Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Rus’" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów

Dostawca treści

Podbaza

Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 223
Tytuł:
Святые Западной Руси времен преподобного Сергия
Święci Zachodniej Rosji w czasach św. Sergiusza
The Saints Of Western Russia from the epoch of Sergius of Radonezh
Autorzy:
Федюкина, Елена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/420444.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
Западная Русь
святость
конфессиональная ситуация
выбор веры
митрополии Литовская и Галицкая
виленские мученики
преподобный Сергий Радонежский
подвиг
митрополит Киприан
Ruś Zachodnia
świętość
sytuacja wyznaniowa
wybór wiary
Litewska i Halicka metropolie
męczennicy wileńscy
święty Sergiusz z Radonieża
poświęcenie
metropolita Cyprian
Western Russia
sacredness
confessional situation
the choice of religion
Lithuanian and Galician metropoles
Vilnius
martyrs
Saint Sergius of Radonezh
feat
Metropolitan Cyprian
Opis:
Специфика историко-культурного развития Западной Руси обусловлена длительным соседством с народами-завоевателями Польшей и Литвой, а также воздействием униатских устремлений определенных сил. Автор пользуется названием Западная Русь для обозначения ареала проживания предков современного белорусского народа и отчасти Галицко-Волынской Руси, т.е. современной северо-западной Украины. Непосредственными героями повествования стали святые, которых взрастил народ Белой Руси, соотносимые с эпохой преподобного Сергия Радонежского. Этнически, это были представители как русского, так и литовского народов. В статье затрагивается проблема выбора Литвой веры и ее влияние на судьбы православных подвижников. Неотъемлемыми чертами западнорусской святости автор считает служение правде и служение Церкви в сочетании с истинной просвещенностью.
Specyfika rozwoju historyczno-kulturowego Rusi Zachodniej uwarunkowana jest sąsiedztwem z ukierunkowanymi zaborczo wobec niej Polską a Litwą, jak również wpływem ówczesnych dążeń unickich. Autor używa nazwy Ruś Zachodnia na oznaczanie regionu zamieszkania przodków współczesnych Białorusinów oraz po części ludności Rusi Halicko-Wołyńskiej, czyli współczesnej północnozachodniej Ukrainy. Jako bezpośredni bohaterowie występują tu święci, których wyłonił naród Białej Rusi w epoce chronologicznie skorelowanej z okresem życia św. Sergiusza z Radonieża. Pod względem etnicznym byli to przedstawiciele tak Rusinów (szerzej, Słowian), jak i Litwinów. W artykule jest poruszany problem wyboru wiary przez Litwę, poprzez jego wpływy na losy prawosławnych świętych. Wśród nieodzownych cech świętości Rusi Zachodniej autor wymienia służbę prawdzie i Cerkwi, którym towarzyszyły wysokie dążenia oświeceniowe.
The peculiarity of historical and cultural development of Western Russia is caused by the long-term vicinity of conquering countries, such as Poland and Lithuania, and also by the influence of uniate aspiration os specific forces. Author uses the name of Western Russia for marking the habitation area of modern Belorussians’ ancestors and partly Galician-Volhynian Russia, i.e. modern Notrh-Western Ukraine. The direct narration heroes were the saints grown by the people of White Russia. These saints are correlated with the epoch of Sergius of Radonezh. Ethnically they were the representatives of both Russian and Lithuanian people. The article touches on the problem of choosing Lithuania its religion and its impact on the fate of Orthodox men of faith. The author considers minestering the truth and Church service coupled with true enlightenment to be essential feature of Western Russian sacredness.
Źródło:
ELPIS; 2015, 17; 59-64
1508-7719
Pojawia się w:
ELPIS
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
РУСЬКА МОВА В РЕЦЕПЦІЇ ЗАХІДНОРУСЬКОЇ ДУХОВНОЇ ЕЛІТИ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ ХVII ст.
RUS’KA LANGUAGE IN THE PERCEPTION BY WEST RUS ECCLESIASTICAL ELITE OF THE LAST QUARTER OF THE XVII CENTURY
Autorzy:
Фаріон, Ірина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1042746.pdf
Data publikacji:
2015-01-01
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Opis:
W artykule zbadano rolę i miejsce języka ruskiego (ukraińskiego) w systemie wartości społeczno-religijnych zachodnioruskiej elity duchownej. W centrum badania znajduje się świadomość językowa wybitnych przedstawicieli duchowieństwa unickiego — metropolity Cypriana Żochowskiego, biskupów Josypa Szumlanskiego, Innocentego Winnickiego i ks. Piotra Kaminskiego.
In the article the role and place of the Rus’ka (Ukrainian) language is researched in the system of social and religious values of West Rus’ ecclesiastical elite. The research is focused on the language consciousness of the signifi cant representatives of Uniate Clergy, namely metropolitan Kyprian Zhochovskyj, bishops Iosyf Shumliansky and Innocenty Winnicki and priest Petro Kaminskyi.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2015, 3; 63-69
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Вильнюсский список Послания киевского митрополита Климента Смолятича смоленскому пресвитеру Фоме с толкованиями мниха Афанасия
The Vilnius manuscript copy of the Letter by Kievan Metropolitan Kliment Smoliatich to the Smolensk presbyter Thomas commented by monk Athanasius
Autorzy:
Темчин, Сергей Ю.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/494345.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Wydawnictwo Naukowe Chrześcijańskiej Akademii Teologicznej w Warszawie
Tematy:
древнерусская литература
Киевская Русь
послания митрополитов
экзегетические толкования
Климент Смолятич
Kievan Rus’ literature
metropolitan epistles
exegetic commentaries
Kliment Smoliatich
Opis:
Статья впервые вводит в научный оборот ранее неизвестный список (датируемый серединой XVII в.) Послания киевского митрополита Климента Смолятича смоленскому пресвитеру Фоме с толкованиями мниха Афанасия. Новый список содержится в церковнославянском конволютном Торжественнике общем, ныне хранящемся без шифра в Институте литовского языка (Вильнюс). Статья содержит краткие сведения о рукописи, общую характеристику новонайденного списка указанного произведения и его полную публикацию. Наиболее яркой особенностью вильнюсского списка является то обстоятельство, что он на 2/3 содержит новые фрагменты текста, неизвестные по иным (первичным и вторичным) рукописным источникам.
The author introduces a new (previously unknown) mid-17th century manuscript copy of the Letter by Kievan metropolitan Kliment Smoliatich to Presbyter Thomas commented by monk Athanasius. The new copy is found in a convolute Old Church Slavonic General Homiliarium now kept without a call number at the Institute of Lithuanian Language in Vilnius. The article presents a concise description of the manuscript and a general characteristic of the newly identified copy along with its publication. The most striking feature of the Vilnius copy is that approximately 2/3 of its entire text consist of textual units totally unknown from the previously identified sources.
Źródło:
Rocznik Teologiczny; 2015, 57, 1; 93-115
0239-2550
Pojawia się w:
Rocznik Teologiczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Кілька епізодів урбаністичного розвитку Києва у X–XI ст. за археологічними джерелами
Autorzy:
Тараненко, Сергій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1891119.pdf
Data publikacji:
2019-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
archeologia
urbanistyka
Stara Rus
Kijów
megalopolis
archaeology
Urban Studies
The Old Rus
Kyiv
Opis:
The author highlights the role of archaeology in researches of development of Kyiv in X–XI centuries, from the times of town’s founding to the times of its territorial growth, paying special attention to the peculiarities of topography and hydrology. The author proposes to use the term and the concept ‘megalopolis’ in studying the development of Kyiv.
Źródło:
Historia Slavorum Occidentis; 2019, 2 (21); 42-74
2084-1213
Pojawia się w:
Historia Slavorum Occidentis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
До історії постановки драми Війт заламейський на сцені українського народного театру товариства „Руська Бесіда” (переробка Івана Франка з п’єси Педро Кальдерона Саламейський алькальд)
To the History of Staging “The Mayor of Zalamea” on the Stage of Rus’ (Ukrainian) National Theater of the Society “Ruska Besida” (the Rehash of Frankо from the Play of Pedro Calderon “The Mayor of Zalamea”)
Autorzy:
Рой, Уляна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178917.pdf
Data publikacji:
2015-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Calderon
Franko
rehash
translation
theater of the society „Ruska Besida”
Opis:
Ukrainian theater of the society Ruska Besida was one of the essential components in the development of Ukrainian culture in Eastern Galicia. Cultural development was also provided by the activities of Ivan Franko. His work for the theater was often underestimated and superficially studied. This was especially true when the rehash of Ivan Franko The Mayor of Zalamea appeared in the repertoire. The history of staging of this play is important to the history of Ukrainian theatre.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 123-135
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Aдміністративне розмежування території підкарпатської русі і словаччини в 1920–1922 роках
Autorzy:
Ліхтей, Ігор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/436592.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
Tematy:
Ruś Przykarpacka
Słowacja
Użhorod
Zemplin
administracja dzielnicy Sobranetskaya
Ladislav Moysh
Otto Faltyn
Opis:
The article explains the process of administrative-territorial demarcation of the territory of Pidkarpatska Rus and Slovakia which began shortly aer signing of the Treaty of Saint-Germain, according to which the area south of the Carpathians, inhabited by Rusyns, was annexed to Czechoslovak Republic. As a basis, the demarcation line was determined by Paris Peace Conference that divided the territory of the former Uzhanska zhupa into halves. Uzhgorod zhupa was formed in its eastern part and western part draw off to Zemplin zhupa. In late 1920 the delimitation between these two administrative units was in general completed. However, the final point in the process was made in 1922 when the Czechoslovakian government subordinated to Pidkarpatska Rus the territory in the basin of the river Uzh, which, according to the demarcation line, had to belong to Slovakia.
Źródło:
Res Gestae. Czasopismo Historyczne; 2017, 4; 154-164
2450-4475
Pojawia się w:
Res Gestae. Czasopismo Historyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Чеські воїни на полі Ґрюнвальдської битви: участь та пошуки контактів із Польщею та Литвою-Руссю
Czech Warriors on the Field of the Battle of Grunwald: Participation and Search for Contacts with Polond and Lithuania-Rus’
Autorzy:
Козак, С.Я.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676720.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Ґрюнвальдська битва
Тевтонський орден
Богемія
чеські найманці
Ян Жижка
Зиґмунд Корибутович
чесько-руські відносини
Battle of Grunwald
Teutonic Order
czech mercenaries
Jan Žižka
Zygmunt Korybutovych
Czech-Rus’ relations
Opis:
У статті досліджується проблема участі воїнів з Богемії у подіях Ґрюнвальдської битви як на боці польсько-литовських сил, так і на боці Тевтонського ордену. Окреслено стан дослідження теми, її місце у вивченні Ґрюнвальду. Наголошено на актуальності вивчення чеської військової складової у військах обох сторін з огляду на потребу подальшого розвінчання міфу про німецьку небезпеку та панславістський союз. Автором проаналізовано, у складі яких хоругв – польсько-литовських та орденських – воювали чеські найманці та названо імена відомих із джерел їхніх очільників. Проаналізовано «чеські» епізоди у творі Яна Длуґоша, відзначено, що версія участі найманців з Богемії у битві відображає негативне ставлення польського хроніста до Чехії. Піднято питання участі у подіях війни з Орденом майбутнього провідника гуситів Яна Жижки, відстоюється думка, що він воював у лавах польсько-литовського війська. Звернено увагу на причетність до Ґрюнвальдської битви литовсько-руського князя Зиґмунда Корибутовича, а також на його подальшу роль у чесько-руських відносинах у вирі гуситських подій. Наголошується, що Ґрюнвальдська битва була вирішальною подією, яка вплинула на поступовий відхід Богемії від союзу з Орденом, принаймні, для тих її сил, які згодом брали участь у гуситських подіях та налагоджували контакт із Владиславом ІІ Ягайлом та Вітовтом. Згадується епізод листування Яна Гуса з польським королем у контексті того, як польська пропаганда витворювала міф власної миротворчої перемоги одразу після війни. Автор дійшов висновку, що події Ґрюнвальдської битви частково визначили для Богемії її подальшу геополітичну взаємодію у Центрально-Східній Європі та сприяли відновленню комунікації із Литвою, Польщею та Руссю. Водночас, наголошено, що Ґрюнвальд не став остаточним розривом відносин із Орденом, із яким у Богемії, як і в королівства Русі, впродовж минулих століть були доволі міцні зв’язки.
The article examines the problem of the participation of soldiers from Bohemia in the events of the Battle of Grunwald, both on the side of the Polish-Lithuanian forces and on the side of the Teutonic Order. The state of research of the topic, its place in the study of Grunwald is outlined. The urgency of studying the Czech military component in the armies of both sides was emphasized, given the need to further debunk the myth of the German danger and the pan-Slavic alliance. The author analyzes which Polish-Lithuanian and Order banners fought Czech mercenaries and names the names of their leaders known from sources. The “Czech” episodes in the work of Jan Dlugosz are analyzed, it is noted that the version of the participation of mercenaries from Bohemia in the battle reflects the negative attitude of the Polish chronicler to the Czech Republic. The issue of participation in the events of the war with the Order of the future leader of the Hussites Jan Žižka was raised, the opinion is defended that he fought in the ranks of the Polish-Lithuanian army. Attention is drawn to the involvement of Lithuanian-Rus’ Prince Zygmunt Korybutovych in the Battle of Grunwald, as well as to his further role in Czech-Rus’ relations in the wake of Hussite events. It is noted that the Battle of Grunwald was a decisive event that influenced the gradual withdrawal of Bohemia from the alliance with the Order, at least for those of its forces who later participated in the Hussite events and established contact with Wladyslaw II Jagiello and Vytautas. An episode of Jan Hus's correspondence with the Polish king is mentioned in the context of how Polish propaganda created the myth of its own peace victory immediately after the war. The author concludes that the events of the Battle of Grunwald partly determined for Bohemia its further geopolitical cooperation in Central and Eastern Europe and contributed to the restoration of communication with Lithuania, Poland and Rus’. At the same time, it was emphasized that Grunwald did not become the final severance of relations with the Order, with which Bohemia, like the Kingdom of Rus’, had had strong ties for centuries.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 85-97
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Середньовічні щити Європи та Русі (конструкція, військово-символічне значення, розвиток)
Medieval Shields of Europe and Rus’ (Construction, Military Symbolic Significance, Development)
Autorzy:
Козак, М.І.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676837.pdf
Data publikacji:
2022-11-08
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
комплекс озброєння
обладунок
мигдалеподібний щит
трикутний щит
павеза
тарч
«черлені щити»
armament complex
armor
almond-shaped shield
triangular shield
pavise
tarch
“cherleni shchyty”
Opis:
У статті розглянуто проблему розвитку щитів як головного елементу середньовічного захисного спорядження та важливого військового і геральдичного символу в українській середньовічній державі Русь та в Європі загалом. Автором окреслено стан дослідження теми та її джерельну базу. Простежено головні тенденції розвитку конструкції та символічного значення щитів у Європі періоду середньовіччя. Водночас, здійснено акцент на джерела, що стосуються Русі та суміжних із нею територій. Автор звертає увагу на необхідність зіставлення археологічних, писемних та іконографічних джерел у межах одного дослідження. У контексті цього дослідження звернено увагу на найбільш репрезентативні джерела, особливо на ті, які можна апробувати щодо руського матеріалу. Наголошено на тому, що щит як базовий елемент захисного спорядження впродовж середньовіччя чималим чином розвивався у руслі загальноєвропейських тенденцій. Це, водночас, унеможливлює виокремлення місцевих особливостей десь до початку ХІІІ ст. Саме на зламі ХІІ–ХІІІ ст. в деяких регіонах Східної Європи, а саме у русько-балтійсько-польському пограниччі формувався відносно новий тип щита, так звана «протопавеза». Це, відтак, мало безпосередній вплив на озброєння Русі і Тевтонського ордену у ХІІІ–XIV ст. У статті проаналізовано головні взаємовпливи і запозичення типів щитів поміж різними регіонами Східної Європи за доби середньовіччя. Наголошується, що на теренах української середньовічної держави Русь, яка перебувала на перетині східних та західних воєнних традицій, могли використовуватись щити як загальноєвропейських типів, так і східний «калкан». Проте, з огляду на наявні джерела, можна з упевненістю констатувати саме загальноєвропейську тенденцію розвитку цього захисного спорядження. Автор дійшов висновку, що щити, які використовувались як на Русі, так і в Європі у Х–ХІІ ст. загалом належали до тих самих типів. Зокрема, це круглий, мигдалеподібний та трикутний щити. Складнішим залишається питання щодо щитів ХІІІ–XV ст. У цей період можна спостерігати як впливи Західної Європи на Русь, наприклад, поширення рицарської тарчі, так і тенденції, які розпочались із теренів Східної Європи, а саме поширення павези у XІV–XV ст.
The article considers the problem of the development of shields, the main element of medieval protective equipment, and an important military and heraldic symbol in Ukrainian medieval state of Rus’ and in Europe in general. The state of the research and the source base are outlined. The main trends in the development of the design and symbolic significance of shields in Europe during the Middle Ages are outlined. At the same time, emphasis was placed on sources concerning Rus’ lands and adjacent territories. The author draws attention to the need to compare archaeological, written and iconographic sources in one study. The study focuses on the most representative sources, especially those that can be to apply on material from the Rus’ lands. It is emphasized that the shield as a basic element of protective equipment during the Middle Ages, іn Rus’ lands largely developed in line with European trends. Which in turn makes it impossible to isolate local features about to beginning of the ХІІІ century. At the turn of the XII–XIII centuries in some regions of Eastern Europe, namely the Rus’-Baltic-Polish border, a relatively new type of shield is being formed, the so-called “protopaveza”. This in turn had a direct impact on the armaments of Rus’ and the Teutonic Order in the ХІІІ–ХІV centuries. The author analyzes the main interactions and borrowings of types of shields between different regions of Eastern Europe during the Middle Ages. It is noted that in the Ukrainian medieval state of Rus’, which was at the intersection of Eastern and Western military traditions, shields of both European types and the eastern “kalkan” could be used. However, given the available sources, it is safe to say that the European trend of development of this protective equipment had an advantage. The author came to the conclusion that the shields used in Rus’ and Europe in the X–XII centuries generally belonged to the same types. In particular, it is round, almond-shaped and triangular shields. The issue of shields of the XIII–XV centuries remains more complicated. During this period can be observed as the influence of Western Europe on Rus’, for example, the spread of the knight's “tarch”. And trends that began in Eastern Europe, namely the spread of pavises in the XIV–XV centuries.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 12-40
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Документ і влада на Галицькій Русі пізнього середньовіччя (У зв’язку з монографією Sven Jaros, Integrationen im Grenzraum. Akteure und Felder multikonfessioneller Herrschaftsaushandlung in Kronruthenien (1340–1434), Berlin–Boston 2021 [Europa im Mittelalter, Bd. 41])
Document and Power in Late Medieval Halych Rus’ (Review: Sven Jaros, Integrationen im Grenzraum. Akteure und Felder multikonfessioneller Herrschaftsaushandlung in Kronruthenien (1340–1434), Berlin–Boston 2021 [Europa im Mittelalter, Bd. 41])
Autorzy:
Зазуляк, Юрій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28713770.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Uniwersytet Gdański. Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego
Tematy:
Rus’
Crown Rus’
nobility
charters
donation policy
Opis:
The article provides an overview of the recent book written by the German historian Sven Jaros which examines the history of the political process, local elites, and the documentary culture in Halych Rus’ (Red Ruthenia) during the period of the 1340s – 1430s. The book offers a new interpretation of the power relations and the formation of the local elites in the region with a focus on the detailed analysis of the charters issued by the rulers from the Piast, Anjou, and Jagiellon dynasties, as well as by their governors for the local noblemen, townsmen, and commoners. In his analysis Jaros discusses the composition of the groups of the recipients of charters according to their ethnic, social, and geographic origin. The analysis continues with an examination of the mobility of the rulers, governors, and recipients. It seeks to trace the connections between the geographies of the issue of a charter, the property granted, and the residence of the recipients. The book contains short excursions on the beginnings of the Latin Church and the state of the Orthodox Churches in Crown Rus’ under the rule of Casimir III, the Great, as well as on the practices of cura animarum in the region. Jaros concludes that the continuity and changes in the forms of local political communication and the political order, as reflected in the rulers’ charters for Crown Rus’, determined the political and institutional space for the formation of the local nobility as a supra-ethnic and supra-confessional community. The second part of the book consists of a register (repertorium) of all known charters and their deperdita issued for the region’s recipients by the rulers and their governors during the given period. The register is accompanied by observations on the main characteristics of the available corpus of diplomas and charters for the history of Galicia, which highlights the institutional means of their preservation, the correlation between the surviving originals and copies, the mentions of lost documents, etc. The review also offers alternative explanations of some problems raised in the book, such as how some local knightly clans were formed, or the nature of military service and property rights in the lands of Halych Rus’ and its relations to the written documents issued to confirm such rights.
Źródło:
Studia z Dziejów Średniowiecza; 2023, 26; 423-438
2544-2562
Pojawia się w:
Studia z Dziejów Średniowiecza
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Места памяти Полоцка: на перекрестках культурных традиций
Polotsk’s Sites of Remembrance: at the Crossroads of Cultural Traditions
Autorzy:
Воронин, Василий
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2131669.pdf
Data publikacji:
2020-09-19
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla PAN w Warszawie
Tematy:
Polotsk
Polochans
Euphrosine of Polotsk
Grand Duchy of Lithuania
Saint Sophia
Occidentalisation
Tale of Polotsk
White Rus’
Połock
połocczanie
Eufrozyna Połocka
Wielkie Księstwo Litewskie
święty Zofiej
okcydentalizacja
Powieść o Połocku
Ruś Biała
полочане
Евфросиния Полоцкая
Великое Княжество Литовское
святой Софей
вестернизация
Повесть о Полоцке
Белая Руc
Opis:
W epoce średniowiecza i wczesnej nowożytności w Połocku istniało wiele rozpoznawalnych miejsc pamięci. Kult książąt i świętych miał metrykę staroruską, a w czasach Wielkiego Księstwa Litewskiego uzupełniony został nie tylko o nowsze odpowiedniki, ale także o symbolikę miejską i ziemską, o nazwę krainy Biała Ruś i inne. Od przełomu XV i XVI w. coraz bardziej zauważalny był wpływ kultury Zachodu na miejsca pamięci Połocka.   В эпоху Средневековья и раннего Нового времени в Полоцке существовал ряд узнаваемых мест памяти. От древнерусской эпохи вели свое происхождение культы князей и святых, во времена Великого княжества Литовского этот ряд был дополнен не только их более новыми аналогами, но также городской и земельной символикой, названием края Белая Русь и прочим. С рубежа XV–XVI веков места памяти Полоцка испытывали на себе все более заметное влияние западной культуры.
In the Middle Ages and the Early Modern era, there was a number of recognisable sites of remembrance in Polotsk. The cult of princes and saints originated in the period of Old Rus’, while in times of the Great Duchy of Lithuania the sites were not only complemented with new analogues, but also with the municipal and land symbols, including the land’s name White Rus’, and others. From the turn of the sixteenth century, the Polotsk memorial places were increasingly influenced by the West European culture.
Źródło:
Rocznik Lituanistyczny; 2020, 6; 235-265
2450-8454
2450-8446
Pojawia się w:
Rocznik Lituanistyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Ссылки» на киевский источник конца ХI века в Софийской 1-й летописи
The Late 11th Century “Links” to the Kievan Source in the First Sophian Chronicle
Autorzy:
Вилкул, Татьяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16512588.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
Tematy:
Medieval chronicles
Old Russian chronicles
textual criticism
Novgorodian annalistic writing
Old Rus’
Opis:
The article analyzes the interrelations between the texts of the Novgorodian‑Sophian group of the first half of the 15th century (Novgorod Karamzin, First Sophian and Forth Novgorod chronicles) on a specific section of the annalistic material. We explore the “links” to some Kievan text in the entries of the late 11th century from the First Sophian Chronicle, their context and probable sources. The compiler of this chronicle has left traces of his activity on early Rus’ history in his drafts (such remarks as “to search in Kievan” and similar) which scholars have considered as evidence of some importance to define the stages of annalistic work of the 15th century in Novgorod and Moscow. It is argued that a set of “links” of the First Sophian was used by the author of the second part of the Novgorod Karamzin Chronicle to fill the gaps in his narrative. However, detailed textual analysis demonstrates the very complicated and clearly later composition in the First Sophian. Therefore both the first and second parts of Novgorod Karamzin Chronicle precede the First Sophian. The paper also pays attention to some aspects of the relations between the Novgorodian‑Sophian group and early Kievan and Novgorod chronicles.
Źródło:
Slavia Orientalis; 2022, LXXI, 2; 245-255
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Rosja a „Święta Ruś”. Obraz ojczyzny w twórczości prozaików pierwszej fali emigracji rosyjskiej
Россия а „Святая Русь”. Образ родины в творчестве прозаиков „первой волны” русской эмиграции
Autorzy:
Żydek, Monika
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1954415.pdf
Data publikacji:
2002
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
Święta Ruś
tożsamość narodowa
mitologizacja
legenda
tęsknota za rajem utraconym
Opis:
Россия являлась одной из наиболее популярных тем литературы Русского Зарубежья. Эмигранты „первой волны” подчеркивали свою миссию продолжать великую отечественную культуру и сохранить живую память о родине. Настоящая статья посвящается исследованиям лишь отдельных черт образа России в творчестве представителей „старшего поколения” русских эмигрантов „первой волны”. Материалом для анализа послужили тут некоторые произведения И. А. Бунина, Б. К. Зайцева, А. М. Ремизова и И. С. Шмелева. Россия, представленная ими, сильно идеализирована и мифологизирована. В произведениях Русского Зарубежья находятся элементы свойственны всем эмигрантским литературам, напр.: ссылки на мифы Аркадии и Золотого века, топосы родины как locus amoenus или страны детских воспоминаний. В наследии писателей-изгнанников заметно также возвращение к древнему восприятию родины, лежавшему в основе идеи „Святой Руси”. Автор обращает внимание на сходства между образом России в эмигрантском творчестве и представлением „Святой Руси” в дореволюционной литературе.
Źródło:
Roczniki Humanistyczne; 2002, 50, 7; 21-30
0035-7707
Pojawia się w:
Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Anna Sobko „Jeden z Rus, drugi z Prus, a wszystkich was diabeł na kupę zwiózł!” Akcja „Wisła” i osiedlenie na Pomorzu we wspomnieniach dawnej mieszkanki Zahoczewia
Anna Sobko "One from Russia, the other from Prussia, and the devil dropped you all here!" The "Wisła" action and settlement in Pomerania in the memories of the former residents of Zahoczew.
Autorzy:
Zubowski, Piotr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/634904.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Ośrodek Pamięć i Przyszłość
Tematy:
Akcja „Wisła”
przesiedlenia
Zahoczewie
Smołdzino
II wojna światowa
Jaworzno
resettlement
Zahoczew
World War II
Opis:
The report by Anna Sobko (nee Kałuc) is primarily a story about the traumatic events of 1944-1947, which were encountered by Polish citizens of Ukrainian nationality living in three pre-war voivodeships - Krakow, Lublin and Lviv. Under international agreements and decisions of the Polish authorities, they were resettled to the USSR and then - as part of the "Vistula" Action - to the Western and Northern Lands. Ms. Anna, along with her entire family, was deported from Zahoczewo near Lesko to Smołdzino in Pomerania between April and May 1947. Her memories intricately detail their arrival to a new place of residence, living conditions, relations with other groups of the population and adaptation to the new cultural landscape, which changed from the Bieszczady to the Baltic region.
Relacja Anny Sobko z domu Kałuc stanowi przede wszystkim opowieść o traumatycznych wydarzeniach lat 1944–1947, które spotkały polskich obywateli narodowości ukraińskiej zamieszkałych na terenie trzech przedwojennych województw – krakowskiego, lubelskiego i lwowskiego. W ramach umów międzynarodowych oraz decyzji polskich władz przesiedlano ich do USRR, a następnie – w ramach Akcji „Wisła” – na Ziemie Zachodnie i Północne. Pani Anna wraz z całą rodziną, na przełomie kwietnia i maja 1947 r., została wysiedlona z Zahoczewia koło Leska do Smołdzina na Pomorzu. Jej wspomnienia szczegółowo traktują o przyjeździe do nowego miejsca zamieszkania, warunkach bytowych, stosunkach z innymi grupami ludności oraz adaptacji do nowego krajobrazu kulturowego, który z Bieszczadów zmienił się w tereny nadbałtyckie.
Źródło:
Wrocławski Rocznik Historii Mówionej; 2017, 7; 304-342
2719-7522
2084-0578
Pojawia się w:
Wrocławski Rocznik Historii Mówionej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wizjonerstwo historyczne w tekstach pisarzy innowierczych
Historical Visionary in the Writings of Dissident Authors
Autorzy:
Zema, Valerii
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2156689.pdf
Data publikacji:
2021-09-27
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Antiquity
Calvinism
historical legend
falsifi cation
Renaissance
Reformation
Rus
Opis:
This article reviews the creation and the roots of two historical legends about the trip of Ivan Smera to Alexandria and the privilege of Alexander Macedon to Slavs. The methodology of current research is based on the comparison of historical narratives. Two versions of the legend about the trip to the Orient were composed on the ground of old Kyivan chronicle which narrates the story about the choice of religion by Kyivan prince Volodimer in the last decades of the Xth century when several ambassadors were sent to study the peculiarities of Judaism, Islam, Latin and Byzantine Christianity. During the second half of the XVI century, a new version of this tale was composed by Calvinists in Polish-Lithuanian Commonwealth. It narrates the visit of a certain person (Jolash or Ivan Smera) who arrived at Alexandria in North Africa to investigate the customs of the local Christian community. Ivan Smera found that the customs and the rite of the local community reflect the ideals of simple Christian service, without icons and church decoration. The rite of this religious community responds to the customs and the service of Calvinism. Smera has reported about the customs of Alexandria’s Christians to Volodimer but the Kyivan price ignored the ambassador’s notes and accepted Christianity in the byzantine rite. The other legend, which circulated in East and Central Europe during the Renaissance, narrates about the privilege of Alexander Macedon that was inscribed by golden letters on the tables in Alexandria. This imagined document relates that Slavic tribes arrived from the lands of Illyria and Dalmatia under the rulership of chieftains Lech, Roxolan, and Czech. It seems that both legends are rooted in Alexandria because Arianism prevailed in this city during late antiquity and Calvinism leaders supposed to establish good relations with orthodox patriarchs of this city in the second half of the XVI century. Religious life in ancient Alexandria was treated by the authors of the legend about the trip to North Africa as an example of perfect Christianity.
Źródło:
Studia Polsko-Ukraińskie; 2021, 8; 197-211
2353-5644
2451-2958
Pojawia się w:
Studia Polsko-Ukraińskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 223

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies