Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "preschool education," wg kryterium: Wszystkie pola


Tytuł:
Self-efficacy of Students in a Preschool Education Programme: The Construction of a Research Instrument
Autorzy:
Gavora, Peter
Wiegerová, Adriana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1998330.pdf
Data publikacji:
2017-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Opis:
The primary aim of this article is to present the validation process of the SEPRES questionnaire to measure the self-efficacy of students in a preschool education programme. After the generation of the questionnaire items for the item pool, the items were content validated, and then they underwent an exploratory factor analysis with data from 154 respondents to determine the construct validity of the questionnaire. Four factors were extracted after using Principal axis factoring with Oblimin rotation. The factors are Children involvement, Behaviour elimination, Professional collaboration and Credibility building, and they have Alphas ranging from 0.769 to 0.903. Inter-correlation among dimensions ranged from 0.419 to 0.681, indicating that SEPRES is a consistent research instrument.
Źródło:
The New Educational Review; 2017, 47; 125-138
1732-6729
Pojawia się w:
The New Educational Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Impact of Preschool Education Experience on Multidimensional Non-Cognitive Abilities and Personality Development of Adolescents
Autorzy:
Zhang, Guohui
Chayanuvata, Anchalee
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2191740.pdf
Data publikacji:
2023-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
preschool education
non-cognitive skills
personality development
analysis of variance (ANOVA)
student’s t-test
Opis:
The topic’s relevance is based on solving the problems of the influence of preschool education experience on the multidimensional non-cognitive abilities and personality development of adolescents. The purpose of the article was to analyse the problems of the formation of multidimensional non-cognitive processes, substantiating and determining the non-cognitive abilities of preschool children: highly developed personality, giftedness, intelligence, soft skills and conducting an experiment using the basic survey of the 2013-2014 school years conducted by the Chinese Expert Research on Education (CEPS) at Renmin University (China). The methodological approach of the research was based on the methods of analysis, synthesis, comparison, generalisation of literary sources on the problem of researching the formation of multidimensional non-cognitive abilities, graphic methods for visual illustration and comparison of the results of the ascertaining and formative stages of the research. The content of the main concepts of “abilities” and “non-cognitive abilities” is determined, and their features and features are revealed. The identified non-cognitive abilities and their indicators, as well as the methods of their formation, can be used as methodical material for universities and for the personal development of individual preschool education specialists in near and far foreign countries.
Źródło:
The New Educational Review; 2023, 71; 101-113
1732-6729
Pojawia się w:
The New Educational Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Effect of the Environment Education Program Prepared for 6-Year-Old Children on the Environmental Consciousness of Children
Autorzy:
Kiziltaş, Emine
Halmatov, Medera
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2028744.pdf
Data publikacji:
2014-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
environmental consciousness
environmental education
preschool education
Opis:
The aim of this research was to find out if the environmental education program prepared for preschool pupil s is effective in helping the 5 - 6-year-old age group gain environmental consciousness. For these purposes, a single group, pretestfinal test pattern was used. In the research, “Children’s Environmental Attitudes Scale” was used in the experiment group, before and after application and the data obtained were compared. An educational program of 8 weeks including drama, games and activities, Turkish, music and art activities subjects about air, water, soil, extinction of animal and plant species, climate change and waste problems was applied to the children.
Źródło:
The New Educational Review; 2014, 35; 123-133
1732-6729
Pojawia się w:
The New Educational Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Divergent Tasks in the Diagnosis of Wisdom in Older Preschool Children
Autorzy:
Płóciennik, Elżbieta
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1998275.pdf
Data publikacji:
2017-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
divergent task
preschool education
wisdom diagnosis
Opis:
The author of the article, popularising education for wisdom as a basis for comprehensive development of pupils, looks for methods supporting the development of wisdom from childhood. Stimulation of wisdom in early education can be a challenge to teachers due to a lack of theoretical and practical guide- lines. Thus, the author developed and used in studies specific diagnostic tools for analysing the capabilities and skills of older preschool children in using wisdom in their thinking. The article describes the study results concerning the application of divergent tasks stimulating thinking in children in different ranges of intelligence (based on R.J. Sternberg’s concept) and conclusions from the studies conducted based on a randomly selected sample (N = 366), e.g., that used tasks make it possible to differentiate the competences and intellectual capabilities of the children in question.
Źródło:
The New Educational Review; 2017, 47; 279-291
1732-6729
Pojawia się w:
The New Educational Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Students’ Perspective on the Individual Abilities of Children and Their Appreciation of the Educational Process
Autorzy:
Lepičnik Vodopivec, Jurka
Kadum, Sandra
Šindić, Aleksandra
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/29520517.pdf
Data publikacji:
2024-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
children of preschool age
students of preschool education
individualisation
inclusion
Opis:
In an empirical quantitative study, the aim of which was to examine more thoroughly the representation of recognition and appreciation of the individual abilities of children in preschool education from the point of view of students, 321 respondents participated – students of the first and second cycles of preschool education programmes of faculties from Bosnia and Herzegovina, Croatia and Slovenia. The main findings of the study indicate that although students highly value the recognition and appreciation of individual abilities in working with children, the degree of recognition of children’s abilities is higher in relation to their appreciation in practice, as well as a more optimal appreciation of the individual abilities of children without than with developmental difficulties.
Źródło:
The New Educational Review; 2024, 75; 113-124
1732-6729
Pojawia się w:
The New Educational Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Pedagogia autorytetu. Przyczynek do dyskusji nad podmiotowością dziecka
Autorzy:
Kożyczkowska, Adela Bożena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1932559.pdf
Data publikacji:
2021-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
nauczyciel
autorytet
podmiotowość
wczesna edukacja
dzieckouczeń
teacher
subjectivity
preschool education
authority
childstudent
Opis:
The text presents a weighty problem of the authority in pre-school education, which as an element of educational practice plays a decisive role in the process of generating cultural awareness of the child. The direct subject of the analysis are fragments of teacher-student dialogues that focus on the problem of authority; its practical exemplification is St. Francis (also the patron of the kindergarten in which the research was carried out). The teacher is participation in the process of transmitting knowledge about authority and in creating an emotional relationship between authority and student is particularly interesting. The problem of authority, which was essential for the article, turned out to be important for recognizing the importance of the so-called pedagogy of authority within which the child’s identity is at stake. In this sense, the article is a contribution to the discussion on the construction of the child’s subjectivity in the institutional context.
Prezentowany tekst podejmuje ważki w wychowaniu przedszkolnym problem autorytetu. Autorytet rozumieć można jako ten element praktyki edukacyjnej (socjalizacji i wychowania), który ma decydujące znaczenie w procesie wytwarzania świadomości kulturowej dziecka. Autorka bezpośrednim przedmiotem analizy uczyniła fragmenty dialogów nauczycielsko-uczniowskich, które skupiają się na problemie autorytetu; jego praktyczną egzemplifikacją jest postać św. Franciszka (jest to także patron przedszkola, w którym realizowano badania). Szczególnie interesujący jest tu udział nauczyciela, który organizuje i realizuje proces wychowania. Jego istota skupia się na procesie transmisji wiedzy o autorytecie. Drugim ważnym elementem tak realizowanego procesu wychowania jest wytwarzanie związku emocjonalnego między autorytetem i uczniem. Kluczowy dla artykułu problem autorytetu badany (analizowany i interpretowany) jest w odniesieniu do pedagogii, co pozwoliło autorce zrekonstruować tzw. pedagogię autorytetu. To w jej obrębie toczy się gra o kulturowość dziecka i o jego podmiotowość. W tym też znaczeniu artykuł jest przyczynkiem do dyskusji na temat konstruowania podmiotowości dziecka w kontekście instytucjonalnym.
Źródło:
Kultura i Edukacja; 2021, 1(131); 156-168
1230-266X
Pojawia się w:
Kultura i Edukacja
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Places, toys and activities observed in the course of children’s free play in preschool
Autorzy:
Bilewicz-Kuźnia, Barbara
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2004958.pdf
Data publikacji:
2016-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
free play
kindergarten
the Polish core curriculum
preschool education
the conditions of play
Opis:
The article presents results of 38 observation sessions of 10 groups of children aged 3 to 6 years during the time dedicated to play. The aim of the research was to determine the material and emotional conditions for free play depending on the time of day. The results of the observation showed that preschool-aged children play in different places of the preschool classroom, engage mostly in construction and theme play. They use many more toys in their play in the morning and before noon than they do in the afternoon. Play activity is especially intensive in the morning in comparison to the afternoon.
Źródło:
The New Educational Review; 2016, 44; 257-269
1732-6729
Pojawia się w:
The New Educational Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особливості виховання культури поведінки дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти
Features of Education of Culture of Behavior of Children of Older Preschool Age in the Conditions of Preschool Education
Autorzy:
Гарбар, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16634079.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
вихованість
культура поведінки
діти дошкільного віку
моральні якості
педагогічні умови
upbringing
culture of behavior
children of preschool age
moral qualities
pedagogical conditions
Opis:
The relevance of the study is due to the importance of the period of preschool childhood in the upbringing and education of the child and the creation of conditions and prerequisites for harmonious, full-fledged development. The article actualizes the problem of education of culture of behavior of preschool children. The article is aimed at highlighting the peculiarities of fostering a culture of behavior of preschool children. Research methods: theoretical (analysis of literature on research problems), empirical (pedagogical observations). The essence and content of the concept of research are clarified, namely: «culture of behavior», which is defined as a way for a child to perform actions and actions that meet the moral and aesthetic requirements of society, is reflected in the confirmation of expected expectations on the part of adults, peers and ensures his personal growth. It was clarified that preschool age is a period of intensive socialization of the child’s personality, gaining life experience, when there is an active interest in relationships with other people, there is a need to familiarize with certain norms of communication and, as a result, to develop an individual culture of behavior. To foster a culture of behavior is to constantly worry about children growing a culture of human relationships, to become generous with affection, goodness, attention, help and care of the child’s soul and that all these qualities are manifested in pleasant forms of behavior for others. It is noted that the preschool educational institution is a leading social institution in which preschool children receive not only basic knowledge, skills and abilities, but also acquire the foundations of a culture of behavior. The article reveals components of the culture of behavior such as culture of activity, culture of communication, cultural and hygienic skills and habits. The task of educating the culture of behavior of preschool children is outlined: the formation of ideas about norms of behavior, about the moral qualities of the individual, the development of moral feelings; expansion, deepening and systematization of knowledge about the norms and rules of cultural behavior, the development of the ability to evaluate their own and other people’s actions, the formation of positive relations to norms of behavior and negative relation to anti-social manifestations, the formation of skills, skills and habits of cultural behavior. The main components of methodical actions aimed at educating the culture of behavior of preschool children are proposed. The program of education of culture of behavior in preschool children is proposed.
Актуальність дослідження зумовлюється важливістю періоду дошкільного дитинства у вихованні і навчанні дитини та створенні умов і передумов для гармонійного, повноцінного її розвитку. У статті актуалізується проблема виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Метою статті є виокремлення особливостей виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Методи дослідження: теоретичні (аналіз літератури з проблем дослідження), емпіричні (педагогічні спостереження). Уточнено сутність і зміст поняття дослідження, а саме: «культура поведінки», яке визначаємо, як спосіб здійснення дитиною дій і вчинків, що відповідає морально-естетичним вимогам суспільства, відображається у підтвердженні очікуваних сподівань з боку дорослих, однолітків і забезпечує її особистісне зростання. З’ясовано, що дошкільний вік – період інтенсивної соціалізації особистості дитини, здобуття нею життєвого досвіду, коли відбувається формування активного інтересу до взаємин з іншими людьми, виникає потреба в ознайомленні з певними нормами спілкування і, як результат – вироблення індивідуальної культури поведінки. Виховувати культуру поведінки – це означає постійно турбуватися про те, щоб у дітей зростала культура людських відносин, щоб ставала щедрою на ласку, добро, увагу, допомогу і турботу дитяча душа і щоб усі ці якості виявлялися в приємних для оточуючих формах поведінки. Зазначено, що заклад дошкільної освіти – провідна соціальна інституція, в якій діти дошкільного віку отримують не лише елементарні знання, уміння та навички, а й набувають основи культури поведінки. У статті розкрито компоненти культури поведінки такі, як культура діяльності, культура спілкування, культурно-гігієнічні навички і звички. Окреслено завдання виховання культури поведінки дітей дошкільного віку: формування уявлень про норми поведінки, про моральні якості особистості, розвиток моральних почуттів; розширення, поглиблення та систематизація знань про норми і правила культурної поведінки, розвиток умінь оцінювати власні та чужі вчинки, формування позитивних ставлень до норм поведінки та негативних ставлень до анти-суспільних проявів, формування умінь, навичок та звичок культурної поведінки. Пропонуються основні складники методичних дій спрямовані на виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Запропоновано програму виховання культури поведінки у дітей дошкільного віку.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 70-78
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Педагогічні засади формування уявлень про професії у дітей дошкільного віку
Pedagogical Principles of Formation of Ideas About the Profession in Preschool Children
Autorzy:
Чорна, Ганна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539074.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
заклад дошкільної освіти
виховання
дошкільний вік
освітній процес
трудове виховання
гра
професії
Institution of preschool education
upbringing
preschool age
educational process
labor education
game
professions
Opis:
The article defines the essence of the concepts of «profession », «labor education», and pedagogical principles of the process of forming ideas in preschoolers, analyzes the essence and content of pedagogical work on the formation of ideas about professions in preschool children in preschool education. According to domestic and modern sources, it is proved that the formation of preschoolers’ ideas about professions is based on the organization of games, modern forms and methods of organizing the educational process in preschool education, family involvement in the formation of knowledge and experience of different professions. Arguments and scientific evidence of the theory that labor education is a component of preschool education and an element of acquaintance of preschoolers with work, which contributes to the effective formation of preschoolers’ ideas about the profession. The article covers the tasks of labor education and acquaintance of preschoolers with professions, work of adults. The solution of the set tasks is effective only on the condition that the formation of ideas about the profession will be carried out from the first years of the child’s life. In the process of revealing the content of labor education as an element of the process of acquainting preschoolers with professions, two aspects are taken into account: the acquisition of knowledge, the transformation of knowledge into attitudes. It is noted that in preschool the child shows a tendency to any occupation, and this tendency in the future may turn into professional activities, so in preschool education it is necessary to conduct career guidance work in classes, entertainment, other forms of preschool activities and in everyday life. The prerequisite for becoming a child as a professional is the formation of independence in preschoolers. It is proved that in today’s conditions it is necessary to form in preschool children knowledge about modern professions, which is a problem of education because children mostly have knowledge about the professions of parents and other family members. In the process of forming preschoolers’ ideas about professions, it is important to move away from outdated forms and methods of work, use the activity approach, the approach of «learning through play», and teachers who go to work with children should be retrained, improve their work taking into account modern children. In order to effectively acquire knowledge about the profession, the teacher must implement new innovative technologies of preschool education, be a partner for the child, a consultant, help the student to understand the world around him.
У статті визначено сутність понять «професії», «трудове виховання», та педагогічні засади процесу формування уявлень у дошкільників, проведено аналіз сутності та змісту педагогічної роботи з формування уявлень про професії у дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти. За опрацюванням вітчизняних та сучасних джерел доведено, що формування уявлень дошкільників про професії відбувається за умови організації гри, сучасних форм та методів організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, залученням сім’ї до формування знань та досвіду вихованців про різні професії. Наведено аргументи та наукові докази теорії, що трудове виховання є складовою дошкільної освіти й елементом ознайомлення дошкільників із працею, що сприяє ефективному формуванню уявлень дошкільників про професії. Стаття висвітлює завдання трудового виховання та ознайомлення дошкільників із професіями, працею дорослих. Розв’язання поставлених завдань є ефективним лише за тієї умови, що формування уявлень про професії буде здійснюватися з перших років життя дитини. У процесі розкриття змісту трудового виховання як елементу процесу ознайомлення дошкільників із професіями враховано два аспекти: засвоєння знань, трансформацію знань у ставлення. Зазначено, що у дошкільному віці у дитини проявляється схильність до якого-небудь заняття, і, ця схильність, в майбутньому, може перейти в професійну діяльність, тому у закладі дошкільної освіти необхідно проводити профорієнтаційну роботу на заняттях, розвагах, інших формах організації діяльності дошкільників та у повсякденному житті. Передумовою становлення дитини як професіонала є формування у дошкільників самостійності. Доведено, що в умовах сьогодення потрібно формувати у дітей дошкільного віку знання про сучасні професії, що є проблемою освіти оскільки діти переважно мають знання про професії батьків та інших членів родини. У процесі формування уявлень дошкільників про професії важливо відходити від застарілих форм та методів роботи, використовувати діяльнісний підхід, підхід «навчання через гру», а педагоги які йдуть працювати з дітьми мають проходити перенавчання, удосконалювати свою роботу враховуючи особливості сучасних дітей. Для ефективного засвоєння знань про професії педагог має впроваджувати нові інноваційні технології дошкільної освіти, бути партнером для дитини, консультантом, допомагати вихованцю зрозуміти навколишній світ.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 60-68
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Music Literacy and Hearing Education at Preschool Age
Autorzy:
Strenáčiková, Mária
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28766345.pdf
Data publikacji:
2006-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
music educational employment
music activities
music literacy
hearing education
Opis:
Music education in institutional preschool education. Results of pedagogical experiment targeted at the development of a child’s music abilities through perfection of hearing education and music literacy.
Źródło:
The New Educational Review; 2006, 9; 119-128
1732-6729
Pojawia się w:
The New Educational Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблема формування здатності майбутнього директора закладу дошкільної освіти до здійснення внутрішнього моніторингу на сучасному етапі розвитку вищої освіти України
The Ability of the Future Director of a Preschool Education Institution to Carry out Internal Monitoring at the Present Stage of Development of Higher Education
Autorzy:
Соловей, Юлія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16647696.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
заклад дошкільної освіти
якість освіти
контролювальні дії
внутрішній контроль
моніторинг якості освіти
майбутній директор закладу дошкільної освіти
preschool institution
quality of education
control actions
internal control
monitoring of education quality
future director of preschool institution
Opis:
At the present stage of changes in the management of preschool education, the issue of conducting a perfect system of control actions aimed at the activities of preschool education is becoming increasingly important. It is quite difficult for a modern director of a preschool institution to achieve a high level of educational activity without carrying out certain control actions. Control over the management of a preschool institution requires an examination of the educational environment, the educational process and the results of the educational process. Accordingly, an inexperienced director needs additional knowledge and skills that he can acquire within higher education. The purpose of the article is to characterize and analyze the peculiarities of forming the ability of the future director of preschool education to carry out internal monitoring at the present stage of development of higher education in Ukraine. The article analyzes the issue of control in the management of preschool education and finds that the formation of a perfect system of internal quality assurance of preschool education directly depends on internal control through which you can monitor the level of educational services in preschool education and prepare for external control; types of control in the theory and practice of preschool education management are characterized; the author’s definition of the term «ability of the future director of the preschool institution to carry out internal monitoring» is given; educational and methodological support was analyzed, namely several special courses that help increase the level of ability of directors of preschool education institutions to carry out internal monitoring; It was clarified that the future director of a preschool institution should be knowledgeable both in the field of management and in various specific areas and be able to apply their knowledge, skills and abilities in practice; the interpretation of the definition of “monitoring” is generalized and defined as a system of measures, which includes: control, observation, forecasting, collection, processing, storage and dissemination of information on the educational process of preschool education. It is established that for effective management the future director of preschool education must be able to organize the teaching staff, parents and children, be able to conduct internal control, perfectly select the latest, specific information, be able to creatively, quickly and thoughtfully make non-standard management decisions. management activities, the ability to encourage the teaching staff, etc. During the analysis of information sources it was found that the priority of the director is the formation of the internal quality assurance system of preschool education and stated that internal inspections are no less important than external, and study the level of training of teachers, analysis of internal violations and their elimination is a prerequisite for preparation for external control.
На сучасному етапі змін в управлінні закладом дошкільної освіти усе більшої актуальності набуває питання проведення досконалої системи контролювальних дій, що спрямована на діяльність закладу дошкільної освіти. Сучасному директору закладу дошкільної освіти (ЗДО) досить складно досягти високого рівня освітньої діяльності без проведення певних контролювальних дій. Контроль в управління закладом дошкільної освіти потребує перевірки освітнього середовища, освітнього процесу та результатів освітнього процесу. Відповідно, недосвідчений директор потребує додаткових знань та умінь, які він може здобути в межах вищої освіти. Мета статті – схарактеризувати та проаналізувати особливості формування здатності майбутнього директора ЗДО до здійснення внутрішнього моніторингу на сучасному етапі розвитку вищої освіти України. В статті проаналізовано питання контролю в управління закладом дошкільної освіти та з’ясовано, що становлення досконалої системи внутрішнього забезпечення якості дошкільної освіти безпосередньо залежить від внутрішнього контролю за допомогою якого можна відстежити рівень надання освітніх послуг в закладі дошкільної освіти та попередньо підготуватися до зовнішнього контролю; схарактеризовано типи контролю в теорії та практиці управління дошкільною освітою; подано авторське визначення терміносполуки «здатність майбутнього директора закладу дошкільної освіти до здійснення внутрішнього моніторингу»; проаналізовано навчально-методичне забезпечення, а саме декілька спецкурсів, що сприяють підвищенню рівня сформованості здатності директорів ЗДО до здійснення внутрішнього моніторингу; з’ясовано, що майбутній директор закладу дошкільної освіти має бути обізнаним як у галузі управління, так і в різних специфічних галузях та вміти на практиці застосовувати свої знання, уміння й навички; узагальнено тлумачення дефініції «моніторинг» та визначено його як систему заходів, що містить у собі: контроль, спостереження, прогнозування, збір, оброблення, зберігання й поширення інформації щодо освітнього процесу закладу дошкільної освіти. Встановлено, що для ефективної управлінської діяльності майбутній директор закладу дошкільної освіти повинен уміти організовувати педагогічний колектив, колектив батьків та дітей, уміти проводити внутрішній контроль, досконало добирати новітню, конкретну інформацію, мати здатність творчо, швидко та обдумано приймати нестандартні управлінські рішення, виявляти ініціативу в управлінській діяльності, спроможність заохочувати педагогічний колектив тощо. В ході аналізу інформаційних джерел з’ясовано, що пріоритетним напрямом роботи директора є формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗДО та констатовано, що внутрішні перевірки є не менш важливими ніж зовнішні, а вивчення рівня підготовки педагогічних працівників, аналіз внутрішніх порушень та їхнє усунення становить обов’язкову умову підготовки до зовнішнього контролю.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 4; 92-103
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Postawy dzieci pięcio-sześcioletnich w przedszkolu wobec odmienności kulturowej w komponencie poznawczym, stymulowane twórczym przekładem intersemiotycznym tekstu literackiego
Attitudes of five-six year old children in preschool education towards cultural diversity in the cognitive component, stimulated by creative intersemiotic translation of a literary text
Autorzy:
Jeżewska, Natalia S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/20021628.pdf
Data publikacji:
2023-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
sztuka
teatr
przekład intersemiotyczny
odmienność kulturowa
literatura
postawy wobec Innego
visual arts
theatre
intersemiotic translation
cultural diversity
literature
attitudes towards the Other
Opis:
The article presents an original study based on the perspectives on diversity, not solely cultural but also diversity of the disabled and beyond the canon of corporeality. The conducted studies provided an answer to the question: Did the method of intersemiotic translation in transcoding the content of literary works on intercultural and inclusive topics into the language of theatre and visual arts impact the change of attitude towards cultural diversity? In the course of this pedagogical experiment, supplemented with survey and observation techniques, the attitudes of five – and six-year-old children (the experimental group, first and second control group) towards differences in the cognitive, emotional and behavioral components were distinguished. The method of intersemiotic translation implemented in an experimental group, leading to the division of children’s attitudes towards people who are different, as well as the acquired knowledge about otherness and discovering literary texts, developed methods for formulating accurate results in children. The results obtained are of great importance for intercultural education and carry great value, because the conducted experiment and the intercultural texts used aroused children’s interest in otherness, allowed them to understand it and understand that there is no alien thing that could not become their own.
Artykuł prezentuje część badań realizowanych w ramach pracy doktorskiej, której przedmiotem dociekań było sprawdzenie, jak postrzegane są: odmienność kulturowa, osoby z niepełnosprawnościami i poza kanonem cielesności przez dzieci w wieku przedszkolnym. Przeprowadzone badania pozwoliły odpowiedzieć na pytanie: Czy metoda przekładu intersemiotycznego w przekodowaniu treści utworów literackich o tematyce międzykulturowej i inkluzyjnej na język teatru i plastyki wpłynęła na zmianę postaw wobec odmienności kulturowej? Podejmując się badań na drodze eksperymentu pedagogicznego, uzupełnionego o techniki: ankiety i obserwacji, wyodrębniono postawy dzieci pięcio-sześcioletnich w przedszkolu (grupa eksperymentalna, kontrola pierwsza i druga) wobec odmienności w komponentach: poznawczym, emocjonalnym i behawioralnym. Metoda przekładu intersemiotycznego wdrożona w grupie eksperymentalnej spowodowała zmianę negatywnego nastawienia dzieci do osób odmiennych, a zdobyta wiedza o odmienności i odkrywanie tekstów literackich wykształciły u dzieci umiejętność formułowania trafnych wniosków. Uzyskane wyniki mają duże znaczenie dla edukacji międzykulturowej i niosą ze sobą wielką wartość, ponieważ przeprowadzony eksperyment i wykorzystane teksty międzykulturowe zaciekawiły dzieci tematyką odmienności, pozwoliły ją zrozumieć i pojąć, że nie ma rzeczy obcej, która nie mogłaby się stać swoją.
Źródło:
Edukacja Międzykulturowa; 2023, 22, 3; 208-220
2299-4106
Pojawia się w:
Edukacja Międzykulturowa
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Projekt badawczo-edukacyjny „Ukrainian Teaching Materials 2022” dla wrocławskich przedszkoli i edukacji wczesnoszkolnej – prezentacja wyników badań sondażowych
Research and educational project “Ukrainian Teaching Materials 2022” for Wrocław’s pre- and early school education – a presentation of survey results
Autorzy:
Kondracka-Szala, Marta
Noel, Andrea Maria
Swałdek, Weronika
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/52229562.pdf
Data publikacji:
2024-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
migracja
edukacja wczesnoszkolna
edukacja przedszkolna
język obcy
wojna w Ukrainie
dziecko z doświadczeniem migracji wojennej
inkluzja językowa i kulturowa
język ojczysty
migration
preschool education
foreign language
early school education
native language
war in Ukraine
child with war migration experience
language and cultural inclusion
Opis:
Alongside the tragic consequences of the armed conflict, the Russian attack on Ukraine in 2022 resulted in an upheaval within the educational system in Poland. This situation posed challenges for Ukrainian children arriving in Poland as well as for teachers and students in educational institutions where refugee children were being admitted without restrictions. The author’s research and educational project “Ukrainian Teaching Materials 2022” for Wrocław’s pre – and early school education in 2022 aimed to support the development of language skills among refugee children in their native language and in Polish, and to support preschool and early school teachers in this endeavour by providing them with appropriately prepared methodological packages. A diagnostic survey identified teachers’ needs regarding methodological materials. At the same time, a follow-up focus group interview conducted 30–40 days later presented teachers’ reflections and experiences in teaching in linguistically and culturally diverse groups during the initial period of the war migration. The project was also aimed to raise awareness among teachers and to cultivate an open attitude towards using bilingual and Ukrainian-language materials in working with children with war migration experience. Due to the collected extensive research material, the research findings were divided into two parts: the first part presents the theoretical and methodological context of the project as well as the results of the survey. In contrast, the second part presents the results of the focus group research and discussion based on the literature review.
Atak Rosji na Ukrainę w 2022 roku spowodował, obok tragicznych konsekwencji konfliktu zbrojnego, również zachwianie systemem edukacji w Polsce. Sytuacja ta była trudna zarówno dla dzieci ukraińskich przybywających do Polski, jak i dla nauczycieli i dzieci w placówkach edukacyjnych, do których dzieci uchodźcze były przyjmowane bez ograniczeń. Autorski projekt badawczo-edukacyjny „Ukrainian Teaching Materials 2022” dla wrocławskich przedszkoli i edukacji wczesnoszkolnej z 2022 roku miał na celu wsparcie rozwoju umiejętności językowych u dzieci uchodźczych w ich języku ojczystym oraz w języku polskim, a także wsparcie nauczycieli przedszkolnych i wczesnoszkolnych w tej pracy poprzez przekazanie im odpowiednio przygotowanych pakietów metodycznych. Przeprowadzony sondaż diagnostyczny określił potrzeby nauczycieli w zakresie materiałów metodycznych, natomiast zrealizowany 30–40 dni później wywiad fokusowy zaprezentował refleksje nauczycieli i ich doświadczenia z pracy dydaktyczno-wychowawczej w grupach mieszanych językowo i kulturowo w początkowym okresie migracji wojennej. Projekt miał również na celu rozwijanie wśród nauczycieli świadomości i postawy otwartości na wykorzystanie materiałów dwujęzycznych i ukraińskojęzycznych w pracy z dziećmi z doświadczeniem migracji wojennej. Ze względu na obszerność zebranego materiału badawczego wyniki badań zostały podzielone na dwie części: pierwsza prezentuje kontekst teoretyczny i metodologiczny projektu oraz wyniki badań sondażowych, natomiast część druga stanowi prezentację wyników badań fokusowych i dyskusję w oparciu o studia literaturowe.
Źródło:
Edukacja Międzykulturowa; 2024, 25, 2; 177-193
2299-4106
Pojawia się w:
Edukacja Międzykulturowa
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Effects of an Empirical Cognition Development Programme on the Creative Thinking of Preschool Children
Autorzy:
Valovičová, Ľubomíra
Sollárová, Eva
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1963544.pdf
Data publikacji:
2020-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
empirical cognition
inquiry-based teaching
physical experiment
pre-primary education
Empirical Cognition Development Programme
creative thinking
Opis:
Inquiry-based education as a means of teaching has not been sufficiently studied in the context of empirical cognition in children of lower ages. The currently enhanced space for preschool science education creates possibilities to verify the applicability of physical experiment in the empirical cognition of preschool children and its effect on the development of their creative thinking. The developed Empirical Cognition Development Programme was implemented in kindergarten conditions and empirically verified in a quasi-experimental design on a sample of 102 children (2 experimental groups N = 71; 1 control group N = 31). To capture the level of creative thinking and its changes in children, the Torrance Figural Test of Creative Thinking (Torrance, 1974; Jurčová, 1984) was used. Results of comparative analyses showed a statistically and practically significant increase in the level of the creative thinking factors studied (fluency, flexibility, originality) in one of the experimental groups in comparison with the control group. The article discusses the results and implications for educational practice in the conditions of preschool education.
Źródło:
The New Educational Review; 2020, 60; 85-95
1732-6729
Pojawia się w:
The New Educational Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Creativity Development in the Process Professional Training of Higher Education Graduates of the „Pre-School Education” Bachelor’s Level
Autorzy:
Kurchatova, Anzhelika
Shapochkа, Kateryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16538882.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
creativity
future educators of preschool children
higher education institution
creative thinking
pedagogical conditions
professional training
Opis:
The article considers the problems of creativity development of higher education students at a bachelor’s level in „Preschool Education” in professional training. Creativity is defined as an integrated quality of the future educator of preschool children in kindergarten, and the importance of creative thinking development during the assimilation of educational components of the professional direction is determined. Modern approaches to the problem of creativity and the selection of different types, factors and criteria suggest that this category has a multidimensional nature, and creativity itself is considered today a necessity in the life of modern man. The essence of the concept of „pedagogical conditions” is revealed. The pedagogical conditions for the effective development of creative thinking of future educators of preschool children that improve the quality of professional training in higher education are considered. Three conditions of creative thinking development of higher education students of the preschool profile are substantiated. They are the use of innovative pedagogical technologies, forms, methods and techniques for activating the creative potential of higher education students of „Preschool Education” speciality in the educational process of higher education institutions; ensuring the problematic nature of the educational process of future educators of preschool children; active practice-oriented activities of future educators of preschool children. Innovative pedagogical technologies and leading methods of work with future educators of preschool children are projects, quests, training sessions, and classes based on certain methods of the theory of inventive problems (MTIP). They allow teachers to guide students of higher education to self-improvement and self-realisation, creative activity, and future professionals to master their knowledge, skills, and abilities to solve specific educational problems in preschool, apply creative approaches, and develop communication and organisational skills. Modern approaches to the problem of creativity, the selection of different types, factors and criteria suggest that this category has a multidimensional nature, and creativity itself is considered today a necessity in the life of modern man.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 1; 33-40
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies