Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "слова" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 78
Tytuł:
Features of the Word Formation of Infixes in Multi-Language System (Based on the Material of the English Language)
Особенности словообразования инфиксов в многоязычной системе (на материале английского языка)
Autorzy:
Salmanova, Shafa Majid
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/52791897.pdf
Data publikacji:
2024-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
infixes
English
languages of different groups
prefixes
suffixes
verb
ambixes
lexical and grammatical forms
semantics of the word
инфиксы
английский язык
языки разных групп
префиксы
суффиксы
глагол
амбиксисы
лексические и грамматические формы
семантика слова
Opis:
The advantage of the presented article is, first of all, the fact that it has been insufficiently researched. Moreover, both English-speaking and Russian linguists. Their names are given in the work. The essence of the matter is that infixes are extremely rare morphemes, in contrast to thoroughly studied affixes or prefixes. Accordingly, there is less distribution in a variety of lexemes. However, the choice of this topic is more reliably justified. The article’s author corrects the opinion of some linguists that infixes serve as a means of exclusively verbal word formation. Although statistically, it looks like an impeccable statement, the work provides some of the most striking, from our point of view, examples of functioning in other parts of speech in the English language – independent and auxiliary: adjectives, pronouns, interjections and particles. Nevertheless, the author, summarising the opinions of some linguists who have specifically devoted their works to this morpheme, gave examples from the language of fiction. Each time, the author indicates explicitly the importance of the infix attached to word formation. Material from various public spheres is used, such as dialogues in colloquial and fiction speeches, sports reports, onomastics, etc. A small article succinctly and concisely reflects the theoretical part, supported by concrete examples.
Достоинством представленной статьи является, прежде всего, то, что она недостаточно исследована. Причем как англоязычными, так и русскими лингвистами. Их имена приведены в работе. Суть дела в том, что инфиксы являются чрезвычайно редкими морфемами, в отличие от тщательно изученных аффиксов или приставок. Соответственно, наблюдается меньшее распространение разнообразных лексем. Но тем достовернее оправдан выбор этой темы. Автор статьи корректирует мнение некоторых лингвистов о том, что инфиксы служат средством исключительно словообразования. Хоть статистически это и выглядит безупречным высказыванием, тем не менее в работе приведены одни из наиболее ярких, с нашей точки зрения, примеров функционирования других частей речи в английском языке – самостоятельных и вспомогательных: прилагательных, местоимений, междометий и частиц. Тем не менее автор, обобщив мнения некоторых лингвистов, специально посвятивших свои труды этой морфеме, привел примеры из языка художественной литературы. Каждый раз автор конкретно указывает, какое значение инфикс придает словообразованию. Примечательно, что использован материал из различных общественных сфер, например, диалоги в разговорной и художественной речи, спортивные репортажи, ономастика и т. д. Небольшая статья в то же время сжато и лаконично отражает теоретическую часть, подкрепленную конкретными примерами.
Źródło:
Studia Orientalne; 2024, 1(29); 71-82
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Conflict between freedom of expression and freedom of religion. The ECHR case of Rabczewska v. Poland, 8257/13. An approving commentary
Konflikt między wolnością słowa a wolnością religijną. Sprawa Rabczewska v. Polska, skarga nr 8257/13. Glosa aprobująca
Конфликт между свободой слова и свободой вероисповедания. Дело Рабчевска против Польши, жалоба № 8257/13. Одобрительный научный комментарий
Конфлікт між свободою слова та релігійною свободою. Справа Рабчевська проти Польщі, заява № 8257/13. Cхвалюючий коментар
Autorzy:
Zawiślak, Michał
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33362104.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
богохульство
релігійні почуття
свобода слова
релігійна свобода
религиозные чувства
свобода вероисповедания
blasphemy
religious feelings
freedom of speech
religious freedom
freedom of expression
bluźnierstwo
uczucia religijne
wolność słowa
wolność religijna
Opis:
Ocena dokonana przez ETPC, w myśl której sądy krajowe nie oceniły, czy wypowiedzi skarżącej mogły wzbudzić uzasadnione oburzenie lub czy miały one charakter podżegania do nienawiści albo w inny sposób zakłócania pokoju i tolerancji religijnej w Polsce, ma kluczowe znaczenie w kontekście glosowanego wyroku. ETPC słusznie orzekł, że grupa religijna musi tolerować zaprzeczanie przez innych jej przekonaniom religijnym, a nawet propagowanie przez innych doktryn wrogich ich wierze, o ile kwestionowane wypowiedzi nie nawołują do nienawiści lub nietolerancji religijnej. Wobec braku definicji prawnej trudno ocenić społeczną szkodliwość czynu. Trybunał stwierdził, że ochrona uczuć religijnych jest nieskuteczna i nieadekwatna do stopnia zniewagi czynu zabronionego, tym samym uznał istniejący od lat w polskim prawie karnym problem ze stopniowaniem społecznej szkodliwości czynu. Polska naruszyła art. 10 Konwencji, gdyż sądy krajowe nie dokonały rzetelnej oceny społecznej szkodliwości czynu.
The ECHR statement that the domestic courts did not assess whether the applicant’s statements had been capable of arousing legitimate indignation or whether they were of a nature to incite to hatred or otherwise disturb religious peace and tolerance in Poland is of key importance considering the judgment under review. ECHR rightly ruled that a religious group must tolerate the denial by others of their religious beliefs and even the propagation by others of doctrines hostile to their faith, as long as the statements in question do not incite to hatred or religious intolerance. In the absence of a legal definition, it is difficult to assess the social harmfulness of an act. The Court has recognised the issue that has existed for years in Polish criminal law – that the protection of religious feelings is ineffective and inadequate to the degree of the insulting nature of the criminal act. Poland violated Article 10 of the Convention, as the national courts failed to make a fair assessment of the social harmfulness of the act.
Оцінка ЄСПЛ, згідно якої національні суди не оцінили, чи могли заяви заявника викликати обґрунтоване обурення або чи мали вони характер підбурювання до ненависті чи іншим чином порушували мир і релігійну терпимість у Польщі, має вирішальне значення в контексті рішення, що переглядається. ЄСПЛ справедливо постановив, що релігійна група повинна терпимо ставитися до заперечення іншими її релігійних переконань і навіть до поширення іншими доктрин, ворожих їхній вірі, якщо оскаржувані висловлювання не розпалюють релігійну ненависть або брак толерантності. За відсутності легального визначення важко оцінити суспільну шкоду діяння. Суд визнав, що захист релігійних почуттів є неефективним і неадекватним ступеню правопорушення забороненого діяння, тим самим визнавши проблему, яка роками існувала в польському кримінальному праві з градацією суспільної шкідливості діяння. Польща порушила статтю 10 Конвенції, оскільки національні суди не дали справедливої оцінки суспільної шкідливості діяння.
Оценка Европейским судом по правам человека (ЕСПЧ) того, что национальные суды не оценили, могли ли высказывания заявителя вызвать обоснованное негодование, носили ли они характер подстрекательства к ненависти или иным образом нарушали мир и религиозную толерантность в Польше, имеет решающее значение в контексте рассматриваемого постановления. ЕСПЧ справедливо постановил, что религиозная группа должна терпимо относиться к отрицанию другими лицами ее религиозных убеждений и даже к распространению другими лицами доктрин, враждебных ее вере, если оспариваемые высказывания не возбуждают ненависть или религиозную нетолерантность. В силу отсутствия юридического определения, трудно оценить общественную опасность деяния. Суд пришел к выводу, что защита религиозных чувств неэффективна и неадекватна степени оскорбления запрещенного деяния, тем самым признав существующую в течение многих лет в польском уголовном праве проблему с градацией общественной опасности деяния. Польша нарушила статью 10 Конвенции, поскольку национальные суды не смогли дать справедливую оценку общественной опасности деяния.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 217-229
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
International human rights law in the era of digital disinformation and propaganda: case studies from Myanmar and Ukraine
Prawo międzynarodowe praw człowieka w dobie cyfrowej dezinformacji i propagandy. Analiza przypadków Mjanmy i Ukrainy
Международное право в области прав человека в эпоху цифровой дезинформации и пропаганды. Анализ примеров из опыта Мьянмы и Украины
Міжнародне право прав людини в епоху цифрової дезінформації та пропаганди. Анализ на прикладі М’янми та України
Autorzy:
Balcerzak, Michał
Kapelańska-Pręgowska, Julia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33510007.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
свобода слова
дезінформація
пропаганда
М’янма
Україна
права людини
дезинформация
Мьянма
Украина
права человека
wolność słowa
dezinformacja
propoaganda
Mjanma
Ukraina
prawa człowieka
freedom of expression
disinformation
propaganda
Myanmar
Ukraine
human rights
Opis:
Today, more than ever, the Internet and social media have become our primary sources of information, offering us a window to the world. However, this freedom to access and disseminate information has negative consequences, as it allows for a rapid spread of disinformation, propaganda, and hate speech. From the perspective of international human rights law, questions arise regarding the obligations and responsibilities of states. In this discussion, the authors argue that one of the primary tasks of states is to take necessary and appropriate measures to simultaneously protect the freedom of expression and prevent the spread of propaganda and disinformation. Balancing these conflicting interests is a complex challenge. To better understand them, the authors analyse selected examples from international and domestic jurisprudence and practice, such as the Rohingya genocide in Myanmar and the war in Ukraine. These cases serve to illustrate how state-sponsored propaganda and disinformation can lead to violence and result in grave human rights violations.
Интернет и социальные сети стали для нас основными источниками информации, открыв нам окно в мир. Однако свобода доступа к информации и возможность ее распространения влекут за собой негативные последствия в виде быстрого распространения дезинформации, пропаганды и языка вражды. С точки зрения международного права в области прав человека возникают вопросы об обязанностях и ответственности государств. В данной статье авторы утверждают, что в обязанности государств входит принятие необходимых и надлежащих мер как для защиты свободы выражения мнений, так и для предотвращения распространения пропаганды и дезинформации. Разграничение между защищаемой речью и речью, выходящей за допустимые пределы свободы выражения мнений, не всегда очевидно и может представлять определенную сложность. Чтобы лучше понять эти вопросы, авторы сосредоточились на анализе двух примеров – геноцида мусульманского меньшинства рохинджа в Мьянме и войны в Украине. Они наглядно показывают, как государственная пропаганда и дезинформация могут приводить к насилию и серьезным нарушениям прав человека.
Інтернет та соціальні мережі стали нашими основними джерелами інформації, відкриваючи вікно у світ. Однак свобода доступу до інформації та легкість її поширення призводить до негативних наслідків у вигляді швидкого поширення дезінформації, пропаганди та мови ворожнечі. З точки зору міжнародного права прав людини виникають питання щодо обов’язків та відповідальності держав. У цій статті автори стверджують, що саме на державах лежить відповідальність за вжиття необхідних і належних заходів як для захисту свободи вираження поглядів, так і для запобігання поширенню пропаганди та дезінформації. Різниця між захищеним мовленням і мовленням, яке перевищує допустимі межі свободи вираження поглядів, не завжди очевидна і може бути складною. Щоб краще зрозуміти ці питання, автори зосереджуються на аналізі двох прикладів, а саме геноциду мусульманської меншини Рохінджа в М’янмі та війни в Україні. Вони ілюструють, як державна пропаганда та дезінформація можуть призвести до насильства та серйозних порушень прав людини.
Internet i media społecznościowe stały się naszymi głównymi źródłami informacji, otwierając nam okno na świat. Jednak wolność dostępu do informacji i łatwość jej rozpowszechniania niesie ze sobą negatywne konsekwencje w postaci szybkiego rozprzestrzeniania się dezinformacji, propagandy i mowy nienawiści. Z perspektywy prawa międzynarodowego praw człowieka pojawiają się pytania dotyczące obowiązków i odpowiedzialności państw. W niniejszym artykule autorzy argumentują, że zadaniem państw jest podjęcie niezbędnych i odpowiednich działań zarówno w celu ochrony wolności wypowiedzi, jak i zapobiegania rozprzestrzenianiu się propagandy i dezinformacji. Rozróżnienie wypowiedzi podlegających ochronie od tych przekraczających dopuszczalne granice wolności słowa niekoniecznie jest oczywiste i może stanowić trudne wyzwanie. Aby lepiej zrozumieć te kwestie, autorzy koncentrują się na analizie dwóch przykładów, tj. ludobójstwa muzułmańskiej mniejszości Rohingya w Mjanmie oraz wojny w Ukrainie. Stanowią one ilustrację tego, jak państwowa propaganda i dezinformacja mogą prowadzić do przemocy i poważnych naruszeń praw człowieka.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 7-26
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Tendency to Syntagmatic Expansion of the Generating Base in Bilingual Children
Тенденция к синтагматическому расширению производящей базы у двуязычных детей
Autorzy:
Sobor, Aida Burzu
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28849579.pdf
Data publikacji:
2023-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
illiterate use of word forms
simultaneous words
both complex and derivative
Azerbaijani migrant families
inflection
synonymous usual word
opener
gatira hanger (guitar hook)
printer (stapler)
tow truck (car towing)
rejecting (bookshelf)
fan (trailer hitch)
meat grinder
неграмотное употребление словоформ
одновременные слова
сложные и производные слова
семьи азербайджанских мигрантов
словоизменение
синонимичное обычное слово
открывалка
вешалка для гитары
принтер
эвакуатор
книжная полка
вентилятор
мясорубка
Opis:
The difference between children’s innovations and the occasionalism of artistic and adult everyday speech lies, first of all, in their “simultaneity”, close connection with the objective situation and the child’s specific activity. While working in German schools, we often observed that children from Azerbaijani migrant families also tend to use regular and ordinary types of word – and form formation instead of irregular and rarer ones. Foreign children’s illiterate use of word forms testifies, first of all, to the meta-communicative and stylistic competence of the younger schoolchild that is being formed on their part. Indeed, the generalisation of grammatical form is not alien to the modern German language. The use of these kinds of words in the speech of foreign children is mainly because, at their young age, they cannot correctly identify individual word-building elements with the help of which one word or another is formed. With all the striving of foreign-speaking children to streamline the language system in some way convenient for them, to make it “correct”, they themselves cannot avoid paradoxes.
Отличие детских новшеств от окказионализма художественной и повседневной речи взрослых заключается, прежде всего, в их „одновременности”, тесной связи с объективной ситуацией и конкретной деятельностью ребенка. Часто, работая в немецких школах, мы наблюдали, что дети из семей азербайджанских мигрантов также склонны использовать регулярные и обыденные типы словообразования вместо неправильных и более редких. Неграмотное употребление словоформ иностранными детьми свидетельствует, прежде всего, о формируемой с их стороны метакоммуникативной и стилистической компетентности младшего школьника. Действительно, обобщение грамматической формы не чуждо современному немецкому языку. Использование такого рода слов в речи иностранных детей в основном связано с тем, что в своем юном возрасте они еще не способны правильно идентифицировать отдельные словообразовательные элементы, с помощью которых образуется то или иное слово. При всем стремлении иноязычных детей упорядочить языковую систему каким-то удобным для них образом, сделать ее „правильной”, они сами не могут избежать парадоксов.
Źródło:
Studia Orientalne; 2023, 3(27); 79-91
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Turkic Borrowings in Russian
Тюркские заимствования в русском языке
Autorzy:
Yusufkhanova, Nargiz Ali
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28850616.pdf
Data publikacji:
2023-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Turkisms
borrowed words
mutual influence of languages
languages of different systems
related words
structural and semantic features
functioning
тюркизмы
заимствованные слова
взаимовлияние языков
языки разных систем
родственные слова
структурно-семантические особенности
функционирование
Opis:
The vocabulary of any functioning language consists of original and borrowed words. The Russian language is no exception. Turkic borrowings form a significant layer of the vocabulary of the Russian language, filling it with meanings that are of great scientific interest both in philological terms and as a subject for ethnographic and historical research. In order to more accurately define the boundaries of the term “Turkism”, corresponding to the true origin of words, all Turkisms are divided into primordial and historical. The connection of languages of different systems is a historical process based on historical, cultural and interstate relations, scientific and technological progress, the development of scientific areas, etc. The mutual influence of languages is an integral part of the historical, cultural, political and sociological process. Thus, the language reflects emerging innovations and enriches itself by borrowing words from other languages. The vocabulary of any functioning language is made up of native and borrowed words. The Russian language is no exception. Turkic borrowings form a significant layer of the vocabulary of the Russian language, filling it with meanings that are of great scientific interest not only in philological terms but also as a subject for ethnographic and historical research. The connection between the Russian and Turkic peoples that arose since ancient times, their close contact, due to territorial proximity and the vital need to maintain trade and economic relations, demanded from the peoples who speak these languages a practical knowledge of the languages of their neighbours.
Словарный запас любого функционирующего языка состоит из оригинальных и заимствованных слов. Русский язык не является исключением. Тюркские заимствования образуют значительный пласт лексики русского языка, наполняя его значениями, представляющими большой научный интерес как в филологическом плане, так и в качестве предмета этнографических и исторических исследований. Для того чтобы более точно определить границы термина “тюркизм”, соответствующие истинному происхождению слов, все тюркизмы делятся на исконные и исторические. Соединение языков разных систем – это исторический процесс, основанный на исторических, культурных и межгосударственных связях, научно-техническом прогрессе, развитии научных направлений и т.д. Взаимовлияние языков является неотъемлемой частью исторического, культурного, политического и социологического процесса. Таким образом, язык отражает появляющиеся инновации и обогащается за счет заимствования слов из других языков. Словарный запас любого функционирующего языка состоит из родных и заимствованных слов. Русский язык не является исключением. Тюркские заимствования образуют значительный пласт лексики русского языка, наполняя его значениями, представляющими большой научный интерес не только в филологическом плане, но и как предмет этнографических и исторических исследований. Связь между русским и тюркским народами, возникшая с древних времен, их тесный контакт, обусловленный территориальной близостью и жизненной необходимостью поддерживать торгово-экономические отношения, требовали от народов, говорящих на этих языках, практического знания языков своих соседей.
Źródło:
Studia Orientalne; 2023, 3(27); 71-78
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
К вопросу о параллели литовских слов 'eržilas', 'arklys' и древнерусского слова 'орь'
On the issue of parallels between the Lithuanian words ‘eržilas’,’arklys’ and the Old Russian word ‘or’
O paraleli litewskich wyrazów eržilas, arklys i staroruskiego wyrazu or
Autorzy:
Siniova, Olga
Iordani, Natalija
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/34656183.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
Tematy:
этимология
лексическая семантика
историческая лексикология
литовский язык
etymology
historical lexicology
lexical semantics
Lithuanian language
etymologia
semantyka leksykalna
leksykologia historyczna
język litewski
Opis:
Статья посвящена вопросу этимологии древнерусского слова орь и описанию его параллелей в литовском языке. По результатам анализа этимологических и толковых словарей русского и литовского языков, прокомментированы точки зрения о семантике и происхождении возводимых к орь слов. Особое внимание уделено примерам из русских говоров и контекстам, встречающимся в древнерусских и старолитовских источниках, в которых фиксируется исследуемая лексема; в статье представлены новые примеры со словом орь из древних письменных памятников. Выделенные особенности семантики позволили соотнести слова орь и орити (с#) с опорой на сохранившиеся в его семантической структуре компоненты значения ʽпохотливый’, а также в словах литовского языка, восходящих к тому же корню, что и существительное орь; выделены общие для этих образований семы.
This article is devoted to the etymology of the Old Russian word ‘or’ and the description of its parallels in the Lithuanian language. Based on the results of an analysis of etymological and explanatory dictionaries of the Russian and Lithuanian languages, the semantics and origin of words related to ‘or’ are described. Special attention is paid to contexts with the word ‘or’ found in Old Russian and Lithuanian texts and Russian dialects. The article presents new usages of the word ‘or’ from Old Russian and manuscripts. The highlighted features of semantics made it possible to find the derivational base of the word ‘or’ based on the semes preserved in its semantic structure, as well as in words of the Lithuanian language that go back to the same root as the noun ‘or’; seemes common to these formations are highlighted.
Artykuł jest poświęcony zagadnieniu etymologii staroruskiego słowa „орь” oraz opisowi jego analogiom w języku litewskim. Na podstawie wyników analizy słowników języka rosyjskiego i litewskiego (oraz etymologicznych), są komentowane poglądy na semantykę i genezę wyrazów zbudowanych na „орь”. Szczególną uwagę zwrócono na przykłady z gwar rosyjskich oraz kilka kontekstów znalezionych w źródłach staroruskich, w których został zapisany badany leksem; w artykule przedstawiono nowe przykłady słowa „орь” ze starożytnych zabytków pisanych. Wyróżnione cechy semantyki pozwoliły ustalić podstawę wytwórczą wyrazu „орь” w oparciu o składowe znaczeniowe zachowane w jego strukturze semantycznej, a także w słowach języka litewskiego sięgających tego samego rdzenia co rzeczownik „орь”; zaznaczone wspólne dla znaczeń tych tworów.
Źródło:
Językoznawstwo; 2023, 19, 2; 117-132
1897-0389
2391-5137
Pojawia się w:
Językoznawstwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Періодизація московсько-української війни ХХІ ст. і ймовірні сценарії її розвитку й завершення
Periodization of the great Moscow-Ukrainian War in the XXI century and probable scenarios of its development and completion
Autorzy:
Ховрич, Сергій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28407843.pdf
Data publikacji:
2023-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
periodization
Moscow-Ukrainian war
mutiny
UN
NATO
слова: періодизація
московсько-українська
війна
заколот
ООН
НАТО
Opis:
Зазначено, що наукова періодизація дозволяє досліднику визначити хронологію подій, означити суть проблеми, сформувати певне уявлення про об’єкт дослідження, від чого залежать результати розвідки. Мета дослідження: охарактеризувати суть сучасної московсько-української війни (триває з 2014 р.) і сформулювати авторські варіанти наукової періодизації та прогнози щодо завершення цієї війни. Розвідка ґрунтується на системному підході. У дослідженні автор використав метод періодизації історичного процесу, а також загальнонауковий (історичний підхід) і спеціально-наукові історичні (порівняльно-історичний, ретроспективний, типологічний) методи. Під час опису сценаріїв завершення війни широко використано метод теоретичного моделювання. Зроблений акцент на тому, що будь-яка періодизація повинна відповідати певним критеріям (наприклад, при її складанні має бути врахований світовий контекст). Для глибшого розуміння проблеми проведено відповідні історичні паралелі. Виокремлено й охарактеризовано оприлюднені деякими науковцями варіанти періодизації московсько-української війни. Здійснено критичний аналіз терміну «АТО», а також оціненно його вплив на розвиток історичної думки. Запропоновано кілька авторських варіантів періодизації цієї війни: «детальний» і «оптимальний». Сформульова но й систематизова но різноманітні варіанти завершення названої війни, а також її наслідки в контексті майбутніх міжнародних відносин. Оцінено вплив, зокрема, «дивного» військового заколоту (червень 2023 р.) на суспільно-політичну ситуацію в Московії (історична назва: РФ), що дозволило автору сформулювати деякі ймовірні сценарії закінчення даної війни.
The study aims to characterize the essence and content of the ongoing Moscow-Ukrainian war since 2014, providing the author’s options for scientific periodization and forecasts for its conclusion. The research methodology adopts a systematic approach, relying on the method of periodization in historical analysis. General scientific methods, such as historical and logical approaches, along with specific scientific historical methods like comparative-historical and retrospective analyses, are employed. The method of theoretical modeling is extensively used to describe potential scenarios for the war’s end. The study emphasizes that any periodization should meet specific criteria, like the global context. Historical parallels are drawn to enhance the understanding of the problem, and various options for the periodization of the MoscowUkrainian war proposed by other scholars are critically analyzed. The term “ATO” (Anti-Terrorist Operation) is subject to a critical analysis, assessing its impact on historical thought about the conflict. The author presents several options for the periodization of the war, categorized as “detailed” and “optimal.” The study also formulates and systematizes various scenarios for ending the war and explores its potential consequences in the context of future international relations. The research assesses the influence of the “strange” military mutiny in June 2023 on the socio-political situation in Muscovy (historical name for the Russian Federation). This assessment allows the author to formulate probable scenarios for the war’s conclusion.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2023, 2, 2; 33-46
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Польская издательская политика на примере перевода русской прозы «нулевых»
Polska polityka wydawnicza na przykładzie tłumaczeń prozy rosyjskiej lat zerowych
Polish publishing policy on the example of the translations of Russian prose of the 2000’s
Autorzy:
Ermashova, Irina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38591779.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:
слова
издательство
проза
«нулевые»
политика
влияние
wydawnictwo
proza
lata zerowe
polityka
wpływ
publishing house
prose
2000’s
publishing policy
influence
Opis:
Основной темой статьи является влияние издательских произведений на рецепцию русской прозы «новых» лет в Польше. В какой степени и почему за это время изменилось отношение к этой литературе? Выбор первой декады века не случаен. По мнению различных специалистов (культурных, экономических, политических и др.), это была небольшая эпоха некоего мирного сосуществования России с внешним миром, своеобразная перезагрузка, обнуление, перерыв между политическими напряжениями, период выхода из изоляции и стремления в западный контекст. Однако интерес был взаимным. Многие страны, в том числе Польша, хотели познакомиться со сложной, многоукладной страной через литературу.
In my article I will mainly focus on the influence of publishing policy on the reception of Russian prose of the 2000’s (проза “нулевых”) in Poland. How much, how and why did the reception of the literature change during that period? The choice of the first decade of the century is not accidental. According to various experts (cultural, economic, political, etc.), this was a small era of a kind of peaceful coexistence between Russia and the outside world, a kind of restart, zeroing, an interval of detente between political tensions, a period of emerging from Russia’s isolation and a desire to fit into the Western context. However, the interest was mutual. Many countries, including Poland, wanted through literature, which at that time was perceived as a “documentary”, to get acquainted with a complex multi-structured country again.
Głównym tematem artykułu jest wpływ polityki wydawniczej na recepcję prozy rosyjskiej lat zerowych (проза „нулевых”) w Polsce. W jakim stopniu i dlaczego zmienił się odbiór tej literatury w tym okresie? Wybór pierwszej dekady stulecia nie jest przypadkowy. Według różnych ekspertów (kulturowych, ekonomicznych, politycznych itp.) była to mała epoka pewnego rodzaju pokojowego współistnienia Rosji ze światem zewnętrznym, rodzaj restartu, zerowania, przerwy między napięciami politycznymi, okres wychodzenia z rosyjskiej izolacji i chęci wpasowania się w kontekst zachodni. Jednak zainteresowanie było obustronne. Wiele krajów, m.in. Polska, chciało poprzez literaturę ponownie zapoznać się ze złożonym, wielostrukturowym krajem.
Źródło:
Przekłady Literatur Słowiańskich; 2023, 13; 1-17
1899-9417
2353-9763
Pojawia się w:
Przekłady Literatur Słowiańskich
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wyzwania XXI wieku na kartach leksykografii
The challenges of the 21st century in the pages of lexicography
Вызовы XXI века на страницах лексикографии
Autorzy:
Białek, Ewa Jadwiga
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/20311522.pdf
Data publikacji:
2022-09-03
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
внеязыковая действительность
язык
лексикография
частотность слова
неологизм
заимствование
rzeczywistość pozajęzykowa
język
leksykografia
frekwencja wyrazu
neologizm
zapożyczenie
extra-linguistic reality
language
lexicography
word frequency
neologism
borrowing
Opis:
Artykuł jest poświęcony wybranej leksyce języka rosyjskiego i polskiego, której częstość użycia we współczesnych tekstach wzrasta. Autor badania zwraca uwagę na różne relacje między językiem a rzeczywistością: język jako odbicie rzeczywistości, język jako narzędzie jej interpretacji oraz kreacji. W pracy zostały omówione takie pary słów, jak вызов / wyzwanie, хаб / hub, гуманитарный / humanitarny, гибридный / hybrydowy, słowo абьюз, derywaty z komponentem кибер oraz ich polskie odpowiedniki, a także kolokacje.
Статья посвящена избранной лексике русского и польского языков, частотность употребления которой в современных текстах возрастает. Автор исследования обращает внимание на разные отношения между языком и действительностью: язык как отражение действительности, язык как инструмент ее интерпретации и создания. В статье рассматриваются такие пары слов, как вызов / wyzwanie, хаб / hub, гуманитарный / humanitarny, гибридный / hybrydowy, cлово абьюз, дериваты с компонентом кибер и их польские эквиваленты, а также коллокации.
The aim of this article is to present a selected lexis of Russian and Polish languages, which is increasingly used in contemporary texts. The author of the study pays attention to the various relations between language and reality: language as a reflection of reality, language as a tool for its interpretation and creation. The paper discusses such pairs of words as вызов / wyzwanie, хаб / hub, гуманитарный / humanitarny, гибридный / hybrydowy, the word абьюз, derivatives with the component кибер and their Polish equivalents, as well as collocations.
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2022, 3 (179); 27-44
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Актуальність створення мотиваційного словника юридичної лексики
Actuality of creating a motivative dictionary of legal vocabulary
Autorzy:
Царьова (Tsareva), Ірина (Iryna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177490.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
асоціативний експеримент
внутрішня
форма слова
мотивація
мотиваційні асоціації
мотиваційний аналіз
мотиваційний потенціал
юридична лексика
associative experiment
internal word form
motivation
motivational associations
motivational analysis
motivational potential
legal vocabulary
Opis:
The article is devoted to the concept of creating a motivational dictionary of modern Ukrainian legal vocabulary, which is a lexicographic description of motivational associations generated by a word during its perception and semantization and obtained as a result of a directed associative experiment. This article presents a psycholinguistic study that motivatedness is understood as the property of a word, which allows realizing the conditionality of the connection meaning (the content) and the sound shape of the word (expression) on the basis of the correlation of the word with the linguistic, extra-linguistic reality and mental categories. Definition of classification parameters of the concept of motivation (motivatedness) applied for terminology research and development of methodological principles of the motivation research of terminology vocabulary. The role of the associative experiment in studying the potential of the word motivation is fundamental, since it is the associative experiment that allows the legal researcher to identify the comprehension, awareness by the native speakers of the motivational associativity of the lexical units of the modern Ukrainian legal text, to move from observing and analyzing the motivational activity of a limited number of words to a systematic study of the potential of the whole lexical array of language, thereby providing valuable material for lek a sycographic and theoretical description of the motivation of words, because the experimental data, determining the degree of manifestation of motivational nature, make it possible to classify lexical units into motivated and unmotivated, highly motivated and weakly motivated ones, reveal the existence of motivational-associative stereotypes or their absence, the ratio of the motivationalassociative standard and deviations from it. With the help of materials obtained using an associative experiment, the development of the word motivation, the similarity or difference of its modern formal-semantic interpretation can be revealed. In modern linguistics, it is commonly accepted that words (meaning of words) are motivated, depending on the preservation of the internal form of the word.
У статті розглянуто концепцію створення мотиваційного словника сучасної української юридичної лексики, що є лексикографічним описом мотиваційних асоціацій, що породжуються словом при його сприйнятті, семантизації та отриманих у результаті спрямованого асоціативного експерименту. Роль асоціативного експерименту у вивченні потенціалу мотивованості слова є основоположною, так як саме асоціативний експеримент дозволяє досліднику юридичної мови виявити осмислення, усвідомлення носіями мови мотиваційної асоціативності лексичних одиниць сучасного українського юридичного тексту, перейти від спостереження і аналізу мотиваційної активності обмеженого числа слів до системного дослідження потенціалу всього лексичного масиву мови, надаючи тим самим цінний матеріал для лексикографічного і теоретичного опису мотивованості слів, бо показники експерименту, визначаючи градуальний характер вияву мотиваційності, дають можливість класифікувати лексичні одиниці на мотивовані та невмотивовані, сильно мотивовані і слабко мотивовані, виявляють існування мотиваційно-асоціативних стереотипів або їх відсутність, співвідношення мотиваційно-асоціативного стандарту і відхилення від нього. За допомогою матеріалів, отриманих з використанням асоціативного експерименту, може бути розкрито розвиток мотивованості слова, схожість або відмінність його сучасної формально-семантичної інтерпретації.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 49-57
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Кто «придумал» крамбамбули и его название? – Об извилистых словесных путях и широко игнорируемом процессе словообразования
Autorzy:
Hentschel, Gerd
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2049986.pdf
Data publikacji:
2022-01-25
Wydawca:
Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu. Wydawnictwo UMK
Tematy:
языковые контакты
заимствованные слова
этимология
правило Алефа-Бета
language contact
lexical borrowings
Etymology
the Aleph-Beth-rule
Opis:
В данной статье речь идёт об истории названия спиртного напитка, появившегося на свет в Гданьске, в основанной голландцами в конце XVI века винокурне. При этом его название, Krambambuli, встречается в немецком языке только с середины XVIII века; в польском, русском и голландском оно в схожей форме появляется несколько позже. Сам напиток некоторые сегодня считают чисто белорусским. Есть свидетельства о том, что это название активно продвигалось в студенческих братствах немецких университетов XIX века, что сопровождалось его распространением в качестве обозначения спиртных напитков любого рода. Этимология слова на сегодняшний день разрешена только частично, а именно лишь по отношению к элементу kram-. В статье показывается, как с помощью «поэтического» правила словообразования, о котором известно уже несколько десятилетий, но которому практически не придаётся значение, можно объяснить происхождение слова. Немецко-польские языковые контакты могли вместе с тем с самого начала сыграть в этой истории определённую роль, которая вследствие запутанных путей нашего слова из немецкого в русский, оттуда опять в польский, а затем оттуда и в белорусский, со временем утратила свою прозрачность.
The contribution is about the history of a designation for a liqueur that was first produced by a distillery founded by the Dutch in Danzig at the end of the sixteenth century. However, the liqueur’s name Krambambuli only first appeared in German in the mid-eighteenth century and somewhat later in a similar form in Polish, Russian and Dutch. Today, some consider the liqueur typically Belarusian. Evidence shows that the name made a career for itself in student fraternities at German universities during the nineteenth century and was simultaneously expanded to become a designation for various kinds of alcoholic beverages. The etymology of the word has only been partially solved satisfactorily: to kram-. It will be shown how the emergence of the word can be explained with a “poetic” rule for word formation that has been known for decades but rarely heeded. German-Polish language contact might have played a role from the very beginning, but this becomes opaque along the word’s later winding path: from German into Russian back into Polish and then, from the latter into Belarusian.
Źródło:
Linguistica Copernicana; 2022, 18; 29-43
2080-1068
2391-7768
Pojawia się w:
Linguistica Copernicana
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Мастацкая канцэптасфера як анталагічная перадумова і экзістэнцыйны праект нацыянальнага прыгожага пісьменства
The Artistic conceptosphere as an ontological precondicion and an existential project of national literature
Koncepcja artystyczna jako warunek ontologiczny i projekt egzystencjalny literatury narodowej
Autorzy:
Shauliakova-Barzenka, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/29521007.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Białorutenistyki
Tematy:
concept
conceptosphere
national literature
Belarussian literature
metasystem
axiological valence of the concept
koncept
konceptosfera
literatura narodowa
literatura białoruska
wartościowość aksjologiczna
канцэпт
канцэптасфера
нацыянальнае мастацтва слова
беларуская літаратура
метасістэма
аксіялагічная валентнасць канцэпта
Opis:
Literature as an aesthetic “bundle” of culture, a way of pronouncing the worldview in a verbal image fixes its own ontology in the form of a conceptual sphere. One of the fundamental parameters of the literary concept is defined axiological valence as a historically and culturally conditioned ability to be a multidimensional exponent of worldview ideas, components of this worldview, values, etc.; we propose a typology of literary concepts as a hierarchy of universal, national, general literary, and individual units. The basic parameters of the conceptual sphere of national literature are defined historicity, ontology, polyphony, end ethno-cultural marking. The conceptosphere of nationsl literatures consoledates the results of general literary evolution and new artistic phenomena, as well as appearing as a space for the preservation and generation of concepts.
Literatura jako estetyczny „zakrzep” kultury, sposób wymawiania światopoglądu w obrazie werbalnym utrwala własną ontologię w formie sfery pojęciowej. Jednym z podstawowych parametrów pojęcia „koncept literacki” jest wartościowość aksjologiczna jako historycznie i kulturowo uwarunkowana zdolność do bycia wielowymiarowym wykładnikiem idei światopoglądowych, składników światopoglądu, wartości itp.; Autorka proponuje typologię pojęć literackich jako hierarchię powszechnych, narodowych, ogólnych, jednostkowych jednostek literackich. Podstawowymi parametrami sfery pojęciowej literatury narodowej są zdefiniowane historyczność, ontologia, polifonia, znakowanie etno-kulturowe. Konceptosfera literatury narodowej konsoliduje wyniki ogólnej ewolucji literackiej i nowych zjawisk artystycznych, jawi się jako przestrzeń do utrwalania i generowania pojęć.
Мастацкая славеснасць як эстэтычны “згустак” культуры, спосаб прамаўлення светапогляду і светаадчування ў славесным вобразе замацоўвае ўласную анталогію ў выглядзе канцэптасферы. Адным з асноватворных параметраў літаратурна-мастацкага канцэпта вызначана аксіялагічная валентнасць як гістарычна і культурна абумоўленая здольнасць быць шматмерным выразнікам светапоглядных ідэй, кампанентаў светаадчування, каштоўнасцяў і г. д.; прапанавана тыпалогія літаратурных канцэптаў як іерархіі ўніверсальных, агульнанацыянальных, агульналітаратурных, індывідуальна-аўтарскіх адзінак. Базавымі параметрамі канцэптасферы мастацкай літаратуры вызначаны гістарычнасць, анталагічнасць, паліфанічнасць, нацыянальная (этнакультурная) маркіраванасць. Мастацкая канцэптасфера кансалідуе вынікі агульналітаратурнай эвалюцыі і новыя мастацкія феномены, паўстае прасторай захавання і генерыравання канцэптаў.
Źródło:
Acta Albaruthenica; 2022, 22; 269-283
1898-8091
Pojawia się w:
Acta Albaruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Методологічні аспекти розуміння верховенства права в Україні
Methodological Aspects of Understanding the Rule of Law in Ukraine
Autorzy:
Бурдоносова (Burdonosova), Марина (Maryna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2187867.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
основоположні принципи права
верховенство
справедливість
рівність перед законом
методологія викладання
свобода слова
права людини
та громадянина
fundamental principles of law
rule of law
justice
equality before the law
teaching methodology
human and civil rights
freedom of speech
Opis:
The ideal of the rule of law has long been an essential component of international legal instruments, especially on human and civil rights and freedoms. Modern realities of 2022 remind the world that without the rule of law at all political and legal levels and in all countries, the world can return to the barbaric way of resolving conflicts “who is stronger, that’s who is right”. The author`s experience of teaching of the discipline “Methodology of application and interpretation of the rule of law” for students of “Master” degree, shows some difficulties in students’ understanding of such a complex phenomenon as “rule of law”. In order to simplify its understanding at the initial stage of study, it proved methodologically appropriate, using the method of structural-genetic analysis and synthesis, to depict the rule of law as a pyramid consisting of principles and elements already studied by junior students. In this way, students systematize knowledge, focus on important aspects of already learned material and realize the need for acquired knowledge, “including” them into new material. One of the leading places is given to the principle of the rule of law in the Constitution of Ukraine (Article 8). Despite the acquisition of the rule of law as a global ideal, its concept, according to many Western jurists, still remains “essentially controversial”. The author presents a visual image of the rule of law, adapted to the Romano-Germanic legal family in the translation of certain terms, which facilitates its understanding. Taking into account the studied principles, the pyramid of the structure of the rule of law consists of the following elements, starting from the basic level, the so-called “foundation”: right to assemble, in Ukraine the freedom of peaceful assembly is analogous; democracy through formal legal processes - democratic procedures; access to justice; freedom of speech / press; right to silence; presumption of innocence; fair trial & independence of judiciary; citizens and government are accountable by the law (responsible before the law); equality before the law. The analysis of structural elements and visual representation of the pyramid of “rule of law” is the purpose of this scientific article. This methodological approach has proven itself in teaching the theoretical foundations of the rule of law and to help students master this complex phenomenon.
Ідеал верховенства права давно став найважливішим складником міжнародно-правових актів, особливо присвячених правам і свободам людини й громадянина. Сучасні реалії нагадують світу, що без дотримання верховенства права на всіх політико-правових рівнях та всіма країнами світ може повернутися до варварського способу вирішення конфліктів – «хто сильніший, той і правий». Досвід викладання автором дисципліни «Методологія застосування та тлумачення верховенства права» для ОР «Магістр» показує певні складнощі в осягненні студентами такого комплексного явища, як «верховенство права». З метою спрощення його розуміння на початковому етапі вивчення вважаємо методологічно доцільним застосувати метод структурно-генетичного аналізу та синтезу й зобразити верховенство права як піраміду, що складається з принципів та елементів, які студенти вже вивчали на молодших курсах. Таким чином студенти систематизують знання, акцентують увагу на важливих аспектах вже засвоєного матеріалу та усвідомлюють потрібність набутих знань, «вплітаючи» їх у новий матеріал. Одне з провідних місць відведено принципу верховенства права і в Конституції України (ст. 8). Незважаючи на здобуття верховенством права характеру глобального ідеалу, його поняття, на думку багатьох західних правознавців, до цього часу залишається «сутнісно суперечливим». Автор презентує наочне зображення верховенства права, адаптоване до романо-германської правової сім’ї, перекладаючи певні терміни, щоб полегшити його розуміння. З урахуванням досліджених принципів у піраміді структури верховенства права виокремлюємо такі елементи, починаючи з базового рівня, так званого «фундаменту»: right to assemble – право на зібрання, в Україні аналогом виступає свобода мирних зібрань; democracy through formal legal processes – демократичні процедури; аccess to justice – доступ до правосуддя; freedom of speech/press – свобода слова та преси; right to silence – право мовчання; presumption of innocence – презумпція невинуватості; fair trial & independence of judiciary – справедливий суд і незалежність судової влади; citizens and government are accountable by the law – громадяни та уряд (органи влади) відповідальні перед законом; equality before the law – рівність всіх перед законом.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 2; 68-75
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Роль жінок – журналісток і письменниць – у розвитку демократії і культури Австралії (кінець ХІХ ст. – 70-ті рр. ХХ ст.)
The Role of Women-Journalists and Writers in the Development of Democracy and Culture in Australia (the end of the XIXth century – 70s of the XXth century)
Autorzy:
Зернецька, О.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676894.pdf
Data publikacji:
2022-11-08
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
австралійські друковані медіа
видавці
редактори і журналістки
письменниці-жінки
свобода слова
національна самоідентифікація австралійців
the Australian printed media
women-publishers
editors
journalists and writers
freedom of speech
national self-identification of Australians
Opis:
У статті досліджується емансипація жінок Австралії, зокрема – журналісток і письменниць, – які присвятили своє життя розвитку культури на п’ятому континенті. Мета статті – проаналізувати прихід жінок – журналісток, редакторів, видавців, письменниць – у друковані медіа Австралії та визначити їх роль у становленні та розвитку демократії та культури молодої держави. Внаслідок міждисциплінарного дослідження (поєднання історії, соціології, філології, культурології) отримані нові результати щодо ролі жінок у становленні демократії в Австралії. У науковий обіг введені нові імена таких видатних австралійських редакторів, кореспондентів, письменників-чоловіків, як Е.С. Голл, С. Беннет, Г. Паркс, С. Фейлберг, Дж. Мотт, В. Вінн і жінок – Л. Лоусон, Ф. Бейверсток, Н. Палмер. Значно розширені і доповнені історичні та культурні відомості про таких видатних письменниць і журналісток, як М. Гілмор, Е.Ф. Річардсон, М. Франклін, К.С. Прічард, К. Стед, К. Маккалоу. Їх життя і творчість досліджені в контексті соціально-історичного розвитку країни й світових подій, які відбилися у їх творчості. Великим є їх внесок в антифашистську боротьбу, у відстоювання свободи і демократичних цінностей в Австралії. Визначена художня цінность творчості кожної з них. З’ясований гуманістичний і реалістичний підхід до створення їхніх героїв.Саме через них відображений історичний і соціокультурний розвиток Австралії з кінця ХІХ ст. до 70-х рр. ХХ ст. Доведено, що історія періодичної преси та розвиток літератури на п’ятому континенті – це й історія непересічних талановитих жіночих особистостей, в долях яких щонайкраще відбилася історія розвитку «четвертої влади» та літератури Австралії. Проаналізовано етапи існування журналу Bulletin і причини його закриття та вплив на становлення та розвиток національної австралійської літератури. Практична цінність роботи полягає в тому, що цей матеріал вносить нові дані в читання таких курсів, як «Історія Австралії», «Друковані медіа Австралії» та «Література Австралії». Отже, жінки-письменниці Австралії яскравими оригінальними творами збагатили австралійську літературу, сприяли розвитку демократичних процесів в суспільстві й зробили внесок у світову культуру.
The emancipation of Australian women in particular journalists and writers, who dedicated their lives to the development of culture of the fifth continent has been detected in this article. The goal of the article is to analyse the arrival of women – journalists, editors, publishers - in the print media and to determine their role in the formation and development of democracy and culture of the young state. As a result of the interdisciplinary research (combination of history, sociology, philology, culturology) new data on the role of women were obtained in the formation of democracy in Australia. This gives reason to affirm that this is the first study of this problem in Ukraine. New names of such outstanding Australian men – journalists, editors, publishers, writers as E.S. Hall, S. Bennet, H. Parks, G. Mott, C. Feilberg, W. Winn and women – L. Lawson, F. Baverstock, N. Palmer were introduced into scientific circulation. Significantly expanded and supplemented historical and cultural information about such outstanding women writers and journalists as M. Gilmore, E.F. Richardson, M. Franklin, K.S. Prichard, C. Stead, C. McCullough. Their life is investigated in the context of socio-historical development of Australia and world events that were reflected in their work. Great is their contribution to the antifascist struggle, to the defence of freedom and democratic values in Australia. The artistic value of the work of each of them is determined. The humanistic and realistic approach in creating their characters is clarified. It reflects the historical and socio-cultural development of Australia since the mid-XIX century to the 70-s of the XX century. It is proved that the history of periodicals and the development of literature on the fifth continent is the story of extraordinary talented women, in whose destinies the history of the development of the fourth power and the literature of Australia is reflected. The stages of The Bulletin magazine’s existence, the reasons for its closure and its influence on formation of Australian national literature are analysed. The practical value of the work lies in the fact that it brings new data to academic courses such as “The History of Australia”, “The Print Media of Australia”, “The Literature of Australia”. It is proved than women writers and journalists of Australia enriched Australian literature with bright original works and also made a significant contribution to its culture and democracy.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 187-211
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Русская фразеология как судьба. Анатолий Жуков, Очерки по фразеологической семантике: монография, 2-е издание, переработанное и дополненное, Издательство РУСАЙНС, Москва 2020
Autorzy:
Zahnitko, Anatolii Panas
ВАЖЕНИНА, ЕЛЕНА
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2085264.pdf
Data publikacji:
2022-03-14
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
фразеологизм
пословично-поговорочные выражения
внутренняя форма
слова-сопроводители
слова-спутники
деривация
дефразеологизация
языковая картина мира
phraseology
proverbial expressions
internal form
accompanying words
satellite words
derivation
defraseologization
linguistic picture of the world
Opis:
В рецензии анализируется монография Жукова А.В. «Очерки по фразеологической семантике», развивающая семасиологические идеи фразеологической теории профессора Жукова В.П. и являющаяся синтезом предыдущих исследований автора.
The review analyzes the monograph by Zhukov A.V. «Essays on phraseological semantics», which develops semasiological ideas of phraseological theory by Professor Zhukov V.P. and is a synthesis of previous research by the author. 
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2022, 1(177); 275-182
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 78

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies