Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "education technologies" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-11 z 11
    Tytuł:
    The use of new technologies in education – opportunities, risks and challenges in the times of intensive intercultural change
    Autorzy:
    Adamczyk, Monika
    Karpiuk, Mirosław
    Soler, Urszula
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676540.pdf
    Data publikacji:
    2023-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    education
    new technologies
    cybersecurity
    interculturalism
    ideal of education
    Opis:
    This study comprises an analysis of the school education system in the context of using modern technologies. Its main goal is to present the benefits and limitations associated with the implementation of modern technologies in the school environment. Two fundamental questions will be asked: 1) What are the effects of using new technologies in education, including intercultural education? 2) Can modern technologies pave the way for implementing the ideal of education as an activity aimed primarily at shaping an individual capable of effective and creative adaptation to the social reality in which otherness, including cultural otherness, is common? The authors indicate the types of implemented technologies and assess their impact on adapting students to the extracurricular reality. Referring to the source data and postulates of the contemporary pedagogical and sociological thought, the authors highlight the topicality of the message requiring from the school the activation and development of students’ competencies that will be effectively and creatively implemented in their future professional and social life. It should also be noted that education takes place in cyberspace as well, especially when it is related to the use of modern technologies, which is why great importance should be drawn to cybersecurity.
    Źródło:
    Edukacja Międzykulturowa; 2023, 23, 4; 175-185
    2299-4106
    Pojawia się w:
    Edukacja Międzykulturowa
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Experience in using information communication technology during lessons in general education schools
    Autorzy:
    Indrašienė, Valdonė
    Merfeldaitė, Odeta
    Railienė, Asta
    Jegelevičienė, Violeta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2012139.pdf
    Data publikacji:
    2015-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    information communication technologies
    education process
    pedagogues
    Opis:
    Contemporary school is inconceivable without the integrated interactive learning tools and information communication technologies (hereinafter referred to as ICT) in the education process. However, according to research, ICT integration in the learning process is insufficient. The aim of this research is to analyse the experience of pedagogues in using ICT during lessons.
    Źródło:
    The New Educational Review; 2015, 40; 97-108
    1732-6729
    Pojawia się w:
    The New Educational Review
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Use of Interactive Methods in Distance Education: Current Challenges and Realities
    Autorzy:
    Fomin, Kateryna
    Budnyk, Olena
    Chinchoy, Alexander
    Klepar, Mariia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16538880.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    interactive learning technologies
    distance education
    dialogic learning
    teacher training
    higher education institution
    Opis:
    The article substantiates the relevance of the problem of implementation of interactive teaching methods in the process of future teacher’s distance (mixed) training in higher education institutions. The theoretical aspects of the outlined problem are covered through the analysis of the content of the main concepts: interactive technologies, dialogue, educational dialogue, distance education, etc. Considerable attention is paid to the presentation of the philosophical and didactic principles of future teacher training to use interactive technologies (in particular, the principles of humanism, anthropological perspective, nature conformity, educational feedback interaction, pedagogical optimism, scientific organisation of the educational dialogue, the communicative orientation of teaching, speech ethics, modelling problem situations in education. Some types of interactive learning are presented and recommended for working with students in teaching socio-humanitarian, natural science, and math disciplines. The necessity to develop future teachers’ communicative activity, critical thinking, and team interaction to conduct constructive dialogues, considering the realities of online and offline learning, is emphasised.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 1; 13-21
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Chemistry Web Quests in Distance Learning
    Autorzy:
    Karpenko, Yuliіa
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16647615.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    innovative technologies
    web quests
    competence
    research activities
    institutions of higher medical education
    “Medical Chemistry”
    Opis:
    This article is devoted to innovative learning technology, namely web quest, an effective learning tool that promotes the cognitive activity of applicants for higher medical educational institutions, focused on today’s challenges related to forming an independent, creative, competent personality. The main attention is paid to using quests in studying chemical disciplines in distance learning. The purpose of the study is to identify the main aspects of web quests’ effectiveness in the training of future medical professionals, revealing the main stages of the organisation. Specific examples of quests are also given from my own practical experience. An analysis of recent publications on this issue was carried out, and as a result, we argue that scientific sources do not sufficiently cover tuse of web quests in the study of chemical disciplines in higher medical education institutions, which is the impetus for the study. The article presents the stages of organising quests for students in the discipline “Medical Chemistry”, which include both the actual creation of a blog (initial, thematic, address, final), as well as the choice of topic, goals, tasks, division of responsibilities between participants and publication of results during distance learning (online conferences, videos, projects, booklets, commercials, prevention essays). It is presented an analysis of a survey of teachers and students on the effectiveness of the introduction of this technology in the training of future medical professionals. The analysis of the results shows that web quests meet modern requirements for implementing the educational process in medical and educational institutions and contribute to acquiring professional competence. Teachers and students who participated in the survey noted that web quests are an effective modern technology that promotes motivation, interest in the subject and chosen profession, and the formation of key competencies that must have a modern medical professional to be competitive. Specific examples of involving students in web quests on the subject of “Medical Chemistry” during research activities in the scientific section of Cherkasy Medical Academy.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 4; 17-21
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Teaching in a Continuously and Dynamically Changing Digital Information and Learning Environment of a Modern University
    Autorzy:
    Dostovalova, Elena V.
    Simonova, Anna L.
    Nazarenko, Elena M.
    Maschanov, Alexander A.
    Lomasko, Pavel S.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1969338.pdf
    Data publikacji:
    2018-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    quality of teaching
    digital information and learning environment
    dynamically changing conditions of pedagogical activity
    digital learning technologies
    e-courses design
    digital education
    smart education
    project oriented courses
    Opis:
    The article is devoted to the problem of specification of approaches to the design and implementation of electronic educational courses in conditions of continuously and dynamically changing digital information and learning environment of the modern university. Based on the results of the content analysis of the digital infrastructure and regulatory documentation of the Siberian Federal University and the discursive analysis of the leading trends in the field of digital education, necessary conditions for a successful professional pedagogical activity are described. On the basis of smart education principles, possible solutions to the problems of teaching at university, such as personification of teaching, project-oriented courses and initiating the launch of mechanisms for students’ informal self-education are synthesized and justified.
    Źródło:
    The New Educational Review; 2018, 53; 126-141
    1732-6729
    Pojawia się w:
    The New Educational Review
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Аналіз та оцінка викладачами досвіду дистанційного навчання при вивченні графічних дисциплін
    Analysis and Evaluation by Teachers of the Experience of Distance Learning in the Study of Graphic Disciplines
    Autorzy:
    Сидорова, Наталія
    Доценко, Юлія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16638046.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    освітні технології
    онлайн-навчання
    педагогічний досвід
    якість освіти
    ефективність викладання
    educational technologies
    online learning
    pedagogical experience
    quality of education
    learning efficiency
    Opis:
    The article presents the results of a study that was conducted to analyze and evaluate the new pedagogical experience of teachers obtained in distance learning in the context of a global pandemic. According to the results of the survey, most teachers assess this period as more difficult than the period of traditional education, but they consider the experience gained as positive and useful for the future. The teachers noted the need to master modern digital tools suitable for distance learning (video conferencing and communication services, recording audio and video lectures, etc.), design and transform their lecture courses, methodological materials and all auxiliary materials for successful online learning. Teaching graphic disciplines, as well as a new look at the possibilities of social networks, instant messengers and the e-learning system of the Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture. At present, an urgent task is to comprehend this experience in order to understand its essence, identify positive and negative factors, determine the most effective technologies in terms of teaching disciplines by teachers and assimilation of material by students, predicting possible options for the development of the education system within the framework of not anti-pandemic measures, but during hostilities and after the introduction of martial law in Ukraine. This experience was very useful for the teachers of our country, because, despite today’s conditions, the educational cycle continues in some regions of the country. Teachers were asked questions about their psychological state in the initial period of online learning, when they had not yet gained some experience in this area, and questions about the experience, quality and achievements of the students and teachers themselves during distance learning. The opinions of teachers differed in assessing the degree of assimilation of educational material by students in the context of online learning. Most teachers believe that students have mastered the material at the same level as in full-time study, or even better; some teachers noted a decrease in this level. The need to ensure the appropriate quality of education requires finding ways to solve problems that arise in the process of distance learning in modern military and post-war conditions in Ukraine.
    У статті представлені результати дослідження, проведеного з метою аналізу та оцінки нового педагогічного досвіду викладачів, отриманого в умовах дистанційного навчання у період початку глобальної пандемії. За результатами анкетування виявлено, що більшість педагогів оцінюють цей період як більш складний у порівнянні з періодом традиційного навчання, але при цьому вважають набутий досвід позитивним і корисним для майбутнього. Педагоги відзначили, що їм довелося освоїти сучасні цифрові інструменти, придатні для дистанційного навчання (сервіси відеоконференцій та зв’язку, запис аудіо- та відеолекцій та інше), змінити подачу та трансформувати свої лекційні курси, методичні матеріали та весь допоміжний матеріал з метою успішного онлайн-викладання саме графічних дисциплін, а також по-новому поглянути на можливості соціальних мереж, месенджерів та системи електронного навчання Одеської державної академії будівництва та архітектури. В даний час актуальним завданням є осмислення цього досвіду з метою усвідомлення його сутності, виявлення позитивних та негативних факторів, визначення найбільш ефективних технологій з точки зору викладання дисциплін викладачами та засвоєння матеріалу студентами, прогнозування можливих варіантів розвитку освітньої системи в рамках вже не протипандемійних заходів, а в період бойових дій та після закінчення воєнного стану в Україні. Цей досвід дуже став у нагоді викладачам нашої держави, тому що, незважаючи на умови сьогодні, у частині регіонів країни продовжується освітній цикл. Викладачам було запропоновано питання стосовно як їх психологічного стану за перший початковий період викладання онлайн, коли ще не було накопичено певного досвіду у цьому напряму, так і питання щодо досвіду, якості та досягнень студентів та безпосередньо самих викладачів у період дистанційного навчання. В оцінці ступеня освоєння студентами навчального матеріалу в умовах онлайн-навчання думки педагогів розійшлися. Більшість викладачів вважає, що студенти освоїли матеріал на тому ж рівні, як і в умовах стаціонарного навчання, або навіть краще; частина викладачів відзначили, що сталося зниження цього рівня. Необхідність забезпечення відповідної якості освіти вимагає пошуку шляхів вирішення проблем, що виникають у процесі дистанційного навчання в сучасних воєнних та післявоєнних умовах в Україні.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 3; 88-95
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Relacje – kształcenie – (po)rozumienie : budowanie wirtualnych społeczności uczących się nie tylko w dobie pandemii
    Relationship – education – understanding: building virtual learning communities not only in the times of pandemic
    Autorzy:
    Borawska-Kalbarczyk, Katarzyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2117582.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    edukacja zdalna
    technologie cyfrowe
    uczenie się we współpracy
    społeczność wirtualna
    nauczanie kooperatywne
    distance education
    digital technologies
    collaborative learning
    virtual community
    cooperative teaching
    Opis:
    The aim of the article is to analyze the process of education carried out in the conditions of online teaching. The author pays special attention to organizing the learning community. Learning is understood as the process of creating knowledge, where interaction and cooperation of students play an important role. The narrative is an extension of the thesis that in the case of distance learning there is a need to build a community of learners, where equally high importance is given to both cognitive and emotional effects. An important role of the teacher is to care for the mutual relations of students in virtual educational networks. The learning process carried out in a properly organized virtual network of students’ cooperation leads from mutual communication to understanding the content and creating knowledge, and learning becomes a very active mental process. The article discusses selected concepts of learning based on the cooperation of learners, the characteristics of which are translated into the model of collaborative learning in a virtual space, using the tools of modern digital technologies. The article indicates the importance of social relations in students’ virtual communities and the advantages of students’ educational activities in the digital space.
    Celem artykułu jest analiza procesu kształcenia, realizowanego w warunkach edukacji zdalnej, ze zwróceniem szczególnej uwagi na organizowanie społeczności uczących się. Uczenie się jest rozumiane jako proces tworzenia wiedzy, w którym istotną rolę odgrywa współdziałanie i współpraca uczniów. Narracja jest rozwinięciem tezy, iż w sytuacji kształcenia zdalnego istnieje konieczność budowania wspólnoty uczących się, gdzie równie wysoką rangę przyznaje się tak efektom poznawczym, jak i emocjonalnym wraz z budowaniem wzajemnych relacji w wirtualnych sieciach edukacyjnych. Proces kształcenia realizowany w odpowiednio zorganizowanej wirtualnej sieci współpracy uczniów prowadzi od wzajemnego porozumiewania się do rozumienia treści i tworzenia wiedzy, a uczenie się staje się bardzo aktywnym procesem umysłowym. W artykule omówione zostają wybrane koncepcje uczenia oparte na współdziałaniu uczących się, których charakterystyki znajdują przełożenie w modelu uczenia się we współpracy w przestrzeni wirtualnej, przy wykorzystaniu narzędzi współczesnych technologii cyfrowych. Artykuł wskazuje znaczenie relacji społecznych w wirtualnych społecznościach uczniów oraz walory aktywności edukacyjnych uczniów w przestrzeni cyfrowej.
    Źródło:
    Kultura i Edukacja; 2022, 1(135); 11-32
    1230-266X
    Pojawia się w:
    Kultura i Edukacja
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    European clubs or euroclubs as forms of introducing intercultural education and innovative technologies
    Autorzy:
    Nakaznyj, Nikolaj
    Kyrpa, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1956454.pdf
    Data publikacji:
    2016-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Euroklub
    świadomość europejska
    edukacja międzykulturowa
    technologie innowacyjne
    samowiedza
    samoocena i samorealizacja
    europejski wymiar edukacji
    Euroclub
    European consciousness
    intercultural education
    innovative technologies
    self-knowledge
    self-assessment and self-fulfillment
    European dimension in education
    Opis:
    Rozważania podjęte w artykule dotyczą związków akademickich oraz Szkolnych Klubów Europejskich (Euroklubów) jako ośrodków kształtowania tożsamości międzykulturowej oraz wprowadzania innowacyjnych technologii w warunkach pracy państwowych instytucji szkolnictwa średniego. Artykuł ukazuje, że Szkolne Kluby Europejskie oddziałują na formowanie osobistego nastawienia uczniów szkoły średniej do współczesnego życia i społeczeństwa, ich postawy życiowej i obywatelskiej. Eurokluby pomagają również uczniom stwarzać warunki do odkrywania swoich możliwości samoedukacyjnych, samooceny i samorealizacji oraz zapewniają tworzenie świadomości europejskiej i harmonijnie rozwijanej osobowości, w kontekście europejskiego wymiaru edukacji.
    In the article, students’ associations called School European Clubs (Euroclubs) were taken into consideration as the centres of forming the intercultural personality and introducing innovative technologies in the conditions of working in state secondary education establishments. The authors reveal the fact that School European Clubs or Euroclubs have influence on the formation of secondary school students’ personal attitude towards modern life and society, their standpoint in life, as well as their civic attitude. They also help students to create conditions for revealing the potentialities of self-knowledge, self-assessment and self-fulfillment, they ensure the forming of European consciousness and harmoniously developed personality in the context of European dimension in education.
    Źródło:
    Edukacja Międzykulturowa; 2016, 5; 55-64
    2299-4106
    Pojawia się w:
    Edukacja Międzykulturowa
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Цифрові технології у підготовці майбутніх педагогів: сучасні виклики дистанційної освіти
    Digital Technologies in the Preparation of Future Teachers: Modern Challenges of Distance Education
    Autorzy:
    Будник, Олена
    Ніколаєску, Інна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539079.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    професійна підготовка вчителя
    дистанційна освіта
    цифрові технології навчання
    майбутні педагоги
    цифровізація
    цифрова компетентність
    teacher training
    distance education
    digital learning technologies
    future teachers
    digitalization
    digital competence
    Opis:
    The article highlights the theoretical and practical aspects of the organization of distance education in Ukraine, which has become especially active in the current conditions of the coronavirus pandemic and the imposed martial law due to large-scale Russian invasion. The research methods that allowed to conduct high-quality scientific research on the research issue in the field of higher education in Ukraine are highlighted. The article analyzes the social challenges, which relate primarily to the preparation of future teachers for the use of digital technologies in teaching. The need for professional training of future teachers is obvious, as graduates in further professional activities must be able to organize and implement the educational process in educational institutions using the potential of information and communication technologies, which is one of the most important professional competencies of modern professionals. The results of an empirical study of the outlined problem, which involved teachers from different regions of Ukraine (some of the respondents were students studying at the university and gaining the profession of teacher) are presented. The survey method revealed the understanding of teachers of educational institutions of different types of existing problems and challenges regarding the use of digital resources and tools in distance learning of students. The sample included different age categories of respondents: Boomer Generation, Generation X and Millennium (Generation Y). It was found that some respondents have difficulties in using didactic knowledge in distance learning (36.4%), creating moral and psychological comfort (36.4%), organizing and stimulating activity (25.5%) and effective online communication (21, 8%). Some digital technologies and tools for distance learning of future teachers and organizational forms of using information and communication technologies (ICT) are outlined.
    У статті висвітлено теоретичні і практичні аспекти організації дистанційної освіти в Україні, яка особливо активізувалась в сучасних умовах пандемії короновірусу та запровадженого воєнного стану через масштабне вторгнення Росії. Виокремлено методи дослідження, які дозволили якісно провести наукові розвідки досліджуваного питання в сфері вищої освіти України. У статті аналізуються суспільні виклики, які стосуються передусім підготовки майбутніх учителів до використання цифрових технологій у навчанні. Необхідність професійної підготовки майбутніх педагогів у цьому очевидна, оскільки здобувачі вищої освіти у подальшій професійній діяльності повинні вміти організувати і здійснити освітній процес у закладах освіти із використанням потенційних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, що є однією з найважливіших професійних компетентностей сучасного фахівця. Представлено результати емпіричного дослідження окресленої проблеми, до якого було залучено педагогів із різних реґіонів України (частину респондентів склали студенти, які навчаються в університеті і здобувають професію вчителя). Методом опитування виявлено розуміння педагогами закладів освіти різних типів наявних проблем і викликів щодо застосування цифрових ресурсів та інструментів у дистанційному навчанні здобувачів освіти. Вибірка передбачала різні вікові категорії респондентів: покоління бумерів, покоління X та Міленіуми (покоління Y). Виявлено, що частина респондентів відчувають труднощі щодо використання дидактичних знань у дистанційному навчанні (36,4%), створення морально-психологічного комфорту (36,4%), організації та стимулювання активності (25,5%) та ефективної комунікації онлайн (21,8%). Окреслено деякі цифрові технології та інструменти для дистанційного навчання майбутніх учителів та організаційні форми використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 2; 69-78
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Цифровізація освіти як вектор підготовки фахівців ХХI століття
    Digitalization of Education as a Vector of Training of Specialists in the XXI Century
    Autorzy:
    Демянчук, Михайло
    Боднарук, Ірина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16647663.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    студенти
    заклади вищої освіти
    цифрові технології
    інформаційно-освітнє середовище
    цифрове освітнє середовище
    students
    institutions of higher education
    digital technologies
    information and educational environment
    digital educational environment
    Opis:
    The article deals with the analysis of phenomenon of digitalization of higher education as a factor of training of specialists who are able to provide professional functions in socio-economic conditions in the XXI century. The major directions of application of digitalization in education have been analyzed, the characteristic of digital educational environment has been carried out, the advantages and disadvantages (risks, related to the loose of skills in written fixation of the main ideas of the proposed material due to using electronic versions of educational programs, and, as a result, deterioration of the ability to remember and rethink it; risks of impaired ability to absorb large amounts of information due to «digest mania»; the risk of students’ developing so-called screen dependence; risks of possible reduction of mental abilities – «development of digital dementia»; risks of displacing live intercourse as communication, which in many cases is significantly more relevant for participants of the educational process than electronic learning technologies; risks related to health; threats posed by cybercrime; risks of system failures; risks of information manipulation) of digitalization of education have been highlighted. It has been generalized that digitalization of education – is a step to future that will change not just a content of educational courses, but also is a vector of information presentation. Development of digital technologies in the field of education is dictated by relevance and supported at the state level and in general. Digitalization – is a new social situation of «digital divide», «digital citizenship», «digital socialization». It has been emphasized that in the process of digitalization the structure of studying and the organization of the educational process are fundamentally changing. Use of new information and communication technologies is an initial condition of further development of digital pedagogy. From the point of view of methodology, digitalization of the higher education system is based on new educational standards, using the competence approach. It has been stated that today Ukrainian institutions of higher education use two-component information and educational environment, which combines the resources of international educational platforms with the content of personal developments, which contributes to the development of their own information potential. At the same time, it has been summarized that nowadays it is necessary to introduce modern digital base of educational process – the information and educational environment (IEE). The efficient implementation of the IEE is a basis for the development of any IHE. It has been found that digitalization of higher education will make changes in the qualification requirements of the teaching staff. Thus, instructors actively use digital technologies. IHE use new formats of knowledge transfer, first of all online courses. Such actions will lead to a serious restructuring of the educational process, changing the role of the teacher, who will not further explain any material, but will help to find the location of the necessary information and understand it.
    У статті здійснено аналіз феномену цифровізації вищої освіти як фактору підготовки фахівців, котрі здатні виконувати професійні функції в соціально-економічних умовах ХХI століття. Проаналізовано основні напрямки застосування цифровізації в освіті, здійснено характеристику цифрового освітнього середовища, виокремлено переваги та недоліки (ризики, пов’язані з втратою, внаслідок використання електронних версій освітніх програм, навичок письмової фіксації основних ідей пропонованого матеріалу, і, як наслідок, погіршення здібностей його запам’ятовування та переосмислення; ризики погіршення здібностей сприймати великі обсяги інформації внаслідок «дайджест-манії»; ризик розвитку у студентів так званої екранної залежності; ризики можливого скорочення розумових здібностей –«розвиток цифрового недоумства»; ризики витіснення живого спілкування як комунікації, яка у багатьох випадках має істотно більшу релевантність для учасників освітнього процесу, ніж електронні технології навчання; ризики, пов’язані зі здоров’ям; загрози, що створюються кіберзлочинністю; ризики системних збоїв; ризики маніпулювання інформацією) цифровізації освіти. Узагальнено, що цифровізація освіти – крок у майбутнє, який змінить не лише зміст освітніх курсів, але й вектор презентування інформації. Розвиток цифрових технологій у сфері освіти диктується актуальністю та підтримується на державному рівні та широким загалом. Цифровізація – це нова соціальна ситуація «цифрового розриву», «цифрового громадянства», «цифрової соціалізації». Підкреслено, що в процесі цифровізації фундаментально змінюються структура навчання та організація освітнього процесу. Використання нових інформаційно-комунікаційних технологій є початковою умовою подальшого розвитку цифрової педагогіки. З точки зору методики, цифровізація системи вищої освіти спирається нові освітні стандарти, використовуючи компетентнісний підхід. Констатовано, що нині українські ЗВО використовують двокомпонентне інформаційно-освітнє середовище, в якому поєднуються ресурси міжнародних освітніх платформ з контентом власних розробок, що сприяє розвитку власного інформаційного потенціалу. Разом з тим, резюмовано, що нині необхідне впровадження сучасної цифрової бази освітнього процесу – інформаційно-освітнього середовища (ІОС). Ефективна реалізація ІОС є основою розвитку будь-якого ЗВО. Установлено, що цифровізація вищої освіти внесе зміни щодо кваліфікаційних вимог професорсько-викладацького складу. Так, викладачі активно використовують цифрові технології. ЗВО використовують нові формати передачі знань, насамперед онлайн-курси. Подібні дії призведуть до серйозної перебудови освітнього процесу, зміни ролі педагога, який надалі не пояснюватиме той чи інший матеріал, а допомагатиме знайти розташування необхідної інформації та зрозуміти її.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 4; 74-81
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Migracja w świat online a realizacja założeń hipotezy kontaktu w dobie pandemii COVID-19
    Autorzy:
    Zakrzewska-Olędzka, Dominika
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1932721.pdf
    Data publikacji:
    2020-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    hipoteza  kontaktu
    globalizacja
    wielokulturowość
    program  Erasmus+
    kontakt  zapośredniczony  przez  nowe  technologie
    edukacja międzykulturowa
    contact  hypothesis
    globalization
    multiculturalism
    intercultural  education
    Erasmus + program
    contact mediated by new technologies
    Opis:
    The modern, globalized world require from many persons to be in constant movement between not only geographical areas but also cultural circles. Representatives of various cultural, religious, national or ethnic groups meet on a daily basis as part of the education process, professional tasks or free time. Efficient functioning in such an environment is not possible without extended intercultural competences and creating open and tolerant society goes along with the need of breaking, rooted in tradition, stereotypes and prejudices. For a long time, a significant percentage of activities aimed at establishing relationships and cooperation between people from different cultures was based on the assumptions of the contact hypothesis, the essence of which is personal contact, exchange of experiences and verification of beliefs. This approach is reflected, inter alia, in in the European Erasmus + programs to support youth and academic mobility. Currently in the era of limitation of the possibility of movement caused by the SARS-CoV-2 coronavirus pandemic, most activities within education systems throughout Europe are carried out remotely. Contact mediated by new technologies very often lacks or significantly reduces the possibility of receiving non-verbal elements of communication, such as facial expressions, body language, proxemics or paralinguistic factors. The purpose of this article is to reflect on the effectiveness of actions based on the contact hypothesis in the case of distance contact and the need to search for new, alternative solutions in this regard. The starting point will consist of analysis of the benefits from implementing activities based on direct contact, on the example of the involvement of Erasmus+ program students in activities in the field of intercultural education in primary school. On the other hand, the difficulties observed in international projects, in which contact between participants due to the introduced restrictions must be mediated by the media will be described.
    Współczesny, zglobalizowany świat wymaga od wielu osób nieustannego przemieszczania się pomiędzy obszarami nie tylko geograficznymi, ale również kulturowymi, a często funkcjonowania w wielu z nich równocześnie. Przedstawiciele różnych kręgów kulturowych, wyznaniowych, narodowych czy etnicznych spotykają się na co dzień w ramach procesu edukacji, realizacji zadań zawodowych lub spędzania czasu wolnego. Sprawne poruszanie się w takim środowisku wymaga wysoko rozwiniętych kompetencji międzykulturowych, a budowa tolerancyjnego społeczeństwa związana jest z przełamywaniem zakorzenionych w tradycji stereotypów i uprzedzeń. Przez długi czas znaczny odsetek działań ukierunkowanych na nawiązywanie relacji i współpracy między osobami pochodzącymi z różnych kręgów kulturowych był oparty na założeniach hipotezy kontaktu, której istotą jest osobiste spotkanie, wymiana doświadczeń i weryfikacja przekonań. Takie podejście znajduje odzwierciedlenie m.in. w europejskich programach wspierania mobilności młodzieżowej i akademickiej, takich jak Erasmus+. Obecnie, w dobie ograniczenia możliwości przemieszczania spowodowanego pandemią wirusa SARS-CoV-2 większość aktywności w ramach systemów edukacji w całej Europie jest realizowana w formie zdalnej. Kontakt zapośredniczony przez nowe technologie bardzo często pozbawiony jest lub znacznie ogranicza możliwość odbioru niewerbalnych elementów komunikacji takich jak mimika twarzy, mowa ciała, proksemika czy też czynniki paralingwistyczne. Celem niniejszego artykułu jest podjęcie refleksji nad skutecznością działań opartych na hipotezie kontaktu w przypadku kontaktu na odległość oraz potrzebą poszukiwania nowych, alternatywnych rozwiązań w tym zakresie. Punktem wyjścia do niej jest analiza korzyści z realizacji działań opartych na kontakcie bezpośrednim, na przykładzie zaangażowania studentów programu Erasmus+ w działania z zakresu edukacji międzykulturowej w szkole podstawowej, a z drugiej strony trudności obserwowane w projektach międzynarodowych, w których kontakt między uczestnikami ze względu na wprowadzone ograniczenia musi być zapośredniczony przez media.
    Źródło:
    Kultura i Edukacja; 2020, 3(129); 168-183
    1230-266X
    Pojawia się w:
    Kultura i Edukacja
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-11 z 11

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies