Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "national language" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-13 z 13
    Tytuł:
    З досвіду мовної політики
    From Experience With Language Policy
    Autorzy:
    Maluha, Natalia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1844367.pdf
    Data publikacji:
    2015-07-26
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    language
    language situation
    national language policy
    social language awareness
    Opis:
    The article deals with the means of impacting on language policy. It is emphasised that national language policy does not always have the desired and planned results and these mistakes discredit the idea of a reasonable social influence on the language situation. It is proved that remaking language through force is a powerful means of forming social language awareness. The existence of dual standards in the language problem is described. Making use of successful international experience in language policy is proposed.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2015, 3; 99-109
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Вплив ідеології на мову, мовознавство і мовознавців: штрихи до образу українського суспільства першої третини XX ст.
    Autorzy:
    Maciuk, Halyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1789839.pdf
    Data publikacji:
    2018-04-19
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    national revival ideology
    the Soviet ideology
    language
    linguistics
    lines of analysis
    language situation
    language policy
    Opis:
    The article provides insight into some new aspects of language situation and language policy of the period under discussion. The author examines 1) the political and legislative level of resolving the linguistic question in the context of national revival ideology in 1917–1922; 2) the ideology of Soviet construction (since 1922) and the distinctive features of Ukrainisation; 3) the directions of linguistic studies and their development; 4) the political motives behind the destruction of the Ukrainian linguistic science through discrediting and repressing linguists.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2018, 6; 199-216
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Національні меншини у поліетнічному суспільстві: Люблянські рекомендації ОБСЄ
    National minorities in multiethnic society: the OSCE Ljubljana Guidelines
    Autorzy:
    Bondar, Volodymyr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2036999.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    ethnic component
    language of national minority
    public policy
    integration model
    acculturation
    етнічна компонента
    мова національних меншин
    публічна політика
    інтеграційна модель
    акультурація
    Opis:
    The article is devoted to the research of legal base of the European Union, particularly guidelines by the OSCE High Commissioners on National Minorities. On the issue regarding the development of the major aspects of the life of national minorities related to their self-identificati on. There in the study the structural-functional and analytical scientific methods been implemented. The OSCE Ljubljana Guidelines on Integration of Divers Societies (2012) is as the subject of the study in general, with directions of integration of national minorities in a polytechnics society, in particular. The novelty of the article is to reveal the subject of research though the coverage of the theoretical foundations of the integration model of public policy, the phenomenon of acculturation. The aim is to consider the principles and provisions of the OSCE Ljubljana Guidelines on Integration of Divers Societies as per the integration of diverse societies; to identify an areas of public policy, which in this document is the main emphasis; to clarify the provisions of the Guidelines aimed at regulating the development of a language of national minorities through the field of education, provision’s specific features. The peculiarities of the formation of the public sphere in Ukraine as the single ethnic country identified. The position and scientific vision of some domestic researchers on the prospects of further development of ethnic component highlighted. Briefly described the basic principles of the theory of acculturation and their differences. Assumptions been made regarding further implementation by the State the integration model of during the regulation and introducing the public policy in Ukraine. Conclusion been drawn on the promising areas of implementation the OSCE Ljubljana Guidelines on Integration of Divers Societies in Ukraine, taking into the account the peculiarities of the transit stage of the society.
    Статтю присвячено дослідженню правового поля Європейського Союзу у частині рекомендаційних документів Верховних комісарів ОБСЄ у справах національних меншин з питання регулювання розвитку головних аспектів життєдіяльності національних меншин, пов’язаних із їх самоідентифікацією. У дослідженні застосовано структурно-функціональний та аналітичний наукові методи. Предметом дослідження є Люблянські рекомендації ОБСЄ (2012 р.) у контексті напрямів інтеграції національних меншин в умовах поліетнічного суспільства. Новизна статті полягає у розкритті предмета дослідження через висвітлення теоретичних основ інтеграційної моделі публічної політики, феномену акультурації. Метою є розгляд принципів і положень Люблянських рекомендацій ОБСЄ щодо інтеграції різноманітних суспільств; визначення сфер публічної політики, на які у зазначеному документі робиться головний акцент; з’ясування положень Рекомендацій, які орієновані на регулювання розвитку мов національних меншин через освітню галузь, їх специфічні риси. Висвітлено особливості формування суспільної сфери в Україні моноетнічної держави. Виокремлено позицію і наукове бачення окремих вітчизняних дослідників щодо перспектив подальшого розгортання етнічної компоненти. Стисло описано основні засади теорії акультурації та їх відмінності. Висловлено припущення щодо перспективи подальшої імплементації державою інтеграційної моделі у процесі формування і реалізації публічної політики України. Зроблено висновки щодо перспективних напрямів упровадження Люблянських рекомендацій в Україні з урахуванням особливостей транзитного переходу суспільства.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 1(33); 42-55
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Слово у вимірах історичної пам’яті українців
    Autorzy:
    Hnatiuk, Lidia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1789776.pdf
    Data publikacji:
    2018-04-18
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    New Ukrainian literary language
    Old Ukrainian literary language
    culture of historical memory and national identity
    language awareness
    archaic vocabulary
    dialect
    Opis:
    The article shows that archaic language is one of the components and methods of the detection of historical memory of Ukrainians. The analysis of the use of such elements in Old Ukrainian literary language of the 14-18th centuries., in Ukrainian literary language of the 19-20th centuries and in modern Ukrainian dialects has proved “Ukrainianness” of some archaic elements of the Ukrainian language, which are perceived by the language awareness of the modern Ukrainian as elements of the Russian language rather than the elements of its national identity in the diachronic dimension, as these words do exist in the modern Russian literary language, while in the New Ukrainian literary language they are replaced by other lexemes. It is shown that such archaisms in the language awareness of educated Ukrainians, including writers, acquire additional connotations and update their historical memory.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2018, 6; 61-72
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Навчання мови як чинник збереження ідентичности українців у Польщі
    Language Learning as a Factor in Preserving the Identity of Ukrainians in Poland
    Autorzy:
    Куньч, Зоряна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/28773069.pdf
    Data publikacji:
    2023-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    українська мова
    національна ідентичність
    освіта рідною мовою
    навчання мови
    українська школа
    Ukrainian language
    national identity
    education in native language
    language learning
    Ukrainian school
    Opis:
    Language learning as a factor in preserving the identity of Ukrainians in Poland. One of the primary factors in fostering national identity is mastery of one’s native language, preservation of national memory, and nurturing of cultural traditions of one’s people. The Republic of Poland is a state that has one of the most significant Ukrainian minorities and has hospitably sheltered a vast mass of Ukrainian immigrants who left the Motherland due to Russian military aggression. The purpose of the article is to investigate the possibilities for preserving the identity of Ukrainians in 17 Poland through teaching children their native language. We have implemented the following tasks to achieve the goal: 1) We have determined the role of the national language in preserving identity. 2) We have clarified the historical and political prerequisites for a large Ukrainian community in Poland. 3) We have outlined the distinct types of educational opportunities for teaching children their native language in the Republic of Poland. 4) We have revealed the trends in the positioning of the Ukrainian language in Polish society. The article draws attention to different types of migration of Ukrainians. It reveals specific differences in intentions to nurture Ukrainian identity, satisfy one’s own national and cultural needs, and avoid assimilation. We have distinguished and characterized three types of educational institutions in the modern education school of the Republic of Poland where children are taught the Ukrainian language: Saturday schools or educational institutions under public organizations; Polish secondary schools, where Ukrainian is studied as a second foreign language; Educational institutions that conduct Ukrainian language training. We have revealed that the primary trend related to the positioning of the Ukrainian language in Polish society is the strengthening of its status in line with the educational policy of the European Union due to the increased interest of Poles in Ukraine, its language and culture.
    Одним із базових чинників утвердження національної ідентичности є володіння рідною мовою, збереження національної пам’яті й плекання культурних традицій свого народу. Республіка Польща – держава, в якій є одна з найбільших українських меншин і яка гостинно прихистила величезну масу українських переселенців, що покинули Батьківщину через російську воєнну агресію. Метою статті є дослідити умови для збереження ідентичности українців у Польщі через навчання дітей рідної мови. Для досягнення цієї мети реалізовано такі завдання: 1) визначено роль національної мови в збереженні ідентичности; 2) з’ясовано історико-політичні передумови існування численної української громади в Польщі; 3) окреслено відмінні типи освітніх можливостей навчання дітей рідної мови в РП; 4) виявлено тенденції в позиціонуванні української мови в польському суспільстві. У статті звернено увагу на різні типи міграції українців та виявлено певні відмінності в намірах плекати українську ідентичність, задовольняти власні національно-культурні потреби й уникати асиміляції. У сучасній шкільній освіті Республіки Польщі виокремлено три типи навчальних закладів, де навчають дітей української мови: суботні школи або навчальні заклади при громадських організаціях; середні школи з польською мовою навчання, де українську вивчають як другу іноземну; заклади освіти, які проводять навчання українською мовою. Охарактеризовано специфічні риси кожного типу. Виявлено, що основною тенденцією, яка стосується позиціонування української мови в польському суспільстві, є посилення її статусу в руслі освітньої політики Європейського Союзу через підвищення інтересу поляків до України, її мови та культури.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2023, 2, 3; 16-26
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Мовна гра як вияв національної лінгвокреативності: на матеріалі галицьких паремій XIX ст.
    Language Play as a Manifestation of Linguistic Creativity (on the Material of Nineteenth-Century Galician Paroemias)
    Gra językowa jako przejaw kreatywności językowej (na materiale galicyjskiej paremii z XIX wieku)
    Autorzy:
    Гнатюк, Лідія Павлівна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/38700107.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
    Tematy:
    Ukrainian paroemias
    language play
    wordplay
    occasional coinage
    national linguistic personality
    reconstruction of linguistic worldview
    Opis:
    This article analyses nineteenth-century paroemias from the threevolume collection Halytsʹko-rusʹki narodni prypovidky [Galician-Ruthenian Folk Paroemias] by Ivan Franko, published in 1901–1910. The proverbs and sayings recorded in the collection indicate that in the nineteenth century Ukrainians often combined words that sound alike, which endowed them with new shades of meaning. In order to add expressivity and subtle humour, Ukrainian speakers made skilful use of rich lexico-semantic and grammatical resources. They played with transformation of homonyms, paronomasia, and metathesis of syllables or words in syntagmas. They also used synonyms and words from the same word families and they created onyms.
    W artykule zanalizowano dziewiętnastowieczną paremię zamieszczoną w trzytomowym zbiorze Галицько-руські народні приповідки, którą w latach 1901–1910 opublikował Iwan Franko. Zawarte w nim przysłowia i porzekadła świadczą, że w XIX wieku Ukraińcy często łączyli wyrazy o podobnym brzmieniu, co nadawało im nowe odcienie znaczeniowe. Dla wyrażenia ekspresji i subtelnego humoru umiejętnie korzystali z bogatego zasobu leksykalno-semantycznego i gramatycznego. W grze językowej sięgali po: przekształcanie homonimów, paronomazję, przestawianie sylab lub wyrazów w syntagmach. Wykorzystywali również synonimy i wyrazy pokrewne, stosowali reinterpretację etymologiczną, tworzyli także onimy.
    Źródło:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2022, 57
    0081-7090
    2392-2435
    Pojawia się w:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Соціолінгвістичні портрети міст Амвросіївки, Єнакієвого та Шахтарська: порівняльний аналіз
    Sociolinguistic Portrait of the Cities of Amvrosiyivka, Yenakievo and Shakhtarsk: A Comparative Analysis
    Autorzy:
    Kudrejko, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1844340.pdf
    Data publikacji:
    2015-07-26
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    sociolinguistic portrait of city
    the linguistic situation
    bilingualism
    language community
    communicative
    demographic
    national output languages
    Opis:
    In the article the peculiarities of the sociolinguistic situation in Donetchina have been examined, and a comparison of the varied sociolinguistic portraits of the cities of Amvrosiyivka, Yenakievo, Shakhtarsk with the general contemporary language situation in the Donetsk region has been made. In addition, using the census, the dynamics of the national language of the study population has been traced. A sociolinguistic portrait of these Donbass cities enabled the detection of territorial inclusions, asymmetric to the general language situation, with an opposition between city/small town.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2015, 3; 77-88
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Згубний вплив політики русифікації та її наслідки для українського народу
    Detrimental impact of russification policy and its consequences for the Ukrainian people
    Autorzy:
    Свинаренко (Svynarenko), Наталія (Nataliia)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177554.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    зросійщення
    українізація
    вивчення російської мови
    національна ідентичність
    національні меншини
    етнокультурна невизначеність
    Russification
    Ukrainization
    study of Russian language
    national identity
    national minorities
    ethnocultural uncertainty
    Opis:
    On the basis of the analysis of normative legal documents and modern scientific historical literature the peculiarities of the action of total Russification on the events of modern history of Ukraine are determined. At the time of the policy of Ukrainization, Russification attacks had somewhat weakened their activity, compared to the Valuev Circular and the Ems Decree. During the period of Soviet Ukraine, Russification developed quite strongly: this was facilitated by the full Russification of the army throughout the USSR, the educational policy of the Soviet Union, the peculiarities of personnel policy for the distribution of jobs to young professionals after graduating from secondary special and higher education.Beginning in 1970, the scientific world of all the then republics of the Union was also Russified - because all dissertation defenses were approved in Moscow, and abstracts were allowed to be published only in Russian. Meanwhile, the Russian language is becoming more and more popular. The Soviet policy of Russification in Ukraine can be called a weapon of slow action, which after decades of its planned action has achieved its actual result - a war in which completely innocent people die. The cult of the so-called “Soviet man” was formed throughout the existence of the USSR. This formation was especially successful on the territory of our Ukraine.Over time, this led to certain signs of erasure of the national self-identification of the Ukrainian people and the formation of a dual mentality. The policy of our pro-presidential parties fully confirms this. At the time of the collapse of the Soviet Union on the territory of our Ukraine, the majority of the population were Ukrainian-speaking Ukrainians and slightly fewer Russian-speaking Ukrainians. But neither the highestranking politicians nor the vast majority of society considered this to be a significant problem. A significant number of Russian-speaking Ukrainians and, on the eve of Russian military aggression, the majority of Ukrainian citizens are overly tolerant of the Russian-speaking phenomenon in Ukraine. The existence of the so-called dual mentality in modern Ukraine – pro-Western (European) and Eastern (pro-Moscow) with the appropriate cultural characteristics. You need to take into account that.The fact that the nation is aging in Ukraine, and there were more pro-Moscow mentality since independence, so there were always enough representatives of pro-Russian parties in the Verkhovna Rada. The language laws approved by the Verkhovna Rada of Ukraine during its entire existence are a direct confirmation of this fact. From the point of view of the civilization approach, the view of foreign researchers (historians, publicists, sociologists, political scientists) on the problem of Russification of the Ukrainian people within the Soviet Union and at the time of independence is important
    На основі аналізу нормативних правових документів та сучасної наукової історичної літератури визначено особливості дії тотальної русифікації на події сучасної історії України. На час проведення політики українізації русифікаційні напади дещо послабили свою активність, порівняно з Валуївським циркуляром та Емським указом. За період Радянської України русифікація розвивалася досить потужно: цьому сприяли повна русифікація армії у всьому СРСР, освітня політика Радянського Союзу, особливості кадрової політики розподілу робочих місць молодим спеціалістам після закінчення середніх спеціальних та вищих навчальних закладів. Починаючи з 1970 р. науковий світ усіх тодішніх республік Союзу теж русифікувався – бо всі захисти дисертацій затверджувалися у Москві, а автореферати дозволялося публікувати тільки російською мовою. А російська мова тим часом все більше популяризується. Радянську політику русифікації на Україні цілком можна назвати зброєю сповільненої дії, яка через десятиліття своєї планомірної дії досягла свого фактичного результату – війни, у якій гинуть абсолютно невинні люди. Культ так званої «радянської людини» формувався протягом всього періоду існування СРСР. Особливо успішним це формування виявилося на території нашої України. З плином часу це призвело до певних ознак стирання національної самоідентифікації українського народ та до формування подвійної ментальності. Політика наших пропрезидентських партій повністю це підтверджує. На момент розпаду Радянського Союзу на території нашої України більшість населення становили україномовні українці та дещо менше було російськомовних українців. Але за суттєву проблему це ні політики найвищого рангу, ні переважна більшість суспільства не вважали. Значна кількість українців російськомовних та станом на переддень військової російської агресії переважно занадто толерантне ставлення більшості українських громадян до явища російськомовності в Україні. Існування так званої подвійної ментальності в сучасній Україні - прозахідного (європейського) спрямування та східний (промосковський) з відповідними культурними характеристиками. Враховувати потрібно і той факт, що на Україні відбувається старіння нації, і носіїв промосковського типу ментальності було за часи незалежності більше, тому представників проросійських партій завжди було достатньо у Верховній Раді. Ті мовні закони, які затверджувала Верховна Рада України за весь час її існування є прямим підтвердженням цього факту. З точки зору цивілізаційного підходу є важливим погляд іноземних дослідників (істориків, публіцистів, соціологів, політологів) на проблему русифікації українського народу у складі Радянського Союзу та у часи незалежності.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 197-204
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ДОСЛІДЖЕННЯ ВІТАЛЬНОСТІ МАЛОПОШИРЕНИХ МОВ УКРАЇНИ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ
    BADANIE ŻYWOTNOŚCI MAŁO POWSZECHNYCH JĘZYKÓW UKRAINY: DOŚWIADCZENIA I PERSPEKTYWY
    RESEARCHING OF VITALITY OF LESSER-USED LANGUAGES OF UKRAINE: EXPERIENCE AND PROSPECTIVES
    Autorzy:
    Andrijenko, Lilija
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1601701.pdf
    Data publikacji:
    2021-09-13
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    języki Ukrainy
    język państwowy
    język zagrożony
    wielojęzyczność
    dwujęzyczność
    diglossia
    sytuacja językowa
    polityka językowa
    planowanie językowe
    żywotność języka
    wspólnoty etniczno-narodowe
    languages of Ukraine
    state language
    endangered language
    multilingualism
    bilingualism
    language situation
    language policy
    language planning
    language vitality
    ethnic
    ethnic and national communities
    Opis:
    This study summarizes the achievements of Ukrainian sociolinguistics at the turn of the 21st century in the field of studying the languages of national minorities in Ukraine. The relevance of the study lies in the influence of the new worldview paradigm. Its goal is to preserve and protect humanity’s unique cultural heritage, which is under threat of reduction or destruction. The topicality of sociolinguistic studies of the languages of national minorities is also associated with the changing socio-political context in post-Soviet countries, especially in Ukraine. Consequently, there is a need for sociolinguistic monitoring of the linguistic situation, as well as for studying the conditions and mechanisms of linguistic behavior of minorities in bilingual and multilingual regions. It is also important to develop practical recommendations on the balance of linguistic rights and cultural needs of Ukrainian ethnolinguistic communities. The study is presented as part of the research project entitled “Practices of language protection of the European linguistic and cultural space and the prospects for language policy in Ukraine” (2019–2023). The method of diachronic description allows us to trace the evolution of research ideas and the changes in methodological premises regarding the problems of language evolution in Ukraine from the times of the USSR to the present day.
    Niniejsze badanie podsumowuje osiągnięcia ukraińskiej socjolingwistyki przełomu XX i XXI wieku w zakresie studiów nad językami mniejszości narodowych w Ukrainie. Aktualność owego badania wynika z oddziaływania nowego paradygmatu światopoglądowego, którego prymarną funkcją jest świadomość ekologiczna. Jej celem jest zachowanie i ochrona unikalnego dziedzictwa kulturowego ludzkości, któremu zagraża niwelacja lub zagłada. Tak duże zainteresowanie kwestią języków mniejszości narodowych jest związane również ze zmieniającym się kontekstem społeczno-politycznym w krajach postradzieckich, zwłaszcza w Ukrainie. Dlatego też istnieje pilna potrzeba socjolingwistycznego monitorowania sytuacji językowej, a także badania warunków oraz mechanizmów zachowania języków mniejszościowych w regionach dwujęzycznych i wielojęzycznych. Ważne jest również opracowanie praktycznych zaleceń dotyczących równoważenia praw językowych oraz potrzeb kulturowych społeczności etnolingwistycznych Ukrainy. Badanie zostało przeprowadzone w ramach projektu naukowego „Praktyki ochrony językowej europejskiego obszaru językowo-kulturowego oraz perspektywy polityki językowej na Ukrainie” (2019–2023).Stosowana w badaniu metoda opisu diachronicznego pozwala śledzić ewolucję poglądów badawczych,a także zmiany w metodycznych założeniach dotyczących problemów konstrukcji języka w Ukrainie od czasów ZSRR po dziś dzień.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2021, 9, 1; 11-20
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Українська картина світу в романі Ігоря Станойоського «Перший університетський день моєї доньки»
    Ukrainian language worldview in the novel of Igor Stanojoski My daughter’s first university day
    Autorzy:
    Yaminska, Hanna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/480945.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
    Tematy:
    Ukrainian picture of the world language picture of the world Macedonian perception
    times realities
    national identity
    Chornobyl
    Opis:
    Ігор Станойоський – сучасний македонський письменник, який у своїх романах поєднує різні літературні жанри. Незважаючи на своє македонське походження, майже у всіх його творах присутні персонажі українці, за допомогою яких автор показує читачеві образ світу українців. У романі Перший університет-ський день моєї доньки Станойоський через призму образів головних героїв та міста Львова проектує образ самої України. Текст роману написаний македонською мовою і призначений для македонського читача, що дозволяє поглянути на такі поняття як національна самобутність одного народу (українців) під кутом зору світосприйняття іншого народу (македонців). Ключову роль у тексті відведено Чорнобилю – як не лише історичній, але й психологічній події, яка змінила хід історії та свідомість українців. Проектуючи образ України через чорнобильську трагедію на головну героїню як уособлення матері, можемо спостерігати пряму алюзію до образу цілої країни, її становлення на шляху до незалежності. Важливу роль у мовній картині світу українців, представленій у романі Станойоського, відіграють лексично-гра-матичні конструкції. Ці конструкції подані македонською мовою, але інколи мають у свої структурі українську семантику, внаслідок чого отримуємо своєрідний симбіоз мов, який створюється спеціально автором для глибшого сприйняття македонським реципієнтом мовної ідентичності українців. Українська картина світу подана під кутом македонського сприйняття, яке ментально і граматично відрізняється між собою. За рахунок такого аналізу ніби споріднених, але, все ж таки, різних мов, ми можемо виокремити особливу специфіку в сприйнятті національної самобутності одного народу за допомогою мовного сприйняття іншого народу, що ніби створює окрему категорію у розумінні картини світу та відкиває нові можливості для глиб-шого аналізу культурного та історичного образу нації вцілому.
    Igor Stanojoski is a modern Macedonian writer who combines different literary genres in his novels. Despite his Macedonian origin, almost all of his works have Ukrainian characters, through whom the author shows the reader the Ukrainian view of the world. In the novel My Daughter’s First University Day, Stanojoski through the prism of the images of the main characters and the city of Lviv projects the picture of Ukraine. The text is written in Macedonian and is intended for the Macedonian reader, which allows us to look at such concepts as the national identity of one nation (Ukrainians) from the point of view of another nation (Macedonians). An important role in the text is given to Chernobyl –not only as a historical, but also a psychological event that changed the course of history and the consciousness of Ukrainians. Projecting the image of Ukraine through the Chernobyl tragedy on the main character as the personification of the mother, we can observe a direct allusion to the image of Ukraine, to its formation on the path to independence. Lexical and grammatical constructions introduced by the author in the text take on an important role in the linguistic picture of the world of Ukrainians through the prism of Macedonian perception. These constructions are presented in the Macedonian language but sometimes have Ukrainian semantics. As a result of such a combination, we get a kind of symbiosis of languages which is created specifically by the author for a deeper perception of the Macedonian recipient of the linguistic identity of Ukrainians. The Ukrainian linguistic picture of the world is presented from the angle of the Macedonian perception. They are mentally and grammatically different from each other, but due to an analysis of such seemingly related, but still different languages, we can note a specificity in the perception of national identity of one people through the linguistic perception of another people. This perception helps us to create a separate category in understanding the linguistic picture of the world and reject new opportunities for deeper analysis of the cultural and historical image of the whole nation.
    Źródło:
    Acta Polono-Ruthenica; 2020, 2, XXV; 61-76
    1427-549X
    Pojawia się w:
    Acta Polono-Ruthenica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна
    The origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein
    Autorzy:
    Kaliuzhna, Yuliia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1179261.pdf
    Data publikacji:
    2020-11-24
    Wydawca:
    Ateneum - Akademia Nauk Stosowanych w Gdańsku
    Tematy:
    concept
    conceptosphere
    picture of the world
    inoculture
    "language game"
    "natural language"
    author's concept
    national concept
    концепт
    концептосфера
    картина світу
    інокультура
    «мовна гра»
    «природна мова»
    авторський концепт
    національний концепт
    Opis:
    The article attempts to investigate the origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein and attempts to apply the theoretical work of L. Wittgenstein in combination with literary and linguistic techniques and methods of analysis to consider concepts and their elements in literary works. The author revealed the possibility of embodying the multidimensional interaction of different conceptospheres in the work of fiction literature, and also revealed differences between the national and the author's concepts.
    У статті здійснено спробу дослідити витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна та здійснено спроби застосувати теоретичні напрацювання Л.Вігенштейна у комплексі з літературознавчими та лінгвістичними прийомами та методами аналізу для розгляду концептів та їх елементів у літературних творах. Автором було виявлено у художньому творі можливості втілення багатовимірної взаємодії різних концептосфер, виявлено відмінності між національним та авторським концептом.
    Źródło:
    Forum Filologiczne Ateneum; 2020, 8, 1; 395-415
    2353-2912
    2719-8537
    Pojawia się w:
    Forum Filologiczne Ateneum
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Між національними та інтернаціональними тенденціями термінотворення: формування української астрономічної термінології наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття
    Between national and international trends of terms: formation of Ukrainian astronomical terminology in late nineteenth and early twentieth century
    Między narodowymi i międzynarodowymi tendencjami tworzenia terminologii: kształtowanie ukraińskiej terminologii astronomicznej w końcu XIX - początku XX wieku
    Autorzy:
    Богуш, Оксана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2178932.pdf
    Data publikacji:
    2015-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Ukrainian scientific language
    Ukrainian astronomical terminology
    terminological dictionary
    national and international trends of terms
    tracing
    ukraiński język naukowy
    ukraińska terminologia astronomiczna
    słownik terminologiczny
    narodowe i międzynarodowe tendencje tworzenia terminologii
    zapożyczanie
    Opis:
    Ukrainian scientific astronomical terminology has been rapidly evolving in the late XIX and early XX century due to the publication of scholarly works on astronomy in Ukrainian. During this period, the development of astronomical terminology system, as well as other subsystems of the scientific language was not a normal, natural way of challenging conditions of stateless Ukrainian nation. In the article the author discusses the influence of linguistic and extra-linguistic factors on the creation of the Ukrainian language and national scientific terminology. For example, I present Ukrainian astronomical terminology’s influence on national and international trends in terms of formation and development of astronomical terminological Ukrainian language.
    Ukraińska terminologia astronomiczna na podstawie naukowej zaczyna się szybko rozwijać pod koniec XlX i na początku XX wieku, co spowodowane zostało ukazaniem się prac naukowych z dziedziny astronomii w języku ukraińskim. W tym okresie rozwój systemu terminologicznego astronomii, jak też innych podsystemów języka naukowego nie odbywał się w sposób naturalny w związku z trudnymi warunkami bezpaństwowości narodu ukraińskiego. W artykule pokazano wpływ czynników językowych i pozajęzykowych na tworzenie ukraińskiego języka naukowego oraz narodowej terminologii. Na przykładzie ukraińskiej terminologii astronomicznej zademonstrowano wpływ narodowych oraz międzynarodowych tendencji tworzenia terminologii na kształtowanie i rozwój w języku ukraińskim słownictwa specjalistycznego z zakresu astronomii.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 299-309
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ДЕРЖАВНА МОВА ЯК ФАКТОР ЄДНАННЯ В УМОВАХ ЗБЕРЕЖЕННЯ МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНОГО РОЗМАЇТТЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
    STATE LANGUAGE AS A CONSOLIDATING FACTOR IN VIEW OF THE PRESERVATION OF THE MULTILINGUAL DIVERSITY IN MODERN UKRAINE
    Autorzy:
    ШУМИЦЬКА, ГАЛИНА
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1041624.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    lingual situation
    lingual question
    state language
    manipulative strategies
    national communities
    deep and formalized interviews
    sytuacja językowa
    kwestia językowa
    język urzędowy
    język państwowy
    język narodowy
    strategie manipulacyjne
    wspólnoty narodowe
    wywiady dogłębne i sformalizowane
    Opis:
    Artykuł poświęcony jest oglądowi sytuacji językowej na Ukrainie, w szczególności na Zakarpaciu, w okresie jednego roku, tj. od wprowadzenia nowej ustawy o edukacji (wrzesień 2017) do przyjęcia projektu ustawy o funkcjonowaniu języka ukraińskiego jako państwowego (październik 2018). Stan języka ukraińskiego jako języka państwowego zbadano w kontekście wydarzeń społeczno-politycznych w kraju i na świecie. Na podstawie analiz, jak również przeprowadzonych w tym okresie wielu dogłębnych i sformalizowanych wywiadów z różnymi kategoriami respondentów możliwe jest zbadanie procesu wyboru języka, zwłaszcza języka edukacji, z uwzględnieniem rozwoju kulturalno-politycznego współczesnego społeczeństwa ukraińskiego w jego najbardziej wysuniętej na zachód części — Zakarpaciu.
    The article presents an overview of the lingual situation in Ukraine, in the Transcarpathian region in particular, within the time span of a year since the law On education (September 2017) was ratified till the adoption of the draft of the law whose aim is to ensure functioning of Ukrainian as the state language. The status of Ukrainian as a state language is considered in the closest connection with socio-political phenomena in the country and the whole world. The analysis of deep and formalized interviews with different categories of respondents conducted during this period sheds light on the process of language selection in the field of education, in particular as a sign of cultural and political development of contemporary Ukrainian society in its westernmost part — Transcarpathia.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 1; 189-199
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-13 z 13

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies