Wszystkie pola: Democracy - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Інституційні чинники пропорційності парламентського представництва українських політичних партій
Institutional Aspects of Proportionate Parliamentary Representation of Ukrainian Political Parties
Autorzy:: Чабанна, Маргарита
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489231.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: political party
democracy
parliamentary representation
electoral system
voter
turnout
electorate
indices of disproportionality
Opis:: In political science the assessment of institutional development is an important criterion for determining the level of democratic governance. Therefore, the role of formal political institutions is significant for the functioning of the political system. It concerns the functioning of the executive, legislative, judiciary, and has expression in the mechanisms of mediation between public authorities and citizens. In the article the participation of political parties as such mediators is shown. Political parties, in this context, perform the numbers of functions in order to promote the principle of political representation through elections and parliamentarism. Therefore, political elections aimed at the expression of public opinion may apply as a tool for representative government. Thus, democratic elections and the formation of the parliament can be evaluated according to the criteria of transparency and proportionality of political representation. The implementation of these principles in a democratic political system depends on several factors related to the type of electoral system and those political institutions that affect the electoral process. For instance the representation of political parties in elected bodies depends on the threshold for parties or blocks (in the case of a proportional system), voter turnout and the method of determining electoral quota; as well the number of political parties participating in the elections; and the rights of voters to vote «against all». The article examines the impact of the electoral system on proportionate representation of political parties in parliament during the elections to the Ukrainian parliament (2002-2014). As for the constitutional amendments and electoral legislation in 2004-2014 years, we focus on the type of electoral system, the methods for calculating the electoral quota, threshold for political parties, the number of political parties-participants of the election process, as well as indicators of voter turnout. In order to analyse the proportionality of parliamentary representation of political parties we consider the indices of disproportionality. Overall, the disproportionate representation of political party as a phenomenon is caused by the existence of threshold (in the case of a proportional electoral system) and single-member constituencies (in the case of the majority electoral system). The level of proportional parliamentary representation of political parties in Ukraine is moderate. At the same time, the downward trend of proportional representation is obvious. This is due to the increase in unrepresented voters who vote for political parties that do not win seats. In this regard, we can state that a high threshold helps large parties in the election competition. However, as a result, the disproportionate representation of political parties may rise because of the high percentage of voters whose interests are not represented in parliament. In other words, the essential electoral support for non-influential parties, their overall percentage and dispersion of voters who support political parties that do not pass in parliament, is a factor of disproportionate representation. That is, the level of proportionate representation refers to the total number of political parties that compete in elections.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 238-249
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Эхо партийного менеджмента: доверие московской молодёжи к Государственной Думе Российской Федерации
Echo of Party Management: trust of the youth from the city of Moscow to the State Duma of the Russian Federation
Autorzy:: Федорченко, Сергей
Мякотин, Сергей
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/620481.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: party management
the State Duma of the Russian Federation
the Russian parties
parliament
the youth of Moscow
democracy Echo
Opis:: The article is based on the results of sociological research of the youth from the city of Moscow. The analysis showed that there is some duality in Moscow youth’s opinions in relation to the State Duma of the Russian Federation. The researchers concluded that in contrast to public sector employees, who support the political course of the current president and are ready to vote for the party „United Russia”, young people from the private sector are more interested in politics, although their criticism of parliamentarism. However, young people from the public sector are less interested in politics and endorses to a greater or lesser extent the work of the State Duma of Russia, believing that it represents the interests of ordinary people.
Научная статья основана на результатах социологического исследования молодежи города Москвы по итогам партийного менеджмента и партийной реформы в современной России. Анализ показал, что наблюдается некоторая дуальность позиций московской молодежи по отношению к Государственной Думе Российской Федерации. Исследователи делают вывод, что молодежь из частного сектора, в большей степени интересующаяся политикой в отличие от работников бюджетной сферы, поддерживает политический курс действующего президента и готова голосовать за партию «Единая Россия», хотя и критически оценивает сам институт парламентаризма. Тогда как молодежь из бюджетного сектора меньше интересуется политикой и одобряет в большей или меньшей степени работу Государственной Думы России, считая, что она представляет интересы простого населения.
Źródło:: Środkowoeuropejskie Studia Polityczne; 2016, 1; 231-258
1731-7517
Pojawia się w:: Środkowoeuropejskie Studia Polityczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Типологізація чинників демократичних перетворень
Typologizacja czynników przekształceń demokratycznych
Autorzy:: Стойко, Олена
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489478.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: democracy,
transition,
institute,
social capital,
economy,
elite,
election,
constitutions
Opis:: The first wave of researches on democratic transition appeared during the Cold War, which were too ideological and over-optimistic about the victory of capitalism over its ideological adversary – communism. Till the beginning of 1990-s the researchers had a great confidence, that democracy and market economy can be crafted following the certain set of rules. But some setbacks in democratic transitions force to pay more attention to the causes of their initiations and their impact on further development of democratic institutions. Despite of plenty approaches to definition of the democratic transformation drivers, they can be divided into five groups: social, economic, personal (elitists), international and institutional. The social approach uses such terms as civil political culture, civil values (R. Patnam), social capital, trust and cooperation, which promote the democratic practice in society. But some empirical studies proved that democratic transformation can occur in conditions, when civil values are less common. Early arguments that Islam can not be combined with democratic institutions were contradicted by the recent Arab revolutions (see, for example, L. Diamond). S. Lipset was the first, who pointed out the relations between the level of economic development and stability of democratic institutions. The later researches mentioned the importance of the middle classes, economic disparity, availability of natural resources and so on. The role of the agreement between new and old politicians, especially on the early stages of transformation, is examined in the context of elitist approach. The international factors are presented by foreign countries and international organizations (EU, NATO, World Bank, IMF). The institutionalists are convinced that election system, political parties, parliament, constitution agreements are the key to successful democratization.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 123-129
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Роль і місце опозиції в політичній системі Швейцарії
The Role and Place of the Opposition in the Political System of Switzerland
Autorzy:: Рудич, С.Ф.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676906.pdf
Data publikacji:: 2022-10-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Швейцарська Конфедерація
політична система
опозиція
конкорданс
магічна формула
референдум
пряма демократія
народна ініціатива
консолідоване суспільство
Swiss Confederation
political system
opposition
concordance
magic formula
referendum
direct democracy
people’s initiative
consolidated society
Opis:: У статті розглядається роль та спосіб функціонування опозиції в політичній системі Швейцарської Конфедерації. Показано, що відсутність опозиції в політичному житті країни в традиційному розумінні пояснюється, у першу чергу, досягнутим між головними політичними силами згодою або конкордансом, оформленим офіційно у вигляді так званої “магічної формули”. Функціонуючий за цим принципом федеральний уряд у поєднанні з чітко відпрацьованим механізмомпрямої, а точніше сказати, напівпрямої референдумної демократії: з одного боку дозволяє ефективно реалізувати конституційне право громадян брати участь у політичному житті країни, а з іншого – уникати перманентних парламентських та урядових криз. У статті досить докладно описується політична система Конфедерації. Окрему увагу приділено Швейцарській народній партії, потужній політичній силі, яка протягом останніх десяти років стабільно досягала високих результатів на парламентських виборах та з повним правом вважати себе опозиційною. У цьому зв’язку автором ставиться питання щодо можливості використання існуючої нині в Швейцарії політичної системи, а, тим більше, способу функціонування опозиції, як моделі для інших країн? В публікації докладно розкрито, як діє на практиці інститут прямої демократії. Наголошується на тому, щонародна ініціатива та референдум дають громадянину можливість постійно впливати на конституційний процес у державі та виносити розроблені урядом проекти на суд народу. Часте звернення у такий спосіб до виборців примушує суспільство постійно перейматися актуальними політичними питаннями. При цьому, великі авторитетні партії користуються цим правом рідше, ніж дрібні суспільні організації або позапарламентські опозиційні групи. Крім того, швейцарцям вдається таким чином постійно тримати під контролем політичний курс уряду, і Федеральна рада згідно конституції країни має постійно радитись з народом, який свою думку щодо політичних пропозицій висловлює, опускаючи бюлетені до скриньок для голосування. При цьому підкреслюється, що головний виклик швейцарському федералізмові полягає не в мультикультуралізмі нації, який склався не в наслідок імміграції громадян, як, наприклад, у в США, Канаді або Австралії, а навпаки, сягає своїм корінням у вікову історію спільнот, які споконвічно мешкали в Швейцарії. Коротко охарактеризовані відносини Швейцарії з Європейським Союзом протягом останнього двадцятиріччя. Характеризуючи українсько-швейцарські відносин, автор робить акцент на значенні, яке має Швейцарія для нашої держави, зокрема в контексті війни Росії проти України. Аналізуються переваги та недоліки прямої референдумної демократії. Робляться певні висновки щодо можливості використання швейцарського досвіду у політичному житті інших країн.
The article considers the role and the way of functioning of the opposition in the political system of the Swiss Confederation.It is shown that the absence of an opposition in the political life of the country in the traditional sense is explained by the agreement or concordance between the main political forces, drawn up officially in the form of the so-called “magic formula”. A federal government functioning according to this principle in combination with a well-developed mechanism of direct, or more precisely, semi-direct referendum democracy: on the one hand, it allows the effective implementation of the constitutional right of citizens to participate in the political life of the country, and on the other hand, it allows to avoid permanent parliamentary and governmental crises. Particular attention is paid to the Swiss People’s Party, a powerful political force that has consistently achieved high results in parliamentary elections over the past ten years and has every right to consider itself as opposition party. In this connection, the author raises the question of the possibility of using the political system existing today in Switzerland, and, even more so, the way the opposition functions, as a model for other countries? The publication reveals in detail how the institution of direct democracy works in practice. It is emphasized that the people’s initiative and the referendum give the citizen the opportunity to constantly influence the constitutional process in the state and bring projects developed by the government to the people’s court. Frequent appeals to voters in this way forces society to constantly worry about topical political issues. At the same time, large authoritative parties use this right less often than small social organizations or extra-parliamentary opposition groups. In addition, the Swiss manage in this way to constantly keep the political course of the government under control, and the Federal Council, according to the country’s constitution, must constantly consult with the people, who express their opinion on political proposals by dropping ballots into the voting baskets. At the same time, it is emphasized that the main challenge to Swiss federalism lies not in the multiculturalism of the nation, which did not develop as a result of the immigration of citizens, as, for example, in the USA, Canada or Australia, but on the contrary, has its roots in the age-old history of the communities that originally lived in Switzerland. Switzerland’s relations with the European Union during the last twenty years are briefly described. Characterizing Ukrainian-Swiss relations, the author emphasizes the importance that Switzerland has for our country, particularly in the context of Russia’s war against Ukraine. The advantages and disadvantages of direct referendum democracy are analyzed. Certain conclusions are drawn regarding the possibility of using Swiss experience in the political life of other countries.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 82-97
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Особливості історичного розвитку Венесуели: минуле і сучасність
Features of Historical Development of Venezuela: Past and Present
Autorzy:: Романюк, В.О.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676569.pdf
Data publikacji:: 2021-03-18
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: регіон Латинської Америки та Карибського басейну
Венесуела
нафтоетатична модель
трансформація політичних процесів
доктрина «боліваріанської революції»
«венесуельський антиамериканізм»
партисипаторна демократія
the region of Latin America and the Caribbean
Venezuela
oil-containing model
transformation of political processes
the doctrine of the “Bolivarian revolution”
“Venezuelan anti-аmericanism”
participatory democracy
Opis:: У статті розглянуто особливості історичного розвитку Венесуели від часу проголошення незалежності на початку ХІХ ст. до періоду правління президентів Уго Чавеса та Ніколаса Мадуро. Окрему увагу приділено важливій в історії Венесуели події – відкриттю в 1914 р. гігантського родовища нафти в районі озера Маракайбо, запровадженню та подальшому розвитку так званої нафтоетатичної моделі, впливу нафтогазового видобутку і переробки вуглеводних ресурсів на суспільно-політичне становище країни. Досліджено період правління президента Венесуели У. Чавеса (1998-2013 рр.), розглянуто загальні тези доктрини «боліваріанської революції» та програми побудови «боліваріанського соціалізму», визначено надбання та проблеми реалізації у Венесуелі партисипаторної демократії, проаналізовано окремі зовнішньополітичні ініціативи президента та кроки, спрямовані на лідерство в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну. У статті проаналізовано антиамериканізм, як характерний напрям зовнішньої політики У. Чавеса та настроїв венесуельського суспільства, досліджено особливості розвитку венесуело-українських двосторонніх відносин. Зроблено узагальнення досвіду державотворення та проведення реформ у Венесуелі та використання окремих підходів щодо лідерства в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну для активізації та посилення ролі України в європейському регіональному співробітництві.
The article examines the features of historical development of Venezuela since the proclamation of the country’s independence at the beginning of the 19th century up to the modern period of governing by the Venezuelan presidents Hugo Chavez and Nicolas Maduro. The article pays a special attention to an important event in the history of Venezuela - the 1914 discovery of a giant oil field in the region of Maracaibo Lake, Venezuela’s implementation and further development of the so-called oil-containing model and the impact of the oil and gas production and processing of carbon resources on the socio-political situation in the country and well-being of the Venezuelan people. The period of the reign of Venezuelan President Hugo Chavez (1998-2013) has been studied in more detail. The general thesis of the doctrine of the “Bolivarian revolution” have been considered and certain provisions end attainments of the program to construct the “Bolivarian socialism”, have been detected certain achievements and problems of implementing the participatory democracy in Venezuela. Certain foreign policy initiatives of the president and specific steps aimed at achieving the leading role in the region of Latin America and the Caribbean have been analyzed. The article highlights anti-Americanism as a peculiar trend of Hugo Chavez’s foreign policy and the sentiments of Venezuelan society, the peculiarities of Venezuela-Ukraine bilateral relations development have been emphasized. It has been concluded that it is advisable to further study the experience of creating the state and carrying out reforms in Venezuela for its possible further use in the development of our state, as well as using certain Venezuelan approaches regarding its leadership in the region of Latin America and the Caribbean in order to enhance and strengthen the role of Ukraine in the European regional cooperation.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 107-132
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Democratization in Ukraine: conditions and tasks
Autorzy:: Розумний, Максим
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489382.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: Democracy
civil society
national development
modernization
democratic values
democratic transit
Opis:: Speaking about democratic choice we are mainly interested in the common features in the motivation of post-colonial, post-totalitarian and post-authoritarian societies, their leaders, elites and people, which determine attractiveness of democracy in the contemporary world. The intention to be democratic today is often connected with the intention to be free, modern, safe, developed state, which is accepted in the circle of developed countries on the conditions of friendly and equal partnership. Based on the experience in building democracy in the “third wave” countries (S. Huntington) and on the other conceptual assumptions of institutionalists, we can come to the conclusion of necessity to review the traditional approaches to the problem of democratic transit. These approaches considered democratic transit, firstly, as the issue of the ideological (or value, in a wider sense) choice, and, secondly, as the issue of destruction of non-democratic social institutions with the aim to build institutions of liberal democracy in their place. Therefore, they referred to the following as to the major directions of building democracy: a) understanding by the active part of the society of the liberal paradigm of public consciousness; b) maximal denationalisation of the public sphere; c) harmonisation of the national institutions and standards with the Western samples. The Western expert community arrived at the conclusion that the so called civil society should become a driving force for democratic changes in the former USSR countries. These approaches considered democratic transit, firstly, as the issue of the ideological (or value, in a wider sense) choice, and, secondly, as the issue of destruction of non-democratic social institutions with the aim to build institutions of liberal democracy in their place. Therefore, they referred to the following as to the major directions of building democracy: a) understanding by the active part of the society of the liberal paradigm of public consciousness; b) maximal denationalisation of the public sphere; c) harmonisation of the national institutions and standards with the Western samples. However, the modern views enable not to define democracy as just an ideological choice or an institutional model, but as social innovation. This definition opens to us a somewhat different outlook of the study on the problems of building democracy and the problems of practical democratic reforms. As we speak about innovation, the most important aspects of its study and design in a specific social organism are as follows: a) motivation; b) preconditions; and c) algorithm of its launch. The issue of a subject of democratic transformations has not lost its topicality, either, though in case of innovation, it would rather mean an initiative core, as well as perceptiveness to novelties and interest towards them by various social groups and political actors. Returning to the issue of motivation, we should detail the interrelation between democratisation and modernisation. The matter is that intention to modernisation, which is quite understandable to world-system periphery countries, is often understood as readiness for democracy. As a matter of fact, motivation with regard to these two strategies for national development only coincides partially. Modernisation is the shortest way to development and, in certain sense, safety. But often modernisation does not account for motivation of freedom and in certain cases, is conducted much more efficiently and quickly when freedom is restricted. To Ukraine, motivation of freedom is traditionally one of the leading public values. As for two other aspects of a democratic choice, safety and development motivations, these characteristics of a democratic order were learned and assessed by the Ukrainian society much later. The democratic social innovation in Ukraine is accompanied by processes of national development and the struggle to redistribute the social product. The main trends of Ukraine democracy building include the targeting on state, nation and civil society development. We can distinguish several key collisions in understanding democracy, which imposed a serious obstacle to building an efficient democracy in Ukraine. The major problem of Ukrainians’ democratic self-determination is related to the correlation between freedom and law. Other issues are the correlation between rights and obligations and the correlation between the will of the majority and the right of the minority. Having defined the democratic development objective in Ukraine as a transition from imitation to essence, we have highlighted the key markers of this transformation. These include negotiation of such widespread phenomena as the sword-law, citizens’ passivity, corruption, uncertainty about powers and areas of responsibility of state bodies, political appropriateness, failure to comply with procedures, informational closeness and politicians’ lies, as well as other features of immature public organization, which continue existing under the lee of democratic institutions.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 258-266
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Особливості політичної комунікації у етнополітичному конфлікті
Specyfika komunikacji politycznej w konflikcie etniczno-politycznym
Autorzy:: Родик, Габріелла
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489375.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: political communication,
mediatization of the political communication,
ethnopolitical conflict,
representative democracy,
civil society
Opis:: The article analyzes the main features of the crisis political communication and the peculiarities of political communication impact on the multiethnic society during the ethnopolitical conflict. The key aim of the article is to discover the circumstances under which political communication serves as a hinder of ethnopolitical conflict intensification or as a mechanism of conflict regulation. It was taken into consideration that modern political communication is proceed its mediatization stage where the transmission of information and communication is based on using media channels, information and communicative technologies. Conditions under which political communication obtains crisis characteristics are defined. The basic manipulative techniques of modern mass media in ethnopolitical sphere that can be used for the purposeful influence on emotional and perceptual sphere of human’s feelings are determined. A theoretical analysis of the basic features of propaganda in ethnopolitical conflict is performed. Specific recommendations for optimizing the communicative space in the interethnic interaction are given. The mechanisms of the crisis political communication rationalization, based on the concept of representative democracy and civil society are proposed.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 292-296
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Президентська Росія перед викликами модернізації: соціально-політичний аспект
Prezydencka Rosja wobec wyzwań modernizacji: aspekt społeczno-polityczny
Autorzy:: Піляєв, Ігор
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489261.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: socio-political modernization,
post-Communist Russia,
political transit,
“guided democracy”,
authoritarianism
Opis:: The article investigates the historical background of Russia’s socio-political transformation in the age of presidential republic, the Russian society’s present state and modernization prospects. Since the Horde Russia would be effected by the oriental despotism. The Russian modernization historically took place under the Western civilization’s influence but its instruments were mostly despotic and essentially anti-European. The Russian historical drama is that the social base of its modernization had been exterminated during the Bolshevik Revolution and Stalin’s dictatorship, and by now, in the train of the ongoing post-communist transformations, is still in germ. In contrast to the American Great Power doctrine where democracy serves as an important tool, Putin’s Russia has chosen the absolute priority of state and corporate interests over rights, freedoms and interests of its citizens. The author concludes that the fundamental problems and challenges, which had confronted the Russian modernization a quarter century ago, have remained unresolved. The most important of them are the key political actors’ unwillingness to act within the democratic rules, the values foundation friability, the lack of democratic consciousness and political culture. Since the annexation of Crimea and the start of the hybrid war in Donbas Russia’s socio-political transformation has found clear imperial meanings and would rely henceforth on the Eurasian space’ resource self-sufficiency with the strictly authoritarian state ideology and elements of the mobilization economy.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 14-23
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Праблема дысцыпліны часу ў дыскурсе друку БХД-БНА міжваеннага перыяду
Problem dyscypliny czasu w dyskursie druku BChD-BZL w okresie międzywojennym
“Belarusian sanation” in Poland (1928–1937): between confrontation and loyality
Autorzy:: Пагарэлы, Аляксандр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/437054.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej
Tematy:: czas społeczny
prasa
Zachodnia Białoruś
okres międzywojenny
Białoruska Chrześcijańska Demokracja
social time
press
West Belarus
interwar years
Belarusian Christian Democracy
Opis:: Artykuł jest próbą zbadania problematyki dyscypliny czasu w dyskursie prasy międzywojennej Białoruskiej Chrześcijańskiej Demokracji. Ten dyskurs był ważnym elementem w budowaniu wizji moralnej wspólnoty politycznie, społecznie i gospodarczo aktywnych Białorusinów. Jednak tło społeczno-kulturowe, a nie tylko czynniki natury politycznej w znacznym stopniu wpływały na to, że ten dyskurs miał ograniczony wpływ na wieś białoruską. Artykuł proponuje typologię czasu społecznego, która cechuje postawy wobec czasu BChD oraz innych ruchów politycznych Białorusi Zachodniej.
The article is an attempt to study the problem of time discipline in the periodical press discourse of interwar Belarusian Christian Democracy. This discourse was an important element in shaping of an image of moral community comprising politically, socially and economically active Belarusians. However, not only political but also sociocultural factors to a large extent determined that the eff ect of this discourse on Belarusian village was rather limited. The article proposes a typology of social time which characterizes the attitudes toward time of Belarusian Christian Democracy and other political movements in West Belarus.
Źródło:: Przegląd Środkowo-Wschodni; 2019, 4; 117-158
2545-1324
Pojawia się w:: Przegląd Środkowo-Wschodni
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Формування нової ідеології політичної участі українців
Kształtowanie się nowej ideologii partycypacji politycznej Ukraińców
Autorzy:: Новакова, Олена
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489355.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: democracy,
political participation,
protest activity,
ideology of political participation
Opis:: The article is devoted the analysis of ideological principles and essence descriptions of political participation of the Ukrainian citizens in the process of democratic transformation of society. The articles of analysis are the newest tendencies of forming of protest activity of citizens and directions of its bringing in to the processes of state building. The specific of the democratic mode of political power consists in that it cannot be created only efforts of political elite. Therefore a problem of forming of structural political participation, creation of the real mechanisms of bringing in of citizens, to acceptance and realization of political decisions is very important for Ukrainian society which tries to carry out scale democratic transformations. Progresses of the political participating trends in Ukraine are contradictory enough and demonstrate a wave dynamics. Under act of revolutionary events of 2013-2014 new ideology of political participation — ideology and culture of resistance which is based on the awareness of the involvement and responsibility for own life and life of people is formed. In order that ideology of resistance acquired unconflict forms gradually, it is necessary actively to use energy of people for the real changes in society. Therefore exactly balance of institucionalizacii and political participation certainly as an urgent condition of success of democratic reforms. In achievement of political order returning of trust needs to public, adjusting of collaboration of power and civil society authorities.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 194-200
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Парламентаризм в умовах політичного транзиту: досвід Чеської Республіки
Parliamentarism in the Context of Political Transit: The Czech Republic’s Experience
Autorzy:: Марадик, Наталія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2163415.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: parliamentary democracy
democratization
House of Representatives
the Senate
government
parliamentary elections
political pluralism
парламентська демократія
демократизація
Палата представників
Сенат
уряд
парламентські вибори
політичний плюралізм
Opis:: For the first time in the Ukrainian political science, considers the development of parliamentarism in the Czech Republic in a context of political transit in a comprehensive manner. It indicates the ambiguity and complexity of the process of parliamentary democracy’s functioning in the country. The main stages of the Czech parliamentary institutions’ establishment have been identified. The key tendencies and the peculiarities of the current Czech parliamentarism modernisation have been defined. The constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic has been outlined and its place in the existing checks and balances system determined; the Czech Parliament party structuring characteristics have been determined and the most important factors of the coalition formation potential of parliamentary fractions have been revealed; based on the empirical indicators, the party system’s stability and efficiency in the Czech Republic have been investigated. The fundamental principles of the liberal parliamentarism concept (Ch.L.Montesquieu, John Locke, John Mill) have served as the theoretical and methodological basis for these article, which considers the power division to be the main principle of the state system, in which the executive power is accountable and subject to the legislative power. In order to achieve the tasks, the author used general scientific methods (analysis, synthesis, induction, deduction) as well as special politilogical methods. The methods of induction and deduction have been used in formulating the concept of “political transit” and its constituent elements. The comparativehistorical method gave the defender of the thesis the opportunity to understand the main directions of parliamentary institutions’ development at different historical stages of the Czech statehood and identify the factors that influenced the change in their status. The system method allowed to assess the constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic, primarily its place and role in the political system of society and the relationship with other bodies of state power. On the whole, we can assume that the experience of the parliamentarism functioning in the Czech Republic is of great practical significance for Ukraine and other post-communist states, since it gives a stimulus to the society and ruling elites of these countries to further improve and develop their political institutions.
У статті комплексно розглянуто розвиток парламентаризму в Чеській Республіці в умовах політичного транзиту, вказано на неоднозначність та складність процесу функціонування парламентської демократії в даній країні. Виділено основні етапи становлення чеських парламентських установ; встановлено ключові тенденції та особливості модернізації сучасного чеського парламентаризму; окреслено конституційно-правовий статус Парламенту ЧР та визначено його місце в існуючій системі стримувань та противаг; з’ясовано специфіку партійної структуризації чеського Парламенту та виявлено найважливіші чинники формування коаліційного потенціалу парламентських фракцій; Підтверджено гіпотезу про те, що у тих посткомуністичних країнах, де перехід до демократії мав еволюційний (Польща, Угорщина) або змішаний характер (Чехія, Словаччина), процес інституційного дизайну та формування громадянського суспільства і правової держави має відносно послідовний характер і більш виразні тенденції до стабілізації демократичного політичного режиму. І навпаки – там, де транзитний процес мав революційний характер (Болгарія, Румунія), консолідація нової політичної системи характеризується високим ступенем невизначеності. Доведено, що формування в країнах Центрально-Східної Європи, і в Чехії зокрема, парламентських республік можна розглядати як одну з форм політичного транзиту, а парламентаризм – як певну сукупність політико-правових гарантій від «скочування» до недемократичних політичних режимів. Здійснено періодизацію чеських представницьких установ, яка корелюється з історичними етапами розвитку чеської держави. Відповідно виділено досоціалістичний, соціалістичний та постсоціалістичний період. Запропоновано посилити контрольну функцію Парламенту ЧР через визначення на законодавчому рівні індивідуальної політичної відповідальності членів уряду перед коаліційною більшістю. Визначено ключові чинники, що здійснюють вплив на партійну структуризацію чеського Парламенту і сприяють формуванню коаліційного потенціалу парламентських фракцій в Чеській Республіці. Встановлена тісна взаємообумовленість форми державного правління, типу виборчої системи та стану розвитку політичних партій. Доведено, що стабільне функціонування парламентської демократії в ЧР визначається відносною стійкістю партійно-політичної системи і насамперед високим коаліційним потенціалом політичних партій, позитивний ефект від яких найбільш чітко проявляється при виході з парламентських і урядових криз. Аргументовано, що ефективність парламентаризму та урядова стабільність в чеському соціумі зростає у випадках спаду показників індексів ефективного числа парламентських партій, фракціоналізації партійних систем, електоральної нестійкості та диспропорційності.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 302-316
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Громадянська участь як детермінанта демократичних трансформацій в сучасній Україні
Partycypacja obywatelska jako determinanta transformacji demokratycznej na współczesnej Urainie
Autorzy:: Макух, Оксана
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489269.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: public participation,
communication,
communicative potential,
transformation,
democracy
Opis:: The issues of civic participation in configurations of movements, associations, organizations and associations as a potential catalyst of democratic transformation of democratic processes in modern Ukraine are examined in the article. Civic participation is understood as the methods and means of communication in the form of exchanges outlined by institutional and value ordering system. It is studied that an important incentive for a citizen’s participation in social and political life is trust/distrust, which acts as a catalyst, a specific type of communication links that makes development of socio-political sphere more dynamic. Distrust is the special type of communication links, which creates political control and demand of accountability from institutions of political power. It was investigated that civic participation through displays of communication capacity, has an ability to implement the national practice of the three-phase model of socio-political transformation, liberalization, democratization, democratic consolidation. Unfortunately, in modern terms this process is reduced to the functions of «mass suggestion ritual», which aims to «convince citizens in their involvement» in the political process.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 116-121
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Концепція «людини політичної» в античному дискурсі
Conception of «Political Person» in Ancient Discourse
Autorzy:: Леськів, Марія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489249.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: «political person»
ancient discourse
policy state
state
anthropocentrism
Athenian
democracy
political discourse
Opis:: Key theoretical and methodological approaches of foreign and national scholars towards the understanding of the essence of «political person» in the ancient discourse are investigated in this article. The role of the politics in the process of the ancient state building and its influence on the formation of the notion of «political person» is analyzed. It is defined that the development of the political organization of the society, human pursuit of collectivity and sociality contributed to the participation of people in the politics. The definition context of the human problem in the age of antiquity outlines the importance of such categories as «spirituality» and «morality» as the key principles of social life conceptualization and the regulators of human behavior, which is governed by rational and irrational norms. The notion essence of «political person» and characteristic aspects of the meaning formation are studied. Human participation in political affairs of the ancient Greece and ancient Rome states is described separately. Various interpretations of the concept of political person are presented. Much attention is paid to the anthropocentric world view of Aristotle, especially his concept of man as a «political animal». The key role of the state in the process of the formation of a political person that became the main actor of the political arena of the polis life is emphasized. It is shown that outside of the family unit there is political space, which is formed with the «spirit» of liberty and publicity. The article researches in details the peculiarities of democratic form of government of the ancient Greece as well as reveals the advantages and disadvantages of the purposive involvement of the citizens into political life. It is stated that such political process on one side formed an active political actor and on the other – political career of the Athenian citizen took all of his life space. The reasons and process of the state building concentrating on the social part of human nature are studied and analyzed. The main features of anthropocentric conception of the ancient thinkers are studied; the key criteria for distinction of an animal and a human being are highlighted. The article defines and analyzes three main characteristic features that distinguish a human being from living creatures: sociality, intellect and language. The influence of the latter on the development of the state as an «institutional reality» built with words and symbols is proved. The article emphasizes the considerable significance of the communication and political discourse as crucial characteristics of a citizen that determine his political activity. The language is viewed as an art of relations and inseparable method of nonviolent political actions. In modern politological discourse there formed a tendency to define Athenian democracy as «the most conversable» state form. «Language» and «action» as two forms with political status are described separately. The article formulates synthetic definition of the concept of political person, considering the peculiarities of human essence interpretation in ancient discourse. The factors directly or indirectly influencing the definition of the notion «political person» has been described. It is emphasized that the interpretation of the essence of the human of the ancient times is based upon the definition of a person as a social, governmental and political being. In the process of the research it is defined that the notion of «political person» is a complex conceptual model that is formed with such essential features as «socializing person», «ideal citizen», «personality of law», «friendly being».
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 306-311
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Demokracja i transformacja polityczna w Gruzji (1991–2018)
Autorzy:: Кухианидзе, Александр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/687197.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: democracy, democratization, political transformation, Georgia
demokracja, demokratyzacja, transformacja polityczna, Gruzja
демократия, демократизация, политическая трансформация, Грузия
Opis:: The current crisis in the countries of liberal democracy is not a crisis of the liberal democracy itself, but only a result of its un preparedness against the huge waves of migrants, refugees, anti-Western propaganda and disinformation, interference in democratic elections, terrorist and hacker attacks, and transnational organized crime that came from undemocratic countries and have struck it. It does not mean that the end of democracy and the triumph of authoritarianism have come. The terms “illiberal democracy”, “sovereign democracy” or “socialist democracy” are essentially forms of verbiage, they only cover up various forms of author it arianism or to talitarianism and, despite the statements of their political leaders, have nothing to do with the principles of democracy and the freedom of the individual. Despite the current crisis in the countries of liberal democracy and criticism of the European Union, Georgia stands firmly on the positions of European and Euro-Atlantic integration, setting as the ultimate goal the full entry into the European Union and NATO. From 1991 to 2018, Georgia made essential transformation from totalitarianism towards liberal democracy. However, in recent years, itisincrea singly approaching the oligarchic and kleptocratic way of government and moving away from democracy.
Obecny kryzys w krajach liberalnej demokracji nie jest kryzysem samej liberalnej demokracji, a jedynie wynikiem jej nieprzygotowania przed ogromnymi falami migrantów, uchodźców, antyzachodnią propagandą i dezinformacją, ingerencją w demokratyczne wybory, terrorystami oraz atakami hakerów i międzynarodową przestępczością zorganizowaną, które pochodzą z krajów niedemokratycznych i uderzyły w nią. Nie oznacza to, że nastał koniec demokracji i triumf autorytaryzmu. Określenia: „demokracja nieliberalna”, „demokracja suwerenna” lub „demokracja socjalistyczna”, są zasadniczo formami słownictwa, ukrywają jedynie różne formy autorytaryzmu lub totalitaryzmu i, pomimo oświadczeń przywódców politycznych, nie mają nic wspólnego z hasłami: „demokracja” i „wolność jednostki”. Pomimo obecnego kryzysu w krajach liberalnej demokracji i krytyki Unii Europejskiej, Gruzja zdecydowanie stoi na stanowisku integracji europejskiej i euroatlantyckiej, ustanawiając jako ostateczny cel pełne wejście do Unii Europejskiej i NATO. Od 1991 do 2018 r. Gruzja dokonała zasadniczej transformacji z totalitaryzmu w kierunku liberalnej demokracji. Jednak w ostatnich latach coraz bardziej zbliża się do oligarchicznego i kleptokratycznego sposobu rządzenia i odchodzi od demokracji.
Нынешний кризис в странах либеральной демократии – это не кризис самой либеральной демократии, а только результат ее не готовности противостоять огромным волнам мигрантов, беженцев, антизападной пропаганды и дезинформации, вмешательства в демократические выборы, террористических и хакерских атак, и транснациональной организованной преступности, которые обрушились на нее из недемократических стран. Это не означает, что наступил конец демократии и триумф авторитаризма. Термины «нелиберальная демократия», «суверенная демократия» или «социалистическая демократия» являются, по существу, формами словоблудия, они лишь прикрывают различные формы авторитаризма или тоталитаризма и, несмотря на заявления их политических лидеров, не имеют ничего общего с принципами демократии и свободы личности. Несмотря на нынешний кризис в странах либеральной демократии и критику Европейского Союза, Грузия твердо стоит на позициях европейской и евроатлантической интеграции, ставя в качестве конечной цели полный вход в Европейский Союз и НАТО. С 1991 по 2018 год Грузия совершила существенную трансформацию от тоталитаризма к либеральной демократии. Однако, в последние годы она все больше приближается к олигархическому и клептократическому способу правления и уходит от демократии.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2018, 4, 2
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Украинская местная демократия: от советского наследия к европейской модели
Ukrainian Local Democracy: From the Soviet Heritage to European Model
Ukraińska demokracja lokalna: Od radzieckiej spuścizny w stronę modelu europejskiego
Autorzy:: Круглашов, Анатолий
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/691492.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: Ukraina
demokracja lokalna
Związek Radziecki
europeizacja
Ukraine
local democracy
Soviet Union
Europeanisation
Opis:: W artykule analizowane są wybrane węzłowe problemy i tendencje, odnoszące się do skomplikowanego procesu kształtowania się demokracji lokalnej na Ukrainie. Autor zwraca szczególną uwagę na jej genezę i początkowy etap rozwoju, tj. od momentu reform Michaiła Gorbaczowa w ZSRR, podnosi także kwestię zależności pomiędzy rozwojem demokracji lokalnej na Ukrainie a ewolucją ukraińskiego systemu wyborczego. W artykule odnotowuje się obecność zjawiska stagnacji rozwoju demokracji lokalnej w pewnych okresach po odzyskaniu przez Ukrainę niepodległości. Wiele uwagi poświęca się krytycznej ocenie treści i konsekwencjom dotychczasowych prób decentralizacji władzy na Ukrainie. Autor rozpatruje zasadnicze wady nowego modelu wyborów lokalnych, stosowanego na Ukrainie od październiku 2015 r. Wskazano także na zagrożenia stojące przed Ukrainą w trakcie dalszych reform politycznych.
The article considers some leading tendencies, which are related to the process of Ukrainian local democracy formation. The key stages of the process are distinguished since the reforms of M. Gorbachev. Author points out at some connotations of electoral system evolution and the process of local democracy development. Some hardships and stagnation with regard to lowest level of democratic process are stated also. Main focus is made on recent reforms of decentralization and its characteristic are outlined. The newest model of local elections of 2015 is put under certain scrutiny and main errors of the models highlighted. Some challenges of delaying the reforms of Ukrainian political system have been analyzed too.
Źródło:: Eastern Review; 2016, 5; 25-38
1427-9657
2451-2567
Pojawia się w:: Eastern Review
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Democracy" wg kryterium: Wszystkie pola

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język