Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "право на захист" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Próba nadmiernej penalizacji wykroczeń
Попытка чрезмерной криминализации правонарушений
Спроба надмірного покарання за проступки
An attempt to over-penalize minor offences
Autorzy:
Sienkiewicz, Tomasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2090071.pdf
Data publikacji:
2022-06-09
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
правопорушення
загальні положення
право на захист
провадження у справах про проступки
правонарушения
генеральные клаузулы
право на защиту
производство по делам о правонарушениях
wykroczenia
kauzule generalne
prawo do obrony
postępowanie w sprawach o wykroczenia
minor offence
infractions
general clauses
right to defence
minor offence proceedings
Opis:
Czyn zabroniony musi być określony w konkretny sposób. „Każdy, przeciw komu prowadzone jest postępowanie karne, ma prawo do obrony we wszystkich stadiach postępowania. Może on w szczególności wybrać obrońcę lub na zasadach określonych w ustawie korzystać z obrońcy z urzędu” – stanowi Konstytucja RP w art. 42 ust. 2. Normę tę należy odnosić również do sytuacji prawnej obwinionego w postępowaniu w sprawach o wykroczenia. Celem artykułu jest krytyka próby nadmiernej penalizacji czynów zabronionych stypizowanych jako wykroczenia, na podstawie druku sejmowego nr 911 z 2021 r., na tle zmian proponowanych w druku sejmowym nr 866, również z 2021 r. Jak stanowi art. 42 ust. 3 Konstytucji RP, „Każdego uważa się za niewinnego, dopóki jego wina nie zostanie stwierdzona prawomocnym wyrokiem sądu”. W myśl nowelizacji wskazanej w drukach sejmowych nr 866 oraz 911 reguła ta będzie złamana.
Заборонена дія має бути визначена в певний спосіб. «Кожна особа, яка підлягає кримінальномупровадженню, має право на захист на всіх стадіях провадження. Він може, зокрема, обрати захисника або,на умовах, визначених Законом, використовувати державного захисника» – йдеться в Конституції Респу-бліки Польща у ст. 42 абзац 2. Ця норма має поширюватися і на правове становище обвинуваченого у про-вадженні у справах про проступки. Метою статті є критика спроб надмірного покарання за забороненідії, кваліфіковані як проступки, на підставі друку Сейму № 911, на тлі змін, запропонованих у друку Сейму№ 866, також від 2021 року. Відповідно до ст. 42 абзац 3 Конституції Польщі: «Кожен вважається невин-ним, доки його вину не буде підтверджено остаточним вироком суду». Відповідно до поправки, зазначеноїв сеймових документах № 866 і 911, це правило буде порушено.
   Уголовное правонарушение должно быть определено конкретным образом. «Каждый, против кого ведется уголовное производство, имеет право на защиту на всех стадиях производства. В частности, он может выбрать себе защитника или, в соответствии с принципами, определенными законом, пользоваться услугами защитника, назначенного судом» – гласит Конституция Республики Польша в статье 42, пункт 2. Эту норму следует отнести и к правовому положению обвиняемого в производстве по делам о правонарушениях. Целью данной статьи является критика попытки чрезмерного наказания за преступные деяния, квалифицируемые как правонарушения, на основе Парламентского документа № 911, на фоне изменений, предложенных в Парламентском документе № 866, также датированном 2021 годом. Как указано в статье 42 пункт 3 Конституции Республики Польша: «Каждый считается невиновным, пока его вина не будет подтверждена вступившим в законную силу приговором суда». Согласно изменениям, указанным в Парламентских документах № 866 и 911, это правило будет нарушено.
Prohibited acts must be defined in concrete terms. “Anyone against whom criminal proceedings have been brought shall have the right to defence at all stages of such proceedings. He may, in particular, choose counsel or avail himself – in accordance with principles specified by statute – of counsel appointed by the court” – stipulates Article 42 (2) of the Constitution of the Republic of Poland. This norm should also apply to the legal situation of the accused in proceedings in minor offence cases. The purpose of this article is to criticize attempts to over-penalize the prohibited acts classified as minor offences, based on Sejm (Parliament) Print No. 911, against the background of amendments proposed in Print No. 866, also from the year 2021. Pursuant to Article 42 (3) of the Constitution, “Everyone shall be presumed innocent of a charge until his guilt is determined by the final judgment of a court.” According to the above-described amendment listed in Prints No. 866 and 911, this rule will be violated.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2022, 2; 97-127
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Występek czynnej napaści na Prezydenta RP w Kodeksie karnym z 1997 r.
The offence of active assault on the President of the Republic of Poland in the Criminal Code of 1997
Уголовный проступок активного нападения на Президента Республики Польша в Уголовном кодексе 1997 г.
Злочин активного нападу на Президента Республіки Польща в Кримінальному кодексі 1997 року
Autorzy:
Dąbkowski, Krzysztof
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33542483.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
матеріальне кримінальне право
Президент Республіки Польща
кримінально-правовий захист Президента Республіки Польща
активний напад
злочини проти Республіки Польща
материальное уголовное право
Президент Республики Польша
уголовно-правовая охрана Президента Республики Польша
активное нападение
преступления против Республики Польша
substantive criminal law
President of the Republic of Poland
criminal law protection of the President of the Republic of Poland
active assault
offences against the Republic of Poland
prawo karne materialne
Prezydent RP
prawnokarna ochrona Prezydenta RP
czynna napaść
przestępstwa przeciwko Rzeczypospolitej Polskiej
Opis:
Celem niniejszego artykułu jest przedstawienie prawnokarnej ochrony Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej przed zachowaniami wyczerpującymi znamiona czynnej napaści. Asumpt do podjęcia studiów nad przywołanym problemem stanowiło jego relatywnie niewyczerpujące omówienie w dotychczasowym piśmiennictwie. W tekście zaprezentowano racje, które skłoniły ustawodawcę do objęcia taką ochroną głowę państwa polskiego. Dokonano również względnie kompletnego omówienia struktury przestępstwa penalizowanego w art. 135 § 1 Kodeksu karnego. Na potrzeby rozważań posłużono się metodą dogmatycznoprawną. Na podstawie poczynionych ustaleń stwierdzono, że polski ustawodawca to Prezydentowi przyznaje najszerszy zakres ochrony przed czynną napaścią spośród katalogu wszystkich funkcjonariuszy publicznych. Dalsze istnienie tej regulacji, pomimo nielicznych stanowisk kontestujących, uznać należy za pożądane. Warte podkreślenia jest też to, że chroni ona nie tyle samą osobę sprawującą urząd prezydencki, co stoi na straży godności i majestatu Rzeczypospolitej Polskiej, której najwyższym przedstawicielem jest, zgodnie z Konstytucją RP, Prezydent. Z tychże racji wywodzić należy uzasadnienie dla dalszej penalizacji tego występku w polskim prawie karnym.
Метою цієї статті є представити кримінально-правовий захист Президента Республіки Польща від будь-якої поведінки, яка є активним нападом. Причиною проведення досліджень із зазначеної проблеми стало її відносно невичерпне обговорення в літературі на сьогоднішній день. У тексті подано причини, які спонукали законодавця поширити такий захист на главу польської держави. Відносно широко обговорено склад правопорушення, передбаченого ст. 135 § 1 Кримінального кодексу. Для цілей міркувань використано догматико-правовий метод. На підставі висновків з’ясувалося, що польський законодавець надає президенту найширшу сферу захисту від активного нападу з-поміж усіх посадових осіб. Подальше існування цього регулювання, незважаючи на кілька протилежних позицій, слід вважати бажаним. Варто також підкреслити, що закон захищає не стільки особу, яка займає президентську посаду, скільки охороняє гідність і велич Республіки Польща, найвищим представником якої, згідно з Конституцією Республіки Польща, є Президент. З цих причин слід вивести обґрунтування для подальшого покарання за цей злочин у польському кримінальному праві.
Цель данной статьи – представить уголовно-правовую охрану Президента Республики Польша от поведения, исчерпывающего состав активного нападения. Поводом для проведения исследования указанной проблемы послужило то, что она на сегодняшний день сравнительно недостаточно исчерпывающим образом обсуждена в литературе. В тексте представлены причины, побудившие законодателя распространить такую охрану на главу польского государства. Также было проведено относительно полное обсуждение структуры преступления, криминализированного в статье 135 § 1 Уголовного кодекса. В статье был использован догматический правовой метод. На основании исследований был сделан вывод о том, что польский законодатель предоставляет президенту самый широкий объем охраны от активного нападения из каталога всех публичных должностных лиц. Дальнейшее существование этого положения, несмотря на небольшое количество оспариваемых позиций, следует считать желательным. Стоит также подчеркнуть, что оно защищает не столько само лицо, занимающее президентский пост, сколько достоинство и величие Республики Польша, высшим представителем которой, согласно Конституции Республики Польша, является президент. По этим причинам следует вывести обоснование для дальнейшей криминализации этого проступка в польском уголовном праве.
The purpose of this article is to present the criminal law protection of the President of the Republic of Poland against conduct with features of active assault. The study of this problem was prompted by its relatively non-exhaustive coverage in the existing literature. The text presents the rationale which led the legislator to extend such protection to the Head of the Polish State. The paper also includes a relatively complete overview of the structure of the offence penalised in Article 135 § 1 of the Criminal Code. For the purpose of the considerations, a dogmatic-legal method was used. Based on the findings, it was concluded that out of all public officials, the Polish legislator grants the widest scope of protection against active assault to the President. The continued existence of this regulation, in spite of the few contesting positions, should be regarded as desirable. It is also worth emphasising that it protects not so much the very person holding the presidential office, as upholds the dignity and majesty of the Republic of Poland whose supreme representative is, according to the Constitution, the President. These are arguments should serve to justify further penalisation of this offence in Polish criminal law.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 2; 195-211
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies