Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "разнообразие" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-9 z 9
Tytuł:
Wielość idei i różnorodność problemów
Множество идей и разнообразие проблем
Multitude of Ideas and Variety of Issues
Autorzy:
Zachariasz, Andrzej L.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/497228.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
Źródło:
ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2013, 13; 259-259
1642-1248
Pojawia się w:
ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Еврожаргои: “Разнообразие в единстве
'Diversity in unity' - eurojargon as a subject of comparison
Autorzy:
Ohnheiser, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1008993.pdf
Data publikacji:
2006
Wydawca:
Uniwersytet Opolski
Tematy:
CONCEPT FORMATION
EUROJARGON
EUROPEAN GLOSSARY
EUROPEAN MULTILINGUALISM
INTERNATIONALISATION OF THE LEXICON
Opis:
At the Conference 'Multilingualism in the enlarged European Union' (Vienna 2001) several speakers prognosticated a consequent enrichment and modernization of the languages in the new member states and expected this process to follow the same or similar ways of adaptation. On the basis of these expectations this paper deals with a specific area of the EU lexicon, the so called Eurojargon, whose harmonization could be considered a special aim. The 'Plain language guide' to Eurojargon (http://europa.eu/abc/eurojargon/index_en.htm) contains 80 entries and is available in each official language of the EU, whereas the 'European Glossary' contains only the 'old' member languages (before enlargement in 2004). As opposed to the 'European Glossary' with its 200 terms, which is interactive, the 'Plain language guide' (with the exception of about 10 terms taken over from the glossary) is not and can therefore not be used as a bi- or multilingual dictionary. That is the reason why the author of this paper has compiled lists of equivalents, including English, French, German and the four Slavonic EU-languages (Polish, Czech, Slovak, Slovene). This paper is dealing with the mutuality and differences of the keywords (internationalisms, loans/calques, analytic denominations, abbreviations, metaphors) and briefly with the definitions of selected examples. In conclusion we can state that the prognosticated assimilation undoubtedly takes place on the level of concept formation (on the semantic level), but a formal internationalization is not dominant. The formation of equivalents is largely based on traditional patterns, including semantic change. Thus the Eurojargon can be regarded as an example of linguistic diversity in conceptual unity and is in no way dominated by English to such an extent as other domains of the modern lexicon.
Źródło:
Stylistyka; 2006, 15; 49-67
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:
Stylistyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Aksjologiczne zróżnicowanie podstaw polityki ochrony środowiska
Аксиологическое разнообразие основ экологической политики
Autorzy:
Pasternak, Izabela
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/969424.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:
ekologia
aksjologia polityczna
liberalizm
socjaldemokracja
konserwatyzm
ecology
political axiology
liberalism
social democracy
conservatism
экология
политическая аксиология
либерализм
социал-демократия
консерватизм
Opis:
В статье обсуждается проблема охраны окружающей среды с политической точки зрения и, следовательно, ее постепенное проникновение в законодательство, сначала глобальное, а затем и национальное. Кроме того Автор обсуждает три основные политические доктрины: либерализм, социал-демократию и консерватизм, концентрируясь на вопросах: где доктрина видит причины экологического кризиса и как его решить?
Źródło:
Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2019, XVI, 1; 193-202
1731-982X
Pojawia się w:
Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Prawosławie i katolicyzm na Ukrainie w latach 1989–2014 – podejście ilościowe
Orthodoxy and catholicism in Ukraine in 1989–2014 – a quantitative approach
Православие и католицизм в Украине в 1989–2014 годы – количественный подход
Autorzy:
Dmochowski, Tadeusz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/569009.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Ukraine
religious diversity
orthodoxy
catholicism
Russia
Украина
религиозное разнообразие
православие
католицизм
Россия
Opis:
The complex reality of religious and institutional situation in Ukraine (three orthodox churches; two catholic churches), imposed on ethnic relations, has a significant impact on the balance of power in Ukraine, reinforcing existing divisions: between Ukrainians and Russians, between west and east Ukraine, between Orthodox and Catholics. Ukrainian Orthodox Church (Moscow Patriarchate) is the most conservative force, with canonical and political ties (specially part of hierarchy) with Russia. It is the best organized religious structure in Ukraine with 12485 parishes and 10068 priests. Ukrainian Orthodox Church of the Kyiv Patriarchate (4536 parishes and 3141 priests) and the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church (1205 parishes, and 731 priests) are much more related to Ukrainian statehood and are supported by the Ukrainian state and the Ukrainian political parties on their road to autocephaly and canonical independence from Moscow Patriarchate. The most aroused nationalist forces (the All-Ukrainian Union “Svoboda”, Right Sector) are often associated with the Ukrainian Greek Catholic Church (3734 parishes and 2594 priests), the main supporter of the Ukrainian nationalism.
Сложная реальность религиозной и институциональной ситуации в Украине (три православные и две католические церкви), которая накладывается на межэт¬нические отношения (украинцы, русские), оказывает существенное влияние на политическое равновесие и баланс власти в Украине, укрепляя существующие различия: между украинцами и русскими, между западом и востоком Украины, между православными и католиками. Украинская Православная Церковь (Московский Патриархат) является наиболее консервативной силой, с каноническими и политическими связями (особенно часть иерархии) с Россией. Это наиболее организованная религиозная структура в Украине с 12 485 приходами и 10068 священнослужителями. Украинская Православная Церковь Киевского Патриархата (4536 приходов и 3141 священников) и Украинская Автокефальная Православная Церковь (1205 приходов и 731 священник) намного больше связаны с украинской государственностью и поддерживаются украинским государством и украинскими политическими партиями на их пути автокефалии и канонической независимости от Московского Патриархата. Наиболее националистические силы (Всеукраинский союз «Свобода», Правый сектор) часто ассоциируются с Украинской греко-католической церковью (3734 прихода и 2594 священника), главным сторонником украинского национализма.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2020, 2(25); 36-60
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Diversity in unity? Some remarks on Europe in the light of Shmuel N. Eisenstadt’s theory of multiple modernities
Różnorodność w jedności? Uwagi na temat Europy w świetle teorii Shmuela N. Eisenstadta wielości nowoczesności
Разнообразие в единстве? Замечания на тему Европы через призму теории множественности современности Шмуеля Н. Эйнштадта
Autorzy:
Fligel, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/691415.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
демократия
Европа
теория множественности современности
Эйнштадт
Европейский союз
demokracja
Europa
teoria wielości nowoczesności
Eisenstadt
Unia Europejska
Opis:
Статья вносит свой вклад в дискуссию на тему Европы с использованием таких понятий, как разнообразие и множественность, отсылая к теории множественности современности Шмуеля Н. Эйнштадта. Целью статьи является теоритическое и историческое обоснование использования этих понятий по отношению к дефинированию Европы. Статья обладает многогранным характером, а ее широкий проблемный спектр обусловлен, в том числе, с философской и политологической точки зрения, коллективным самоопределением Европы, ее политической системой и потенциальными направлениями ее модернизации. Автор принимает, то Европа как Европейский союз, все еще, является явлением в процессе и только в ограниченной степени может быть признана чем-то завершенным. Тем более, что в течение нескольких последних лет события глобального масштаба, такие как падение железного занавеса в 1989 году, террористическая атака на Международный торговый центр в 2001 году или мировой финансовый кризис в 2008 году, косвенно влияют на ее состояние. Некоторые кризисные ситуации, как хотя бы миграционный кризис, имеют на нее непосредственное влияние.
Artykuł stanowi przyczynek do dyskusji na temat Europy z wykorzystaniem takich pojęć jak różnorodność i wielość. Odwołuje się do teorii Shmuela N. Eisenstadta wielości nowoczesności. Celem artykułu jest teoretyczne i historyczne uzasadnienie stosowania tych pojęć w odniesieniu do definiowania Europy. Ma on zarazem charakter wielowątkowy, jego szeroki zakres problemowy jest uzasadniony m.in. względami filozoficznymi i politologicznymi: zbiorowej tożsamości Europy, jej systemu politycznego i potencjalnych kierunków jej modernizacji. Autorka przyjmuje, iż Europa jako Unia Europejska jest wciąż konstrukcją w procesie i tylko w ograniczonym stopniu może być uznana za coś kompletnego. Tym bardziej, że w ciągu ostatnich kilku lat wydarzenia o zasięgu globalnym, jak upadek żelaznej kurtyny w roku 1989, atak na Centrum Handlu Światowego w roku 2001 czy kryzys finansowy z roku 2008, pośrednio wpływają na jej kondycję. Niektóre kryzysy jak chociażby kryzys migracyjny mają na nią wpływ bezpośredni.
Źródło:
Eastern Review; 2017, 6; 81-96
1427-9657
2451-2567
Pojawia się w:
Eastern Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
A Report from Vth International Asian Congress and the XIIth International Conference – The Direction of Asia, Diversity, Dialogue on the 100th Anniversary of Poland’s Independence and Azerbaijan Independence, Toruń, May 9–11, 2018
Отчет с V Международного азиатского конгресса и XII Международной конференции «Направление Азии, разнообразие, диалог в связи со 100-летием независимости Польши и независимости Азербайджана», Торунь, 9–11 мая 2018 г.
Autorzy:
Płotka, Bartosz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/568976.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2018, 3(18); 157-160
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Report from the 5th International Asian Congress and the XII International Conference “The direction of Asia, diversity, dialogue on the 100th anniversary of Poland’s independence and Azerbaijan independence”, Toruń, Poland, 9–11 May 2018
Доклад 5-го Международного азиатского конгресса и XII Международной конференции «Направление Азии, разнообразие, диалог в связи со 100-летием независимости Польши и независимости Азербайджана», Торунь, Польша, 9–11 мая 2018 г.
Autorzy:
Rezmer, Kamila
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/568267.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2018, 2(17); 143-145
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The «4Cs» of cultural diversity in consumer research: a literature review and research agenda
«4Cs» культурної різноманітності у вивченні споживачів: огляд літератури і досліджень
«4Cs» культурного разнообразия в изучении потребителей: обзор литературы и исследований
Autorzy:
Ivanov, L.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692272.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
культурна різноманітність
культурна ідентичність
мультикультуралізм
поведінка споживачів
дослідження споживачів
бренд-менеджмент
культурное разнообразие
культурная идентичность
мультикультурализм
поведение потребителей
исследования потребителей
cultural diversity
cultural identity
multiculturalism
consumer behavior
consumer research
brand management
Opis:
Статья посвящена роли культурного разнообразия в изучении потребителя. Эта тема была исследована с помощью неэмпирического подхода на основе данных научных статей, опубликованных в 2011-2015 гг. в журналах с рейтингом от A+ до C. В научную систематизацию были включены 4 аспекта («4 Cs»): потребительские различия (Consumer differences), характер потребления (Consumption practices), уровень сложности в области научных исследований (Complexity in research), а также советы для практического применения в коммуникации с потребителями (Communication advice for practitioners). Были выявлены два основных направления, в которых развивались исследования по данной теме. Первое из них концентрируется на индивидах, принадлежащих к двум различным культурам (вследствие рождения или иммиграции). Второе направление исследует отношение к культурному разнообразию путем формирования культурной идентичности. Важным результатом в рамках первого направления исследований было выявление влияния культурной компетенции на распределение ролей принятия решений: индивиды, принадлежащие к двум культурам, в большей степени склонны потреблять разнообразные продукты. Кроме того, они положительно реагируют как на индивидуальные, так и межличностные рекламные сообщения. Второе направление выявило влияние культурной идентичности на поведение потребителей. Культурная идентичность может быть определена как противопоставление  национальной принадлежности глобальной, противопоставление локальной  принадлежности глобальной или рассмотрена с позиции космополитизма.
Статтю присвячено характеристиці ролі культурної різноманітності у вивченні споживача. Тему було досліджено за допомогою неемпіричного підходу на основі даних наукових статтей, опублікованих у 2011-2015 рр. у журналах з рейтингом від A + до C. У наукову систематизацію включено 4 аспекти («4 Cs»): споживчі відмінності (Consumer differences), характер споживання (Consumption practices), рівень складності в галузі наукових досліджень (Complexity in research), а також поради для практичного застосування в комунікації зі споживачами (Communication advice for practitioners). Виявлено два основні напрямки, в яких розвивалися дослідження з даної теми. Перше з них концентрується на індивідах, які належать до двох різних культур (внаслідок народження або імміграції). Другий напрямок досліджує ставлення до культурної різноманітності шляхом формування культурної ідентичності. Важливим результатом у межах першого напрямку досліджень було виявлення впливу культурної компетенції на розподіл ролей прийняття рішень: індивіди, що належать до двох культур, більшою мірою схильні споживати різноманітні продукти. Крім того, вони позитивно реагують як на індивідуальні, так і на міжособистісні рекламні повідомлення. Другий напрямок виявив вплив культурної ідентичності на поведінку споживачів. Культурна ідентиченість може бути визначена як протиставлення національної приналежності глобальній, протиставлення локальної приналежності глобальній або розглянута з позиції космополітизму.
The article focuses on the role of cultural diversity in consumer research. The topic was approached in a non-empirical manner utilizing relevant literature published in the period 2011-2015 in A+ to C ranked journals. Four themes emerged and were integrated into the «4Cs» research taxonomy: Consumer differences, Consumption practices, Complexity in research, and Communication advice for practitioners. Two distinctive streams of research on the topic were identified. The first one concentrates on biculturals by birth or by migration. The second one investigates attitudes towards cultural diversity through identity formation. Important findings from the first stream are that cultural competence impacts the allocation of decision making roles, biculturals are more willing to consume diverse products, and biculturals react positively toward both individually or interpersonally focused advertising appeals. The second stream, related to attitudes towards cultural diversity, identifies that cultural identity impacts consumer behavior. Cultural identity can be approached as national vs. global identity, or as local vs. global identity, or from a position of the global citizenship.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 7; 194-200
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Porównanie dwóch wskaźników sytuacji społecznoekonomicznej i ich zastosowania w ocenie żywienia młodzieży
Comparison of Two Indices of the Socioeconomic Status and Their Applications in the Dietary Assessment of Adolescents
Сопоставление двух показателей социально-экономического положения и их применения в оценке питания молодежи
Autorzy:
Długosz, Anna
Wądołowska, Lidia
Niedźwiedzka, Ewa
Długosz, Tomasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/563297.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:
sytuacja społeczno-ekonomiczna młodzież, spożycie
urozmaicenie
żywność
socioeconomic status
adolescents
intake
variety
food
социально-экономическое положение
молодежь
потребление
разнообразие
пища
Opis:
Cel: Analiza porównawcza dwóch wskaźników sytuacji społeczno-ekonomicznej o różnej konstrukcji i ich użyteczności w ocenie żywienia młodzieży. Materiał i metody: Badaniami objęto 576 osób w wieku 13-18 lat. Wyznaczono dwa ważone wskaźniki sytuacji społeczno-ekonomicznej (SES), które obliczono jako sumę (sSESI) i iloczyn (iSESI) wartości liczbowych przypisanych poszczególnym kategoriom wyróżników SES. Metodą częstotliwości spożycia żywności oceniono urozmaicenie spożycia żywności. Wyniki: Używając wskaźnika sSESI opisano różnice między osobami o niskim, średnim i wysokim SES w liczbie produktów spożywanych w ciągu tygodnia (odpowiednio 42,3 vs. 41,6 vs. 42,2; p<0,05). Nie stwierdzono różnic w liczbie produktów spożywanych tygodniowo używając wskaźnika iSESI. Wnioski: Do badania współzależności między sytuacją społeczno-ekonomiczną a odżywianiem młodzieży można rekomendować wskaźnik sytuacji społeczno-ekonomicznej obliczony jako suma wartości liczbowych przypisanych poszczególnym kategoriom wyróżników z powodu jego większej siły różnicującej wybrane cechy odżywiania w porównaniu ze wskaźnikiem obliczonym jako iloczyn.
Aim: A comparative analysis of two indices of the socioeconomic status with different constructions and their usefulness in the dietary assessment of adolescents. Materials and methods: The study included 576 people aged 13-18 years. They were two weighted socioeconomic (SES) indices, which were calculated as the sum (sSESI) and the product (iSESI) of numerical values assigned to each category of the SES parameter. The food intake frequency method was used to assess food intake variety. Results: The use of sSESI for people with low, medium and high SES differences in the number of foods consumed per week (42.3 vs. 41.6 vs. 42.2, respectively; p<0.05) was analysed. There were no differences in the number of foods consumed per week when the iSESI was used. Conclusions: To study the relation between the socioeconomic status and nutrition in case of adolescents it is recommended that the index of socioeconomic status be calculated as a sum of the numeric values assigned to each category of the parameter due to its greater strength in discriminating the selected dietary features compared with an index calculated as a product.
Цель: Сопоставительный анализ двух показателей социально-экономического положения различного построения и их пригодности в оценке питания молодежи. Материалы и методы: Обследования охватили 576 лиц в возрасте 13-18 лет. Определили два взвешенных показателя социально-экономического положения (SES), которые рассчитали как сумму (sSESI) и произведение (iSESI) численных значений, отнесенных на счет отдельных категорий показателей SES. По методу частотности приема пищи оценили разнообразие потребления продуктов питания. Результаты: Применяя показатель sSESI, описали различия между лицами с низким, средним и высоким показателем SES в числе продуктов, потребляемых в течение недели (соответственно 42,3 против 41,6 и против 42,2; p<0,05). Не отметили расхождений в числе продуктов, потребляемых за неделю, применяя показатель iSESI. Выводы: Для изучения взаимозависимости между социально-экономическим положением и питанием молодежи можно рекомендовать показатель социально-экономического положения, рассчитанный в качестве суммы численных значений, отнесенных на счет отдельных категорий показателей, по причине его большей силы, дифференцирующей избранные свойства питания по сравнению с показателем, рассчитанным в качестве произведения.
Źródło:
Handel Wewnętrzny; 2013, 4 (345); 37-46
0438-5403
Pojawia się w:
Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-9 z 9

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies