Temat: Kashmir - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: ENERGETYKA WODNA W PAKISTANIE. SZANSE I ZAGROŻENIA
WATER POWER IN PAKISTAN. CHANCES AND CHALLENGES
Autorzy:: Głogowski, Aleksander
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/513530.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:: water power
hydro energy
Pakistan
India
Jammu and Kashmir
China
Opis:: Hydro energy is not the main source of energy for the rapidly developing Pakistani economy, but it is an important element of her energy mix. From the Islamabad's economic interests point of view of, the priority is to limit the scale of blackouts, which slow down the development of economics and make life of Pakistan’s population tougher. Hydro power plants, however, are considered more expensive when it comes to the cost of construction than conventional ones. They have a significant advantage: they do not require fuel, and therefore for a country relatively lacking natural resources it is an interesting alternative. The Indus river basin area is suitable to the construction of this type of infrastructure. However , demographic factors are a serious limitation for the development of this type of infrastructure – the growing population means an increase in the demand for potable water (both for people as well as for the food sector). In addition, environmental risks associated with global warming may also have a negative impact on water supply. International environment is disadvantageous to the development of hydro plants. The Indus Water Treaty, signed with India in 1960, does not match the new challenges posed by both the growing population and the development of hydropower. Therefore, competition in the management of shrinking water resources may lead to an escalation of the conflict between India and Pakistan, lasting over 70 years. An important role for the dynamics of international relations in South Asia, also in the energy and water dimension, has and will have a policy of the People's Republic of China, which is focused on close cooperation with Pakistan, which is considered by India as a thread.
Źródło:: Polityka i Społeczeństwo; 2018, 16, 2; 71-82 (12)
1732-9639
Pojawia się w:: Polityka i Społeczeństwo
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Human Rights violation in Indian-administered Kashmir and role of United Nations, 1989-2019
Naruszenie praw człowieka w administrowanym przez Indie Kaszmirze i rola Organizacji Narodów Zjednoczonych, 1989—2019
Autorzy:: Sheikh, Roshan
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2085711.pdf
Data publikacji:: 2020-06-21
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: Kaszmir
ONZ
Indie
Pakistan
Prawa Człowieka
Bezpieczeństwo
Kashmir
UN
India
Human Rights
Security
Opis:: This article focuses on Human Rights violations and resolutions passed by the United Nations. This study points to the oppression, seige, hard power policy, and the Indian occupation of Indian-administered Kashmir. The article continues to deal with the possible negotiation on the Kashmir conflict between India and Pakistan Therefore, it particularly emphasizes the role of the United Nations in the Kashmir conflict. It elaborates on the failure of United Nations resolutions on Kashmir conflict and rejection of 3rd party intervention by the Indian Government. The aim of the article is to evaluate the UN policy toward Kashmir Human Rights problems.
Niniejszy artykuł zajmuje się łamaniem praw człowieka w Kaszmirze i rezolucjami podjętymi przez Organizację Narodów Zjednoczonych w tej kwestii. Opracowanie to wskazuje na indyjski ucisk, ofensywy, politykę twardego kursu i okupację administrowanego przez Indie Kaszmiru. Kolejną kwestią podjętą w artykule są możliwe negocjacje w sprawie konfliktu w Kaszmirze między Indiami a Pakistanem. Dlatego też opracowanie to podkreśla szczególną rolę Organizacji Narodów Zjednoczonych w tymże konflikcie. Ponadto omówione są niepowodzenia rezolucji ONZ w sprawie konfliktu w Kaszmirze i odrzucenie interwencji stron trzecich przez rząd Indii. Brak odpowiedzialności społeczności międzynarodowej w kwestii przestrzegania praw człowieka w Kaszmirze skutkuje fizyczną i psychiczną traumą tamtejszej społeczności. Celem tego artykułu jest także ocena polityki ONZ wobec problemów związanych z prawami człowieka w Kaszmirze.
Źródło:: Studia Politicae Universitatis Silesiensis; 2020, 29; 61-73
1895-3492
2353-9747
Pojawia się w:: Studia Politicae Universitatis Silesiensis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Biodiversity in morphological and physico-chemical characteristics of wild raspberry (Rubus idaeus L.) germplasm collected from temperate region of Azad Jammu and Kashmir (Pakistan)
Różnorodność biologiczna w morfologicznych i fizyko-chemicznych cechach materiału genetycznego maliny właściwej (Rubus idaeus L.) zbieranej w regionie umiarkowanym Azad Jammu i Kaszmiru (Pakistan)
Autorzy:: Ahmed, M.
Anjum, M.A.
Khaqan, K.
Hussain, S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/11542966.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczy w Lublinie. Wydawnictwo Uniwersytetu Przyrodniczego w Lublinie
Tematy:: biodiversity
morphological characteristics
physicochemical characteristics
wild plant
raspberry
Rubus idaeus
germplasm
temperate region
Azad Jammu and Kashmir
Pakistan
Opis:: Wild raspberry (Rubus idaeus L.) is abundantly grown and widely distributed in temperate regions of lower Himalayan range which represents rich biological diversity for raspberry. Thirty accessions were explored from three different locations of Azad Jammu and Kashmir (Pakistan), several traits were visualized at sampling locations and some characteristics were evaluated and quantified after harvest of leaf and fruit samples. The accessions differed greatly in growth habit, blooming time, intensity of flowering, fruit setting, ripening time, productivity, fruit shape and color. Concerning quantitative characteristics, significant differences were found in plant height, leaf length and width, number of braches per plant, duration of flowering, fruit setting percentage, days to maturity, fruit length, width and weight among the samples collected from different locations. Ripe fruits were evaluated for their chemical composition i.e. moisture, carbohydrates, protein, fat, fiber, ash, TSS, acidity, pH and mineral (K, Ca, Na, Fe, Cu, Zn, Mn, Pb, and Cr) contents. The location also had significant effect on chemical composition of ripe fruits.
Malina właściwa (Rubus idaeus L.) jest często hodowana i szeroko rozprowadzana w umiarkowanych rejonach niższego pasma Himalajów, które reprezentuje bogatą różnorodność biologiczną malin. Zbadano trzydzieści próbek z trzech różnych miejsc Azad Jammu i Kaszmiru (Pakistan), dokonano wizualizacji kilkunastu cech w miejscach pobierania próbek oraz oceniono i ilościowo określono kilka cech po zebraniu próbek liści i owoców. Próbki znacznie różniły się wzrostem, czasem kwitnienia, intensywnością zakwitania, zawiązywaniem owoców, czasem dojrzewania, plonowaniem oraz kształtem i kolorem owoców. Jeśli chodzi o cechy ilościowe, to stwierdzono istotne różnice w wysokości roślin, długości i szerokości liści, liczbie gałązek na roślinie, długości kwitnienia, procencie zawiązywanych owoców, liczbie dni do dojrzałości, długości owoców, szerokości i wadze pomiędzy próbkami zebranymi z różnych stanowisk. Dojrzałe owoce oceniono pod względem składu chemicznego, tzn. wilgotności, zawartości węglowodanów, białka, tłuszczu, błonnika, popiołu, TSS, kwasowości, pH oraz zawartości minerałów (K, Ca, Na, Fe, Cu, Zn, Mn, Pb oraz Cr). Stanowisko także miało istotny wpływ na skład chemiczny dojrzałych owoców.
Źródło:: Acta Scientiarum Polonorum. Hortorum Cultus; 2014, 13, 4; 117-134
1644-0692
Pojawia się w:: Acta Scientiarum Polonorum. Hortorum Cultus
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Індійсько-пакистанське прикордоння: історичний розвиток та сучасні засади узгодження суперечностей
Indian-Pakistani Border: Historical Development and Contemporary Principles of Reconciling Contradictions
Autorzy:: Швед, В.О.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676604.pdf
Data publikacji:: 2021-09-14
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Індія
Пакистан
прикордоння
кашмірська проблема
Н. Моді
Чотиристоронній діалог з питань безпеки
India
Pakistan
border
Kashmir’s conflict
N. Modi
Quadrilateral Security Dialogue (QUAD)
Opis:: Стаття присвячена дослідженню питання історичних витоків існуючих прикордонних конфліктів між Індією та Пакистаном та нещодавнім зусиллям обох країн і міжнародної спільноти щодо спроб їхнього розв’язання. Своїми коріннями існуючі індійсько-пакистанські прикордонні конфлікти ведуть до часів перебування Індії у складі Британської колоніальної імперії. Вирішальною мірою вони стали наслідком політики британських властей, які у намаганні послабити визвольний рух в Індії, розпалювали ворожнечу між двома найбільшими етнорелігійними групами населення – індусами і мусульманами, що врешті-решт призвело до виникнення двох окремих сусідніх країн – Індії і Пакистану, у спадок яким залишилися численні прикордонні конфлікти. Найбільший з них – кашмірський, спричинений розривом цієї території між двома країнами. Протягом декількох десятиліть штат Джамму і Кашмір, згідно 370-ї статті конституції Індії, користувався особливим статусом і широкою автономією. Однак у серпні 2019 р. індійський уряд на чолі з Н. Моді ліквідував цей особливий статус, вилучивши зазначену статтю з конституції країни. Протягом останнього року під впливом серйозних геополітичних змін в Індо-Тихоокеанському регіоні і Південній Азії уряд Н. Моді ініціював повернення до розгляду питання статусу колишнього штату Джамму і Кашмір, а також намагається опрацювати оновлений формат його перебування у складі Індійської держави. 25 червня 2021 р. прем’єр-міністр Індії провів важливу зустріч із групою відомих політиків із Кашміру, що стало першим публічним заходом Нью-Делі після ліквідації Кашмірської автономії. Під час зустрічі було обговорено низку питань щодо підготовки проведення майбутніх виборів у регіоні. Н. Моді охарактеризував зустріч як «важливий крок у напрямку збільшення зусиль щодо розвитку і прогресу території Джамму і Кашміру».
The article is devoted to the study of the issue of the historical foundations of the existing border conflicts between India and Pakistan and the latest efforts of these two states and the international community in relation of resolving them. The roots of the existing Indian-Pakistani border conflicts go back to the time when India was a part of British colonial empire. To a decisive extent, such conflicts were a consequence of the British authority’s policy, which, in an effort to weaken the liberation movement in India, incited enmity between the largest ethno-religious groups of the population – Hindus and Muslims. This policy eventually led to the formation of two separate neighboring states – India and Pakistan, and these countries inherited numerous border conflicts. The largest among them is Kashmir, due to the gap of this territory between India and Pakistan. For several decades, the state of Jammu and Kashmir, according to Article 370 of the Indian Constitution, had a special status and broad autonomy.However, the Indian government, headed by N. Modi, eliminated this special status by removing this article from the country’s constitution in August 2019. Over the past year, under the influence of serious geopolitical changes in the Indo-Pacific region and South Asia, the government of N. Modi initiated a return to the consideration of the status of the former state of Jammu and Kashmir, and also seeks to develop an updated format for his stay in India. On June 25, 2021 the prime minister of India held an important meeting with a group of prominent politicians from Kashmir, which was the first public event by the Indian government after the liquidation of the Kashmir autonomy. During the meeting, a number of issues were discussed about the preparation for the future elections in the region. N. Modi described the meeting as “an important step towards increasing efforts in the development and progress of the territory of Jammu and Kashmir”.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 140-150
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Krytyczna analiza postzimnowojennych relacji chińsko-indyjskich w perspektywie realizmu strukturalnego
Critical analysis of post-Cold War China-India relations in the perspective of structural realism
Критический анализ китайско-индийских отношений после окончания холодной войны с точки зрения структурного реализма
Autorzy:: Adamczyk, Marcin
Rutkowska, Patrycja
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1992323.pdf
Data publikacji:: 2019-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: China
India
Pakistan
security
international relations
balance of power
security dilemma
Indian Ocean
Kashmir
war
Китай
Индия
Пакистан
безопасность
международные отношения
баланс сил
дилемма безопасности
Индийский океан
Кашмир
война
Opis:: Our article is an attempt to answer the question of whether it is possible for two neighbouring countries, which aspire at the same time to the role of superpowers, to cooperate and have peaceful relations with each other. In order to answer this question, we intend to prove the thesis that the state of China-India relations, despite the appearance of good neighbourly relations, is defined by growing security problems. In order to do this, we intend to conduct a system-level analysis based on the current of structural realism in international relations using historical and comparative methods. The aim of this article is to critically analyze China-Indian relations in the post-Cold War period. At the same time, we intend to show that the thriving diplomatic relations between New Delhi and Pakistan are in fact a façade concealing poorly functioning economic relations and, above all, a number of security problems. The first chapter is a brief description of the theoretical framework of the article in the form of a realistic current in international relations and security research and an explanation of the applied concepts of power balance, security dilemma and bandwagoning. The second and third chapters are a brief description and analysis of political and economic relations after the Cold War. In chapter four, we identify the leading security issues in India-China relations. In summary, we try to answer the research question and confirm the thesis.
Наша статья представляет собой попытку ответить на вопрос о том, возможно ли двум соседним странам, которые одновременно стремятся к роли сверхдержав, сотрудничать и иметь мирные отношения друг с другом. Для того чтобы ответить на этот вопрос, мы намерены доказать тезис о том, что состояние китайско-индийских отношений, несмотря на появление добрососедских отношений, определяется обострением проблем безопасности. Для этого мы намерены провести системный анализ, основанный на современном состоянии структурного реализма в международных отношениях с использованием исторических и сравнительных методов. Целью данной статьи является критический анализ китайско-индийских отношений в период после окончания холодной войны. В то же время мы намерены показать, что процветающие дипломатические отношения между Дели и Пакистаном на самом деле представляют собой фасад, скрывающий слабое функционирование экономических отношений и, прежде всего, ряд проблем в области безопасности. Первая глава представляет собой краткое описание теоретической основы статьи в форме реалистичного течения в международных отношениях и исследованиях в области безопасности, а также объяснение применяемых концепций баланса сил, дилеммы безопасности и бандвагентинга. Вторая и третья главы представляют собой краткое описание и анализ политических и экономических отношений после окончания холодной войны. В четвертой главе мы определяем основные вопросы безопасности в индийско-китайских отношениях. Таким образом, мы пытаемся ответить на вопрос исследования и подтвердить диссертацию.
Źródło:: Studia Orientalne; 2019, 2(16); 7-28
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Kashmir" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język