and social factors which have had impact on religious organisations and the current confessional situation in Grodno area. It is noted that in the contemporary religious expansion of Christian churches – Orthodox, Roman Catholic and Protestant – play an important role. The religiosity level of the population is high. According to the monitoring carried out in 2012 72.3% of respondents consider themselves believers while the national indicator is about 50%. There are 471 religious communities in Grodno area, 194 of them Orthodox, 176 Roman Catholic, 2 Greek Catholic, 4 Jewish, 8 Muslim, 85 Protestant, 1 Krsna consciousness. Religious situation is essentially determined by the ethnic composition of the district. According to the 2009 census Grodno area was inhabited by 1 072 381 people, 715 249 (66.7%) being Belarusian, 230 810 (21.5%) Poles, 87 451 (8.2%) Russians, 14 983 (1.4%) Ukrainians, 2 153 (0.2%) Lithuanians, 1 710 (0.2%) Tatars and 0,1% declaring other nationality. In Grodno area – in contrast to another regions of the Republic – national identity is closely identified with the religious affiliation (Poles with Catholicism, Belarusians, Russians with the Orthodox Church). As per the legislation of the Republic of Belarus about religious organizations local authorities elaborate a system of relations with churches of various confessions. The article defines the directions and forms of this cooperation and describes the educational, charitable and religious dimensions of the religious bodies. Authorities also help with the renovation of the sacral buildings confiscated during the Soviet period and offer services in conducting events of the religious character. The whole system of cooperation of the authorities and religious organizations aims at catering for the spiritual needs of the people and at fostering the involvement of clergy and laity in society and culture.
Źródło:
Ekonomia i Zarządzanie; 2014, 6, 4; 196-205
2080-9646
Pojawia się w:
Ekonomia i Zarządzanie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Концептуальний аспект програм обміну як чинника інтеграції України у світовий науковий простір
The Conceptual Aspect of Exchange Programs as a Factor of Ukraine’s Integration into the World Scientific Space
Autorzy:
Федина-Дармохвал, Володимира
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539097.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
академічна мобільність
підвищення кваліфікації
міжкультурне співробітництво
партнерство вищих навчальних закладів
викладач університету
форми академічної мобільності
academic mobility
intercultural cooperation
partnership of higher educational institutions
university teacher
forms of academic mobility
professional development
Opis:
The domestic system of higher education is undergoing a path of renewal, aimed at the internationalization of higher education and cultural integration of teachers from different countries, improving the quality of higher education according to international educational standards. The integration of Ukraine’s higher education into the world educational space and the consequent development of international human capital exchange need to be modernized, including the system of academic mobility in the higher education system. Every year academic mobility programs expand the number of participants, both at the expense of domestic and foreign higher education institutions. Academic mobility is one of the most important aspects of integrating Ukrainian higher education institutions into the international educational space and a factor in the personal and professional development of teachers, as it puts him in the analysis and solution of life situations from their own and other cultures. At the same time, academic mobility is important for the personal and professional development of the teacher, as it puts him in the conditions of analysis and solution of life situations from the standpoint of their own and other cultures. This promotes the development of the ability to think in a comparative aspect; the ability to choose ways of interaction taking into account the peculiarities of another culture; readiness for intercultural communication; deepens knowledge of another culture. Participation of teachers in academic mobility programs gives them the opportunity to improve their skills, constantly develop professionally, get acquainted with teaching methods at universities abroad, develop personal and professional potential. In Ukraine, the academic mobility of research and teaching staff is regulated by legislation and includes a corresponding update of state legislation on higher education (Law of Ukraine «On Higher Education», Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Regulations on the exercise of the right to academic mobility»).
Вітчизняна система вищої освіти проходить шлях оновлення, спрямованого на інтернаціоналізацію вищої освіти та культурну інтеграцію викладачів різних країн, підвищення якості вищої освіти за міжнародними освітніми стандартами. Інтеграція вищої освіти України у світовий освітній простір та подальший розвиток міжнародного обміну людським капіталом потребує модернізації, у тому числі системи академічної мобільності у системі вищої освіти. З кожним роком програми академічної мобільності розширюють кількість учасників, як за рахунок вітчизняних, так і закордонних вищих навчальних закладів. Академічна мобільність є одним із найважливіших аспектів інтеграції українських вищих навчальних закладів у міжнародний освітній простір та чинником особистісного та професійного розвитку викладача, оскільки ставить його до аналізу та вирішення життєвих ситуацій з власної та інших культур. Водночас академічна мобільність є важливою для особистісного та професійного розвитку педагога, оскільки ставить його в умови аналізу та вирішення життєвих ситуацій з позиції власної та інших культур. Це сприяє розвитку вміння мислити в порівняльному аспекті; вміння обирати способи взаємодії з урахуванням особливостей іншої культури; готовність до міжкультурної комунікації; поглиблює знання про іншу культуру. Участь викладачів у програмах академічної мобільності дає їм можливість підвищувати свою кваліфікацію, постійно розвиватися професійно, знайомитися з методикою викладання в університетах за кордоном, розвивати особистісний та професійний потенціал. В Україні академічна мобільність науково-педагогічних працівників регулюється законодавством і включає відповідне оновлення державного законодавства про вищу освіту (Закон України «Про вищу освіту», постанова Кабінету Міністрів України «Положення про здійснення право на академічну мобільність»).
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 125-135
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретико-методологічні аспекти регіоналізму: проблеми взаємодії прикордонних регіонів
Theoretical and Methodological Aspects of Regionalism: Problems of Interaction of Border Regions
Autorzy:
Толстов, С.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676708.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
регіоналізм
глобалізація
інтеграція
міжрегіональне співробітництво
прикордонне співробітництво
трансрегіональне співробітництво
regionalism
globalization
integration
interregional cooperation
cross-border cooperation
trans-regional cooperation
Opis:
В науковій літературі зустрічаються різні визначення понять «регіоналізм», «регіоналізація» та «міжрегіональна взаємодія». Процеси, пов’язані з глобалізацією та інтеграцією, знайшли втілення в ущільненні макрорегіональних зв’язків. Формування великих макроекономічних зон пріоритетного співробітництва охоплює сусідні і територіально близькі країни. Формування великих економічних просторів супроводжується створенням регіональних економічних організацій та інтеграційних об’єднань, спрямованих на поглиблення торговельно-економічної співпраці та регіонального поділу праці. Паралельно зі становленням великих економічних і політичних регіональних об’єднань на макрорівні, під впливом глобалізації прискорився процес диверсифікації функцій територіального управління всередині окремих держав. Перерозподіл владних повноважень усередині окремих країн розглядається як паралельний процес регіоналізації. До ознак регіоналізму на мікрорівні належать підвищення ролі субнаціональних територіальних спільнот, зростання їх зацікавленості в налагодженні тіснішої взаємодії з прикордонними територіями сусідніх країн. В найбільш загальному сенсі автор цієї статті розглядає регіоналізм як динамічну ознаку міжнародних політико-економічних процесів, позначених диверсифікацією функцій управління на різних рівнях суспільно-політичної організації. Методологія політичних наук розрізняє прояви регіоналізму на макро- та мікрорівнях. Різноманітні прояви регіоналізму знаходять втілення в оформленні великих економічних просторів, перерозподілі владних повноважень усередині окремих країн, підвищенні рівня регіонального самоуправління, розвитку міжрегіональних контактів та міжрегіональних інтеграційних зв’язків між сусідніми та /або територіально близькими країнами. Найбільш вдало практика міжрегіональної взаємодії застосовується у межах багатосторонніх інтеграційних об’єднань, насамперед у ЄС та ширшому європейському просторі, охопленому сферою дії європейських конвенцій та рішень у сфері просторового співробітництва територіальних співтовариств і влад, включно з органами місцевого і регіонального самоврядування. Взаємодія між субнаціональними регіонами включає укладенні угод між територіальними громадами сусідніх країн, створення міжрегіональних об’єднань і договірних структур міжрегіональної співпраці.
The scientific literature presents various definitions of the concepts of ‘regionalism’, ‘regionalization’ and ‘interregional interaction’. The processes associated with globalization and integration manifest themselves in the form of consolidation of macro-regional ties. The formation of big macroeconomic zones of priority cooperation covers neighbouring and geographically close countries. The consolidation of large economic spaces is accompanied by the creation of regional economic organizations and integration communities aimed at deepening trade, economic cooperation and regional division of labour. In parallel with the formation of large economic and political regional associations at the macro level, globalization has accelerated the process of diversification of territorial administration functions within individual states. The redistribution of power within individual countries is seen as a parallel process of regionalization at the grassroots level. The signs of regionalism at the micro level include the increasing role of subnational territorial communities, the growth of their interest in establishing closer cooperation with the border territories of neighboring countries. In the most general sense, the author considers regionalism as a dynamic feature of international political and economic processes, indicated by the diversification of management functions at different levels of socio-political organization. The methodology of political science distinguishes the manifestations of regionalisms at the macro and micro levels. Various manifestations of regionalism are embodied in the design of large economic spaces, the redistribution of power within individual countries, increasing the level of regional self-government, development of interregional contacts and interregional integration ties between neighbouring and/or geographically close countries. The practice of interregional cooperation is most successfully applied within the framework of multilateral integration associations, primarily in the EU and in the wider European space covered by the scope of European conventions and decisions in the field of spatial cooperation of territorial communities and authorities, including local and regional self-government. Interaction between subnational regions includes the conclusion of agreements between territorial communities of neighbouring countries, the creation of interregional associations and contractual networks of interregional cooperation.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 7-41
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Через два моря: сотрудничество ученых-гуманитариев Польши и Kазахстана [рецензия книги Od Chanatu do Republiki. Historyczne i współczesne uwarunkowania państwowości Kazachstanu]
Across Two Seas: Cooperation of Social and Humanitarian Scientists of Poland and Kazakhstan [review of the book Od Chanatu do Republiki. Historyczne i współczesne uwarunkowania państwowości Kazachstanu]
Autorzy:
Скляров, Сергей А.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/568673.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2018, 1(16); 153-159
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
О генезисе взаимодействия Беларуси и Польши в ЮНЕСКО (1954-1964 гг.)
Concerning the genesis of cooperation between Belarus and Poland in UNESCO (1954-1964 yrs.)
Autorzy:
Свилас, Светлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/521439.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Wrocławski. Wydział Nauk Społecznych. Instytut Studiów Międzynarodowych
Tematy:
UNESCO
Belarus
Polska
cultural cooperation
Opis:
Based on the declassified archive materials of the Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus and the modern historiography of the problem the entry of the Belarusian SSR and the Polish People’s Republic into UNESCO, their participation in the division of labor between the socialist countries delegations (through the example of coordination meetings of representatives of national commissions and other forums), as well as the results and the general problems of membership in the Organization during the Khrushchev’s „thaw” period have been considered in the article. The publication complements the history of UNESCO on the eve of its 70th anniversary.
Źródło:
Wschodnioznawstwo; 2016, 10; 301-314
2082-7695
Pojawia się w:
Wschodnioznawstwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Техніка «санітарного кордону» до радикальних партій у країнах Центрально-Східної Європи
Technika stosowania „kordonu sanitarnego” wobec radykalnych partii w państwach Europy Środkowo-Wschodniej
Autorzy:
Романюк, Анатолій
Литвин, Віталій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489394.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
“cordon sanitaire”,
party,
elections,
parliament,
cabinet,
strategy of cross-party cooperation, radicalism,
Central-Eastern Europe
Opis:
The article is dedicated to reviewing the “cordon sanitaire” technic towards radical parties in electoral and parliamentary-cabinet aspects of their activity at the example of Central and Eastern European countries. The authors identified types of cross-party cooperation’s strategies between traditional and radical left-wing and right-wing parties. They are co-optation of party, collaboration of party, ignoring the party, isolation of party. The authors also determined attributes of legal and political containment of radical parties in Central-Eastern European countries, analyzed different parameters of severity (power) and effectiveness, implications and conclusions of the “cordon sanitaire” technic at the example of Central-Eastern European countries. The focus of the article is verification and application of the «cordon sanitaire» technic in Central and Eastern European countries, at the example of Bulgaria, Czech Republic, Estonia, Hungary, Latvia, Lithuania, Poland, Romania, Slovakia, and Slovenia.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 130-144
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Стан і перспективи зовнішньої торгівлі між Республікою Польща та Україною
Stan i perspektywy handlu zagranicznego między Polską i Ukrainą
State and Perspectives of Foreign Trade between Poland and Ukraine
Состояние и перспективы внешней торговли между Польшей и Украиной
Autorzy:
Рабошук, Аліна
Шиманська, Катерина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/509119.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Akademia Finansów i Biznesu Vistula
Tematy:
сальдо зовнішньоторговельного балансу
експорт
імпорт
транскордонне співробітництво
saldo bilansu handlowego
eksport
import
współpraca transgraniczna
trade balance
export
trans-border cooperation
сальдо внешнеторгового баланса
экспорт
импорт
трансграничное сотрудничество
Opis:
Євроінтеграційні процеси в Україні актуалізують значення збалансованого розвитку її зовнішньоторговельних зв’язків з країнами Європи, основним партнером серед яких є Польща. Дослідження проведене з метою окреслення напрямів розвитку зовнішньої торгівлі між Україною та Польщею на сучасному етапі реформаційних перетворень економіки України та з урахуванням можливих соціальноекономічних загроз глобального та регіонального характеру. В дослідженні застосовано методи спостереження, співставлення, причинно-наслідкового зв’язку. Перспективним напрямами співпраці України та Польщі у сфері зовнішньої торгівлі визначено удосконалення нормативної бази щодо уникнення подвійного оподаткування, спрощення митного регулювання і введення спеціальних митних режимів, впровадження сучасних методів транспортно-експедиційного обслуговування для інтенсифікації двосторонніх відносин, забезпечення збалансованості структури експорту та імпорту товарів і послуг з урахуванням рівня розвитку національних економік, регіональних ризиків для захисту торговельних інтересів обох держав.
Ważne zmiany społeczno-gospodarcze zachodzące na Ukrainie wymagają umacniania międzynarodowej współpracy gospodarczej Ukrainy z partnerami europejskimi. Polska jest traktowana jako najbardziej obiecujący partner dla Ukrainy ze względu na wspólną przeszłość historyczną, kulturową i ekonomiczną. W artykule wskazano ogólne trendy w rozwoju handlu zagranicznego między Polską i Ukrainą, dokonano analizy głównych wskaźników struktury i dynamiki ukraińsko-polskich obrotów handlu zagranicznego, potwierdzających strategiczny charakter stosunków między obu krajami, jak również określono przesłanki zwiększenia wzajemnej współpracy. Biorąc pod uwagę wyniki badania, ustalono główne kierunki stosunków handlowych między Polską a Ukrainą, w szczególności współpracę transgraniczną, umacnianie innowacyjnego komponentu produkcji krajowej Ukrainy mające na celu zapewnienie konkurencyjności produktów ukraińskich, wzmożenie kontroli celnej towarów i modernizację pracy służb celnych. Wyniki podkreślają problemy i perspektywy stosunków handlowych między Ukrainą i Polską na podstawie decentralizacji zagranicznych relacji gospodarczych. Artykuł ma charakter badawczy.
Important social and economic changes, which are taking place in Ukraine, require the strengthening of the international economic cooperation of Ukraine with the European partners. The Republic of Poland is referred to as the most promising partner for Ukraine due to the common historical, cultural and economic past. The general trends in the development of the foreign trade between the Republic of Poland and Ukraine have been disclosed, the main indexes of the structure and dynamics of the Ukrainian-Polish foreign trade turnover have been analyzed, certifying the strategic nature of the relations between the mentioned countries, as well as the prerequisites for enhancing the mutual cooperation have been defined. Taking into consideration the research results the main directions of the trade relations between the Republic of Poland and Ukraine have been stated, in particular, cross-border cooperation, strengthening of the innovation component of national production of Ukraine aimed at ensuring the competitiveness of the Ukrainian products, tightening of the control over the customs clearance of goods and movement of modernization of customs authorities. The results substantiated the problems and the prospects of the trade relations between Ukraine and the Republic of Poland on the basis of the foreign economic relations decentralization.
Важные социально-экономические преобразования, происходящие в Украине, требуют усиления международного экономического сотрудничества нашего государства с европейскими партнерами. Наиболее перспективным партнером для Украины является Польша в связи с общим историческим, культурным и экономическим прошлым. В статье раскрыты общие тенденции развития внешнеторговых операций между Польшей и Украиной, проанализированы основные показатели структуры и динамики украинско-польского внешнеторгового оборота, свидетельствующие о стратегическом характере отношений между указанными странами, определены предпосылки усиления сотрудничества между ними. На этой основе сформулированы основные направления торговых отношений между Польшей и Украиной, в частности, трансграничное сотрудничество, усиление инновационной составляющей национального производства Украины для обеспечения конкурентоспособности украинской продукции, усиление контроля за таможенным оформлением движения товаров и модернизация работы таможенных органов. В выводах обоснованы проблемы и перспективы торговых отношений между Украиной и Польшей на основе децентрализации внешнеэкономических связей.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula; 2016, 47(2) Ekonomia XI. Stan i rozwój bilateralnej współpracy gospodarczej Polski i Ukrainy; 254-268
2353-2688
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Основные направления международного сотрудничества в сфере высшего образобания
Main directions of international cooperation in higher education
Autorzy:
Никофоров, Никита
Никофоров, Валерий
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/565072.pdf
Data publikacji:
2015-12-01
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
международное сотрудничество
институционализация
акторы образовательных процессов
качество высшего образования
мобильность персонала
international cooperation
institutionalization
actors of educational process
guality of higher education
staff mobility
Opis:
Международное сотрудничество в сфере высшего образования рассматри- вается как один и важных факторов человеческого развития, как органическая часть меж- дународных отношений. Международное сотрудничество рассматривается на трех уров- нях: универсальном, региональном и локальном. Проанализированы: 1) роль международ- ного сотрудничества в развитии вузов; 2) качество высшего образования в контексте международного сотрудничества; 3) реализация международных совместных образова- тельных программ; 4) международная мобильность академического и административного персонала.
International cooperation in the field of higher education is one of the major factors of human development, as the part of international relations. International cooperation is considered at three levels: universal, regional and local. Analyzed: 1) role of International cooperation in the higher educational establishment evolution; 2) quality of higher education in the context of International cooperation; 3) implementation of international educational programs ; 4) international mobility of administration and academic staff.
Źródło:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2015, 2(1); 32-47
2450-5005
Pojawia się w:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
МІЖГАЛУЗЕВІ ТА МІЖГОСПОДАРСЬКІ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНО- ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
INTER - BRANCH AND INTER - ECONOMIC INTERACTION OF THE SUBJECTS OF AGRO – INDUSTRIAL PRODUCTION
Autorzy:
Нестерчук, Юлія
Новицький, Ігор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/446771.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Mazowiecka Uczelnia Publiczna w Płocku
Tematy:
аграрно-промислове виробництво
інтеграція
продуктовий підкомплекс
міжгалузеві взаємодії
мі- жгосподарські взаємодії
agro-industrial production
integration
food sub-complex
inter-sectoral cooperation
inter-economic cooperation
Opis:
Обґрунтовано мультирівневу струк- туру системи аграрно-промислового виробництва, виокремлюючи функціо- нально-галузевий, сировинно-продук- товий, регіональний, соціально-еконо- мічний, організаційно-управлінський рівні. Охарактеризовано функціональні зв’язки та синергічні взаємодії у вироб- ничо-технологічній системі АПК. До- ведено трансформування міжгалузевих та міжгосподарських трансакції в ме- жах АПК з ринкових форм до інтегра- ційних з організаційним оформленнямсистеми господарюючих суб’єктів у різні за масштабом аграрно-про- мислові формування. Проаналізовано об’єктивні передумови виникнення інтеграційних взаємодій в аграрному секторі, що дозволяють тлумачити їх як інструмент реалізації стратегії стало- го інноваційного розвитку. Дано нове тлумачення інтегрованого розвитку підприємств продуктових підкомплек- сів аграрного сектору, що є наслідком розширення взаємодій суб’єктів госпо- дарювання в межах послідовних стадій виробничо-розподільчого процесу за певними видом інтеграційних процесів під впливом специфічних груп факто- рів.
The multilevel structure of the system of agro – industrial production was grounded, pointing out the functional and branch, raw and product, regional, socio – economic as well as organizational and managerial levels. The functional relationships and synergistic interactions in the industrial and technological system of AIC were characterized. The transformation of inter - branch and inter – economic transactions from the market forms into the integration ones with the organizational design of the business entities system into the agro - industrial formations of different scale within the AIC was proved. The objective prerequisites of the integration interactions emergence in agriculture, that allow interpret them as a tool to implement the strategy of sustainable innovation, were analyzed. The new interpretation of the integrated development of enterprises of food sub-complexes of the agricultural sector was given, resulting from the expansion of the interactions of entities within the successive stages of the production and distribution process for specific type of integration process influenced by the specific groups of factors.
Źródło:
Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne; 2017, 2(26); 119-131
1644-888X
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Латвія – НАТО: інтеграція і співпраця в регіоні Балтійського моря
Latvia – NATO: Integration and Cooperation in the Baltic Sea Region
Autorzy:
Кириченко, О.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676665.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Балтія
Латвія
політика євроатлантичної інтеграції
Європа
Європейський Союз
НАТО
США
Росія
Baltic
Latvia
Euro-Atlantic integration policy
Europe
European Union
NATO
USA
Russia
Opis:
У статті шляхом методології аналізу геополітики визначені базові характеристики актуальної політики НАТО щодо Латвії та решти країн Балтійського моря. Даний регіон з розпадом колишнього СРСР уявлявся одним з найбільш стабільних з точки зору військової безпеки. Однак на даний час, особливо після Революції гідності в Україні та подальшої російської агресії проти нашої країни, на Балтиці помітне зростання загальної напруженості між державами НАТО та Російською Федерацією з її союзниками. Проведене дослідження на прикладі Латвії, присвячене розвитку військово-політичної ситуації в регіоні, дає підстави для висновку про те, що нинішнє нарощування військової присутності в Прибалтиці пов’язано з необхідністю посилення захисту балтійських країн від російської загрози. Останнє не виключає можливості подальшого розширення НАТО не лише на Схід, а й на Північ за рахунок Швеції і Фінляндії. Сучасні події в Балтійському регіоні можна охарактеризувати як частину чергового етапу позиційної гри на світовій «шахівниці», де станом на сьогодні виграшна ситуація для англосаксонської стратегії очевидна. Водночас, геополітичні інтереси Росії на балтійському напрямку, зокрема в Латвії, залишилися практично незмінними. Західний вектор розвитку республіки лише посилив увагу Москви шляхом більш глибокого і своєчасного моніторингу та аналізу ситуації у її західних сусідів з метою запобігти остаточному і незворотному виходу балтійських країн зі сфери російського впливу. Стаття покликана посприяти осмисленню і вивченню Україною унікального досвіду переходу певної пострадянської держави з одного політичного стану в інший, що потрібно не стільки для історії, скільки з метою опрацювання сучасних політико-дипломатичних методів співробітництва з керівництвом Латвії, а також практичного застосування її досвіду в своїй діяльності на шляху євроатлантичної інтеграції. Націленість НАТО і в першу чергу США на посилення своєї присутності в регіоні Балтійського моря здатна вплинути на сформовані в результаті багаторічної співпраці зв’язки між балтійськими країнами. Акцент на військову складову чітко зображує відмінності в підходах між державами-членами НАТО (Данією, Польщею, ФРН, країнами Балтії та Норвегією), нейтральними державами (Швецією, Фінляндією) і союзниками по ОДКБ (РФ і Білоруссю).
The article uses the methodology of geopolitics analysis to identify the basic characteristics of NATO’s current policy towards Latvia and the rest of the Baltic Sea countries. This region with the collapse of the former Soviet Union seemed to be one of the most stable in terms of military security. However, at present, especially after the Revolution of Dignity in Ukraine and the subsequent Russian aggression against our country, there is a noticeable increase in general tensions in the Baltics between NATO states and the Russian Federation and its allies. A study on the example of Latvia, devoted to the development of the military-political situation in the region, gives grounds to conclude that the current increase in the military presence in the Baltics is due to the need to strengthen the protection of the Baltic States from the Russian threat. The latter does not rule out the possibility of further NATO expansion not only to the East but also to the North at the expense of Sweden and Finland. Modern events in the Baltic region can be characterized as part of the next stage of the positional game on the world “chessboard”, where today the winning situation for the Anglo-Saxon strategy is obvious. At the same time, Russia’s geopolitical interests in the Baltic area, including Latvia, have remained virtually unchanged. The western vector of the republic’s development only strengthened Moscow’s attention through deeper and timely monitoring and analysis of the situation in its western neighbors in order to prevent the final and irreversible exit of the Baltic countries from the sphere of Russian influence. The article is intended to help Ukraine to understand and study the unique experience of the transition of a certain post-Soviet country from one political state to another, which is needed not so much for history, but for the purpose of developing modern political and diplomatic methods of cooperation with the leadership of Latvia, as well as the practical application of its experience in its activities on the path of Euro-Atlantic integration. The focus of NATO and, first of all, the United States, on strengthening its presence in the Baltic Sea region is capable of influencing the relations between the Baltic countries that have developed as a result of many years of cooperation. The emphasis on the military component clearly outlines the differences in approaches between NATO member states (Denmark, Poland, Germany, the Baltic countries and Norway), neutral states (Sweden, Finland) and the CSTO allies (Russia and Belarus).
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 74-101
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
РОМАН ДОЦЯ ТАМАРИ ГОРІХА ЗЕРНЯ: СТРАТЕГІЇ ТВОРЕННЯ ЕФЕКТУ СПІВПРИЧЕТНОСТІ
THE NOVEL BY TAMARA HORIHA ZERNIA DOTSYA: STRATEGIES OF CREATING THE EFFECT OF COOPERATION
POWIEŚĆ TAMARY HORICHA ZERNIA DOCIA: STRATEGIE TWORZENIA EFEKTU WSPÓŁUDZIAŁU
Autorzy:
ГРЕБЕНЮК, ТЕТЯНА
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041192.pdf
Data publikacji:
2020-12-31
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
experientiality
narrative strategy
cognitive narratology
mimetism
local identity
patterns of the emotion expression
‘doświadczeniowość’
mimetyczność
strategia narracyjna
narratologia kognitywna
tożsamość lokalna
wzorce wyrażania emocji
Opis:
The article considers narrative strategies of the creation of the effect of the reader’s involvement in the protagonist’s life experience in Tamara Horiha Zernia’s novel Dotsya, which is devoted to the important problem of today — the war on the east of Ukraine. The theoretical framework of the study is based on Monika Fludernik’s cognitive-narratological conception of experientiality referring to the idea of the reader’s familiarization with a character’s experience by narrative means. Three strategies of creating the experientiality in this novel are seen as the most important: mimetism while reflecting the region realities, manipulation by the category of local identity, and vivid emotionality of the novel’s narrative. The protagonist’s depersonalization, the display of corporal reactions and the inclusion of invective digressions into the fictional discourse are considered as prevailing patterns of emotional expression.
Artykuł rozważa strategie narracyjne tworzenia efektu zaangażowania czytelnika w doświadczenia życiowe postaci w powieści Tamary Horichy Zerni Docia, poświęconej aktualnym problemom wojny na wschodzie Ukrainy. Teoretyczne podstawy pracy oparte są na zaproponowanej przez Monikę Fludernik w badaniach narratologii kognitywnej koncepcji ‘doświadczeniowości’ (‘experientiality’), związanej z reprezentacją świadomości bohatera lub reprezentacją roli mówcy w utworze. Głównymi strategiami tworzenia ‘doświadczeniowości’ w powieści Docia są mimetyczność w odtwarzaniu realiów regionu, manipulowanie kategorią tożsamości lokalnej i żywa emocjonalna narracja dzieła. Najczęstszymi wzorcami wyrażania emocji w powieści są depersonalizacja, ukazanie reakcji ciała na wydarzenia oraz elementy demaskujące inwektywne dygresje autorskie w dyskursie artystycznym.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 2; 203-213
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Джерела і методологія дослідження сучасних українсько-польських відносин
Źródła i metodologia badań współczesnych stosunków polsko-ukraińskich
Autorzy:
Горбатенко, Володимир
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489349.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
bilateral relations
Ukrainian-Polish cooperation
dialogue of cultures
strategic interests
security policy
public events
Opis:
One of the most important vectors of Ukraine’s contemporary development is its active policy in bilateral relations with the leading European countries, since such a policy opens the way for recognition of its European identity and forms unlimited opportunities for international cooperation on a mutually beneficial basis. Among the closest partners and the most reliable allies of Ukraine was and remains Poland, because here, hundreds of thousands of Ukrainians live, work and study without any special problems. In addition, the strengthening of strategic partnership with Poland contributes to the practical realization of the European choice of Ukraine. On the other hand, Poles are interested in the territorial integrity, independence and European orientation of Ukraine, seeing it an ally in confronting external threats. In connection with the aforementioned one of the most important directions of the study of the state and prospects of modern Ukrainian-Polish relations is the elucidation of the sources and methodology of their comprehension comprehension. Although any classification is conditional, it is still worth trying to identify the main sources whose potential is intended to strengthen the relations between the two countries and outline the methodological aspects of their use in order to strengthen Ukrainian-Polish cooperation. First of all, such sources should include the following. 1. The ideological and theoretical work of the representatives of Ukraine and Poland, aimed at finding ways to deepen mutual understanding between the two peoples. At the same time, particular attention should be paid to strategic considerations expressed on both sides, as well as reservations about the risks that accompany bilateral relations. Along with this, the important points for studying are the positions of people who are distinguished for their diligence, openness to mutual respect and mutual understanding. The ideological and theoretical potential of Ukrainian and Polish intellectuals, aimed at convergence, the dialogue of the cultures of the two countries, still needs to be properly studied and systematized, and can serve as an important basis for the state-building efforts of Ukraine and Poland in the future. 2. External and domestic legal acts and documents of strategic direction aimed at strengthening of bilateral relations. This vector of relationships was already established at the turn of the 20th - 21st centuries in the relevant international legal and internal documents: the Declaration on the Principles and Main Directions of Ukrainian-Polish Relations (October 13, 1990); Treaty on Good Neighborhood, Friendly Relations and Cooperation (May 18-19, 1992); Agreement on the legal status of the Ukrainian-Polish border (January 12, 1993); Communique on the results of the meeting of the Consultative Committee of the Presidents of Ukraine and the Republic of Poland (September 27-28, 1995); Joint Statement for Understanding and Integration (May 21, 1997); Security Strategies of the Republic of Poland (2000); National Concept of Strategic Partnership Relations with the Republic of Poland (July 27, 2001); in a paper presented by the Polish political experts «The Eastern Policy of the Union in the Perspective of its Expansion through the States of Central and Eastern Europe - the Polish Point of View» (October 2003). Sufficiently strong legal and regulatory framework for bilateral relations between Ukraine and Poland is evidence of a gradual strengthening of political, economic, international legal and cultural cooperation. At the same time, a number of problems remain inadequate. First of all, it concerns border cooperation, common historical heritage, education, labor migration, etc. 3. Institutional system for the provision and coordination of mutual strategic interests of the two states. Today, this coordination is jointly carried out by: the Advisory Committee of the Presidents of Ukraine and the Republic of Poland; Ukrainian-Polish Mixed Commission on Trade and Economic Cooperation; Ukrainian-Polish and Polish-Ukrainian parliamentary groups; Permanent Ukrainian-Polish Conference on European Integration; Polish Institute in Kyiv; Ukrainian-Polish, Polish-Ukrainian forums, Foundation Research Center Poland-Ukraine and others. In addition, there are a number of research structures in each of the countries that are highly specialized in the Polish-Ukrainian and Ukrainian-Polish issues. Accordingly, this direction should be monitored and the current evaluation of the effectiveness of these or other structural units should be carried out on the subject of a real impact on the quality of bilateral relations. At the same time, mutual understanding should be sought on the basis of openness, dialogue, compromise, and the avoidance of the formation of structures focused on unilateral consideration of disputed problems. 4. State-political decisions in the field of security policy, anti-hybrid foreign-policy threats. A real threat to the entire European security system was the aggressive policy of Russia in 2014. Under these conditions, Ukraine was the leading outpost of protecting European values and democratic order. Systemic comprehension of the existing experience in a vital military-strategic sphere will help to optimize the directions of further cooperation, in particular on such important issues as: the final determination by Ukraine of the transition to international standards in the military sphere; exchanging experience of reforming the troops and maintaining their combat readiness at an appropriate level; combining the efforts of all EU countries in combating hybrid threats, as well as conducting a single foreign and security policy; consolidated actions of the European states in relation to the offending state (point of application of sanctions, embargo, etc.); to develop, on the basis of the UN, a common position on the unconditional implementation by all countries of the world of the requirements of international law and the search for ways to improve it in order to resolve non-standard situations; the study of the NATO countries by the unique Ukrainian experience of functioning the state in a hybrid war. 5. The ideological and theoretical potential of public events (scientific conferences, debates, discussions, official meetings) that promote reconciliation with respect to controversial historical events, the dissolution of persistent stereotypes. From time to time, the recurrence of historical hostility between the two neighboring countries is given significant, including at the official level. First of all, these are the negative manifestations of mutual opposition, such as: the war of monuments to the dead Poles and Ukrainians; the dissemination at the level of mass consciousness of outdated stereotypical ideas humiliating national dignity; attempts to politicize the policy of memory through speculation on the tragic events of the past, in which the representatives of both nations suffered; the criticisms of the Polish radicals about the re-establishment of the Commonwealth at the borders of 1939 and the ill-conceived statements of some Ukrainians, which prompted «to forget about Poland for 25 years». The realization by Poland of offensive historical politics in Ukraine creates a reciprocal reaction in the issue of Ukraine’s implementation of its policy of memory and causes various kinds of distortions. Therefore, under the current conditions, monopolization of the policy of memory at the state level, without involving the general public, is extremely dangerous for the future. This remark applies to both Poland and Ukraine. Thus, despite current problems, today we have every reason to state the significant level of Ukrainian-Polish cooperation. At the same time, in the bilateral relations between Ukraine and Poland it is worth looking first and foremost on positive things, consolidating in the mass consciousness what unites the two Eastern European countries, to highlight the views of people who for years build a Polish-Ukrainian understanding: translate books, establish scientific cooperation, restore cemeteries, collect help for soldiers who guarantee European security in eastern Ukraine. The progressive forces of both countries, regardless of the various kinds of provocations, should be abstracted from the insinuations of the marginal environment, reveal wisdom in assessing historical events, and determine common priorities not only for the medium term, but also for the long-term perspective. The level of mutual relations between the two countries depends on the possibility of realizing the needs of national minorities - Ukrainian in Poland and Polish in Ukraine. In addition, the strengthening of intergovernmental cooperation will contribute to establishing closer cooperation between Ukrainian and Polish societies in general, which depends largely on the future of both countries in the European House of Spies.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 51-57
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Международное научное сотрудничество Львовского политехнического института (60–80-е гг.)
International scientific cooperation Lviv Polytechnic Institute (60–80-ies of XX century)
Autorzy:
Гелеш (Helesh), Анна (Anna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2189944.pdf
Data publikacji:
2014-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Opis:
The paper describes the main forms of maintaining business contacts with LPI countries in the world in the 60–80s of the twentieth century. A characteristic feature of the institute during this period was the expansion of its international relations in the field as an academic education and research activities with related universities of the Soviet bloc. In particular the study highlights some aspects of international travel of LPI scientists, universities research and commissioning, that spryly emerge with new directions in their research activities. Higher education academic staff traveled abroad to deliver lectures, share experiences and consult LPI specialists from other countries.
W pracy opisano główne formy utrzymywania kontaktów handlowych z krajami LPI na świecie w latach 60.–80. XX w. Charakterystyczną cechą Instytutu w tym okresie była rozbudowa stosunków międzynarodowych w dziedzinach akademickich i badawczych związanych z działalnością uczelni bloku sowieckiego. W szczególności autorka zwraca uwagę na niektóre aspekty międzynarodowych podróży naukowców LPI, badania uniwersyteckie i zlecenia naukowe, które energicznie rozwijają nowe kierunki działań badawczych. Kadra akademicka wyjeżdżała, by prowadzić wykłady, wymieniać doświadczenia i korzystać z pomocy specjalistów LPI z zagranicy.
Źródło:
Studia Orientalne; 2014, 1(5); 167-182
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історичні передумови та особливості розвитку українсько-литовської співпраці
Historical Prerequissites and Features of the Development of Ukrainian-Lithuanian Cooperation
Autorzy:
Візняк, Я.Я.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676602.pdf
Data publikacji:
2021-09-14
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Opis:
Метою дослідження є аналіз процесу становлення і розвитку українсько-литовських міждержавних відносин у політичній сфері продовж 1990-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. як найбільш результативної та масової форми спілкування між двома країнами. Методологія дослідження грунтується на основоположних принципах наукового пізнання: історизму, системності та об’єктивності. Водночас, методологічна структура статті передбачає аналіз зовнішньої політики Литовської Республіки на трьох рівнях: теоретико-концептуальному (аналіз ідейно-теоретичного фундаменту зовнішньої політики в контексті нової геополітичної ситуації в Європі та нових реалій й викликів сучасної системи міжнародних відносин); доктринальному (аналіз зовнішньополітичних концепцій і нормативно-правового забезпечення зовнішньої політики); практико-політичному (аналіз реалізації пріоритетних напрямів зовнішньої політики і політико-стратегічного курсу обох держав. Наукова новизна полягає у здійсненні системного аналізу розвитку українсько-литовських відносин кінця ХХ – початку ХХІ ст., показано їх розвиток у загальноєвропейському контексті із врахуванням геополітичних пріоритетів України та Литви. Висновки. З’ясовано, що серед основних сфер співробітництва в яких Україна та Литовська Республіка здійснюють активну співпрацю та обопільно зацікавлені є політична сфера, що в свою чергу виступила імперативом налагодження відносин у галузі економіки, культури, безпеки та оборони. У цьому контексті якраз і варто брати до уваги досвід Литовської Республіки, у якій консенсус політичних сил стосовно питань зовнішньополітичної орієнтації країни був досягнутий майже одразу після проголошення незалежності.
The aim of the study is to analyze the process of formation and development of Ukrainian and Lithuanian interstate relations in the political sphere during the 1990s of the XX century – the beginning of the XXI century as the most effective and mass form of communication between the two countries. The research methodology is based on the fundamental principles of scientific knowledge: historicism, consistency and objectivity. At the same time, the methodological structure of the article provides for the analysis of the foreign policy of the Republic of Lithuania at three levels: theoretical and conceptual (analysis of the ideological and theoretical foundation of foreign policy in the context of the new geopolitical situation in Europe and the new realities and challenges of the modern system of international relations); doctrinal (analysis of foreign policy concepts and regulatory support for foreign policy); practical and political (analysis of the implementation of priority areas of foreign policy and the political and strategic course of both countries). The scientific novelty lies in the implementation of a systematic analysis of the development of Ukrainian and Lithuanian relations in the late XX – early XXI centuries, showing their development in a pan-European context, taking into account the geopolitical priorities of Ukraine and Lithuania. Conclusions. It was found out that the political sphere is the main area of cooperation in which Ukraine and the Republic of Lithuania actively cooperate and are mutually interested, which in turn acted as an imperative for establishing relations in the field of economy, culture, security and defense. In this context, the experience of the Republic of Lithuania should be taken into account, in which the consensus of political forces on the country’s foreign policy orientation was reached almost immediately after the declaration of independence.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 125-139
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Некоторые особенности экономического развития села в Восточной Галиции в 20–30-х годах хх века
Some features of economic development of village in the Eastern Galicia in 20–30 years of the 20th century
Autorzy:
Выздрык (Vyzdryk), Виталий (Vitaliy)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2189175.pdf
Data publikacji:
2014-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Second Polish Republic
Eastern Galicia
interwar period
agricultural cooperation
colonization
agrarian reform
II Rzeczypospolita
Galicja Wschodnia
okres międzywojenny
współpraca w dziedzinie rolnictwa
kolonizacja
reforma rolna
Opis:
The article deals with the agrarian policy of the Polish government of the interwar period, which was intended to reform the agricultural system to increase productivity of agricultural production, the development of commodity-money relations and the activation of cooperative movement. The governmental policy has led to the formation of a land market, creating conditions for the origin of independent farms of different types and sizes, which were based on a private property of land. The main component of the agricultural policy of the government was colonization, which was intended to strengthen the eastern borders of the Second Polish Republic by creating economies of the colonists. They have become a social and political support for the government on the “Eastern lands.” This state policy influenced hostilely on millions of the local Ukrainian population. In despite the understanding of a significant number of Polish politicians and scientists such activities harm to the interests of the state, during the interwar period colonization of the land remained the main direction of agricultural policy. The Polish government has openly ignored the problems of the Ukrainian village, which led to a tangle of economic, national and social troubles that impacted on the Polish-Ukrainian aggravation of interethnic relations.
Artykuł prezentuje politykę agrarną rządu polskiego w okresie międzywojennym, celem której było zreformowanie systemu rolnego dla zwiększenia wydajności produkcji rolnej, rozwoju gospodarki towarowo-pieniężnej oraz ułatwienie ruchu spółdzielczego. Polityka rządu doprowadziła do formowania rynku ziemi, stworzenia warunków do powstania niezależnych gospodarstw o różnych typach i rozmiarach, które zostały oparte na własności prywatnej ziemi. Elementem podstawowym rządowej polityki rolnej była kolonizacja, celem której było wzmocnienie granic wschodnich II Rzeczypospolitej poprzez tworzenie gospodarstw kolonistów. Ich celem było społeczne i polityczne wsparcie dla rządu na kresach wschodnich. Taka polityka państwowa wrogo nastrajała miejscową ludność ukraińską. Pomimo zrozumienia tego problemu przez znaczną część polskich polityków i naukowców i jego szkodliwości dla interesów państwa kolonizacja ziem wschodnich była głównym kierunkiem polityki rolnej w okresie międzywojennym. Rząd Polski, nie ukrywając tego, ignorował problemy wsi ukraińskiej, które doprowadziły ostatecznie do sporów na tle gospodarczym, narodowym i społecznym, co wpłynęło na zaostrzenie międzyetnicznych stosunków polsko-ukraińskich.
Źródło:
Studia Orientalne; 2014, 2(6); 182-196
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies