Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "post-soviet space" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
Recenzja książki: T. Hoch, V. Kopeček, De Facto States in Eurasia, Routledge, London-New York 2020, ss. 302.
Autorzy:
Czachor, Rafał
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2053896.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
political systems
unrecognized states
quazistates
post-Soviet space
obszar postradziecki
państwa nieuznawane
parapaństwa
Opis:
Recenzja dotyczy aktualnej pracy zbiorowej poświęconej państwom pozabwionym powszechnego uznania (tzw. parapanśtwom), które istnieją na obszarze byłego ZSRR.
The following text is a review of a recent book devoted to the problem of so called de facto states (quazistates) in contemporary Eurasia.
Рецензия коллективной работы, которая посвящена непризнанным государствам существующим на территории бывшего СССР.
Źródło:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2021, 7, 1; 213-217
2450-4866
Pojawia się w:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The European Union vs. the Eurasian Economic Union: “integration race 2.0”?
Autorzy:
A, Kinyakin, Andrey
Svetlana, Kucheriavaia,
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894497.pdf
Data publikacji:
2019-11-19
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
European Union
Eurasian Economic Union (EAUE)
integration
competition
‘integration race’
post-Soviet space
Eastern Partnership
Opis:
Unia Europejska a Euroazjatycka Unia Gospodarcza: „wyścig integracyjny 2.0”? Jedną z najbardziej zauważalnych cech rozwoju regionalnego w Eurazji wydaje się być konkurencja między Unią Europejską (UE) a Rosją w ramach tak zwanego „spornego sąsiedztwa”, a mianowicie przestrzeni poradzieckiej. Zapoczątkowana w latach 90. XX wieku, konkurencja ta nabrała szczególnego rozpędu w 2000 r. po rozpoczęciu kierowanego przez Rosję „procesu integracji euroazjatyckiej”, co zaowocowało utworzeniem Euroazjatyckiej Unii Gospodarczej (EUG) w 2015 roku i przeniosło konkurencję między UE a Rosją na nowy poziom – zaczął się tzw. „wyścig integracyjny”, który miał duży wpływ na przestrzeń poradziecką. Najbardziej przyciągającym uwagę skutkiem tego procesu został wybuch tzw. „kryzysu ukraińskiego” w 2013 r., który z jednej strony przyczynił się do dalszego pogorszenia się stosunków UE–Rosja, z drugiej zaś – utorował drogę do opracowania nowych form i narzędzi działań integracyjnych. Nie doszło jednak do zatrzymania „wyścigu integracyjnego” między UE a kierowanym przez Rosję EUG. Będąc w fazie utajonej „krystalizacji”, idzie ten proces dalej wraz z ukrytą konkurencją między blokami integracyjnymi. Jego aktorami są nie tylko państwa postsowieckie, dotychczas nieuczestniczące w tych blokach, ale także obecni członkowie struktur integracyjnych. Wszystko to sprawia, że „nowa edycja” wyścigu integracyjnego jest dość niebezpieczna – dalsze przyspieszenie konkurencji może prowadzić do konfrontacji między UE a EUG, co może mieć nieprzewidywalne konsekwencje
Źródło:
Przegląd Europejski; 2019, 3; 135-153
1641-2478
Pojawia się w:
Przegląd Europejski
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Business vertical integration in Ukraine: motivation, advantages and disadvantages
Autorzy:
Chukhray, N.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/410764.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Oddział w Lublinie PAN
Tematy:
vertical integration
transition economy
post-Soviet space
defence-industrial complex (DIC)
strategic partners
vertical integrated structures
Opis:
The paper deals with the problems of increasing the competitiveness of Ukrainian enterprises and integration process in Ukraine. Correlation between a level of business vertical integration and development of a country is wellproven. Basic problems of the integration strategy of Ukrainian enterprises are identified. The author gives us the examples of successful development of the largest private vertically integrated energy company in Ukraine. One of the main directions of developing of the Ukrainian economy is to cooperate with the strategic partners as an important priority In the formation of vertical integrated structures of national importance.
Źródło:
ECONTECHMOD : An International Quarterly Journal on Economics of Technology and Modelling Processes; 2013, 2, 3; 25-32
2084-5715
Pojawia się w:
ECONTECHMOD : An International Quarterly Journal on Economics of Technology and Modelling Processes
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Збройні конфлікти та невизнані «республіки» як інструменти впливу Росії на пострадянські країни
Armed Conflicts and Unrecognized “republics” as Instruments of Russia’s Influence on Post-Soviet Countries
Autorzy:
Кордун, O.O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676660.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
пострадянський простір
Росія
вплив
невизнані держави
збройні конфлікти
post-Soviet space
Russia
influence
unrecognized states
armed conflicts
Opis:
Дослідження є спробою узагальнення практики реалізації Росією своїх впливів на пострадянському просторі в контексті гібридної агресії як суті міжнародної політики РФ в цьому регіоні. Основне вістря цієї агресії спрямоване проти тих країн з числа республік колишнього СРСР, які задекларували свій чіткий курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію (Україна, Грузія і Молдова) та таким чином стоять на заваді реалізації імперських амбіцій Росії. Задля здійснення своїх планів Росія комплексно використовує широкий спектр інструментів та методів впливу як невійськового («soft power»), так і військового («hard power») характеру. Такий вплив здійснюється системно, протягом багатьох років та має комплексний і всеосяжний характер у різних сферах. До того ж методи і способи впливу, як і їх пріоритетність, не є сталими і різняться залежно від країни їх застосування. Серед них не останнє місце відведене Росією маніпуляціям збройними конфліктами, що є частиною добре відпрацьованого цією країною механізму ведення т.зв. гібридних воєн з метою зміцнення свого геополітичного впливу. Підтримка чи використання певних сил у активних збройних конфліктах або ж загроза відновлення активної фази «заморожених» збройних конфліктів можуть виступати серйозним інструментом зовнішньополітичного тиску та надають Москві реальні військово-політичні переваги в регіоні. Такі конфлікти справляють вирішальний вплив на порядок денний країн їх локалізації та приносять колосальні збитки для їх економічного та людського потенціалу. «Заморожені» конфлікти в Грузії та Молдові, як і досі активний конфлікт на сході України, стали явними перешкодами для швидкого просування цих країн на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції та створюють вкрай негативне тло для їх демократичного та економічного розвитку. Оскільки Росія наразі не досягла своїх цілей в зонах конфліктів в Україні, Грузії та Молдові, найбільш ймовірно, що у найближчий перспективі не варто очікувати суттєвих позитивних змін у їх врегулюванні. Одним з найбільш ефективних механізмів убезпечення від експансіоністських зазіхань Росії для цих країн може стати максимальне зближення з ЄС та НАТО, а в перспективі – і вступ до цих організацій. Такий крок стане й своєрідною перемогою у гібридній війні з Росією. Адже саме заради недопущення такого варіанту Росією були створені та/або підтримуються згадані вище зони нестабільності.
The study is an attempt to generalize the practice of Russia’s implementation of its influence in the post-Soviet space in the context of hybrid aggression as the essence of Russia’s international policy in the region. The main focus of this aggression is directed against those countries of the former Soviet republics that have declared their clear course of European and Euro-Atlantic integration (Ukraine, Georgia and Moldova) and thus stand in the way of Russia’s imperial ambitions. In order to implement its plans, Russia comprehensively uses a wide range of tools and methods of influence of both non-military (“soft power”) and military (“hard power”) nature. Such influence is carried out systematically, for many years and has a complex and comprehensive character in various spheres. Moreover, the methods and ways of influence, as well as their priority, are not stable and differ depending on the country of their application. Among them, not the least place is given by Russia to the manipulation of armed conflicts, which is part of the well-established mechanism of the so called hybrid wars in order to strengthen its geopolitical influence. Supporting or using certain forces in active armed conflicts or threatening to resume the active phase of “frozen” armed conflicts can be a serious tool of foreign policy pressure and give Moscow real military-political advantages in the region. Such conflicts have a decisive impact on the agenda of their localization countries and bring enormous damage to their economic and human potential. The “frozen” conflicts in Georgia and Moldova, as well as the still active conflict in eastern Ukraine, have become clear obstacles to the rapid progress of these countries on the path to European and Euro-Atlantic integration and create a very negative background for their democratic and economic development. As Russia has not yet achieved its goals in the conflict zones in Ukraine, Georgia and Moldova, it is most likely that no significant positive changes in their settlement should be expected in the near future. One of the most effective mechanisms to protect Russia from expansionist encroachments for these countries may be maximum rapprochement with the EU and NATO, and in the long run – accession to these organizations. Such a step will be a kind of victory in the hybrid war with Russia. After all, it is precisely in order to prevent such an option that Russia has created and / or maintains the above-mentioned zones of instability.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 54-73
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особенности проявления экономических кризисов на постсоветском пространстве
Peculiarities of the economic crisis in the post-Soviet space
Autorzy:
Afanasyeva (Афанасьева), Marina A. (Марина А. )
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2183730.pdf
Data publikacji:
2015-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
przestrzeń poradziecka
kryzys ekonomiczny
przyczyny kryzysu
globalizacja
problemy wynikłe z globalizacji
post-Soviet space
economic crisis
crisis causes
globalization
problems arising from globalization
Opis:
Last global financial-economic crisis started at the end of 2007 has affected a large number of countries. The crisis, which arose initially in developed countries, was sharply transferred to countries with economies in transition. Thus, the modern economic and financial crisis of the post-Soviet countries came from the outside. The current crisis has shown the pros and cons of the process of economic globalization. The authors examined the problem of intra-regional channels of crisis dissemination, as well as the strengths and weaknesses of national economies, and establishes the degree of involvement of these economies in the globalization process and determines the level of risk associated with this process. The crisis was evaluated based on the performance of the economy of a single country
Ostatni światowy kryzys finansowo-gospodarczy, który rozpoczął się pod koniec 2007 roku wpłynął na wiele krajów. Kryzys, który powstał początkowo w państwach rozwiniętych, szybko rozprzestrzenił się do krajów o gospodarkach w okresie przejściowym, takich jak postsowieckie. Obecny kryzys tych państw wykazał wady i zalety procesu globalizacji ekonomicznej. Autorzy artykułu zbadali problem wewnątrzregionalnych kanałów rozpowszechniania się kryzysu, a także mocnych i słabych stron gospodarek krajowych. Przedstawili także stopień zaangażowania tych gospodarek w procesie globalizacji, jak również poziom ryzyka związanego z tym procesem. Kryzys był badany na podstawie wyników gospodarczych jednego państwa.
Źródło:
Studia Orientalne; 2015, 2(8); 52-67
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Role theory and Russia’s attempts to integrate the post-Soviet space: from internal to international duties
Ролевая теория и попытки России интегрировать постсоветское пространство: от внутренних к международным обязанностям
Autorzy:
Strycharz, Damian
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2176727.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Russian foreign policy
post-Soviet space
regional integration
role theory
national role conception
Внешняя политика России
постсоветское пространство
региональная интеграция
ролевая теория
национальная ролевая концепция
Opis:
With the Russian invasion of Ukraine in February 2022, Moscow’s foreign policy towards the post-Soviet space has become an even greater area of concern. In order to better understand Russia’s behaviour in the post-Soviet space, it is worth analysing what led to Moscow’s renewed interest in this area. There are numerous accounts explaining Russia’s policies towards its neighbourhood, but they often focus on material factors or Russian imperial complexes. To address the existing gap and examine changes in Moscow’s attitude towards the region, this paper will use role theory and analyse shifts in Russia’s national role conceptions. It argues that the combination of important external and internal factors led to changes in perception of Russia’s international duties and responsibilities between Putin’s rise to power and his return to the presidency in 2012. Consequently, these changes resulted in different understanding of Russia’s role in the post-Soviet space, which had implications for Russia’s increasingly aggressive actions in the region afterwards.
После российского вторжения в Украину в феврале 2022 года внешняя политика Москвы в отношении постсоветского пространства стала еще более серьезной проблемой. Чтобы лучше понять поведение России на постсоветском пространстве, стоит проанализировать, что привело к возобновлению интереса Москвы к этой сфере. Существует множество версий, объясняющих политику России по отношению к своим соседям, но они часто сосредоточены на материальных факторах или российских имперских комплексах. Чтобы устранить существующий разрыв и изучить изменения в отношении Москвы к региону, в данной статье будет использована ролевая теория и проанализированы сдвиги в представлениях о национальной роли России. Утверждается, что сочетание важных внешних и внутренних факторов привело к изменению восприятия международных обязанностей и ответственности России в период между приходом Путина к власти и его возвращением на пост президента в 2012 г. Следовательно, эти изменения привели к различному пониманию роли России на посту президента. - Советское пространство, что впоследствии повлияло на все более агрессивные действия России в регионе.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 4(35); 72-100
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies