Теоретичні та практичні проблеми визнання недійсним правочину, вчиненого дієздатною особою, яка в момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними

The article is devoted to the research of the theoretical and practical problems of a transaction made by a physical person with the legal capacity to act, who did not realize the significance of his/her actions and (or) could not control them at the time of making a transaction. The conclusion about topicality and practical necessity to researching this issue due to the significant prevalence of transactions that do not correspond to the internal will of the person on this basis is made. The existence of certain collisions between the general and special norms that regulate the legal nature of these transactions has been stated. At the same time, the problem of determining the categories of persons who have the right to apply to a court with a claim on the invalidation of the transaction provided for in Article 225 of the Civil Code of Ukraine is raised in the research. Emphasis is placed on the fact that the qualification of such a transaction is an important feature of the presence of such a temporary state of the person, which makes it completely impossible to realize the objective reality and significance of their actions. Also in this scientific research other features of the considered transaction are given. At the same time, it is stated that it is difficult to prove the fact of being a person in a temporary state when he/she doesn’t realize completely the significance of their actions and (or) could not control them. This scientific research also characterizes the subject of proving in cases of invalidation of a transaction made by a physical person with the legal capacity to act, who did not realize the significance of his/her actions and (or) could not control them at the time of making a transaction. The proper list of circumstances which are subjecting to proof in these cases is formulated. The analysis of judicial practice in cases is done separately on of invalidation of transactions made by a physical person with the legal capacity to act, who did not realize the significance of his/her actions and (or) could not control them at the time of making a transaction.

Стаття присвячена дослідженню теоретичних та практичних проблем правочину, вчиненого дієздатною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Зроблено висновок про актуальність та практичну доцільність вивчення цього питання через досить значну поширеність правочинів, що не відповідають внутрішній волі особи із зазначеної підстави. Констатовано наявність певних колізій між загальною та спеціальними нормами, які регулюють правову природу цих правочинів. Поряд з цим, у дослідженні порушено проблему визначення категорій осіб, які мають право звернутися з позовом про визнання недійсним правочину, передбаченого статтею 225 Цивільного кодексу України. Акцентовано увагу на тому, що для кваліфікації цього правочину важливою ознакою є наявність такого тимчасового стану особи, який повністю унеможливлює усвідомлення нею об’єктивної дійсності та значення своїх дій. Також у цьому науковому дослідженні наведено й інші особливості аналізованого правочину. Поряд з цим, констатовано складність доведення перебування особи в тимчасовому стані, коли вона повністю не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. У цьому науковому дослідженні охарактеризовано також і предмет доведення в справах про визнання недійсним правочину, вчиненого дієздатною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Сформульовано власний перелік обставин, які підлягають доведенню в цих справах. Окремо здійснено аналіз судової практики щодо визнання недійсними правочинів, вчинених дієздатною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.