Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "legal person" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-5 z 5
Tytuł:
Glosa do postanowienia Trybunału Konstytucyjnego z 4 lipca 2023 r., sygn. akt SK 78/19
Gloss on the Decision of the Constitutional Tribunal of July 4, 2023, file ref. no. SK 78/19
Autorzy:
Kluza, Jan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28762604.pdf
Data publikacji:
2024-02-29
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
constitutional complaint
legal person
natural person
complaint capacity
dissenting opinion
skarga konstytucyjna
osoba prawna
osoba fizyczna
zdolność skargowa
zdanie odrębne
Opis:
The gloss concerns the decision of the Constitutional Tribunal in case file ref. no. SK 78/19, in which the Tribunal discontinued the proceedings based on a constitutional complaint filed by a limited liability company. The Tribunal found that a constitutional complaint cannot be lodged by a legal person due to the location of Art. 79 of the Constitution of the Republic of Poland in Chapter II of the Constitution entitled “Freedoms, rights and obligations of man and citizen”. This view is obviously wrong, and the argumentation presented in the justification for this decision is selective. In the case law of the Tribunal, the ability of legal persons to lodge a constitutional complaint is well established, which also raises no doubts in the doctrine. The position expressed by the Tribunal in this decision exposes the rights of collective entities to a limitation.
Glosa dotyczy postanowienia Trybunału Konstytucyjnego w sprawie sygn. akt SK 78/19, w którym Trybunał umorzył postępowanie ze skargi konstytucyjnej wniesionej przez spółkę z ograniczoną odpowiedzialnością. Trybunał uznał, że skarga konstytucyjna nie może zostać wniesiona przez osobę prawną ze względu na umiejscowienie art. 79 Konstytucji RP w rozdziale II Konstytucji zatytułowanym „Wolności, prawa i obowiązki człowieka i obywatela”. Pogląd ten jest oczywiście błędny, zaś przedstawiona w uzasadnieniu tego postanowienia argumentacja jest wybiórcza. W orzecznictwie Trybunału zdolność osób prawnych do wniesienia skargi konstytucyjnej jest ugruntowana, co nie budzi też wątpliwości w doktrynie. Wyrażone zaś przez Trybunał stanowisko w tym postanowieniu naraża na ograniczenie praw podmiotom zbiorowym.
Źródło:
Przegląd Prawa Konstytucyjnego; 2024, 1(77); 289-295
2082-1212
Pojawia się w:
Przegląd Prawa Konstytucyjnego
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретичні та практичні проблеми визнання недійсним правочину, вчиненого дієздатною особою, яка в момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними
Theoretical and Practical Problems of Invalidation ofTransaction, Made by aPhysical Person with the Legal Capacity to Act, who Did not Realize the Significance of His/Her Actions and (or) Could not Control Them at the Time of Making aTransaction
Autorzy:
Алексій (Aleksii), Руслана (Ruslana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185160.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
правочин
недійсність правочину
порок волі
дієздатність
абсолютна неможливість усвідомити значення своїх дій
transaction
invalidity of transaction
vice of
the will
legal capacity to act
absolute inability to realize the
meaning their actions
Opis:
The article is devoted to the research of the theoretical and practical problems of a transaction made by a physical person with the legal capacity to act, who did not realize the significance of his/her actions and (or) could not control them at the time of making a transaction. The conclusion about topicality and practical necessity to researching this issue due to the significant prevalence of transactions that do not correspond to the internal will of the person on this basis is made. The existence of certain collisions between the general and special norms that regulate the legal nature of these transactions has been stated. At the same time, the problem of determining the categories of persons who have the right to apply to a court with a claim on the invalidation of the transaction provided for in Article 225 of the Civil Code of Ukraine is raised in the research. Emphasis is placed on the fact that the qualification of such a transaction is an important feature of the presence of such a temporary state of the person, which makes it completely impossible to realize the objective reality and significance of their actions. Also in this scientific research other features of the considered transaction are given. At the same time, it is stated that it is difficult to prove the fact of being a person in a temporary state when he/she doesn’t realize completely the significance of their actions and (or) could not control them. This scientific research also characterizes the subject of proving in cases of invalidation of a transaction made by a physical person with the legal capacity to act, who did not realize the significance of his/her actions and (or) could not control them at the time of making a transaction. The proper list of circumstances which are subjecting to proof in these cases is formulated. The analysis of judicial practice in cases is done separately on of invalidation of transactions made by a physical person with the legal capacity to act, who did not realize the significance of his/her actions and (or) could not control them at the time of making a transaction.
Стаття присвячена дослідженню теоретичних та практичних проблем правочину, вчиненого дієздатною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Зроблено висновок про актуальність та практичну доцільність вивчення цього питання через досить значну поширеність правочинів, що не відповідають внутрішній волі особи із зазначеної підстави. Констатовано наявність певних колізій між загальною та спеціальними нормами, які регулюють правову природу цих правочинів. Поряд з цим, у дослідженні порушено проблему визначення категорій осіб, які мають право звернутися з позовом про визнання недійсним правочину, передбаченого статтею 225 Цивільного кодексу України. Акцентовано увагу на тому, що для кваліфікації цього правочину важливою ознакою є наявність такого тимчасового стану особи, який повністю унеможливлює усвідомлення нею об’єктивної дійсності та значення своїх дій. Також у цьому науковому дослідженні наведено й інші особливості аналізованого правочину. Поряд з цим, констатовано складність доведення перебування особи в тимчасовому стані, коли вона повністю не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. У цьому науковому дослідженні охарактеризовано також і предмет доведення в справах про визнання недійсним правочину, вчиненого дієздатною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Сформульовано власний перелік обставин, які підлягають доведенню в цих справах. Окремо здійснено аналіз судової практики щодо визнання недійсними правочинів, вчинених дієздатною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 4; 35-43
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Activities of self-employed persons in the conditions of digitalization
Autorzy:
Bagirova, Ganna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2057833.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
self-employed person
employee
labor relations
legislation of Ukraine and foreign countries
social and legal status
participants in tax relations
status of self-employed persons
economic dependence of self-employed persons
a person pursuing an independent professional activity
Opis:
In modern conditions, the level of scientific development of theoretical and practical problems of self-employment is at an early stage. It should be noted that in the conditions of market transformations, self-employment for a certain part of the population is a way to survive in difficult life situations. Self-employment as a type of economic behavior can be described, on the one hand, as a strategy to ensure living conditions in a changing life situation and solve the problem of unemployment, and on the other – as the first step in the implementation of entrepreneurial behavior. The transition of self-employment to entrepreneurial activity is a social indicator of maturity of the subject of individual labor activity. Self-employment is a manifestation of further self-organization of individuals and is characterized as a strategy to solve the problem of unemployment and ensure proper living conditions. Determined by autonomy and freedom of action, self-employment ideally allows a person to receive income, adequate quantity and quality of labor and investment. At the legislative level, the term “self-employed person” has the following definition. A self-employed person is a taxpayer who is an individual entrepreneur or carries out an independent professional activity, provided that such a person is not an employee within such entrepreneurial or independent professional activity. Self-employment differs from traditional employment with regular remuneration by its inherent autonomy and individual orientation, which contributes to the gradual formation of a fundamentally new stratum of the economically active population, which has abandoned paternalistic expectations. This is the social value of self-employment. The most common type of self-employment is entrepreneurial activity, which includes a system of actions and deeds related to starting your own business, business activity, risk. The market environment expands the freedom to choose the scope of labor, the possibility of applying labor, which, combined with the responsibility of economic entities for the results of production, promotes the development of effective forms of self-employment, including small business.
Źródło:
Reality of Politics; 2022, 20; 7-14
2082-3959
Pojawia się w:
Reality of Politics
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Legal characters of the insurance contract
Charakter prawny umów ubezpieczeniowych
Autorzy:
Gisca, Veronica
Mariț, Marcela A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/29520044.pdf
Data publikacji:
2023-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
insurance
insured person
insurer
insured risk
insured event
insurance premium
insurance policy
ubezpieczenie
osoba ubezpieczona
ubezpieczyciel
ryzyko ubezpieczeniowe
składka ubezpieczeniowa
polisa ubezpieczeniowa
Opis:
We live in a world full of events, changes that occur at an unimaginable speed, often catching us off guard. Life is full of circumstances over which we cannot directly act. There’s nothing to be done; they exist. What we can do, however, is to be cautious and preventive. Insurance arose from the need to protect individuals and their accumulated property against the destructive forces of nature, accidents, and illnesses, as well as the need to establish means of livelihood in the event of loss or reduction of working capacity due to accidents, illnesses, or reaching a certain age. Humans must adapt to the constantly changing and evolving conditions, better protect their assets, and adjust their aspirations to new possibilities.
Żyjemy w świecie pełnym dynamicznych wydarzeń i zmian, które zachodzą z niewyobrażalną szybkością, a często nawet zaskakują nas. Życie jest pełne okoliczności, na które nie mamy wpływu. Często jedyne, co możemy zrobić, to zachować ostrożność i zapobiegać negatywnym działaniom. Ubezpieczenia powstały z potrzeby ochrony jednostki i jej zgromadzonego mienia przed niszczycielskimi siłami natury, wypadkami i chorobami, a także koniecznością zapewnienia sobie środków do życia na wypadek utraty lub ograniczenia zdolności do pracy na skutek wypadków, chorób, lub osiągnięcie określonego wieku. Człowiek musi przystosowywać się do stale zmieniających się i ewoluujących warunków, lepiej chronić swój majątek i dostosowywać swoje aspiracje do nowych możliwości.
Źródło:
Pomiędzy. Polsko-Ukraińskie Studia Interdyscyplinarne; 2023, 11(4); 49-54
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polsko-Ukraińskie Studia Interdyscyplinarne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Міжнародно-правове регулювання забезпечення авіаційної безпеки: стан та перспективи розвитку в рамках загального теоретичного дослідження
International Legal Adjusting of Providing of Aviation Safety: The State and Prospects of Development Within the Framework of General Theoretical Research
Autorzy:
Мошняга, Любов
Стецюк, Богдан
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163418.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
international crimes
international aviation safety
international
crime
implementation of an act of violence against a person
destruction of an
aircraft
destruction or damage to aeronautical equipment or interference with
its operation
reporting explicitly false information and creation thus the threat
of aircraft safety in Flight
violation of aviation safety
capture of an aircraft
illegal intervention in the activity of civil aviation
злочини міжнародного характеру
безпека міжнародної авіації
склад злочину міжнародного характеру
здійснення акту насилля відносно особи
руйнування повітряного судна
руйнування або пошкодження
аеронавігаційного обладнання або втручання в його експлуатацію
повідомлення явно помилкових відомостей і створення тим самим загрози безпеки
повітряного судна в польоті
порушенні авіаційної безпеки
захоплення повітряного судна
незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
Opis:
The article deals with crimes against air transport, which can be divided into two groups: seizures of aircraft and other crimes against civil aviation safety. The normative and legal definition of the classification of international crimes, disagreement in legal qualification and terminological definition of these crimes under the legislation of foreign states, as well as the lack of practical application of legal norms of conventions in combating international crimes, in part of the extradition, creates certain difficulties for the legislation. further extradition of persons hiding from investigation and court in a foreign state. In the crime of international character, similar to the internal state, the composition of the crime of international character is allocated, which is a set of objective and subjective features, based on which individuals attracted to criminal responsibility. But it should be noted that the elements of the crime of international character do not always coincide with elements of a crime in domestic criminal law. Basic normative acts aimed at providing aviation safety, operate on three levels: global level (International Civil Aviation Organization (ICAO), basic documents: Crimes Convention and some other acts committed on board aircraft (Tokyo, 1963) ; Convention on the fight against illegal capture of aircraft (GAAGA, 1971); Convention on the fight against illegal acts directed against the safety of civil aviation (Montreal, 1971); Protocol on the fight against acts of violence at airports serving civil aviation (Montreal, 1988, complements the Montreal Convention in 1971); Convention on the marking of plastic explosives in order to detect (Montreal, 1991); Convention on the fight against illegal acts concerning international civil aviation (Beijing, 2010) ; regional level (European Aviation Security Agency (EASA), European Civil Aviation Conference (ECAC), European and North Atlantic Bureau of ICAO (Paris), Found Documents – Politics of the European Civil Aviation Conference in Aviation Safety; National Level – State Aviation Administration (SAA), Basic Documents: Air Code of Ukraine of 19.05.2011, Law of Ukraine “On the State Program of Aviation Safety of Civil Aviation” dated 20.02.2003, Order of the Ministry of Transport and Communications of Ukraine No. 390 dated May 11, 2007, instructions for assessing the risk of security of civil aviation of Ukraine.
У статті досліджено злочини проти безпеки авіаційного транспорту, які можна розділити на дві групи: захоплення повітряних суден та інші злочини проти безпеки цивільної авіації. Вивчено та досліджено нормативно-правове визначення класифікації злочинів міжнародного характеру, розбіжності в юридичній кваліфікації і термінологічному визначенні вказаних злочинів за законодавством іноземних держав, а також відсутність практичного застосування правових норм конвенцій щодо боротьби зі злочинами міжнародного характеру, в частині екстрадиції, що створює певні труднощі для подальшої екстрадиції осіб, які переховуються від слідства та суду в іноземній державі. У злочині міжнародного характеру, подібно внутрішньо-державному, виділяється склад злочину міжнародного характеру, що являє собою сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, на підставі яких особи притягаються до кримінальної відповідальності. Але слід зазначити, що елементи складу злочину міжнародного характеру не завжди збігаються з елементами злочину у внутрішньо-державному кримінальному законодавстві. Основні нормативні акти, спрямовані на забезпечення авіаційної безпеки, діють на трьох рівнях: глобальний рівень (Міжнародна Організація Цивільної Авіації (ІКАО), основні документи: Конвенція про злочини та деякі інші акти, які вчинюються на борту повітряних суден (Токіо, 1963 р.); Конвенція про боротьбу із незаконним захватом повітряних суден (Гаага, 1971 р.); Конвенція про боротьбу із незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (Монреаль, 1971 р.); Протокол про боротьбу із актами насильства в аеропортах, які обслуговують цивільну авіацію (Монреаль, 1988 р., доповнює Монреальську Конвенцію 1971 р.); Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення (Монреаль, 1991 р.); Конвенція про боротьбу із незаконними актами стосовно Міжнародної цивільної авіації (Пекін, 2010 р.); регіональний рівень (Європейське агентство безпеки авіації (EASA), Європейська Конференція Цивільної Авіації (ECAC), Європейське і Північноатлантичне бюро ІКАО (Париж), основні документи – Політика Європейської конференції цивільної авіації в сфері авіаційної безпеки; національний рівень – Державна авіаційна адміністрація (САА), основні документи: Повітряний кодекс України від 19.05.2011 р., Закон України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» від 20.02.2003 р., Наказ Міністерства транспорту і зв’язку України № 390 від 11.05.2007 р., Інструкція по оцінці рівня загрози безпеці цивільної авіації України.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 232-258
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-5 z 5

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies