Temat: concept, - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Концепти „Україна” та „Європа” як засоби увиразнення рекламних текстів
Concepts Ukraine and Europe as a Means of Expressiveness of the Advertising
Autorzy:: Areszenkowa, Ołeksandra
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1844277.pdf
Data publikacji:: 2015-07-26
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: advertising text
concept
mega concept
assessment
evaluative meaning
Opis:: The forms of expression and functioning of concepts „UKRAINE” and „EUROPE” in advertisement texts are examined. The features of forming of evaluation and expressive constituent of conceptual maintenance are traced.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2015, 3; 21-35
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Лінгвосинергетична модель концепту
Linguosynergetic model of a concept
Autorzy:: Молгамова (Molhamova), Лілія (Liliia)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177699.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: концепт
структура концепту
лінгвосинергетика
атрактор
фрактальність
concept
concept structure
linguosynergetics
attractor
fractality
Opis:: The article focuses on linguosynergetic aspects of a concept as a cardinal unit of the conceptual picture of the world. This notion is so far the central and most controversial concept of modern linguistics, characterized by ambiguity of its interpretation, which indicates the diversity of its features and properties. The research deals with the structure of a concept aiming at making up such a universal model which would cater for all aspects and peculiarities of concept in linguistics. We believe that any definition of the concept should be embedded in its structure and correlate with all its features and properties. We state that structuring the concept in the form of a linguosynergetic model highlights not only the characteristics of the “original”, the hierarchy of its components, but the change of modes of its existence due to the fact that linguosynergertics suggests unique language of concept investigation. Guided by the laws of synergetics, we have built an integral scientific linguistic-synergetic model of the concept. Using the categorical-conceptual apparatus of synergetics in linguistics, we explained the mechanisms of self-regulation of the concept as a spontaneous equipment of the structure of a homeostatic hierarchical complex organized open nonlinear system. During the study, we proved the fractality of the concept and came to the conclusion that the fractality of the concept is manifested in the self-similarity of its structural elements: lexical-semantic variants (microfractals) in the process of their functioning can grow indefinitely thematically and become more complicated (or, conversely, collapse), while leaving an organized form. Recursiveness (recurrence) is manifested at the level of content (repeating the topic) and at the level of its reflection (repeating the form of presentation of information). Each microfractal can function autonomously. At the same time, the property of selfsimilarity ensures the fulfillment of the law of unity in diversity and generates a holistic perception of the concept.
У статті розглядаються лінгвосинергетичні аспекти концепту як кардинальної одиниці концептуальної картини світу. Цей термін є центральним і найбільш суперечливим поняттям сучасної лінгвістики, що характеризується неоднозначністю його тлумачення і свідчить про різноманітність ознак і властивостей. Дослідження присвячене структуруванню концепту у вигляді універсальної моделі, яка б врахувала всі аспекти та особливості поняття в лінгвістиці. Ми вважаємо, що будь-яке визначення концепту має бути закладено в його структуру і співвідноситися з усіма його ознаками та властивостями. Ми стверджуємо, що структурування концепту у вигляді лінгвосинергетичної моделі висвітлює не лише характеристики «оригіналу», ієрархію його компонентів, а й зміну способів його існування через те, що лінгвосинергетика пропонує унікальну мову дослідження концепту. Керуючись законами синергетики, ми побудували цілісну наукову лінгвосинергетичну модель концепту. Зважаючи на той факт, що категоріальний апарат синергетики може бути застосований у лінгвосинергетиці за допомогою загально-метафоричного опису досліджуваних об’єктів, такі поняття синергетики як атрактор і фрактальність можуть виступати повноцінними інструментами лінгвістики та можуть бути застосованими при дослідженні концепту, бо мають справу з суто когнітивно-вербальними структурами. В атракторі розміщена найістотніша інформація й найважливіші смисли, які притягують і структурують смисли навколо себе. Це параметр управління, організуючий початок, сприятливий фактор самоорганизації системи, її переходу у новий, узгоджений, відносно стабільний стан. Фрактал – головний конструктор синергетики, явище масштабної інваріантності, коли наступні форми самоорганізації систем нагадують за своєю будовою попередні. Використовуючи категоріально-понятійний апарат синергетики в лінгвістиці, ми пояснили механізми саморегуляції концепту як спонтанного устаткування структури гомеостатичної ієрархічної складно організованої відкритої нелінійної системи. У ході дослідження ми довели фрактальність поняття та дійшли висновку, що фрактальність поняття проявляється у самоподібності його структурних елементів: лексико-семантичні варіанти (мікрофрактали) у процесі свого функціонування зростають необмежено тематично і ускладнюються (або, навпаки, руйнуються), залишаючи при цьому організовану форму. Рекурсивність (повторюваність) виявляється на рівні змісту (повторюється тема) й на рівні його відбиття (повторюється форма викладення інформації). Кожен мікрофрактал може функціонувати автономно. Водночас властивість самоподібності забезпечує виконання закону єдності в різноманітності та породжує цілісне сприйняття концепту.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 27-34
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Концепт кохання у слов’янськiй паремioлогiї (на матерiалi: україиської, росiйської та польської мов)
The concept of love ” in the Slavic paroemiology (the language material: Ukrainian, Russian and Polish language)
Autorzy:: Suchodolska-Nowak, Olga
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/481373.pdf
Data publikacji:: 2012-12-01
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: the concept of "love”
cognitive lingusictics
Opis:: The language is the most important part of the communication among people, the centre of all cognitive activity, in which all the cognitive processes are reflected. At today’s stage of development of the linguistics the centre of the whole contemporary linguistic science puts more and more attention to the comparative analysis of languages. One of the current directions of the comparative linguistics is the cognitive linguistics vs particular surveys of concepts. Scientific surveys have shown that love in the Ukrainian, Russian and Polish paroemiology presents itself in a similar way as it is an universal phenomenon. The concept of “love” shows fundamental values, in which we can find main beliefs, principles and life goals.
Źródło:: Acta Polono-Ruthenica; 2012, 1, XVII; 129-137
1427-549X
Pojawia się w:: Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Концепт „вода” як маркер ідіостилю в малій прозі Джозефа Конрада
Koncept „woda” jako wyznacznik idiostylu w małej prozie Josepha Conrada
The concept of “water” as a marker of individual style of Joseph Conrad’s short stories
Autorzy:: Wilczyńska, Tetiana
Wilczyński, Ołeksandr
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31343590.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: concept “water”
Joseph Conrad
short prose
ambivalence
concept semantics
krótka proza
ambiwalencja
semantyka konceptu
koncept „woda”
Opis:: Artykuł poświęcony jest analizie konceptu „woda” w krótkiej prozie słynnego brytyjskiego pisarza polskiego pochodzenia, urodzonego w Ukrainie, Josepha Conrada. Celem badań było opracowanie lingwokognitywnego charakteru konceptu „woda” jako wyznacznika idiostylu autora. Badania potwierdziły, że nowe podejścia naukowe (lingwokognitywne, lingwokulturowe, lingwokonceptualne) otwierają szerokie możliwości głębszego zrozumienia fenomenu Josepha Conrada, pozwalają na rozumienie zarówno postaci samego autora, jak i kluczowych pojęć w jego twórczości w nowej perspektywie. W trakcie analizy ustalono, że koncept „woda” w utworach pisarza jest poznawczo wieloaspektowy, polisemantyczny oraz nacechowany aksjologicznie. O specyfice jego lingwalizacji świadczy rozbudowany system nominacji jego oznaczenia, liczne znaczenia pojęciowe oraz ambiwalentny charakter konceptualizowanego pojęcia, co potwierdza wagę odpowiedniego obrazu w idiostylu pisarza i pomaga czytelnikowi modelować obraz autora, aby uświadomić sobie znaczenie jego życiowego doświadczenia i lepiej zrozumieć przedstawione wydarzenia. Wszystko to daje podstawy do wniosku, że koncept „woda” jest istotną cechą idiostylu pisarza w krótkiej prozie Josepha Conrada.
The article is devoted to an analysis of the concept of “water” in the short prose of Joseph Conrad – the famous British writer of Polish origin, who was born in Ukraine. The purpose of the study was to research the linguistic and cognitive nature of the concept “water” as an indicator of the author’s individual style. The study confirms that new scientific approaches (linguocognitive, linguocultural, and linguoconceptual) open up wide opportunities for a deeper understanding of the phenomenon of Joseph Conrad and allow a new approach to understanding both the author’s personality and the key concepts in his work. In the course of the analysis, it was found that the concept of “water” in the writer’s works is cognitively multifaceted, polysemantic, and axiologically labeled. The peculiarities of its linguisticization have shown an extensive system of nominations for its designation, numerous conceptual meanings, and the ambivalent nature of the conceptualized concept, which confirms the importance of the corresponding image in the writer’s idiom and helps the reader to model the author’s image, realize the importance of his life experience, and understand the depicted events more deeply. All this gives grounds for the conclusion that the concept of “water” is a relevant feature of the writer’s idiom in Joseph Conrad’s short prose.
Źródło:: Studia Ukrainica Posnaniensia; 2023, 11, 1; 29-39
2300-4754
Pojawia się w:: Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна
The origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein
Autorzy:: Kaliuzhna, Yuliia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1179261.pdf
Data publikacji:: 2020-11-24
Wydawca:: Ateneum - Akademia Nauk Stosowanych w Gdańsku
Tematy:: concept
conceptosphere
picture of the world
inoculture
"language game"
"natural language"
author's concept
national concept
концепт
концептосфера
картина світу
інокультура
«мовна гра»
«природна мова»
авторський концепт
національний концепт
Opis:: The article attempts to investigate the origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein and attempts to apply the theoretical work of L. Wittgenstein in combination with literary and linguistic techniques and methods of analysis to consider concepts and their elements in literary works. The author revealed the possibility of embodying the multidimensional interaction of different conceptospheres in the work of fiction literature, and also revealed differences between the national and the author's concepts.
У статті здійснено спробу дослідити витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна та здійснено спроби застосувати теоретичні напрацювання Л.Вігенштейна у комплексі з літературознавчими та лінгвістичними прийомами та методами аналізу для розгляду концептів та їх елементів у літературних творах. Автором було виявлено у художньому творі можливості втілення багатовимірної взаємодії різних концептосфер, виявлено відмінності між національним та авторським концептом.
Źródło:: Forum Filologiczne Ateneum; 2020, 8, 1; 395-415
2353-2912
2719-8537
Pojawia się w:: Forum Filologiczne Ateneum
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Концепт БОГОРОДИЦА в украинской и польской языковых картинах мира
The Concept MOTHER OF GOD in the Ukrainian and Polish Linguistic Worldviews
Pojęcie BOGURODZICA w ukraińskim i polskim językowym obrazie świata
Autorzy:: Сукаленко, Татьяна Николаевна
Ладыняк, Наталия Богдановна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/38702550.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:: linguistic worldview
the concept MOTHER OF GOD (Bohorodytsia/Bogurodzica)
conception
artistic discourse
folklore texts
verbalisers of the concept
Opis:: This article brings a comparative analysis of the concept MOTHER OF GOD (Bohorodytsia/Bogurodzica) as represented in the Ukrainian and Polish linguistic worldviews. Basing on the data of different types of dic-tionaries of the Ukrainian and Polish languages, folklore texts and artistic discourse, the study identifies the means of its verbalisation in Ukrainian and Polish and their similar and distinctive features. The results of lexicographic analysis indicate that the definitions of this concept in the two languages are the closest in content in the categories Bozha Matir and Matka Boża ‘the name of Christ’s Mother in Christian faith’. In modern explanatory dictionaries of the Ukrainian language the lexeme Bohorodytsia ‘Mother of God’ is primary, neutral, while the dictionaries of the Polish language list a combination of lexemes Matka Boża in this function. In Ukrainian and Polish ethnocultures Bohorodytsia / Matka Boża means ‘caring, loving mother, mother of all people, defender of the disadvantaged’. The analysis of Ukrainian and Polish artistic discourse revealed the metaphorical use of lexical units Bohorodytsia/Bogurodzica for denoting the concept MOTHER OF GOD, reflecting the ethnocultural specifics of the individual characteristics of the writers’ worldview.
W artykule została przeprowadzona analiza porównawcza pojęcia BOGURODZICA, przedstawionego w ukraińskim i polskim językowym obrazie świata. Na podstawie materiałów różnego rodzaju słowników języka ukraińskiego i polskiego, tekstów folklorystycznych i dyskursu artystycznego zostały zidentyfikowane sposoby jego werbalizacji w języku ukraińskim i polskim, zostały ustalone cechy analogiczne i dystynktywne. Analiza leksykograficzna wykazała, że definicje pojęcia w języku ukraińskim i polskim są najbardziej podobne pod względem treści w kategoriach Божа Матір i Matka Boża – ‘u chrześcijan nazwa matki Chrystusa’. We współczesnych słownikach objaśniających języka ukraińskiego podstawowym i neutralnym jest leksem Богородиця, podczas gdy w słownikach języka polskiego do tego celu służy kombinacja leksemów Matka Boża. W etnokulturze ukraińskiej i polskiej Богородиця / Matka Boża to ‘troskliwa, kochająca matka, matka wszystkich ludzi, obrończyni pokrzywdzonych’. Analiza ukraińskiego i polskiego dyskursu artystycznego pokazała użycie metaforycznych jednostek leksykalnych do określenia pojęcia BOGURODZICA, odzwierciedlających etnokulturową specyfikę cech indywidualnych światopoglądu pisarzy.
Źródło:: Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2022, 57
0081-7090
2392-2435
Pojawia się w:: Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Фольклорний текст як джерело культуроправової інформації
Autorzy:: Ławrynenko, Switłana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1844354.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: language
conscience
culture
legal information
cognition
concept
Ukrainian folklore.
Opis:: The article is devoted to problems regarding the linguistic and cultural analysis of folklore. It has been proved that linguistic signs, related to the routine knowledge of order, the forms of its disruption and ways of restoring it, decipher ethnically determined parameters of certain categories, including legal subjectivity, legal consciousness and legal capacity that have been coded in folk poetic texts. The research focuses on the problems of linguistic culturological description of legal information in Ukrainian folk epic texts. The systematisation of theoretical notions that ground the necessity of cognitive and interpretative comprehension of a folk text, as an initial legal knowledge transmitter, has been carried out for the fi rst time. The choice of the linguistic culturological method for the analysis of the legal segment of oral folk creativity can be explained by the fact that culture, during its formation, is actualised in the form of folk discourses, represented by folktales, epic lyrical songs, ballads and other texts that refl ect the intellect of the many generations who created and used them. Folk texts transmit elements of social knowledge, verbalise the codes of a nation’s world view and become exclusive material for the philological study of various forms of ethnic and cultural experience. The perspectives of the investigation are based on the possibility to penetrate the legal sphere of sacral knowledge, coded in different Ukrainian folk genres, by means of a broad spectrum of language means.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2015, 3; 89-98
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Фольклорний текст як джерело культуроправової інформації
Folk Texts as a Source of Cultural and Legal Information
Autorzy:: Ławrynenko, Switłana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1844346.pdf
Data publikacji:: 2015-07-26
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: language
conscience
culture
legal information
cognition
concept
Ukrainian folklore
Opis:: The article is devoted to problems regarding the linguistic and cultural analysis of folklore. It has been proved that linguistic signs, related to the routine knowledge of order, the forms of its disruption and ways of restoring it, decipher ethnically determined parameters of certain categories, including legal subjectivity, legal consciousness and legal capacity that have been coded in folk poetic texts. The research focuses on the problems of linguistic culturological description of legal information in Ukrainian folk epic texts. The systematisation of theoretical notions that ground the necessity of cognitive and interpretative comprehension of a folk text, as an initial legal knowledge transmitter, has been carried out for the first time. The choice of the linguistic culturological method for the analysis of the legal segment of oral folk creativity can be explained by the fact that culture, during its formation, is actualised in the form of folk discourses, represented by folktales, epic lyrical songs, ballads and other texts that reflect the intellect of the many generations who created and used them. Folk texts transmit elements of social knowledge, verbalise the codes of a nation’s world view and become exclusive material for the philological study of various forms of ethnic and cultural experience. The perspectives of the investigation are based on the possibility to penetrate the legal sphere of sacral knowledge, coded in different Ukrainian folk genres, by means of a broad spectrum of language means.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2015, 3; 89-98
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Асоціативні поля лексем дівчина, дівчинка, дівча, діва, дівуля, діваха як репрезентанти української лінгвокультурної свідомості
Associative Fields of the Lexemes Divchyna, Divchynka, Divcha, Diva, Divulya, Divaha as a Representation of Ukrainian Linguocultural Consciousness
Autorzy:: Бутко, Софія
Гурова, Оксана
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16504338.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
Tematy:: psycholinguistics
free‑association experiment
linguocultural consciousness
concept
“girl” in Ukrainian
Opis:: The article deals with the linguocultural potential of associative fields of stimuli divchyna, divchynka, divcha, divulya, divaha, that are important ethnocultural signs for Ukrainians. As a result of the free‑association experiment, it has been established that the reactions obtained can be distributed to three groups: universal (available in each stimulus), frequency reaction (occur as answers to three or more stimuli) and unique (are relevant for one or two stimuli). It was discovered that among the universal and frequency reactions there predominates the stereotypical characteristics of the object that reflect the positive, idealized qualities of a young woman and that these are basic components of the Ukrainian language picture of the world. It has been found that unique reactions arise as a result of the actualization of the nucleus of the objective‑conceptual semantics of the word, behind which stands a denotation, and that this may also be the result of stylistic stimulus colour. The linguistic‑cultural analysis of reactions confirmed the statement on the multidimensionality of human memory, which certifies the existence of words‑stimuli simultaneously in three planes – verbal, subject, and actional. The study has demonstrated that the word in this man‑centric dimension has a marked information potential, and constitutes a sign of folk culture, which retains its own linguistic, linguocultural, and encyclopaedic information.
Źródło:: Slavia Orientalis; 2022, LXXI, 1; 175-191
0037-6744
Pojawia się w:: Slavia Orientalis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Фразеологічна об’єктивація концептів tod / смерть крізь призму зіставлення (на матеріалі німецької та української мов)
Contrastive Analysis of Phraseological Concepts Tod – Death (in the German And Ukrainian Languages)
Analiza frazeologiczna pojęć tod/smert’ przez pryzmat badania porównawczego (na materiale języka niemieckiego i ukraińskiego)
Autorzy:: Karakevich, Roksolyana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1933990.pdf
Data publikacji:: 2010
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:: koncept
konceptualizacja
asymetria
kod kulturowy
concept
conceptualization
asymmetry
culture code
Opis:: W artykule podano analizę porównawczą pojęć śmierć w języku niemieckim i ukraińskim. W trakcie badania zauważono występowanie licznych przypadków asymetrii frazeologicznych obu pojęć w języku niemieckim i ukraińskim.
The article deals with the comparative analysis of the concept „death”. This analysis is a continuation of our search in the light of studying of the peculiarities of the process of conceptualization and categorization of objective reality by non-kindred linguoculturems. By objectification of the concepts TOD/смерть in the German and Ukrainian ethnoses. It is prospective to investigate the asymmetry of phraseological signs-linguoculturems on basis of non-kindred – German and Ukrainian – languages.
Źródło:: Roczniki Humanistyczne; 2010, 58, 7; 89-107
0035-7707
Pojawia się w:: Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Лінгвальний простір концепту 'кохання' в українських сучасних піснях
Verbalisation of the Concept кохання ‘love’ in Modern Ukrainian Songs
Werbalizacja pojęcia кохання ‘miłość’ we współczesnych piosenkach ukraińskich
Autorzy:: Сулима, Олеся
Висоцький, Анатолій
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/38697592.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:: concept
love
linguistic worldview
Ukrainian song
archaic and mythological views
Opis:: This article is devoted to the verbalisation of the concept кохання ‘love’ in modern Ukrainian songs. The study pinpoints specific means of its linguistic expression (lexemes, phrases, descriptive constructions, English words), determines its main characteristics, and identifies the influence of attendant archaic beliefs and convictions on the poetics of modern Ukrainian songs. The aim of the study is to analyse the semantics and means of verbalising the concept “love”, to establish its key features, and to determine the specifics of the use of nuclear lexemes and peripheral language units to describe it. The actual material of the study were the lyrics of Ukrainian songs from the late twentieth and early twenty-first centuries. They were analysed using the following methods: non-participant observation, descriptive method, contextual analysis, statistical analysis. In modern Ukrainian songs, the nouns кохання, любов ‘love’ and the verbs кохати, любити ‘to love’, as well as the English lexeme love, are used very rarely, both in the lyrics and in the titles. Their authors prefer metaphorical descriptive constructions in order to avoid banality and obscure the main semе: ‘deep heartfelt affection for a person of the opposite sex’. At the same time, most of these constructions are complex. In “female” songs, the authors appeal to (1) mythological or archaic views, comparing a woman to magical beings endowed with extraordinary powers; (2) internal misogyny. “Male” songs, in turn, mostly tend to heroise the characters they feature.
Niniejszy artykuł przedstawia werbalizację pojęcia кохання ‘miłość’ we współczesnych piosenkach ukraińskich. W opracowaniu wskazano na konkretne językowe środki, przy użyciu których jest wyrażane (leksemy, frazy, konstrukcje opisowe, wyrazy angielskie), jak również określono jego główne cechy oraz wpływ związanych z nim archaicznych wierzeń i przekonań na poetykę współczesnych piosenek ukraińskich. Celem pracy jest analiza semantyki i sposobów werbalizacji pojęcia „miłość”, ustalenie jego kluczowych cech oraz określenie specyfiki użycia leksemów na określenie zasadniczego znaczenia oraz jednostek językowych używanych do opisu cech peryferyjnych. Materiał będący podstawą badań stanowią teksty piosenek ukraińskich z przełomu XX i XXI wieku, które zanalizowano przy użyciu następujących metod: obserwacja nieuczestnicząca, metoda opisowa, analiza kontekstowa, analiza statystyczna. We współczesnych piosenkach ukraińskich rzeczowniki кохання, любов ‘miłość’ i czasowniki кохати, любити ‘kochać’ oraz angielski leksem love ‘miłość, kochać’ są używane bardzo rzadko, zarówno w tekstach, jak i w tytułach. Ich autorzy preferują metaforyczne konstrukcje opisowe, aby uniknąć banału i przesłonić zasadniczy sem: ‘głębokie uczucie do osoby płci przeciwnej’. Jednocześnie większość tych konstrukcji jest złożona. Autorzy piosenek „kobiecych” odwołują się do (1) przekonań mitologicznych lub archaicznych, porównując kobietę do istot magicznych obdarzonych niezwykłymi mocami; (2) wewnętrznej mizoginii. „Męskie” piosenki w większości przejawiają tendencję do heroizowania postaci, które w nich się pojawiają.
Źródło:: Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2022, 57
0081-7090
2392-2435
Pojawia się w:: Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Концепт Хитрость в національних лінгвокультурах (на материале паремий украинского, русского, английского и итальянского языков)
The Concept Cunning in the National Languages and Cultures (Based on the Proverbs of Ukrainian, Russian, English and Italian Languages)
Koncept Przebiegłość w lingwokulturach narodowych (na materiale przysłów języka ukraińskiego, rosyjskiego, angielskiego i włoskiego)
Autorzy:: Pys’Menna, Yuliya
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1879825.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:: koncept
PRZEBIEGŁOSĆ
przysłowia
kultura narodowa
concept
CUNNING
proverbs
national cultures
Opis:: В статье рассматриваются этноязыковые реализации концепта ХИТРОСТЬ сквозь призму оппозитивных понятий, эмоционально-оценочных метафор, национально маркированных ассоциаций с использованием энциклопедических знаний. Общим для всех исследуемых языков является пейоративное осмысление ХИТРОСТИ, сформированное, в частности, под воздействием христианских этических принципов, и убеждённость в недолговечности и ограниченности успеха, достигнутого нечестным путём. В украинской и русской лингвокультурах ХИТРОСТЬ в её негативно маркированных ипостасях репрезентирована лестью, лицемерием, ложью, коварством. Вместе с тем можно констатировать амбивалентную аксиологическую маркированность ХИТРОСТИ в национально-языковых картинах мира, поскольку в ряде паремий хитрость рассматривается как своего рода «разновидность» прагматически ориентированного ума, соотносимого с мудростью, ловкостью, жизненным опытом, и получает достаточно позитивную оценку в коллективном этническом сознании.
The article deals with the contrastive research of concept “cunning” on the material of Ukrainian, Russian, English and Italian proverbs. In question universal and ethnic semantic components of the concept are described; the attempt is made to cast light on its cognitive connections, the status in the conceptual spheres of the national cultures. Based on the language facts the conclusions are made about ethnic peculiarities of world outlook, cultural and value orientations of the nations.
W artykule rozpatrywane są etnolingwistyczne realizacje konceptu „Przebiegłość” w kontekście pojęć opozycyjnych, metafor wartościujących czy narodowo nacechowanych skojarzeń. W lingwokulturze ukraińskiej i rosyjskiej „Przebiegłość” w swoich pejoratywnie nacechowanych hipostazach jest utożsamiana z pochlebstwem, sprytem, fałszem i kłamstwem. Jednocześnie zauważa się ambiwalentne nacechowanie aksjologiczne Przebiegłości w językowo-ludowych obrazach świata, gdyż w wielu paremiach koncept ten jest związany z rozsądkiem, swego rodzaju mądrością życiową czy doświadczeniem, a zatem zyskuje względnie pozytywną ocenę w kolektywnej świadomości etnicznej.
Źródło:: Roczniki Humanistyczne; 2015, 63, 7; 227-236
0035-7707
Pojawia się w:: Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Лінгвопоетичні виміри творчості Марка Черемшини
Linguistic and Poetic Dimensions in Marko Cheremshyna’s Works
Autorzy:: Kononenko, Witalij
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1790512.pdf
Data publikacji:: 2016-02-02
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: text
discourse
linguistic culturema
meaning
concept
image
symbol
language thinking
deep structure
Opis:: In the article are described linguistic and poetic means of creating the ethnic and cultural background of stories about mountain farmers’ lives written by the writer Marko Cheremshyna from West Ukraine. The peculiarities of the writer’s language and thinking are explained by opening the deep meanings of conceptions such as village, house, cutting, trembita etc. The imagery and symbolic world of Cheremshyna’s stories prove the uniqueness of his artistic idiolect.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2016, 4; 133-144
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Християнські сакральні символи у просторово-часовому континуумі поетичного мовлення українського письменника Юрія Андруховича
Autorzy:: Horodets’ka, Veronika
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1788600.pdf
Data publikacji:: 2020-08-31
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: anthropological linguistics
linguistics
concept
linguistic worldview
антропологічна лінгвістика
лінгвокультурологія
концепт
мовна картина світу
Opis:: This article explores the linguistic worldview of a Ukrainian poet – postmodernist Yuriy Andrukhovytch – realized through the concept of “Christian sacred symbols” analyzed from the perspective of anthropological and cognitive aspects of lingual and cultural studies. It defines the essence and the ways of implementing the concept in the spatio-temporal continuum of poetry collection “India” as well as highlights the role of man in the poet’s imaginary world through the archetypes of the world culture and decodes symbolic meaning of cultural context of the author’s works. Contrary to a generally accepted view that the earth is round, spatial reality for the author turns out to be a planet which resembles a cake, a fl at surface, a desert, a kingdom and a bridge. The sky is seven crystal hemispheres, out lining the heavenly space with stars and planets fixed at each level. The space is represented by such geographical notions as East Asia, India, China, the river Nile. The author of the article supposes that India becomes for the writer the embodiment of our civilization at all times of mankind, another way to present man in the space of eternity, and a kind of life philosophy. The synthesis of pagan, Jewish, Hindu, Muslim and Christian ideas about man’s place in the world and his moral peace, happiness and overall love is represented by such symbols as angels, harpes, gehennr hell hrifony, dragons, percale books, lilies, honey, pythons, fl ags, birds, reptiles, saints, timpani, newts, tulips, furies, devils, Yuri’s sword, Yasmin and others.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 29-39
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Специфіка художньої концептуалізації добового часу в малій прозі М. Вінграновського
Specificity of the artistic conceptualization of the day period in small prose by M. Vinhranovskyi
Autorzy:: Скидан (Skydan), Марина (Maryna)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177487.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: суперконцепт
природний час
концептосфера
темпоральність
ідіостиль
концепт
superconcept
natural time
conceptosphere
temporality
idiostyle
concept
Opis:: In modern Ukrainian linguistics, given its general anthropological orientation, cognitive research is quite productive, including in the field of literary text, which allows us to describe the linguistic means of its interpretation at the level of conceptual structures. The basic concepts in the categorization of the world include TIME. The purpose of the study is to outline the means of artistic conceptualization of daily time and their functional and semantic load in M. Vingranovskyi’s prose texts, to consider the artistic conceptualization of daily time in view of idiostylistic features of the writer’s language. In the discourse of M. Vingranovskyi’s short prose, artistic time is not reduced to the reproduction of the properties of physical time. M. Vingranovskyi’s model of time is deeply rooted in the mythopoetic picture of the world and passed through the prism of the narrator’s individual worldview. Lingual expression of the idea of time occurs through the realization of individual temporal values. Carriers of temporal semantics in the text are often nouns, verbs, adverbs, adjectives. In addition, we consider detailed contexts with temporal content. As research shows, M. Vingranovskyi mainly resorts to the reproduction of the cyclical nature of time. Accordingly, the images of parts of the day become important. The concepts DAY, NIGHT, MORNING, EVENING in the language of the analyzed works are verbalized with words of different parts of speech, which contain the appropriate temporal sema. The nominative fields that form their artistic and semantic content are quite branched. For each of the concepts, the nucleus consists of nouns that name the parts of the circadian cycle (morning, day, evening, night), the synopsis zone includes their synonyms (dawn, predawn, twilight), adverbs to denote the duration of the action (at night, nights, by day), the initial time limit (since morning, before dawn; since evening); verbs that convey the state of nature in accordance with the time of day (to dawn; to grow dark, to get dusky, to darken). The near periphery includes nouns and qualitative adjectives, which, combined with temporal names, convey the visual, sound, tactile, psychological characteristics of parts of the day. According to our observations, the leading method of conceptualizing the time of day – the image of the time, the stretching of time. The far periphery in the expression of the analyzed concepts is formed by individual authorial figurative contexts with the names of celestial bodies, natural, spatial realities, names of animals, actualized in landscape sketches. The metaphors of movement, color and burning are the most revealing for the associative figurative conceptualization of parts of the day. It is worth emphasizing that in the perception of the time of day value markers are placed by the narrator. The specificity of the artistic conceptualization of the time of day is due to the author’s idiosyncratic guidelines, the attraction to cinematography. Images of natural time convey the idea of cyclicity, the natural harmony of time, the experience of the value of every moment of human life. Their embodiment is due to the perspective of the narrator, his emotional state.
У сучасній українській лінгвістиці з огляду на її загальну антропологічну спрямованість доволі продуктивними є когнітивні дослідження, зокрема й у царині художнього тексту, що дає змогу описати мовні засоби його інтерпретування на рівні концептуальних структур. До базових концептів у категоризації світу належить ЧАС. Мета дослідження – окреслити засоби художньої концептуалізації добового часу та їхнє функційно-семантичне навантаження в прозових текстах М. Вінграновського, розглянути художню концептуалізацію добового часу з огляду на ідіостильові риси мовотворчості письменника. У дискурсі малої прози М. Вінграновського художній час не зводиться до відтворення властивостей фізичного часу. Модель часу М. Вінграновського глибоко закорінена в міфопоетичну картину світу й пропущена крізь призму індивідуального світосприйняття оповідача. Лінгвальне вираження ідеї часу відбувається через реалізацію окремих темпоральних значень. Носіями часової семантики в тексті є найчастіше іменники, дієслова, прислівники, прикметники. Крім того, розглядаємо розгорнуті контексти з темпоральним змістом. Як показує дослідження, М. Вінграновський переважно вдається до відтворення циклічності часу. Відповідно набувають важливого значення образи частин доби. Концепти ДЕНЬ, НІЧ, РАНОК, ВЕЧІР у мові аналізованих творів вербалізовано словами різної частиномовної належності, що містять відповідну часову сему. Номінативні поля, що формують їхнє художньо-смислове наповнення, доволі розгалужені. Для кожного з концептів ядро становлять іменники, які називають частини добового колообігу (ранок, день, вечір, ніч), до приядерної зони належать їхні синоніми (світанок, досвіток; надвечір’я), прислівники на означення часу тривання дії (вночі, ночами; вдень), початкової часової межу (зранку, вдосвіта; звечора); дієслова, що передають стан природи відповідно до добового часу (розвиднятися; вечоріти, смеркати, темніти). До ближньої периферії входять іменники та якісні прикметники, які, поєднуючись із темпоральними назвами, передають зорові, звукові, тактильні, психологічні характеристики частин доби. За нашими спостереженнями, провідний прийом концептуалізації добового часу – зображення міжчасся, розтягання часу. Дальню периферію у вираженні аналізованих концептів формують індивідуально-авторські образні контексти з назвами небесних світил, природних, просторових реалій, назви тварин, актуалізовані в пейзажних замальовках. Найбільш показові для асоціативно-образної концептуалізації частин доби є метафори руху, кольору, горіння. Варто акцентувати, що у сприйнятті добового часу ціннісні маркери розставляє саме оповідач. Специфіка художньої концептуалізації добового часу зумовлена ідіостильовими настановами автора, тяжінням до кінематографізму. Образи природного часу передають ідею циклічності, природної гармонії часоплину, переживання цінності кожного моменту людського життя. Їхнє втілення зумовлене ракурсом бачення наратора, його емоційним станом.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 31-38
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "concept," wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język