Wszystkie pola: Age - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Языковая репрезентация оппозиции «взрослые – дети» в творчестве Жака Превера
Autorzy:: Кулагина, Ольга
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1826533.pdf
Data publikacji:: 2020-02-06
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: Jacques Prévert
children
adults
youth
old age
linguistic representation
Opis:: This paper deals with linguistic representation of relationship between adults and children in Jacques Prévert’s oeuvre. The texts under analysis are poems from seven collections published at different periods. Various ways of transmissing the conflict between childhood and maturity, which is also the one between youth and old age, are examined in the paper.
Źródło:: Conversatoria Litteraria; 2017, 11; 63-72
1897-1423
Pojawia się w:: Conversatoria Litteraria
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Эпоха i асоба ва ўспамiнах Францiшка Карпiнскага «Гiсторыя майго веку i людзей, з якiмi я жыў»
Epoka i jednostka we wspomnieniach Franciszka Karpińskiego „Historia mojego wieku i ludzi, z którymi żyłem”
An epoch and an individual in Frantsishek Karpinsky’s memoirs “The history of my century and people who I lived with”
Autorzy:: Шаўчэнка, Ганна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2106843.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: Franciszek Karpiński
pamiętniki
historia
autobiografia
Oświecenie
sentymentalizm
Frantsishak Karpinsky
memoirs
history
autobiography
sentimentalism
Age of Enlightenment
Opis:: Artykuł został poświęcony pamiętnikom „Historia mojego wieku i ludzi, z którymi żyłem” Franciszka Karpińskiego (1741–1825), polskiego pisarza, poety i dramaturga. Omówiono w nim historię pisania i wydania utworu, zbadano nowatorski charakter gatunku wyrażający się w sposobach odzwierciedlania życia człowieka w określonych warunkach historycznych, przeanalizowano tematykę i problematykę pamiętników, zwrócono również uwagę na oświeceniowo-sentymentalne cechy stylu pisarza.
The article is devoted to the memoirs “The history of my century and people who I lived with” by Frantsishek Karpinsky (1741–1825) – Polish writer, poet and playwright. The author of the article examines the process of writing and publishing the work, studies its genre innovation in the methods of describing a person’s spiritual life in real historic circumstances, analyzes the subjects and problems of memories. The attention is also paid to peculiarities of the writer’s style connected with the Age of Enlightenment.
Źródło:: Białorutenistyka Białostocka; 2016; 191-202
2081-2515
Pojawia się w:: Białorutenistyka Białostocka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Эпоха i асоба ва ўспамiнах Францiшка Карпiнскага «Гiсторыя майго веку i людзей, з якiмi я жыў»
Epoka i jednostka we wspomnieniach Franciszka Karpińskiego „Historia mojego wieku i ludzi, z którymi żyłem”
An epoch and an individual in Frantsishek Karpinsky’s memoirs “The history of my century and people who I lived with”
Autorzy:: Шаўчэнка, Ганна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/944849.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: Frantsishak Karpinsky
memoirs
history
autobiography
Age of Enlightenment
sentimentalism
franciszek karpiński
pamiętniki
historia
autobiografia
oświecenie
sentymentalizm
Opis:: Artykuł został poświęcony pamiętnikom „Historia mojego wieku i ludzi, z którymi żyłem” Franciszka Karpińskiego (1741–1825), polskiego pisarza, poety i dramaturga. Omówiono w nim historię pisania i wydania utworu, zbadano nowatorski charakter gatunku wyrażający się w sposobach odzwierciedlania życia człowieka w określonych warunkach historycznych, przeanalizowano tematykę i problematykę pamiętników, zwrócono również uwagę na oświeceniowo-sentymentalne cechy stylu pisarza.
The article is devoted to the memoirs “The history of my century and people who I lived with” by Frantsishek Karpinsky (1741–1825) – Polish writer, poet and playwright. The author of the article examines the process of writing and publishing the work, studies its genre innovation in the methods of describing a person’s spiritual life in real historic circumstances, analyzes the subjects and problems of memories. The attention is also paid to peculiarities of the writer’s style connected with the Age of Enlightenment.
Źródło:: Białorutenistyka Białostocka; 2016, 8; 191-202
2081-2515
Pojawia się w:: Białorutenistyka Białostocka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Экологические характеристики возрастных рядов культуры и насаждений естественного происхождения сосняков мшистых в заказнике «Гродненская Пуща»
Ecological characteristics of the age series of culture and natural origin plantations of mossy pine forests in the reserve “Grodnenskaya Pushcha”
Autorzy:: Ивановна Садковская, Анна
Викторович Созинов, Олег
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/chapters/31342664.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Politechnika Białostocka. Oficyna Wydawnicza Politechniki Białostockiej
Tematy:: age range of tree-stands
environmental factors
Grodno Forest
mossy pine forest
ordination
Pinetum pleuroziosum
reserve
Opis:: The studies were carried out in 2019 on the territory of the landscape reserve Grodnenskaya Pushcha (Grodno region, Belarus) in which 26 natural and artificial communities of pine forests with mosses (Pinetum pleuroziosum) were studied on a age range from 5 to 113 years, using the trial plot method (400 m 2). Phytoindication of ecological regimes on the scales proposed by H. Ellenberg showed a tendency to decrease illumination, moisture, and trophy and an increase in acidity in the age range of pine forests with mosses. The ecological interpretation of the components (the Principal Component Analysis) of the studied pine forest communities showed that the main factors responsible for the formation of the time series of natural and artificial pine forests with mosses are forestry activities, illumination regime, and soil trophy.
Źródło:: Lasy przyszłości. Wyzwania współczesnego leśnictwa; 89-99
9788367185462
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Три женских возраста в "Истории моей жизни" Жорж Санд
Autorzy:: Попова, Анна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1826593.pdf
Data publikacji:: 2020-02-06
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: George Sand
autobiography
human ages
childhood
youth
maturation
old age
Opis:: The article focuses on how the category of age is interpreted in George Sand’s The History of my Life, how general and gender aspects are related in every phase of age triad “childhood – youth – old age” and author’s personal experience of maturation coincides with diachronic paradigm “daughter – mother – grandmother”. This corre-spondence helps the writer to investigate her own personal evolution ad absurdum. Synchronic and diachronic narrative levels stipulate George Sand’s interpretation of the conventional opposition “youth – old age” through two pairs of concepts: “youth – maturation” and “childhood – old age”.
Źródło:: Conversatoria Litteraria; 2017, 11; 357-373
1897-1423
Pojawia się w:: Conversatoria Litteraria
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Техногенные метафоры современной культуры
Anthropogenic metaphors of modern culture
Autorzy:: Araratowna Sargsyan, Mariam
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1385303.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
Tematy:: metaphor
soft culture
digital age
artificial intelligence
iron metaphors
humanization of machines
mechanization of humans
метафора
софт культура
цифровая эпоха
искусственный интеллект
очеловечивание машин
машинализация человека
железные метафоры
Opis:: What is real for a person as a member of a cultural society is a product of both social reality and the way of organizing his experience of interacting with the material world. Since a significant part of social reality is conceptualized in metaphorical terms, and since our understanding of the material world is partly metaphorical, the metaphor plays a very significant role in establishing what is real for us. Currently, culture is represented by qualitatively new metaphors. Having examined some of them, a picture of the thinking of a modern person and its main directions will open up for us. An analysis of the content of metaphors, in turn, will reveal the analogies and associations on which society and its views are based. This is not just the use of concepts familiar to our time, these are the ideas and areas of close attention of science and culture that dominate in modern society.
Źródło:: International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture; 2020, 1, 2
2658-154X
Pojawia się w:: International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Стереотипы внешности: гендерные и возрастные различия
Stereotypy dotyczące wyglądu: różnice płciowe i wiekowe
Stereotypes of appearance and their gender-age differences
Autorzy:: Ткалич, Марианна Г.
Зинченко, Татьяна П.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/514188.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Uniwersytet Zielonogórski. Oficyna Wydawnicza
Tematy:: стереотип
стереотипы внешности
лукизм
эйджизм
гендерные различия
возрастные различия.
stereotyp
stereotyp wyglądu
różnice płciowe
różnice wiekowe.
stereotype
stereotypes of appearance
lookism
ageism
gender-age differences.
Opis:: Цель исследования состоит в определении и обосновании методологических трудностей и особенностей исследования стереотипов внешности, их гендерных и возрастных различий. В работе определены основные теоретические и методологические подходы к изучению процесса стереотипизации, социальных стереотипов, стереотипов как механизма формирования дискриминации. Проанализированы проблемы методологии и методики изу- чения стереотипов внешности: расплывчатость интерпретации категории «внешнего вида», что усложняет четкую операционализацию понятий; множественность существующих крите- риев «красоты» и «внешности» - разработку объективного инструментария их оценки. Также определены гендерные и возрастные различия стереотипов внешности. В контексте этого рассмотрены феномены эйджизма и лукизма как результатов действия стереотипов и практик дискриминации. Представлены возможности эмпирического изучения данных феноменов.
W artykule przedstawiono trudności metodologiczne w badaniach stereotypów związanych z wyglądem oraz ich zróżnicowanie względem płci i wieku. Pokazano teoretyczne i metodologiczne podejścia do analizy stereotypów społecznych i ich roli jako mechanizmu dyskryminacji społecznej. Zwrócono uwagę na nieścisłości w interpretacji kategorii wyglądu zewnętrznego, na mnogość istniejących kryteriów „piękna” i „wyglądu zewnętrznego”. Omówiono możliwości empirycznego badania stereotypów wyglądu
The purpose of the study is to identify and justify methodological difficulties and features of the study of stereotypes of appearance, their gender and age differences. The paper identifies the main theoretical and methodological approaches to the study of the process of stereotyping, social stereotypes, stereotypes as a mechanism for the formation of discrimination. The main theoretical and methodological approaches to the study of stereotyping, social stereotypes, problems of discrimination have been outlined. We pointed out the presence of methodological difficulties in the study of stereotypes of appearance: the vagueness of the category of “appearance” complicates the clear operationalization of concepts, and the plurality of existing criteria of “beauty” requires the development of objective psychological tools for its evaluation. Stereotypes of the appearance cannot be studied in isolation from the gender and age characteristics of a person, because they are important as individual psychological and stratification categories. The paper also identifies gender differences in appearance stereotypes and their gender-specific features. In the context of this, we consider the phenomena of ageism and lookism, the possibilities of the empirical study of these phenomena have been also presented.
Źródło:: Psychologiczne Zeszyty Naukowe; 2018, 2; 79-92
2451-1420
Pojawia się w:: Psychologiczne Zeszyty Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Старость и молодость как параллельные мотивы в романе Михаила Осоргина "Сивцев вражек"
Autorzy:: Szymonik, Danuta
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1826565.pdf
Data publikacji:: 2020-02-06
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: Mikhail Osorgin
Quiet Street
Motif
Old Age
Youth
Opis:: The article deals with two fairy-tale motives – “youth” and “old age” in Mikhail Osor-gin’s novel A Quiet Street (Sivtzev Vrazhek, 1928). Owing to the author’s outlook and artistic strategy they do not stand in the opposition to one another, but rather depict parallel vectors of human life, its presentation the context of space (micro and macro space) as well as in the context of a philosophically meaningful historical time correlated with eternity. The author’s aim is supported by the novel’s structure – a freely arranged series of short stories. The article exposes the problem of the writer’s comprehension of human life within different time and spatial plans. The time layer covers daily, annual and eternal / universal time. The spatial dimension of the artistic world takes into account the Infinite Universe, the solar system, the Earth, Russia, Moscow and the corner house in Sivtzev Vrazhek, which is the main center of the novel structure.
Źródło:: Conversatoria Litteraria; 2017, 11; 215-224
1897-1423
Pojawia się w:: Conversatoria Litteraria
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Соціальна мережа як онлайн-платформа експериментальної художньої літератури
Social network as an online platform of experimental fiction
Autorzy:: Підопригора (Pidopryhora), Світлана (Svitlana)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177496.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: твіттература
фейсбук-роман
цифрова
епоха
літературна гра
«новий читач»
Twitter literature
Facebook novel
digital age
literary game
“new reader”
Opis:: The article deals with the development of digital literature. It is examined the potential of social networks in creating relevant literary texts that take into account the preferences of users and the very change in reading quality: the predominance of short forms, combining verbal and visual content in one semantic core. It is emphasized that social networks influence the development of the book market and literature, in particular, unite writers, provide resources for the promotion, sale of works of art, become creative platforms for artistic experiments. Social networks “Twitter” and “Facebook” are becoming especially popular among creative people. It has been determined that original genre forms appear on Twitter, along with a kind of reworking of classic texts - prose, poetry, dramatic works, in which the minimum number of characters is combined with an extremely emotional load and deep subtext. An interesting example of the use of Facebook as a platform for artistic experimentation is the successful attempt of Ukrainian author O. Shynkaruk, who createed a Facebook novel. In addition to the story itself (which is about the world 100 after the Russian-Ukrainian war that lasted 100 years), there are author’s and readers’ comments that create an atmosphere of interactivity. In the comments, the author reveals the ideas of his plan, sometimes clarifies and clarifies unclear points. With separate hypertext references O. Shynkarenko introduces into the text his own musical compositions, interludes in the genre of “concrete” music. The visual images complement the verbal, and visual metaphors and actualize additional meanings. The emergence of various genres of Twitter literature, Facebook novels shows that artists are looking for new ways to create texts, new ways to include contemporaries in literature and the formation of a “new reader”. The article tries to prove that the online literature format offered by the social networks “Twitter” and “Facebook” is not a sign of a simplification of the literary text, but a manifestation of literary game and artistic experimentation in the digital age.
У статті йдеться про розвиток цифрової літератури. Зокрема розглядають потенційні можливості соціальних мереж у створенні актуальних художних текстів, що враховують уподобання користувачів та саму зміну якості читання: перевага коротких форм, поєднання вербального та візуального контенту в одному смисловому ядрі. Акцентовано, що соціальні мережі впливають на розвиток книжкового ринку та літератури, зокрема згуртовують навколо себе письменників, надають ресурси для популяризації, продажу художніх творів, стають творчим майданчикам для художніх експериментів. Особливо стають популярними серед творчих людей соціальні мережі «Твіттер» та «Фейсбук». Визначено, що в твіттері поряд із своєрідною переробкою класичних текстів з’являються оригінальні жанрові форми – проза, поезія, драматичні твори, в яких мінімальна кількість знаків поєднується з надзвичайно емоційним навантаженням та глибоким підтекстом. Цікавим прикладом використання фейсбуку як майданчика для художнього експериментування є вдала спроба українського автора О.Шинкарука створити фейсбук-роман. Окрім самої історії (а йдеться про світ через 100 років після російсько-української війни), впадають в очі авторські та читацькі коментарі, що створюють атмосферу інтерактивності. У коментарях автор розкриває ідеї свого задуму, подекуди уточнює та роз’яснює незрозумілі моменти. Окремими гіпертекстовими посиланнями О. Шинкаренко уводить в текст власні музичні композиції, інтермедії у жанру конкретної музики. Візуальний ряд доповнює вербальний, а візуальні метафори актуалізують додаткові смисли. Поява різножанрової твіттератури, фейсбук-роману свідчить про пошук митцями нових шляхів творення текстів, нових способів долучення до літератури сучасників та формування «нового читача». У статті зроблено спробу довести, що онлайн-формат літератури, який пропонують соціальні мережі «Твіттер» та «Фейсбук», не є ознакою своєрідного спрощення художнього тексту, а є виявом літературної гри та художнього експериментування в епоху розвитку цифрового суспільства.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 87-95
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Селфи-дискурс и сетевая коммуникация в эпоху искусственного интеллекта
Selfie Discourse and Social Network Communication in the Age of Artificial Intelligence
Dyskurs selfie i komunikacja w sieci w czasach sztucznej inteligencji
Autorzy:: Belovodskaja, Anastasija
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/20311891.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: селфи-дискурс
автореференция
автокоммуникация
искусственный интеллект
мультисемиотичность
мультимодальность
визуальный нарратив
selfie discourse
autoreference
autocommunication
artificial intelligence
multi-semiotic
multimodality
visual narrative
Opis:: The article is dedicated to exploring the perspectives of researching selfie discourse in the context of the emergence of a new actor - artificial intelligence - in the field of digital communication. Selfie discourse, which is currently attributed the status of one of the main catalysts of mass communication in social media and is considered one of the most specific characteristics of human communication, is examined in the article from the following aspects: 1) the specificity of selfie discourse as a category of so-called user-generated content, existing at the intersection of models of interpersonal (ru: Я – ОН) and autocommunication (ru: Я – Я); 2) the specificity of selfie discourse as a kind or diary-type narrative, based on the technique of auto-referential representation and, at the same time, focused on the view and assessment of the Other; 3) the specificity of selfie discourse as a multi-semiotic phenomenon.
W artykule zostały przedstawione perspektywy badań dyskursu selfie w sytuacji pojawienia się nowego autora w obszarze komunikacji cyfrowej – sztucznej inteligencji. Dyskurs selfie, któremu przypisuje się dziś status jednego z głównych katalizatorów komunikacji masowej w mediach społecznościowych i który jawi się jako jedna z najbardziej specyficznych cech komunikacji międzyludzkiej, rozpatrywany jest w artykule z następujących perspektyw: 1) specyfiki dyskursu selfie jako kategorii tzw. treści user-genered, istniejących w obszarze przecięcia modeli komunikacyjnych JA – ON i JA – JA; 2) specyfiki dyskursu selfie jako rodzaju narracji o charakterze pamiętnika, zbudowanej w oparciu o technikę autoreferencyjnego przedstawienia, a jednocześnie zorientowanego na ogląd i ocenę Innego; 3) specyfiki dyskursu selfie jako zjawiska multisemiotycznego.
Статья посвящена освещению перспектив исследования селфи-дискурса в контексте прихода в поле цифровой коммуникации нового актора – искусственного интеллекта. Селфи-дискурс, которому сегодня приписывается статус одного из основных катализаторов массовой коммуникации в социальных медиа и который представляется одной из наиболее специфических характеристик человеческой коммуникации, рассматривается в статье с точки зрения следующих ракурсов: 1) специфики селфи-дискурса как категории так называемого user-generated контента, существующего в поле пересечения моделей Я – ОН и Я – Я коммуникации; 2) специфики селфи-дискурса как разновидности нарратива дневникового типа, строящегося на технике автореферентного отображения и, одновременно, ориентированного на взгляд и оценку Другого; 3) специфики селфи-дискурса как мультисемиотичного феномена.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2023, 3 (183); 110-123
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Психологічні особливості легітимізованої агресії у осіб похилого віку
Psychological features of legitimized aggression in the elderly
Autorzy:: Білюченко (Biliuchenko), Юлія (Yulia)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177717.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: aggressive behavior
aggressiveness
women
legitimized aggression
elderly people
retirement age
men
агресивна поведінка
агресивність
жінки
легітимізована агресія
пенсійний вік
чоловіки
Opis:: The article covers a theoretical review of foreign literature on the problem of aggression in the elderly. The psychological characteristic of the outlined phenomenon is given and the urgency of conducting empirical investigations in this direction is substantiated. A review of scientific achievements in the field of psychology showed that the specific of legitimized aggression in retirees is not sufficiently developed and studied scientific problem. The purpose of the study is to establish the specifics of legitimized aggression in women and men of retirement age. The sample consisted of elderly people aged 60 to 70 years, with a total number of 40 people. The first group included 20 women of retirement age, the second - 20 retired men. “Questionnaire of Legitimized Aggression” by S. Enikolopov and M. Tsybulsky was used to identify the psychological features of legitimized aggression. Student’s t-test for independent samples was used for mathematical and statistical data processing. Empirical research has shown that older women are characterized by aggressive behavior, which is reflected in the most acceptable forms of society, such as communication, education, seeking to teach others, sharing experiences, knowledge or expressing their own. thoughts. Women prefer not to show their negative feelings in public, as evidenced by not high enough on all scales of legitimized aggression. Retirement women are well-versed in situations where their aggressive behavior can be noticed, so they try not to show their feelings to the general public, as this can negatively affect their reputation. As for the group of elderly men, they are clear representatives of legitimized aggression, who can skillfully justify and disguise their own aggressive behavior. Quite bold statements on the topic of politics, sports, education are a good opportunity for them to demonstrate rich personal experience on the issues outlined and prove their rightness, thereby strengthening their authority and competence in the eyes of others. In our opinion, this trend is quite alarming, since such behavioral reactions are quite often provocative in nature and become a reason for the emergence of conflict situations.
Стаття висвітлює теоретичний огляд закордонної літератури з проблеми агресивності у осіб похилого віку. Надано психологічну характеристику окресленого феномену та обґрунтовано актуальність проведення емпіричних розвідок в даному напрямку. Огляд наукових здобутків в царині психології показав, що специфіка легітимізованої агресії у пенсіонерів є недостатньо розробленою та вивченою науковою проблемою. Мета дослідження – встановити специфіку легітимізованої агресії у жінок та чоловіків пенсійного віку. Вибірку дослідження склали особи похилого віку у віці від 60 до 70 років, загальною чисельністю 40 осіб. До першої групи увійшло 20 жінок пенсійного віку, до другої - 20 чоловіків-пенсіонерів. Для виявлення психологічних особливостей легітимізованої агресії був використано «Опитувальник легітимізованої агресії» С. Еніколопова та М. Цибульського. Для математико-статистичної обробки даних було використано t – критерій Стьюдента для незалежних вибірок. В ході емпіричного дослідження було встановлено, що для жінок похилого віку характерний прояв агресивної поведінки, котра знаходить своє відображення у найбільш прийнятних для суспільства формах, наприклад, під час комунікації, у вихованні, у прагненні повчати інших, при обміні досвідом, знаннями чи висловлюванні власної думки. Жінки воліють не демонструвати свої негативні почуття публічно, про що свідчать не достатньо високі показники за всіма шкалами легітимізованої агресії. Жінки пенсійного віку чудово орієнтуються в ситуаціях, коли їх агресивні прояви можуть бути помічені, тому вони прагнуть власні почуття не показувати на широкий загал, оскільки це може негативно відбитися на їх репутації. Щодо групи чоловіків похилого віку, то вони являються виразними представниками легітимізованої агресії, котрі власну агресивну поведінку можуть вправно виправдати та замаскувати. Доволі сміливі висловлювання на тему політики, спорту, виховання є для них вдалою нагодою щоб продемонструвати багатий особистий досвід з окреслених питань та довести свою правоту, тим самим посилити свій авторитет та компетентність в очах навколишніх. На нашу думку, подібна тенденція є доволі тривожною, оскільки подібні поведінкові реакції досить часто носять провокативний характер та підбурюють до виникнення конфліктних ситуацій.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 147-153
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Психологічний аналіз екзистенційної визначеності у здобувачів освіти педагогічного ЗВО
Psychological analysis of existent determination in pedagogical educators
Autorzy:: Бужинська (Buzhynska), Світлана (Svitlana)
Кривошей (Kryvoshei), Кирило (Kyrylo)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2179045.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: студентський вік
екзистенційна психологія
світогляд
самопочуття
кореляційний аналіз
розвиток емоційного інтелекту.
student age
existential psychology
worldview
well-being
correlation analysis
development of emotional intelligence
Opis:: The article reveals the relevance of the study and defines its purpose. The experience of domestic and foreign scientists is highlighted, which allowed us to say that this issue is insufficiently studied. It is emphasized that the problem of studying existential certainty in student age needs special attention, because the problem of the meaning of life and its place in the world is the core that ensures the harmonious development of the learner. Accordingly, a theoretical overview of the problem of the meaning of life, the way of life of man, which involves the achievement of personal authenticity, ie the holistic realization of the individual, which is manifested in his mentality. The concepts of «existential certainty», «subjective well-being», «emotional intelligence» are revealed. A set of research methods is determined. It is established that the existential certainty on almost all scales of existentiality has average indicators, the scale «Self-transcendence» has high indicators. It is proved that the majority of respondents showed medium and low EQ results. It was found that the subjective well-being of respondents varies from high to medium. Correlation analysis of the results of the study concluded that the higher the level of existential certainty, the higher the level of emotional intelligence and subjective well-being, ie there is a direct interdependence. According to the results of the study, practical recommendations for the formation of relevant competencies and emphasis on the development of emotional intelligence of students, including exercises and tasks to improve emotional intelligence and acquire practical skills to identify emotions and skills of affective regulation. Also, art-therapeutic means of development are offered, the use of which allows to master the skills of mental self-regulation, which affects not only the increase of emotional intelligence, but also existentialism and subjective well-being. It is concluded that there is a direct relationship between existential certainty, emotional intelligence and subjective well-being, which suggests that existential certainty affects the formation of the worldview of students of pedagogical ZVO. The study of existential certainty in a crisis is seen as a research perspective.
У статті розкрито актуальність дослідження та визначено його мету. Висвітлено досвід вітчизняних та зарубіжних вчених, який дозволив стверджувати, що дане питання є недостатньо вивченим. Наголошується, що проблема вивчення екзистенційної визначеності в студентському віці потребує особливої уваги, оскільки проблема сенсу життя та його місця у світі є стрижнем, що забезпечує гармонійний розвиток здобувача освіти. Відповідно розроблено теоретичний огляд проблеми сенсу життя, способу життя людини, що передбачає досягнення особистісної автентичності, тобто цілісної реалізації особистості, що виявляється в її ментальності. Розкрито поняття «екзистенційна визначеність», «суб’єктивне благополуччя», «емоційний інтелект». Визначено комплекс методів дослідження. Встановлено, що екзистенційна визначеність практично за всіма шкалами екзистенційності має середні показники, шкала «Самотрансцендентність» має високі показники. Доведено, що більшість респондентів показали середні та низькі результати EQ. Встановлено, що суб’єктивне самопочуття респондентів коливається від високого рівня до середнього. Кореляційний аналіз результатів дослідження дозволив зробити висновок, що чим вищим є рівень екзистенційної визначеності, тим вищим є рівень емоційного інтелекту та суб’єктивного благополуччя, тобто існує пряма взаємозалежність. За результатами дослідження надані практичні рекомендації з формування відповідних компетентностей та зроблений акцент на розвитку емоційного інтелекту здобувачів освіти, зокрема запропоновані вправи та завдання для підвищення рівня емоційного інтелекту і набуття практичних навичок ідентифікації емоцій та навичок афективної регуляції. Також, запропоновані арт-терапевтичні засоби розвитку, використання яких дозволяє оволодіти навичками психічної саморегуляції, що впливає не лише на підвищення емоційного інтелекту, а й на екзистенціалізм та суб’єктивне самопочуття. Зроблено висновок про пряму залежність між екзистенційною визначеністю, емоційним інтелектом та суб’єктивним благополуччям, що говорить про те, що екзистенційна визначеність впливає на формування світогляду здобувачів освіти педагогічного ЗВО. Дослідження екзистенційної визначеності в умовах кризи розглядається як дослідницька перспектива.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 5(2); 15-23
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Проблемы перевода обсценных явлений цикла Москва кабацкая Сергея Есенина на польский язык
Obscene images in the cycle Moscow Taverns and the problems connected with translating them into Polish
Autorzy:: Borkowska, Kaja
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/651010.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: обсценная лексика
инвективная лексика
Серебряный век
Сергей Есенин
Москва кабацкая
техники перевода
obscene vocabulary
swear words
Silver Age
Sergei Yesenin
Moscow Taverns
translation techniques
Opis:: The article reviews the role of obscene vocabulary in Sergei Yesenin’s cycle Moscow Taverns, as well as the problems connected with rendering them into Polish. The material ofthe analysis, Yeseninʼs poetry, is famous for a high frequency of terms of abuse. The resultsof the examination make it possible to pinpoint certain regularities in translation transformations.The potential translation variants are shown on basis of three Polish translators’works, pertaining to different periods. Due to this, it is possible to observe the evolving attitudesto translating obscene images in Yesenin’s poetry in a diachronic perspective.
Данная статья трактует о роли обсценной лексики в цикле стихотворений Сергея Есенина Москва кабацкая. В ней также раскрываются особенности перевода такого рода лексики на польский язык. Материалом анализа стала лирика Есенина, в которой встречаются многочисленные примеры инвективных слов. Приведенный в статье широкий спектр переводческих решений позволил выявить некоторые универсальные приемы перевода обсценной лексики. В статье приводятся трансляторские варианты трех польских переводчиков, работы которых относятся к разным периодам. По этому поводу можно проанализировать меняющиеся концепции перевода обсценной лексики в цикле Москва кабацкая в диахроническом аспекте.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2017, 10
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Проблема типов психосоциального развития в период перехода от детства к взрослости
Problem typów rozwoju psychosocjalnego w okresie przejścia od dzieciństwa do dorosłości
Autorzy:: Шамне, Анжелика
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/472690.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Collegium Witelona Uczelnia Państwowa
Tematy:: the period of transition from childhood to adulthood, teenagers and young
age, subjectivity, personality, activity, type of psychosocial development, cluster analysis.
okres przejścia od dzieciństwa do dorosłości, nastolatkowo-
-młodzieżowy wiek, subiektostwo, osoba, aktywność, typ psychosocjalnego rozwoju,
analiza klasterowa.
Opis:: The article presents the results of an empirical operationalization of theoretical model of psychosocial development in the period of transition from childhood to adulthood. It is shown that individual variability of the personality – subject’s continuum makes typification of the psyche’s components and formalization of a certain development’s type (method) during adolescence. The sources of development’s variability are in the correlation of the personalit - subjectivity as different levels of psyche organization. They identify the individual patterns of genesis’s processes of subject (authorship of life), person (social subjectivity), social (social adaptation). As a result of the results generalization of diagnostic teens and young men aged from 12 to 20 (author’s technique «Psychosocial Inventory») are identified and analyzed five clusters (“internalited”, “integrated”, “dependent”, “dominant”, “alienated”). These clusters represent typical features of individual self-determination and psychosocial integration into society in the period of growing up. In the article are described the characteristics of each type of development. The clusters (groups) are also analyzed according to the criteria: 1) productive/ trouble-free (clusters “integrated”, “dominant” and “internalited”) and unproductive/ unfavorable (clusters “dependent” and “alienated”) types of psychosocial development; 2) psychosocial integration / adaptation (clusters “dominant” and “integrated”) and disintegration/disadaptability in the social world (clusters “internalited”, “dependent”, “alienated”). There are defined tasks and conditions of effective psychological support of young people (correction zone) with different types of psychosocial development (especially “internalited” (1) “dependent” (4) and “isolated” (5) types of development).
W artykule są przeanalizowane wyniki empirycznej operacjonalizacji teoretycznego modelu psychosocjalnego rozwoju w okresie przejścia od dzieciństwa do dorosłości. Pokazano, że indywidualistyczna zmienność kontinuum osoby – subiektu determinuje typizację komponentów psychiki i załatwienie pewnego typu (sposobu) rozwoju w okresie doroślenia. Źródła zmienności rozwoju polegają na współzależności osoby i subiektu jak i różnych poziomów i właściwości organizacji psychicznej. Wyznaczają one indywidualistyczne wzory procesów genezy subiektu (autorstwo życia), personogenezy (subiektywność socjalna), socjogenezy (adaptacja socjalna). Wskutek uogólniania wyników diagnostyki nastolatków 12 – 20 lat (metodyka autorska „Kwestionariusz psychospołeczny”) ujawniono i przeanalizowano pięć klasterów („internalny”, „zintegrowany”, „zależny”, „dominantowy”, „wyobcowany”). Te klastery przedstawiają typowe cechy indywidualnego samookreślenia i psychosocjalnej integracji w społeczeństwie podczas doroślenia. W artykule opisano charakterystyki każdego typu rozwoju. Klastery (grupy) również przeanalizowane są według kryteriów: 1) wydajny/pomyślny ( klastery „zintegrowany”, „dominantowy” i „internalny”) i niewydajny/niepomyślny ( klastery „zależny” i „wyobcowany”) typy psychosocjalnego rozwoju; 2) psychosocjalne zintegrowanie/ dostosowanie ( klastery „dominantowy” i „zintegrowany”) i readaptacja/ niedostosowanie do otoczenia socjalnego ( klastery „internalny”, „zależny”, „wyobcowany”). Są określone zadania i warunki skutecznej pomocy psychologicznej dla młodzieży (strefy korekcji) z różnymi typami psychosocjalnego rozwoju (zwłaszcza „internalnego” (1), „zależnego” (4) i „izolowanego” (5) typów rozwoju).
Źródło:: Zeszyty Naukowe Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej im. Witelona w Legnicy; 2014, 4, 13
1896-8333
Pojawia się w:: Zeszyty Naukowe Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej im. Witelona w Legnicy
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Попытка смены поколений партийно-советской номенклатуры как инструмент преодоления кризиса Коммунистической Партии Украины (1985–1991 гг.)
An Attempt to Change Generations in the Soviet Party Nomenclature as a Tool for Tackling the Crisis in the Communist Party of Ukraine
Autorzy:: Bojko, Oleksander
Kuzmenko, Yuliia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/30098294.pdf
Data publikacji:: 2021
Wydawca:: Uniwersytet Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
Tematy:: perestroika
Ukrainian SSR
Communist Party of Ukraine
reforms
crisis
generational change
age group
Opis:: The article aims at an in-depth analysis of the Communist Party of Ukraine crisis at the time of Perestroika (1985-1991). The consequences of the crisis are mass resignations, formation of fractions and platforms, regionalization and decentralization of party structures. Furthermore, the crisis contributes to continuing fall in authority of CPSU in general and of CPU in particular limiting its access to real levers of influence upon the transformational processes; the loss of control over the course of reforms; the growth of spontaneity, chaos and uncontrollability in the development of society. In order to overcome the crisis, the Communist Party makes an attempt at a generational change in the Soviet party nomenclature, which is supposed to significantly rejuvenate the political elite of the USSR and the Ukrainian SSR. However, the authors of the article, having analyzed archival documents, prove that in the Ukrainian SSR, a generational change does not take place, and the young cadres who come to power have no real influence. An attempt to change generations in the country's political elite fails and becomes the cause of internal political conflict.
Źródło:: Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Politologica; 2021, 26, 336; 103-120
2081-3333
Pojawia się w:: Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Politologica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Age" wg kryterium: Wszystkie pola

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język