Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Stalinist repressions" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Historia korpusu oficerskiego Marynarki Wojennej II Rzeczpospolitej. Post scriptum
    History of Polish Navy Officers in pre-war Poland. Post scriptum
    Autorzy:
    Nawrot, D.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/222230.pdf
    Data publikacji:
    2011
    Wydawca:
    Akademia Marynarki Wojennej. Wydział Dowodzenia i Operacji Morskich
    Tematy:
    Polska Marynarka Wojenna
    grupa Dzienisiewicza
    proces generałów
    represje stalinowskie
    Polish Navy
    Dzienisiewicz group
    trial of generals
    Stalinist repressions
    Opis:
    Lata 1945–1956 to jeden z najbardziej dramatycznych rozdziałów w dziejach korpusu oficerskiego Polskiej Marynarki Wojennej. Dla pełniejszego przedstawienia tej nadal stosunkowo mało znanej problematyki całość rozważań ujęto w trzech zagadnieniach, ukazując losy Polskiej Marynarki Wojennej w Wielkiej Brytanii po drugiej wojnie światowej, powstanie i rozwój organizacji polskich sił morskich w kraju po wojnie oraz represje stalinowskie w Polskiej Marynarce Wojennej.
    The period from 1945 to 1956 is one of the most dramatic chapters in the history of the Polish Navy. In order to present these still relatively little-known issues, the whole work is divided into three issues, as follows: History of the Polish Navy in Great Britain after World War II; Beginning, development and organization of the Polish naval force in the country after World War II, Stalinist repressions in the Polish Navy.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe Akademii Marynarki Wojennej; 2011, R. 52 nr 1 (184), 1 (184); 167-192
    0860-889X
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe Akademii Marynarki Wojennej
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Архивный вектор в современной русской литературе
    The archival vector in modern Russian literature
    Nurt archiwalny we współczesnej literaturze rosyjskiej
    Autorzy:
    Shafranskaya, Eleonora
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/20311594.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    архивные документы
    современная русская литература
    сталинские репрессии
    роман Сухбата Афлатуни Рай земной
    роман Саши Филипенко Красный Крест
    dokumenty archiwalne
    współczesna literatura rosyjska
    represje stalinowskie
    powieść Saszy Filipienko Czerwony Krzyż
    powieść Suhbata Aflatuniego Raj na ziemi
    archival documents
    modern Russian literature
    Stalinist repressions
    the novel of Sukhbat Aflatuni Paradise earthly
    the novel of Sasha Filipenko Red Cross
    Opis:
    The author’s intention is to study the “archival” vector of modern Russian literature. When the state archives were opened in the 1990s, it became a shock for those citizens who tried to comprehend the recent history of the USSR. Insight into these materials initiated a new vector in literature – “archival”. The article examines two contemporary Russian texts: Sasha Filipenko's novel The Red Cross and Sukhbat Aflatuni's novel The Earthly Paradise. All the plot twists in these texts are not the author's invention, but the paradigm of the political investigatory records of 1937–1938: interrogation protocols, indictments, relatives’ statements, various kinds of certificates. The narrator fills in the gaps that are missing in documents: builds links between the interrogation protocols, restores the psychological context, the relationship between the accused and the investigator, – and the picture of the past becomes complete and convincing.
    Autor prezentuje nurt „archiwalny” współczesnej literatury rosyjskiej. Otwarcie zbiorów archiwów państwowych w latach 90. było szokującym etapem dla obywateli w zrozumieniu najnowszej historii ZSRR. Znajomość tych materiałów zapoczątkowała w literaturze nowy wektor – „archiwalny”. Artykuł dotyczy dwóch tekstów współczesnej literatury rosyjskiej: powieści Saszy Filipienko Czerwony Krzyż i powieści Suhbata Aflatuniego Raj na ziemi. Wszystkie wydarzenia i zwroty akcji w tych utworach nie są fikcją literacką, ale opierają się na materiałach ze śledztw oskarżonych w latach 1937-1938: protokoły przesłuchań, akty oskarżenia, zeznania krewnych, różnego rodzaju świadectwa. Autor tekstu literackiego wypełnia luki w sprawach: buduje powiązania między protokołami przesłuchań, przywraca kontekst psychologiczny między oskarżonym a śledczymi. Dzięki tym zabiegom obraz przeszłości staje się pełny i przekonujący.
    Автором намечено исследование «архивного» вектора современной русской литературы. Открытие фондов государственных архивов в 1990-е годы стало для граждан шокирующим этапом в постижении недавней истории СССР. Знакомство с этими материалами инициировало новый вектор в литературе – «архивный». В статье рассмотрены два текста актуальной русской словесности: роман Саши Филипенко Красный крест и роман Сухбата Афлатуни Рай земной. Все ходы и повороты сюжетов в этих текстах – не авторский вымысел, а парадигма следственных дел обвиняемых в 1937–1938 годах: протоколы допросов, обвинительные заключения, заявления родственников, разного рода справки. Автор литературного текста восполняет те пробелы, которые отсутствуют в делах: выстраивает связки между протоколами допросов, восстанавливает психологический контекст между обвиняемыми и следователями, и картина прошлого становится полной и убедительной.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2022, 4; 25-38
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ethnic Germans of Ukraine in the Context of Soviet-German Relations (1920-1950s)
    ЕТНІЧНІ НІМЦІ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ВІДНОСИН (1920-1950-і рр.)
    Autorzy:
    Chirko, B.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894255.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Ethnic Germans, Ukraine, the USSR, Germany, international relations, the Stalinist regime, repressions, terror, deportations, repatriations
    етнічні німці, Україна, СРСР, Німеччина, міждержавні відносини, сталінський режим, репресії, терор, депортації, репатріації
    Opis:
    Метою публікації є дослідження етнополітичних, соціально-економічних, демографічних та інших процесів, які відбувалися у середовищі німецької етнічної групи України в контексті радянсько-німецьких міждержавних відносин у 1920-1950-х рр. Автор аналізує ставлення органів державної влади до німецької етнічної спільноти, причини, механізми реалізації, демографічні та соціально-політичні наслідки політичних репресій сталінського режиму щодо етнічних німців, масові депортації німецького населення з регіонів традиційного проживання у міжвоєнний період. Автор підкреслює, що репресивні акції були зумовлені і тісно пов’язані з адміністративно-наказовими методами здійснення внутрішньої політики, мілітаризацією економіки, колективізацією села, насильницькими хлібозаготівлями, антирелігійними кампаніями тощо. Репресії щодо «націоналістів» (німецьких, польських та інших) пов’язувалися й з міжнародним фактором – загостренням становища у світі. Погіршення відносин СРСР з Німеччиною та Польщею і відповідне посилення антинімецької та антипольської пропагандистської кампаній зумовили, зокрема, особливу упередженість радянських владних структур щодо німецького та польського населення, що розглядалося як потенційна база «фашистської» діяльності у країні. В публікації аналізується соціальний й правовий статус «фольксдойче» у роки Великої вітчизняної війни та ставлення до «етнічних німців» України з боку нацистського окупаційного режиму. Розглядаються статус та характер перебування етнічних німців у режимі спецпоселень, репатріації та проблеми роз’єднаних сімей у повоєнні часи. Особливу увагу автор приділяє проблемам зняття обмежень у правовому становищі більшості німецького населення СРСР у результаті німецько-радянських переговорів в Москві 1955 р., спроби етнічних німців та органів державної влади України забезпечити етносоціальні, культурні, релігійні та духовні запити німецької етнічної спільноти в умовах сучасного українського державотворення та поглиблення демократичних процесів в українському суспільстві.
    The aim of the publication is the study of ethno-political, socio-economic, demographic and other processes taking place in the environment of the German ethnic group of Ukraine in the context of the Soviet-German inter-state relations during 1920-1950s. The author analyzes the attitude of governmental bodies to the German ethnic community, causes, mechanisms of realization, demographic, social and political consequences of political repressions of the Stalinist regime against ethnic Germans, mass deportation of the German population from the regions of traditional accommodation in the interwar period. The author emphasizes that the repressive actions were caused by and closely related to administrative-imperative methods of implementation of domestic policies, the militarization of the economy, collectivization of village, violent grain procurements, antireligious campaigns etc. Repressions of the “nationalists” (German, Polish, etc.) were linked with the international factor - the aggravation of the situation in the world. The deterioration of relations between the USSR and Germany and Poland as well as the corresponding strengthening of anti-German and anti-Polish propaganda campaign led in particular to a special bias of Soviet authorities towards the German and Polish population, which was considered as a potential base for “Nazi” activities in the country. This publication analyzes the social and legal status of “volksdeutsche” during World War II, the attitude towards “ethnic Germans” of Ukraine from Nazi occupation regime. The status and nature of ethnic Germans staying in the mode of special settlements, repatriation and problems of separated families in the postwar years have been considered. The author has paid  special attention to the problems of lifting restrictions in the legal status of the majority of the German population of the USSR as a result of the German-Soviet negotiations in Moscow in 1955, the attempts of ethnic Germans and the government of Ukraine to ensure ethnic, social, cultural, religious and spiritual needs of the German ethnic community under conditions of modern Ukrainian state – building and deepening of democratic processes in Ukrainian society.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2017, 3; 166-182
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies