Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Північноатлантичний альянс" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Позиція західних країн щодо України напередодні повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 р.
Position of Western Countries Regarding Ukraine in the eve the Full-scale Invasion of the Russian Federation on February 24, 2022
Autorzy:
Tkachenko, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51604837.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Україна
Російська Федерація
широкомасштабне воєнне вторгнення
США
Європейський союз
Північноатлантичний альянс
умиротворення
фінансово-економічні санкції
розрив дипломатичних відносин
Ukraine
Russian Federation
full-scale invasion
the USA
European Union
NATO
appeasement
sanctions
severance of diplomatic relations
Opis:
Запропонована до уваги читача стаття аналізує позиції різних країн світу напередодні російського широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. Починаючи з 2014 р. Україна знаходилась у стані неоголошеної війни з Росією, що призвело до окупації Криму та частини територій Донбасу. Після цього війна продовжувала тліти після підписання Мінських домовленостей у 2015 р. Наприкінці 2021 р. з’явилися ознаки підготовки Російської Федерації до повномасштабного вторгнення в Україну, про що було публічно оголошено президентом США Дж. Байденом. Протягом декількох місяців відбувалося формування коаліції західних держав з метою надати військову допомогу Україні щоб попередити розгортання конфлікту. У статті розглянуто позицію ключових західних держав щодо російсько-українського конфлікту та її еволюцію у цей проміжок часу. Україна відіграла роль каталізатора для утвердження єдності Заходу. Надзвичайно важливу роль у здійсненні консолідації країн Північноатлантичного альянсу відіграло керівництво США, яке використало новий підхід – оприлюднення розвідувальних даних для впливу на рішення супротивника. Окрім того проаналізовано помилки які були допущені країнами Заходу починаючи з 2008 р., що зробили можливим вторгнення Росії в Україну. В статті розглянуто ставлення населення України та Росії до проблеми на основі соціологічних опитувань які підтверджують хибність російських наративів про російсько-український конфлікт. Проаналізовано висвітлення загострення російсько-української війни у західних ЗМІ напередодні вторгнення. Автором проаналізовано світогляд В. Путіна та причини прийняття їм рішення нападу на Україну. Розглянута у публікації тема представляє велику цінність для читача у зв’язку з ескалацією російсько-української війни та дозволяє зрозуміти обставини які передували вторгненню.
The article brought to the attention of the reader analyzes the positions of various countries of the world on the eve of Russia’s large-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022. Since 2014, Ukraine has been in a state of undeclared war with Russia, which led to the occupation of Crimea and part of the territories of Donbas. After that, the war continued to smolder after the signing of the Minsk Agreements in 2015. At the end of 2021, there were signs that the Russian Federation was preparing for a full-scale invasion of Ukraine, which was publicly announced by US President J. Biden. For several months, the formation of a coalition of Western countries took place with the aim of providing military assistance to Ukraine to prevent the development of the conflict. The article examines the position of key Western states regarding the Russian-Ukrainian conflict and its evolution during this period of time. Ukraine played the role of a catalyst for establishing the unity of the West. An extremely important role in the implementation of the consolidation of the countries of the North Atlantic Alliance was played by the US leadership, which used a new approach – the release of intelligence data to influence the enemy's decisions. In addition, the mistakes made by Western countries since 2008, which made Russia’s invasion of Ukraine possible, were analyzed. The article examines the attitude of the population of Ukraine and Russia to the problem based on sociological surveys that confirm the falsity of Russian narratives about the Russian-Ukrainian conflict. The coverage of the escalation of the Russian-Ukrainian war in the Western media on the eve of the invasion was analyzed. The author analyzed V. Putin’s worldview and the reasons for his decision to attack Ukraine. The topic considered in the publication is of great value to the reader in connection with the escalation of the Russian-Ukrainian war and allows one to understand the circumstances that preceded the invasion.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 27-47
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Вступ Швеції і Фінляндії до НАТО як чинник зміни європейської системи безпеки
Sweden's and Finland's Accession to NATO as a Factor in Changing the European Security System
Autorzy:
Martynov, Andriy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676789.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
європейська система безпеки
Північноатлантичний альянс (НАТО)
Швеція
Фінляндія
European security system
North Atlantic Alliance (NATO)
Sweden
Finland
Opis:
Стаття присвячена аналізу передумов та наслідків вступу Швеції і Фінляндії до НАТО. Зазначається, що відмова цих скандинавських держав від нейтрального зовнішньополітичного курсу пов’язана як із кризою європейської регіональної, так і глобальної систем безпеки. Безпосереднім приводом для цього стала активна фаза війни РФ проти України. Методологічне забезпечення висновків статті ґрунтується на теорії політичного реалізму та проблемно-хронологічному аналізі новітньої історії міжнародних відносин. Наукова новизна статті полягає у з’ясуванні комплексу геополітичних, військово-стратегічних, історичних передумов і наслідків вступу Швеції і Фінляндії до НАТО.
The article analyzes the prerequisites and consequences of the accession of Sweden and Finland to NATO. Neutrality is avoiding participation in wars and non-participation in military-political blocs in peacetime, as well as not providing national territory for foreign military bases, and refusing to sell weapons to opposing parties. The Russian ultimatum of November 2021 with the demands that NATO renounce the expansion of the alliance testified to the fact of a deep crisis of the European security system. The trend towards the formation of a multipolar system of international relations has changed the logic of the policy of neutrality. Defeat in the Northern War of 1700-1721 prompted Sweden to switch to a policy of active neutrality. In 1935, Finland declared its intention to pursue a neutral policy with priority given to the Scandinavian direction. After Finland's defeat in the Second World War, the so-called “Finlandization” became a feature of Finnish neutrality. “Finlandization” is considered as subordination of the political course of a weaker country to the interests of a more powerful neighboring country with formal preservation of sovereignty. The process of gradual formation of a multipolar world provoked a change in the geopolitical orientations of the states of Northern Europe. There is constant tension in the Arctic. The USA declared a course for a new Atlanticism aimed at continuing the process of expansion and structural and functional strengthening of NATO. The active phase of the Russian war against Ukraine, which began on February 24, 2022, was the decisive reason for the decision to join Sweden and Finland in NATO. The methodological support for the conclusions of the article is based on the theory of political realism and problematic and chronological analysis of the modern history of international relations. The scientific novelty of the article lies in determining the complex of geopolitical, military-strategic, historical preconditions and consequences of Sweden and Finland's accession to NATO.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 66-80
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies