Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "integration" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 30
Tytuł:
Розвиток художньої творчості дітей 6-го року життя на засадах вільного вибору образотворчих завдань
Rozwój sztuki artystycznej dzieci 6-letnich na podstawie swobodnego wyboru drobnych zadań edukacyjnych
Autorzy:
Trusch, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1179726.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Raciborzu
Tematy:
art
abilities
free choice
interest
integration
Opis:
The article deals with theoretical and methodical aspects of the influence of free education on the development of creative abilities of children of the 6th year of life. The pedagogical conditions for the development of artistic creativity in children of the 6th year of life are determined and substantiated. The complex of classes for children of the 6th year of life is represented on the basis of a free choice of visual tasks, and the effectiveness of their influence on the development of artistic creativity of children has been experimentally tested. Classes are based on the age and individual characteristics of children based on the integration of different types of visual activities, different techniques and methods of image.
Źródło:
Eunomia – Rozwój Zrównoważony – Sustainable Development; 2018, 1(94); 305-313
1897-2349
2657-5760
Pojawia się w:
Eunomia – Rozwój Zrównoważony – Sustainable Development
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ДИХОТОМІЯ «ЦЕНТР-ПЕРИФЕРІЯ» В СИСТЕМІ ПРОСТОРОВИХ СТРУКТУР ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ
CENTER-PERIPHERY DICHOTOMY IN THE SYSTEM OF SPATIAL STRUCTURES OF THE GLOBALIZED WORLD
Autorzy:
Vermenych, Yaroslava
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2153636.pdf
Data publikacji:
2022-12-12
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
space
center
periphery
integration
decentralization
territorial structure
Opis:
Decentralization processes are increasingly becoming the driving force of changes in the modern world, and how regional elites use their advantages and minimize their disadvantages depends on whether they will turn out to be a boon or a factor of social destruction. It is extremely important in modern conditions that the social and humanitarian sciences contribute to the conceptualization of system-dynamic interdisciplinary knowledge, the scope of which will cover not only the hierarchy of centers and peripheries within a single country, but also the space «above» state borders, which is amenable to regulation. The article is devoted to highlighting modern methodological approaches to reviewing the concepts of center-periphery relations and developing a new model of regionalism, which is based on the recognition of the freedom of pluralism and the intransitive importance of the ideas of multiculturalism. In this context, all cognitive strategies built on the advantages of the ideas of centralization, and first of all on the traditional model of center-periphery relations and modernization, undergo correction. It has been proven that the postmodern situation in which modern society is located is the least reminiscent of a domineering vertical, built according to the usual canons of center-periphery. Rather, it is associated with a heterogeneous horizon that can be modified in a wide variety of configurations. Reviewing the concepts, models and structure of established center-periphery relations contributes to rethinking the mechanisms and scope of influence of political, economic and cultural centers on the course of social development of spatial structures in the context of new challenges. Built on this foundation, the theory of center-periphery polarity is seen as an innovative operational tool in the entire system of natural and social sciences, which to one degree or another are engaged in the analysis of spatial relations
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 183-201
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Інтеграційно-дезінтеграційні процеси у Молдові
Integracyjno-dezyntegracyjne procesy w Mołdowie
Autorzy:
Явір, Віра
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489446.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
ethnopolitical disintegration
ethnopolitical integration
Transnistria
ethnopolitical conflict
Opis:
Moldova had to deal with the disintegration-integration challenges from the very beginning of the formation of an independent state unlike Ukraine, which at the early stages of independence did not recognize the urgency of ethnonational problems at the state level, did not pay attention to ethnopolitical threats. Issues of ethnopolitical integration and disintegration are among the most important in the field of ethnopolitical security and ethnonational policy of this multiethnic state with very complicated ethnopolitical heritage. Ukraine did not take advantage of the ethnopolitical experience of Georgia and Moldova in the past, now all three post-Soviet states (Ukraine, Moldova and Georgia) are at the post-desintegration stage of development, which means the presence of self-proclaimed republics in their territorial composition, the settlement of armed ethnicpolitical conflicts and the policy of reintegration of the occupied territories. In fact Moldova’s disintegration began before the formation of an independent state in the course of the collapse of the USSR. Its cause was the Transnistrian ethnopolitical conflict, which is considered one of the most controversial in the post-Soviet space, although the ethnic factor did not play a decisive role in it. In the late 1980s, the nationalist movement for the restoration of the state gained popularity in the Moldavian Soviet Socialist Republic. The Moldovan elite tried to build the state around the formation of the national-linguistic identity of its citizens. An important element in the restoration of Moldavian identity was the political course of ethnopolitical, ethnolinguistic integration of Moldova with ethnic, linguistic and historically close country - Romania. This triggered the separation of Transnistria. The Transnistrian conflict has been under regulation for more than 25 years, but the prospects for restoring the territorial integrity of Moldova and the Transnistria reintegration are very small. During numerous talks with Russia, Ukraine and the OSCE, it was not possible to reach agreement on the status of Transnistria. The Moldovan leadership refused to conduct direct talks with leaders of the unrecognized republic, stressing that it is necessary to negotiate with Russia, which writes the script of the negotiation process and manipulates leaders of self-proclaimed state. The regulation of the Transnistrian conflict was significantly hampered by the integration trends between Moldova and Romania, which did not lead to the ethnopolitical integration of both states, but became a hindrance to the reintegration of Transnistria into Moldova. Moldova balances between an association with Romania and an orientation towards Russia, depending on which political forces - pro-Russian or pro-Romanian gained power in the state. Ethnopolitical integration with Romania meant a loss of statehood and a lasting loss of hope in resolving the Transnistria conflict by returning the territory of an unrecognized republic to Moldova. Moldova is an example of an unstable post-Soviet state, an ethno-political system that contains many ethnic and territorial contradictions, are dependent on foreign policy players, in which disintegration-integration processes balance each other, preventing the state from advancing in any direction of integration/disintegration. The political course on the ethnopolitical integration of Moldova with Romania hinders the resolution of the Transnistrian conflict, the reintegration of the territories of an unrecognized republic into Moldova and threatens further disintegration - the secession of Gagauzia. Therefore, this post-Soviet state, full of internal contradictions, has not succeeded in any direction - both integration with Romania and overcoming the consequences of disintegration. But, despite the fact that Moldova did not restore territorial integrity, it retained statehood and sovereignty.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 77-81
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Геополітичні стратегії країн Центральної Східної Європи в умовах еволюції пост-біполярної системи міжнародних відносин
Strategie geopolityczne państw Europy Środkowo-Wschodniej w warunkach ewolucji postdwubiegunowego systemu stosunków międzynarodowych
Autorzy:
Brusiłowska, Olga
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489247.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
Central and Eastern Europe,
European and Euro-Atlantic integration
Opis:
The economic and political priorities of the CEE countries were clearly associated with the goal of joining the EU, whereas the problem of national security has been the subject of in-depth discussions. A strict „no” to NATO expansion to the East by the USSR angered even moderate elements in Eastern European countries. Abandon the idea of joining NATO would recognize Russia’s right to veto their decisions. In 1995 the USA used formula of „intensive dialogue” with the countries-candidates. The reason was the concerns of the US that the weakening of NATO could lead to a weakening of American leadership. The new members of NATO are becoming an outpost in the struggle with international terrorism. The problems of refugees, military spending, and military expenses on carrying out missions in areas previously not included in the sphere of responsibility of NATO also aggravated. On the other hand, the initiative inside NATO nicely encouraged. For ex., Poland has reached a beneficial role of integrator in NATO. During the whole period Poland was the most active country among the EU newcomers. Its foreign policy has experienced a significant evolution. Poland started as most active of US allies in the EU, but now Poland is more interesting in ideas from Brussels. Membership in the EU guarantees the increasing of energy security; project of construction of nuclear power plants is the most important in a political context: in the future it could prevent the increase of energy dependence on Russian gas monopoly. Access to EU funds contributed to the rapid correction of the economic situation in CEE after 2008; Poland and Slovakia preserve the positive indicators of economic growth. The image of the CEE significantly improved; their foreign policy agendas are becoming more ambitious. Thus, Poland sees itself as a regional leader and even tries to get right into the Big Twenty
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 18-26
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Внесок країн Веймарського трикутника у систему європейської безпеки
Wkład państw trójkąta weimarskiego w system bezpieczeństwa europejskiego
Autorzy:
Русова, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489267.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
European Union,
Weimar triangle states,
Common Foreign and Security policy,
European integration
Opis:
“Weimar triangle” has appeared as a political and diplomatic configuration in 1991, reflecting the new geopolitical situation in the region of Central and Eastern Europe after the ending of so-called “velvet revolutions”. After the collapse of the Soviet camp and the USSR, all these countries had to seek the new partners and alternative forms of interaction. The main foreign reference-point was the political integration with EU states. The active engagement of Poland into these processes, as one of the biggest countries of “new Europe” according to a number of population and a scale of territory, became the main task of Europe. The appearance of the new geopolitical formation, gave the opportunity to the Germans and French to keep the Poles within the bounds of the negotiation process and constant dialogue, exercising control of the reforms in the fields of Warsaw foreign and international policy in the 90s. The main goal was reached and Poland became a full-right member of the EU in May 2004. Due to the strengthening of french-german-polish ties, the project “Weimar triangle” gradually is asserting itself as the subregional actor, which can exert the influence on the politics of the EU. This is proved by the enlargement of form of the triangle interaction, and its transformation into “Weimar triangle+” with the participation of Spain and Italy. Taking into account the political heft of “Weimar triangle”, the cooperation of these three states in the defence area raised in importance. During last ten years Poland, France and Germany initiated a great number of the different project in this direction: “Weimar brigade” – organized with the aim to carry out the joint EU operations and the coordination of the civil and military components; the constant negotiations with Russia, discussing its role in the system of the European security and other European integration processes; the collaboration with Northern European states (Ghent initiative) and the setting up of the project “Polling and Sharing” in order to use the finances for the military needs. But one of the main obstacles on the way of realization of all its projects is that all EU member-states now came very close to the creation of the collective military potential and have to delegate some of their sovereign rights to the competence of the specialized EU institutions. As a consequence, it can lead to the split between the opponents and supporters of the Common Foreign and Security Police and could temporary suspend the integration processes in this sphere.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 39-45
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Глобалізація vs локалізація: діалектика взаємодії у сучасному світі
Globalization vs localization: the dialectics of interaction in the modern world
Autorzy:
Vermenych, Yaroslava
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1977808.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
globalization
glocalization
regionalization
localization
integration
decentralization
лобалізація
глокалізація
регіоналізація
локалізація
інтеграція
децентралізація
Opis:
Активізація інтересу до локальної історії і явищ регіоналізму відбувається в усьому світі в міру того, як глобалізаційні процеси ставлять під удар специфічність розвитку окремих країн та їх частин. Ослаблення внутрішніх суспільних структур сучасних держав знаходить свій прояв у руйнуванні старих і пошуках нових джерел ідентифікації. У контексті методологічних підходів «просторової парадигми» у статті досліджено вплив глобалізаційних процесів на динаміку та структуру регіоналізації та локалізації сучасних соціумів. Розширюючи сферу людських контактів, глобалізація створює додаткові резерви для соціально-економічного розвитку більшості країн світу. Проте водночас вона породжує нові ризики й небезпеки, бо передбачає звуження можливості вибору особливого, специфічного шляху поступу. Двоїстість процесу глобалізації виявляється в тому, що він небачено розширює й водночас звужує простір життя людини. У той час як економіка руйнує національні кордони, люди, не бажаючи втрачати відчуття «дому», відшукують локальні простори із стійкими зв'язками. Глобалізація і локалізація стають паралельними процесами, що відбивається в новому понятті «глокалізація». Доведено, що загальна тенденція впливу глобалізації на світ-системну структуру полягає у збільшенні потенціалу взаємопов’язаності та взаємозалежності. Частково стертими виявляються грані між внутрішнім і зовнішнім просторами держав, а отже, і між внутрішньою та зовнішньою політикою. Зустрічні потоки інноваційності й інерційності, стандартизації і культурної диференціації створюють неповторну палітру міжцивілізаційних обмінів і взаємовпливів – із відповідним розширенням «простору можливостей». У відповідь на культурну уніфікацію та натиск стандарту дедалі більша кількість людей намагається обстоювати свою самобутність, демонструє прихильність до традиційних норм і цінностей. Тому універсальній тенденції до глобалізації протистоїть локальна тенденція до диверсифікації, яка знаходить свій прояв у плеканні власного простору існування, обстоюванні пріоритетів культурної, етнічної, релігійної та інших групових ідентичностей.
The intensification of interest in the local history and regionalism is happening all over the world as globalization processes undermine the specific development of individual countries and their parts. The weakening of the internal social structures of modern states is manifested in the destruction of old and the search for new sources of identification. In the context of methodological approaches to the "spatial paradigm" the article examines the impact of globalization processes on the dynamics and structure of regionalization and localization of modern societies. By expanding the scope of human contacts, globalization creates additional reserves for the socio-economic development of most countries. But at the same time it creates new risks and dangers, because it involves narrowing the possibility of choosing a special, specific path of development. The duality of the process of globalization is manifested in the fact that it unprecedentedly expands and at the same time narrows the space of human life. While the economy is destroying national borders, people, not wanting to lose the feeling of "home", are looking for local spaces with strong ties. Globalization and localization are becoming parallel processes, which is reflected in the new concept of "glocalization". It is proved that the general tendency of globalization to influence the world-system structure is to increase the potential for interconnectedness and interdependence. The boundaries between the internal and external spaces of states, and hence between domestic and foreign policy, are partially blurred. The counter-flows of innovation and inertia, standardization and cultural differentiation create a unique palette of intercivilizational exchanges and interactions – with a corresponding expansion of the "space of opportunities". In response to cultural unification and the pressure of the standard, more and more people are trying to defend their identity, demonstrating a commitment to traditional norms and values. Therefore, the universal tendency to globalization is opposed by the tendency to diversify, which is manifested in the cultivation of their own space of existence, advocating the priorities of cultural, ethnic, religious and other group identities.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 207-224
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Stan obecny i perspektywy rozwoju ukraińskiego przemysłu buraka cukrowego w kontekście procesów integracyjnych
Current state and prospects for Ukrainian industry sugar beet in the context of integration processes
Autorzy:
Gusatins'ka, N. A.
Corna, T. M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/323738.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Politechnika Śląska. Wydawnictwo Politechniki Śląskiej
Tematy:
międzynarodowy rynek cukru
konkurencyjność
procesy integracyjne
international sugar market
competitiveness
integration processes
Opis:
Artykuł zawiera analizę aktualnych trendów na międzynarodowym rynku cukru. Charakteryzuje stan obecny branży buraka cukrowego na Ukrainie i perspektywy jej dalszego rozwoju w kontekście procesów światowej integracji. Zidentyfikowane zostały przyczyny niskiej konkurencyjności przemysłu na rynkach zagranicznych i zaproponowano sposoby jej poprawy.
The article contains an analysis of current trends in the international sugar market. It is characterized by the current state of the sugar beet industry in Ukraine and prospects of its further development in the context of global integration processes. They identified the reasons for the low competitiveness of the industry in foreign markets and proposes ways to improve it.
Źródło:
Zeszyty Naukowe. Organizacja i Zarządzanie / Politechnika Śląska; 2015, 83; 215-224
1641-3466
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe. Organizacja i Zarządzanie / Politechnika Śląska
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Стратегії Міграційної Політики Австралії: Етапи Становлення, Нові Виклики Та Відповіді На Сучасні Загрози
Strategies of Australia’s Migration Policy: the Stages of Becoming, New Challenges and Responses to Today’s Threats
Autorzy:
Romanenko, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070496.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
migration policy
assimilation
integration
multiculturalism
Australia
австралія
міграційна політика
асиміляція
інтеграція
мультикультуралізм
Opis:
The article examines the Australia’s migration policy, the stages of its formation and development, the current situation. There are three stages of Australia’s post-World War II migration strategy: assimilation policy, integration policy, and a policy of cultural diversity and multiculturalism. This policy is regulated by the Australian Department of Immigration. Since its inception, the name of the Department has been changed more than ten times, reflecting the main directions of its activities and functions during these periods. Summing up the results of the article, it can be said that the first head of the Department of Immigration in 1945 had promoted mass British immigration, proclaiming the slogan “Populate or Perish”, however the policy on immigrants and the name of the Department changed over time. In March 1996, the name of the institution had changed to the Department of Immigration and Multicultural Affairs, whose slogan was “Enriching Australia through migration”. The main idea of immigration strategy was to create a multicultural country with strong potential due to its diversity. In 2007, the concept of multiculturalism was excluded from the name of the structure; more emphasis in the work of the Department was placed on the recognition of national identity, based on a number of core values, which still contribute to the development of a multicultural society. And in 2017 Department of Home Affairs was officially established, which today deals with all migration issues. The country has an Australian migration program at the beginning of the XXI century, which provides several main reasons why citizens of another country can enter the continent for long-term residence: student’s, qualified immigration (taking into account the professional experience, skills or qualifications required by Australian economy at the time), family reunification (family members living in Australia), special circumstances (return of Australian citizens who have previously left the country). There is also a humanitarian program for refugee’s migration and adaptation to Australian life.
У статті розглядається Австралійська міграційна політика, етапи її становлення та розвитку, сучасний стан справ. Можна виділити три етапи міграційної політики Австралії в період після Другої світової війни: політика асиміляції, політика інтеграції та політика культурного різноманіття і мультикультуралізму. Дана політика регулюється Міністерством імміграції Австралії. З моменту створення назва Міністерства була змінена більше десяти разів, що відображало основні напрями діяльності установи та функції за ці періоди. Підсумовуючи результати, отримані внаслідок роботи над статтею, можна сказати, що, якщо перший очільник Міністерства імміграції у 1945 р. пропагував масову британську імміграцію, проголошуючи гасло «Заселити або загинути», то з плином часу назва Міністерства та політика щодо іммігрантів змінювалася. У березні 1996 р. назва установи змінилася на Міністерство імміграції та мультикультурних питань, чиїм гаслом було «Збагачення Австралії шляхом міграції». Головною ідеєю міграційної стратегії стало створення мультикультурної країни з сильним потенціалом завдяки її різноманітності. У 2007 р. поняття «мультикультуралізм» виключено з назви структури; більший акцент у роботі Міністерства було зроблено на визнанні національної ідентичності, заснованої на низці основних цінностей, які все ще сприяють розвитку мультикультурного суспільства. 2017 р. було офіційно створено Міністерство внутрішніх справ, що сьогодні займається імміграцією. На початку ХХІ ст. в країні діє Австралійська міграційна програма, що передбачає декілька основних причин, за якими громадяни іншої держави можуть здійснювати в’їзд на довготривале проживання в країну: студентська, кваліфікована імміграція (враховується професійний досвід, навички або кваліфікація, які потребує на момент дії програми економіка Австралії), возз’єднання сім’ї (члени сім’ї, які проживають в Австралії), особливі обставини (повернення громадян Австралії, які раніше покинули країну). Також є гуманітарна програма по міграції та адаптації у австралійське життя біженців.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 152-167
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Демократизація і євроінтеграційна стратегія сучасної України: національна специфіка та досвід сусідів
Demokratyzacja i strategia integracji z UE współczesnej Ukrainy: specyfika narodowa i doświadczenia sąsiadów
Autorzy:
Бульбенюк, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489476.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
democratic transformation (democratization),
European integration,
civil society,
Ukraine,
Central and Eastern Europe (CEE)
Opis:
The relationship between political strategy of the state (first of all on the basis of studying the experience of democratic transformations) and the foreign policy vector of national development on the example of Ukraine and countries of Central and Eastern Europe is examined. The author seeks to find answers to the question: «What is the ideological guidance for national development of modern Ukraine?»; «Experience of our closest neighbors - Central and Eastern Europe - may be useful in identifying these ideological landmarks for Ukraine?»; «Should such ideological orientations be based on clearly defined ideological and political (doctrinal) bases or be as politically neutral?». The proposed research of the structure of European integration strategy because of the burning social and political realities of Ukraine distinguish the most problematic areas of political, social, economic and cultural space of national society. Based on the experience of the process of democratic transformation and holding of European integration in Poland, Hungary, Romania and other CEE countries are attempting to define «strong» and «weak» sides of these processes for the further consideration of their formulation of national politics and the foreign policy strategy of systemic transformation. The author’s view on the problems and prospects of development of civil society in Ukraine in view of events ( in fact - for the most significant recent history of national tests) is presented by late 2013 - early 2014.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 108-114
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Євроінтеграційні процеси як суттєвий чинник професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів у контексті полікультурного спрямування
Autorzy:
Якса, Наталія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2158743.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
professional training for teachers
future teachers
European integration processes
multicultural education
post-industrial information society
Opis:
The peculiarities of orientation of professional and pedagogical multicultural training of the prospect teachers on the Euroinstegration processes are outlined. It is emphasized that in the condition of expanding of globalization and Eurointegration processes the role of ethnocultural factor grows that gains some specific feathers in the period of postindustrial and informative society.
Źródło:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 1(7); 135-141
1730-0266
Pojawia się w:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Подолання тоталітарного спадку в Естонії наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.
Overcoming the Totalitarian Legacy in Estonia at the End of the 20th – Beginning of the 21th Century
Autorzy:
Mudriievska, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51602802.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Естонія
відновлення
незалежність
тоталітарний спадок
подолання
реформи
інтеграція
Estonia
restoration
independence
totalitarian legacy
overcoming
reforms
integration
Opis:
Досліджено особливості процесу подолання тоталітарного спадку в Естонській Республіці наприкінці ХХ – на початку ХХI ст. Виявлено, що Естонії після відновлення незалежності відбулися відновлення конституційного порядку, державних структур та зміна політичної еліти внаслідок вільних виборів. Висвітлено, що в Естонії були збудовані нова законодавча база та економічна система, розпочалася розбудова засад громадянського суспільства, що надали їй можливість претендувати на інтеграцію до спільноти західної демократії вже в останньому десятиріччі ХХ ст. Зазначено, що успіх дерадянізації Естонської Республіки зумовлений повною відмовою від залишків системи СРСР. Виявлено, що Естонія доклала значних зусиль для створення власної системи національної безпеки у напрямі створення власних спецслужб, армії і вступу до НАТО, також щодо захисту національних інтересів у вирішенні мовних питань і отримання естонського громадянства. Констатовано, що Естонська Республіка на державному рівні зберігає пам’ять про радянські репресії. Дослідженню окупаційних періодів та злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів в Естонії приділена велика увага як з боку держави, так і громадських установ. В цьому контексті варто відмітити діяльність Естонської міжнародної комісії з розслідування злочинів проти людства, Естонського інституту історичної пам’яті, Музею окупацій та свободи Vabamu, Меморіалу жертвам комунізму, також заплановано створення Міжнародного музею жертв комунізму. Акцентовано, що на сучасному етапі досвід модернізаційних змін в цій країні вважається найбільш успішним серед країн пострадянського простору. Зроблено висновок, що цей досвід є дуже корисним для наслідування і в Україні, так як Естонії вдалося здійснити рішучі кроки для подолання практик радянського минулого у політичній, економічній, громадській сферах, розбудови держави на базі національних і європейських цінностей, реформування всіх сфер життєдіяльності суспільства.
The features of the process of overcoming the totalitarian legacy in the Republic of Estonia at the end of the 20th – beginning of the 21th century are studied. It is revealed that in Estonia after the restoration of independence, the restoration of the constitutional order, state structures and the change of the political elite as a result of free elections had took place. It is described that a new legislative base and economic system were built in Estonia, and the development of the foundations of civil society began, which have enabled it to claim for integration into the Western democracy community already in the last decade of the 20th century. It is noted that the success of the de-Sovietization of the Republic of Estonia is due to the complete abandonment of the remnants of the USSR system. It is revealed that Estonia made significant efforts to create its own national security system in the direction of creating its own security intelligence agencies, army and joining NATO, as well as protecting national interests in resolving language issues and obtaining Estonian citizenship. It is noted that the Republic of Estonia preserves the memory of Soviet repressions at the state level. The study of the occupation periods and crimes of the communist and Nazi totalitarian regimes in Estonia has received a great attention from both the state and public institutions. In this context, it is worth noting the activity of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity, the Estonian Institute of Historical Memory, Vabamu Museum of Occupations and Freedom, the Memorial to Victims of Communism, is also planned to be created the International Museum for the Victims of Communism. It is emphasized that at the current stage, the experience of modernization changes in this country is considered the most successful among the countries of the post-Soviet space. It was concluded that this experience is very useful for following in Ukraine as well, since Estonia has taken decisive steps to overcome the practices of the Soviet past in the political, economic, and public spheres, build the state on the basis of national and European values, and reform all spheres of society’s life.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 163-182
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Про зовнішньополітичні концепції українського неоконсерватизму (в контексті проблеми євроінтеграції)
O koncepcjach zewnątrzpolitycznych neokonserwatyzmu ukraińskiego (w kontekście problemu integracji europejskiej)
Autorzy:
Перегуда, Євген
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489422.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
neoconservatism, traditional conservatism,
European integration,
civilizational choice,
European values,
institutional dimension,
national pragmatism,
economic crisis,
national identity
Opis:
The foreign policy concepts of neoconservative groups of the Party of Regions and its leaders іn the context of European integration are researched in the article. The ideological basis of the Ukrainian foreign policy are reflecting the domestic political realities. The foreign policy concepts of the Party of Regions are contradictory, as its program declares a course on the EU membership. Party leaders emphasise that European integration is the civilizational choice of Ukraine.Its institutional dimension is aimed at the implementation of the reforms of the European standards. On other hand party is proclaiming limitations of the European integration. Their nomination is due to the traditional conservative values, that proclaim that integration should take place simultaneously with the «preserving of the historical, national and cultural uniqueness», and to the social basis of the party, which is grounded on the idea that European integration should not be harmful for the cooperation with Russia, and to the interests of companies for whom FTA with the EU is dangerous. The tendency to protectionism indicates the great weight of the traditional conservatism’s component. It is also due to the economic situation, particularly to the crisis in the EU. Some ideologues are considering that this crisis is not limited to economy and that future development will lead to the collapse of political institutions and values of the EU. It can be concluded that the party ideologues often emphasize that the national pragmatism is more suitable for Ukraine. The European integration should take place not by joining the European institutions.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 115-122
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Наслідки повномасштабної російсько-української війни для позиціонування Тримор’я в глобальній політиці
Consequences of a full-scale Russian-Ukrainian war for the positioning of the «Three Seas Initiative» in global politics
Autorzy:
Тишкун, Юрій
Лопата, Мар’ян
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16538506.pdf
Data publikacji:
2023-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
регіональна інтеграція
КНР
США
Європейські Співтовариства
Центрально-Східна Європа
regional integration
China
USA
European Communities
Central-Eastern Europe
Opis:
The article discusses the term “Three Seas Initiative” – a product of the adaptation of the philosophical and geographical category “Intermarium” to the description of Central-Eastern and South-Eastern Europe. The thesis is substantiated that the application of the category “Intermarium” to Central-Eastern and South-Eastern Europe is due not only to the “mental geography” of Polish political thought and the practical needs of Polish geopolitics of the 20th and 21st centuries but also to the objectively existing general characteristics of the region (its buffer status between geopolitical powers of Germany and Russia, the lower level of prosperity of this region compared to Western Europe, its predominantly Slavic character, which repeatedly pushes the implementation of pan-Slavist projects in the Central-Eastern and South-Eastern Europe, the trends in social, in particular, cultural, economic and political, which are observed at least since the late 1980s). It is argued that the project “Three Seas Initiative” by A. Duda is a modern reincarnation of the idea of the Prometheists – “Intermarium”, created between the two world wars on the basis of the Jagiellonian idea of the Early Modern Age. This project arose as an opposition of rightwing conservative, poorer EU members to its left-liberal, rich participants with external support from the Eurosceptic, right-wing populist government of D. Trump in the USA. However, the evolution of the Three Seas Initiative finally led it to institutionalization as one of the cores of integration in the modern European Union at different speeds, with an emphasis on the development of cross-border communication and infrastructure projects in the region with the cooperation of the EU and the USA. It is emphasized that after the start of the Russian- Ukrainian war, the threat of its spread to the territory of the “Three Seas Initiative”, which the EU cannot overcome, forces the members of the initiative to seek direct military support from the United States in exchange for Washington’s support in its opposition to Beijing, an ally of Moscow. “Three Seas Initiative” could be perceived as an activation of the role of the region as one of the outposts of opposition to Chinese influence on the planet. In addition, the Russian- Ukrainian war involuntarily led to the achievement of one of the goals of the Three Seas Initiative - the development of the logistics infrastructure of its participants, due to the need to serve large-scale land and air movements of troops and the functioning of “grain” and humanitarian corridors from the European Union to Ukraine. Also, a full-scale Russian-Ukrainian war caused the resuscitation and development of the military-industrial complex of the Three Seas Initiative countries, its integration within the region and the rest of the EU, as well as with Ukraine, the USA, and South Korea, which gives a chance for high-tech economic growth of the participants of the project.
У статті проаналізовано термін «Тримор’я» – продукт адаптації філософсько-географічної категорії «Міжмор’я» до опису Центрально-Східної і Південно-Східної Європи. Обґрунтовано тезу про те, що застосування категорії «Міжмор’я» до регіону ЦСЄ-ПСЄ зумовлено не лише «ментальною географією» польської політичної думки і практичними потребами польської геополітики ХХ-ХХІ ст., але й об’єктивно наявними спільними характеристиками регіону (його буферним статусом між геополітичними потугами Німеччини та Росії; нижчим рівнем добробуту цього регіону порівняно із Західною Європою; його переважно слов’янським характером, який неодноразово підштовхував реалізацію в ЦСЄ-ПСЄ панславістських проєктів; тенденціями в соціальному, зокрема культурному, економічному і політичному житті регіону, помітні принаймні з кінця 1980-х років). Констатовано, що проєкт «Тримор’я» А. Дуди – сучасна реінкарнація ідеї прометеїстів – «Міжмор’я», створеної між двома світовими війнами на основі ягеллонської ідеї Раннього Нового часу. Цей проєкт виник як фронда правоконсервативних, бідніших членів ЄС щодо його ліволіберальних, багатих учасників за зовнішньої підтримки євроскептичного, правопопулістського уряду Д. Трампа в США. Втім, еволюція «Тримор’я» врешті-решт привела його до інституалізації як одного з ядер інтеграції в сучасному Європейському Союзі різних швидкостей, з акцентом на розвитку транскордонних комунікаційних, інфраструктурних проєктів в регіоні за співпраці ЄС та США. Підкреслено, що після початку російсько-української війни загроза її поширення на територію «Тримор’я», яку ЄС подолати не може, змушує членів ініціативи звертатись по пряму військову підтримку до США в обмін на надання Вашингтону підтримки в його протистоянні Пекіну – союзникові Москви, активізуючи роль регіону як одного з форпостів протистояння китайському впливу на планеті. Окрім того, російсько-українська війна мимоволі привела до досягнення однієї з цілей проєкту «Тримор’я» – розвитку логістичної інфраструктури його учасників через необхідність обслуговувати масштабні сухопутні й авіаційні переміщення військ та функціонування «зернових» і гуманітарних коридорів з Євросоюзу до України. Також повномасштабна російсько-українська війна викликала реанімацію і розвиток ВПК країн «Тримор’я», його інтеграцію всередині регіону і решти ЄС, а також з Україною, США і Південною Кореєю, що дає шанс на високотехнологічне економічне зростання учасників проєкту.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2023, 5; 18-29
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
УКРАЇНА — ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: НОВИЙ ЕТАП ВЗАЄМОВІДНОСИН В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2014–2022 рр.
UKRAINE – EUROPEAN UNION: A NEW PHASE OF RELATIONS IN THE CONTEXT OF THE 2014-2022 RUSSIA – UKRAINE WAR
Autorzy:
Vidnyanskyj, Stepan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2153607.pdf
Data publikacji:
2022-12-12
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Russia-Ukraine war
Ukraine
European Union
evolution of relations in 2014-2022
achievements
problems and prospects of European integration
Opis:
Against the backdrop of Russian aggression against Ukraine and its global consequences, the paper analyses the evolution of relations between Ukraine and the European Union throughout 2014-2022 and the prospects for Ukraine's European integration. It highlights the peculiarities of the formation of Ukraine's European policy as a strategic direction of foreign policy and a factor of its decisive civilizational choice. The main stages and problems in the implementation of Ukraine's European choice are analysed. The focus is on investigating key events and phenomena in the relationship between Ukraine and the European Union at a fundamentally new stage, from the signing of the Association Agreement in 2014 to granting Ukraine the status of a candidate for EU membership in 2022. It analyses the attitudes of individual European Union member states towards Ukraine's European integration prospects, the impact of the Russian-Ukrainian war on the positive change in the EU and its member states' attitude towards Ukraine and its European aspirations, and concrete measures and actions by the European Union aimed at providing moral and political support as well as economic, financial, humanitarian and military assistance to Ukraine in its heroic resistance to Russian aggression. It is emphasised that Russia's full-scale invasion of Ukraine on 24 February 2022 not only united Europe and improved the perception of the EU in member states' societies, where the positive image of the European Union reached its highest level in decades, but also maximised Ukrainian support for European integration, which has become the key to Ukraine's resilience in the fight against Russian occupiers
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 10-37
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретико-методологічні аспекти регіоналізму: проблеми взаємодії прикордонних регіонів
Theoretical and Methodological Aspects of Regionalism: Problems of Interaction of Border Regions
Autorzy:
Толстов, С.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676708.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
регіоналізм
глобалізація
інтеграція
міжрегіональне співробітництво
прикордонне співробітництво
трансрегіональне співробітництво
regionalism
globalization
integration
interregional cooperation
cross-border cooperation
trans-regional cooperation
Opis:
В науковій літературі зустрічаються різні визначення понять «регіоналізм», «регіоналізація» та «міжрегіональна взаємодія». Процеси, пов’язані з глобалізацією та інтеграцією, знайшли втілення в ущільненні макрорегіональних зв’язків. Формування великих макроекономічних зон пріоритетного співробітництва охоплює сусідні і територіально близькі країни. Формування великих економічних просторів супроводжується створенням регіональних економічних організацій та інтеграційних об’єднань, спрямованих на поглиблення торговельно-економічної співпраці та регіонального поділу праці. Паралельно зі становленням великих економічних і політичних регіональних об’єднань на макрорівні, під впливом глобалізації прискорився процес диверсифікації функцій територіального управління всередині окремих держав. Перерозподіл владних повноважень усередині окремих країн розглядається як паралельний процес регіоналізації. До ознак регіоналізму на мікрорівні належать підвищення ролі субнаціональних територіальних спільнот, зростання їх зацікавленості в налагодженні тіснішої взаємодії з прикордонними територіями сусідніх країн. В найбільш загальному сенсі автор цієї статті розглядає регіоналізм як динамічну ознаку міжнародних політико-економічних процесів, позначених диверсифікацією функцій управління на різних рівнях суспільно-політичної організації. Методологія політичних наук розрізняє прояви регіоналізму на макро- та мікрорівнях. Різноманітні прояви регіоналізму знаходять втілення в оформленні великих економічних просторів, перерозподілі владних повноважень усередині окремих країн, підвищенні рівня регіонального самоуправління, розвитку міжрегіональних контактів та міжрегіональних інтеграційних зв’язків між сусідніми та /або територіально близькими країнами. Найбільш вдало практика міжрегіональної взаємодії застосовується у межах багатосторонніх інтеграційних об’єднань, насамперед у ЄС та ширшому європейському просторі, охопленому сферою дії європейських конвенцій та рішень у сфері просторового співробітництва територіальних співтовариств і влад, включно з органами місцевого і регіонального самоврядування. Взаємодія між субнаціональними регіонами включає укладенні угод між територіальними громадами сусідніх країн, створення міжрегіональних об’єднань і договірних структур міжрегіональної співпраці.
The scientific literature presents various definitions of the concepts of ‘regionalism’, ‘regionalization’ and ‘interregional interaction’. The processes associated with globalization and integration manifest themselves in the form of consolidation of macro-regional ties. The formation of big macroeconomic zones of priority cooperation covers neighbouring and geographically close countries. The consolidation of large economic spaces is accompanied by the creation of regional economic organizations and integration communities aimed at deepening trade, economic cooperation and regional division of labour. In parallel with the formation of large economic and political regional associations at the macro level, globalization has accelerated the process of diversification of territorial administration functions within individual states. The redistribution of power within individual countries is seen as a parallel process of regionalization at the grassroots level. The signs of regionalism at the micro level include the increasing role of subnational territorial communities, the growth of their interest in establishing closer cooperation with the border territories of neighboring countries. In the most general sense, the author considers regionalism as a dynamic feature of international political and economic processes, indicated by the diversification of management functions at different levels of socio-political organization. The methodology of political science distinguishes the manifestations of regionalisms at the macro and micro levels. Various manifestations of regionalism are embodied in the design of large economic spaces, the redistribution of power within individual countries, increasing the level of regional self-government, development of interregional contacts and interregional integration ties between neighbouring and/or geographically close countries. The practice of interregional cooperation is most successfully applied within the framework of multilateral integration associations, primarily in the EU and in the wider European space covered by the scope of European conventions and decisions in the field of spatial cooperation of territorial communities and authorities, including local and regional self-government. Interaction between subnational regions includes the conclusion of agreements between territorial communities of neighbouring countries, the creation of interregional associations and contractual networks of interregional cooperation.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 7-41
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 30

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies