Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "cathedral church" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Nubian cathedrals with granite columns: A view from Sai Island
    Autorzy:
    Hafsaas-Tsakos, Henriette
    Tsakos, Alexandros
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/chapters/1053076.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    church
    granite columns
    Nubian cathedral
    Sai
    Opis:
    With the purpose of providing insights into the position of the church on Sai Island among the bishoprics of Christian Nubia, the paper contextualizes archaeologically well-known Nubian cathedrals with monolithic granite columns as roof supports (Old Dongola, Faras and Qasr Ibrim), presenting them against the background of historically known bishoprics from medieval Nubia and archaeologically attested episcopal churches. Four granite columns at the locality 8-B-500 on Sai Island, identified with the site of a medieval cathedral, are compared with like roof supports from other Makurian buildings of the kind to show that the church was constructed at the beginning of the 8th century AD and modeled on the Church of Granite Columns from Old Dongola.
    Źródło:
    Aegyptus et Nubia Christiana. The Włodzimierz Godlewski jubilee volume on the occasion of his 70th birthday; 389-410
    9788323547266
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Дослідження пам’яток кам’яної сакральної архітектури ніез «Переяслав» (1991–2020): історіографія проблеми
    Research of monuments of stone sacred architecture of the nher «Pereiaslav» (1991–2020): historiography
    Autorzy:
    Вовкодав (Vovkodav), Вікторія (Viktoriia)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177499.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    пам’ятка архітектури
    сакральна споруда
    собор
    дзвіниця
    церква
    architectural monument
    sacred building
    cathedral
    bell tower
    church
    Opis:
    An attempt at historiographical analysis dedicated to the monuments of stone sacred architecture of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereiaslav» was made in this research. These monuments are listed on the State Register of Immovable Monuments of Ukraine by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 929 of October 10, 2012 under security numbers: 100030/1-N, 100030/2-N, 100031/1- N, 100031/2-N. These include: Ascension Cathedral (1700), St. Michael’s Church (1750) and the bell tower with the refectory of St. Michael’s Church (1747). The bell tower of Ascension Cathedral (1770–1776), which is on the balance of Pereiaslav UTC and is an integral part of the complex of monuments of Ascension Monastery 1700–1776, was taken into account too. The results of the study of the above sacred monuments should be considered as part of the author’s research. The subject of this research is the study of scientific literature on cultural heritage sites of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereiaslav». Publications on this issue should be considered within two periods: the soviet (1954−1991) and modern (1991−2019). An overview of scientific works published during the modern period, characterized by an increase of scientific interest in sacred stone monuments of architecture of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereiaslav» was offered in this study. In order to convenience of perception, we divided these studies into two groups according to their thematic content. The first one includes publications directly devoted to the study of these objects. Among the researchers in this group are: D. A. Teteria, M. T. Tovkailo, O. V. Yurchenko, L. M. Nabok, O. V. Kolybenko, V. V. Vecherskyi, V. P. Melnyk, I. V. Bilchenko and other. Another group consists of generalized and fragmentary researches, related to the study of the history of Pereiaslav and Ukraine in general. These include studies of various thematic areas, where monastic complexes of Pereiaslav are mentioned in a certain aspect. Among the researchers in this group are: O. V. Lesyk, V. V. Nikitina, M. I. Sikorskyi, H. M. Buzian, M. V. Rodobudko, O. V. Tkachenko, N. M. Soloviova, V. M. Lialko, H. P. Tkachenko, N. H. Tkachenko, L. V. Lykhovyd, I. I. Kucherenko, S. O. Korkach, A. Kuzmenko, N. V. Kostenko, Yu. V. Avramenko, O. I. Tonkonoh, V. M. Shakula, O. M. Zham, O. A. Horbovyi, L. V. Naumenko, S. M. Zuber, S. M. Zakharchenko ta Yu. S. Fihurnyi, Yu. A. Mytsyk ta I. Yu. Tarasenko, V. Yu. Vysharovskyi, S. S. Dembitskyi, N. V. Kostiuk, I. H. Dunaina, S. A. Teteria, N. A. Boiko, M. V. Shkira, N. M. Shkira, A. O. Ivanenko, O. A. Tarapon, T. Yu. Nahaiko, S. V. Taranets, V. A. Lokha, V. P. Kotsur, O. I. Hurzhii, O. L. Lastovska and other. Our work on collecting and systematizing scientific literature on stone sacred monuments of architecture will be used in the future during the creation of a bibliographic index of works on objects under the operational management of the NHER «Pereiaslav».
    У цій розвідці здійснено спробу історіографічного аналізу праць, присвячених пам’яткам кам’яної сакральної архітектури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», що внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України Постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 10 жовтня 2012 р. під охоронними номерами: 100030/1-Н, 100030/2-Н, 100031/1-Н, 100031/2-Н. До них належать: Вознесенський собор (1700 р.), Михайлівська церква (1750 р.) та дзвіниця з трапезною Михайлівської церкви 1747 р. До уваги також взято дзвіницю Вознесенського собору (1770–1776 рр.), яка знаходиться на балансі Переяславської об’єднаної територіальної громади і є невід’ємною частиною комплексу пам’яток Вознесенського монастиря (1700–1776 рр.). Результати дослідження, зазначених вище сакральних пам’яток, необхідно розглядати як частину розвідки автора, предметом якої є вивчення наукової літератури про об’єкти культурної спадщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Значний масив наукових публікацій з цієї проблематики варто розглядати в межах двох періодів: радянського – 1954–1991 рр. та сучасного – 1991–2019 рр. У цьому дослідженні запропоновано огляд наукових праць, що вийшли друком впродовж сучасного періоду, характерною ознакою якого є збільшенням наукового інтересу до кам’яних сакральних пам’яток архітектури Заповідника. Для зручності сприйняття ці студії ми розділили на дві групи відповідно до їх тематичного наповнення. До першої – віднесені публікації, що безпосередньо присвячені вивченню вказаних об’єктів. Серед дослідників цієї групи варто згадати: Д. А. Тетерю, М. Т. Товкайла, О. В. Юрченка, Л. М. Набок, О. В. Колибенка, В. В. Вечерського, В. П. Мельник, І. В. Більченко тощо. Іншу групу складають розвідки узагальнюючого та фрагментарного характеру, пов’язані з вивченням історії Переяславщини та України загалом. До них належать дослідження різного тематичного спрямування, де у певному аспекті згадуються монастирські комплекси м. Переяслава. До пошукчів другої групи відносяться: О. В. Лесик, В. В. Нікітіна, М. І. Сікорський, Г. М. Бузян, М. В. Родобудько, О. В. Ткаченко, Н. М. Соловйова, В. М. Лялько, Г. П. Ткаченко, Н. Г. Ткаченко, Л. В. Лиховид, І. І. Кучеренко, С. О. Коркач, А. Кузьменко, Н. В. Костенко, Ю. В. Авраменко, О. І. Тонконог, В. М. Шакула, О. М. Жам, О. А. Горбовий, Л. В. Науменко, С. М. Зубер, С. М. Захарченко та Ю. С. Фігурний, Ю. А. Мицик та І. Ю. Тарасенко, В. Ю. Вишаровський, С. С. Дембіцький, Н. В. Костюк, І. Г. Дунайна, С. А. Тетеря, Н. А. Бойко, М. В. Шкіра, Н. М. Шкіра, А. О. Іваненко, О. А. Тарапон, Т. Ю. Нагайко, С. В. Таранець, В. А. Лоха, В. П. Коцур, О. І. Гуржій, О. Л. Ластовська та ін. Пророблена нами робота зі збору та систематизації наукової літератури про кам’яні сакральні пам’ятки архітектури в подальшому буде використана під час створення бібліографічного покажчика праць, присвяченого об’єктам, що перебувають в оперативному управлінні НІЕЗ «Переяслав»
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 99-119
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Jak niemiecki Marienkirche stał się polską Katedrą Wniebowzięcia NMP w świetle akt z zasobu Archiwum Państwowego w Gorzowie Wielkopolskim
    How German Marienkirche became Polish Cathedral of the Assumption of Blessed Virgin Mary
    Autorzy:
    Rymar, Dariusz A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2034601.pdf
    Data publikacji:
    2021
    Wydawca:
    Uniwersytet Szczeciński. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego
    Tematy:
    Gorzów Wielkopolski
    church
    cathedral
    Bishop Edmund Nowicki
    Florian Kroenke
    Piotr Wysocki
    Leon Kruszona
    Gorzów Wielkopolski Diocese
    State Archive in Gorzów Wielkopolski
    kościół
    katedra
    bp Edmund Nowicki
    Archiwum Państwowe w Gorzowie Wielkopolskim
    Opis:
    Celem artykułu jest prześledzenie procesu powstania w Gorzowie stolicy Administratury Apostolskiej Kamieńskiej, Lubuskiej i Prałatury Pilskiej – w latach 1945–1972 faktycznie największej diecezji w kraju. Na proces ten składały się dwa elementy: 1) odgórne decyzje władz Kościoła katolickiego oraz 2) działania lokalnej administracji. Jak wynika z analizy akt znajdujących się w Archiwum Państwowym w Gorzowie Wielkopolskim decyzja władz kościelnych nosiła cechy przypadku. Od połowy sierpnia 1945 r. poszukiwano odpowiedniej siedziby na ulokowania władz diecezji. Naturalnym, największym ośrodkiem na tym terenie był Szczecin. Ten jednak odpadł prawdopodobnie z uwagi na swoje peryferyjne położenie, w dodatku nie gwarantujące pozostania w Polsce. Z drugiej strony ks. Edmund Nowicki trafił przypadkowo do Gorzowa już w sierpniu 1945 r. Był to pierwszy, większy ośrodek miejski na terenie planowanej Administratury. Został tu niezwykle życzliwie przyjęty przez przedstawicieli lokalnej administracji rządowej z Pełnomocnikiem Rządu Florianem Kroenke na czele. W decyzji ulokowania stolicy Administratury w Gorzowie widział on wzmocnienie zabiegów o uczynienie z Gorzowa stolicy Ziemi Lubuskiej. Aby przekonać ks. Nowickiego co do swojego nastawienia, w kościele, który miał się stać katedrą, na koszt miasta wykonano szereg prac remontowych, co doskonale pokazują akta przeanalizowane na potrzeby niniejszego artykułu, które zachowały się w Archiwum Państwowym w Gorzowie Wielkopolskim.
    The purpose of this article is to investigate the process of erection in Gorzów the capital of Apostolic Administration of Kamień Pomorski, Lubusz, and Prelature of Piła – in fact the biggest diocese in Poland in the years 1945–1972. This process was composed of two elements: 1) decisions of the higher authorities of the Catholic Church, and 2) activity of the local government. As follows from the analysis of files in the State Archive in Gorzów Wielkopolski, the decision of the Church authorities was accidental. From mid August 1945 they were in search of a suitable seat for the diocese authorities. The natural, biggest centre in this area was Szczecin, but it was rejected, probably because of its peripheral location, and lack of guarantee that it will remain in Poland at that. On the other hand, Rev. Edmund Nowicki came accidentally to Gorzów as early as in August 1945. It was the first bigger town centre in the planned Administration’s territory he came to. He was extremely friendly welcomed by the local government administration headed by the Government Representative Florian Kroenke. In the decision to locate the capital of the Apostolic Administration in Gorzów he saw support to his efforts to make Gorzów capital of the Lubusz Land. To convince Rev. Nowicki of his favourable attitude, he ordered several renovations works in the church that had to become cathedral which were made at the city’s expense. This is perfectly demonstrated in the files preserved in the State Archive in Gorzów Wielkopolski.
    Źródło:
    Przegląd Zachodniopomorski; 2021, 36; 193-225
    0552-4245
    2353-3021
    Pojawia się w:
    Przegląd Zachodniopomorski
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies